Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції особистості

 Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції особистості

   У  Концепції літературної освіти сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості». Тому пропаганда читання, виховання  читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків. Сформована читацька компетенція означає: здатність учнів розуміти прочитаний твір, розмірковувати над його змістом, аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію, узагальнювати її, використовувати читання  як засіб здобуття нових знань для подальшого навчання, співвідносити текст із особистим життєвим досвідом, висловлювати власну думку.

    Аналіз рівня читацької та інформаційної компетентності громадян України свідчить про кризу читацької культури, зниження інтересу до літератури.    Особливо гостро ця проблема постала при вивченні літератури у старших класах, коли процес читання школярів стає менш керованим з боку вчителя.

      Представлений  матеріал має  на меті презентувати  засоби  залучення учнів до читання,  які  я впроваджую на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час

   Які ж актуальні потреби дитини маю задовольнити в навчальній діяльності? Насамперед – потребу особистісного контакту  з учителем на уроці, прагнення дістати схвалення, підтримку своїх дій.   Гуманні стосунки на будь – якому уроці і поза ним мають утверджувати людську гідність кожного учня, здібного і нездібного, гарного і не зовсім, відвертати страх перед покаранням. Якщо на уроці я створюю такі стосунки, діти не бояться висловити своє ставлення, яке може не збігатися з думкою більшості і навіть моєю

     Для того, щоб учні зацікавились уроком літератури,  потрібно звернути увагу на формування читацьких навиків.  

Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий для дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде нелегко. Учень може багато чого в художній літера­турі пропустити лише з причини слабко розвиненої техніки читання.

    «Чи вмієте ви читати?» – якщо таке запитання запропонувати сучасним школярам, що вивчають світову літературу, то воно принаймні викличе здивування.

     Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття літератури, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема є дуже актуальною.

    Безперечно, що перший крок до книги – це бажання прочитати її. Як же   зацікавити учнів читанням? Режисер Марк Захаров, розповідаючи про театральну виставу, висловлює думку, що «перегодованого» відео та телебаченням глядача сьогодні необхідно провести через декілька стадій сприйняття. Спочатку – це зацікавленість чи просто допитливість. Далі – співпереживання,  та, нарешті, катарсис, зворушення, що очищує та змінює глядацьку  свідомість.                                                                                                                            Психологи вважають, що на різних етапах процесів пізнання діють різні емоції – від здивування (Що це таке? У чому тут справа?) до зацікавленості, від      зацікавленості до захоплення. Тому, безперечно, що перший мій крок у формуванні читача – це вдало проведений етап зацікавленості книгою.

   Тому я  намагаюсь чітко  продумати  роботу на уроках світової літератури, застосовую різноманітні методи, прийоми, форми і види робіт:

         - виразне читання найяскравіших сторінок твору, іноді вони супроводжуються коментарем, чому саме ці сторінки були вибрані для   читання;

         -  так зване читання за принципом «Далі буде», коли у класі звучать гостросюжетні уривки, які перериваються в момент кульмінації;

         -  виставки книг  і обговорення книг;

         - літературні вечори та ранки;

  - різноманітні повідомлення учнів про письменників та їх книги;

        - літературні ігри, розв’язання творчих завдань в урочний і позаурочний      час;

    Працюю над проектною технологією «Завдання на літо»     Головне  при цьому - розвинути потребу в систематичному читанні, інтерес до пізнання літературних творів, тим самим сформувати читацьку компетентність.  Рівень її сформованості видно з  результатів участі в конкурсах:  захист читацьких щоденників, написання продовження улюбленої книги; відгук на прочитаний твір тощо.

    Домінуючою формою спілкування на  уроках залишається діалог, що  дає можливість висловити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку. Тому  учні практикують різні види діалогу: з вчителем, з однокласниками, з автором, з літературними героями тощо

   Не існує універсальних, сучасних і несучасних методів і форм роботи.

Проте завжди є свої улюблені прийоми, знайдені і відшліфовані у власній

творчій лабораторії, адже ще В.Сухомлинський зазначав: « Викладання є

мистецтво, а не ремесло – у цьому суть учительської справи. Випробувати десять методів і обрати свій, переглянути десять підручників і не дотримуватися жодного беззастережно – ось єдино можливий шлях живого викладання. Завжди бути у пошуках, удосконалюватися – це єдино можливий курс учительської праці»

 Сучасного учня не здивуєш ні прекрасним художнім читанням тексту, ні змістовною розповіддю про письменника, ні використанням кінофільму, тощо. Тепер учитель — не єдине джерело інформації, як це було раніше, у школярів формується пасивно-споживацьке ставлення до мистецтва.

 Я, як учитель – словесник,  розумію: на якому б високому рівні не проходили уроки літератури, вони  не будуть мати певних результатів, якщо навчальний матеріал не викличе зацікавлення Пропоновані типи уроків передбачають використання цікавих творчих  моментів:

•     урок – філософське дослідження ( художньої деталі в оповіданнях А.П.Чехова, моральних проблем,  піднятих у романах М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита», А.Камю «Чума», П.Зюскінда «Запахи», п’єсі  Б.Брехта «Галілео Галілей») ;
•   урок – інтерв’ю,
• урок – рольова гра;
•  урок – літературна вітальня;
•  урок – романс (Зірки «срібного століття»)
•  урок – дослідження;
• урок – змагання;
•  урок – пошук істини ((наприклад,  "Як  знайти себе у цьому світі?" (повість В.Короленка "Сліпий музикант",  «У чому сенс людського життя?» (трагедія Й.В.Гете «Фауст»),
•   урок - презентація проектів (Наприклад, у 9 класі можна запропонувати проекти «Спорідненість творчої спадщини Лермонтова і Шевченка» ; « Що вплинуло на становлення Байрона – генія»; учням 11 класу можна запропонувати  виконати дослідницький  проект « М. Булгаков і Україна»;  при вивченні в 11 класі роману А. Камю «Чума»  учні можуть працювати над творчим проектом « Соромно бути щасливому одному»,  « Прояви « чуми» ХХІ століття )

• урок-спогад,
•  урок-композиція  (за творчістю Сергія Єсеніна, Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої)
•  урок- екскурсія ( віртуальне створення музею письменника, заочна екскурсія до будинку-музею А.П.Чехова у Ялті, Шерлока Холмса у Лондоні), 
• урок –суд ( «Суд над головним героєм роману Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара» Родіоном Раскольниковим, героєм роману Стендаля «Червоне і чорне» Жульєном Сорелем, героєм роману «Портрет Доріана Грея»)

 Поруч із різноманітними формами роботи на уроці  використовую ті, які доцільно впроваджувати  в позаурочний час, зокрема на заняттях літературного  гуртка : година книголюба; бібліотечний лабіринт; конкурси уважних і начитаних; конкурси бібліографічних ерудитів; вернісажі літературних героїв; інтегровані бібліотечні уроки; читацькі олімпіади.

  Особливу  увагу хочу  звернути на використання методу проектів,оскільки робота над проектом розвиває основні компетенції: пізнавальні навички учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми і визначати шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності.  Завдяки проектному навчанню  досягається зв’язок теоретичних знань з практичними вміннями.

  У роботі за методом проектів я найчастіше використовую  короткостроковий –  на один урок чи тиждень – проект. 

.

           Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано           Презентація – дуже важливий етап проектної роботи. Презентація сприяє подальшому розвиткові творчої роботи, позитивної мотивації і є засобом виховання впевненості у собі. ). Специфіка предмету "зарубіжна література" дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. Наприклад: "Я – художник", "Я – мистецтвознавець", "Я – літературний критик", "Я – актор", "Я – поет, "Я – дослідник", "Я – перекладач", "Я – лінгвіст", "Я – дизайнер", "Я – сценарист", "Я – музикант"…

    Одним із постійних, довгострокових проектів на уроках зарубіжної літератури є ведення записничків «Думка в подарунок». Учні , починаючи з 6 класу і до 11класу , записують найвлучніші, на їх думку, афоризми письменників. Дітям подобається така робота, дехто з них улюблені вислови використовує навіть як статуси на сторінках в соцмережі.

 Існує дуже багато прийомів  підвищення зацікавленості учнів до навчального матеріалу. Кілька слів хочу сказати про ті прийоми, використовуючи які, бачу очікувані результати.

 Прийом «Приваблива мета», «Здивуй».( Наприклад, якщо мала дитина не хоче купатися, розумна мама скаже : «Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!»)

«Відтягнута відгадка». На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом.

Прийом «Спіймай помилку». Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджаються учні. Можна  використовувати і для письмових завдань. Цей прийом успішно використовується при вивченні біографії письменника або літературної теорії.

«Питання до тексту». Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання : скласти питання репродуктивного та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання.

   Прийом сторітелінгу  - це, на мою думку, найефективніший засіб  професійної риторики учителя.

 Як зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.

Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу може прийти  сторітелінг.

Уміння розповідати захоплюючі та повчальні сюжети  із життя зарубіжних письменників – ефективний інструмент донесення та закріплення інформації . Мистецтво сторітелінгу – це один із найприродніших і водночас найефективніших способів надавати навчальному процесу особливої якості, котру Василь Сухомлинський іменував як «радість пізнання»

 ( Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.)

Усі люди полюбляють слухати цікаві історії, а що це означає? Що правильно побудувавши розповідь, можна зачепити не розум і логіку, а саме емоції. Викликавши у слухача потрібні переживання, можна вивести його на певні висновки, а потім – підштовхнути до потрібних вчинків.

Історія може бути вигаданою від початку і до кінця, але також можна використовувати цілком реальні події. Так буде навіть краще, адже випадки з життя завжди викликають величезну цікавість. Зверніть увагу: розповідь має бути емоційною та динамічною, події мають йти одна за одною.

Цікаві та правильно побудовані історії – сильний інструмент оптимізації навчання, спробуйте!

Часто вивчення  творчості письменника починаю не з біографії,  а з огляду творів, цікавих бувальщин, висловлювань письменника або сучасників про нього і  на основі цього матеріалу пропоную учням скласти  психологічний портрет письменника. Дати відповідь на питання: яким вам бачиться автор творів? Що це була за людина? Які його життєві принципи, ідеали? Чого прагнув в житті? Після обговорення пропоную ознайомитись з біографією  і порівняти свої враження з реальною біографією митця.

     Залучити дітей до читання нелегко, якщо немає співпраці в цьому напрямку з батьками. Тому  виступаю на батьківських зборах  з метою   довести значення вміння читати для успішного навчання дитини з усіх предметів; дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку читацького інтересу в дітей.

Готуючись до уроків,  замислююсь не тільки  над тим, як знайти якомога більше інформації і, а й над тим, як подати її в цікавій, доступній формі, щоб привернути  інтерес до навчання, до свого предмету, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і « відсиджує» уроки в школі почав працювати.