Як потрібно берегти природу?

Про матеріал
Формування в учнів уявлення про значення природи для життя людей. Формування практичних умінь і навичок дбайливого ставлення до природи. Формування умінь застосовувати набуті знання, способи діяльності у посильній природоохоронній діяльності.
Перегляд файлу

Тема: Як потрібно берегти природу?

Мета: Продовжувати формувати в учнів уявлення про значення природи для життя людей. Формувати практичні уміння і навички дбайливого ставлення до природи. Формувати уміння застосовувати набуті знання, способи діяльності у посильній природоохоронній діяльності. Ознайомлювати із правилами поведінки серед природи. Розвивати потребу спілкування з природою. Виховувати шанобливе ставлення до природи рідного краю, її неповторної краси.

Обладнання уроку: таблички з написами й відповідні зображення для виконання завдання на дошці; сюжетні малюнки для роботи в парах; фотографії мальовничих краєвидів природи.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Добрий день, діти! - Яке чудове привітання!

«Добрий день!» - це означає, що над нами мирне небо, що у нас хороше на серці.

«Добрий день!» - це означає, що всі ми бажаємо один одному добра.

Давайте разом вимовимо невеличке привітання.

Добрий день, сонце золоте!

Добрий день, небо голубе!

Добрий день, усі люди!

Добрий день, мої друзі!

  • Ось таким дружнім привітанням ми почнемо наш урок природознавства.
  • Яким би ви хотіли бачити наш урок?
  • Що ви хочете робити на уроці?

Ознайомлення з планом уроку.

ІІ. Вправа «Погода».

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яке число?

* Робота в групах.

Визначити:

1 група – Тепло чи холодно надворі?

2 група – Який стан неба?

3 група – Яка сила вітру?

4 група – Чи були сьогодні протягом дня опади?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  •                   Людина живе і працює серед природи і тому вона зобов’язана її зберегти. Україна здавна славиться своїми природними багатствами: лісами, горами, річками, морями. Особливо шанобливо люди ставляться до землі, яку називають годувальницею.

           Усе багатство, що має людина ( їжу, одяг, житло), все йде від землі. Земля багата – народ багатий, і від того, як ми будемо ставитися до землі, води, повітря, лісу, буде залежати наше майбутнє. Знищити природу легко, а зберегти важко. Сьогодні поговоримо про те, як потрібно берегти природу.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

- Що таке навколишній світ?

- Якою буває природа?

2. Вправа на розвиток уваги.

- Якщо я називатиму об’єкт неживої природи, то учні повинні підняти ліву руку, а коли об’єкт живої природи – то праву руку. Якщо я називатиму штучний предмет, то учні не піднімають руки.

- Давайте спершу потренуємося: собака – права рука вгору, Сонце – ліва, лінійка – руки не піднімають.

- Розпочинаємо: глина, гумка, ромашка, скло, білка, пісок, жираф, Місяць, троянда, повітря, зошит, риба.

3. Зв’язок живої і неживої природи.

- Чи пов’язані жива і нежива природа?

Робота в групах.

- На якому малюнку зображено зв’язок неживої природи з живою?

4. Робота зі схемою.

                                          повітря

                                          вода

                                          земля

Людина                            Сонце

                                          рослини

                                          тварини

  • Що станеться, якщо зникне певний чинник неживої природи?

* Робота в групах.

1 група – зникне повітря;

2 група – зникне вода;

3 група – зникне Сонце;

4 група – зникне земля.

Висновок: Якщо зникне певний чинник неживої природи, не існуватиме життя на Землі.

  • А що станеться, якщо зникнуть усі:
  • рослини?
  • тварини?
  • люди?

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя «Син чи полонитель?»

Син чи полонитель?

Колись, дуже давно, у людей не було майже нічого, що мають тепер. Не було полів, ферм, заводів, не було техніки і сучасних будівель. Не було звичного для нас взуття і одягу.

