Заняття 5. Тема. Орієнтування за місцевими предметами та ознаками природи.

Заняття 5. Тема. Орієнтування  за місцевими предметами та ознаками природи. Практичне заняття. Перевірка компасу, визначення азимутів на місцевості. Визначення сторін горизонту за місцевими предметами (2 год).

Мета навчальна: дати уявлення учням про способи орієнтування на місцевості,  навчити орієнтуватись  за місцевими предметами та ознаками природи та користуватись картами та схемами на місцевості; розвивальна: розвивати практичні вміння орієнтуватися на місцевості, сприяти розвитку просторового мислення вихованців;  виховна: виховувати спостережливість за природними об’єктами.

Обладнання і матеріали: кольорові карти різних видів та масштабів, лінійка, годинник зі стрілками, компаси,картини з природними об’єктами, картки, карта зоряного неба.

Тип заняття: Комбінований

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь(якщо гарна погода, то на місцевості)

Одна китайська мудрість говорить: «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся». А ми з вами навчимося знати, вміти та використовувати ці вміння і знання у практичній діяльності. Давайте пригадаємо які є способи зображення місцевості? (малюнок, фотографія, аерофотознімок, знімок з космічного супутника, карта, план місцевості (топографічний план).

Прийом «Проблемне питання»

Як відомо, магнітний компас є надійним помічником в орієнтуванні на місцевості. Однак на Землі є місця, де користуватися магнітним компасом неможливо. Де саме? (Поблизу полюсів, у районах, де є ро­довища залізних руд (магнітні аномалії)

Завдання 1.  За описом скласти план.

I-й варіант. Від будинку лісника в напрямі зі сходу на західпроходить ґрунтова дорога. Через один кілометр на схід від будинку лісника дорога підходить до річки з дерев’яним мостом. Річка тече з північного заходу на південний схід. На північ від будинку лісника - мішаний ліс, а на південь простяглася вирубка. Через два кілометри на захід від будинку лісника лежить кар’єр, де добувають граніт. Масштаб: в 1 см - 500 м.

 II-й варіант. На захід від будинку лісника на відстані 100 м протікає річка з північного сходу на південний захід. Ширина річки -  70 м. Правий і лівий береги - урвисті. По берегах річки ростуть рідкі чагарники й поодинокі дерева. На відстані 30 м на схід від будинку лісника пролягає з півночі на південь ґрунтова дорога, яка підходить до дерев’яного мосту через річку. На відстані 350 м від будинку лісника на південь по дорозі знаходиться кар’єр. На схід від дороги на 300 м простягнувся мішаний ліс, який змінюється густим чагарником. Масштаб: в 1 см -  100 м.

Завдання 2.  Замініть окремі слова топографічними знаками.

I-й варіант. Від причалу на річці ми пройшли луками до дерев’яного мосту. Перейшли через нього і пішли по шосе вздовж залізниці. Скоро ми побачили мішаний ліс. Вийшовши до лінії електропередач, ми звернули на просіку. Іти довелось довго. Врешті-решт, ліс розступився і ми вийшли до озера, береги якого місцями заболочені. Скоро ми підійшли до будинку лісника -  кінцевої зупинки.

II-й варіант.  Вони йшли мовчки, ховаючись в тіні дерев. Урешті-решт вийшли на просіку. Якби не Жердяй, Міша ніколи б не здогадався, що це просіка, настільки густо вона заросла молодим чагарником. Вони пройшли ще з версту. Ліс перейшов у рідколісся. Відчувались гнилі запахи болота. Вмить вони зупинились. Стали уважно розглядати землю. Перед ними була глибока яма. На деякій відстані була друга, потім третя.

Якщо гарна погода проведемо актуалізацію на місцевості.

Групу ділимо на 3 команди, які отримують конверти із завданнями-маршрутами:

1. команда:1. від дверей закладу  А=30 º  19 м

2. А=280 º  37 м

3.  А=330 º  12 м

4.  А=0 º24 м

5. Скарб.

2. команда:1. Від стовпа біля закладу А=30 º 25 м

     2.А=120 º  29 м

     3. А=180 º  7 м

     4.  А=300 º  45 м

     5. Скарб

3. команда:1. Від дерева  А=90 º 10 м

     2. А=250 º  50 м

     3. А=330 º  36 м

     4.  А=30 º  31 м

     5.  Скарб.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії».  У горах Карпатах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того, наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації, орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя. Сьогодні на занятті ми спробуємо навчитись виживати.

ІV.  Вивчення нового матеріалу

Мотивація прийом: «Чистий аркуш».

На столі в кожного вихованця  лежить чистий аркуш паперу. Перед поясненням нової теми, керівник гуртка  повідомляє, що в кінці заняття з деяких питань, які розглядатимуться на занятті, буде проведена практична робота.

1. Орієнтування  за місцевими предметами та ознаками природи.

Слово «орієнтуватися» походить від латинського «орієнс» - схід, таким чином, орієнтуватися - визначати своє положення відносно сходу. Але нині основний напрям орієнтування - це лінія «північ - південь». На планах напрям на північ позначають стрілкою. Якщо стрілка відсутня, то вважають, що верхній край плану - північний, нижній – південний.

За положенням Сонця: в основі орієнтовного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі сонце приблизно знаходиться: о 7-й год - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13-й год - на півдні, тіні від предметів найкоротші і їхній напрям завжди показує на північ; о 19 год - на заході.

За Сонцем та годинником: Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником.Годинник кладуть на горизонтальну поверхню і годинну стрілку спрямовують на Сонце. Кут між цифрою 1 і числом, на яке вказує годинна стрілка, ділять на 2. Візують на  горизонт  пряму  лінію,  що  при  цьому  утворилася.  Ця  пряма  (бісектриса)  одним кінцем,  спрямованим  від  годинника,  вкаже  на  південь,  а  протилежним -  на  північ. Треба пам’ятати, що годинник має іти за поясним декретним часом.Сторони  горизонту  можна  визначити  за  переміщенням  вершини  тіні. На рівнійділянці встановлюють вертикально будь-яку рівну палицю. Вершину тіні позначають тоненьким  кілочком,  камінцем.  Через  30-40  хв,  удруге  позначають  положення вершини  тіні.  Пряма,  що  сполучає  перше  і  друге  положення  вершини  тіні,  вказує напрям на схід і захід, а перпендикулярна до неї лінія – на північ і південь.

 

Мал.7 Орієнтування за Сонцем

За Полярною зіркою: Знайдіть сузір’я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім проведіть уявну пряму лінію через дві крайні зірки «ковша» і відкладіть на ній приблизно п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо «висить» цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.

За Місяцем: опівночі у своїй першій чверті«)» місяць знаходиться на заході, у повний місяць — на півдні, в останній чверті «(» - на сході.

Існують і менш точні прикмети, місцеві ознаки, що допомагають визначити сторони горизонту. Допомогти у визначенні сторін світу можуть і так звані «рослинні компаси». Кора дерев, окремі камені, скелі, стіни старих дерев’яних будівель частіше з південного боку густіше вкриті мохом та лишайни­ками. Кора дерев з півночі буває грубішою і темнішою, ніж з півдня. У  непогоду на деревах (особливо це помітно на сосні) виникає волога темна смуга. На північному боці стовбура вона зберігається довше і піднімається вище. У беріз на південному боці стовбура кора світліша і м’якша. У сосни бура, потріскана кора піднімається вище по стовбуру з північного боку. Сосна і ялина в жарку погоду з південного боку мають більше смоли.

Мал.9 Орієнтування в лісі

Весною трава вища й густіша з північного боку галявини, прогрітої сонцем, у жаркий період літа навпаки - з південного, який перебу­ває в затінку. У жарку пору року з північного боку від дерева, каменя трава довше зберігається свіжою, вологою, інколи з краплями роси. З південного боку земля сухіша, трава в’яла.

Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південного боку вони звичайно товстіші. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.

Квіти череди свої голівки повертають за сонцем, тобто вранці на пів­денний схід, опівдні — на південь, а надвечір — на південний захід.

Плющ навпаки обертається від сонця — любить тінь.

Ґрунт, рельєф і сніг теж можуть бути орієнтирами.

 

Мал.10 Дерева-орієнтири

Ґрунт біля великого каміння, окремих будинків, пнів вологіший з півночі, а не з півдня.

Південні схили гір сухіші від північних і більш розмиті.

Сніг з південного боку тане швидше, ніж з північного.

У лісі є номерні знаки. Перший номер вказує на північний захід, а останній — на південний схід.

 

Мал.11Орієнтування за мурашником

Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща і вхід теж з півдня.

Тварини теж можуть підказати сторони світу.

А собаки, коні або слони завжди приведуть вас додому. Для них орієнтиром є нюх. Наприклад, слони відчувають запах на віддалі до 5 км. Наука, яка це вивчає, називається «біоніка».

Орієнтуватися можна і по слідах. Людина, яка «читає» сліди, на­зивається слідопит.

У селі орієнтирами можуть бути будинки, вхід до більшості яких теж з півдня. А ось релігійні споруди завжди дотримуються своїх канонів.

У православні церкви, монастирі вхід з півдня. Вівтар — на сході, а дзвіниця — на заході. Опущений край хреста на бані православної церкви завжди показує на південь, а піднятий — на північ;

двері єврейських синагог і мусульманських мечетей виходять на північ;

виходи юрт, як правило, роблять на південь;

буддійські храми будують фасадами на південь;

бокові грані єгипетських пірамід чітко орієнтовані за сторонами го­ризонту.

Для правильності орієнтування на місцевості необхідно користу­ватись 2-3 прикметами

-  А чи можна, діти, заблукати в рідному селі, в добре знайомій місцевості? Звичайно, можна. Коли туман, погана видимість, навіть у знайомій місцевості можна блукати. Людині здається, що вона йде прямо, а на­справді вона ходитиме колами.

У Венеції, на площі Святого Марка був проведений цікавий дослід. Зав’язали групі людей очі, поставили їх на віддалі 175 м навпроти со­бору і запропонували дійти до нього (ширина собору становила 82 м). Ніхто з людей не пішов прямо і не дійшов до собору.

Полярники теж дуже часто, спостерігаючи за птахами, звірами, собаками, бачили, як у тумані вони виписують кола.

 

Мал.12 Орієнтування у населеному пункті

Але якими б ознаками вам у житті не довелося користуватися, ви маєте пам’ятати, що більшість рослин чи інших предметів окремих регіонів мають свої особливості, тому висновки ви повинні робити лише після того, як проведете кілька спостережень.

Прийом «Увага для туристів-орієнтувальників»

- Основні просіки роблять з півночі на південь, поперечні - з заходу на схід. На перехресті просік ставлять стовпи. На них вказані номери кварталів лісу, що розділені просіками. За величиною чисел можна визначити сторони горизонту. Менші числа вказують на північний захід і північний схід, більші — на південний захід і південний схід. Ребро між двома найменшими числами показує напрям на північ.

Орієнтування  за  звуком.    Людина  здатна  визначати  напрям   звуку  як  у горизонтальній, так і у вертикальній площині, розрізняючи його силу, висоту і тембр. На чутність впливають рельєф місцевості, її характер, напрям вітру, вологість повітря. Звуки добре чути в тиху погоду, на відкритій поверхні. Гірше в жарку сонячну погоду, коли звук поширюється проти вітру. Вода, земля, каміння, метал  –  кращі провідники звуку, ніж повітря.За звуком можна визначити напрям руху і відстань до його джерела.У кожної людини своя, індивідуальна, здатність розрізняти характер звуку, його силу та дальність. Проте, вважається, що за нормального слуху чути гуркіт вантажного автомобіля на відстані 1 км, поїзда -  5-8 км, автомобільні гудки - 2-3км, грім -  5-10 км, кроки по твердому покриттю дороги -  200-250м, розмову -  30-50 м.

У результаті тренувань можна навчитися чітко орієнтуватися за звуками удень і вночі, під  час  руху  й  перебуваючи  в  спокої,  а  також  визначити  джерела  звуків  та  їх характерні особливості.

Орієнтування за слідами. Для орієнтування за слідами на землі від ніг людини, лап тварин, коліс автомобіля треба мати гострий зір, бути спостережливим, вміти розпізнавати сліди. Довжина кроку залежить від зросту людини, її віку, швидкості ходьби, вантажу, який несе людина, твердості ґрунту, типу рослинності. За слідами босих ніг можна визначити приблизно зріст людини, тому що довжина ступні становить 13-14% її зросту. Дуже допомагає орієнтуванню на місцевості вміння розпізнавати сліди транспортних засобів на польових та лісових дорогах. Якщо автомобіль рухається лісом, то кінці розчавлених гілочок, соломи тощо розташовані в напрямі руху.

Орієнтування за світлом.  Кожне видиме  джерело світла як удень так і вночі є орієнтиром.  У  гарну  погоду  світло  від  фар  автомобіля  видно  на  відстані  10  км, вогнище - 8км, промінь прожектора - до 50км, кишенькового електроліхтаря -  до 1,5 км.

V. Закріплення нових знань і умінь вихованців.

Гра «Вірю не вірю».По можливості проведіть спостереження і зробіть висновки щодо правильності твер­джень:

- кора дерев, що ростуть на відкритому місці, товстіша й темніша з північної сторони;

- смола на хвойних деревах інтенсивніше виділяється з південної сторони;

- стовбури сосни після дощу чорніють з південної сторони;

- кора берези чистіша і біліша з південної сторони. Тріщини, нерівності, нарости знахо­дяться на північній стороні;

- на лісових галявинах навесні трава густіша на затінених північних ділянках, а влітку — густіша з південної сторони;

- ягоди і фрукти швидше дозрівають з південної сторони;

- мурашники в лісі розміщуються з північної сторони дерев; південна - сторона мурашника більш похила, а північна — крута;

- вранці й надвечір складені крильця метеликів спрямовані з заходу на схід, а опів­дні — з півночі на південь;

- суцвіття соняшників повернені вран­ці на схід, опівдні - на південь, ввечері -  на захід; коли зернята дозріють, кошики соняш­ника похилені в один бік - на схід;

- північний схил яру повільно звільняється від снігу, а на південному схилі навесні сніг затримується довше;

- у лісах є свої паралелі і меридіани - це просіки

- гризуни, як правило, вхід у своє житло роблять з південної сторони;

 Задача 1.  Під час військових навчань два командири дістали завдання зайняти висоту. Відстань до неї на карті масштабу 1:25 000, якою користувався перший ко­мандир, становила 10 см, а на карті 1:50 000, якою користувався другий командир - 6 см. Загін якого командира і на скільки раніше займе висоту, якщо вони вийдуть до неї зі своїх точок одночасно і обид­ва рухатимуться з швидкістю 6 км/год?

  Задача 2. Скільки часу потрібно, щоб з одного села прийти в друге, якщо відстань між цими селами на карті масштабу 1 : 50 000 становить 20 см, а швидкість ходьби 5 км/год?

 Задача 3. Визнач масштаби планів, на яких відстань 8 км між двома населеними пунктами становить: а) 8 см; б) 4 см;  в) 2 см.

Пояснювальний диктант

План місцевості – це…

Горизонталі – це…

Абсолютна висота – це…

Нівелір – це…

Масштаб – це…

Компас – це…

Відносна висота – це…

Підсумок заняття.  На занятті я:

     I.            Дізнався:

    II.            Зрозумів:

     III.            Навчився:

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Індивідуальні картки для закріплення вивчення умовних знаків

Вибери потрібний умовний знак.

Покажи топографічний знак: Міст через річку

 Вибери умовний знак : Фруктовий сад

  Вибери умовний знак : Чагарники

  Знайди неправильно зображений умовний знак

  Вибери умовний знак електростанція

 Вибери умовний знак рідколісся

                    В якому напрямі іде турист?