ЛІЦЕЙ № 19 М. ЖИТОМИРА

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

НА ТЕМУ:

«ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД З ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ»

Підготувала:

вчитель зарубіжної літератури,

спеціаліст вищої категорії,

педагогічне звання

«Вчитель - методист»

Людмила АНТОНЕНКО

Житомир, 2023

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА НА ТЕМУ:

«ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД З ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ПРИ ОВОЛОДІННІ СВІТОВОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ»

На сучасному етапі процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, зокрема, на педагогічну діяльність учителя. Гуманістичний та демократичний розвиток українського суспільства зумовлює необхідність збагачення духовного потенціалу педагога, формування його естетичної культури, здатності правильно оцінювати і сприймати прояви прекрасного в буденному житті. Модернізація шкільної освіти і формування інформаційного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному та духовному розвитку держави потребують, насамперед, креативної особистості вчителя, здатної використовувати різноманітні засоби, форми, методи у навчально-виховному процесі. Тому особливої актуальності, на нашу думку, набуває проблема використання елементів театрального мистецтва у педагогічній практиці. Театр − мистецтво емоційного переживання, він не тільки відповідає нашим естетичним запитам, але, найголовніше, допомагає пробудженню часом заснули глибинних почуттів. Для глядача театр − це можливість прожити драматургічну ситуацію, для актора − ще й втілити це переживання, "пропустити" його через себе. Залучаючи до культури, театр сприяє емоційному пробудженню і розширює особистісні рамки людини, даючи йому можливість висловитися, втілитися в новій якості. Таким чином, театр сприяє розкріпаченню людини. Але драматичний театр в школі вимагає професійної режисури, це, на жаль, не завжди можливо. Літературний же театр не ставить перед собою мету досягнення видовищності (хоча і не відмовляється від цього завдання). Його мета − залучення учнів до культури через мистецтво слова і сценічної дії. Участь учнів в роботі літературного театру сприяє, крім того, розвитку мовлення, образного і вербального мислення, розширення кругозору, оволодіння літературою, яка не увійшла в освітній стандарт, закріпленню лінгвістичних знань.

Аналіз шкільної документації показав, що театралізовані ігри в зарубіжних практиках класифікуються за способом реалізації сюжету:

1. Непредметні ігри (ігри-драматизації) це – ігри, в яких діти самі знаходяться в образі діючої особи і виконують взяту на себе роль. Виникнення її можливе при наявності у дітей міцних знань літературного тексту, навичок виразного читання, вміння адекватно рухатися, використовувати свою міміку та жести, вміння створювати ігрове середовище, добираючи необхідні атрибути.

2. Предметні ігри (ігри-інсценізації) це – ігри, в яких діючими особами є визначені предмети (іграшки, ляльки лялькового театру (настільного, пальчикового). Ігри-інсценізації – це відтворення сюжету літературного твору власними діями виконавців, використання ними засобів виразності – інтонації, міміки, пантоміми. Драматизація відбувається на основі особистих дій виконавців ролей.

Найпопулярнішими у школах зарубіжжя є ігри-інсценізації, де дитина не є дійовою особою, вона створює сцени, веде ролі іграшкового персонажу, діє за нього. Встановлено, що на заняттях у драматичних гуртках британські педагоги найчастіше звертаються до таких видів театралізованої діяльності: театр іграшок, тіньовий театр, пальчиковий, театр масок, моралізаторський театр, політичний театр, педагогічний театр (дидактичні або педагогічні п'єси, тезовий театр, притчі, філософські байки) та ін. (Додаток А).

Відповідно до акту про освітні стандарти у школах Великої Британії (2011) усі шкільні програми повинні містити естетичний компонент, виходячи з того, що викладання таких предметів формує у дітей здатність до естетичного сприймання явищ дійсності. В усіх загальноосвітніх школах Великої Британії естетичному вихованню відводиться особливе місце у змісті різноманітних навчальних дисциплін як у навчальній, так і у позакласній роботі (extra-curricula activities). Серед найпопулярніших та найефективніших форм позакласної роботи, які використовуються педагогами Великої Британії для виховання естетичної культури учнів, досліджено такі: конкурси, виставки творчих робіт учнів, танцювальні та музичні гуртки; участь у проектах, фестивалях, які проводять Рада мистецтв Великої Британії (Council for Arts), шоу талантів школи і шкіл-партнерів; міжшкільні та міжнародні обміни, у ході яких шкільні театральні, танцювальні, музичні та співочі колективи представляють свій репертуар; позашкільні гуртки, клуби, пересувні виставки; екскурсії до музеїв, галерей, драматичні гуртки [51, с. 89]. Функціонує значна кількість шкільних і студентських студій під назвою «Театр в освіті». А. Седньова та І. Юстус констатують, що засоби театральної педагогіки активно інтегруються у навчальний план британської системи освіти, оскільки театральна педагогіка є теоретичним фундаментом театру і практичним інструментом у процесі навчання і виховання, а використання методів театральної педагогіки в освітньому просторі сприяє розвитку творчого мислення, здібності до імпровізації; формує мотивацію учнів до навчання, викликає інтерес до предмету навчання, розвиває уяву. Отже, «використання засобів театральної педагогіки дозволяє цілісно розвивати особистість з одночасним ввімкненням інтелекту, почуття і дії, допомагає зробити процес навчання привабливим і радісним» [55, с.84-85].

