Міністерство освіти і  науки України

Управління молоді, позашкільної освіти та

національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради

Комунальний позашкільний навчальний заклад «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради

АСТРОНОМІЧНИЙ ВОРКШОП ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ В ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ

Дніпро

2020

ЗМІСТ

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

ПОПЕРЕДНІЙ ДОСВІД РОБОТИ МІСЬКОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ ТЕХНІКІВ ДНІПРА

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ВСТУП

Для результативної профорієнтаційної діяльності з сучасними підлітками варто застосовувати інноваційні прийоми та методи.

SТEM-спеціальності космічного профілю не користуються значною увагою серед потенційних абітурієнтів. Тому пропонується нова форма профорієнтаційної роботи з старшокласниками – тематичні воркшопи.

Серед декількох підходів до профорієнтаційної роботи особливо  виділяють чотири: інформаційний, діагностико-консультаційний, розвивальний, такий що активізує. [1]

Основна особливість  підходу що активізує полягає в тому, щоб шляхом використання елементів гри, нестандартних форм і інноваційних технологій викликати цікавість до проблематики професійного самовизначення, по-новому подивитися на звичні явища, примусити задуматися про себе, про видимі та приховані особливості професій, про життєві цінності та їхні зв’язки з передбачуваним шляхом професійного розвитку. Саме ці роздуми та відкриття дозволять більш усвідомлено робити вибір.

Мета представленої роботи – продемонструвати можливості застосування тематичного воркшопу в профорієнтаційній діяльності зі старшокласниками.

Якщо з людини не вимагати багато чого,

 то від нього і не отримаєш багато чого.

А.С. Макаренко

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Аналіз уподобань сучасних вітчизняних абітурієнтів при виборі пріоритетних спеціальностей показує дуже низький рейтинг саме інженерних спеціальностей [2]. Між тим, в світі зростає попит на спеціалістів STEM-профілю. Зокрема, з появою ринку комерційного Космосу, все більше спеціалістів з аерокосмічною освітою зможуть себе реалізувати в майбутньому.

Разом з тим очевидно, що низька якість та активність профорієнтаційних заходів з збоку закладів вищої освіти (ЗВО), що навчають майбутніх підкорювачів та дослідників  Космосу, призводять до ще більшого скорочення державного фінансування таких спеціальностей й, як наслідок, зменшення кількості спеціалістів, що можуть донести до потенційних абітурієнтів думку про вступ на спеціальність, що дотична до космічної тематики.

Тому в профорієнтаційній роботі варто поєднувати досвід та можливості  ЗВО та профільних позашкільних технічних закладів.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. Тобто, діяльність навчальних закладів із впровадження STEM-освіти вирішує, серед іншого, задачі активної профорієнтації молоді.

Термін workshop утворений від двох англійських слів: work (робота) і shop (магазин або майстерня). Акцент робиться на отримання динамічного знання. Учасники воркшопу, що проводиться в навчальному закладі,  отримують знання через високу інтенсивність групової взаємодії та активність.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Проблема задоволення потреб особистості у професійному самовизначенні обговорюється в багатьох спеціальних джерелах.

Зокрема, йдеться щодо мотивації свідомого вибору професії: «Мотивація формується в людини в міру усвідомлення нею суспільної значимості обраної діяльності і правильної оцінки своїх індивідуальних нахилів і здібностей» [3]. Серед опосередкованих професійних інтересів школярів, що мотивують їх до обрання тієї чи іншої професії, названий професійно-пізнавальний інтерес, який базується на прагненні до пізнання певних природних, технічних, гуманітарних та інших процесів і явищ.

Однак часто серед осіб, які відповідають на своїх кафедрах за організацію та проведення діяльності з реклами спеціальностей кафедри, мало хто цікавиться теоретичними статтями з психології профорієнтаційної роботи.

В школах Дніпра шість років вже централізовано встановлені інтерактивні інформаційні стенди, що мають знайомити школярів з ринком професій. Однак використовують їх не надто активно.

ПОПЕРЕДНІЙ ДОСВІД РОБОТИ МІСЬКОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ ТЕХНІКІВ ДНІПРА

За понад 30 років своєї роботи колектив Комунального позашкільного навчального закладу «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради накопичив чималий досвід із впровадження різних форм навчання та використання різноманітних освітніх методик.

Останні чотири роки заклад працює над проблемою «Реалізація функцій позашкільної технічної освіти засобами STEAM-освіти». Ця діяльність ведеться, зокрема, в рамках дослідно-експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти». Як єдиний міський заклад позашкільної освіти КПНЗ «Міська станція юних техніків» ДМР включена до переліку експериментальних закладів наказом      № 881/0/212-16 директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 22.12.2016 року.

Головною особливістю діяльності закладу є практична спрямованість всіх масових заходів. Творчі майстерні, сімейні техновікенди вихідного дня, змагання різного рівня, конкурси, майстер-класи, технічні фестивалі, дні відкритих дверей – активні форми освітньої діяльності привертають увагу дітей та їхніх батьків до роботи гуртків.

Можна сказати, що в діяльності автомодельного, судномодельного, авіамодельного, ракетомодельного гуртків, гуртків радіоелектроніки, астрономії МіськСЮТ вже три десятиліття впроваджуються всі ті педагогічні технології, які презентуються зараз як новації: проєктна діяльність, інтеграція різних предметів (для позашкільної освіти – можливість залучати вихованців до роботи в гуртках різних профілів). Тільки найменування  STEM чи  STEAM запропоновано нещодавно.

Таким чином можна сказати, що активна профорієнтація вихованців є однією з кінцевих задач діяльності кожного з керівників гуртків закладу.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

В останні 15 років існує проблема жорсткого недобору абітурієнтів на всі спеціальності, що відносяться до сфери STEM: фундаментальні та точні науки, інжиніринг, технології та промисловість, тощо. В задачі цієї статті не входить відповідь на питання чому так сталося. Важливо, що керівники факультетів, що зараз готують спеціалістів STEM-профілів, усвідомлюють проблему та шукають шляхи її вирішення.

Серед різних форм проведення профорієнтаційних заходів, найбільш популярними серед організаторів є такі:

- урок з повідомленням визначених відомостей профорієнтаційного характеру, а також з демонстрацією по ходу уроку або практичні заняття;

- профінформаційний урок;

- екскурсії на підприємства та у навчальні заклади;

- зустрічі з фахівцями і передовиками виробництва;

- участь у днях відкритих дверей у ПТУ, технікумах, ВНЗ;

- тематичні, літературно-художні вечори, усні журнали. [3]

Такий набір методів можна пояснити, можливо, тим, що серед викладачів ЗВО ще замало тих, хто взагалі цікавиться іншими методами профорієнтаційної діяльності. Школи та ЗВО часто зовсім не перетинаються до того моменту, коли вже колишній випускник бере в деканаті довідку про те, що він вступив до конкретного закладу вищої освіти.

Останнім часом набуває популярності нова форма профорієнтації - так званий STEM-туризм, або індустріальний туризм. Серед іншого, такий вид туризму має познайомити молодь з потенційними майбутніми місцями роботи.

Цікавим досвідом в цій галузі є діяльність металургійного підприємства «Інтерпайп», розташованого в м.Дніпро. Для того, аби зацікавити молодь йти на роботу на підприємство, для школярів середніх та старших класів шкіл міста та області проводяться безкоштовні екскурсії на підприємство. Навіть, якщо діяльність навчального закладу не пов’язана із металургійною тематикою, все одно дітей везуть на екскурсію. Регулярно на таких екскурсіях бувають слухачі Віртуальної аерокосмічної школи, яка діє на базі Обласного центру науково-технічної творчості молоді.

