"Як зацікавити дітей розповідати історії? Метод сторітелінг (storytelling) за творчістю Івана Франка на практиці. Частина ІІІ"

   Як зацікавити дітей розповідати історії? Метод сторітелінг (storytelling) за творчістю Івана Франка на практиці. Частина ІІІ

  Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.

Цікаво було б запропонувати учням порівняти текст, написаний мовою оригіналу та власне створений. Раджу звернути увагу на зміст, ідею, подібне і відмінне,  художні особливості творів. Завдання можна ускладнювати: наприклад, запропонувати написати власну казку використовуючи слова притаманні епохі у яку жив письменник, або навпаки – замінити слова у творі притаманними сучасними словами-відповідниками.

                      Три міхи хитрощів (за мотивами казки Івана Франка)

Сонечко світить, ще трішки гріє.

Лисичка по лісу тихо біжить.

Раптом Їжак польовою доріжкою

Назустріч йде і щось миготить.

Добридень, Їжаче, Їжаче-небораче,

Ходімо зі мною у сад по виноград.

Він  такий смачненький, він такий квасненький,

Що захотілось з’їсти, поки він солоденький.

І слинка покотилась, полоскотала в горлі.

Запахло уже в носі, занило на душі.

Який же він смачненький, мабуть ще й молоденький,

Клекоче в роті слина уже дванадцять діб.

Лисичко, швидко думай, бо можуть нас зловити,

Сілець понаставляють, що буде із життям?

«Не бійся, ти, Їжаче!» - сміючись мовить Лиска,

У мене є три міхи, хитрощів моїх.

Коли таке говориш - давай у сад підемо,

Наїмось винограду, почастуємо дітей!»

Й пішли вони обоє, смачнесеньке поїсти,

Але Лисичка здуру в сільце ногою хвать!

Давай вона просити: «Врятуй мене, Їжаче,

Зловилась я й не можу  ні вийти, ні  піти!»

«Як же я врятую, бери свої три міхи,

Берися рятуватись, бо в мене нема сил!»

«Коли я йшла по воду, брела я через річку -

Міхи свої згубила і їх вже не дістать!»

Тремтіла з горя Лиска, брехала як уміла,

Бо думала, напевно, що їй прийде вже смерть.

«Порадь мені Їжаче, як можу врятуватись?

А я тобі, серденько, що хочеш подарю!»

«Ну добре, ляж смирненько, клади від себе лапки,

Прикинься, що ти мертва і попускай свій дух.

Як чоловік побачить, подумає – гниєш ти,

І викине далеко на дорогу, через пліт.»

Послухалась поради, лежить уже, мов мертва,

Господар як побачив, то враз закрив свій ніс».

«Шкода, - господар мовить, - не був кілька деньків я,

А тут така Лисиця, що й гнити почала,

Яка тепер вже користь, який тепер пожиток,

І взяв за хвіст Лисицю і викинув за пліт».

 А їй це тільки й треба, хоч впала у кропиву.

Чкурнула дуже швидко, не бачили її!

Зашелестіло листя у бур’яні так сильно,

Що всі довкола звірі злякалися її.

Недовго нудьгувала, недовго вже й лякалась,

Уже  через чотири дні стежкою біжить.

І знову вже так сталось, що Їжака зустріла,

Давай його вмовляти по виноград  іти!

Пішли вони до саду, наїлися смачненько,

Хотіли вже додому швиденько повертати.

Та раптом тут спіймався  Їжак в сильце прокляте,

«Врятуй мене, Лисичко, із зашморга врятуй!»

«Не можу я, небоже, як бігла через річку -

Я три міхи впустила, тобі значить вмирать.

Гріхи тобі прощаю , бо щире серце маю,

І сльози витираю, обіймемось, прощай!»

«Давай же обіймемось, а потім поцілуймось,

Ми ж вік звікували – були як брат й сестра!»

І нахилилась Лиска, щоб  виконать бажання,

А Їжачок не думав і язиком вмить клац!

Крутилась, і вертілась, і скимліла Лисичка,

Господаря увагу до себе призвела.

Біжить, летить господар: «О Боже, що за диво,

Їжак трима Лисицю зубами за язик!»

Він довго вже сміявся, бо Лиска упіймалась,

Забив її до смерті, щоб зробити комірник.

А ти, малий небоже, іди собі дорогою,

І більше не вертайся, бо це великий гріх!  

Так і в житті буває – знайдуться такі люди,

Що на дурне підмовлять, а потім утечуть.

І ти, моя дитино, завжди будь обережним,

Дивись хто поряд тебе, бо віра є не всім!

Люби свою Вкраїну, май серце патріота,

Гордись своїми друзями, будь добрим і смішним.

Бо те, яким ти виростеш, які чинитимеш вчинки,

Такою і людиною ти станеш назавжди!