У Чехословаччини театр розглядається як обов'язковий навчальний компонент професійної підготовки студентів, а педагог, який має досвід участі у студентському театрі, є більш конкурентоспроможним [48, с 94]. Дослідник театральної педагогіки Є. Ганєлін стверджує, що аматорський театр відіграє надзвичайно важливу роль у культурному житті суспільства, оскільки зберігає традиційні культурні цінності, виховує почуття служіння улюбленій справі, почуття колективності, «ці аспекти соціокультурного життя сьогодні вимагають особливої уваги стосовно всіх, кому небайдужий стан справ у духовному житті суспільства» [1, с 3].

Доцільно зазначити, що одним із найбільш впливових молодіжних театральних форумів у Східній Європі є культурно-освітній проект Білоруського державного університету − Міжнародний фестиваль студентських і молодіжних театрів «Тэатральны куфар» (Білорусь) (транснаціональна платформа для об'єднання талановитої молоді), у якому беруть участь молодіжні театральні колективи Ізраїлю, Великої Британії, Марокко, Турції, Китаю, Польщі, Сербії, Латвії, Литви, Грузії, Росії, Узбекистану, тощо [57].

В інноваційно-освітньому просторі України роль театру теж зростає, про що свідчить і факт реалізації в Українському гуманітарному інституті у 2017 році за підтримки Міністерства культури України та з метою активізації культурно-мистецького життя молоді, підтримки молодих талантів, розвитку національних традицій, духовного збагачення особистості творчого проекту, присвяченого 500-річчю Реформації, у рамках якого відбувся Всеукраїнський театральний фестиваль-конкурс «POST TENEBRAS LUX» . Доцільно назвати творчі колективи, які презентують успішні заклади вищої освіти України, і робота яких сприяє модернізації освітнього середовища: Театральний центр «ПАСІКА» (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), театр «САД» (Центр Студентського Капеланства Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви), студентський літературний театр Глорія» (Хмельницький національний університет), театр-студія «Ватра» (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича), поетичний театр «На горі» (Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького) та інші.

Сучасні реформаційні процеси в освіті, явна тенденція шкіл України до самостійної педагогічної творчості і, в зв'язку з цим, актуалізація проблем шкільного театру сформували необхідність професійної підготовки педагога-режисера. Подібні кадри, однак, до останнього часу ніде не готували. Відомий цікавий зарубіжний досвід в цій області. Так, наприклад, в Угорщині дитячі театральні групи зазвичай організовуються на базі школи і мають керівника-професіонала (кожен третій колектив) або вчителя, який пройшов навчання на спеціальних театральних курсах. Театральна спеціалізація осіб від 17 до 68 років, що бажають працювати з дітьми, здійснюється в ряді громадських коледжів США. Подібні починання мають місце в Литві і Естонії. Назріла необхідність постановки театральної роботи з дітьми на серйозну професійну основу не ставить під сумнів пріоритет педагогічних цілей. І вже тим більше важливо зберегти те цінне, що шукають і знаходять в дитячому театральному творчості благородні ентузіасти-непрофесіонали, вчителі-предметники.

Педагог-режисер − особлива проблема сучасної школи. Театр виявився єдиним в школі видом мистецтва, позбавленим професійного керівництва. З появою ж театральних класів, факультативів, впровадженням театральної педагогіки в загальноосвітні процеси стало очевидним, що школа не зможе обійтися без професіонала, який вміє працювати з дітьми, як це вже давно усвідомлено щодо інших видів мистецтва. В українській школі театр може бути захоплюючою грою, засобом занурення в іншу епоху і відкриттям невідомих граней сучасності. Він допомагає засвоювати в практиці діалогу моральні і наукові істини, вчить бути самим собою і «іншим», перевтілюватися в героя і проживати безліч життів, духовних колізій, драматичних випробувань характеру. Іншими словами, театральна діяльність − шлях дитини в загальнолюдську культуру, до моральних цінностей свого народу.

Театральна діяльність може розвиватись за кількома напрямками:

                   Шкільна театральна творчість. Методика шкільного театру сьогодні виявляється предметом пильного інтересу, при цьому педагогічний пошук ведеться з різною мірою успіху і в різних напрямках.

                   Театральні класи. Театральні уроки включені в розклад окремих класів, бо в кожній школі завжди знаходиться клас, який як є схильним до театральної діяльності. Саме ці класи часто і бувають основою шкільного театрального колективу. Зазвичай цю роботу ведуть вчителі-гуманітарії.

                   Школа з театральною атмосферою, де театр є предметом загального інтересу. Це і інтерес до історії і сучасності театру, це і захоплення аматорським самодіяльним театром, де беруть участь багато школярів.

                   Драматичний гурток, що моделює театр як самостійний художній організм: в ньому беруть участь обрані, талановиті, які цікавляться театром діти. Його репертуар довільний і диктується смаком керівника. Будучи цікавою і корисною формою позакласної роботи драматичний гурток обмежений у своїх можливостях і не робить істотного впливу на організацію навчально-виховної роботи в цілому.

                   Дитячі театри поза школою представляють собою самостійну проблему, проте, їх методичні знахідки можуть бути успішно використані в шкільному процесі.

Окремим школам вдалося залучити велику групу професіоналів і урок «Театру» включений в навчальний розклад всіх класів. Це керівники, що поєднують в собі режисерський дар, любов до дітей і організаторський талант. Саме у них народилася ідея − подарувати театр кожній дитині, включивши урок театру як дисципліну в навчальний процес школи. Поряд з вивченням досвіду діючих шкільних театрів розробляються нові авторські програми уроків з театру з 1 по 11 клас.

Вивчення зарубіжного досвіду дало змогу виявити, що у зарубіжних загальноосвітніх школах театралізації, як засобу естетичного виховання відводиться особливе місце у позакласній роботі. Шкільний театр, окрім естетичного задоволення, яке приносить учням, об’єднує всі основні види художньо творчої діяльності, допомагає створити в школі систему комплексного гуманітарно-естетичного циклу освіти, в якій зникають межі між окремими дисциплінами: літературою, природознавством, художньою працею, музикою, образотворчим мистецтвом. Драматичні гуртки активізують творчу уяву та емоційні реакції дитини, сприяють формуванню емоційної сфери особистості дитини. Засіб театралізації в умовах ознайомлення з світовою літературною спадщиною приносять величезну користь для естетичного, морального та духовного виховання, становлення характеру дитини, для прищеплення їй найкращих рис, утвердження її в суспільстві.

Аналіз історико-педагогічного досвіду застосування театрального мистецтва у вітчизняній освітньо-виховній системі є актуальним, оскільки дозволяє отримати цілісну картину розвитку теорії й практики використання театрального мистецтва як засобу формування особистості, виявити історичний зв’язок проблем минулого й сьогодення, осмислити та презентувати накопичені в історії педагогічної думки й школи форми, способи, методи впливу на особистість засобами театрального мистецтва, розробити на їхній основі теоретичне й методичне підґрунтя введення театрального мистецтва як засобу формування особистості в сучасний вітчизняний освітній простір. Інтерпретований доробок педагогів минулого, використання технологій, що були апробовані в історії вітчизняної культури, теорії та практики шкільництва, дає можливість розширити змістовну й технологічну частини педагогічного супроводу процесу формування особистості в ході її соціалізації, виховання, навчання; осмислити театральне мистецтво як самобутній оригінальний соціокультурний феномен, що має культуротворчий і психолого-педагогічний потенціал, використання якого здатне якісно оновити й удосконалити педагогічний процес.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                Абрамян В. Театральна педагогіка / В. Абрамян. − К. : Лібра, 2008. − 224 с.
2.                Аверьянов П. Г. Театральная деятельность как ресурс деятельностно-ценностного воспитания // Современные проблемы науки и образования. – 2011. – № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=4834 (дата обращения : 16.12.2018).
3.                Актерское мастерство: американская школа / под ред. А. Бартоу. М. : Альпина нон-фикшн, 2013. − 406 с.
4.                Андреев В.И. Педагогика Учебный курс для творческого саморазвития / В.И Андреев. − Казань, 2003. − 608 с.
5.                Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности / М. Бахтин // Литературно-критические статьи / [сост. С. Бочаров и В. Кожинов]. – М. : Худож. лит., 1986. – 543 с.
6.                Богосвятська А.І. Світова література в епоху змін: ключові тенденції методики викладання / А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2014. − №1 – С. 8-11.
7.                Борисова Н. В. Теоретичні й методичні аспекти навчання іноземних мов у школах України (1917 – 1933 рр.) : дис. … канд. пед.. наук : 13.00.01 / Борисова Наталія Василівна. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – 232 с.
8.                Величко Н. Театральна діяльність як засіб естетичного виховання учнів початкових класів у школах Великої Британії / Н. Величко // Молодь і ринок. − 2014. − № 6. − С. 93-96. 
9.                Вескер А.Б. Тренинг актерского мастерства учителя : Учебно-практическое пособие / А.Б. Вескер, Издание 5-е, перераб. и доп. − СПб. : Педагогическое общество, 2002. − 96 с.
10.           Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. / Л.С. Выготський. −  М. : Просвещение, 1991. − 93с.
11.           Гавриш І. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / І. В. Гавриш; Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. − X., 2006. − 579 с.
12.           Гаврюшенко О. А. Історія культури / О. А. Гаврюшенко, В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська ; наук. ред. В. М. Шейко. – К. : Кондор, 2004. – 763 с.
13.           Ганелин Е. Проблемы современной театральной педагогики и любительский театр : автореф. дисс. ... на соискание науч. степени канд. искусствоведения : 17.00.01 / Е. Р. Ганелин; Санкт-Петербургская государственная академия театрального искусства. – Санкт-Петербург, 2000. – 29 с.
14.           Генкин Д.М. Театрализация как творческий метод культурно-просветительской работы. / Д.М.Генкин // Сб. науч. трудов. − Л. : ЛГИК, 1982. −141с.
15.           Гончарук Т. В. Культурологія: Навчальний посібник. / Т. В. Гончарук – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 213 с. Бібліогр. 68 назв.
16.           Гуляков Е.Н. Новые педагогические технологии: развитие художественного мышления и речи на уроках литературы : метод. пособие. / Е.Н. Гуляков − М. : Дрофа, 2006. − 172 с.
17.           Дельгас Г.В., Фомина И.Н. Играя в театр, познаем мир  / Г.В.Дельгас, И.Н. Фомина // Эксперимент и инновации в школе. – 2008. – № 3.
18.          Деркач М.А. Театральне мистецтво як засіб формування особистості в історії педагогічної думки та школи України в ХХ столітті : : дисс. ... докт. пед. Наук : 13.00.01  / М.А. Деркач. – Луганськ, 2012. − 492 с.
19.           Дубасенюк О. Інноваційні навчальні технології − основа модернізації університетської освіти / О. Дубасенюк // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін: 36. наук.-метод праць / За ред. О. А. Дубасенюк. − Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. – С 3-14.
20.           Д'юї Дж. Досвід і освіта / Дж. Д'юї. – Львів : Кальварія, 2003. – 84 с.
21.           Зайцева І. Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 / І. Є. Зайцева; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. − К, 2001. – 217 с
22.           Ковалев В. Учебный театр как средство профессиональной подготовки учителя русского языка : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В. И. Ковалев; Луганский педагогический университет ім. Тараса Шевченка. – Луганск, 1999. − 240 с.
23.           Коваль Т. Виразне читання: лабораторний практикум для студентів напрямку підготовки «Філологія. Українська мова і література» / Т. Коваль. − Хмельницький : ХНУ, 2010.–207 с.
24.           Коваль Т. Студентський літературознавчий театр як освітня інновація у контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду / Т. Коваль // Порівняльна професійна педагогіка. − 2017. − № 7(2). − С. 93-101.
25.           Концепція літературної освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 № 58 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvіta.ua
26.           Кормич Л. І., Багацький В. В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький– Х.: Одіссей, Видання третє. 2004. – 304 с.
27.           Кравець Н. Творчий розвиток учнів на уроках літературного читання / Н. Кравець // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. − 2013. − Вип. 123(2). − С. 169-174.
28.           Кузнецов И.В. Анализ эпического произведения: Уч-мет. пособие. / И.В. Кузнецов, Новосибирск : Изд-во НИПКиПРО, 2003. − 81 с.
29.           Куркіна С. Постановка спектаклів − основа виховання і навчання учнів в шкільному театрі / С. Куркіна // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. − 2012. − Вип. 107(1). − С. 265-275.
30.           Медведева В. В. Театральная маска как один из способов трансформации сценического образа / В. В. Медведева // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. − 2011. − № 3. − С. 189-192.
31.           Накишова Е. Ю. Воспитательные возможности хорового театра детей и подростков  / Е.Ю. Накишева // Инновационные проекты и программы в образовании. – 2012. – № 2.
32.           Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Ред.: В. Сидоренко (голова) та ін.. – Київ: Інтертехнологія, 2006. – 154 с.
33.           Новикова Н. И. Социализация школьников средствами театральной педагогики / Н.И. Новикова // Эксперимент и инновации в школе – 2011.  – № 3.
34.           Особливості театрального мистецтва [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://studme.com.ua/1911082613653/kulturologiya/teoriya_istoriya_zrelischnyh_iskusstv.htm#464
35.           Паві П. Словник театру / П. Паві. − Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 640 с.
36.           Павловський К. Трансформації вищої освіти в XXI столітті: польський погляд / К. Павловський. − К. : Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. – 230 с.
37.           Панфилова А.П. Игровое моделирование в деятельности педагога : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений.− 2-е изд., стер. / А.П. Панфилова − М. : Издательский центр «Академия», 2007. – 368 с.
38.           Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXІ століття") від 03.11.1993 № 896 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п
39.           Про Національну стратегію розвитку освіти в України на період до 2021 року : Указ Президента України від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
40.           Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
41.           Рыжкова Т.В. Проектирование урока литературы: лекции 5-8. / Т.В. Рыжова − М. : Педагогический университет «Первое сентября», 2008. – 56 с.
42.           Седнева А. Е. Театр в образовании Великобритании / А. Е. Седнева, И. В. Юстус // Человек и образование. − 2014. −№ 2 (39). − С. 112-115.
43.           Сєрих Л.В. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. : Дис ... канд. наук : 13.00.072. / Л.В. Сєрих – 108 с.
44.           Сосновская И.В. Проблемы анализа художественного произведения на уроках литературы в средних класса : монография. / И.В. Сосновская – ЮС : СахГУ 2007. − 240 с.
45.           Сухомлинский В.А. Культура ощущений и восприятий / Рождение гражданина / Сухомлинский В.А. Т. 3. − Киев, 1980. − 640 с.
46.           Шалагінов Б.Б. Урок літератури. Роздуми літературознавця про шкільну методику / Б.Б. Шалагінов. – К. : Грамота, 2013. – 208 с.
47.           Шевченко З.О. Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах на факультативних заняттях / З.О. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2013. – № 4. – С. 20-23.
48.           Ярулов А.А. Познавательная компетентность школьников / А.А. Ярулов // Школ. технологии : науч.-практ. журн. школ. технолога (завуча). – 2004. − № 2. – С. 43-84.
49.           Craft A. Creativity Across the Primary Curriculum: Framing and Developing Practice // A. Craft / London: RoutledgeFalmer. – 2000. – 85 p.
50.           Fleming M. Teaching Drama in Primary and Secondary Schools // M. Fleming / London : RoutledgeFalmer. – 2001. – Р. 22.-25.
51.           Greene M. Art Worlds in School. The Symbolic Order // M. Greene / Ed. P. Abbs. – London. – 1989. – Р. 89-103.
52.           Kempe A. & Ashwell M. Progression in Secondary Drama // A. Kempe / London : RoutledgeFalmer. – 2000. – № 7 (1). – Р. 2-5.
53.           Neelands J. Drama : The Subject That Dare Not Speak Its Name // J. Neelands / Institute of Education University of Warwick. – 1998. – Р. 1-10.
54.           Nicholson H. Theatre & education / H. Nicholson. Basingstoke : Palgrave MacMillan, 2009. − 104 p.
55.           O’Toole J. Emma’s Dilemma: the Challenge for Teacher Education in Drama / J. O’Toole // Key Concepts in Theatre/Drama Education. − Rotterdam/Boston/Taipei : Springer Science and Business Media, 2011. − P. 13-19.
56.           Somers J. Editorial in Research in Drama Education // J. Somers / Oxford University Press. – 2000. – № 1 (1). – Р. 84-85.
57.           Teatr Akademicki Uniwersytetu Warszawskiego [Zasób elektroniczny]. − Tryb dostepu: http://www.kulturalna.warszawa.pl/instytucje,1,2527,Teatr_Akademicki_Uni wersytetuWarszawskiego.html?locale=pl_PL.