Батьківські збори " Школа і сім"я - основні чинники становлення особистості дитини""

Батьківські збори

Тема: «Школа і сім'я – основні чинники становлення особистості дитини»

Мета: визначити виховні пріоритети у формуванні особистості дитини;сформувати позицію єдності сім'ї та школи у вихованні дитини; ознайомити батьків з досягненнями учнів за  І  семестр навчального року.

Хід батьківських зборів:

І. Вступ

        Доброго дня, шановні батьки! Я рада бачити кожного з вас, рада вітати вас!

        Одним із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства, що  ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

        При відсутності єдності педагогічних впливів на дитину з боку сім’ї і школи, навички і звички дитини, прищеплені їй у школі (або сім’ї), не розвиваються, а часом і руйнуються. Тому, мета взаємодії сім’ї і школи визначається як потреба організованості через єдиний виховний вплив.

Так, виховний процес – справа не з легких.

        Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. У статті 55 Закону України «Про освіту» зазначено, що виховання в сім'ї – є першоосновою розвитку дитини. Батьки завжди повинні пам’ятати про свою відповідальність за дітей.

Вправа «Це моя дитина» (10 хв.)

Мета: сприяти емоційному налаштуванню батьків.

Вчитель.

Сонце – це символ тепла, доброти, світла Для кожного з батьків дитина – це сенс життя. Але любити дітей мало, потрібно знати їх. Я пропоную вам на промінці написати 5 позитивних рис вашої дитини.

Кожен з батьків презентує свою дитину, а наприкінці називає своє ім’я і чіпляє промінець до заздалегідь зробленого сонечка.

 

Розповідь. Не можна не погодитись, що крім сім'ї, великий  вплив на формування й становлення дитини робить школа. Місія школи -   формування і розвиток свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця в житті, впевненої, здатної змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Але не існує чарівної палички, щоб перетворити дитину в образ, який ми створили. Це вимагає надзвичайно багато спільних зусиль і єдності виховних впливів.   

        Усвідомлене батьківство передбачає глибокий зв'язок із дитиною й розвиток її особистості.

 

Саме батьки зобов’язані:

-          Формувати у дитини культуру діалогу;

-          Культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма;

-          Зобов'язані настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до моралі та цінностей у суспільстві (справедливості, поваги, терпимості , взаєморозуміння тощо).

 

        Перш за все, як би ми не повчали словами і настановами – діти зчитують нашу поведінку. Якщо ми хочемо, щоб дитина краще вчилася, читала, пізнавала – показуйте приклад. Це ДІЄВО! Якщо ми не хочемо, щоб діти сиділи годинами в своїх гаджетах – показуйте приклад! ТЕ, що дитина БАЧИТЬ  І   ЧУЄ від вас щодня – це вже ваш приклад! Тому так важливо при дітях не показувати себе в ролі жертви стосовно явищ та подій у суспільстві, бо дитина має бачити у вас самодостатніх людей, щоб формувати свій власний здоровий світогляд.  Важливо показувати приклад впевненої діяльної особистості, свідомого громадянина і просто порядної людини. Маємо розуміти, що емоційний стан і поведінка дорослих є маркером для дитини.

        Якщо правильне повчання супроводжується вдалим прикладом, то в дітей формуються високі  моральні цінності, впевненість та правильна поведінка. Вони вчаться вибачатися, коли це доречно. Один батько розповідав: "Коли я по відношенню до дітей роблю помилку, я їм признаюсь. Я пояснюю їм коротко, чому я зробив цю помилку і що я був не правий. Це полегшує їм признаватися в своїх помилках, знаючи, що я сам недосконалий і зрозумію їх".
        Наступний випадок ілюструє цю точку зору .
        Одного разу гість прийшов відвідати одну сім'ю, і батько сімейства почав знайомити його з членами сім'ї. Відвідувач, тобто гість, розповідає: « Мені представили всіх присутніх осіб. Потім в кімнату прибіг маленький, усміхнений хлопчик. Батько сказав: «А це ось, з варенням на сорочці, наш молодший синочок». Посмішка хлопчика зникла і його обличчя виражало образу. Побачивши, що хлопчик знітився майже до сліз, батько ніжно пригорнув його до себе і сказав: "Я не повинен був би говорити це. Я шкодую про це". Схлипуючи, хлопчик вийшов з кімнати, але незабаром знову повернувся, з іще більш широкою посмішкою і вже у свіжій чистій сорочці.
        Такий педагогічний такт батька, без сумніву, укріплює прихильність дитини. 

