Застосування інтерактивних методів навчання на сучасному уроці музичного мистецтва

 

 

 

 

Застосування інтерактивних методів

навчання на сучасному уроці

музичного мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посібник розкриває один із найефективніших шляхів розвитку активності учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є запровадження інтерактивних форм і методів навчання. Орієнтуючись на теоретичну базу, вчителі музичного мистецтва зможуть почерпнути корисні рекомендації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ___________________________________________________4
2. Інтерактивні методи в системі розвивального навчання учнів____5-7
3. Структура і методи проведення інтерактивного уроку__________7-10
4. Використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва_______________________________________________ 10
   1.  (Додаток 1) «Вчимо ноти»_______________________________10-15
   2.  (Додаток 2) «Світ музичних інструментів»_________________15-17

         4.3 (Додаток 3) «Розвиваємо слух»___________________________18-19

    4.4 (Додаток 4) «Асорті». Ігри на різну тематику_______________19-28

5.  Висновки________________________________________________29

6.  Список використаних джерел_______________________________30-31

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

        Дитина, яка випробувала радість творчості

навіть у мінімальному обсязі, стає іншою,

ніж дитина, яка повторює інших.

Б.Асафьев

 

      Мистецтво – важлива частина життя людини. І воно є одним із головних  засобів прилучення дитини до культури і духовних цінностей.  Твори мистецтва сприяють художньо-образному засвоєнню світу. Тому в сучасній школі багато уваги приділяється розвитку художньо-творчих здібностей,  здатності до сприймання, розуміння й творення художніх образів, потреби в духовному самовираженні.                                                                                                   Програма з музичного мистецтва дозволяє вчителю, спираючись на кращі зразки митців української та світової культури, розвивати здібності учнів сприймати, відчувати і розуміти чудове. На своїх уроках учитель формує різні компетенції учнів, готує їх до життя. І нові методи, які він використовує на уроці можуть допомогти йому в досягненні мети.                                      Звертаючись на уроках музики до методів інтерактивного навчання, вчитель може залучити дітей до активної творчої діяльності.             

 Їх застосування  залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може  швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему та використовуючи гру підвести підсумок уроку.  

 

                                                           

 

2. Інтерактивні методи в системі розвивального навчання учнів

Сьогодення наполегливо вимагає пошуку таких форм і методів, впровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищувало б ефективність опанування учнями нових знань, розвивало творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій.

Поняття «інтерактивність», «інтерактив» запозичено з англійської мови: inter – поміж, серед, взаємно -, act – діяти, отже, interact–взаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна трактувати як взаємодію учнів, спілкування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Отже, інтерактивними методами можна назвати такі, застосування яких призводить до активної дії учасників навчального процесу, вони постійно щось здійснюють – говорять, моделюють, пишуть, малюють тощо, тобто виступають не тільки слухачами, а й беруть активну участь у процесі.

Інтерактивні технології можна представити, як різновид активних методів навчання, яке відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. У сучасному світі інтерактивні методи є надзвичайно затребуваними, оскільки одній людині неможливо знати все, навіть у якійсь вузькій галузі знань. Необхідними є такі навички, як уміння орієнтуватися у джерелах інформації, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї та концепції й уже на основі цього трактувати інформацію та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивне навчання ґрунтується на основі врахування людських взаємин. У процесі навчання учні активно взаємодіють одне з одним та вчителем, виконуючи спільні завдання. При цьому відбувається обмін думками, ідеями, пропозиціями. Учитель стає організатором спільної діяльності, дискусій, співпраці, творчого пошуку.

Організаційні форми інтерактивного навчання – робота в групах, підгрупах, парах (індивідуальна, парна, групова й колективна форми відомі давно) – спроможні посилити взаємодію між учителем та учнями, самими учнями в процесі занять.

Групова (кооперативна) навчальна діяльність – це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання учитель керує діяльністю кожного учня через завдання, за допомогою яких він спрямовує діяльність групи.

Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми однолітками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів щодо засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко та ефективно поєднується із традиційними формами й методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Співпраця (кооперація) – це спільна діяльність з метою досягнення загальної мети. У межах спільної діяльності діти намагаються досягти результатів, що є вигідними для них самих і для решти членів групи. Спільні зусилля сприяють досягненню всіма членами групи взаємної користі.

Позитивний ефект співробітництва у досягненні важливих результатів робить групове навчання одним із найцінніших інструментів в арсеналі педагога.

Основні ознаки групової роботи:

- об’єднання учнів групи з метою досягнення конкретного навчального результату;

- склад групи не може бути постійним упродовж тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту й характеру навчальних завдань;

- кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням, що може бути таким самим за складністю для різнорідних груп або диференційованим для однорідних.

Оптимальною вважається група з 3 – 6 осіб, адже за меншої кількості учням складно всебічно розглянути проблему, а за більшої – складно визначити, яку саме роботу виконав кожен учень. Розбіжності думок складніше подолати у групах із парною кількістю членів. Групам із непарною кількістю властива краща спроможність вибиратися з глухого кута.

Об’єднання в групи може здійснювати учитель або самі учні за власним вибором. Можна запропонувати учням розрахуватися на «перший, другий…»; розкласти на партах нотки різної тривалості (восьмі, четвертні, половинні і т. ін.); або ноту, зображену на нотному стані (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі); або зображені знаки альтерації (дієз, бемоль, бекар тощо). Бажано об’єднувати в одну групу хлопчиків і дівчаток, сильних, середніх і слабких учнів, таким чином стимулюючи творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.

Метою групової роботи є не стільки розв’язувати й розв’язати, скільки віднайти, знайти, побудувати, визначити спосіб рішення. Саме тому замість індивідуальних рішень учні, пропонуючи одне одному різні способи розв’язання, обговорюють їх. Процес визначення мети змушує кожного учасника орієнтуватися щодо завдань, визначених групою під час обговорення.

Зміст групової роботи – розглянути якнайбільше підходів до досягнення поставленої мети й критично оцінити кожен із них.

 

3. Структура і методи проведення інтерактивного уроку

Інтерактивні технології потребують певної зміни життя класу, а також значної кількості часу для підготовки і для учнів, і для педагогів. Починати треба з їх поступового застосування. Спочатку варто використовувати найпростіші – робота в парах, малих групах, “ мозковий штурм”. Коли в учителя й учнів з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття проходитимуть набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій педагог повинен старанно планувати свою роботу з метою:

- дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

- підібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали учням “ключ” до засвоєння теми;

- під час виконання інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно виконали;

- на одному уроці можна використовувати декілька інтерактивних вправ;

- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

- проводити швидкі опитування з різноманітних матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

Найвідоміші форми інтерактивних методів – «велике коло», «акваріум», «мозковий штурм», «мікрофон», «ажурна пилка» - ефективно можна використати на уроках музичного мистецтва.

Можна розпочинати урок із проведення «Розминки», що дозволяє в цікавій формі перевірити готовність учнів до уроку, актуалізувати опорні знання, коротко повторити попередній матеріал, сконцентрувати увагу, задати темп роботи, а також сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок.

            На сьогоднішній день виникла потреба введення в практику роботи             вчителя музичного мистецтва таких технологій, що забезпечували б можливість     перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу формування особистості учня, розвитку його самостійності, творчої  ініціативи, стимулювання потреби в самовдосконаленні, виявленні моральної позиції, відповідальності за процес навчання.

             Інтерактивні технології дають змогу учням формувати характер; розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; виявляти й реалізовувати індивідуальні можливості; сприяють створенню атмосфери творчої співпраці. Інтерактивні технології можна ефективно використовувати як під час засвоєння нових знань, так і під час застосування набутих знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу після викладення нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок або бути частиною уроку узагальнення.

                Інтерактивна вправа як центральна частина заняття потребує 50-60% часу на уроці. Під час її проведення обов`язковою є така послідовність роботи:

• інструктування, під час якого вчитель ознайомлює учнів з правилами, послідовністю дій; повідомляє, скільки часу відводиться на виконання завдання; запитує, чи  все зрозуміло учасникам (2-3 хв.)
• об`єднання в групи та розподіл ролей (1-2 хв.)
• виконання завдань – учитель на цьому етапі є організатором, помічником, ведучим дискусії, надаючи максимум можливостей для самостійної  роботи й навчання у співпраці (5-15 хв.)
• презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.)

           Для логічного, поступового введення школярів до світу музичних образів використовується принцип образно-ігрового входження в музику. Він складається з образно-ігрових ситуацій, що потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, ігри, драматизації, імпровізації, іншими словами, ми вчимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику» тощо.

Організаційний етап:

 

 

• погляньте на нотки, які знаходяться на ваших столах. Виберіть ту, яка

 

відповідає вашому настрою сьогодні:

     - сумний, незадоволений;      - спокійний, врівноважений;       - радісний, піднесений!

  ( Учасники  заняття вибирають нотки  за настроєм).  

 

4.  Використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного   мистецтва                                                                                           

    Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливість для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.

Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмету. Від вивчення великого обсягу фактичного

матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут відіграють телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар’єри. Інтерактивні технології можна успішно застосовувати в початкових класах — спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку. Варто починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей. Ось деякі творчі приклади на вивчення нот, музичних інструментів та розвитку слуху.                                              

                                                     

    4.1  (Додаток 1)

Вчимо ноти

 «Характер нот»

Учні повинні розуміти, що кожна нота це певний звук. Кожний звук має своє  забарвлення, свій характер.  Учні з інтересом фантазують, придумують «прізвиська» нотам. Робота барвисто оформляється. Ось зразок.

 ДО – весела                             СОЛЬ - примхлива

 РЕ - злюка                              ЛЯ - балакуха

 МІ – пустунка                              СІ – вередлива

  ФА – добра 

«Малюємо музику»

 Це творча робота. Для  учнів початкових класів вона важкувата. Але можна їм завдання трохи спростити.  Учні  вибирають  будь-яку пісню. Але вони повинні обов'язково добре знати мелодію.

 Спочатку креслимо основну лінію. З неї ми починаємо малювати музику.________________

 Далі ставимо на лінії крапку – це перший звук пісні. Далі повільно проспівуємо  мелодію і  на кожний склад ставимо крапку. Якщо звук нижче попереднього, то крапка малюється відповідно. Треба стежити за тим, що якщо в пісні зустрінеться такий же звук, як перший, то він теж повинен бути на лінії.

 І так усі ноти. Отримані крапки з'єднуємо. Якщо необхідно, підписуємо слова.

Звичайно, не всі правильно й успішно справляються з роботою. Завдання важке, але дуже корисне для розвитку музичного слуху.

«Гучні ноти»

На дошці, на нотному стані  в довільному порядку написані ноти.

 У руках у педагога вказівка. Учитель показує на першу ноту. У цьому випадку це нота  - ре. Педагог задає  учням  запитання:

• Це нота мі?

…./Діти мовчать, хитають  головою, тому що це не нота названа вчителем/

• Це нота сі?

…

• Це нота ре?

Так. / Учні 3 рази  плескають в долоні/

Подібні опитування проводяться й з наступними нотами.

Виграє ряд, де буде допущено менше помилок.

«Заборонена нота»

 Перед початком гри вибирається заборонена нота. Наприклад: «мі». На дошці, на нотному стані написана гама / від До до До/. Учитель показує на будь-яку ноту. Учні називають цю ноту  і плескають. Якщо вчитель покаже на заборонену ноту, учні мовчать. Якщо хтось випадково плесне або викрикне, то даному ряду, де сидить роззява, приписується штрафне очко. Виграє ряд, який одержить менше штрафних очок. Гру можна проводити під музику. У даному варіанті учні  увесь час плескають. Але як тільки вчитель вкаже на заборонену ноту,  учні перестають  плескати. Гра розвиває  увагу, уміння стежити за грою.

«Чарівна ялинка»

 На дошці або ватмані намальована ялинка. На гілочках ялинки недописані, тобто зашифровані слова. Треба підібрати до кожного слова іграшку за змістом, щоб можна було прочитати слова. Ускладнений варіант: на іграшках ноти не писати, а розташовувати на нотному стані. Наприклад: іграшка з нотою мі, а зашифроване слово на ялинці  камін,  або іграшка сі, а зашифроване слово таксі. Дана гра дозволить учням без труднощів  й з більшим задоволенням запам'ятати назви нот і розташування їх на нотному стані.

«Гірка»

 На дошці або ватмані намальована гірка. Нота мі катається на санках. Вибрала вона гірку, піднімається нагору, стоїть  перед кожним словом, читає. А коли їде з гірки, отут  не затримаєшся – санки летять. Не встигає «мі» прочитати, що за нове слово вийшло. Допоможіть їй!

Відповідь: помідор , мімоза, камін, місто, доміно.

Такі гірки можна  робити й з іншими нотами.

«Веселі кулі»

 На дошці або ватмані намальований чоловічок з кулями. У кулях зашифровані слова. Щоб кулі не полетіли, треба вставити ноти, щоб вийшли слова.

«Музичні ребуси»

 Ребуси можна писати на дошці, або на листочках. Учні  самі із задоволенням вдома  складають ребуси й на уроці загадують однокласникам.  Наприклад: на картці, на нотному стані намальована нота ля, за нотним станом недописане слово (лька). Виходить, що зашифроване слово (лялька) або на картці намальована нота до, за нотним станом недописане слово (рога). Виходить, що зашифроване слово (дорога).

«Фотополювання»

 Заготовлюються фотографії із зображенням тварин. Вони розрізаються на 2 частини.

 Зі зворотної сторони листівки на одній частині намальована нота на нотному стані, на іншій – її назва.  Учень бере половинку, де намальована нота. Потім вибирає її назву. Якщо назва обрана, вірно, то при сполученні частин, коли перевернемо листівку, вийде картинка із зображенням тварини.

«Допоможи розпуститися квітці»

 Заготовка: серединка листка - квіточки, на якій напис - гама. Окремо заготовлюються пелюстки, на яких написані ноти на нотному стані. Завдання в правильному порядку прикріпити пелюстки, щоб вийшла гама. Якщо завдання зроблене, вірно, з букв на пелюстках можна скласти  слово.

Гра « Веселий звукоряд »

Мета: розвивати комунікативні навички , формувати швидкість реакції.

Хід гри

Зібрати 2-3 команди дітей по 7 чоловік ( залежить від загальної кількості дітей у класі) роздати різнокольорові картки , на яких написані назви нот. Під веселу музику діти веселяться, стрибають, або виконують довільні рухи, із закінченням музики необхідно швидко зібратися в свої команди, головне встати по порядку : до -ре- мі-фа -соль- ля- сі. Перемагає команда, яка збереться  швидше і правильно. Гру можна повторити 2-3 рази. Ця гра дає можливість не тільки порухатися , а й запам'ятати ноти по порядку. Можна використовувати на уроці замість фізкультхвилинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2  (Додаток 2)

СВІТ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

«Загадковий інструмент»

 Учні  вибирають  того,  хто водить.  Він виходить із класу. А всі інші загадують який-небудь музичний інструмент (наприклад: скрипка) Той, хто  водить вертається в клас і підходить по черзі до кожного гравця. Кожний учасник говорить яку-небудь ознаку загадкового інструмента:

дерев'яна основа

має струни

середніх розмірів

грають за допомогою смичка.

має співучі звучання.

Скрипка,  здогадується  учень.  Відповідь вірна. Новим, що водить  стає гравець, що назвав  останню  ознаку.  У цьому випадку: має співуче звучання. Ідеально було б мати картинки із зображенням музичних інструментів і запис їх звучання на диску або касеті.

«Живе слово»

 Беруть участь 2 команди. Учитель роздає кожному гравцеві заздалегідь заготовлені букви.

 Букви мають 2 кольорів.  Учасники спочатку повинні зібратися в команди /кожна команда має свій колір/, а потім скласти з букв назва музичного інструмента, побудуватися так, щоб можна було прочитати слово. Виграє команда, що зробила завдання швидше.

Примітка: учасників стільки, скільки  букв.

«А+Б»

Грають 2 команди /по 5 учнів. Команди загадують по одному музичному інструменту. Потім, спочатку одна команда голосно, разом виголошує 1-й склад загаданого слова. Протилежна команда думає 3 секунди й говорить закінчення слова. Наприклад: скри….пка; ро….яль; ма…ракасы. Потім друга команда пропонує свою назву. А протилежна команда повинна дружно доказати слово. Виграє команда, що допустила менше помилок.

« Лідер Інструмент»

Вибирається один учень, він виходить із класу. Усі інші загадують музичний інструмент. Наприклад: трикутник. Репетирують «гру» на даному інструменті. А хтось один із гравців / про це домовляються/ є лідером, тобто він  «грає»  на якімсь іншому інструменті, допустимо на сопілочці.

Коли заходить вибраний учень, усі гравці грають на одному інструменті, а лідер на своєму. Завдання,  учня  знайти лідера. Якщо лідер знайдений вірно,  учень  повинен сказати на якому інструменті  той грав, на яких усі інші. Лідер стає новим гравцем, який відгадує.

«Склади інструмент»

наступних слів, які назве вчитель. Наприклад: учитель називає слова: 1) бобер, абрикос, яблуко, нарцис. 2) сом, олово, піч, ізюм, літо, каруселі, азбука.

«Хто швидше?»

 З кожного ряду вибирається по одному представникові. Вони встають в одну лінію. Завдання: кожний учасник один за одним робить крок уперед і говорить назву  музичних інструментів.

 Правило: повторювати двічі одне слово не можна, думати більш  5 секунд не можна. Якщо час минув учасник залишається на місці. Виграє той, хто швидше дійшов до «фінішу».

 Примітка: завдання можна ускладнити наприклад: учасники повинні називати інструменти симфонічного оркестру або народного або духового.

«Свій оркестр»

Для гри знадобляться листівки із зображенням музичних інструментів. Учитель включає будь-яку веселу музику й показує листівки, чергуючи одну  за  одною.

 Який інструмент зображений на малюнку, на такому інструменті «грають  учні».  Для пожвавлення гри іноді вчитель дуже швидко міняє листівки.  Деякі  учні не можуть  швидко зорієнтуватися, плутаються. Це вносить нотки гумору, пожвавлення в гру. Якщо вчитель листівки не показує, учні просто сидять і слухають музику.

 Гра виховує уважність, спостережливість, уміння швидко перемикати увагу

 

 

4.3 (Додаток 3)

РОЗВИВАЄМО  СЛУХ

«Луна»

Учитель голосно, чітко співає окремі ноти й з'єднання. А учні тихо повторюють дані звуки, як відгомін луни. Можна гру проводити трохи інакше. Учитель співає звук голосно. Учні 1-го ряду повторюють цей же звук не дуже голосно. За ними учні 2-го ряду повторюють цей звук не дуже тихо. А учні з 3-го ряду повторюють дуже тихо. Таким чином,  діти одночасно знайомляться відтінками, з їхніми умовними позначками.

«Лисичка, пташка, ведмідь»

Це трохи умовна назва. Насправді можна придумати безліч варіантів цієї гри.

 1-й варіант: учитель грає на інструменті  довільні  звуки. Учні записують відповіді за допомогою умовних позначок. Низький звук порівнюємо з образом ведмедя, тому позначаємо умовно В. Середній звук порівнюємо з бешкетником-зайченям, позначаємо буквою З.  А високі звуки - це, звичайно ж, дзвінке щебетання пташок, позначаємо П. От так легко  діти можуть ознайомитися з темою «Висота звуків».

 2-й варіант більше схожий на творчу роботу. Учитель грає різні комбінації нот у різному темпі. Учні намагаються пожвавити музику. Вони думають, якій тварині підійде ця мелодія. Швидка, легка музика - може бути це пробіг їжачок? Лукава, гостра музика схожа з витівками хитрої лисиці. Але ж кожна нота має свій колір. « ДО» звучить як опора, деякі порівнюють звук із синім кольором. Для когось синій колір видається сумним, вважають, що більш підходить блакитний. А нота «СІ», погодьтеся, звучить незатишно. Швидше за все схожа з жовтогарячим кольором. Це тільки кілька варіантів. Але ж ноти можна порівнювати із квітами й навіть із характерами самих учнів.

4.4 (Додаток 4)

АСОРТІ

Ігри на різну тематику

 «Слово-слово-речення-запитання-відповідь»

    Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення», складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.

     Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

      Приклад. «Портрет».

    а) Лисенко. –  Композитор. –  М. В. Лисенко - видатний український композитор ХІХ – ХХ ст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М. В. Лисенко народився на Полтавщині.

     б) Лисенко. – Опера. – М. Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М. Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М. Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвистали козаченьки».

      в) Лисенко. – Кантата. – М. Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М. Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

     Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.  

  «Вірю -  не вірю»

   Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою.

    Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

   Приклад.