Рис. 1. Учні 10 класу на профорієнтаційній екскурсії в Дніпровській політехніці

Але «Інтерпайп» одними лише екскурсіями на підприємство не обмежується. Декілька років тому за рахунок підприємства було закуплено обладнання для однієї з кафедр Дніпровської політехніки, яка готовить спеціалістів з обслуговування силового електроустаткування. І всі школи організують для своїх учнів екскурсії на цю кафедру. (Рис. 1) Тепер старшокласники можуть не тільки побачити, де саме вони знайдуть собі роботу, а ще й познайомитися з можливим місцем навчання за спеціальностями, що потребує «Інтерпайп».

Велике промислове підприємство має можливість та кошти на відкриття навіть спеціального відділу, що опікується профорієнтаційною роботою.

Інша справа в закладах вищої освіти. Тут якщо серед співробітників певної кафедри й можна зустріти того, хто своєю розповіддю зацікавить школярів, то на всі школи однієї людини замало.

Фізико-технічний факультет Дніпропетровського національного університету вже кілька років поспіль проводить виїзні зустрічі із майбутніми абітурієнтами.

До 90-х років 20 століття було проблемою навіть подати документи на «закриті» спеціальності, що надавалися на престижному фізико-технічному факультеті ДНУ. Тоді всі професії, потенційно пов’язані з космічною тематикою, були більш ніж популярними. Конкурс навіть на академічну спеціальність «Астрономія» в Ленінградському університеті складав до 2000 року 2,8-3,1 заяв на місце. Зараз про таке і не мріють.

Тому дуже корисним є досвід співпраці спеціалістів фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету із Комунальним позашкільним навчальним  закладом «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради в галузі профорієнтації.

Для спеціальностей фізтеху саме вихованці технічних гуртків, зокрема ракетомодельного і астрономічного, є фокусгрупою. Для вихованців цих гуртків неодноразово проводилися зустрічі із працівниками факультету, конструкторського бюро «Південне». Також проводилися екскурсії на факультет (Рис.2), на профільні підприємства. Діти на власні очі бачили цехи, де йде збирання космічних апаратів. Така діяльність дає свої результати: за останні два  роки дві випускниці гуртка Астрономії та ІТ обрали за спеціальність ракетобудування та авіоніку. А два випускники ракетомодельного гуртка вступили до ракетобудівного коледжу при університеті.

Рис. 2. Вихованці гуртка Астрономії та ІТ Міської станції юних техніків Дніпра на екскурсії на кафедрі авіоніки ФТФ ДНУ

Але діяльність спеціалістів фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету не обмежується тільки навчальними закладами міста Дніпро. Своїх абітурієнтів вони шукають й в школах області.

За попередньої домовленості співробітники кафедри приїжджають до школи і проводять зустріч із старшокласниками. Деякий час зустрічі мали формат профінформаційного уроку з відеопрезентацією, втім швидко стало зрозуміло, що дітям не дуже цікаво просто сидіти ще на одному уроці. Навіть якщо за 45 хвилин, які триває така зустріч, спеціалісти кафедри авіоніки розказують надзвичайно цікаві речі про новітні спеціальності, пов’язані з Космосом, надають ґрунтовні відповіді стосовно попиту на ринку праці в різних країнах, де розвивається приватний космічний бізнес, діти не сприймають інформацію через формалізовану форму її подання.

Тоді виникла ідея залучити до таких зустрічей колег з Міської станції юних техніків, а саме – керівника гуртка Астрономії та ІТ. Тепер почався пошук форми для нового формату зустрічі.

По-перше, такі зустрічі проводяться в дуже обмежений проміжок часу.

По-друге, відмовитися зовсім від розповіді про факультет не можна.

По-третє, формат має бути максимально сучасним.

Тоді було прийняте рішення провести астрономічний воркшоп.

Вперше такий формат було застосовано в Царичанській опорній школі.

Організатори зустрічі сподівалися, що воркшоп дозволить активізувати професійне самовизначення старшокласників, і це проявиться як зміна спрямування особистості окремих підлітків, їхньої навчальної мотивації, ініціативності та спрямованості на одержання освіти саме на фізико-технічний факультет Дніпровського національного університету.

Оскільки час всієї зустрічі був дуже обмежений, на воркшоп було виділено годину – урок із перервою.

