Заняття з елементами тренінгу для вчителів «Формування адекватної самооцінки в учнів»

Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Шосткинської міської ради Сумської області

Формування адекватної самооцінки в учнів

(Заняття з елементами тренінгу для вчителів)

Розробила:

Практичний психолог ШЗШ №4

Чунихіна Тетяна Миколаївна

Мета: ознайомити з поняттям самооцінки,її особливостями та впливом на пізнавальну діяльність, формувати навички взаємодії з дітьми,викликати у  педагогів позитивні емоції.

Цільова група: вчителі

Тривалість: 1,5 год.

Обладнання:ватмани,фломастери, журнали,список прислів’їв, паперові зірочки.

Хід заняття

1. Вступ. (2хв.)

Привітання учасників. Повідомлення мети зустрічі.

2. Вправа «Коли я був школярем…» (10 хв.)

Мета: Підвищення довіри між учасниками,вдосконалення навичок емпатійної взаємодії,підвищення емоційної чутливості.

Інструкція: Я пропоную вам зануритися у світ дитинства,в якому робляться перші самостійні кроки,пізнається,освоюється щось нове. Давайте згадаємо власні бажання дитинства, і продовжимо таке речення: «Коли я був школярем,мені хотілося,аби мій вчитель …» . Всі учасники по черзі висловлюють свою думку.

Обговорення. Які відчуття викликала ця вправа?

3. Прийняття правил(8хв.)

Інструкція. Психолог читає прислів’я,після чого учасники повинні дібрати відповідне правило до прислів’я.

4. Очікування учасників (5-10 хв.)

Кожен учасник пише на зірочці свої очікування від заняття,зачитує їх та наклеює на плакат.

5. Інформаційне повідомлення (5-10 хв.)

Самооцінка – оцінка особистістю самої себе,своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей – безумовно належить до базових якостей особистості. На думку багатьох дослідників,саме вона багато в чому визначає взаємини з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів та невдач.

Самооцінка як один з основних структурних компонентів самосвідомості є важливим регулятором поведінки й діяльності людини. Вона впливає на всі сторони її життя, емоційне самопочуття,взаємини з оточуючими,розвиток здібностей,ставлення до успіхів і невдач.

Психологами доведений вплив самооцінки на пізнавальну діяльність людини( сприйняття, уяву, розв’язання інтелектуальних задач) і на систему міжособистісних стосунків. Тому важливо враховувати самооцінку дитини,яка ще формується й саме тому, більшою мірою,ніж у дорослого, піддається змінам.

Відомо,що в процесі навчання учні закріплюють знання,розвивається їхнє мислення,з одного боку, а з іншого – у них формуються  певні особистісні якості. Коли кажуть про розвиток мислення, то мають на увазі формування у дитини умінь і навичок розумової діяльності: уміння аналізувати,узагальнювати,порівнювати тощо. Коли кажуть про формування особистості,то мають на увазі розвиток її інтересів, ідеалів,організованість, відповідальність тощо. Утім, саме практичне навчання свідчить про те, що виконання навчальних завдань залежить не лише від розумових можливостей дитини, але і від її особистих якостей,самооцінки зокрема.

Засвоюючи в процесі навчання і виховання певні норми й цінності,дитина під впливом оціночних тверджень інших (учителів,однолітків,батьків) починає певним чином ставитися як до реальних результатів своєї навчальної діяльності,так і до самої себе як до особистості. З віком вона дедалі із більшою впевненістю відрізняє свої справжні успіхи й ті, яких вона могла б досягнути,якби мала певні якості та здібності. У такий спосіб у навчально-виховному процесі в учня формується установка на оцінювання своїх можливостей – один із основних компонентів самооцінки.

Відзначаючи особливості розвитку самооцінки,можна сказати,що зі вступом до школи оцінка дитиною себе змінюється і говорить скоріш про її бажання, ніж про дійсне положення. З появою рефлексії, новоутворення,притаманного молодшому шкільному віку,самооцінка стає адекватнішою. У підлітковому віці самооцінка ґрунтується на власних критеріях і нормах. Підлітки перебільшують свої недоліки і занижують власні досягнення. Більшої конкретності, критичності самооцінка набуває у юнацькому віці. Старшокласники співставляють  думки оточуючих про себе і роблять вибір.

Суспільство в наш час висуває високі вимоги до особистості,а головним регулятором розвитку особистості є «Я-концепція». За даними Л.І. Божович, правильне формування самооцінки – один із важливих факторів розвитку особистості дитини. Дані багатьох досліджень говорять про те, що незадовільна успішність,  незацікавленість у навчанні, низька мотивація, погана поведінка багато в чому зумовлені негативним відношенням до себе і неадекватною самооцінкою.

Ми маємо пам’ятати, що діти повинні бути впевненими у собі особистостями,здатними реалізувати свій життєвий план.

6. Мозковий штурм (10 хв.)

«Вплив школи на формування адекватної самооцінки» Учасники формулюють і записують твердження про те, що саме, на їх думку впливає на формування адекватної самооцінки в навчально-виховному процесі. Позитивні і негативні чинники.

7. Створення колажу «Впевнений-невпевнений» (15хв.)

Мета: продемонструвати наочно важливість адекватної самооцінки для формування повноцінної успішної особистості.

Учасники діляться на дві групи. Кожна група отримує ватман, фломастери, журнали.

Завдання:

•    1гр.  – створити колаж на тему «Впевнений у собі учень і погляд у його майбутнє »
•    2гр. - створити колаж на тему «Невпевнений у собі учень і погляд у його майбутнє»

Презентація колажів представниками груп.

8. Вправа «Уникнення невдачі» (10 хв.)

Мета:ознайомити вчителів із різними формами поведінки, спрямованої на уникнення невдач.

Відкладання роботи – типовий спосіб уникнення невдачі. Звичайно,ми можемо відкладати роботу через відсутність стимулів,мотивів. Але часто людина вдається до такої поведінки тому, що боїться ризикувати,зазнати поразки,тобто боїться невдачі. У цьому випадку діють механізми психологічного захисту. А поразка, невдачі можуть знизити самооцінку, і це визначає прагнення деяких людей уникати невдачі,підтримуючи цим почуття самоповаги.

Завдання

1. Поміркуйте й запишіть, що б ви сказали іншій людині,яка зазнала поразки і відчуває розчарування. Запишіть,як би ви спробували не лише втішити,а й надихнути людину,дитину на подальшу діяльність.
2. Запишіть, що б ви сказали самому собі у хвилини невдачі і розчарування. Які слова змогли б не лише відновити втрачену душевну рівновагу,а й спонукати до наполегливої діяльності для досягнення мети?

9. Вправа «Назви емоційний стан» (10хв.)

Мета: стимулювати увагу до партнера і усвідомлення ознак, якими ми визначаємо його емоційний стан.

Щоб формувати адекватну самооцінку ми повинні вміти адекватно оцінювати успіхи дитини, її невдачі, вміти підтримувати у складних ситуаціях. Для цього важливим є не лише вміла оцінка продемонстрованих учнем знань, але і вміння відчувати особистість дитини, її емоційний стан.

Хід вправи:  Один з учасників  уважно дивиться на свого сусіда зліва і каже: « Мені здається, що ти зараз …» , - називає емоційний стан, у якому на його думку перебуває співрозмовник. Той, кому це сказали, погоджується, або н погоджується, або уточнює слова партнера і продовжує вправу. Після того, як коло замкнеться, ведучий пропонує обговорити способи, якими користувалися учасники, визначаючи емоційний стан сусіда.

10.                    Підбиття підсумків (5 хв.)

Кожен з учасників висловлює свою думку щодо заняття,розповідає, чи справдилися його очікування. Якщо справдилися, вчителі розставляють зірочки на плакаті у вигляді феєрверка.