Заняття "Основні групи фразеологізмів. Використання фразеологізмів в українській літературній мові"

Тема: Основні групи фразеологізмів. Використання фразеологізмів в українській літературній мові.

Вид занять: ПЗ

Форма контролю: Перевірка  виконаних завдань.

Уміти: виділяти в усному та писемному мовленні фразеологізми, пояснювати їх значення і походження, розрізняти фразеологічні синоніми, доречно використовувати їх у власному усному і писемному мовленні.

1. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація знань.

- Яку тему ми вивчали на попередньому занятті?

Дайте відповіді на питання, закінчивши речення:

• Наука про лексику називається … (лексикологія)
• Словниковий склад нашої мови складає … (лексику)
• Значення слова можна дізнатися у … (тлумачному словнику)
• Слова близькі за значенням та різні за написанням називають … (синоніми) Наведіть приклади
• Слова різні за значенням, але однакові за написанням називаються … (омоніми) Наведіть приклади
• Слова протилежні за значенням називаються … (антоніми)
• Слова близькі за звучанням та різні за значенням називаються … (пароніми) Наведіть приклади
• За сферою вживання слова бувають… (Літературні, діалектні, професіоналізми.)
• Діалектні слова вживають… (жителі певної місцевості)
• За походженням слова бувають… (власне українські та запозичені)
• За активністю вживання слова бувають… (активного і пасивного вжитку)
• До слів пасивного вжитку належать… (архаїзми та історизми)
• Різниця між ними полягає у тому, що…
• (історизми вийшли з ужитку разом з предметами, які вони означали, а архаїзми означають застарілі назви предметів, які залишилися)

Прочитати складені вдома речення. Коментар правильності виконання завдання.

2. Повідомлення теми, мотивація діяльності студентів.

- Сьогодні на занятті мова піде про фразеологію, науку, що вивчає фразеологізми. Кому відоме це поняття? Як іще називають фразеологізми? (крилаті слова, влучні слова і вирази)

- Тому епіграф нашого заняття такий:

                                Наші предки стріляли з лука,

                                Вміли точно влучати в ціль.

                                Тож і образ іде звідсіль!

                                Влучне слово в оздобі звука.

                                                                             Д.Білоус

На занятті ми дізнаємось, чому виникають фразеологізми, яка їх роль у мовленні, які джерела української фразеології. А найголовніше, дамо відповідь на проблемні питання:

•       Про що свідчить наявність фразеологізмів у мові певного народу?
•       Чи виникають фразеологізми у наш час?

Зміст нашого заняття буде пов’язаний з літературою вітчизняною і зарубіжною, історією нашої країни та історією Давньої Греції, а також з культурологією та народознавством.

3. Засвоєння нового матеріалу. Перегляд презентацій.

Під час перегляду студенти записують основні поняття у зошит.

Презентація №1 Слайд №6 Наведіть приклади однозначних фразеологізмів. (робити з мухи слона, точити теревені, народитися у сорочці, гав ловити)

• Наведіть приклади багатозначних фразеологізмів. (ставати на ноги може означати 1. одужувати після хвороби; 2. починати жити самостійно; 3. розгортати активну діяльність;  стати на коліна – 1) позначає негативну невольову рису характеру  – принижуючись, просити; підкорятися і  2) зовсім протилежне – позитивну морально–етичну рису людської поведінки – велика повага, пошана)
• Слайд №7 Наведіть приклади синонімічних фразеологізмів. (як крізь землю провалився, як корова язиком злизала, як у воду впав;    немає сьомої клепки у голові, у голові джмелі гудуть, не сповна розуму, бідний на розум; море по коліна, твердий горішок; намотати на вуса, зарубати на носі )
• Наведіть приклади антонімічних фразеологізмів. (хоч греблю гати – як кіт наплакав; розуму не позичати – у голові джмелі гудуть; жити душа в душу – жити як кішка з собакою)

Після слайду №9 . Ознайомлення з фразеологічними словниками.

- Перед вами ряд фразеологічних словників в електронному вигляді. Найбільший за обсягом «Словник фразеологізмів української мови» за редакцією В.Білоноженко 2003 року видання, він містить 7922 фразеологічні одиниці. Є також фразеологічний словник, який одночасно є перекладним російсько-українським і українсько-російським і тлумачним. Представлений також і словник фразеологічних синонімів, у якому 2000 фразеологізмів поєднані у 300 синонімічних рядів. Як ними користуватися? Як побудована стаття у словнику?

•                   показати інші фразеологічні словники: перекладний російсько-український та українсько-російський, книгу А.Коваль «Крилате слово», Є.Чак «Мандрівка в країну слова»

Презентація №2 «Джерела фразеологізмів»

Під час вивчення джерел фразеології запропонувати навести власні приклади груп фразеологізмів.

1. Фразеологізми з народного побуту, історії, звичаїв (Встромляти палиці в колеса, обходити десятою дорогою, як білка в колесі, не давати ногам та рукам відпочинку, заварити кашу, піднести гарбуза, рушники подавати)
2. Фразеологізми з Біблії (Хома невіруючий, блудний син, всесвітній потоп, поцілунок Іуди, не судіть і не судимі будете)
3. Фразеологізми з античної міфології та історії (Сізіфова праця, стріла Амура, служитель Феміди, улюбленець Фортуни, Троянський кінь)
4. Фразеологізми з професійної діяльності людей (сім раз відміряй, а один відріж, кувати залізо поки гаряче, лити воду на млин, закласти фундамент, і риби наловити, і ніг не замочити, робота горить у руках)
5. Фразеологізми з усної народної творчості (хатина на курячих ніжках, по щучому велінню, спіймати золоту рибку, курка, що несе золоті яйця, казки Шехерезади)
6. Фразеологізми літературного походження та вислови відомих людей (Ельдорадо; Робінзон; Дон-Жуан; Бути чи не бути; Весь світ – театр, а люди у ньому – актори; Прийшов, побачив, переміг; Іду на Ви; Кайдашева сім’я, Важко у навчанні – легко у бою, Я тебе породив, я тебе і вб’ю; мертві душі; Чим менше жінку ми кохаєм, тим більше ми до серця їй)

Багато фразеологізмів прийшло у нашу мову з творів Т.Шевченка ( Не гріє сонце на чужині. В своїй хаті своя правда, і сила, і воля. І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь. Караюсь, мучуся, але не каюсь. Борітеся – поборете! Невесело на світі жить, коли нема кого любить. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.)

Є також у нашому мовленні фразеологізми іншомовного походження, які ми вживаємо без прекладу, наприклад хепі енд, тет-а-тет, се ля ві, шерше ля фам.  

4. Систематизація набутих знань.

Даючи визначення фразеологізму, ви сказали, що це сполучення слів. Чому ж ми тоді їх не розглядаємо як звичайні словосполучення? Це вам допоможе з’ясувати наступне завдання. Прочитайте словосполучення І і ІІ колонки. Чим вони відрізняються?

        Білий папір                                           біла ворона

        Надути щоки                                       надути губи

        Товкти мак у ступі                             товкти воду у ступі

        Гнути залізо                                        гнути спину

Висновок: словосполучення І колонки творяться в процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких вони складаються. Кожне слово у них вжите із властивим йому лексичним значенням. Компоненти кожного словосполучення І колонки можна замінити іншими: білий папір – зелений папір; надути щоки – надути кульку тощо.  Це вільні словосполучення.

      Словосполучення ІІ колонки сприймаються як одне ціле позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, гнути спину – працювати; надути губи – образитися і т. ін. Це стійкі, неподільні сполучення слів – фразеологізми. Якщо у них замінити один з компонентів, втратиться значення.

•       Яка роль фразеологізмів у мовленні? (вони урізноманітнюють, прикрашають мовлення, роблять його своєрідним, образним, влучним, дотепним)
•       Чи властиве фразеологізмам явище синонімії, як звичайним словам?  (Так, фразеологізми можуть мати однакове значення)
•       Щоб у цьому переконатися виконаємо наступне завдання:

Завдання: розподіліть фразеологізми на дві групи в залежності від значення – помістіть їх у відповідні частини таблиці, дайте колонкам таблиці назви. (ледарювати, зазнаватися)

1. Кирпу гнути. 2. Дерти носа. 3. Байдики бити. 4. Напустити пихи. 5. Ловити гав. 6. Дути губу. 7. Задерти голову. 8. Ловити мух. 9. Гонору напустити. 10. Ханьки м’яти. 11. Кирпа вгору. 12. Ганяти вітер. 13. Ворон лічити.14. Задирати носа. 15. Ловити зівак.  16. Горобцям дулі давати. 17. Задирати хвоста. 18. Не братися ні за холодну воду.19. Справляти посиденьки. 20. Решетом у воді зірки ловити.   21. Годувати баглаї.   22. Клеїти дурня. 23. Нестися вгору. 24. Собак ганяти. 25. Відставляти губу. 26. Лежня справляти.

27. Високо нести голову. 28. Пихато поводитися.

 

•                   На початку заняття ми згадали, що слова бувають нові та застарілі, таку ж властивість мають і фразеологізми. Відносно новими у мовленні є фразеологізми гаряча точка або акції пішли вгору, іти ва-банк.  Більшість фразеологізмів у нашому мовленні дуже давні. А є такі, що протягом віків змінювали своє значення. Наприклад, скатертю дорога – це добре чи зле побажання? (так говорять, коли хочуть когось позбутися, комусь кажуть, що його присутність неприємна). А у сиву давнину це було добре побажання. Людині, що від’їздила  кудись, бажали дороги рівної, гладенької, як скатерть. Так само змінилося і значення фразеологізму хоч водою розливай. Коли ми так кажемо? (коли люди дуже міцно дружать) А у старовину, коли парубки починали битися і ні на що не реагували, їх розливали водою. Звідси пішов вислів: б’ються хоч водою розливай. Але йшли віки, і значення вислову змінилося на протилежне.

Фізкультхвилинка «Фразеологічний волейбол»

 

Викладач кидає м’яча по черзі кожному студенту і говорить  початок фразеологізму, студент повертає м’яча, закінчивши вислів:

- Тихіше їдеш …                                           - Умів узяти …

- чия відвага …                                             - на злодієві і шапка …

- чужими руками …                                     - лихі вісті …

- бачить під лісом, та не бачить …             - майстер на всі …

- яка робота  - така й …                               - як гукають, так і …

- вилами по воді …                                      - неначе крізь землю …

- встромляти палиці в …                             - тримати за пазухою …

- обвести навколо …                                    - водити за …

- пройти крізь вогонь і …                            - як вареник у …

- пійматися на …                                          - жити як кішка з …

- ловити вітру у …                                       - носити решетом …

 

5. Практичні завдання.

І. Поясніть значення та джерело походження фразеологізмів:

1. Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий (Арістотель) 2. Підводна течія. 3. Довго молодим не бути. 4. Служити Мельпомені. 5. У нас нема зерна неправди за собою (Шевченко). 6. Зійти в домовину. 7. Содом і Гоморра. 8. Обійми Морфея. 9. Не хлібом єдиним живе людина. 10. Хапатися за соломинку. 11. Канути в Лету. 12. Око за око, зуб за зуб. 13. А віз і досі там. 14. За двома зайцями ганятися. 15. Чужими руками жар загрібати. 16. Синій птах. 17. Накрити мокрим рядном. 18. Мати м'яке серце. 19. Манна небесна. 20. Співати дифірамби. 21. Вовк в овечій шкурі. 22. Обвести навколо пальця. 23. На всіх язиках все мовчить. 24. Грати з вогнем. 25. Кидати слова на вітер.

26. П’яте колесо до воза. 27. Вибивати дрижаки. 28. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 28. Мозком ворушити.

29. Скелет у шафі.

ІІ.   Записати речення, заміняючи підкреслені слова і словосполучення фразеологізмами. (картки)

  1. Оповідач несподівано замовк.                9. Вечорами вони часто сиділи без діла.

2. Було дуже тихо.                                        10. Хитрий дядько зумів обманути покупця.

3. Ця звістка зворушила всіх нас.               11. Свекруха почала сварити невісток.

4. Він добре знав, що ризикує.                    12. До сусіднього села далеченько.

5. Довелося вирушати зовсім рано.            13. Усі дивилися на це поблажливо.

6. Мати була весь вечір неспокійна.          14. Син не міг бути нещирим перед матір’ю.

7. Його батько був великим майстром.     15. Селяни добре розуміли, що наближається

8. Молоді жили дружно.                                   посівна, і треба готуватися до неї.

 

ІІІ. Добирання фразеологізмів певної тематичної групи.

- Ви правильно сказали, що більшість фразеологізмів утворилися під час спостережень за природою та в процесі трудової діяльності. Скажіть, яких назв у складі фразеологізмів більше: назв тварин, рослин, частин тіла, природних явищ чи побутових предметів?

•                   Найбільше у складі фразеологізмів зустрічається назв частин тіла людини (рука, нога, голова, язик або рот, око, серце), тому що людям легше було пояснювати усі явища «на собі», використовуючи ті поняття, які були їм близькі і знайомі.
•                   Зараз студенти запишуть якомога більше фразеологізмів з цими словами:

І варіант – рука;    ІІ варіант – нога;   ІІІ варіант – голова; ІV варіант – язик або рот;     V варіант – око;    VІ варіант – серце.

6. Літературне дослідження

• На заняттях з літератури ми читали вірші Д.Білоуса. І говорили, що цей письменник дуже уважно ставився до мови, хотів, щоб українці  добре її знали. Тому він написав багато віршів, загадок про мовні явища. Є в нього й вірші про походження деяких фразеологізмів. Прослухайте ці вірші у виконанні ваших одногрупників і скажіть, про які фразеологізми у них ідеться, що вони означають?

ПО САМУ ЗАВ'ЯЗКУ

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

"в провулок напхано сьогодні

По саму зав'язку машин".

А другий каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

дізнатись учням про зворот?

Так, певно, говорити стали,-

сказав Олесеві дружок,-

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питають на уроці

у вчителя про це слівце.

- Е, народилося в сорочці,-

всміхнувся він,- словечко це.

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи в кофтині

на шиї зав'язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся -

"по саму зав'язку",- казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав'язав.

 

СОБАКУ НА ЦЬОМУ З'ЇВ

Спритний парубійко в поле йшов косити,
біг за ним собака. Раптом чоловік
їде з поля возом:
— Парубче, куди ти?
— Йду косити жито: день годує рік.

Тут же виявляє вдачу парубочу:
— Прийми воза, дядьку, а то перескочу.

— А що то у тебе, парубче, в торбині?
— Пироги.
— А чом їх так багато там?
Жартувати й далі до смаку хлопчині:
— Як не з'їм — собаці решту я віддам...

Добре наробившись, в пору вечорову,
йде хлопчина з поля, косу — на плече.
Раптом зустрічає чоловіка знову,
що сидить край двору й мотуза суче.

— Звідки йдеш? — гукає дядько
парубчині.
Той скривився, наче з кислого щавлю.
— З косовиці, — каже (жарти інші нині), —
прийми, дядьку, мотуз: не переступлю...
— Що, вдалося, може, хоч півниви втнути?
— Цілу ниву, дядьку!
— Та не може бути!

— А де пироги ті?
— Геть усі поїв.
— А собака де твій?
— І собаку з'їв…

Отже, справа, друзі, у сумлінні й силі
Ось чому нам кажуть про майстрів-трудяк:
він, мовляв, "собаку з'їв у цьому ділі",
тобто має досвід, знає, що і як!

 

7. Гра « Фразеологічний досвід»

•                   На заняттях з мови деякі студенти виконували творче завдання: малювали, як вони уявляють фразеологізм. З малюнків утворилася міні-виставка. А тепер спробуємо зробити завдання навпаки: за чужим малюнком відгадати: який фразеологізм тут зашифровано. Кожен студент отримує малюнок, розгадує його значення і записує утворений фразеологізм у зошит.
•                   Обміняйтесь малюнками і зошитами. Перевірте правильність виконання завдання.

8. Підсумок заняття.

•                   Давайте дамо відповіді на проблемні питання, поставлені на початку заняття. Про що свідчить наявність фразеологізмів у мові певного народу? (про мудрість, спостережливість, дотепність носіїв цієї мови)
•                   Чи виникають фразеологізми у наш час? (так, виникають. Не так давно з’явилися вислови потрібен як зайцю стоп-сигнал, летіти з космічною швидкістю)
•                   Що вам найбільше сподобалося на занятті?
•                   Що нове ви дізналися?

Домашнє завдання: Уведіть подані словосполучення в речення таким чином, щоб вони були: а) фразеологізмами; б) вільними сполученнями.

Довгі руки, грати першу скрипку, розбити глек, права рука, тепле місце, заткнути за пояс, стукати в двері, з іншої опери, пустити коріння, журавель у небі, зміна декорації, кури не клюють, махнути рукою, показувати на двері, заварити кашу.

Завдання пошукового характеру: прочитати у книзі Д.Білоуса «Чари барвінкові» пояснення фразеологізмів «ні пуху, ні пера» та «підкласти свиню».