Номер слайду 8
Кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Було заборонено слово, письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас. Повірте, головне — це внутрішній світ людини, ось про нього і має писати література. Не описувати фізичні дії, а, можливо, душевні прояви, переживання, думки, навіть щось більше, але то вже, напевно, належить Богові. Отже, немає сірих непомітних людей, кожен має свою душу. У кожній душі — свій чутливий світ. А український живопис! На щастя, збереглися в ньому національні мотиви, що підносять його над буденністю життя. Здається, а що тут такого — небо звичайне, дерева звичайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судомить м’язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном. Отже, на такому трепетному і щемному почутті й виховується особистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість, щирість, ніжність — усе те, на чому стоїть сей світ