3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

Активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб підвищення результативності навчання

Про матеріал
Опис досвіду вчителя математики Ізюмської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 Мірошниченко Наталії Костянтинівни
Перегляд файлу

Активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб підвищення результативності навчання

Мірошниченко Наталія Костянтинівна,

вчитель математики Ізюмської загальноосвітньої

 школи І-ІІІ ступенів № 11 Ізюмської міської ради

Харківської області, спеціаліст І категорії

Сучасні та майбутні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який уміє думати самостійно, розв’язувати різноманітні проблеми; володіє критичним і творчим мисленням.

  Перед сучасною школою постає першочергове завдання: виплекати таку особистість, навчити особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію в житті, ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Для школи нашого часу важливим є не лише зміст навчання,  а й процес його передачі, результативність. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому. Завдання учителя – організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв’язували певні задачі.

Проблема, над якою я працюю - активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб підвищення результативності навчання.

Й. В. Гейне писав: «Кажуть, що посередині між двома протилежними думками лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить проблема».

Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?

Для мене при відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. А це вимагає від мене відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Я переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.

     Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними.  Я вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для активізації пізнавальної діяльності. Намагаюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданні, вчу аналізувати дані, підбирати методи, розв’язки, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки.

Досить ефективним є визначення спільно з учнями мети сучасного уроку. Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації.

Проблемна ситуація – це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання – що складається з наступних елементів:

● виявлення проблеми (переведення її  у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;

● аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;

● висунення гіпотези чи припущень;

● розробка плану розв’язання проблеми;

● виконання плану;

● перевірку вірності дій та одержаного результату.

Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, зосереджую зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. У період демократизації та гуманізації навчання намагаюсь створити кожному учневі психоемоційний комфорт у школі – ситуацію успіху.

Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю учнів-асистентів, учнів-консультантів.

У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них  я використовую, зокрема:

Прийом «Історична зупинка». На таких «зупинках» діти ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок у розвиток науки.

Прийом «Знайди загублене». Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи.

Прийом «Дешифратор». На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово.

Прийом «Питання до тексту». Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання, на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

Прийом «Спіймай помилку». Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

Прийом «Практичність теорії». Введення теорії здійснюється через практичні задачі.

Прийом «Так – ні» використовується для зацікавленості ді

Прийом «Пошук нових способів розв’язування задач». Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з  допомогою виразів.

Прийом «Написання математичних творів». Пропоную учням написати казку, вірш, байку, акровірш на математичну тему.

Прийом «Громадський огляд знань». У рамках цього заходу відбуваються виступи дітей із власними творчим завданням.   

У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання. Особливо це стосується роботи у 5 – 6 класах, де навчання має свою специфіку і представляти його треба, як забаву, а не як нудну необхідність.

Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички.

Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання,  уроки подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження.

Я переконана, що крейда та дошка + учитель і діти створюють чудеса. Роблю все для того, щоб  уроки були святом для мене і для учнів.

Щоб зробити процес учіння ще більш ефективним, використовую метод стимулювання учіння – це метод при допомозі якого в учнів формуються певні стимули пізнання.

До прийомів стимулювання відношу:

  • стимулювання учнів до доповнення й аналізу відповідей товаришів;
  • стимулювання до рецензування – знаходження й відзначення позитивних моментів в попередньому висловлюванні, показ варіантів удосконалення у висловлюваннях товаришів;
  • підтримання прагнення учня пропонувати свій спосіб роботи, аналіз в процесі уроку різних способів, що пропонують діти, звертання уваги на найраціональніші, відзначення і підтримка оригінальних;
  • визнання права дитини на помилку: «прекрасна помилка», «невипадкова помилка», «помилка, що веде нас до істини», «дякую, твоя думка дає нам поживу для роздумів» тощо.

Добрий результат дає впровадження на уроках комп’ютерних технологій. Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають нові інформаційні технології –  як системний метод навчання. Демонстрація малюнків, фотографій, математичних завдань за допомогою комп’ютера розширює кругозір учнів, підносить математику на високий рівень.

В духовному рості дитини велика роль належить учителю. Учителю-трудівнику, який ні на мить не забуває про атмосферу співпраці, творчості, вміє створювати ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку, формує його як особистість. Самого знання предмету тут замало. Треба ще мати досвід психолога, любити дітей. Це надає сил, витримки, впевненості у важливості своєї роботи.

Вважаю, що хороший вчитель – це творчо працюючий вчитель. Якщо він прагне зробити урок творчим процесом співпраці з учнями, то й сам повинен постійно перебувати у методичному пошуку. Тому надалі планую:

  • підвищувати свою науково-теоретичну та методичну підготовку;
  • вдосконалювати свою педагогічну майстерність;
  • надавати пріоритет методам активного навчання;
  • активізовувати роботу з обдарованими учнями;
  • реалізовувати на різних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію навчально-виховного процесу, основою якого є базовий зміст математичної освіти;
  • здійснювати цілісну систему формування особистості на основі досягнень математики, психолого-педагогічної науки, досвіду вітчизняних та зарубіжних учителів;
  • вивчати передовий педагогічний досвід;
  • урізноманітнювати систему роботи;
  • приділяти належну увагу гуманізації навчально-виховного процесу і гуманізації змісту, сприяти розвитку інтересів і нахилів особистості;
  • забезпечувати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер шкільної освіти і прикладну спрямованість, наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи шкільної освіти

Закінчити опис свого досвіду роботи хочу словами В. О. Сухомлинського: «Я – самостійна людина. Я не хочу, щоб мене вели за руку. Переді мною висока гора. Це – мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і чим вище ступає моя нога, чим ширший виднокруг відкривається переді мною, тим більше людей бачить мене. Від величі і безмежності того, що мені відкривається стає страшно. Мені потрібна підтримка старшого друга. Я досягну своєї вершини тоді, коли опиратимусь на плече сильної і мудрої людини».

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Математика, Інші матеріали
Додано
21 лютого
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку