Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Тематичне тестування (тема: Складне речення з різними видами сполучникового й без

Уроки  № 47-51

Тема: Розділові знаки  в складному реченні з різними видами  сполучникового і безсполучникового зв’язку. Тематичне тестування (тема: Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку). Контрольне читання  мовчки.

Мета: закріпити знання  про особливості будови  складних  речень із сурядним і підрядним зв’язком, формувати вміння  креслити схеми таких речень, пояснювати вживання розділових знаків між іхніми частинами; з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь і навичок щодо теми “Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку”, а також сформованості комунікативних умінь і навчиок (читання мовчки); розвивати увагу, логічне мислення, удосконалювати навички колективної й самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований урок (закріплення вивченого; перевірка й облік здобутих мовних  знань, мовних та комунікативних  умінь і навичок).

Обладнання: тестові завдання, текст для контрольного читання мовчки.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення  мети і завдань уроку.

 

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

*Бесіда.

• Яке речення називається складним? Складним сполучниковим?
• На які дві групи поділяються складні сполучникові речення? Навести приклад речення складносурядного і складнопідрядного.
• Яку будову можуть мати речення із сурядним і підрядним зв’язком?
•  Яке речення називається складним безсполучниковим? Навести приклад.
• На які три основні різновиди  розподіляються складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?

 

ІІІ.  Виконання вправ на закріплення.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. З’ясувати вид зв’язків між частинами речень. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.

 

І. Мовчала ніч; усі мовчали; і соловейко задрімав; на небі зірочки блищали, за гаєм місяць виглядав. (Л.Глібов.)  Виводить натхненно й пронизливо пташка, і жаль, що пташину ту мову дзвінку поетам, які б не були вони, важко в житті перекласти на мову людську. (Д.Луценко.) Юність вчать – наука їй не шкодить, але рветься зойк у мене з вуст: хай до неї близько не підходить із своєю міркою Прокруст! (В.Симоненко.)

ІІ. Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. (І.Франко.) Слова одні нам тішать слух і зір, а інші нас відштовхують раптово, в одних – огонь і істина жива, а є мертвотні, крижані слова. (М.Рильський.) Хочеш вік прожить немарно ти -  вищої шукай собі мети, щоб за тебе більшая була:  за великою зростеш і сам, з нею воля  духові й рукам і великі на весь світ діла. (Б.Грінченко.)

 

 

* Самостійна робота. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо уривок без їх вилучення).  Накреслити схему речення.

 

І. Вільно й широко розлягдися зелені поля; не тіснили їх похмурі ліси, не давили високі гори, і далеко-далеко сягало око вподовж ланів та невеличкий гайків, що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок. (В.Винниченко.) Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо, але по тому, як вони час від часу засмолювали негусті  дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго  з”являлися, можна було здогадатися, що хмари біжать. (Григорій Тютюнник.)

ІІ.Мати своєму улюбленому заняттю віддалась, голкою блискає, ще один рушник готує комусь, а дитинча, притулившись біля материних ніг, позирає звідти на нас одним оком, карим, сторожким, як це буває в підраненого перепеляти, коли воно, вискочивши з-під коси, відбігає десь по стерні, втікаючи від гострої сталі, ще сподіваючись знайти якийсь кущик для захисту, хоч степи всі довкруг на всі гони лежать у снопах.

О.Гончар.

ІІІ. Доки ми посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу цій хаті і сімейству її, із покутя, з-під рушника, весь час дивиться на нас на дошці  мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо, вона оцінює  наші завзяті старання та нашу чемність, бо ж посипали ми тільки житом-пшеницею, а головне – від душі, повними жменями; той зичливий  іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді, коли, відкричавшись та ждучи дарунків, ще  якийсь час топчемося біля порога весело розбурханим після співу юрмиськом, а жінка з німбом довкруг голови по-материнськи озирає кожного з нас.

За О.Гончаром.

* Перевірка самостійної роботи.

 

ІV. Повідомлення способу перевірки  мовних знань, умінь і навичок. Інструктаж щодо проведення тестування.

 

V. Проведення тестування.

 

VІ. Відповіді  учителя  на  запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

VІІ. Інструктаж щодо проведення контрольного читання мовчки.

 

VІІІ. Проведення контрольного читання мовчки.

 

ІХ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконані).

 

Х. Підбиття підсумків уроку.

 

ХІ. Домашнє завдання. Повторити п. 15, вправа 237 (ІІ, ІІІ).

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

 

1. Складне речення з різними видами зв’язку називається

а) складнопідрядним реченням;

б) складним синтаксичним цілим;

в) складною синтаксичною конструкцією.

Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком (напр.:  Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова, якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. (Леся Українка.) Цвітуть сади, духмяно пахне рута, і соловейко спокою не зна. (Є.Гуцало.)

2. Складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком - це

а)  Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну. (В.Симоненко.);

б) На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є. (В.Александров.);

в) З вітром шепочуться квітки, пісня дзвенить про любов, і над свічадом ріки місяць  примарний зійшов. (В.Сосюра.)

Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Отож працюй, щоб кожен міг сказати: він недарма  життя своє прожив. (Д.Луценко.)

3. Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком - це

а) Достигло літо, налилося жито, і звідусіль ідуть чужі женці. (О.Ольжич.);

б)  Б’ється серце чуло, як світиться вікно – все давно минуло... (В.Сосюра.);

в) Отак мені привиділось сьогодні, коли вертавсь уранці від ріки: каштан – неначе церква великодня. (Є.Гуцало).

Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Іду – і серце квітне, так радісно кругом. (В.Сосюра.)  Я знов біля моря стою, не бачив його я вже роки, і чайка летить одинока в його голубому краю. (В.Сосюра.)

4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком - це

а) Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас,  не повернуть. (В.Сосюра.);

б) Знаю я, моє не згасне ім’я: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті. (В.Сосюра.);

в) Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою! (В.Сосюра.).

Скласти (пригадати) й записати речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Коли захворію, тоді неначе хворе все довкола: хворіє  гай   й  хворіє поле. (Є.Гуцало.)

5. Схемі [     ], [    ], і  [   ].  відповідає така  складна  синтаксична конструкція:

а) Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє. (Т.Шевченко.);

б) Мелькають червоні жупани,  вирує, кипить Дніпро, і Байда стріляє в султана, підвішений за ребро. (В.Симоненко);

в) Розвалювалася темрява,  коли з-під неї виходила земля і  вилітав  жайворонок. (М.Стельмах.).

Скласти й записати  складну синтаксичну конструкцію  за запропонованою вчителем схемою.

6. Схемі  [  ], коли [  ],  [   ]:  [  ].  відповідає така складна синтаксична конструкція:

а) Настане день, настане час, і розіллється знов медами земля, що освятив Тарас  своїми муками-ділами. (М.Рильський.).

б) Виявляється, коли їм скрута, птахи просто горнуться до людини: вони зовсім довіряються їй. (О.Гончар.);

в) Я краще люблю підводою, бо коли дорожиш  свободою, топай, брате, як Сковорода, але то  вже  твоя біда. (І.Драч.)

Скласти й записати складну синтаксичну конструкцію за запропонованою вчителем схемою.

 

Текст  для контрольного читання мовчки

 

Перша сходинка в науку

 

Славетний український математик Михайло Васильович Остроградський народився  1801 року на Полтавщині. 

З юних літ Михайло мріяв про військову службу. І хтозна, як склалася б доля сина  пересічного українського поміщика, якби не автор славетної “Енеїди” Іван Котляревський.

Навчався Михайло в полтавській гімназії.  Ще восьмирічного привіз його батько з глухого хутора до губернського міста і влаштував у Будинок виховання дітей бідних дворян при тій же гімназії. Будинок існував лише рік, проте встиг зажити слави як заклад, що давав пристойні знання з математики,  географії й літератури. Заснував його  знаний письменник, директор училищ і генеральний суддя Полтавської губернії Василь Васильович Капніст.

Але юного Остроградського тут мало що захоплювало. Багато з того, чого тут навчали, він вже знав, а чого не знав, давалося йому без щонайменших зусиль, тому й бив хлопчина байдики.

Другого року навчання, навесні, саме на вербному тижні, в Будинку сталася подія: доглядачем призначили  відставного штабс-капітана Івана Петровича Котляревського. Високий, кощавий, з витягнутим і закарлюченим носом, він став водночас  грозою вихованців і їхнім чуйним наставником. За якихось два місяці в Будинку було наведено лад.

Від старших гімназистів вихованці довідалися, що новий доглядач  пройшов шлях від кадета до штабс-капітана, служив у Сіверському карабінерному полку, який було організовано  з ліквідованих царицею Катериною ІІ українських козацьких формувань. Під час війни з Туреччиною Котляревський був  ад’ютантом  командуючого корпусом.

Багато чого дізналися вихованці про свого  доглядача: що за мужність його відзначили при  здобутті Бендер, що він мудро провів переговори з буджацькими татарами,  що за  доблесть був удостоєний ордена Святої Анни.

Та найбільше юнаків захоплювала історія  про те, як запорожці, що жили на Дунаї, довідавшись, що Котляревський є автором книжки про Енея, яка ходила в рукописних списках,  запрошували його до себе за старшого.

Спершу вихованці мало вірили, що їхній доглядач якось причетний до написання “Енеїди”. Ну який з нього пиїт? Хто б це дозволив офіцерові на війні віршувати?

Але якось на уроці, присоромлюючи за  лінощі  одного з учнів, Котляревський продекламував:

Батьки, які синів не вчили,

А гладили по головах,

І тілько знай, що їх хвалили,

Кипіли в нафті в казанах...

На все життя запам’ятався учневі Остроградському той день, коли Іван Петрович загадав вихованцям  химерну задачу. Летів у небі клин гусей, а назустріч йому гусак. “Здpастуйте, сто гусей!” – привітався. “А нас  не сто, - почув у відповідь. – Щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки. Та чвертьстільки і ти один...”

Хлопці довго мовчки терли  лоби. Тоді Михайло наважився і випалив:

-Гусей летіло тридцять шестеро! 

-Правильно, Остроградський! – відповів Іван Петрович. – Бути тобі другим Ейлером!

-А хто він? – червоніючи, запитав Михайло.

-Геніальний математик, був членом Петербурзької академії наук. Хочеш стати академіком?

-Не хочу! – дзвінко промовив Михайло. – Піду у військо...

-Похвально! Але щоб знав: для військової справи  Леонард Ейлер зробив більше, ніж усі генерали й адмірали разом. Є така наука навігація, яка допомагає визначати місцезнаходження кораблів у відкритому морі.  Хто робить це краще, той перемагає в морських боях.  Праці Ейлера  з картографії, про рух планет, про припливи й відпливи вивчаються в усіх кадетських корпусах.  Найпершу наукову розвідку він написав, маючи 19 років.  Було то в Швейцарії, де він народився. Паризька академія наук якраз оголосила конкурс на найкраще розв’язання задачі про розташування щогл на кораблях.  Леонард Ейлер, який  моря в очі не бачив, задачу розв’язав математично. Через рік він переїхав до Петербурга, де невдовзі став професором, а тоді й академіком.  Працював так, що швидко втратив зір на одне, а тоді  й на два ока. Але й сліпий продовжував диктувати  математичні праці своїм синам. До речі, один з Ейлеревих синів, Христофор, був військовим, служив у Війську Запорозькому, мав грамоту від самого кошового Петра Калнишевського...

Чимало цікавих задач загадував Іван Петрович своїм вихованцям. Найпершим їх розв’язував зазвичай Остроградський. Тому  доглядач  радив йому якнайсерйозніше вивчати математику.

Коли розпочалася війна з наполеонівською Францією, Михайло Остроградський навчався у третьому класі гімназії. Хвалитися успіхами в навчанні не міг, але й задніх не пас. У цьому була заслуга Івана Петровича, який  частенько давав йому доброго прочухана. Проте з початком війни все змінилося: у Полтаві Котляревський бував лише наїздами, бо формував  п’ятий козачий полк на Хорольщині.

Але надії улюбленого наставника Михайло Остроградський все-таки виправдав. Навчався математики в Харківському університеті, а пізніше – у навчальних закладах Парижа.  Жодного диплома про вищу освіту він так і не одержав, проте в Парижі звернув на себе увагу таких велетів математичної науки, як Ампер, Пуассон, Фур’є. Саме у Парижі Михайло Остроградський розпочав свої математичні дослідження, які невдовзі, вже в Росії, принесли йому феноменальне визнання: 1830 року він став  академіком Петербурзької академії наук.

Основні праці Остроградського стосуються математичної фізики,  математичного аналізу, теоретичної механіки; відомі його праці  з алгебри та теорії ймовірностей. Його відкриття увійшли в науку під назвами “метод Остроградського”, “формула Остроградського” тощо.

Михайло Остроградський – автор кількох підручників, які відіграли важливу роль  у підвищенні наукового рівня викладання математики у вищій школі. Він був одним із засновників Петербурзької математичної школи,  дійсним членом  Нью-Йоркської, Туринської, Римської, Паризької академії наук, почесним членом багатьох наукових товариств. А першим на виняткові математичні здібності Остроградського звернув увагу Іван Петрович Котляревський. (За М.Сорокою;  805 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Математик Михайло Остроградський народився

а) на Харківщині;

б) на Київщині;

в) на Полтавщині;

г) на Львівщині.

2. З юних літ Михайло мріяв

а) про наукові дослідження;

б) про роботу лікарем;

в) про вчительську роботу;

г) про військову службу.

3. До Будинку виховання дітей бідних дворян при  Полтавській гімназії батько привіз Михайла

а) восьмирічним;

б) десятирічним;

в) п’ятнадцятирічним;

г) сімнадцятирічним.

4. Навчання давалося Михайлові

а) завдяки серйозним зусиллям;

б) без  найменших зусиль;

в) легко чи важко в залежності від  настрою;

г) легко чи важко в залежності від стану здоров’я.

5.  Івана Котляревського доглядачем  Будинку  призначили

а) першого року навчання Остроградського, восени;

б) першого року навчання Остроградського, навесні;

в) другого року навчання Остроградського, навесні;

г) третього року навчання Остроградського, взимку.

6. Доглядач Іван Котляревський був

а) відставним штабс-капітаном;

б) відставним полковником;

в) відставним генералом;

г) відставним генерал-полковником.

7. Найбільше юнаків захоплювало  те,

а) що їхній доглядач був удостоєний ордена Святої Анни;

б) що Котляревського відзначили при  здобутті Бендер;

в) що Котляревський вдало провів переговори з татарами;

г) що запорожці, що жили на Дунаї, запрошували Котляревського до себе за старшого.

8. За приклад для наслідування І.П.Котляревський запропонував учневі  Остроградському  науковця

а) Ампера;

б) Фур’є;

в) Ейлера;

г) Пуассона.

9. Математики  Михайло Остроградський навчався

а) у Петербурзькому університеті, а пізніше у навчальних закладах Лондона;

б) у Петербурзькому університеті, а тоді  у навчальних закладах Рима;

в) у Харківському університеті, а потім у навчальних закладах Петербурга;

г) в Харківському університеті, а пізніше  у навчальних закладах Парижа.

10. Михайло Остроградський став одним із засновників

а) Петербурзької математичної школи;

б) Паризької математичної школи;

в) Лондонської математичної школи;

г) Нью-Йоркської математичної школи.

11. Заслуга  доглядача Будинку І.П.Котляревського полягає  в тому,

а) що він першим звернув увагу на математичні здібності Остроградського й підтримав їх;

б) що він  силою примушував учня Остроградського вивчати математику;

в) що він захопив учня Остроградського розповідями про мандрівки Енея, чим заохотив його до навчання за рубежем;

г) що він  сприяв захопленню учнем Остроградським математикою, розповівши йому про привабливу долю Ейлера.

12.  З опрацьованого тексту читач дізнався про такі якості І.П.Котляревського, як

а) мужність і  доблесть на війні;

б) дотепність і гострий розум;

в) вимогливість до себе та до інших;

г) освіченість, ерудованість, пильну увагу до вихованців.