Заняття 4. Тема. Компас і його будова. Поняття про азимут.

Заняття 4. Тема. Компас і його будова. Поняття про азимут. Орієнтування за допомогою компасу, карти. Практична робота. Робота з компасом, транспортиром (2 год).

Мета навчальна: дати уявлення учням про способи орієнтування на місцевості,  ознайомити гуртківців з компасом і його будовою, різними видами компасів;  сформувати  в  дітей  поняття  про  азимут та навчити вихованців визначати за планом азимути об’єктів; рухатись за вказаним азимутом; розвивальна: розвивати практичні вміння орієнтуватися на місцевості, сприяти розвитку просторового мислення вихованців;  виховна: виховувати спостережливість за природними об’єктами.

Обладнання і матеріали: компаси різних видів, транспортир; топографічні карти

Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь і навичок

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

 1. Гра «Вірю — не вірю»

- Чи вірите ви в те, що найбільш точним способом зображення земної поверхні є план місцевості?

- Чи вірите ви в те, що для більш докладного зображення місцевості потрібний більш дрібний масштаб?

- Чи вірите ви в те, що на плані не враховується кривизна земної поверхні?

- Чи вірите ви в те, що на карті не враховується кривизна земної поверхні? Чи вірите ви в те, що на планах і картах усі умовні знаки однакові?

- Чи вірите ви в те, що карти так само точно і докладно передають зображення місцевості, як і плани місцевості?

Завдання 2. Визначити числовий та іменований  масштаби по лінійному.

Завдання 3. Підібрати до опису графічне зображення рельєфу:

а) горб з двома вершинами і східна-вища від західної; б) горб з двома однаковими вершинами; в) горб з пологим схилом на південь; г) горб з крутим західним схилом; д)горб з пологим північно-західним схилом.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Розгадати девіз нашого заняття:

Крутиться стрілка туди і сюди, але правильно північ покаже завжди, і кажуть про прилад цей неспросто, що очі туриста –це ….

 (Компас — це очі туриста)

 ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь: Найбільш зручним і точним є спосіб орієнтування за допомогою   компаса.

 Компас  –  найпростіший  магнітний  вимірювальний  прилад,  який

використовується  для  орієнтування  за   сторонами  горизонту.  Компас  з’явився  в  Європі  в  кінці  ХІІ  століття  і  мав  вигляд  магнітної  голки закріпленої на коркові, який плавав в посудині з водою.  В  наш  час  компас  –  добре  відомий  усім. Він  використовується  в  топографії, геології, військовій, морській і льотній практиці.

Магнітний  компас  складається  з  магнітної  стрілки,  яка  вільно  повертається  в горизонтальній  площині  під  дією  земного  магнетизму  й  встановлюється  вздовж магнітного  меридіану.  Властивість  магнітної  стрілки  постійно  зберігати  певний напрямок на північ і використовується під час орієнтування.Компас  не  рекомендується  використовувати  під  час  бурі,  коли  під  її  впливом магнітна  стрілка  може  зразу  відхилитися  на  кілька  градусів  (±2).  Не  можна користуватися  ним  в  місцях,  де  знаходяться  великі  поклади  магнітного  залізняка, тяжіння якого переважає вплив магнітного поля Землі. Зараз є багато видів компасів: повітряні, рідинні деякі з них обладнані дзеркалом. Більш  досконалими  є  різноманітні  гірокомпаси  і  гірополукомпаси. 

 Розглянемо  будову компаса: компас складається з:  магнітної стрілки,   резервуара з рідиною («колба»),  масштабної шкали,  направляючих  ліній, лімбу, підписаного в градусах,  лінії  для  визначення  напрямку  руху,  міліметрової шкали, збільшувального скла,  шайби - крокометру.

Робота з компасом.  За допомогою компаса можна визначити основні сторони горизонту в кімнаті і на  місцевості. Намагнічена стрілка компаса завжди темнішим кінцем спрямована  на північ.

Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню.  Потім його повертають так, щоб позначка  «північ» на шкалі компаса збігалася із темним кінцем стрілки. Позначки на циферблаті компаса вказують напрямки сторін горизонту. Часто напрямки на потрібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна встановити за шкалою компаса, обчисливши азимут.

Азимут -   (з арабської – шлях, напрям) кут між напрямком на північ і напрямом на даний предмет (на місцевості). Величину цього кута виражають у градусах, а відлічують його від напрямку на північ праворуч за рухом годинникової стрілки від 00 º до 360º . При  користуванні компасом  слід  пам’ятати,  що  у  вільно  підвішеному  стані  магнітна  стрілка  своїми кінцями  буде  направлена  на  північ  і  на  південь. Але  це  приблизно.  Стрілка розташовується  не  по  напрямку  істинного  (географічного)  меридіану,  а  по  напрямку магнітного меридіану. Напрямок істинного меридіану для любої точки земної поверхні визначається астрономічними спостереженнями або геодезичними вимірами. Кут між істинним меридіаном і магнітним називається магнітним схилення м. Воно для кожної місцевості різне і може бути східним (із знаком +) або західним (із знаком –). Магнітне схилення можна визначити на місцевості за сходом і заходом сонця або по карті. На туристичних  маршрутах  та  змаганнях  по  орієнтуванню  найчастіше  застосовуються карти, на яких вказаний не географічний, а магнітний меридіан.

Практичне завдання:   Гра «Художник» Якщо ви були уважні на занятті і добре запам’ятали сторони горизонту, то зможете намалювати за інструкцією предмет і назвати його.

Від точки А відкласти на південь 1 клітинку, на схід 2, на південь 1, на південний схід 1, на схід 1, на північний схід 1, на північ 1, на схід 5, на південь 1, на південний схід 1, на північний схід 1, на північ 1, на схід 1, на північ 1, на захід 1, на північ 2, на північний захід 2, на захід 5, на південний захід 2, на захід 2, на південний захід 1, на південь 1, на захід 1.

(При правильному виконанні завдання вимальовується автомобіль.).

Фізкульхвилинка «Гра «Чи знаєш ти свій колектив?»

Керівник: «Покладіть ручки і заплющіть очі. Я називаю предмет, який є в нашому приміщенні, а ви показуєте на нього рукою і кажете сторону горизонту, коли я скажу розплющити очі, ви побачите, чи правильно показали».

За планом можна визначати азимути напрямів руху, використовуючи для вимірювання кутів транспортир. При цьому азимути вимірюються так само, як і за компасом на місцевості: за рухом годинникової стрілки від напряму на північ. Наприклад, якщо на плані слід прокреслити напрям руху від даного об’єкта азимутом 45º, спершу проводять від нього напрям вверх, тобто на північ, а потім від цього променя відкладають кут 45º.

V. Закріплення і узагальнення знань

Для  закріплення  знань  про  будову  компасу  проводиться  наступна  гра.  Група ділиться  на  дві  команди.  Учасники  кожної  з  них  почергово  отримують  завдання:

• назвати і пояснити призначення тої чи іншої деталі компасу. За

правильну відповідь команда  отримує  2  бали,  за  помилку  –  0.

  Команда  переможниця  визначається  за більшою сумою балів.

Для  закріплення  поняття  про  азимут  та  відпрацювання  руху  за  азимутом проводяться наступні вправи:

 Вправа 1.  Накресліть у зошиті по середині сторінки топографічний значок криниці. Від нього у масштабі 1:10000, використовуючи відомі топографічні знаки, покажіть положення таких географічних об’єктів:

а) джерело: азимут 40º, відстань 400 м;
б) чагарник: азимут 270º, відстань 360 м;
в) школа: азимут 120º,  відстань 700 м;
г) електростанція: азимут 200º, відстань 860 м;
ґ) одиноке листяне дерево: азимут 80º, відстань 250 м;
д) вітряк: азимут 310º, відстань 400 м;
Вправа 2.   Поставте у лівому верхньому куту сторінки зошита точку А. Накресліть у масштабі 1:10 000 маршрут руху від точки до точки за такими даними:
а) від точки А до точки Б: азимут 90º, відстань 520 м;
б) від точки Б до точки В: азимут 135 º, відстань 600 м;
в) від точки В до точки Г: азимут 45º, відстань 250 м;
г) від точки Г до точки Ґ: азимут 180º, відстань 650 м;
ґ) від точки Ґ до точки Д: азимут 270º, відстань 950 м;
д) від точки Д до точки Є: азимут 20º, відстань 600 м;
Визначте, яким азимутом слід рухатися та яку пройти відстань, що з точки Є повернутися в точку А. 

Якщо гарна погода, то можна провести  (на місцевості):

 Ігровий прийом: Щоб перевірити чи готові ви фізично і морально до проведення квесту проведемо гру-вправу.

Стаємо парами, повертаємось один до одного спиною, взялись за руки,  ноги на ширину плеч і присідаємо, але не завалюватись   один на одного.

Виконати 5-10 присядів

Вправа  3.  Учасники    визначають  азимут  до  видимих  предметів.  Керівник стоїть   в  центрі  великої  поляни  і,  називаючи  кілька  орієнтирів,  пропонує  учасникам вирахувати  азимут  на  кожний  з  них.  Записавши  результати  вимірів,  учасники показують їх керівникові.

Вправа 4.  На відстані 50-200 метрів від старту встановлюються  контрольні  пункти,  позначені табличкою  з  паролем.  На  старті  учасникам видається картка, де вказані номера КП, азимути і відстані. Учасники повинні найти всі КП, вписати їх  паролі  в  картку  і  здати  її  тренеру.  При  чому після  відвідання  кожного  КП  гуртківці  повинні

обов’язково  повертатися  на  старт.  Перемагає  той, хто швидше всіх виконає завдання.Цю  вправу  можна  провести  у  виді  естафети,

розділивши всіх учасників на кілька команд.

Вправа  5.  Пройти  по  ломаній  лінії,  яка  задана азимутами і відстанями. Тренер розробляє декілька маршрутів,  проходить  їх  сам  і  в  кінці  кожної дистанції  ставить  кілок.  Маршрути  плануються так,  щоб  вони  проходили  лісом,  а  старт  і  фініш знаходились  на  одній  поляні.  Для  того,  щоб учасники  працювали  самостійно,  на  місці  фінішу

ставиться  кілька  помилкових  кілків.  Кожен  із учасників  отримує  картку  зі  своїм  прізвищем  і завданням.Виконавши завдання, учасник відмічає свій фініш кілком, на якому закріплює свою картку. Перемагає учасник, який має найменшу похибку. Інтерес до гри підвищиться, якщо  враховувати  час  проходження  маршруту.  При  цьому  за  помилку  1  м нараховується  штраф  30с.  Переможець  визначається  за  найменшою  сумою  часу проходження дистанції плюс штрафний час.

5. Прийом «Міні-мандрівка»   (Продовження роботи в групах)

 Скласти оповідання-мініатюру (п'ять-шість речень) про мандрівку з використанням підготовлених карток з умовними знаками. Під час відповіді замість назв об'єкта використовувати його зображення.

VІ. Підсумок заняття: написати сенкан до слова  «компас» та «масштаб».

Додаток