Захід: "Математика - цариця наук ".

МАТЕМАТИКА —  ЦАРИЦЯ НАУК

Хід заходу

( Звучить пісня «Ніч яка місячна , зоряна , ясная ».)

Хлопець

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай.

Вийди, коханая, науками зморена,

Хоч на хвилиночку в гай.

Невже ж ти не чуєш, як я тебе кличу?

Хоч на коліна ставай.

Навіть якщо ти мене не кохаєш,

Списати ти алгебру дай.

Я так перемучивсь до самого вечора,

Не спав, і не їв, і не пив,

Я проклинаю рівняння і корені —

Без них я б на світі прожив...

Дівчина.   

Ой ти, козаче, голова нерозумная!
Не думаю я так, як ти,
Бо без науки, без математики
Важко по світу іти.

Разом.

Тож сядемо вкупочці тут, під калиною,
Будем навіки разом!

Хай в голові будуть рівняння і корені —

Не пустота і туман.

І у ніч місячну, зоряну, ясную,

І серед білого дня

Славною буде нехай математика -  

 Любов твоя і моя.

( Виходить хлопчик, тримаючи футбольний м 'яч. )

Хлопчик. Доброго дня, діти. Ну що за життя в мене? Хлопці на майданчику у футбол грають, а мені потрібно математику вчити.

Задачу розв'язати, таблицю множення повторити. І хто її придумав, цю математику?

(На сцену виходить Професор.)

Професор. Добрий день, друзі. Математика! Це слово виникло в Давній Греції приблизно в V ст. до н. е. Воно означає «навчання — знання, отримані через роздуми».

Отже, математика — одна з найдавніших наук.

(Звертається до хлопчика.)

А як ти вважаєш , можна прожити без математики?

Хлопчик. Так, звичайно. На світі є багато професій, де зовсім не потрібна ця наука. Ось я, наприклад, мрію стати футболістом. Навіщо мені математика?

Професор. А ви, діти, як думаєте?
(Відповіді дітей.)

Кілька десятиліть тому в одній країні організатори незвичайного конкурсу запропонували написати твір на тему «Як би жила людина без математики». Переможцю обіцяли велику винагороду. Але вона так і не була сплачена, оскільки навіть найбагатшої фантазії не вистачило, щоб уявити собі життя без математики.

(Входить учениця, тримаючи багато книжок.)

Учениця.

Наук у світі є багато,
їх навіть важко полічити.
Та нам їх треба добре знати,
Щоб Всесвітом оволодіти.

До різних ми наук охочі,
Нехай ведуть нас до вершин.
Та зараз я сказати хочу:
«Наш математиці уклін!»

Хлопчик.
А мені математика — мука.
В ній немає живої краси.
Це важка, нецікава наука,
В ній лиш знаки та чисел ліси.

 

Учениця.

Зрозумій, ти не правий,  мій друже,
Не по тому шляху ти пішов.
Ти з задачами, певно, не дружиш,
То й поезії в них не знайшов.
Нестандартні й цікаві задачі
Я розв'язувала б ночі та дні.

Хлопчик.

А мене лиш чекають невдачі,
Не щастить в цій науці мені.

Професор.

Треба, друже, трудитися сумлінно,
І тоді ти уникнеш невдач,
І розв'яжеш на відмінно                                                               
Сотні різних цікавих задач.

Проникаючи в зоряні далі,
В таємниці земної кори,
Математика всіх закликає:
«Ти міркуй, фантазуй і твори!»

(Професор робить жест рукою, запрошуючи Математику на сцену.)
 

Математика.

Я визнана давно царицею наук.

Потрібна людям я завжди і всюди.
     Без математики сьогодні, як без рук,
     А з нею великі справи роблять люди!

Учениця. Математика хоч і цариця, але велика трудівниця. Вона постійно обходить свої володіння й стежить за порядком. Запрошуємо й вас, діти ,
у подорож до країни Математика.
Учень. А хіба є така країна?
Математика.
Хоч на карті не позначена,
Є країна ця небачена.
Діють там свої закони,
Непорушні та вагомі. ' _

Добрий день, мої хороші,
З багатьма уже знайома,
і Вас я бачу біля дошки
І І з підручником удома.
! Той хороший математик,
;Хто розв'язує багато,
Я кмітливих поважаю,
їм в житті допомагаю.

І по тому, як зустріли,
Бачу, любите мене.
Отже, наша з вами зустріч
- Дарма, діти, не мине.
Чула я там, за дверима,
Як ви гарно говорили
Про мої зв'язки без меж —
Я в піснях присутня теж!
Нумо, музиканти, грайте
Та про мене заспівайте!

 

Пісня «Вчать у школі»

(Букви в зошиті писать і в альбомі малювать

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

 Додавати і ділить, менших себе боронить

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Від п'яти відняти два, по складах читать слова

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Вміти книгу берегти, бути чемними завжди

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Додавати, віднімати, і писати, і читати

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Щоб і множив, і ділив, щоб ніхто не обдурив

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

 Два до трьох, то буде п'ять, в коридорах не ганять

 Вчаггь у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Розділити апельсин і щоб вистачило всім

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

 

У чудовій цій країні
Мешканці живуть сумлінні.
Люблять точність і порядок,
Вас вони зустріти раді.
І першою нас запрошує в гості фея Арифметика.
Арифметика. Доброго дня, діти! Я Арифметика — наука про числа й дії над ними.

І щоб лікарем стати, і в космос злітати,
Треба перш за все арифметику знати.
Хто науку цю цікаву добре знатиме

Той ніколи у житті не блукатиме.
А зараз я познайомлю вас зі своїми друзями.

Одиниця .  Цифри! На парад шикуйсь!

                                                                                                  

 

(На сцені з'являються цифри.)
Знайте всі, без одиниці,
Хоч вона така й мала,
Не могло б на світ з'явитися.
Жодного числа.

Ця невтомна трудівниця знає небо й океан,
Наша скромна одиниця — чисел славний капітан.

Двійка.

                                                                                                    

Ну, а я ось — цифра два,
Подивіться, як нова!
Прогинаю свою шию,
Ну а хвостик йде за нею!

Трійка.

                                                                                                            А за двійкою, дивіться,
Виступає цифра три!

Трійку – третій із значків

Складено із двох гачків.

 

 

Четвірка.

                                                                                                        

За трьома іде чотири,
Ніби стільчик догори.

Ось чотири жартівливо

Випинає лікоть вліво.

 

П'ятірка.

                                                                                                      

А за нею вже танцює
На папері цифра п'ять
Праворуч руку протягнула,
А ніжку круто підтягнула.

 

Шістка.

                                                                                                      

 

Цифра  шість — дверний замочок,
Зверху крюк, внизу кружечок.

 

 

 

 

 

Сімка.

                                                                                                    

Я сімка — кочерга,
В мене є одна нога.

 

Вісімка.

                                                                                                  

У вісімки — два кільця,
Без початку, без кінця.

 

Дев 'ятка.

                                                                                                 

Цифра дев'ять чи дев'ятка,
Ой, вона, як акробатка.

 

Нуль (звертається до Одиниці).

                                                                                                
Дозволь до тебе стану я,
Люба подружко моя!

 

Одиниця.

Ні. Ти, нуль, — число нікчемне,
Мені стояти біля тебе неприємно

Нуль.

Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі.

Зроблю із одиниці десять я,

Із двійки — двадцять, а із трійки — тридцять,

А якщо стануть поруч два нулі —

Перетвориться в сотню одиниця.

А якщо шість нулів підряд напишете старанно,

Перетвориться на мільйон тоді вона негайно!

Одиниця.

Зрозуміла, друзі, я:
Разом ми — одна сім'я.
В мирі треба всім нам жити,
Працювати і дружити.

Мільйон. А це що тут таке? Числа? Ха-ха-ха! Одиниця, Нуль. Дрібнота! Я — Мільйон, одне з найбільших чисел. Мене повинні всі поважати. Особливо
ти, маленький Нулику!

Нуль. Зараз я тебе, зазнайко , провчу. Діти, якщо нуль помножити на мільйон, скільки буде?
Діти. Нуль.

(Нуль бере знак множення і стає поруч із Мільйоном так, щоб утворився запис 1000000 х 0.)

Арифметика (торкаючись чарівною паличкою Мільйона). Мільйоне, ти знищений. Тепер ти невидимка! Молодець, Нулику, добре ти провчив зазнайку-Мільйона.

 

 

 

Бліц- турнір

1.           Копав Івась картоплю.
   Та й швидко він копав:

За кожні півгодини сім відер набирав.
Попрацював він п'ять годин,
Пішов відпочивати.

Так скільки ж встиг картоплі Іванко накопати?   (70 відер.)

2.           Один старий господар відвіз у млин зерно,
   Молов він дві години, лиш три мішки змолов,
   А треба ж все змолоти. Ще через шість годин
   Залишився у нього з зерном мішок один.
   Скільки мішків зерна повіз до млина господар?   (13 мішків.)
3.           Вчора в школі три дитини
   Малювали три картини,
   Працювали три години.
   Якщо сто таких картин

Сто дітей сидять й малюють,
Скільки треба їм годин?
Хай присутні поміркують!   (Три.)

4.           Їхав дід через брід,
   Віз у возі цілий рід:
   Сина, дочку і два брати,
   І племінницю кирпату,
   Бабу, онука і зовицю,

І зовицину сестрицю.
А за возом, а за возом
Підбігали дикі кози.
Підбігали, дріботіли,
Бо відстати не хотіли.

Дід сміявся, віз рипів.
Онук дізнатися хотів:

Скільки всіх (разом із дідом)
Через брід у возі їде?
Піднімайте, діти, руку!
Помагайте цьому внуку.          (10 родичів.)

Арифметика. Послухайте, любі мої, гумореску  Степана Олійника «Синок-математик».
До батьків, до Яблуньова,
В рідну хату і садок,
З політехніки зі Львова
Гостювать прибув синок.

(На обід прибув, до речі,
Стіл накрили в акурат!).
Мати вийняла із печі
Двоє смажених курчат.

Батько всім налив чарчини,
Більшу, звісно, дав синку.
—А яку науку, сину,
Ти вивчаєш там? Яку?

Син підняв до стелі руку:
—Мудрість, тату! Висота!
Не збагнуть вам ту науку,
Ви ж, пробачте, ... темнота!

Ось курчата ці: фактично
Двійко тут, хоч як бери.
А візьми математично,
Помудруй — і вийде три!

Не мели дурницю, синку!.. —
(І, як видно, розізлив).
Той схопивсь: Одну хвилинку! —
Щось помножив, поділив...

•           Ось вам, — каже, — рівно троє.
  Доказ точний і ясний! —

І промовив до старої
Сивий батько мовчазний:

•          Якщо так виходить в Петі,
  Будуть двоє ці для нас, Він хай їсть оте вже, третє!
  Всім по одному якраз.

 

Арифметика. А зараз мої друзі цифри заспівають вам веселі математичні частівки.
Ой, заграйте нам музики,
Щоб почули всі навкруг.
Заспіваємо частівки
Про царицю всіх наук.

                 Дуже клопітно Наталці
                 До восьми додати п'ять.

                 На руках так мало пальців,
                 Треба чоботи скидать.

Ти чому, — питають Васю, —
Приклади не розв'язав?
Калькулятор поламався... —
Тихо Вася проказав.

                  Гриць не знав, котра година
                 На годиннику у нас.

                  Визначати час не вміє,
                  І тому спізнився в клас.

Розв'язав Андрій задачу,
Тільки мінус не побачив.
От і вийшло, що лимон,
Важить майже вісім тонн.

                  Каже вчитель: «Поділи,
                  Галю, шістдесят на три».
                  Півуроку працювала,
                 Ледве відповідь дістала.

Хай картоплі є десяток, —
Вчитель мову ще веде, —
Поділи на трьох дівчаток.
Скільки кожній припаде?

 

                       Галя каже: «Зайвий клопіт.
                       І на що мені це знать?

                       Я зварю їм ту картоплю,
                       Потовчу і хай їдять».

Розв'язав задачу Петрик.
Вийшла відповідь така:
Швидкість у велосипеда
Більша, ніж у літака.

                       Ми частівки проспівали,
                       Дуже ми старалися.
                       Рахувати, діти, вчіться
                        І не помиляйтеся.

Математика. Дякуємо тобі, феє Арифметико, за добру зустріч. А ми крокуємо далі.

Учениця. Мені дуже сподобалася фея Арифметика та її помічники. Дивіться, який красивий будинок! Він весь складається з різних геометричних фігур. Цікаво, хто в ньому живе?

Математика. Це чудовий будинок феї Геометрії. Давайте завітаємо до неї.

(На сцену виходить Геометрія.)
Геометрія.

