Активізація навчальної діяльності учнів на уроці англійської мови

Дитина потребує діяльності

безупинно, але втомлюється не

діяльністю, а її одноманітністю.

К. Ушинський

         Пошук ефективних шляхів навчання, розвиток пізнавальних інтересів і виховання у кожного учня свідомого ставлення до оволодіння знаннями з англійської мови залишаються сьогодні дуже актуальними.

         Практика показує, що більшість випускників опановує незначну кількість граматичного матеріалу, допускає у мовленні багато граматичних помилок, що негативно позначається на розумінні учнями письмових та аудиативних текстів. У сучасних умовах учні повинні розуміти, що знати іноземну мову – це необхідно, корисно та перспективно.

         Як організувати навчальний процес так, щоб учні були здатні використовувати іноземну мову, як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для набуття знань, щоб вони були здатні орієнтуватися в соціокультурних аспектах країни, мова якої вивчається?

         Практика показала, що цьому значною мірою сприяє атмосфера колективного спілкування, організованого на основі комунікативних ситуацій. Комунікативність – це мовленнєва направленність навчального процесу, яка включає в себе різні принципи: індивідуалізації, функціональності, ситуативності та інші. Саме тому однією з найважливіших проблем сучасної навчальної діяльності є «Комунікативна спрямованість навчання – передумова успіху у практичному оволодінні учнями англійською мовою».

         Комунікативність, як метод сприяє навчанню говорінню, на основі якого можна створювати різні системи навчання залежно від умов. Комунікативні ситуації стимулюють учнів до комунікативно-вмотивованого виконання мовленнєвих дій, а спілкування в таких ситуаціях дає учням змогу засвоїти свідомо іншомовний матеріал. Подібне спілкування – емоційно забарвлене, пронизане індивідуальним переживанням, воно приносить радість, зацікавленність у спільній діяльності, є базою для створення різних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, письма, говоріння та перекладу.

         Успіх у вивченні іноземної мови багато в чому залежить від першого уроку іноземної мови в житті дитини і початкового етапу навчання взагалі. Для дітей будь-якого віку характерною є постійна жага до нового, цікавого, загадкового. Вони швидко втомлюються, якщо їм нецікаво. Тому, ідучи на кожний урок, я приділяю велику увагу підготовці до спілкування зі своїми учнями, емоційному настрою. Перевагу на уроках віддаю проблемним завданням, мовним іграм, проектам, мозковим штурмам, talk show, урокам-бесідам, урокам-екскурсіям. Готуючись до уроку, добираю такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб заохотити їх висловлювати свою думку, спираючись на власний досвід. Продумую етапи уроку та шляхи переходу від одного до іншого. Особливо ретельно продумую початковий етап уроку, де більше уваги приділяю монологічному та діалогічному мовленню. Якщо до монологічного мовлення діти готуються заздалегідь, то у вільні хвилини учні розігрують діалоги, зразки яких знаходяться у кожного на парті (“How’s life?”, “What are you doing?”, ”About myself”, “What have you got?”).

         Я вважаю, що від того на скільки яскраво, нешаблонно розпочнеться урок, наскільки невимушено я введу учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці. Наприклад, розпочинається з такої ситуації: «У мене є щось цікаве для вас у цій коробці. Ставте свої запитання – і ви здогадаєтесь,що там є».

         Мовленнєва зарядка, як правило, пов’язана з темою уроку: “Try to guess what I did yesterday” (тема “My Last Day”). Для фонетичної зарядки здебільшого підбираю коротку нескладну пісню або вірш з чітким ритмом. Дітям пропоную багаторазове прослуховування, що сприяє засвоєнню як лексики, так і мелодії. Потім діти відповідають на запитання, що стосуються змісту пісні або вірша. Такі аспекти роботи використовую для зняття втоми всередині та наприкінці уроку, для кращого закріплення граматичного матеріалу та розширення лексичного запасу моїх учнів. Опрацювавши лексику, переходжу до її активізації в усному мовленні, драматизації. Часто діти розігрують вірші по ролях. Ця робота сприяє активізації уяви. Дуже важливими на уроці вважаю використання ігор для розвитку пам’яті (memory games).

         Інколи, щоб зацікавити своїх вихованців, використовую таку форму уроку, як казка. За основу береться будь-яка казка (українська чи англійська), а далі – тільки вигадка та фантазія вчителя, яку можна пристосувати до потреб різних уроків або матеріалу. Разом з казковими героями учні переживають їхні пригоди, говорячи та міркуючи англійською мовою. Діти із зацікавленням чекають кожного наступного уроку, хочуть дізнатися, що сталося з казковими героями далі і бажають діяти з ними разом.

         Особливу увагу під час навчання діалогічного мовлення приділяю мовленнєвому етикету: учні вчаться вживати форми ввічливої подяки, ввічливого звертання тощо. Засвоєння учнями комунікативних формул починається з першого уроку і цей список розширюється з кожним наступним уроком. Надалі ці вирази стають надійною опорою у вільному спілкуванні, яке приносить учням реальне задоволення. Для такої роботи вибираю короткі діалоги, які відтворюють особливості вживання реплік – кліше.

         Так, наприклад, учням для навчання вживання реплік-кліше було запропоновано такі завдання:

         1. You are welcome.                   a) Thank you for telling me about it.

          2. Don’t mention it.                       b) It was very kind of you to give us a lift.

         3. Not at all.                                c) I don’t know how to thank you.

         Навчаючи аудіювання та читання, великого значення надаю передтекстовим комунікативним завданням, які передбачають не поверхове, а глибинне розуміння, аналіз прочитаного. А продумане читання дає неабияку змогу розвивати комунікативне навчання. Учням пропоную висловити своє ставлення до описаних в тексті фактів, подій, героїв, визначити ідею тексту, з’ясувати, як ставиться автор до проблеми, назвати негативні та позитивні риси героїв, причини їх дій.

         Одним із шляхів розвитку комунікативних здібностей учнів вважаю рольові ігри, які сприяють реалізації міжособистісного спілкування учнів на уроці, допомагають сформувати дитячий колектив, включаючи в активну діяльність сором’язливих. Рольові ігри здебільшого проводжу в парах або групах. Учні отримують картки для роботи в парах з рольовими завданнями, які допомагають їм підготуватися до спілкування, що сприяє розвитку непідготовленого діалогічного мовлення.

         Готуючись до уроку, продумую моменти релаксації, якщо діти стомилися, а також способи реагування на непередбачувані ситуації. Кожен новий урок починаю з посмішки, дивлячись в очі кожному учневі. За кожну правильну відповідь діти отримують не лише оцінку, а й оцінюючу репліку, за кількістю яких наприкінці уроку виставляю бали. Урок закінчуємо улюбленою піснею, грою, римівкою. Усі разом визначаємо, хто одержав найбільш гарні оцінки, а кому ще треба попрацювати, що сподобалось,а що ні на уроці, до яких моментів уроку, форм роботи учні хотіли б повернутися, що було важко.

         Моє головне педагогічне кредо: «Хто хоче працювати, той шукає можливості, а хто не хоче – шукає причини». Завдяки цьому мої уроки є ефективними та цікавими для моїх учнів, а слова великого педагога К.Ушинського «Дитина потребує діяльності безупинно, але втомлюється не діяльністю, а її одноманістю» допомагають мені досягти поставленої мною мети.