Збірник інструкційних карток на тему:«Вправи з водіння в умовах маневрового майданчика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Леонід Павлович Царенко

майстер  виробничого навчання

 

 

Назва роботи:

 

 Збірник інструкційних карток на тему:«Вправи з водіння  в умовах маневрового майданчика»

 

Анотація:

 

        Розробка створена на допомогу учням відпрацювати прийоми правил правильної посадки на робоче місце водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях, а також регулювання сидіння, дзеркал заднього виду . За допомогою інструкційних карток учні  мають змогу ознайомитися з органами керування, контрольно-вимірювальними приладами і сигналізації автомобіля та правилами користування ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні методичної

комісії викладачів та майстрів виробничого

навчання з професій автотранспортного напрямку

Протокол №7    від  20 лютого 2020 року

Голова методичної комісії:              Ю.А. Залізняк

 

ЗМІСТ

1.Вступ------------------------------------------------------------------------------------3

2. Вправи з водіння в умовах маневрового майданчика----------------------4

2.1. Початкові вправи з водіння в умовах маневрового майданчика-------10

2.2. Ознайомлення з органами управління і контрольно- вимірювальними приладами--------------------------------------------------------------------------------15

2.3. Тренування у переключанні передач, у діях педалями і важелями

керування, виконання руління--------------------------------------------------------17

2.4. Запуск двигуна. Спостереження за контрольно-вимірювальними приладами.---------------------------------------------------------------------------------23

2.5. Прийоми дії та взаємодії органами керування, сигналізації при імітації початку руху, руху по прямій, направо наліво перед зупинкою.--------------31

3.Висновок.--------------------------------------------------------------------------------35

4.Список використаних джерел.-------------------------------------------------------36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Мета виробничого навчання є формування в учнів основ професійної майстерності в області певної професії.

Процес виробничого навчання відбувається на основі взаємозв'язку теорії і практики.

Головна задача майстра забезпечити підготовку для народного господарства, молодих кваліфікованих кадрів, що володіють глибокими знаннями і майстерністю, здатних успішно освоювати нову техніку і технологію.

Автомобільний транспорт в нашій країні отримує загальний розвиток. Разом із зростанням темпів виробництва автомобілів удосконалюється їх конструкція.

Кожний майстер виробничого навчання  повинен пам'ятати, що для учня   головним в навчанні є уміння по водінню автомобіля і його технічного обслуговування.

Навчання підкоряється основному принципу - вчити тому, що необхідно в самостійній роботі. Головну увагу звертають  на розвиток  практичних навиків водіння автомобіля в складних умовах, в населеному пункті, вночі. У процесі навчання учні всебічно розвивають рішучість, сміливість та ініціативність, прищеплюється любов до автомобіля, упевненість в його високих якостях, почуття особистої відповідальності за збереження автомобіля і вантажів, що перевозяться або людей, за готовність автомобіля до використання за призначенням.

 

 

 

 

 

 

 

2.Вправи з водіння в умовах маневрового майданчика

Навчальна мета:

- ознайомити учня з органами керування і сигналізації

автомобіля;

- навчити правильній посадці на робочому місці водія, виконати

регулювання сидіння, дзеркала заднього виду, припасування ременя

безпеки;

- ознайомити з прийомами дії та взаємодії органів керування і

сигналізації під час імітації початку руху, руху по прямій, направо і

наліво, перед зупинкою.

Розвиваюча мета:

- розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення , навички творчого

технологічного мислення.

Виховна мета:

- викликати зацікавленість до професії водія, творче ставлення до

своєї роботи, потребу використовувати свої знання на практиці.

Тип заняття: засвоєння нових знань

Методи і прийоми навчання: бесіда,усне опитування, інструктажі,

показ правильних дій, виконання дій

Міжпредметні зв’язки: будова автомобіля ,правила дорожнього руху, основи безпеки руху, охорона праці.

Дидактичне забезпечення: Підручник «ПДР», «ОБР», плакат «Органи керування».

Технічні засоби: автомобіль ГАЗ 53

 

Вправи:

1. Відпрацювання прийомів правильної посадки на робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях. Регулювання сидіння, дзеркал заднього виду, припасування ременя безпеки.

2. Ознайомлення з органами керування, контрольно-вимірювальними приладами і сигналізації автомобіля та правила користування ними.

3. Тренування у переключанні передач, у діях педалями й важелями керування, виконання руління.

Порядок виконання вправи:

Вступна частина – 5 хвилин.

Пояснити значення тренування керуванню автомобіля на маневровому майданчику, оголосити мету заняття.

Рекомендації щодо проведення вступного інструктажу.

На початку заняття після короткої організаційної частини необхідно повідомити тему і мету заняття. В процесі вступного інструктажу необхідно провести опитування учня за матеріалом, вивченим на попередньому занятті теоретичного та лабораторно-практичного занять.

Опитування проводиться усно майстром в/навчання.

Активна участь у бесіді учня безпосередньо залежить від його підготовки до заняття.

Після завершення перевірки знань, пояснити учню матеріал, який був не зовсім якісно засвоєний ним при виконанні домашнього завдання, застосовуючи при цьому наочні прилади. Показати учню способи виконання відповідальних і складних операцій, потім дати можливість йому повторити ці дії і переконатись чи правильно він їх засвоїв.

Необхідно ознайомити учня з правилами безпеки при виконанні

робіт на маневровому майданчику.

    Для закріплення навчального матеріалу можна провести опитування по безпечних методах праці. В кінці вступного інструктажу пояснити порядок і послідовність виконання завдання.

    Ознайомити учня з інструкційно-технологічною документацією. Найефективнішим методом засвоєння знань є закріплення. Важливо майстру в/н навчити учня дотримуватись вимог культури праці, виховати в нього почуття відповідальності.

 

Основна частина

   Перед початком заняття задати учню питання, що відповідають меті вправи та розділам ПДР.

   Відпрацювати завдання вправи - відпрацювати прийоми правильної посадки на робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях, порядок регулювання сидіння, дзеркал заднього виду, припасування ременя безпеки, ознайомитись з органами керування, контрольно-вимірювальними приладами і сигналізації автомобіля та правила користування ними, тренуватись у переключанні передач, у діях педалями й важелями керування, виконанні руління.

Практичне виконання роботи учнем:

1.Відрегулювати сидіння в кабіні відповідно до росту водія. Для забезпечення правильного положення водія в кабіні необхідно дотримуватись таких умов: при рості 160 – 175 см висоту сидіння необхідно встановити на 400 – 450 см від килимка кабіни, а спинку сидіння – під кутом 95 – 100° до горизонтальної площини.

2. Навчитись займати правильне положення за рулем. Водій

повинен сидіти за рулем прямо, спираючись на спинку сидіння, руль

тримати двома руками міцно, але без напруження.

3. Навчитись правильно оглядати дорогу з робочого місця водія спереду,

а також ззаду автомобіля через дзеркало заднього виду.

Навчитись правильно встановлювати дзеркала.

4. Ознайомитись з комплектом інструменту і оснащенням

автомобіля та засвоїти їх призначення.

5. Ознайомитись з розміщенням і призначенням основних та

допоміжних органів керування. Навчитись користуватись склоочисником та склообмивачем, а також ознайомитись з призначенням і розміщенням контрольних приладів та ламп.

 

 

      Методичні рекомендації:

    Органи керування та контрольні прилади необхідно вивчати в кабіні автомобіля за посібником.

    При ознайомленні учнів з органами керування та контрольно- вимірювальними приладами зберігати певну систему, групуючи органи

за їх призначенням. Називаючи і показуючи кожний прилад, важіль, педаль, вимикач та інше, необхідно пояснити призначення, показати правильні прийоми користування.

 Після ознайомлення учнів з органами керування і контрольно- вимірювальними приладами показати правильне положення водія на робочому місці і правильне положення рук на рульовому колесі. Запропонувати учню сісти за кермо, показати, назвати і привести в дію органи керування.

 Крім того, учень повинен практично ознайомитись з вільним та робочим ходом педалей, нейтральним та робочим положенням важеля переключення передач, положеннями важеля ручного гальма.

   При вивченні першої вправи необхідно попередити учня, що при користуванні важелем коробки зміни передач необхідно спочатку взяти пальцями головку важеля і перевести його в потрібне положення. Перед виходом з кабіни слід привчатися оглядати дорогу (місцевість) позаду автомобіля.

Під час керування автомобілем необхідно зберігати правильне положення на робочому місці.

    При цьому слід пам’ятати, що напружене положення за рулем призводить до швидкого стомлення. Занадто вільне положення знижує уважність і може призвести до аварії. Водій повинен сидіти так, щоб мати можливість добре спостерігати за дорогою та швидко користуватися органами керування під час руху.

У процесі навчання необхідно:

• Показати правильне положення рук на рульовому колесі і розповісти, до чого може призвести неправильне положення рук на ньому.
• Показати  правильне положення ніг на педалях і правої руки на важелі переключення передач.
• Пояснити і показати взаємодію педалей зчеплення та дросельної

заслінки.

• Пояснити і показати принципову різницю між діями на педалі

зчеплення і гальм.

• Звернути увагу на необхідність виключення зчеплення перед

гальмуванням (попередити студентів, що це відноситься тільки до

сприятливих дорожніх умов).

Рекомендації щодо організації самостійної роботи учня і поточного інструктування його майстром виробничого навчання. Учень знайомиться з інструкційними картками та учбово- технологічною документацією. При виконанні студентом практичної роботи необхідно проводити поточний інструктаж, спостерігаючи, як він виконує завдання по посадці на робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях, порядок регулювання сидіння, дзеркал заднього виду, припасування ременя безпеки, як користуються інструментом та пристроями, чи керуються інструкційними картками та технологічною документацією.

Робота учня з технологічною документацією приводить його до самостійних дій, які забезпечують активну працю учню по виконанню завдання. Додатково роз’яснити, як виконувати вказані операції, показати  спосіб виконання окремих робіт і вказати йому на помилки.

Необхідно також слідкувати за темпом роботи учня , його активністю, щоб він виконав всі операції згідно інструкційно- технологічної картки .

У ході поточного інструктажу не треба надмірно опікати учня.Необхідно, привчати його до самостійних рішень. Під час виконання

завдання доцільно привчати студента користуватись інструкціями, так як вони є джерелом інструктивних вказівок при виконанні робіт.

У випадку неправильних дій, використання неправильних способів

роботи, втручання майстра повинно бути тактовним і не носити форму

заборони або підказки, проте якщо порушуються правила техніки

безпеки або застосовується невідповідний інструмент, необхідне негайне

втручання.

У кінці самостійної роботи необхідно перевірити, як учень засвоїв операції з посадки на робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях, порядок регулювання сидіння, дзеркал заднього виду, припасування ременя безпеки.

Заключна частина – 5 хвилин.

     Перевірити засвоєння навичок студентом правильної посадки на

робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі

та ніг на педалях, порядку регулювання сидіння, дзеркал заднього виду,

припасування ременя безпеки, знання розміщення органів керування,

контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації автомобіля та правил користування ними, вміння у переключанні передач, у діях педалями й важелями керування, виконанні руління.

     Розібрати допущені помилки, оголосити оцінку і занести її в

індивідуальну книжку обліку водіння автомобіля.

     У процесі навчання необхідно:

- показати правильне положення рук на рульовому колесі і

розповісти, до чого може призвести неправильне положення рук на

ньому, показати правильне положення ніг на педалях і правої руки на

важелі переключення передач;

- пояснити і показати взаємодію педалей зчеплення та дросельної заслінки;

- пояснити і показати принципову різницю між діями на педалі зчеплення і гальм;

- звернути увагу на необхідність виключення зчеплення перед гальмуванням (попередити учнів, що це відноситься тільки до сприятливих дорожніх умов).

Рекомендації щодо проведення заключного інструктажу:

- відмітити позитивну роботу учня по якісному виконанню завдання. Необхідно відмітити негативні моменти роботи.

- відмітити активність студента, вміння користуватися інструкційними картками, учбово-технологічною документацією, інструментом.

- розібрати помилки та випадки порушень правил безпеки допущені під час виконання завдання. Вказати на можливі травми до яких могли призвести порушення правил безпеки праці.

У кінці заняття необхідно повідомити та обґрунтувати оцінку учня за виконану роботу.

2.1.Інструкційна картка № 1

Початкові вправи з водіння в умовах маневрового майданчика

Відпрацювання прийомів правил правильної посадки на робочому місці водія, правильного положення рук на рульовому колесі та ніг на педалях. Регулювання сидіння, дзеркал заднього виду, припасування

ременя безпеки.

Безпека водія будь-якої кваліфікації починається і закінчується

посадкою.

Правильна водійська посадка виконує дві найважливіші

функції .

• Перша - підвищення готовності до екстрених дій . Сама по собі

посадка не може послужити причиною аварії, але вона створює дефіцит часу в декілька десятих доль секунди, яких зазвичай не вистачає.

• Друга-оптимальна посадка дозволяє тривалий час зберігати працездатність, оскільки знімає зайві м'язові напруги і не порушує кровообіг, допомагає хребту амортизувати вертикальні поштовхи при

їзді, не викликає больових відчуттів через стиснення внутрішніх органів.

     Найнеприємніше полягає в тому, що неправильні пози при водінні непомітно стають частиною нашого "Я", закріплюються внаслідок постійного тренування , удосконалюють і модифікуються в бік ще більшої поважності .

     Якщо звикнути до правильної посадки і полюбити її, то навіть при  подинному стоянні в міських пробках немає потреби змінювати позу через порушення кровообігу або дискомфорту. Ще одна особливість правильної посадки – максимальний контакт зі спинкою сидіння.

      У небезпечних ситуаціях недосвідчений водій тягнеться вперед,

відриваючи лопатки від сидіння. Це природна реакція, яка полягає в

напрузі м'язів і прагненні «стиснутися в грудку».

      Багато водіїв серйозно страждають через неправильну посадку. При цьому вони зазвичай шукають причини аварії в чомусь істотному – у поганому стані дороги, неправильній поведінці іншого водія, в слабкій видимості, непридатному технічному стані автомобіля і т.д. Однак «безтурботна» посадка позбавляє водіїв декількох десятих часток секунди, яких потім не вистачає в екстремальній ситуації.

Якщо водій каже, що «не встиг» загальмувати, значить, він не бачив, що відбувається у нього перед носом. «Не встигнути» він міг в тому випадку, якщо, наприклад, сидіння було відсунуте набагато далі, ніж належить. Розвалився, приємніше їхати, але в такому положенні швидко дотягнутися правою ногою до педалі гальма набагато важче, як і повернути кермо в потрібну сторону. Тут-то і губляться дорогоцінні долі секунди, яких цілком вистачило б, щоб зупинити автомобіль .

     Справжні професіонали завжди намагаються підігнати сидіння

під себе. З їхнього досвіду можна взяти найпростіші правила і по них

встановити сидіння так, щоб не втомлюватися за кермом, максимально

швидко реагувати на складні ситуації на дорозі.

Не дарма професіонали кажуть, що в аварійній ситуації треба вміти

«думати» руками і ногами.

Практична частина

1. Для регулювання сидіння відкиньте спинку назад , а педаль зчеплення натисніть до відмови. Підгоніть крісло по горизонталі (а в іномарках і по вертикалі ) таким чином , щоб ліва нога при цьому залишалася злегка зігнутою в коліні. Тоді « ударяти » по педалі зчеплення і гальма ви будете, як кажуть, в можливо найкоротші терміни.

2. Для установки спинки сидіння візьміться за бублик однією рукою

закритим захватом ( великий палець всередину) в її самій верхній точці.

Вільною рукою підгоніть спинку так , щоб вона щільно прилягала до вашої спини. Щільний контакт тіла зі спинкою сидіння не тільки допомагає швидко працювати руками, але і дозволяє «відчувати» весь автомобіль.

3. Для перевірки зручності посадки пристебніться ременями безпеки. Потім ліву руку покладіть на рульове колесо в самій верхній точці, а правою ввімкніть третю передачу. Якщо, роблячи ці рухи, вам не доводиться відриватися від спинки крісла, це означає, що сидіння встановлене правильно

Якщо до цього завчити і неухильно виконувати ще п'ять нескладних

правил, то ризик потрапити в аварію буде мінімальним:

1. Привчіть себе постійно тримати руки у верхньому секторі

кермового колеса;

2. Максимально притискайтеся до спинки сидіння;

3. Зніміть зі скла і щитка приладів все, що може відвернути вашу увагу;

4. Припасуйте ремінь безпеки;

5. Зменшите гучність приймача або магнітофона, а краще вимкніть його;

6. Не вступайте в розмову з сусідом під час їзди, особливо в критичній ситуації.

     Щоб прийняти правильну посадку :

Сядьте, відкинувши спинку сидіння, натисніть лівою ногою до підлоги педаль зчеплення і  п ідгоніть  сидіння так, щоб ліва нога була трохи зігнута в колінному суглобі.

      Випрямлені рукою візьміться за рульове колесо в його верхній точці і підгоніть спинку сидіння, так щоб поперек і лопатки до неї щільно притискалися. Сідницею несе навантаження близько 30 % ваги тіла , решта

навантаження має припадати на спину. Спинка сидіння приймає повну вагу тулуба при нахилі близько 30 градусів від вертикалі.

      Не використовуйте кермо в якості опори, на ньому має бути тільки вага самих рук.

Лівою рукою візьміть кермо в його верхній точці, а правою

ввімкніть найдальшу передачу ( п'яте , у випадку АКПП - паркінг ) .

Якщо є функція регулювання нахилу сидіння, то підніміть трохи вище передній край сидіння.

Правильне, стандартне положення рук дозволяє виключити зайві рухи , діяти оперативно .

Руки утримують кермо, розташовуючись у верхньому секторі кермового колеса.

Великі пальці рук розташовуються усередині обода керма.

Основне зусилля захвату припадає на мізинці і безіменні пальці рук, інші пальці підлозі розслаблені, але готові в будь-який момент підсилити захват. Зайва напруга рук не дозволить довго зберігати працездатність.

Слідкуйте тільки , щоб кисті були набагато вище ліктів, це ускладнює кровообіг і може викликати втому.

Якщо є можливість, відрегулюйте нахил рульової колонки.

Відрегулюйте підголівник-підійміть його до рівня потилиці і максимально наблизьте до голови.

Під час руху намагайтесь не спиратися головою на підголівник, цей пристрій призначений для захисту шиї від перелому при ударі ззаду.

Поставте ліву ногу на педаль зчеплення , а праву на педаль гальма, опустіть п'яти по їх вертикальної осі.

Потім, не відриваючи п'ят від підлоги, ступні розгорніть назовні, так щоб носок лівої ноги поставити поруч з педаллю зчеплення, носок правої - на педаль газу.

Відривати п'яти від підлоги при перенесенні ноги на іншу педаль і назад не рекомендується, оскільки при цьому не тільки зміщається центр ваги, але і втрачається час, необхідний для швидкого маневру.

Якщо у Вас нестандартна статура, прийміть додаткові заходи.

Довгі ноги – сядьте вертикально. Орієнтуйтеся на те, щоб зручно було рукам.

Довгі руки – відхиліть назад спинку, як би сповз униз по сидінню.

Будьте готові до більшого напруження м'язів шиї.

Малий розмір взуття – прикріпіть до підлоги під гумовий килимок невелику підставку ( дошку ), щоб п'яти не відривалися від підлоги.

Короткі руки – трохи зігніть ноги і сядьте вертикально. Зігніть важіль перемикання передач, щоб при їх перемиканні ви не відхилялися від сидіння.

Слабкі руки – користуйтеся більш широким хватом. Встановіть

кермо більшого діаметра.

Найголовніше домогтися стійкого положення корпусу.

Вся тяжкість тіла повинна розподілитися на подушку і спинку сидіння.

Перевірте свою посадку .

Якщо вам вдається одночасно легко відірвати ноги від підлоги, а руки від керма, значить, ви сидите правильно.

Не тримайте ліву ногу над педаллю зчеплення після перемикання передач.

По-перше, при перебуванні ноги на педалі ми не отримуємо з кузова ніякої інформації.

По-друге, ми втрачаємо час .

Для того щоб нога не тиснула на педаль працюють близько двох десятків м'язів, утримуючи від натискання.

Після перемикання передачі відразу ж поверніть праву руку на кермо.

 

 

2.2.Інструкційна картка № 2

Ознайомлення з органами управління і контрольно-вимірювальними приладами. Підготовка до роботи. Пуск і зупинка двигуна.

      Враховуючи важливість вправи, перед її відпрацюванням необхідно

провести інструктаж.

     При цьому звернути увагу на наступні моменти. При правильній посадці спина водія щільно прилягає до спинки сидіння, кути між корпусом і стегном  а також між плечем і передпліччям близькі до 90 градусам, а між стегном і гомілкою - ( 120,130 градусів).

    Положення рук має бути приблизно на горизонталі, що ділить рульове колесо навпіл.

      При високому зрості водія руки можна тримати  вище.

Рульове колесо потрібно тримати двома руками, крім випадків,

пов'язаних з іншими рухами з управління машиною.

При управлінні, обертаючи рульове колесо, не можна допускати

перехресних змін рук, а необхідно переставляти їх по черзі, ніби

передаючи рульове колесо з руки в руку.

Далі майстер показує, як підганяти сидіння і спинку сидіння по

росту.

     Відпрацьовуючи друге завдання, майстер називає орган управління або контрольно-вимірювальний прилад, пояснює його призначення і показує, як ним користуватися; називає гранично допустимі показання приладів.

     Показувати органи управління і контрольно-вимірювальні прилади

слід зверху вниз і зліва направо .

    Потім  пропонує  учням  виконати  вправи:

- плавно натиснути на педаль зчеплення;

- перемкнути передачу в коробці передач, плавно  відпустити педаль зчеплення;

- натискаючи на педаль газу, збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна, швидко відпустити педаль газу і натиснути плавно педаль зчеплення  перевести  на вищу передачу ;

- перевести ричаг переключення передач в нейтральне положення  , затягнути стоянкове гальмо;

- зупинити двигун.

На початку тренування учань діє по командах майстра, а потім самостійно .

Практична частина:

1. Відпрацювання правильної посадки навчають на місце водія ,

положення рук на рульовому колесі і ніг на педалях. Вихід з автомобіля.

2. Ознайомлення з розташуванням та призначенням органів

управління та контрольно-вимірювальних приладів, користування ними.

3. Підготовка двигуна до пуску.

4. Пуск двигуна, прогрів двигуна. Перевірка показань  контрольно вимірювальних приладів і покажчиків поворотів.

5. Тренування в рушанні з місця, перемикання передач. Зупинкадвигуна.

Час: 1 ч.

Місце:  маневровий майданчик  .

Матеріальне забезпечення: навчальний автомобіль .

Порядок відпрацювання та рекомендації

Показати кого навчають техніку виконання посадки на місце водія,

положення корпусу, рук на рульовому колесі, ніг на педалях, вихід з

автомобіля; в ході тренування виправити допущені помилки.

Показати кого навчають розташування органів управління в автомобілі і контрольно-вимірювальних приладів, нагадати про їх призначення та користуванні ними; закріпити знання, шляхом опитування учня; виправити допущені ним помилки .

Пояснити і показати порядок підготовки двигуна до пуску; перевірити, як зрозуміли завдання; запропонувати кого навчають підготувати двигун до пуску.

Дати учню контрольне завдання по вправі,

• включаючи:
• підготовку двигуна до пуску;
• рушання з місця;
• перемикання передач;
• гальмування, зупинку двигуна.

Відзначити позитивні дії учня і розібрати допущені ним помилки .

Оголосити оцінку і занести її в індивідуальну книжку обліку практичних занять.

Дати завдання на підготовку до наступного заняття.

2.3.Інструкційна картка № 3

Тренування у переключанні передач, у діях педалями і важелями керування, виконання руління

Теоретичні відомості

У автомобіля з механічною КПП і педаллю зчеплення під кермом

розташовані 3 педалі.

Зліва направо: педаль зчеплення, педаль гальма і педаль газу.

Зліва від педалі зчеплення є ще й поличка, куди зручно класти ліву ногу, коли не потрібно вичавлювати або відпускати педаль зчеплення.

Це поличка для відпочинку лівої ноги.

Схема роз положення педалей в автомобілі з механічною коробкою

перемикання передач и педаллю зчеплення.

• Педаль зчеплення
• Гальмівна педаль
• Педаль газу

Місце для відпочинку лівої ноги

Ліва нога працює тільки з педаллю зчеплення. Права нога працює з педалями газу і гальма.

Ліва нога натискає на педаль зчеплення, а права на педаль гальма тим місцем, де вигин стопи.

Педаль газу розташована таким чином, що натискати на неї потрібно носком правої ноги, попередньо поставивши ногу на п'яту.

Стоячи на п'яті, нога точніше може дозувати подачу палива у двигун.

Щоб відрегулювати сидіння, потрібно натиснути лівою ногою педаль

зчеплення. Нога повинна випрямлятися, торкаючись сідла сидіння, але

так, щоб не тиснути на сідло сидіння ( не тягнуть за педаллю ) .

Коли сидіння занадто далеко неможливо вичавити педаль зчеплення до кінця, отже, диски зчеплення можуть не розімкнутися і не можна буде включити передачу.

Коли сидіння занадто близько-нога не випрямляється, отже, відпускаючи педаль, незручно точно регулювати швидкість відомості дисків зчеплення .

Спинка сидіння регулюється так, щоб руки лежали на кермі в точках 10-2 і трохи вигиналися. Відрегулювати положення спинки  простіше.

Дивіться, щоб спинка не була надто прямий ( під 90 ? ) І не була

занадто лежачою.

При перпендикулярної спинці втомлюється спина. Ну а при лежачою-руки занадто випрямлені і доводитися тягнутися до керма.

Перед вижиманням педалі зчеплення ліва нога може бути або на

поличці збоку від педалі зчеплення або на п'яті близько педалі

зчеплення, торкаючись її носком, щоб у будь-який момент мати можливість вичавити педаль зчеплення.

Але, вичавлюючи педаль зчеплення, ліва нога на п'яті на підлозі не

варто. Якщо нога буде стояти на підлозі, вичавлюючи педаль-нога буде

соватися щодо педалі, а цього бути не повинно. Зверніть увагу на схему,

вказану на малюнку .

Є радіус руху педалі зчеплення - « R педалі » і радіус руху стопи, що

стоїть п'ятою на підлозі - « R стопи на п'яті ». Якщо стопа, стоячи на

п'яті, починає опускатися вниз-вона йде по траєкторії свого радіусу, а не

по траєкторії руху педалі. Тобто нога сповзає з педалі. Те ж саме буде

відбуватися якщо, тримаючи ногу на п'яті, спробувати відпустити

педаль зчеплення. Ковзання педалі щодо стопи відбуватиметься і в тому

випадку, якщо ви, відпускаючи педаль, будете це робити, згинаючи

стопу щодо гомілки.

Цього робити не можна. Стопа має бути весь час в положенні «

тягнемо носок ». І коли вичавлює зчеплення і коли відпускає .

Вигин стопи і поверхня педалі повинні бути нерухомі відносно один

одного при будь-якому положенні педалі. Для того щоб ліва нога не

ковзала щодо педалі зчеплення-ногу потрібно тримати на вазі і не

згинати стопу щодо гомілки.

Крім того, м'язи стегна сильніше, ніж м'язи гомілки і вони можуть

більш акуратно і точно працювати з педаллю зчеплення, при підведенні

дисків зчеплення. Права нога при перенесенні з педалі гальма на

педаль газу і назад може перебувати на підлозі, стоячи на п'яті, або на

вазі. Зручніше, коли нога стоїть на підлозі п'ятою, а носок просто

переноситься з педалі газу на педаль гальма або навпаки.

Але це можливо не в кожному автомобілі через різних конструкцій

розташування педального вузла і взаємного розташування сидіння водія

і педалей. На п'яті тримають ногу досвідчені водії. Починаючи

навчання, краще переносити праву ногу на вазі, пам'ятаючи при цьому,

що перед натисканням на педаль газу п'ята все одно ставати на підлогу.

Перенесення ноги на вазі необхідний для напрацювання реакції. З

часом ви самі розберетеся, як вам зручніше переносити ногу.

Практична частина

Практичні вправи з педалями (по 3 - 5 хвилин)

1. Ліва нога ритмічно-то вичавлює педаль зчеплення, то відпускає,

лягаючи на поличку зліва від педалі.

Вичавлювати педаль потрібно так, щоб не шукати її (не мацати ), а

просто захоплювати стопою педаль по ходу руху ноги. Наче б педалі і

немає зовсім.

2. Ліва нога відпочиває. Права нога по повітрю ритмічно переноситися від педалі гальма до педалі газу і назад, не натискаючи на педалі, а тільки торкаючись їх .

3. Права нога відпочиває. Ліва нога вичавлює педаль зчеплення, а

відпускаючи, половину відстані робить швидко, а приблизно на середині

шляху завмирає на 1-2 с і продовжує залишився відстань підніматися

якомога повільніше до повного відпускання педалі. Після відпускання

педалі зчеплення кладемо ногу на поличку зліва.

3. 1 Перемикання механічної  КПП

Вивчаємо одночасно за схемою і в натурі на важелі принцип роботи КПП

Механічна КПП у сучасних автомобілів в основному

п'ятиступінчаста . Тобто передач, на яких можна рухатися вперед-п'ять.

Задня передача включається на різних КПП по різному і за місцем

розташування і за принципом включення.

Основне правило принципу включення задньої передачі-вона майже завжди включається не так як передні передачі. У неї є «секрет».

Перед включенням задньої передачі важіль перемикання КПП потрібно: натиснути вниз; важелем потрібно подолати опір обмежувача; або є спеціальна деталь, яку потрібно підтягнути вгору пальцями. Це зроблено для того, щоб водій випадково не включив задню передачу під час руху автомобіля. Адже задню передачу ні в якому разі не можна включати, коли автомобіль знаходиться в русі.

Як тримати кисть на важелі КПП

Щоб перемикати важіль механічної КПП стискати сам важіль зовсім

не обов'язково. Достатньо знати принцип переміщення важеля і в

потрібному напрямку штовхати або тягнути важіль.

Починаючи навчання, краще тримати кисть праворуч від важеля.

Великий палець лежить зверху на рукоятці. Інші пальці зігнуті. При

такому положенні зручно перемикати 1,2,3,4 передачі і задню передачу,

якщо вона включається лівіше 1 і 2 передач.

Щоб включити 5 або 6 передачі, перед тим, як це зробити, потрібно

перевернути кисть так, щоб вона виявилася зліва від рукоятки важеля .

Тоді ви можете штовхнути важіль від себе, а потім включити:

вперед - 5 - ю, а тому - 6 -ю ( якщо вона є) або задню передачу, якщо вона

включається правіше, ніж 3-4 передачі .

З часом практично всі водії починають класти руку просто зверху на

рукоятку. Це менш раціональний спосіб, так як при екстреній ситуації

важіль може вискочити у вас з-під руки з боку мізинця, при включенні 1

або 2 передачі .

Практична частина

Вправи, для вироблення навичок перемикання передніх передач.

Загальний час при виконанні вправ близько 40 хвилин.

На початковому етапі навчання нас цікавлять тільки 1-2-3-4 передачі .

Крім положення 1, 2, 3 або 4 передача, є нейтральне положення важеля. Коли важіль в нейтральному положенні - КПП вимкнена.

У нейтральному положенні важіль завжди ставати на становище навпроти 3 і 4 передачі.

Нейтральне положення важеля КПП-це єдине положення, в якому

виконується така умова: до себе тягнемо важіль рукою, тому-важіль

повертається сам. Так перевіряють нейтральне положення важеля.

Поробіть цей рух пару хвилин. Він простий .

Перемикаємо 3-4 передачу

Ритмічно перемикаємо важіль. Перемикаючи важіль, руку не

напружуємо, а просто штовхаємо важіль вперед або тягнемо назад. При

перемиканні важіль переміщаємо з 3 передачі в 4-у і тому одним рухом.

Не потрібно спочатку вимикати одну передачу, а потім включати іншу,

так як передачі знаходяться навпроти один одного.

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаємо 1-2 передачу

Ритмічно перемикаємо важіль. Перемикаючи важіль, руку

напружуємо, щоб важіль уже не вискакував вправо до 3-4 передачі. При

перемиканні важіль переміщаємо з 1 передачі в 2-у і тому одним рухом.

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаємо 2-3 передачу

Ритмічно перемикаємо важіль.

Перемикаючи важіль з 2 передачі в 3-ю, робимо тільки два рухи.

Виштовхуємо важіль з 2 передачі. Даємо важелю, розслабляючи руку,

вийти в положення навпаки 3-4 передачі. І заштовхуємо важіль в 3- ю

передачу.

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаючи важіль з 3 передачі в 2-у, робимо вже три руху.

Витягуємо важіль з 3 передачі, підтискаємо важіль до себе і включаємо

2-ю передачу.

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаємо 1-2-3-4-3-2-1 ... передачу без зупинки, ритмічно

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаємо 1-2-3-4-3-2-1 ... передачу без зупинки, ритмічно з

відпуском-вижиманням педалі зчеплення

Тепер перед кожним перемиканням важеля коробки передач,

відпускаємо педаль зчеплення, кладучи ногу на поличку і, відразу

вичавлюємо педаль зчеплення.

Зручніше відпускати і вичавлювати педаль зчеплення по команді «НОГА ».

Робимо до появи вільних рухів.

Перемикаємо 1-2-3-4-3-2-1 ... передачу без зупинки, ритмічно з відпуском-вижиманням педалі зчеплення і переміщенням лівої руки по точках 10-2

Вправа виконується аналогічно попередньому, але одночасно з перемиканням важеля коробки передач, ліва рука гладить кермо з точки 10 до точки 2 ( або навпаки).

Для простоти починаємо при перемиканні 3-4 передача, а потім переходимо на всі передачі .

Відпускаємо і вичавлюємо педаль зчеплення по команді « НОГА ».

Руки перемикаю коробку, і гладять кермо по команді « РУКИ ».

Коли переходимо на всі передачі, команда « НОГА » залишається, а

команда « РУКИ » замінюється назвою передачі .

Робимо до появи вільних рухів.

Примітка:

1. Навчається кожну вправу спочатку виконує по команді а потім самостійно. Між перемиканням передачі (так само і при спільному одночасному русі рук) і відпуском-вижиманням педалі зчеплення потрібно робити паузу на початковому етапі навчання, щоб не було плутанини в рухах.

2. Дивитися на важіль КПП можна.

Перемикаємо 1-2-3-4-3-2-1... передачу без зупинки, ритмічно з відпуском-вижиманням педалі зчеплення без лівої руки якомога швидше самостійно.

2.4.Інструкційна картка № 4

Запуск двигуна. Спостереження за контрольно-вимірювальними приладами.

Перед запуском холодного двигуна рекомендується виконати

наступні прості операції.

Перевірте (при необхідності) наявність масла в картері двигуна,

звернувши увагу на його якість. Нормальний рівень масла має бути біля

верхньої мітки «Мах» покажчика або «Полно». Неприпустимо

застосовувати літнє моторне масло взимку. Проконтролюйте рівень

охолоджуючої рідини в расши-гельном бачку або в радіаторі. Рівень

охолоджуючої рідини має бути не нижче за мітку «М» на розширювальному бачку. Якщо на автомобілі немає розширювального

бачка, то рівень охолоджуючої рідини має бути нижче 15 – 20 мм заливної горловини радіатора. При низьких температурах навколишнього повітря в системі охолоджування двигуна воду використовувати не рекомендується. Можливе замерзання води в радіаторі або розморожування двигуна на тривалих стоянках.

Обов'язково переконаєтеся, чи є паливо в баку по покажчику на щитку

приладів, а при необхідності зануренням чистого прутка в горловину

бака.

Не забудьте перевірити справність акумуляторної батареї і надійність її з'єднання в електричному колі. Акумуляторна батарея справна і надійно сполучена з «масою» автомобіля і приладами електроустаткування, якщо при включенні звукового сигналу його звук сильний, а при включенні фар або підфарників їх світло яскраве.

Після тривалої стоянки автомобіля перед пуском треба підкачати

паливо в камеру поплавця карбюратора за допомогою важеля ручної

підкачки паливного насоса (кілька разів натискувати на важіль) і

витягнути рукоятку управління повітряною заслінкою на себе повністю.

При цьому повітряна заслонка закривається, а дросельна частково

прочиняється на кут, необхідний для підтримки частоти обертання

колінчастого валу, достатньої для пуску двигуна. Переконаєтеся також,

що автомобіль загальмований гальмом (важіль гальма стоянки має бути

переміщений вгору на 4 – 5 зубців сектора) стоянки, а важіль

перемикання передач знаходиться в нейтральному положенні. Педаль

акселератора (приводу дросельної заслонки) натискувати не треба.

Потім слід натиснути педаль зчеплення і одночасно включити стартер.

Це розвантажить стартер і скоротить витрату електроенергії. Даний прийом особливо важливий в холодну пору року. Після пуску двигуна відпустіть ключ, який автоматично повернеться в нейтральне положення, і плавно відпустіть педаль зчеплення, а у міру зростання частоти обертання колінчастого валу, втопіть рукоятку управління повітряною заслонкою карбюратора.

Якщо температура навколишнього повітря мінус 25 °С і нижче,

рекомендується перед пуском холодного двигуна 5 – 6 разів провернути

колінчастий вал пусковою рукояткою, а також натиснути на педаль акселератора 2 – 3 рази.

Якщо протягом 10 – 15 с роботи стартера двигун не запустився, необхідно зробити перерву, вимкнувши запалення, і через 20 – 30 с знов повторити пуск.

Включати стартер більш ніж на 10 – 15 с. не рекомендується.

Якщо ж двигун не пустився з 2 – 3 спроб, необхідно перевірити, чи немає

зайвого збагачення суміші, що найчастіше відбувається із-за багатократних спроб пустити двигун. Характерною ознакою збагачення суміші є вихід білого диму з глушника. Щоб позбавитися від перезбагачення суміші, слід припинити спроби пуску двигуна і продути циліндри свіжим повітрям, для чого повністю відкрити дросельну і повітряну заслонки карбюратора і прокрутити колінчастий вал стартером (пусковою рукояткою) протягом 10 с. Потім знов повторити пуск двигуна.

При визначенні несправностей слід по можливості уникати передчасного розбирання приладів, систем двигуна і механізмів.

Розбирати прилади і вузли необхідно лише в тих випадках, коли без

цього неможливо усунути несправність. Всі виявлені несправності слід

усувати відразу ж після їх виявлення.

Запуск двигуна

Практична частина.

Огляд технічного стану автомобіля.

Перед запуском двигуна необхідно перевірити автомобіль, щоб

впевнитись в його безпеці і готовності до експлуатації. Розрізняють

щоденні і періодичні перевірки.

Щодня слід перевіряти:

• - рівень масла в двигуні;
• - рівень охолоджувальної рідини в радіаторі;
• - рівень гальмівної рідини;
• - рівень рідини в бачку склоомивача;
• - чистоту скла і дзеркал;
• - чистоту і справність всіх світлових приладів;
• - наявність пального в баці.

Таку перевірку проводять частково за допомогою покажчиків на

панелі приладів, а частково оглядом відповідних агрегатів.

Періодичні перевірки вимагають перевірки:

• - стану шин (глибину рисунка протектора, відсутність пошкоджень і порізів, відповідність нормам тиску в шинах);
• - стану акумуляторної батареї;
• - справності гальмівної системи.

Технічне обслуговування автомобіля слід проводити в терміни, які

визначаються інструкцією з експлуатації.

Запуск двигуна з бензиновою, дизельною та газовою пальною

сумішшю.

Пам'ятайте! Перед початком запуску двигуна слід впевнитись, що важіль стоянкового гальма затягнуто, а важіль перемикання передач знаходиться в нейтральному положенні для механічних коробок передач.

Для запуску холодного двигуна:

• - вимкніть всі світлові прилади;
• - натисніть на педаль зчеплення (при механічній коробці передач);
• - поворотом ключа за ходом годинникової стрілки ввімкніть запалювання (на щитку приладів мають загорітися лампочки тиску масла і запалювання);

• - ввімкніть стартер поворотом ключа до упору;
• - відпустіть ключ зразу ж, як тільки запрацював двигун;
• - плавно відпустіть педаль зчеплення.

Для розігріву акумулятора при мінусових температурах

застосовують поворот ключа запалювання без вмикання стартера на час

до 20 сек.

Пам'ятайте! Контрольні лампочки акумуляторної батареї і тиску масла при працюючому двигуні мають погаснути. Якщо вони продовжують горіти, слід вимкнути двигун.

Якщо двигун не запустився протягом 8-10 сек, слід вимкнути запалювання повернувши ключ запалювання проти годинникової стрілки, почекати 20-25 сек. і повторити спробу запуску двигуна.

Пам'ятайте! Ввімкнення стартера при працюючому двигуні може

призвести до виходу його з ладу.

Запуск прогрітого двигуна автомобіля здійснюють при незначному натисканні на педаль подачі пального.

Для зупинки двигуна слід ввімкнути нейтральну передачу, дати

двигуну попрацювати протягом 1-2хв і вимкнути запалювання.

Запуск двигуна на газовому пальному:

• - встановіть перемикач у положення "Бензин";
• - запустіть двигун і прогрійте його до 40-50°С;
• - встановіть перемикач у середнє положення;
• - при перших ознаках нерівномірної роботи двигуна встановіть

перемикач на положення "Газ".

Допускається запуск двигуна на газі при температурі

навколишнього середовища більше, як 24 С або якщо двигун прогрітий.

У цьому разі в поплавковій камері карбюратора має бути відсутній

бензин.

Перехід з газу на бензин доцільно проводити під час їзди:

пропускаючи середнє положення, перемикач встановлюють у

положення "Бензин".

Пам'ятайте!

1) У холодну пору року перед тривалою зупинкою слід за 150 – 200 м

до зупинки переключити двигун на бензин.

2) При парковці автомобіля у закритому приміщенні слід

обов'язково закрити на газовому балоні обидва вентилі – заправний і

витратний.

Типові помилки:

• - запуск двигуна без вимикання зчеплення;
• - запуск двигуна без перевірки положення важеля перемикання
• передач в нейтральному положенні;
• - запуск двигуна з ввімкненою передачею;
• - запізнє відпускання ключа запалювання;
• - запізнє відпускання педалі зчеплення після запуску двигуна;
• - автомобіль не встановлено на стоянкове гальмо.

Якщо заводимо двигун ключем.

У ключа в замку запалювання три основні положення :

« Нуль»- це положення, коли ви просто вставили ключ в замок

запалювання.

« Маса »- це положення, коли на приладовій панелі спалахують

контрольні лампочки. Потім одні лампочки гаснуть, а інші продовжують

горіти.

«Старт» - положення ключа, при якому стартер починає крутити

двигун, щоб завести його .

У положеннях «Нуль » і « Маса » ключ може бути довгий час. У

положенні «Старт» ключ перебувати не може сам по собі. У положенні

«Старт» ключ потрібно тримати водієві. Але тримати потрібно рівно до

того моменту, коли двигун завівся і почав працювати на холостих обертах.

У момент, коли двигун завівся, ключ потрібно відпустити, і він сам

повернеться в положення « Маса ». Якщо не відпустити ключ двигун почне крутити стартер - це те ж саме, що вас прив'язати мотузкою до машини і їхати зі швидкістю 30 км / ч. Ключ може бути простим класичним з металевим пером і з пластмасовим прямокутним штирем. Система «Старт - стоп » дозволяє заводити і глушити двигун натисканням кнопки.

Заводячи двигун звичайним класичним ключем, в замок запалювання вставляємо металеве перо ключа. Потрібно відпускати ключ, коли двигун завівся, щоб не псувати стартер. Якщо відпустити ключ раніше - двигун не заведеться .

Коли ви натиснули педаль гальма - колеса зафіксовані, машина

нікуди не поїде і не покотиться .

Коли ви вичавили педаль зчеплення - двигун від'єднався від КПП і

ведучих коліс.

 По-перше, йому так легше заводитися, а  по – друге машина не сіпнеться, якщо буде включена КПП.

Якщо в автомобілі дві педалі, перед заведенням двигуна потрібно спочатку натиснути педаль гальма.

Ну а щоб заглушити двигун - ключ повертаємо в положення «Нуль ». Ось тут не поспішайте. Новачки поспішають, хвилюються і помилково замість того, щоб повернути ключ проти годинникової стрілки - повертають його за годинниковою стрілкою - в положення «Старт». Тобто намагаються завести заведений двигун.

При системі «Старт - стоп » натискаємо на ту ж кнопку і, двигун глухне.

Спостереження за контрольно-вимірювальними приладами.

          Контрольно-вимірювальні прилади призначенні для контролю роботи та вивлення неполадків головних систем автомобіля.

Спідометр:

Призначення стрілки швидкості -стрілка швидкості показує з якою швидкістю рухається автомобіль.

Водій повинен рухатись із швидкістю згідно вимог правил дорожньогоруху.

Лічильник шляху призначений для визначення пробігу автомобіля

між технічними обслуговування та капремонтами, а також визначення

витрати  палива.

Амперметр призначений для контролю та виявлення неполадків в системі електрообладнання автомобіля.

а) відхилення стрілки в сторону – 30 – розрядка акумуляторної батареї, дії водія по виявленню неполадок.

В першу чергу водій повинен перевірити натяг ременя генератора і його наявність, справність проводів та їх з’єднань, справність реле- регулятора. Якщо несправність неможливо ліквідувати можна продовжити експлуатацію автомобіля до найближчої техстанції або гаража при цьому якомога менше користуватися світловою сигналізацією і не включати двигуна, якщо це не створює небезпеки його роботі.

б) відхилення в сторону + 30

При щойно розрядженій акумуляторній батареї показує справність

системи електрообладнання. Якщо це проходить дуже довгий період

можливі несправності реле-регулятора (акумуляторна батарея кипить),

замкнутий на масу прикурювач або радіоприймач.

в) стрілка знаходиться на цифрі «0»

Справність електрообладнання.

Показник палива призначений для вивлення неполадків в системі живлення двигуна. При швидкому відхиленні стрілки до нуля водій повинен зупинитися, перевірити підтікання палива з бака і трубопроводів, потім перевірити справність паливного насосу.

Показник тиску масла призначений для вивлення неполадків в

системі мащення двигуна автомобіля. Нормальний тиск 2-3 кг/см при середніх обертах колінвала, дії водія при низькому тиску масла в піддоні

картера двигуна. При його наявності перевірити фільтр очистки масла.

Якщо несправність ліквідувати неможливо подальша експлуатація

двигуна забороняється.

Показник температури охолодженої рідини призначений для контролю температури охолодженої рідини в системі охолодження двигуна. Нормальна температура при роботі двигуна 85-95 градусів Цельсія.

Дії водія при перегріванні двигуна.

При роботі вище 95 градусів Цельсія водій повинен приймати всі для знищення температури відкрити жалюзі, ввімкнути систему опалення кабіни. Перевірити рівень охолоджуючої рідини в радіаторі при необхідності долити.

Покажчик тиску повітря в гальмівній системі призначений для контролю тиску в гальмівній системі та визначення її справності. Верхня стрілка вказує на тиск повітря більше як на 1 кг/см за 1год.

Експлуатація автомобіля заборонена. Місце витікання повітря визначають за характерним шипінням або змочуванням усіх з’єднань гальмівного привода мильним розчином. Якщо витікання немає, а тиск 5,6 кг/см, треба перевірити регулятор тиску і повітряний компресор. Якщо тиск повітря вище 9 кг/см треба перевірити регулятор тиску і ліквідувати неполадки запобіжного клапану повітряних балонів. Нижня шкала показує тиск повітря в гальмівних камерах. При натисканні на педаль гальма стрілка відхиляється в сторону 10 кг/см і при удержанні педалі в гальмівних камерах чи трубопроводах.

Замок запалювання призначений для включення запалювання і стартера. Має три положення:

• Запалення включено
• Включено запалення та контрольно-вимірювальні прилади
• Положення друге та включення стартера

2.5.Інструкційна картка № 5

Прийоми дії та взаємодії органами керування, сигналізації при

імітації початку руху, руху по прямій, направо наліво перед зупинкою.

         До основних органів керування, якими водій користується найчастіше належать:

• замок запалювання
• педалі зчеплення
• гальма, подачі пального
• важіль вмикання стоянкового (ручного) гальма
• важіль перемикання передач, перемикач покажчиків повороту
• вмикачі світлових приладів
• звукового сигналу
• склоочисників  склоомивачів;
• аварійної сигналізації;
• обігріву вітрового і заднього скла;
• попереджувальних сигналів панелі приладів.

Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху для попередження інших учасників дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напряму перед початком руху і зупинкою, а також перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Як правило, на сучасних автомобілях перемикач покажчиків повороту знаходиться на рульовій колонці зліва від керма. Про вмикання покажчика відповідного повороту сигналізує лампочка на панелі приладів. Після повернення керма в нейтральне положення покажчик повороту вимикається, однак слід враховувати, що конструктивно це передбачено лише при повороті керма на кут не менше як 90°. При незначному повороті керма водій має сам вимкнути покажчик після того, як автомобіль займе прямолінійне положення у смузі руху. Додатково про ввімкнення покажчика повороту може сигналізувати звуковий сигнал тікання реле поворотів. Пам'ятайте! Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. Вмикачі світлових приладів. До зовнішніх світлових приладів відносять: фари дальнього світла, фари ближнього світла, передні протитуманні фари, покажчики поворотів, аварійна сигналізація, стоп- сигнали, ліхтарі освітлення заднього номерного знака, підфарники, задні габаритні ліхтарі.Центральний перемикач керування світловими приладами розміщено, як правило, зліва на рульовій колонці. Почасти він суміщається із вмикачем поворотів і має такі положення:

• - вмикання габаритних вогнів, підсвітки панелі приладів і освітлення номерного знаку;
• - вмикання ближнього і дальнього світла одночасно з габаритними вогнями.

Як правило, перемикач має положення для короткотермінового вмикання дальнього світла фар у разі попередження інших учасників дорожнього руху про виконання маневру.

Оскільки у кожній моделі автомобіля перемикач має свою конструкцію, то перед початком керування слід детально ознайомитись з інструкцією по експлуатації. Звуковий сигнал. У більшості легкових автомобілів звуковий сигнал розміщено на рульовому колесі, за винятком деяких моделей, в яких

його можуть вмонтовувати на торці перемикача покажчика поворотів.

Відповідно до п. 9.6 Правил дорожнього руху попереджувальний звуковий сигнал у населеному пункті подавати забороняється, за винятком тих випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо- транспортній події. Поза населеним пунктом його дозволяється подавати додатково разом із світловими попереджувальними сигналами.

Звуковий сигнал мимоволі привертає увагу інших учасників дорожнього

руху і може відвернути їх від спостереження за дорожньою обстановкою,

тому подача його без необхідності заборонена. Крім того слід враховувати, що подача звукового сигналу в безпосередній близькості від пішохода чи велосипедиста може злякати їх і зробити подальшу траєкторію їхнього руху непрогнозованою.

Теоретичні відомості з послідовністю виконанню вправ.

Правильно використовуємо сигнали поворотів

Включення водієм сигналу повороту сигналізує іншим учасникам

дорожнього руху (водіям і пішоходам) про вчинення маневру. Головне призначення поворотника - вчасно дати зрозуміти про ваші наміри.

Однак тривале або несвоєчасне включення може ввести в оману і привести до аварійної ситуації.

Правила безаварійного управління:

Правило 1: завжди вмикайте поворотники при здійсненні маневру.

Навчіть себе це робити підсвідомо, не думаючи, чи є навколо автомобілі,

які можуть побачити ваш сигнал, чи ні - просто на перехрестях, при зупинках і початку руху завжди включайте поворотник . Це важливо , щоб інші учасники руху (не тільки водії, а й пішоходи ) розуміли ваші наміри. Часто відсутність сигналу поворотника при аварії, при наявності свідків призводить до перекладання провини.

Приклади аварійних ситуацій, через не включеного поворотника: якщо водій автомобіля рухається по головній, яка змінює свій напрямок і повертає ліворуч, не включив лівий поворот і повертає ліворуч . Водій іншого автомобіля, що їде на зустріч по другорядній дорозі, розцінив відсутність поворотника як рух прямо - то це неминуче призведе до аварії. Водій, виїжджаючи з другорядної дороги, зробить висновок, що не створює перешкод автомобілю, який без поворотів рухається прямо.

Не слід забувати про пішоходів, вони так само орієнтуються за сигналами поворотів. Уявіть, що ви повертаєте на перехресті наліво (або направо) або рухаєтеся в житловій зоні, де знаходяться пішоходи. Без включених поворотів пішохід оцінюватиме автомобіль, як той, що не змінює траєкторію руху, тому буде рухатися, переходити дорогу, що може виявитися досить небезпечним.

При перестроюваннях, обгонах поворотник необхідно включати. По- перше, це дозволить максимально уникнути зіткнень з автомобілями, які знаходяться в мертвій зоні. По-друге, пам'ятайте, включивши поворотник, ви отримуєте перед машиною, що попереду, перевагу першочергового перестроювання на сусідню смугу (якщо вона не включила поворотник раніше) .

Правило 2: поворотник повинен включатися завчасно перед виконанням маневру і виключаться відразу ж після його виконання.

Завчасно - значить настільки, щоб дати зрозуміти іншим учасникам

дорожнього руху ваші наміри, а так само щоб це не призвело до зміни їх

руху ( гальмування або перестроєнню ).

Чи не виключення повороту відразу ж після здійснення маневру може ввести в оману інших учасників дорожнього руху.

Приклад аварійних ситуацій при пізньому включенні поворотника: різке рушання з місця або початок руху , перестроювання – декількох клацань лампочки поворотника може бути не достатнім, особливо в умовах напруженого руху. Ззаду йдуть автомобілі можуть не встигнути відреагувати на дії водія.

При здійсненні повороту, зупинки сигнал повороту повинен включатися до натискання на педаль гальма, це дозволить уникнути зіткнення з ззаду йдуть автомобілями і дозволити їм перебудуватися. Приклад аварійних ситуацій при ранньому включенні поворотника: якщо водій автомобіля хоче зупинитися біля узбіччя за перехрестям, то поворотник потрібно включати тільки після проїзду перехрестя, інакше водіям з примикає дороги це може

бути сприйнято, як намір повернути праворуч, що може призвести до ДТП.

Більш пізніше вимикання поворотника приьперестроюванні або обгоні можуть сприйматися іншими  водіями як намір зупинитися або повернути.

 

3.Висновок

       Навчання водінню — процес тонкий і поетапний.!

        Досвідчений майстер   допоможе  уникнути помилок на дорозі і підкаже, як від них уберегтися в майбутньому. Поділиться не тільки своїми знаннями, а й досвідом, а це допоможе надалі уникнути неприємностей на дорозі.

      Адже нам ніколи не соромно за своїх випускників. І ми спокійні, коли водії, випущені нашим ліцеєм, зустрічаються на дорозі. Адже ми впевнені, що ці люди насправді знають як себе вести на дорозі і як правильно управляти автомобілем, і реагувати в аварійних ситуаціях.

      Ми навчаємо водіїв, з якими нам їздити по дорогах!

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Список використаних джерел

1. Майборода О.В. «Основи управління автомобілем і безпека руху: Підручник водія автотранспортних коштів категорії «С» - Видавничий центр «Академія» 2004-256с.

2. Скакун В.А. «Методика викладання спеціальних і суспільних предметів,(в схемах і таблицях). Видавничий центр «Академія», 2005.- 128 з.

3.Кисликов В. Ф., Лущик В. В.К44 Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. - К.: Либідь, 2006. — 400 с.

       4. В. А. Гречуха, Л. Л. Шестаковський Підготовка водіїв автомобілів : навч. посіб. для загальноосвітн. навч. закл. : Літера ЛТД, 2011– 286 с.

       5. Основи охорони праці : [навч. посіб. для учнів проф.-техн. навч. закл] / Л. Е. Вінокурова, М. В. Васильчик, М. В. Гаман. – К. : Факт, 2005. -344 с.

      6. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів : підруч. / О. А. Лудченко. – К. : Знанняпрес, 2003. – 511 с.

     7. Бандрівський М. І. Правила та безпека дорожнього руху / М. І. Бандрівський, З. Д. Дерех. – Львів: Світ, 2004.

     8. Безпека руху – це життя: витяги з нормативних документів і актів України, що діють у сфері дорожнього руху. – Вінниця: ДТП, 2008.

     9. Міленін О. Л. Водіння за екстремальних умов / О. Л. Міленін, С. М. Гусаров та ін. – Харків: НВП “Світлофор”, 2001.

    10. Виходець О. М. Культура та етика водіння / О. М. Виходець, Е. О. Кизилова, З. Ю. Слобяк. – К.: Педагогічна преса, 2008.

    11. Правила дорожнього руху. – Харків: НВП “Світлофор”, 2020.