20 квітня о 19:00Вебінар: Мобінг (цькування) у педагогічному колективі: ознаки, юридичні аспекти, алгоритм подолання

Збірка учнівських творів до конкурсу «Христос воскрес - і дух наш воскресає!»

Про матеріал

Збірка містить учнівські твори на морально-етичну тематику , пов ’язану зі святкуванням Великодня.

Перегляд файлу

 

Збірка

учнівських  творів

до конкурсу

«Христос воскрес - і дух наш воскресає!»

 

 

 

 

 

Твір

Це диво - писанка

О писанко! Ти символ України!

Любові й миру вірна берегиня!

Ти – воскресіння весняний цілунок!

Ти - мамин Великодній дарунок!

Наближається  Великдень – найбільш шановане християнське свято ,  яке відзначають навесні. У цей день, згідно з християнською легендою, воскрес Ісус Христос після того, як його було розіп’ято на хресті. Це чудо символізує звільнення від гріхів для віруючих людей. У народному уявленні -це свято оновлення землі та природи.

Одним з головних атрибутів цього свята є писанка. Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва  її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, пейзажним орнаментами, християнськими символами. Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення, у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього Всесвіту.

Для нас, українців, писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів. Писанку також дарують дівчині, як свідчення кохання, і закопують в землю на добрий урожай. Її вручають на Великдень, як знак пошани, приязні та радості.

Із мистецького погляду писанка вражає витонченістю розпису на маленькій площині, довершеністю і багатством композиціі, елементів і мотивів. Українська писанка - це маленьке диво живопису, у якому народ виявив свій мистецький хист, свою здатність до творчого осмислення. Їй присвячені безліч публікацій, книжок, віршів, пісень, , загадок, розроблені розмальовки для найменшеньких «писанкарів» і, навіть, створений музей «Писанка», що в м. Коломия.
  То ж творімо це диво мистецтва на радість та добро людям!


Учениця 9 класу  КЗ «Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат  І-ІІІ ст.»  Барілова Надія , 16 р. , вчитель Барська В.В.

 

Твір

Не будь переможений злом , а перемагай зло добром

У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт.
 Про одвічну боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог.               Відомо, що Бог — це, перш за все, Любов. Любов до усього: до тварин, до травиці, до сонця, до землі, до пташини у небі, до матері, до коханих, до усього людства. Але чи багато зараз на Землі людей, які б дбали про усіх на цій планеті? Більшість з нас чомусь забули про милосердя, взаємодопомогу, доброту, яких нас вчить священне писання, і намагаються жити за якимись новими законами, які більше скидаються на "вовчі".
  Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку, що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку. Я гадаю, що краще вже йти до кінця, тобто залишатися доброю, незаздрісною, непідступною людиною, щоб інші могли на тебе покластися, щоб довіряли тобі.

 Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів — навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим "чарівником", навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі. Отже, вчімося добру, вчімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі як повноправний її володар.

 

  Учень 9 класу  КЗ «Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат  І-ІІІ ст.»  Бачкир Олексій , 15 р. , вчитель Барська В.В.

 

 

 

 

 

Твір

Духовність. Дух. Душа

Людина нашого часу стоїть на межі не лише  екологічної катастрофи , але й духовної. Чомусь усі моральні та духовні цінності відійшли на другий план. Кожен день, клопочучись у кошику дрібних справ , забуваємо про інше життя – про життя душі , совісті, моралі. Людина нашого часу серед неживих предметів та різних матеріальних благ ,які сама витворила , забула про те , що вона жива істота і не може жити бездумно , не згадуючи минулого.

        Можна бути матеріально багатою людиною, а почуватися нещасним, тому що у душі твоїй, сповненій прагнення до заможності, вже не лишається місця для духовності. А можна, навпаки, не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим, бо душа твоя бажає допомогти, захистити і близьку, і чужу людину, захопитися красою природи і самому творити красу, гаряче відгукнутися на чужий біль і поділити радість перемоги. Одним словом, мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню. Але, я гадаю, перш за все, для цього треба бути дуже вимогливим до себе і до своїх власних вчинків.

Здавна наші пращури склали символічну систему духовних цінностей, яка передається від покоління до покоління. З часом вона дещо змінюється, доповнюється, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов до рідної землі та її народу, працелюбність, лагідне піклування про малих та старих, протистояння злу... Можна ще дуже довго перелічувати ті якості, які роблять людину Людиною з душею. Основою духовності є доброта. Її нам дарують з перших хвилин життя батьки, потім - вихователі, вчителі, сторонні люди. Ця доброта немовби стає в душі тим ґрунтом, на якому зростають-квітнуть усі інші духовні цінності.

 Учениця 9 класу  КЗ «Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат  І-ІІІ ст.»  Ісангаліна Анастасія , 15 р. , вчитель Барська В.В.

 

 

 

 

 

 

 

Твір

Біблія - книга життя

 

На світі є книга, яка вважається однією з найстародавніших. Її називають Книгою Книг. Писати її почали ще кілька тисяч років тому. Це Біблія, священна книга християнської релігії.

Біблія - це книга життя, це невичерпна книга, в якій все сказано про людину і про життя,про Бога та про його заповіти. Біблія дає нам змогу пізнати та відкрити суть свого існування та таємницю , яку приховує життя людини. Але людина в книзі може пізнати себе як з темної сторони, так і зі світлої. Біблія вчить людей бути чистими і не піддаватися земним спокусам.

Біблія - книга життя. І це правда ,бо ця книга вселяє в душу  та серце людини життя, яке дано їй від Бога з самого народження. Якщо людині судилося втратити своє життя , то з цим потрібно змиритися та читати Біблію, щоб очистити  свою  душу, та покинути  цей грішний світ  з добром та вірою в душі.  Але ніхто не вічний , всі на світі покидають цю землю ,та залишають після себе добрий слід на землі.

Та все ж читати Біблію людину ніхто не змушує, вона сама вирішує читати їй Біблію , чи ні , бо насамперед  читання цієї книги  потрібно людям, які повинні вірити у Бога  та виконувати його заповіти , які  він залишив у спадок  всьому християнському людству .  А заповіт  його голосить , що люди повинні берегти нашу землю , та творити на ній добро в ім’я миру. Я думаю, що якби всі люди дотримувалися біблійних заповідей, принципів, то жити в світі стало би набагато краще.

 

. Учениця 9 класу  КЗ «Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат  І-ІІІ ст.»  Ярощук Діана , 16 р. , вчитель Барська В.В.

 

 

 

 

 

 

 

Твір

Великдень у моїй родині

  Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть із самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів:  «Великий»  і  «День». Справді , цей день є величним , адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель.

  На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні.

  Кожна родина святкує цей день по-різному. Одні сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші ,як  і звичайного дня, просто сидять та дивляться телевізор.

  Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень по-своєму . Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церкви зі святковими кошиками, щоб посвятити паску. Потім, освятивши їжу, йдемо додому й накриваємо смачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай , після невеличкого відпочинку , мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається , адже тоді я маю змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-превеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, яке єднає нас та зближує.

Учень 9 класу  КЗ «Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат  І-ІІІ ст.»  Журба Олександр , 14 р. , вчитель Барська В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Твір

Християнська мораль – наріжний камінь побудови Української держави

                     В початках сотворіння світу було слово.

                    В початках сотворіння нації теж повинне бути слово

  Ліна Костенко

 

Становлення суверенної Української держави неможливе без відновлення національних традицій, ідейної та культурної спадщини минулого , традицій, релігії, моралі.  Це питання є надзвичайно актуальним в сучасних умовах, а надто в тій політичній ситуації , яка склалася в Україні протягом останнього часу.

Прогресивне суспільство виступає з пропагуванням ідей утвердження християнських цінностей в українському суспільстві, захисту релігії та церкви, збереження моралі, авторитету сім'ї тощо, значна його частина активно виступає за консолідацію української нації, відродження національної культури, мови, освіти, реалізацію національних інтересів .

Спільні духовні цінності є запорукою національної єдності та успішного розвитку нашої країни. Я , як і тисячі українців, щиро сподіваюсь , що християнська мораль і патріотизм стануть  наріжними каменями для побудови здорового українського суспільства та ефективної держави.

Я свято вірю, що є сила, котрій треба поклонятися, бо вона -  духовність в найсвятішому її розумінні, врятує людство від морального і духовного спустошення, виродження, збідніння. Цією силою є Бог.

  Нам , молоді ,треба  берегти  духовне багатство нації , щоразу звертатися до нього в дні радощів і в годину смутку. Будемо робити так, як заповів Кобзар: носити Бога в душі і серці, вірити в його силу, доброту і могутність.

Студентка Рубіжанського політехнічного коледжу ім.Порай-Кошиці група ТХД 11 Барська Валерія  , 17 років , вчитель Барська В.В.

 

docx
Додано
31 січня 2019
Переглядів
645
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку