"Як зацікавити дітей розповідати історії? Метод сторітелінг (storytelling) за творчістю Івана Франка на практиці. Частина ІІІ"

Про матеріал

Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики. Застосування цього методу можливе з предмету українська мова і література, а переосмислення добре знайомої прозової казки у віршовану мову дає певного розвитку фантазії, здобуття навичок поетичності, удосконалення ф відшліфування мови.

Цікаво було б запропонувати учням порівняти текст, написаний мовою оригіналу та власне створений. Раджу звернути увагу на зміст, ідею, подібне і відмінне, художні особливості творів. Завдання можна ускладнювати: наприклад, запропонувати написати власну казку використовуючи слова притаманні епохі у яку жив письменник, або навпаки – замінити слова у творі притаманними сучасними словами-відповідниками. Три міхи хитрощів (за мотивами казки Івана Франка)

Перегляд файлу

   Як зацікавити дітей розповідати історії? Метод сторітелінг (storytelling) за творчістю Івана Франка на практиці. Частина ІІІ

  Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.

Цікаво було б запропонувати учням порівняти текст, написаний мовою оригіналу та власне створений. Раджу звернути увагу на зміст, ідею, подібне і відмінне,  художні особливості творів. Завдання можна ускладнювати: наприклад, запропонувати написати власну казку використовуючи слова притаманні епохі у яку жив письменник, або навпаки – замінити слова у творі притаманними сучасними словами-відповідниками.

                      Три міхи хитрощів (за мотивами казки Івана Франка)

Сонечко світить, ще трішки гріє.

Лисичка по лісу тихо біжить.

Раптом Їжак польовою доріжкою

Назустріч йде і щось миготить.

 

Добридень, Їжаче, Їжаче-небораче,

Ходімо зі мною у сад по виноград.

Він  такий смачненький, він такий квасненький,

Що захотілось зїсти, поки він солоденький.

 

І слинка покотилась, полоскотала в горлі.

Запахло уже в носі, занило на душі.

Який же він смачненький, мабуть ще й молоденький,

Клекоче в роті слина уже дванадцять діб.

 

Лисичко, швидко думай, бо можуть нас зловити,

Сілець понаставляють, що буде із життям?

«Не бійся, ти, Їжаче!» - сміючись мовить Лиска,

У мене є три міхи, хитрощів моїх.

 

Коли таке говориш - давай у сад підемо,

Наїмось винограду, почастуємо дітей!»

Й пішли вони обоє, смачнесеньке поїсти,

Але Лисичка здуру в сільце ногою хвать!

 

Давай вона просити: «Врятуй мене, Їжаче,

Зловилась я й не можу  ні вийти, ні  піти!»

«Як же я врятую, бери свої три міхи,

Берися рятуватись, бо в мене нема сил!»

 

«Коли я йшла по воду, брела я через річку -

Міхи свої згубила і їх вже не дістать!»

Тремтіла з горя Лиска, брехала як уміла,

Бо думала, напевно, що їй прийде вже смерть.

 

«Порадь мені Їжаче, як можу врятуватись?

А я тобі, серденько, що хочеш подарю!»

«Ну добре, ляж смирненько, клади від себе лапки,

Прикинься, що ти мертва і попускай свій дух.

 

Як чоловік побачить, подумає – гниєш ти,

І викине далеко на дорогу, через пліт.»

Послухалась поради, лежить уже, мов мертва,

Господар як побачив, то враз закрив свій ніс».

 

«Шкода, - господар мовить, - не був кілька деньків я,

А тут така Лисиця, що й гнити почала,

Яка тепер вже користь, який тепер пожиток,

І взяв за хвіст Лисицю і викинув за пліт».

 

 А їй це тільки й треба, хоч впала у кропиву.

Чкурнула дуже швидко, не бачили її!

Зашелестіло листя у буряні так сильно,

Що всі довкола звірі злякалися її.

 

Недовго нудьгувала, недовго вже й лякалась,

Уже  через чотири дні стежкою біжить.

І знову вже так сталось, що Їжака зустріла,

Давай його вмовляти по виноград  іти!

 

Пішли вони до саду, наїлися смачненько,

Хотіли вже додому швиденько повертати.

Та раптом тут спіймався  Їжак в сильце прокляте,

«Врятуй мене, Лисичко, із зашморга врятуй!»

 

«Не можу я, небоже, як бігла через річку -

Я три міхи впустила, тобі значить вмирать.

Гріхи тобі прощаю , бо щире серце маю,

І сльози витираю, обіймемось, прощай!»

 

«Давай же обіймемось, а потім поцілуймось,

Ми ж вік звікували – були як брат й сестра!»

І нахилилась Лиска, щоб  виконать бажання,

А Їжачок не думав і язиком вмить клац!

 

Крутилась, і вертілась, і скимліла Лисичка,

Господаря увагу до себе призвела.

Біжить, летить господар: «О Боже, що за диво,

Їжак трима Лисицю зубами за язик!»

 

Він довго вже сміявся, бо Лиска упіймалась,

Забив її до смерті, щоб зробити комірник.

А ти, малий небоже, іди собі дорогою,

І більше не вертайся, бо це великий гріх!  

 

Так і в житті буває – знайдуться такі люди,

Що на дурне підмовлять, а потім утечуть.

І ти, моя дитино, завжди будь обережним,

Дивись хто поряд тебе, бо віра є не всім!

 

Люби свою Вкраїну, май серце патріота,

Гордись своїми друзями, будь добрим і смішним.

Бо те, яким ти виростеш, які чинитимеш вчинки,

Такою і людиною ти станеш назавжди!

 

docx
Додано
2 липня 2018
Переглядів
1017
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку