Авторська розробка на тему: "Фрагменти уроків з використанням стратегій критичного мислення "Сітка Елвермана", "Кубування", "Спрямоване читання"

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

 

                                    Кафедра початкової освіти

 

 

 

 

 

 

Авторська розробка

на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання»

 

 

 

 

 

                                                                                    Виконав:

                                                                                   Кайзер Любов Іванівна

                                                                                   вчитель початкової школи

                                                                                   Миколай-Пільського НВК

                                                                                   с. Миколай-Поле

                                                                                   група № 33

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2018

Вступ

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

Мета пропонованої авторської розробки дає можливість описати стратегії критичного мислення «Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання»; з’ясувати покрокове використання цих стратегій; встановити, на яких етапах уроку застосовується.

Фрагмент уроку з використанням стратегії дискусійна  «Сітка Алвермана». Робота над текстом Михайла Слабошпицького «Хлопчик Валь»

1.Записую на дошці бінарне запитання, на яке можна відповідати «так» або «ні», яке відтворює суть проблеми, описаної в тексті.

Тварини – наші чотириногі друзі

1.               Накресліть сітку із питанням посередині або зверху.
2.               Прочитайте судження: «Тварини – наші чотириногі друзі».  Обговоріть в парах та занотуйте три докази на підтримку стверджувальної відповіді. Запишіть у стовпчику «ТАК» три аргументи, які підтверджують висловлену думку. Потім запишіть у стовпчику «НІ» три аргументи, що заперечують подане висловлювання.

Так	Ні
1. Вони охороняють наші домівки від злодіїв.	1. Зустріч з собакою може бути небезпечною для життя людини.
2. Собаки вірні друзі, ніколи не зрадять господаря.	2. Собака може викликати почуття страху у людини, налякавши її.
3.Їх можна дресирувати і використовувати як помічників.	3.Бувають випадки агресивного поводження домашніх собак.

 

3.               Об’єднайтеся  парами у групи по чотири  і порівняйте  списки доказів «за» і «проти». Сформулюйте загальний висновок.

Шкала ставлення «Так», «Ні»

На дошці  креслю дискусійну шкалу.

  НІ  1_____2____3____4____5____6____7____8____9____10 ТАК

Учитель.  Отримайте аркуші клейкого паперу, підпишіть своє прізвище на ньому та приклейте його в місце на шкалі, яке відображає ваше ставлення до проблеми.

Вчитель просить декількох учнів, бажано тих, які мають протилежні думки, обґрунтовано пояснити свій вибір.

Методика цікава тим, що її можна використати як на початку вивчення теми, так і під час підбиття підсумків, а потім по­рівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу.

Кубування.  «Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд

різних аспектів теми (автори Кован та Кован, 1980 р.). Цей підхід передбачає використання кубика,  на кожній грані якого написано вказівки:

1.Опишіть → Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте → На що це схоже? Від чого це відрізняється?

3. Встановіть асоціації → Дописати нові ознаки, які визначилися у процесі нелінійного асоціативного мислення.

4. Проаналізуйте → Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описується.

5. Знайти застосування → Описати як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі.

6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» → Опис власних суджень з приводу теми.

Наприклад, опис метелика ( в першому класі використовую не всі грані куба).

Учитель. Розгляньте метелика на малюнку. Опишіть його.

• Метелик великий чи маленький? Запишіть речення.

• Він різнокольоровий чи ні? Запишіть речення.

• Якої форми? На що схожий? (Симетричної форми, схожий на бантик).

Запишіть речення.

Учитель. Розгляньте  метелика та бантик на малюнку. Порівняйте їх.

• Назвіть, що спільного у метелика та бантика? (Яскраві, оригінальні).

Запишіть речення.

• Назвіть, чим відрізняється метелик від бантика? (Метелик – частина живої природи, бантик – прикраса. Метелик корисний для природи. Бантик прикрашає одяг людини). Запишіть речення.

Можливий зразок твору

Метелик маленький, різнокольоровий. Він має симетричну форму, схожий на бантик. Метелик і бантик яскраві, оригінальні. Метелик частина живої природи, він корисний для неї. Бантик прикрашає одяг людини.

 «Кубування» повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума. Стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії актуалізації та рефлексії.

Стратегія  «Спрямоване читання» («Читання із зупинками», «Кероване читання») за казкою В.Сухомлинського «Дівчинка і Ромашка»

Передбачення за назвою твору

• Як ви думаєте, про що буде розповідатися в творі? Чому?

• Заплющіть очі і уявіть Дівчинку і Ромашку.

• Що з ними може трапитися?

Вчитель. Зараз будемо читати казку по частинах. Коли я попрошу зупинитися, перестаньте читати, не забігайте наперед.

Читання учнями першої частини

• Чий плач доносився з-під каменя?

• Що ви відчували, коли читали перший діалог Дівчинки і Ромашки?

• Які почуття викликала у вас розповідь Ромашки?

• Чи схожа Ромашка, описана автором на ту, яку уявили ви?

• Чому Ромашка хотіла належати Дівчинці?

• Як, на вашу думку, закінчиться казка? Чому ви так думаєте?

Закінчення читання

• Як спілкувалися Дівчинка і Ромашка?

• Що ви побачили або почули уявно?

• Яка важлива тема підіймається?

•Як думаєте, що позитивного (негативного) в цій історії?

• Чому ви так думаєте?

• Чи закінчується казка так, як ви очікували?

• Що потім відбудеться з головним героєм?

Під час роботи намагаюся використовувати багаторівневі запитання.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

•                   аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•                   бачити проблеми, ставити запитання;
•                   висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•                   робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Список використаних джерел:

1.               Інтерактивне навчання в сучасному освітньому процесі [Електронний ресурс] /М.Раковська. – Режим  доступу: http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf3/26.pdf
2.               Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення/А.Кроуфорд, В.Саул.- К.: Плеяди, 2006. – 220с.
3.               Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.
4.               Чабайовська М.І., Гаєвська Г.М., Гавриленко Н.М. Педагогічні технології навчання української мови та літературного читання в початковій школі: навчально – методичний посібник / М. Чабайовська, Г. Гаєвська, Н. Гавриленко. – Т.:Мальва – ОСО, 2015 – 187с.