Без геометрії ніколи
Цім не збудуєш до пуття.
Старанно вчіть її у школі,
Не забувайте все життя.

А зараз я познайомлю вас з моїми друзями — геометричними фігурами.

(На сцену входять геометричні фігури.)

Точка.         

Найперша попрошу я слово.
Я — точка, всіх фігур основа.
З краплинок складається море,
Із зернинок — важкий стиглий колос.
А з точок — трикутник і промінь,
Пряма, відрізок і коло.
Коло.    

Я — коло. Ні початку, ні кінця не маю,

Але від цього не страждаю.

Кут.   

Кутів багато в світі є: прямі, тупі та гострі.
І розпізнати всі кути нескладно, навіть просто.
У кожного вершина є і є дві сторони,
Летять в безмежну далечінь, бо промені вони.
Квадрат. 

Познайомтесь. Я — квадрат,
Прямокутникові брат.
Рівні сторони мої,
А кути мої прямі.

 

Я, весела Гіпотенуза, і ми, Брати-катети,

 Заспіваємо частівки вам про Математику.

Вирішили ми завзято Геометрію вивчати,

 Зараз скажемо відверто: не будемо байдикувати.

Теорема Піфагора — всюди вона з нами:

Чи будинок ми будуєм, чи пливем морями,

Любі числа, теореми, формули чудові!

Ви професій гарних й різних друзі та основа.

Піфагоре — грецький вчений!

Ти довів нам теорему.

Тепер мусимо її Ми доводиш самі.

Теорема, теорема,

Ти звучиш, немов поема.

 Ну а я, Гіпотенуза,

Є для Катетів, як Муза.

 

Трикутник.  

Три вершини в мене є, сторони, кути.
А яке ім'я моє — відгадаєш ти?
Геометрія. А зараз мої друзі покажуть вам цікаву п'єсу.

 

П'єса

Дійові особи: Геометрія, Коло, Круг, Центр, Радіус , Хорда, Діаметр, Дуга, Сектор.
Геометрія.

Сьогодні з вами, любі друзі,
Ходити будемо у крузі.
(Виходить Круг.)
Круг.

Я — Круг, а це мої всі елементи,
Запам'ятайте ці моменти.
(Виходить Центр.)
Центр.

Я — Центр, у Крузі — основний,
Бо лиш від мене, —
Вам скажу я,

До будь-якої точки кола —
Відстані всі однакові.
Ці відстані всі добре знають,
їх радіусами називають.
(Вибігає Радіус.)
Радіус.

Мене пробачте, пане Центре.
Затримався в дорозі.
Шляхи всі мовчки прокладаю:
Я точки Кола з Центром сполучаю.
Робота в мене нескінченна,
Бо точок Кола кількість незліченна.

(Виходить Коло.)
Коло.

Про роль забули ви мою:
Я Кругу форму надаю!
Якби не я, то не було б вас всіх,
Пробачте, задаватися — це мій гріх.
До всіх.

Ну де всі ваші аргументи?

Відрекомендовуйтеся ж, елементи!

(Виходить Діаметр.)

 

Діаметр.

Я родич Радіуса,

Мене буквою «d» позначають,

Подвоєним радіусом

Мене ще називають.

Центр.

Що за дівчинка біжить?

Радіус.

Це Хорда до нас спішить.
(Входить Хорда.)
Хорда.

З Колом добре я дружу,
Мені фігура ця знайома.
Його точки сполучаю,
Я повз центр пробігаю.
Діаметр (до Хорди).
Якщо раптом ти заблудиш,
Через центр твій шлях полине,-
Тоді раптом із Хорди,
Перетворишся на мене.
Ще одну властивість маю —
Круг на два півкруги розбиваю.
(Заходить Дуга.)
Дуга. А ще забули ви мене!
Коло.

Це вже озвалась до нас Дуга,
Яка вона тендітна і тонка!
Дуга.

Для того, щоб я народилася,

Потрібно, щоб на колі дві точки з'явилися.

(Входить Сектор.)

 

Сектор.

Стадіони і цирк добре мене знають,
Квитки там по секторах розподіляють.
Радіус.

Щоб виник сектор, треба нам
Лиш парами ходити,
Тоді ми будемо круги
На сектори ділити.
Геометрія.

Дякую вам, елементи,
За приємні ці моменти.
Круг.

Дякуємо за добре слово,
Повернемося згодом знову.
Спішимо ми в інший клас,
Там чекають учні нас.
Коло.

Ви про нас не забувайте,
У книжках про нас читайте,
Вчіться розв'язувати завдання,
У них про нас є різні дані.
Професор. Від мене вам цікава казка!

Дивна пригода

Жив трикутничок один
Неслухняний мамин син.

Йому часто від матусі
Перепадало (по заслузі),                                                                                                   Бо весь час вередував,
Пустував, бешкетував.
Інколи й за вушка мати
Смикала, щоб покарати,
Коли капості робив.
Як цього він не любив!
«Смикати мене за вушка,
Наче я якась подушка?!
Я такого не стерплю!
Зараз ось що я зроблю:
Повідрізую я краще
Смикати не буде за що!»
Гострі ножиці схопив —
Що задумав, те й зробив.

«От! Поводитись негарно
Буду я тепер безкарно!»
Йде матуся: «Синку, ти?!
Де ти взяв нові кути?
їх же три було раніше,
А тепер удвічі більше!»
«Як це більше? — син у сміх.
Я ж відрізав зовсім їх!»
«Так, і ти вже не Трикутник,
Синку мій, ти — Шестикутник!
Отже, маєш вушок шість».
Що тут скажеш? От так вість.
З того часу маму слухав
Наш бешкетник шестивухий.

 

Йти на ризик не хотів.

Годі підставляти вушка,

Він же, справді, не подушка!

Математика. Дякуємо вам, Геометріє, за зуcтріч. А нам пора вирушати в дорогу. Ми наближаємося до чарівниці Алгебри. Та ось і вона сама іде нам назустріч.

(Виходить Алгебра, а за нею крадеться Незнайко.)

Алгебра. Доброго дня, діти! Ми з вами ще не знайомі? Я — Алгебра, розділ математики, в якому вивчають рівняння та способи їх розв'язання.

Незнайко.

Я розв'язую задачі тільки на «відмінно».

А рівняння, а рівняння лузаю, як насіння.

Алгебра. Дуже добре. Спробуй «лузни», будь ласка, рівняння

  23(х+ 15) + 12 = 58.

Незнайко. А ти впевнена, що це рівняння?
Алгебра. Звичайно, впевнена.
Незнайко. А що в рівняннях треба шукати?
Алгебра. Ти ж лузаєш рівняння, як насіння, і знаєш? Треба знайти х.

Незнайко. Знайти х, кажеш? Та ось же він!

(Показує на х в запису рівняння.)

Алгебра. Діти, розв'яжіть хутчіше це рівняння.

(Діти розв'язують рівняння.)

23(х+ 15) + 12=58,

23(х + 1) = 46,

х + І =2,

х= 1.

Алгебра. Тепер ти зрозумів, що означає знайте

Незнайко. Так, зрозумів.

Алгебра. А ще я дуже люблю фокуси.

 

Фокуси

1.                  Задумайте двоцифрове число. Додайте до нього 3. Результат помножте на2.      До одержаного результату додайте 17. Відніміть задумане число. А тепер скажіть мені свою відповідь, а я скажу вам число, яке ви задумали.

(Якщо від кінцевого результату відняти 23, то отримаємо задумане число).

2.                   А тепер я пропоную вам давній фокус. Ось вам монети по 10 к. та по 5 к. Сховайте в одну руку монету номіналом у 10 к., а в другу — 5 к. Я відгадаю, які монети знаходяться у вас у руках,але спочатку проведемо обчислення.

(Числове значення монети у правій руці, помножте на парне число, а числове значення монети у лівій руці — на непарне число. Додайте отримані числа . Назвіть число, яке ви отримали.

(Якщо сума парна, то в правій руці монета номіналом у 5 к., якщо непарна — 10к.)

Математика. Діти, чи сподобалось вам у гостях у Алгебри?

Учениця. Так, особливо мені сподобались фокуси з числами. Я з нетерпінням буду чекати на зустріч із цим цікавим розділом математики.

Математика. Ось і закінчилася наша подорож . Ми познайомилися лише з трьома розділами цієї складної, але такої цікавої науки. Математичний талант — це наполеглива, добре організована праця. Пам'ятайте про це.

Нам було цікаво з вами,
Та додому вже пора.
Ще зустрінетесь ви з нами,
На все добре, дітвора!