-        Чи вірите ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?

-        Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

    «Митці та їх твори»

Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є                                                                          командою.                                                                                                                           Один учень називає прізвище композитора,  художника, скульптора  тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи), де залишилося більше гравців. 

   «Музичне доміно»

 Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано        12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах –  їх закінчення.      Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз. 

 Приклад.

1. Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2. Лібрето – літературний текст …(опери).

3. Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається… (увертюрою).

4. В фіналі Другої симфонії П.І. Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

5. Славетний український композитор С.С. Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

6. Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

7. Один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

8. В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

10. В інтродукції до опери М. Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… ( «Засвистали козаченьки»).

11. Пісню «Засвистали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М. Чурай).

12. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

  «Запитання – відповідь»

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

«Ланцюжок»

  Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

«Змагання»

     На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати                                                        на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів, з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано,  учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених   термінів, перемагає.

«Асоціації»

   Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.   

  Приклад.

-    Якого кольору «Зима» А.  Вівальді?

-     А які краски можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г. Свиридова?

-     Який характер у картини Й. Бокшая «Зима»?

-     А про що співає «Лютнева блакить» І. Грабаря? 

 «Знайди пару»

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти  знання учнів з вивченої теми.                                                                                                                                      І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них  прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.                                                                             ІІ варіант.

 Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

 «Знавці мистецтва»

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

 «Текст з помилками»

       Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

   Приклад.

   «М. Лисенко – український композитор,  засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

   В своїх творах М. Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням         К. Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень,  серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

   Таке завдання (скласти  музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

«Виправ помилку»

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями  звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

«Музичне змагання»

  Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку

  ( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

                                          «Знайди зайвого»

 І варіант.

Учитель надає три-чотири  поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке  з поданих понять зайве.

   Приклад.

   Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

   Кантата – оповідання – хор.

   Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж  роботу можна проводити,  використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.  

   ІІ варіант.

Діти, об’єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

«Знавці пісні»

  Учні співають добре відому їм пісню. Коли пісня закінчиться, учитель швидко підходить  до одного  з учнів і говорить яке-небудь слово або рядок з пісні. Той, до кого вчитель звертається, повинен зараз же сказати наступне слово або рядок пісні. Хто із  учнів помиляється - встає. Переможці ті, хто залишився після закінчення гри сидіти на місцях.

«Самі композитори»

  Учитель пише на окремих листках рядки  з віршів і роздає учням. Завдання граючих - придумати мелодію для даних слів. Не відомі дитячі вірші.

 «Музичний поїзд»

 Гру можна проводити при вивченні теми «Ритм».  Учитель - машиніст. Один з учнів - помічник машиніста. 3 ряди – 3 вагончики. Помічник плескає ритм. «Вагончики» за ним повторюють. Учитель - машиніст контролює обстановку. Ритмічні  малюнки зображені на дошці. Учні повинні вміти добре вистукувати цей найпростіший ритм. Виграє вагончик - ряд, який допустить менше помилок.

 «Логічний ланцюжок»:

   Погляньте, на цей малюнок. На ньому записана назва української народної пісні. Але всі букви в назві переплуталися. Побудувати логічний ланцюжок зі слів.

 

 «Так чи ні».

 Завдання:  Пригадаємо, яка  ця пісня. Я буду читати вислів і питати –так

                   чи ні. Якщо вислів вірний, відповідайте так, якщо хибний – ні.

1. «Грицю, Грицю, до роботи» - українська народна пісня. Так чи ні?(так)
2. Ця пісня написана в мажорі. Так чи ні? (так)
3. Вона виконується в повільному темпі. Так чи ні?(ні, вона виконується в швидкому темпі).
4. Це спокійна, наспівна пісня. Так чи ні? (ні)
5. Музична особливість цієї пісні – маршовість. Так чи ні? (ні, музична особливість – танцювальність).
6. Це двочастинний музичний твір. Так чи ні? (ні, цей твір складається з однієї частини.).

Виконання пісні. Повторне виконання пісні «за ролями».

  «Інсценівка» 

 Знаємо, що  діти  дуже люблять  виступати в ролі артистів. А чому б їм не надати цю можливість на уроках музики?

 Прекрасні приклади для  інсценівки - пісні «Чому ведмідь спить узимку»,  «Галя по садочку ходила», «Ходить гарбуз по городу». Сильно ускладнювати гру не  потрібно. Треба просто  пояснити деякі моменти, а  далі, можна  не сумніватися, учні прекрасно зіграють свою роль.

«Загадки»

 Учні із задоволенням відгадують загадки. Вони допомагають активізувати увагу,  розвивають  мислення. Загадки, зрозуміло, пов'язані з музикою.

Сам порожній, голос густий, дріб відбиває, крокувати допомагає (барабан).

Ящик на колінах танцює, то співає, то гірко плаче (гармонь).

П'ять сходинок  - драбинка, на сходах - пісенька (ноти).

 Підсумок заняття, рефлексія

   Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

   (учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчити його)

•      На сьогоднішньому уроці я отримала (отримав) нову інформацію…
•      Музика Едварда Гріга сподобалась мені ….
•      Головний герой пісні «Грицю, Грицю, до роботи» має такі риси характеру….

      В арсеналі методичних прийомів кожного учителя  є багато цікавих форм    роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину  та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.

Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає, що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості, взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми співробітництва.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

З метою підтримки інтересу до предмета рекомендується впроваджувати науково - пошукові дослідницькі уроки.

       Інтерактивні методи роботи, на уроках музичного мистецтва є багатофункціональними, адже вони:

• активізують та стимулюють пізнавальну діяльність;
• оптимізують спілкування в процесі взаємодії;
• забезпечують короткий ефективний відпочинок;
• позбавляють напруження;
• підсилюють інтерес до навчального матеріалу;
• дають змогу змоделювати різноманітні ситуації, цим самим наблизивши умови навчання до реальної дійсності;
• активізують взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу,

формують загальну музичну культуру учня.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Азарова А. Педагогічна система Карла Орфа (До питання можливостей застосування зарубіжних методик у вітчизняному музичному вихованні) / А. Азарова //Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. – К.: ДАКККіМ, 2003. – Вип.3. – С. 79-87.
2. Аристова Л. Використання навчально-методичного комплексу "Музичне мистецтво" в естетичному вихованні молодших школярів : [1-2-й класи ЗОШ] / Л. Аристова // Мистецтво та освіта. - 2013. - № 3. - С. 10-13.
3. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: монографія / К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 160 с.
4. Величко С. А. Диски "Електронний конструктор уроку": від економії часу - до творчості / С. А. Величко // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 7. - С. 37-39. - Шаблони та розробки уроків в електронному вигляді.
5. Гризоглазова Т. Застосування мультимедійних технологій у проектній діяльності підлітків на уроках музичного мистецтва / Т. Гризоглазова, Н. Новикова // Мистецтво та освіта. - 2012. - № 4. - С. 25-28.
6. Дмітрієва Л. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва / Л. Дмітрієва // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 1. - С. 2-6.
7. Еманова, З. Використання планшетів PocketBook A10 на уроках музики : [в середніх квасах загальноосвітніх навчальних закладів] / З. Еманова // Мистецтво та освіта. - 2013. - № 1. - С. 16-18.
8. Завалко К. В. Основи інноваційної діяльності вчителя музики : навч.-метод. посіб. / К. В. Завалко. - Черкаси : Черкас. ЦНП, 2013. - 211 c.
9. Завалко К. Система музичного виховання Золтана Кодая / К. Завалко. - С. 11-16.
10.   Кабалевський Д.П. Як розповідати дітям про музику / Д. П. Кабалевський. - К.: Вища школа, 1981. – 60 с.
11.   Матвієнко В.П. Орієнтир на освітні технології / В. П. Матвієнко // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. - Полтава: ПОШОППО, 1999.- 12 с.
12.   Мілюкова Н. П. Мультимедійні презентації на уроках музичного мистецтва / Н. П. Мілюкова // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 6. - С. 2-3.
13.   Новікова Н. Комп’ютерна презентація на уроках музики / Н. Новікова // Мистецтво та освіта. - 2010. - № 3. - С. 25-29.
14.  Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. -К., 2002. - 135 с.
15.   Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб. / О. Я. Ростовський. - Т.: Навч. кн.-Богдан, 2011. - 639 c
16.   Семенюк О. В. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музичного мистецтва / О. В. Семенюк // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2012. - № 1. -