Життя людей залежало від «капризів» навколишньої природи. Наприклад, невдачі на полюванні змушували людину довгий час голодувати. Сильні морози чи засуха нерідко загрожували загибелі.

Наші далекі предки схилялися перед силою природи, гостро відчували свою залежність від неї. Але поступово дещо змінилось. У людей з’явилися поля, ферми, заводи, затишні домівки, з’явилась різна техніка і багато іншого. І тоді людям стало здаватися, що вони вже не залежать від природи, що вони сильніші за неї. Більше того, людина стала намагатись «полонити» природу, зробитися її господарем. Озброєна могутньою технікою, вона вважала себе велетнем, якому все на планеті можна.

Не пройшло багато часу і люди побачили, що це не так. «Полонення» природи призвело до забруднення повітря й води, руйнуванню ґрунту, загибелі лісів, знищення рослин і тварин. Люди почали розуміти, що вони не «панують» над природою, а попросту знищують її. І ще, люди зрозуміли: вони тисячами, мільйонами ниточок зв’язані з навколишньою природою і так само залежать від неї, як листочок дерева від його кореня.

Що , знищивши навколишню природу, вони й самі не виживуть, що людина – син природи, а не її полонитель.

Висновок: Людина – маленька частинка природи, яка теж повинна підкорятися її законам.

2. Робота з малюнками, які прикріплені до дошки.

- Що дає нам природа?

Таблички:   повітря

                     вода

                     їжа

                     житло

                     відпочинок

Навколо – зображення: ліс, річка, корови, море, город.

Учні виходять до дошки і з’єднують стрілочками таблички з написами з відповідними зображеннями, пояснюючи свій вибір й розповідають про те, що дає нам природа.

3. Слухання вірша.

Повітря, земля і вода – це природа.

Природа – це я, і ти – це природа.

Пустелі і гори, поля і ліси,

І ми – тільки частка цієї краси.

4. Розповіді дітей.

- Розкажіть, посилаючись на власний досвід, де доводилося вам милуватися красою природи.

 5. Розповідь вчителя.

- Чарівна і прекрасна наша земля. З весни і до пізньої осені в буянні квітів і трав її поля, її розлогі луки. Уклоняється до землі стиглий колос на полях, медом наливаються плоди в садах. Гордо постають у світанкових росах зелені гори. Природа чарує нас своєю красою, викликає радість і здивування, а іноді і смуток…

6. Рольова гра.

Вчитель приносить на урок м’яку іграшку «хворого» їжачка, попередньо перебинтувавши йому лапки, наклеївши пластир на мордочку…  й повідомляє дітям історію про те, чому захворів їжачок.

  •                   Відправився їжачок у сутінках, як завжди, на полювання у свій рідний ліс. А там цілий день на поляні гостювала весела компанія, яка прийшла до лісу насолодитися красою природи. Видно, дуже гарно їм було! Хлопчики грали у футбол і повитоптували траву, виламали гілки, щоб позначити, де знаходяться ворота. Дівчатка понаривали великі букети квітучих рослин і покидали їх біля дороги. Адже вони зів’яли й дівчатка не захотіли брати такі негарні букети додому. Залишилися на полянці не загашене багаття й гора сміття: пусті пластикові пляшки, розбите скло, консервні банки, недоїдені бутерброди в поліетиленових пакетах, зім’яті газети, брудні паперові серветки й багато іншого непотребу. Спочатку їжачок навіть зрадів, подумавши, що він залюбки підкріпиться недоїденими бутербродами. Але не встиг він до них наблизитися, як поранив склом обидві передні лапки.
  •                   Байдуже, - подумав Їжачок, - бутербродом я, однак, поласую. Але коли доїв бутерброд, у нього почав страшенно боліти животик. Виявляється, випадково він з’їв кусочок поліетиленової обгортки разом із маслом. Вона й спричинила захворювання. Ось чому наш їжачок тепер такий бідний, такий хворий.

7. Запитання за змістом розповіді.

- Куди ходив їжачок на полювання?

- Що було того дня в лісі?

- Чому в їжачка забинтовані лапки?

- Що ще трапилося з їжачком?

- Діти, хто винен, що їжачок хворий?

8. Робота з підручником.

* Робота в парах.

- Що сталося з нашими друзями Сонечком та Карасиком? Чому вони захворіли?

- Чому природа втрачає красу?

9. Ознаки біди.

- Теперішньою проблемою всіх людей на Землі є «екологічні» захворювання природи.

Природа Землі схожа на організм людини, тільки дуже великий. Як дихальна система постачає в людський організм кисень, так і ліси збагачують киснем повітря Землі.

Як кровоносна система живить всі клітини людського організму, так криниці, річки, озера і моря несуть воду та поживні речовини до всього живого на планеті.

Щорічно планета втрачає десятки видів тварин і рослин, які заносяться до Червоної книги під звуки траурних маршів екологічної катастрофи.

10. Заклик Землі.

Природа, як поранений птах, просить допомоги.

«Люди! Зупиніться! Подумайте! Не спустошуйте Землю! Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Викохую для вас кожен кущик, кожну квіточку. Всі свої багатства віддаю вам до останку. За що раните мене, чом не шануєте? Зриті ранами надра мої гоїтимуться тисячі років, на споєних отрутою полях не буде колоситися золота пшениця.

Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я – ваша мати, і хто ви без мене?»

Висновок: Як бачимо, людина може багато. Та вона не тільки руйнівник природи, вона може стати її садівником,  її лікарем. А ви, діти, - майбутнє планети. Від вас залежить її доля, якщо ви їй не допоможете, то з великої квітучої планети вона може перетворитися на пустелю.

11. Фізкультхвилинка.

12. Складання екологічного пейзажу.

- А зараз давайте подумаємо, що стало причиною забруднення:

* Робота в групах.

1 група – повітря;

2 група – води;

3 група – руйнуванню ґрунту;

4 група – загибелі лісів.

А) Повітря.

Викиди диму з труб фабрик і заводів, вихлопні гази автомобілів, спалювання опалого листя з дерев призводить до забруднення повітря. У великих містах, внаслідок забруднення атмосфери, неухильно зростає кількість хворих на хронічний бронхіт, алергії, злоякісні захворювання бронхів і легень. На кожного мешканця щорічно припадає близько тонни небезпечних речовин.

Б) Вода.

Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку сміття чи каміння. Не можна було бити по воді. Люди вірили, що вода має велику цілющу силу і любили молитися біля неї. Навіть найменше джерельце розчищали, обкладали дерном чи камінням.

В забрудненні водойм винна діяльність людини:

  • промислові підприємства;
  • погані очисні споруди;
  • побутове сміття у воді;
  • отрутохімікати і мінеральні добрива, які дощ змиває з полів.

В) Ґрунт.

Без ґрунту не можуть жити рослини. Але виявляється, що верхній родючий шар ґрунту, який дає життя рослинам годує все живе на землі, сам зростає дуже і дуже повільно. Учені підрахували для утворення на полі шару ґрунту товщиною 5 см потрібно не менше , ніж 2000 років. А при невмілому чи недбайливому господарюванні, родючий ґрунт може загинути швидко і безповоротно. А що є причиною руйнування ґрунтів?

  • сильні вітри;
  • вирубування лісів;
  • забруднення їх шкідливими речовинами.

Запам’ятайте!

Гниє в ґрунті:

папір – від 2 місяців до 1,5 року;

консервна бляшанка – до 50 років;

поліетиленовий пакет – 200 років;

скло – понад 1000 років;

пластикові пляшки – 180-300 років.

Велику шкоду завдають ґрунтам аварії на хімічних заводах, АЕС.

Г) Ліс.

Про ліс кажуть: «Наш зелений друг». І це не випадково, адже він пом’якшує клімат, поліпшує водний режим ґрунтів, захищає поля від вітрів. А ще безкорисливо ділиться з людиною своїм багатством: грибами, горіхами, ягодами, лікарськими рослинами.

Ліс – це величезне багатство. Кожна людина повинна оберігати його. Бо, приносячи шкоду лісу, ми шкодимо собі. Вчені підрахували, що на потреби однієї людини протягом її життя витрачається 400 дерев з середнім обхватом стовбура.

Знищує ліс:

вирубування лісів;

пожежі.

13. Червона книга України.

Тільки у ХХ столітті люди зрозуміли, якої шкоди вони заподіяли природі. Зрозуміли, що природу слід охороняти. Для того, щоб припинити винищення рослин і тварин, зберегти їх, створили Червону книгу у якій перелік рідкісних видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення.

Червона книга – це трагізм, засторога, прохання про допомогу планеті у відновленні живих істот. Щоб уникнути цього, коли ідете до лісу потрібно пам’ятати постійно про поведінку в природі. Нас завжди оточують «молодші брати», які не можуть себе захистити.

А ви, знаєте правила поведінки в лісі?

VІІ. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів.

1. Робота в парах.

 Розгляд малюнків. Обговорення ситуації і висновок: можна так робити чи ні.

2. Гра «Доповни словечко».

- Учні також можуть долучитися до справи охорони рослин і тварин. Виносимо на обговорення такі закони.

* Бережи тварин, пташок та їх  … (дитинчат).

* Пам’ятай! Ти в природі … (гість).

* Посади … (дерево). Полий … (квітку).

* Узимку нагодуй … (пташок).

* Люби рідний … (край).

3. Гра «Хто з дітей знає правила поведінки серед природи?».

Марійка нарвала великий букет квітів дзвоників і ромашок.

Іванка фотографує кущ калини.

Іванко роздивляється у бінокль на птахів, які зграєю відлітають у вирій.

Катруся і Володя йдуть лісом, їдять цукерки й викидають обгортки  обабіч.

Льоня ламає гілки на дереві для лука і стріл, а Вітя зробив собі рогатку.

Степанко роздивляється малюнки пташок у книжці.

ІХ. Підсумок уроку.

  • Що нового ви дізналися?
  • Що означає: не заподіювати шкоди природі?
  • Який висновок ви для себе зробили?

1. Гра «Як зберегти природу?»

Робіть те, що я скажу.

  • Якщо ти не нариваєш великих букетів квітів, то сплесни у долоні над головою.
  • Якщо ти ніколи не залишаєш сміття в лісі, то тупни ногою.
  • Якщо ти не ламаєш гілочок дерева, то підстрибни.
  •  Якщо ти саджаєш і доглядаєш квіти, дерева, кущі, то підніми руку.
  • Якщо тобі подобаються квіти – посміхнись.
  • Якщо до твоєї кімнати залетів джміль або інша комаха і ти намагаєшся випустити її на волю, то змахни руками.
  • Якщо ти нагодував приблудне кошеня, то простягни руку вперед.
  • Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватись про природу, про все живе – простягни руки своїм сусідам і візьми їх за руки.
  • Давайте ось так, як ви дружно взялись за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу-матінку.

2. Вірш С. Жупанина «Буду я природі другом»

Йтиму садом, полем, а чи лугом.

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: - Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті!

3. Заключне слово вчителя.

Так, діти, замало просто не шкодити природі. Треба брати активну участь у її відновленні, розповідати друзям про необхідність дбайливого ставлення до природи, бо…

Світ прекрасний навколо тебе:

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай він буде таким навіки!

Нехай людина добро приносить –

Бо світ навколо любові просить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баранівська гімназія

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок

з природознавства

 на тему: « Як потрібно берегти природу?» проведений

у 1-Б класі.

 

 

 

Вчитель: Пашковська Оксана Віталіївна

 

 

 

 

2016 рік

docx
Додано
4 січня 2022
Переглядів
3677
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку