Заняття 1. Тема. Поняття про геодезію та картографію. Умовні топографічні знаки. Практична робота. Виготовлення карток топографічних знаків. Топографічні диктанти, ігри (2год).

Заняття 1. Тема. Поняття про геодезію та картографію. Умовні топографічні знаки.  Практична робота. Виготовлення карток топографічних знаків. Топографічні диктанти, ігри (2год). 

Мета навчальна: познайомити вихованців з науками картографією та геодезією, закріпити знання про умовні топографічні знаки;  розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення; виховна: виховувати вміння  працювати в колективі, вчити слухати друзів.

Обладнання: таблиці з умовними топографічними картами, схема топографічного маршруту; топографічні диктанти, аркуші білого паперу,  кольорові олівці, карточки для гри на увагу.

Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Хід заняття

І. Мотивація навчальної діяльності вихованців.

 Заняття розпочинається на місцевості. Діти взяли з собою аркуші білого паперу, кольорові олівці.

Керівник гуртка розповідає, що отримав цікавий лист-запрошення від старших вихованців гуртка «Спортивне орієнтування»: «Дорогі друзі! Ми, вихованці гуртка «Спортивне орієнтування», запрошуємо вас на збір –змагання зі спортивного орієнтування після 16-ти годинного навчання. Щоб добратися до місця проведення змагань, вам необхідно:

 вийти з та пройти 3,5 кілометрів,  потрапити до. Ліворуч від   простяглися. Там вам необхідно  спочатку пройти  по, потім по. У        пройдете по і дійдете до. Пройдіть мимо , потім через. А переходячи , побачите  .Тамми вас о 10 годині будемо чекати. Успіхів вам!».

 Лист цікавий. Ми його прочитали. На реалізацію поставлених завдань нам відведено певний  термін -16 годин. Саме на заняттях з топографічної підготовки ми повинні підготуватися до змагань зі спортивного орієнтування.

ІІ.  Вивчення нового матеріалу

1. На майданчику діти демонструють вміння визначати сторони горизонту,  намагаються передати на аркуш паперу природу навколо себе.

2. Наступна частина заняття проходить в приміщенні.

2.1. Поняття  про  геодезію  та  топографію,  їх  значення  в  різних  галузях  господарства,  військовій  справі,  туризмі.

Топографічна підготовка й різні елементи орієнтування на місцевості так само важливі,  як  важливі  інші  елементи   туристської  підготовки  –  тактика  походу, дотримання правил безпеки в подорожах тощо.

Геодезія  –  наука про методи визначення форми і розмірів землі або окремих її частин,  зображення  земної  поверхні  на  планах  і  картах  і  точних  вимірювань  на місцевості.

Геодезичні  пункти  –  це  точки  земної  поверхні,  положення  яких  (координати  і висоти над рівнем моря) точно визначено і чітко закріплено (позначено на місцевості).

Геодезичні  пункти  використовують  при  запуску  ракет,  при будівництві доріг, будинків і для визначення меж земельних ділянок.

2.2. Робота з малюнками. Перед вами два зображення: супутниковий знімок і план місцевості.

Мал.1 Аерофотознімок та план однієї місцевості

Використовуючи малюнки і порівнявши їх, знайдіть межі схожості і відмінності та заповніть таблицю «Особливості зображення місцевості». 

Таблиця 1

 Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання, чим краще користуватись – картою чи фотознімком з космосу? Вихованці використовують можливість висловитися та практикуватися в навичках спілкування.  Таким способом обговорюємо проблему доцільності вивчення науки топографії.

Топографія (від давньогрецьких  слів «місце»  і   «пишу») -   науковадисципліна, що вивчає методи зображення географічнихі  геометричних  елементів  місцевості.Топографія може розглядатися і   яксамостійний розділ картографії, що вивчає проблеми картографуваннятериторій, і  як розділгеодезії, присвячений питанням  проведеннявимірів  для  визначення  геометричних  характеристик  об’єктів  на  земній  поверхні.

 До  сфери  інтересів  топографії  належать  питання  змісту    карт, методики  їх  складання  і   оновлення,  питання  їхньої  точності  і  класифікації,  а  також  використання  інформації  про  місцевість, що  міститься  в  них.

3. Умовні знаки — абетка карти.

Прийом «Проблемне питання». Давайте проведемо конкурс наших малюнків, які годину тому намалювали. Чому не всім вдалось передати місцевість, де ми перебували?

    Відповіді вихованців, що не у всіх є хист до малювання. То як бути?

Умовні знаки — це абетка карти.  Як без знання літер не можна про­читати книгу, так не можна прочитати карту,  не знаючи умовних знаків.

     Із топографічними знаками ви вже зустрічались на уроках природознавства, а тому давайте систематизуємо наші знання.

Топографічні умовні знаки прийнято розділяти на: масштабні (або площадні), позамасштабні, лінійні і пояснюючі. 

Робота зі структурно-логічною  схемою

Умовні знаки можна розділити на 4 види

                                               УМОВНІ ЗНАКИ

значкові                                       контурні

пояснювальнілінійні

Масштабні або площадні умовні знаки служать для зображення таких топографічних об'єктів, що займають значну площу і розміри яких в плані можуть бути виражені в масштабі даної карти або плану. Площадковий умовний знак складається із знаку кордону об'єкту і знаків, що заповнюють його, або умовного забарвлення. Контур об'єкту показується точковим пунктиром (контур лісу, лугу, болота), суцільною лінією (контур водоймища, населеного пункту) або умовним знаком відповідного кордону (канави, загорожі). Заповнюючі знаки розташовуються усередині контура в певному порядку (довільно, в шаховому порядку, горизонтальними і вертикальними рядами). Площадні умовні знаки дозволяють не лише знайти розташування об'єкту, але і оцінити його лінійні розміри, площу і контури. 

Мал.2 Умовні знаки

Позамасштабні   або значкові умовні знакивикористовуються для передачі об'єктів, що не виражаються в масштабі карти. Ці знаки не дозволяють судити про розміри змальовуваних місцевих предметів. Положенню предмету на місцевості відповідає певна точка знаку. Це можуть бути окремі споруди, наприклад, заводи, мости, родовища корисних копалини і ін. Інколи значкові умовні знаки нагадують силует якого-небудь об'єкту, наприклад, спрощений малюнок літака показує аеродром, а намети  -  кемпінг. 

Лінійні умовні знаки  призначені для зображення протяжних об'єктів на місцевості, наприклад залізні і автомобільні дороги, просіки, лінії електропередач, струмки, кордони та інші. Вони займають проміжне положення між масштабними і позамасштабними умовними знаками. Довжина таких об'єктів виражається в масштабі карти, а ширина на карті - поза масштабом. Зазвичай вона виходить більше ширини змальовуваного об'єкту місцевості, а його положенню відповідає подовжня вісь умовного знаку. Лінійними топографічними умовними знаками зображаються також горизонталі.

 Пояснюючі умовні знаки   застосовуються в цілях додаткової характеристики місцевих предметів, що показуються на карті. Наприклад, довжина, ширина і вантажопідйомність моста, ширина і характер покриття доріг, середня товщина і висота дерев в лісі, глибина і характер грунту, броду і так далі. Різні написи і власні назви об'єктів на картах також носять характер пояснення; кожна з них виконується встановленим шрифтом і буквами певного розміру.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Уявіть собі, що ви потрапили на острів, де нікого немає.  Складіть карту цього острова у вибраному масштабі за допомогою умовних знаків. Опишіть острів, використовуючи карту.

Фізкультхвилинка «Гори Карпати»

Раз-два — піднімається гора,

Три, чотири — це круті гірські схили,

П'ять, шість — це орли дивний танець завели,

Сім, вісім — це смерічки похилилися до річки,

Дев'ять, десять — це вода з водоспаду витіка.

Геодезичні  пункти  наносяться  на  карти  з  максимальною  точністю;  біля  їх  умовних знаків  на  карті  ставлять  відмітки,  які  вказують  висоту  місцезнаходження  пункту  в метрах над рівнем моря. З особливою точністю на картах зображуються орієнтири, до яких відносяться місцеві об’єкти, які добре видно на місцевості.

Орієнтири поділяються на: а) добре видимі місцеві предмети  (високі  будови,  башти,  кургани,  скали, дерева); б) контурні точки і предмети, які не піднімаються над землею, але зберігаються довгий  час  і  добре помітні на  місцевості  (розвилки  доріг, повороти ріки, перехрестя  доріг в населених пунктах).

Найбільш  помітні  на  місцевості  орієнтири,  які  видно  здалеку,  при  зображенні місцевості  чітко  наносяться  на  карту,  як  і  геодезичні  пункти,  звичайно,  за координатами.

ІІІ. Закріплення нових знань і уміньвихованців.

Тепер застосуємо теоретичні знання на практиці. Необхідно виконати ряд завдань.

1. Замалювати топографічний   диктант.

Влітку наша група відправилась в похід. Від школи ми перейшли через дорогу, спустились стежкою до берега річки, перейшли через деревяний міст і далі пішли по грунтовій дорозі через рідкий ліс. Потім наш маршрут проходив через чагарники і ми, нарешті, прийшли до чистого озера. Тут ми пообідали, відпочили, пограли м’яч, потім піднялись на вершину невисокого горба, де росла одинока сосна. Через деякий час ми спокійно спустились з гори, перейшли через залізничний насип, напились чистої  води із джерела і щасливі пішли додому.

2. Прочитати листа (додаток 1).

3. Гра «Увага»

Мета гри: розвивати увагу, пам'ять, швидку реакцію.

Правила гри: Гравцям роздаються топознаки, вони стають в коло. Ведучий двічі хлопає по колінах,  називає швидко свій знак і  знак когось з гравців. Гравець названого знаку швидко двічі хлопає по колінах і називає свій знак і знак наступного гравця.   З кожним разом  наростає швидкість…

 «Розклади знаки правильно!»

Кожна команда дає іншій команді завдання:

За півхвилини запам’ятати умовні знаки (під яким номером від 1 до  6), відвернутись,  а потім розкласти по пам’яті малюнки цих знаків.

«Північ, захід, південь, схід».

Кожна команда дає іншій команді завдання: З допомогою компасу визначити, який умовний знак знаходиться на півдні, сході, півночі, заході.

 ІV.  Підсумок заняття:

- Чим ми сьогодні займалися?

- Що сподобалося більше всього?

 V.  «Ритуал прощання»

Діти, разом із керівником гуртка сідають у колі і, передаючи символ один одному, прощаються з усіма. Діти роблять це із символом у руках.

                              Додаток 1