Заняття "Виховуємо наші почуття"

Тема: Виховуємо наші почуття

Програмовий зміст: поповнювати активний словниковий запас малят словами-назвами людських почуттів, міри прихильності до тієї чи іншої людини, об’єкта природи, явища тощо, продовжувати вчити дітей уважно слухати літературно-художні твори, зокрема на морально-етичну тематику, вдосконалювати вміння вихованців узагальнювати почуте та висловлювати власну думку, активізувати вживання слів, що характеризують вдачу, позитивні та негативні риси людини, учити малят переказувати їх зміст, розвивати артикуляційну моторику, увагу, уяву, пам’ять, дрібну моторику, фонематичний слух, виховувати моральність, доброзичливе ставлення до інших людей, розуміння загальнолюдських цінностей.

Обладнання: оповідання, зображення тварин (лисиця, вовк, зайчик, собака,віслюк, кіт), артикуляційні вправи, картки до гри «Помири друзів».

Хід заняття

І.Організаційна частина.

1. Привітання

ІІ. Основна частина

1. Артикуляційні вправи.

 - Діти, перш, ніж почати працювати, давайте з вами трохи розімнемо наші органи мовлення. Пропоную зробити вам кілька вправ.

(Виконуються артикуляційні вправи «Голочка», «Лопатка», «Хоботок», «Гойдалка»,«Коник», «Зупини коня» та ін..)

2. Повідомлення теми заняття.

- Малята, на нашій планеті живе дуже багато людей. Всі вони різні: і за зовнішністю, і за вдачею.

 - Сьогодні ми з вами поговоримо про людські почуття – до самого себе, та головне,  - до інших, тих, хто знаходиться поруч з нами. І зараз я хочу прочитати вам оповідання про маленького хлопчика Сергійка, який, як і ви, тільки пізнає світ, вчиться розуміти, що добре, а що  - зле, що красиве, а що – потворне, що гарне, а що – погане.

3. Читання та аналіз оповідання Василя Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти».

В.Сухомлинський                       Як Сергійко навчився жаліти

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:
— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:
— Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.
— Невже ти не бачиш? Я кинув камінець. Дівчинка сказала:
— Я нічого не бачу, бо я сліпа.
Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.
Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?
Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву.
Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.
Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.
Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!
Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

-         Ось така історія, діти. Чи схвилювала вас вона?

-         За кого ми хвилюємось, коли читаємо це оповідання?

-         Маленька дівчинка, яка не могла бачити ні сонце, ні квіти….веселі хвилі і навіть свою маму….Що відчув Сергійко, коли дізнався про її біду?

-         Що відчув хлопчик потім, коли прокинувся серед ночі в темній кімнаті?

-         Так, Яке почуття огорнуло серце хлопчика, коли він подумав про дівчинку, яка весь час живе в темряві?

-         Як ви думаєте, що сказав Сергійко дівчинці, коли прийшов до неї наступного дня?

-         Яку вдачу, на вашу думку, мав хлопчик Сергійко?

4. Дидактична гра «Тварина та її характер»

 - Діти, вважають, що не тільки люди, а й тварини також мають свій характер. Зараз ми з вами пограємо в гру -  я буду показувати вам картинки із зображенням тварин, а потім ми всі разом визначимо, який же характер мають ті чи інші звірята, підберемо слова-якості, які підходять тій чи іншій тварині.

- Лисиця яка? (Хитра, лукава, улеслива, підступна)

-Вовк який? (Злий, хижий, простакуватий)

- Зайчик який? (Лякливий, боязкий, полохливий)

- Собака який? (Вірний, відданий, добрий до хазяїв і злий до чужих людей)

- Віслюк який? (Впертий, нерозумний)

- Котик який? (Ласкавий, ніжний, хитрий)

 (Якщо діти вагаються, логопед допомагає їм, а діти чітко та виразно повторюють названі риси)

5. Фізкультхвилинка

 - А зараз трохи відпочинемо. Я пропоную вам уявити себе на мить тими тваринками, про яких я буду читати.

Ось біжить лисичка, діти:

«Ну кого б перехитрити?»

Хижий вовк бреде лісами,

Злобно клацає зубами.

Зайченя тремтить в кущах,

Бо напав на нього страх….

 (Діти імітують поведінку тварин, про яких йдеться мова в вірші)

6. Дидактична гра «Мої почуття»

 - А зараз пограємо в гру. Я буду починати речення, а ви продовжуйте його.

Я боюся, коли….

Я дивуюся, коли….

Я дуже люблю, коли…

Я хвилююся про те, щоб…

Я жалію…

Мені не подобаються люди, які….

(Заслуховують всі варіанти відповідей дітей)

-         Молодці, діти, ви дуже гарно про все розповіли. Добре, що в нашому садочку всі діти дружні, добрі та веселі. А якщо навкруги панує доброта і дружба, радість і злагода, то і жити веселіше.

7. Гра «Помири друзів». Вправа «Хвиля дружби»

 - Діти, дуже добре, коли між усіма є справжня дружба. Але часто буває так, що інтереси та захоплення у дітей різняться. Діти не можуть поділитися іграшками тощо.  А чи зможете ви дітей помирити?

 - На вас чекає завдання: як помирити дітей, навчити дружно грати?

- Я пропоную вам вибрати ілюстрацію з моральною ситуацією, озвучити її і висловити свою думку щодо мирного вирішення ситуації.

(Діти обирають і висловлюють свій спосіб рішення, розповідають мирилки).

Ситуації:

• діти будували, а хлопчик підійшов і зруйнував будівлю;
• дівчатка малювали дерево. У Оленки не було зеленого олівця і вона намалювала дерево синім олівцем;
• хлопчики не можуть поділити іграшку машину;
• хлопчик штовхнув малюка на прогулянці і не поміг йому підвестися;
• хлопчик заважав дівчаткам гратися, а сказав вихователі, що вони його ображали.

(Вихователь (під музичний супровід)  першим починає виконувати вправу: із привітним виразом обличчя подає праву руку (вниз і від себе, долонею догори) дитині, яка стоїть праворуч. Дитина виразним жестом вкладає в його долоню свою ліву долоню, відповідаючи адекватною мімікою. Потім ця дитина так само пропонує праву руку іншому – тому, хто стоїть праворуч неї і т.д. Так «Хвиля Дружби» прокочується по усьому колу.)

ІІІ. Заключна частина

1. Підсумкова бесіда.

-         Діти, наше заняття підійшло до кінця. То ж давайте пригадаємо, що ми робили на занятті?

-         Чи сподобалось вам виконувати вправи на занятті?

-         Що сподобалось робити найбільше?

-         Що запам’яталось?