Зрозуміло, що повноцінний воркшоп передбачає значно більший час, але попередні умови були досить жорсткими та однозначними.

Старшокласникам, які до того ще не мали досвіду участі в воркшопах, було пояснено, що воркшоп це:

- Тренінг, результати якого залежать перш за все від вкладу учасників.

- Можливість відкрити для себе, що знаєш і вмієш більше, ніж думав досі, і навчитися чомусь від людей, від яких цього не очікував.

- Інтенсивний навчальний захід, на якому учасники вчаться, перш за все, завдяки своїй активній роботі.

- Навчальна група, яка допомагає всім учасникам стати після закінчення навчання більш компетентними, ніж на початку.

- Навчальний процес, в якому кожен бере активну участь.

- Навчальний процес, під час якого учасники багато дізнаються один від одного.

В актовій залі школи знаходилися учні десятого та одинадцятого класів, загалом 60 осіб. Вони довільним способом були розбиті на п’ять команд. В кожній команді було обрано спікера, тайм-менеджера та експертів. Рис.3

Рис. 3 Етап пояснення умови проведення воркшопу

Астрономічна тематика для воркшопу була вибрана не випадково. Астрономія є квінтесенцією всієї природничої освіти в школі. На уроках астрономії обговорюються як питання суто астрономічні, так і ті, що стосуються ракетно-космічної техніки, перспектив освоєння планет Сонячної системи, історія та розвиток ракетно-космічних технологій.

Тобто саме астрономія зі всіх шкільних предметів найбільш ідеологічно близька до тематики діяльності кафедр фізтеха.

Крім того, треба враховувати гендерний аспект профорієнтаційної діяльності. Часто фізико-технінчий факультет сприймається як «чоловічій», такий, де жінкам «нема чого робити». Хоча кількість дівчат серед студентів цього факультету  - майже третина.

В свою чергу,  астрономія в школі гендернообезлічена. І в якості теми воркшопу астрономія однаково приваблива я к для дівчат, так і для хлопців.

Перед школярами ставилася задача побачити та сформулювати висновки відповідно до одного з питань, які кожна команда отримала на початку воркшопа:

1. Пояснити причину місячних та сонячних затемнень. На яких планетах Сонячної системи можна спостерігати це явище

2. Пояснити, чому с Землі можна спостерігати тільки один бік Місяця. Чи так само видно Землю з поверхні Місяця?

3. Пояснити природу фаз Місяця. Чи так само видно Землю з поверхні Місяця?

4. Пояснити зв'язок між рухом Місяця навколо Землі та швидкістю обертання Землі навколо в своєї вісі. Чи існує така сама залежність для швидкості обертання Місяця навколо своєї вісі?

5. Пояснити причину виникнення припливів на поверхні Землі.

Найдовшим етапом цього воркшопу став мозковий штурм – 20 хвилин. Експерти команд шукали потрібну інформацію в інтернеті за допомогою смартфонів або в підручниках. Спікер складав формулювання відповіді. Не всі учасники команд однаково активно включилися в діяльність, були ті , хто не відчував себе частиною команди і не зацікавився роботою. Все ж таки тривалість воркшопу має бути більшою та обов’язково включати вправи на формування команд. Компроміс щодо тривалості воркшопу робить його менш продуктивним.

Ведучій воркшопу надавав вказівки щодо дотримання часу, щоб команди завчасно були готові до виступу. Рис. 4. Також ведучій в якості головного експерта вислуховував підготовчі матеріали команд, надавав конструктивні рекомендації, аби виправити хід міркувань учасників команд, якщо він виявлявся хибним.

Зауважимо, що ведучій попередньо має бути озброєний достатньою кількістю прикладів, історичних ситуацій і навіть жартів.

Важливо завчасно побачити можливий конфлікт в команді, розрядити обстановку жартом, підняти настрій, підбадьорити учасників, вселити в них впевненість. Важливо під час воркшопу створювати ситуацію успіху кожного учасника, цінувати і поважати гідності, спиратися на позитивне в дітях.

Рис. 4 Ведучій воркшопа має виконувати роль експерта

Всім командам було запропоновано виступи спікерів представляти у формі розповіді «досвідченого старшокласника перед недосвідченим первачком». Тобто, розповідати так, аби відповідь за змістом та формою була зрозуміла тим, хто ще не вивчає ані астрономію, ані фізику, ані географію,  але вже цікавиться «розумними питаннями».

Кожна команда отримала для відповіді по 3 хвилини.

В підсумку, тільки друга команда надала правильну відповідь та змогла так її донести, що інші учасники заходу її зрозуміли. Напевно)))

Інші ж, не зважаючи на те, що всі питання стосувалися інформації, яка вже неодноразово зустрічалася їм в шкільних підручниках та потрапляла в очі серед іншої популярної інформації в Інтернеті, не змогли надати правильну відповідь.

ВИСНОВКИ

Питання воркшопу були складені на основі інформації, що міститься в шкільних підручниках з географії, фізики, математики та астрономії. Окрім того, всі команди мали можливість шукати потрібну інформацію в Інтернеті без обмежень та застережень.

В результаті стало ясно, що кількість інформації не дорівнює кількості знань і для відповіді на питання було недостатньо того, що школярі «пройшли» на уроках в попередні роки навчання в школі.

Однак в результаті проведення воркшопу було досягнуто його основну мету: декілька дітей підійшли до ведучого і намагалися вже самостійно сформулювати відповіді на ті питання, які дісталися іншим командам. Нехай цих дітей було всього троє. Але вони зацікавилися тим, що почули. Ведучій воркшопу надав кожному рекомендації стосовно того, де саме слід шукати відповіді на всі питання воркшопу. І привернув увагу цих дітей до того, що зацікавленість астрономічними питаннями має стати першим кроком на шляху обрання професії, пов’язаної з вивченням та опануванням Космосу.

Таким чином, діти отримали нові знання не тільки про досягнення вітчизняної аерокосмічної промисловості та про спеціальності, яких навчають на профільних кафедрах фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету. Діти почули для себе нову інформацію про Всесвіт та навколоземний простір. Все разом має стати для них психологічним поштовхом для роздумів щодо свого майбутнього та свого місця у Всесвіті.

Вчителі, що були присутніми на заході, відмітили, що таке поєднання «дорослої» академічності розповіді спеціалістів кафедри та «розважального» воркшопу від керівника астрономічного гуртка було вдалою ідеєю і такий контраст напевне затримається в пам’яті дітей та наштовхне їх до роздумів.

В подальшому зустрічі із старшокласниками плануються вже під час традиційного освітнього заходу фізико-технічний факультету ДНУ «Космічна весна», який проводиться навесні, перед ЗНО. Тоді астрономічний воркшоп буде проведений вже для команд з кількох шкіл області.

Таким чином можна вважати, що процес широкої інтеграції діяльності закладів позашкільної технічної,  загальної середньої освіти та закладів вищої освітиможе стати основним чинником успішної реалізації головних задач STEAM-освіти в сучасному освітньому просторі України. Зокрема, задач формування свідомого вибору старшокласниками майбутньої професії.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Сучасні підходи до профорієнтації – Режим доступу: https://proforientator.com.ua/ua/vopros-otvet-o-proforientatcii/pro-chotiri-p%D1% 96dxodi-do-profor%D1%96%D1%94ntacz%D1%96%D1%97.html

2. Вступ-2019: які спеціальності обирають абітурієнти./ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://konkurent.in.ua/publication/41445/vstup-2019-yaki-spetsialnosti-obiraut-abiturienti/

3. Проблема професійного самовизначення молоді/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/sociology/30006/

4. Форми і методи ознайомлювальної профорієнтаційної роботи/

[Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://studopedia.com.ua/1_69569_formi-i-metodi-oznayomlyuvalnoi-proforiientatsiynoi-roboti.html.

5. Воркшоп – технология интенсивного и динамического обучения [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nsportal.ru/vuz/pedagogicheskie-nauki/library/ 2017/11/22/vorkshop-tehnologiya-intensivnogo-i-dinamicheskogo.