Як потрібно складати вірші

Підпалько Валентина Олександрівна, вчитель зарубіжної та української літератури Дирдинського ЗЗСО І – ІІ ступенів Городищенської міської ради Черкаської області

Трибуна словесності

Як навчитися складати вірші?

( розробка гумористичного діалогу, який можна використати на рідноманітні свята)

У зал заходить хлопчик, сідає за стіл і щось пише. Другий вбігає і дивується:

2 хлопчик: Що це ти за столом цілу годину сидиш?

1 хлопчик: Пишу листа до родичів, у Росію.

2 хлопчик: Ха-ха-ха? Я за 10 хвилин написав!

1 хлопчик: Ти писав просте, а я у віршах!

2 хлопчик:У віршах?

1 хлопчик: У них самих!

2 хлопчик: А ти в них можеш?

1 хлопчик: Не міг би – не писав!

2 хлопчик: Слухай, Сашок, прочитай хоч перший куплет.

1 хлопчик: Темнота! Куплет – це у пісні, а у мене вірш, ясно?

2 хлопчик: Ясно. Ну прочитай хоч чотири якісь рядочки!

1 хлопчик: Я тільки перші закінчую. Це справа складна. Ну добре, слухай, що поки що вийшло. Може вдвох і четвертий рядок допишемо.

 Здрастуй, мама, тато, баба,

Привіт, дідусечка  моя!

Став я тут як баобаба… А далі ніяк не придумаю! Але початок нічогенький, правда ж?

2 хлопчик:Так, взагалі – то нічого. Тільки з якою це ти бабою вітаєшся?

1 хлопчик: баб – це скорочено від бабуся, я її так з двох років кличу. Ясно?

2 хлопчик: А тоді чому «Дідусенька моя»?

1 хлопчик: Не твоя, а моя!

2 хлопчик: Та не кричи, звичайно ж твоя, тьфу, сам заплутався. Дідусь – чоловічого роду? Значить, не твоя, а твій.

1 хлопчик: У вірші все можна. Якби я не написав «мій», то важко було б придумати риму до четвертого рядка. А тут «моя – я», зрозумів?

2 хлопчик: Зрозумів! Так що ж ти її не придумуєш?

1 хлопчик: Не знаю, що тут перед «я» написати.

2 хлопчик: Ну добре, але чому «баобаба»? Баобаб!

1 хлопчик: Баобаб – дерево чоловічого роду, а баобаба, я вважаю, жіночого.

  Та найголовніше, що тут є рима: «баба – баобаба». Ясно?

2 хлопчик: Ну добре. Що з четвертим рядком будемо робити?

1 хлопчик: Придумати? «Здрастуй, мама, тато, баба» - гарно? «Привіт,

дідусенька моя» - Непогано! «Став я тут як баобаба…» Підходить!

2 хлопчик: Ой лялюшки, ой ля-ля!

1 хлопчик: Дуже доречно!

2 хлопчик: Зате закінчується на «я»!

1 хлопчик: Треба, щоб зміст був. Здрастуй, мама, тато, баба,

Привіт, дідусечка  моя!

Став я тут як баобаба…

2 хлопчик: А у вас був дубом я! Класно, правда ж?

1 хлопчик: Ким, ким я був?

2 хлопчик: Вибач, але це ж вірш. Була б рима…

1 хлопчик: Ех, не вийде з тебе поета! Я три рядочки написав, а ти й одного не можеш! Давай, думай! «Здрастуй, мама, тато, баба,

Привіт, дідусечка  моя!

Став я тут як баобаба…

2 хлопчик: Друзі, до побачення!

1 хлопчик: Оце ти дав! От молодець! Тепер у мене все в одному вірші: і «привіт» і «До побачення»!

2 хлопчик: І баба з баобабою, і дідусенька твоя!