"Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу"

Підготувала вчитель початкових класів. Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 51 Литвинова Людмила Ярославівна. Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу

 Математика – справа не лише розуму, а ще також і фантазії...  Ф. Клейн

Досвід математичної діяльності в ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТІ початкової освіти На кінець початкової школи на виконання ДС діти повинні:досліджувати, розпізнавати життєві ситуації і визначати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;моделювати процеси і ситуації, розробляти стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;критично оцінювати дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;описувати проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою;застосовувати досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу;прогнозувати результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду.

Знання, не породжені досвідом, марні й повні помилок. Як побудувати навчання учнів початкової школи, спираючись на досвід?Знання, не породжені досвідом, марні і повні помилок…Леонардо да Вінчі

Навчальна мотивація – це усвідомлена потреба учня здійснювати навчально-пізнавальну діяльність. Зовнішня мотивація(нагорода, похвала, заохочення, підтримка)Внутрішня мотивація(орієнтована на процес і результат, прагнення до пізнання нового, інтерес, допитливість)

Роль вчителяв організації мотивації до навчання математики. Ретельно готуватися до кожного заняття. Бути зацікавленим темою і змістом уроку. Підвищувати мотивацію до навчання на всіх етапах уроку. Проявляти свій інтерес до того, що відбувається на уроціСтворювати умови для виникнення в учнів позитивної мотивації навчання. Показати, що математика не складна наука, а цікава і корисна

Процес формування мотивації навчання школярів на уроці математики можна розділити на три етапи: 1. Етап “пробудження” мотивації2. Етап підкріплення і посилення мотивації3. Етап. Рефлексивно-оціночний

Ефективними прийомами мотивації учнів на початковому етапі уроку є: створення навчально-проблемної ситуації;бесіда (розповідь) про теоретичну та практичну значущість майбутньої теми;розповідь вчителя про те, як вирішувалася проблема в історії науки;планування цілей і завдань;використання інтелект – карт.

Створення проблемних ситуацій через виконання практичних завдань. Тема: Площа квадрата До уроку дітям дано завдання з газети склеїти 1м2. З`ясовуємо, скільки людей поміститься на ньому. З'ясовуємо, що 4 людини. Як ви думаєте, чи можливо на квадратному майданчику зі стороною 30 км помістити все населення Миколаєва? (480080л.)Проблемна ситуація: потрібно знайти площу майданчика (площа квадрата)

Використання історичних цікавинок. Знаки арифметичних дій Давні єгиптяни використовували як знак додавання малюнок двох ніг, що рухалися вперед , а як знак віднімання – малюнок ніг, що рухалися назад . Знаки «+» і «–» ввів німецький математик Я. Відмана (1489). Вони стали загальноприйнятими. Інші вважають, що знаки «+» і «–» виникли з торговельної практики. Виноторговці позначали кількість мір проданого з бочки вина рисочками. Доливаючи вино в бочку, вони перекреслювали стільки рисочок, скільки мір вливали. «Єврейський » плюс. Більшість євреїв уникають християнської символіки і взагалі знаків, схожих на хрест. Наприклад, учні деяких ізраїльських шкіл замість знака «плюс» пишуть знак, що повторює перевернуту букву «┴».

Інтелект - карта  Це чудовий інструмент, який дозволяє учням відображати зв’язки  між поняттями через зображені на схемі ключові слова, що представляють ці поняття. Одиниці вимірювання

Досвід роботи з інтелект-картами надає змогу в подальшій діяльності (середня школа, професійна діяльність) аналізувати, розкладати, систематизувати, узагальнювати матеріали.

Під час реалізації етапу підкріплення і посилення мотивації, вчитель має викликати інтерес, підібрати такі завдання, які б допомогли учневі застосувати досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу. Наприклад: - розглянути декілька способів розв’язування задачі та їх зіставлення, які б мали зв`язок із життєвим досвідом дітей; - цікаві ігри; - математичні казки, тощо.

Використання задач прикладного характеру Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів. У чотири роки Макс мав зріст 108 см і це 3/5 зросту його тата. Який зріст мав тато? (Тема: Знаходження числа за значенням його дробу Кенгуру, відчувши небезпеку, долає 720 метрів за 12 стрибків. Яка довжина стрибка кенгуру? (Тема: Ділення трицифрових чисел на двоцифрове)

Відстань від дому до школи 1км300м. Учень пройшов 1 км за 1/3 год. На решту шляху в нього залишилося 3 хв. Чи встигне учень своєчасно прийти до школи, якщо буде іти з тією самою швидкістю? (Тема: Складені задачі, які включають знаходження частини числа)Із 264г листя сухої кропиви можна виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим можете допомогти ви, якщо заготови-те 1485г листя? (Із розділу цікавих задач)

Використання цікавих ігор Гра «Я можу» Містить різні види завдань, що відповідають вивченим темам на певному етапі. Гра складається з 24 карток, котрі поділені на чотири групи: перетворення, рівняння, задачі та вирази. А також аркуші для запису результатів та обчислень і ключі відповіді до гри. Перед початком роботи вчитель об’єднує клас у групи. Після чого роздає набір карток для кожної з них, а також аркуші для фіксації результатів. Потім вчитель зазначає час, який відводить на виконання завдань. Діти виконують завдання самостійно, беручи по-черзі картки з набору, а після виконання повертають їх на місце. Коли максимальна кількість завдань за відведений час зроблена, вчитель пропонує ключі-відповіді і дитина здійснює самоаналіз своєї роботи.

Гра «Математичний пазл» Пазл складають наступним чином. Діти беруть перший-ліпший прямокутник із купи і розв’язують приклад, написаний вздовж однієї з його сторін. Наприклад, 2745+978=3723. Тоді вони шукають інший прямокутник, на якому є число 3723, і кладуть ці прямокутники один біля одного так, щоб сторона з прикладом торкалася сторони з відповіддю. І так приклад за прикладом невдовзі з’явиться все зображення.

Гра «Числовий QR-код» Гра містить 12 карток. Кожна картка містить вираз, місце для відповіді і QR-код. Обчисливши вираз на декілька дій дитина має знайти результат, який розміщений на окремих малесенький квадратиках. Після цього помістити його у відповідне місце. Коли приклади за відведений час зроблені, дитина бере телефон і за допомогою програми, яка зчитує QR- код, починає перевіряти результат, який вона помістила. Якщо результат виявляється неправильний, дити- на має цю маленьку картку відк- ласти в сторону.

Використання математичних казок Як виникли дроби? У країні Математика, там, де ще не ступала нога людини, мешкали цифри. Але вони не мали своїх будиночків і жили в одному тісному помешканні, яке збудував старенький дідусь Нуль. Одного дня дві подружки Одиниця та Двійка вирушили на прогулянку. - Мені вже набридло жити в цій старій тісній оселі, — зізналася Одиниця. - І мені також, — відповіла Двійка. - А давай ми побудуємо свій будинок! - О! Це гарна ідея! І заходилися вони будувати собі нове помешкання. Спочатку поміркували, як воно має виглядати. А згодом вирішили, що це обов'язково має бути двоповерховий просторий будинок. За порадами щодо будівництва звернулися до Мінуса. Він надав багато слушних указівок, але найбільшу увагу приділив перекриттю між поверхами. – Перекриття повинно бути міцним і рівним, – наголосив Мінус. Подружки подякували за поради й почали будувати оселю. Завдяки цінним вказівкам, будівництво проходило швидко й весело. І ось будинок споруджено. Не сперечаючись вирішили, що Одиниця буде жити на другому поверсі, а Двійка – на першому. І назвали вони свою споруду Дробом. А згодом такі ж самі дроби почали будувати й інші цифри. Так і виникли звичайні дроби...

Рефлексивно-оціночний етап (етап закінчення уроку). Важливо, щоб кожен учень вийшов з уроку з позитивним особистим досвідом, який він може оцінити за певною шкалою (формувальне оцінювання) і, щоб у нього виникала позитивна установка на подальше навчання. Важливим на цьому етапі є посилення оціночної діяльності самих учнів у поєднанні з оцінкою вчителя. Іноді важливо показати учням слабкі місця (аналіз засвоєного) в їхніх знаннях, щоб сформувати в них уявлення про власні можливості. Це зробить їх мотивацію більш адекватною і дієвою.

Таксономія Блума

Сходинки успіху

Шкала успіху Внизу – не впорався, посередині – впорався, але виникли проблеми, вгорі – все вийшло. Під час перевірки вчитель обводить хрестик, якщо згоден з оцінкою учня, або малює свій, якщо не згоден. На полях зошита учень протягом уроку креслить шкалу і відзначає хрестиком на якому рівні, на його думку, виконана робота.