Заняття з використанням профорієнтаційних ігор «Цікавий світ професій»

Заняття з використанням профорієнтаційних ігор «Цікавий світ професій»

Підготувала практичний психолог

Лавківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Лалакулич Марина Михайлівна

 

Актуальність проведення. Для сучасної молоді визначитися з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, нині є завданням недостатнім. По-перше, випускники розуміють, що вони мають обрати не просто улюблену, а й актуальну в майбутньому професію, і зробити цей вибір слід не в останньому класі. А по-друге, вони вже зараз мають планувати стратегію власного життя, орієнтуватись в системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей. Вони повинні визначати своє життєве кредо та свій стиль уже сьогодні, щоб потім, у дорослому житті, бути щасливими, успішними й конкурентоздатними. Тому, профорієнтаційні заняття, як свідчить досвід роботи багатьох практичних психологів в закладах освіти, слід проводити не лише з учнями, які навчаються уже в випускних класах, а й у молодших та середніх класах. Дані заняття розроблені для проведення в 7-8 класах.                                                        

Мета: підготувати учнів до вибору майбутньої професії.

Завдання:

1. Розповісти учням про значення правильного вибору професії для особистості.
2. Розкрити проблему професійного самовизначення.
3. Обговорити типові помилки при виборі професії та їхні наслідки.
4. Ознайомити з правилами правильного вибору професії та факторами, через які приваблює та чи інша професія.
5. Розвивати здатність до самоаналізу і рефлексії.
6. Виховувати відповідальне ставлення до вибору майбутньої професії.
7. Навчити правильно будувати особисті професійні плани та надавати деяку профорієнтаційну допомогу своїм товаришам.

Методи:

1. Інформаційне повідомлення.
2. Профорієнтаційні ігри.
3. Розігрування ситуацій.
4. Діагностичні.
5. Метафоричні (притчі).

Загальна к-ть зустрічей: 3 заняття.

Тривалість одного заняття: 1,5 годин.

Конспект занять

Заняття 1

1. Інформаційне повідомлення «Типові помилки при виборі професії».

Типові помилки при виборі професії:

• ставлення до вибору як до чогось незмінного. Існує погляд на професію як на вибір постійного, на все життя, заняття. Така позиція хибна, тому що не враховує, що людина має здібності і прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності (кращим інженером, наприклад, буде той, хто пройшов школу робітничої майстерності);
• стереотип престижності / не престижності, легкості / важкості тощо. Не вірте, що професії «погані» і «хороші», «цікаві» і «нецікаві», «легкі» і «важкі». Оцінка професії залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям;
• низький рівень інформованості в безмежному та змінному світі професій;
• застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва;
• невміння чи відсутність звички розбиратися у своїх індивідуальних рисах чи особливостях;
• незнання чи недооцінка власних фізичних особливостей, що суттєво впливають на вибір майбутньої професії;
• незнання основних дій, операцій та їхньої послідовності при вирішенні, обдумуванні вибору професії;
• вибір «за компанію», «щоб не відставати». Такий вибір лише випадково буває вдалим;
• перенесення ставлення до людини – представника певної професії на саму професію. Особиста симпатія чи антипатія до людини конкретної професії ніяк не може свідчити про придатність чи непридатність іншої людини до цієї ж професії;
• захоплення тільки зовнішньою стороною професії;
• ототожнення шкільного навчального предмета з професією або погане розрізнення цих понять. Світ професій набагато ширший (понад 40 тис.) за коло навчальних предметів (12-15). Отже, самі предмети не можуть бути надійним орієнтиром у світі професій.

2. Вправа «Поговоримо про професії».

Учасники діляться на пари. Один із пари складає  список так званих «жіночих» професій, другий – «чоловічих». Після цього всі разом складають список загальних професій для чоловіків і жінок. Потім необхідно придумати історію, коли «жіноча» професія раптово стала «чоловічою» і навпаки.

3. Вправа «Асоціація».

1. Обираються три учасника.                       2. Інструкція: «Зараз три учасника вийдуть з класу, а клас загадає якусь професію. Потім троє учнів, які вийшли, входять і намагаються відгадати за допомогою асоціативних питань, наприклад: «Якого кольору ця професія?», «Які меблі використовуються?» і т. д.». Не всі учні відразу розуміють ці питання, тому доцільно потренуватися на одному прикладі. Можна для розбору взяти професію «лікар-терапевт» і показати, що колір цієї професії швидше за все білий, запах щось пов’язане зі спиртом, меблі – скляна шафа або кушетка.                                                                                    3. Інструкція для тих учасників, яким необхідно вгадати професію: «Кожний з вас може поставити по два запитання. Коли будете ставити питання, конкретно вказуйте, кому вони адресовані. Після цього кожен з вас буде мати по одній спробі відгадати професію».                                                                                                                                                                        4. Психолог записує на дошці всі запитання і відповіді і пропонує протягом 2-х хвилин продумати трьом учасникам свої відповіді, а іншим учасникам подивитися на дошку й подумати, чиї відповіді на асоціативні питання були не дуже вдалими.                            5. Учні називають свої варіанти відповідей. Ці відповіді можуть не збігатися з загаданою професією. Наприклад, загадана професія «військовий пілот», а відповіді такі: «космонавт», «автогонщик». Як видно, військовий пілот і космонавт – професії досить близькі. Право визначити, відгадали професію учасники чи ні, повинне бути надане класу.

4. Вправа «Гарний учитель».

Об’єднати дітей у пари і запропонувати їм подумати, як повинен вчинити гарний вчитель у таких ситуаціях (кожній парі по одній ситуації):

• Учень почав погано вчитися, вчитель має щось зробити.
• Два учні посварилися в класі.
• Школяр часто запізнюється на уроки.
• До вчителя прийшла бабуся учня, який одержав погану оцінку.
• Учениця часто плаче, коли приходить вранці до школи.

5. Вправа «Хто міг би…».

Групі задають питання «Хто міг би…». Кожен учасник показує рукою на того з присутніх, хто, на його думку, міг би бути хорошим спеціалістом у даній професії (виконувати ту чи іншу діяльність). Психолог записує на дошку під кожною професійною дією кількість балів (кількість голосів), яку отримав кожен з учасників. Наприклад, на учасницю Наталію за першим питанням (Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?) показали рукою четверо учасників, то Наталія отримує чотири бали за даним питанням. Потім підраховують кількість усіх балів за кожним питанням і визначають, хто з учасників в найбільшій мірі володіє тими чи іншими професійними здібностями, а також до якого виду професійної діяльності найбільше схильний кожен з учасників.                                                                                                  Питання можуть бути запропоновані як психологом, так і самими учасниками.               Питання можуть бути такими:

• Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?
• Хто міг би збудувати прекрасний палац?
• Хто міг би виростити чудову троянду?
• Хто міг би навчити маленьку дитину писати і читати?
• Хто міг би вилікувати важкохвору дитину?
• Хто міг би загасити велику пожежу?
• Хто міг би зайти в клітку до тигра?
• Хто міг би відремонтувати автомобіль?
• Хто міг би пошити найкрасивішу сукню для випускного вечора?
• Хто міг би зробити найкрасивішу зачіску для випускного вечора?
• Хто міг би найкрасивіше прикрасити зал для святкування нового року, випускного вечора, 8-го березня?

6. Притча «Кожен чи ніхто». Обговорення притчі.

Є четверо людей, яких звати Кожен, Хтось, Будь-хто та Ніхто. Мали вони важливу роботу, яку необхідно було виконати, і Кожного попросили її виконати. Кожен був переконаний, що хтось її може виконати. Будь-хто міг би її виконати, та не виконав Ніхто. Хтось розсердився, бо це була робота Кожного. Ніхто не усвідомив, що Кожен не зміг би це зробити. Закінчилося це тим, що Кожен звинуватив когось, коли Ніхто не зробив того, що Будь-хто міг зробити.

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?                                                                                        
• Що найбільше сподобалося?                                                                                                                  
• Що було найважчим?                                                                                                                                  
• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

 

Заняття 2

1. Інформаційне повідомлення « Правила вибору  професії».

Правила вибору  професії:

• обираючи професію вивчити щонайбільше професій, визначити, які з цих спеціалістів необхідні у регіоні, де проживає людини;
• пізнавати себе (інтереси, нахили, здібності, темперамент, риси характеру, особливості пізнавальних процесів, стан здоров’я, самооцінку, рівень притягань);
• досконало вивчити обрану професію: ознайомитись з професіограмою, визначити формулу професії, уточнити зміст та умови праці та вимоги, які ставить до людини професія. Вивчити можливості її придбання та перспективи професійного росту;
• реалізувати можливості практичної апробації своїх сил в обраній професії (професійне навчання в навчально-виробничому комбінаті, заняття в гуртках за інтересами);
• співставити отримані знання про професію зі своїми можливостями, порадитися з батьками, вчителями, психологом, отримати кваліфіковану професійну консультацію;
• обравши для себе майбутню професію, необхідно проявити стійкість в реалізації професійного наміру та досконалого оволодіння професією.

2. Вправа «Риси професій».

Учасників об’єднати на групи і розподілити між ними різні професії. Наприклад, одна група лікарі, друга – вчителі, третя – будівельники, четверта – художники. Кожна група має перерахувати головні риси людини тієї чи іншої професії.

3. Вправа «Професія на букву».

 Психолог називає першу букву, а учасники по черзі називають професії. Якщо назвали професію, яка незнайома учасникам, психолог просить пояснити, про що йде мова. Якщо учасник не може це пояснити, то вважається, що професія не названа, і хід передається наступному по черзі гравцеві, а той, хто не зміг назвати професію, вибуває з гри і виходить на час з кола. При цьому зовсім не обов’язково вимагати від учасників офіційних (бездоганно правильних) назв професій. При проведенні даної вправи починати слід з простих букв, за якими легко називати професії (м, н, о), поступово пропонуючи учасникам більш складні літери (ч, ц, я).                                                                      При роботі з великою групою можна об’єднати учасників у 2-3 групи. При такому варіанті гри психолог визначає успішність кожної команди на дошці (наприклад, вдалий відповідь відзначається плюсом, а невдалий – мінусом).

4. Вправа «На пароплаві».

Об’єднати дітей у  три групи. Одна група – матроси, друга – капітани, третя – пасажири. Усі учасники розігрують декілька ситуацій:

• Корабель сів на підводний риф.
• Один із пасажирів упав у воду.
• Капітан важко захворів.
• В одного пасажира зникла дитина.

Кожній групі треба відповісти, як має поводитися в тому чи іншому випадку капітан, матрос, пасажир, щоб на кораблі не виникло паніки.

5. Вправа «Якби я був…».

Запропонувати учасникам подумати і закінчити речення:

• Якби я був учителем…
• Якби я був лікарем…
• Якби я був художником…
• Якби я був військовим…
• Якби я був міліціонером…

6.  Притча «мудрець». Обговорення притчі.

Дуже давно у стародавньому місті жив великий мудрець, слова про мудрість якого поширювалися далеко від його рідного міста. Проте був у місті чоловік, який заздрив славі мудреця. І вирішив він придумати таке запитання, на яке той не зміг би відповісти. Він пішов на поле, спіймав метелика і подумав: «А що, як я спитаю у мудреця, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий? Якщо він скаже, що «живий», я стисну долоні, і метелик помре, а якщо він скаже «мертвий», я розтулю долоні, і метелик злетить. Тоді всі зрозуміють, хто з нас найрозумніший». Так заздрісник і зробив. Та коли він запитав мудреця про метелика, мудрець відповів: «Усе в твоїх руках».

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?                                                                                        
• Що найбільше сподобалося?                                                                                                                  
• Що було найважчим?                                                                                                                                  
• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

 

Заняття 3

1.  Інформаційне повідомлення «Фактори, через які приваблює та чи інша професія».

Фактори, через які приваблює та чи інша професія:

• стан професії на ринку праці (зміст професії, наявність вільних робочих місць чи вакантних посад, перспектива розвитку галузі, підприємства, де застосовується праця спеціалістів цієї професії, умови і режими роботи, форма і рівень оплати праці);
• можливості і умови професійної освіти, підвищення кваліфікації, розташування навчальних закладів і курсів, де готуються кадри;
• рівень відповідності власних інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров’я тим якостям, які вимагаються від особи для успішного оволодіння професією та подальшої високопродуктивної праці;
• таку ж інформацію про споріднені професії.

2. Вправа «Добрі професії».

Учасники об’єднуються в пари. Кожна пара одержує картку з певною професією. Якщо на картці зазначена професія «кулінара» – діти повинні уявити себе добрими кулінарами і створити рецепт смачного пирога, якщо «лікаря» – добрими лікарями і придумати рецепт ліків від злості, якщо «пілота» – створити літак, який возить людей у Країну Доброти, якщо «будівельника» – збудувати замок Доброти, якщо «художника» – описати картину для добрих людей. 

3. Вправа «Найкращий директор цирку».

Учасники по групах відповідають, як вчинить хороший директор цирку, якщо:

• У цирку почалася епідемія якоїсь невідомої хвороби тварин.
• Із цирку йде клоун.
•  Під час виступу в гімнаста починає боліти зуб.
• Глядачам не сподобалася вистава.
• Актори цирку пересварилися.

3. 4. Вправа «Профконсультація».

Дається інструкція: «Зараз у нашій країні розвивається служба професійної консультації. До фахівців-профконсультантів приходять діти з батьками, щоб порадитися про вибір професії. Мета вашої гри – навчитися правильно надавати допомогу товаришам у виборі професії, навчитися краще вирішувати свої власні проблеми. Давайте розподілимо ролі: «профконсультант», «учень» і його «батьки». «Профконсультант» і «батьки» повинні триматися серйозно, як дорослі, а «учень» нехай буде самим собою. Намагайтеся, щоб у грі кожний сказав своє слово. Я не буду втручатися в хід гри».

5. Вправа «Рука долі».

Учасників просять на трьох картках написати назви професій, якими вони б хотіли б займатися в житті. Далі всі картки перемішують, кожен виймає по одній, як у лотереї. Результати обговорюються за наступними питаннями:

• Хто (і скільки) з учнів отримали саме те, що бажали (записали)?
• Кому (і скільком) пощастило, і вони отримали те, що не записали, але бажали б?
• Хто (і скільки) незадоволений своєю долею?

Результати у відсотках записуються на дошці.

Психолог робить висновок: «Необхідно навчитися при виборі професії та майбутнього життя діяти більш усвідомлено, а не навмання».

6. Вправа «Лист до себе». Психолог пропонує учням написати лист-пораду собі відповідно до отриманих знань і озвучити його.

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?                                                                                        
• Що найбільше сподобалося?                                                                                                                  
• Що було найважчим?                                                                                                                                  
• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

 

Використана література:

1.Веленко А. Уроки профорієнтації в початковій школі // Психолог. – 2012. - № 1.

2. Гаврилюк І. Формування компетентності батьків та дітей у професійній орієнтації. Інтерактивна робота з батьками // Психолог. – 2009. - № 11-12.

3. Гапонова О. Профорієнтаційні ігри // Психолог. – 2007. - № 23-24.

4. Довідник навчальних закладів Закарпатської області (підготовлений відділом організації профорієнтації Закарпатського обласного центру зайнятості).

5. Лотоцька Л. Моє яскраве майбутнє. Профорієнтаційне заняття з елементами тренінгу для старшокласників // Психолог. – 2012. - № 5.

6. Міщанін Н. Проблема професійного самовизначення. Перший урок у 8 класі з курсу «Людина і світ професій» // Психолог. – 2012. - № 7.