 

ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ

        Вчителька початкових класів одного разу попросила дітей написати твір про те, що би вони хотіли, щоб Бог зробив для них.

        Ввечері, коли вона перевіряла роботи, вона натрапила на один твір, який дуже її схвилював.

В цю хвилинку зайшов її чоловік і побачив, що вона плаче.

«Господи сьогодні я прошу тебе про щось особливе: перетвори мене в телевізор. Я хочу зайняти його місце, хочу жити як живе телевізор в нашому домі. Хочу мати особливе місце і збирати сім'ю навколо себе. Хочу, щоб мене слухали , не перебивали, не задаючи запитання, коли я говорю.

Хочу бути центром уваги. Хочу щоб мною займались, як займаються телевізором, коли він перестає працювати. Хочу бути в компанії батька, коли він повертається додому, навіть стомлений.

Щоб моя мама  замість того, щоб ігнорувати мене, йшла до мене, коли залишається одна і сумує.

Хочу, щоб інколи мої батьки залишали все в сторонці і проводили небагато часу зі мною. Боже, я не прошу багато. Я тільки хочу жити як живе будь-який телевізор»

Вона з сльозами на очах відповіла.

Тестування

 ТЕСТ «Які ви батьки?»

Мета: допомогти батькам самостійно визначити їх ставлення до дитини та проаналізувати взаємовідносини з власною дитиною.

 

Дайте відповіді на запитання:

Чи можете ви:

1. У будь – який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

2. Порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

3.  Зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили по відношенню до неї?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

4.  Вибачитись перед дитиною в разі своєї неправоти?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

5. Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

6. Поставити себе на місце дитини?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

7. Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

 

8. Розповісти дитині про навчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас в негативному світлі?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

9. Завжди утримуватись від слів, здатних боляче вразити дитину?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

10. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

11. Надати один день, коли вона робила б усе, що їй заманеться і поводила б себе так, як хоче, а ви ні в що не втручатиметесь?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

12. Не відреагувати, коли дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

13. Встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це – примха, скороминуча забаганка?

А) можу і завжди так роблю;

Б)  можу, але не завжди так роблю;

В)  не можу.

 Підрахунок результату здійснюється за таким шифруванням:

а) 3 бали                         б) 2 бали                         в) 1 бал

 

Аналіз результатів

30-39 балів 

Дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не лише зрозуміти її, а й пізнати її, поважаєте її, дотримуєтесь найпрогресивніших принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви дієте правильно і можете сподіватися на добрі результати.

 

16-29 балів 

Піклування про дитину для вас питання першочергове, ви маєте здібності вихователя, але не завжди застосовуєте їх послідовно і цілеспрямовано. Часом ви занадто суворі, в інших випадках – надміру м’які, крім того, ви схильні до компромісів, котрі послаблюють виховний ефект. Вам слід серйозно замислитись над своїм підходом до виховання дитини.

 

менше 16 балів 

Перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини. Вам бракує або знань, або бажання  і прагнення виховати дитину, як особистість. Бажано порадитись із спеціалістами – педагогами та психологами, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дитини – дуже складний і відповідальний процес. Ось чому успішне виконання батьківських обов’язків приносить людині найвище моральне задоволення.

 Підсумок зборів.

        Батьки – найголовніші вихователі і вони найперші, хто відповідає перед власним сумлінням, народом, державою, за якість виховання своїх дітей.

        Діти – продовжувачі не тільки батьківського роду, а й соціального ладу. І від того, які духовні та моральні цінності закладуть у їхні душі сім’я та суспільство, залежатиме майбутнє всього народу.

                Кінцевий результат спільної виховної діяльності сім‘ї та школи – сформовані в дитини потреби в здоровому способі життя, розвинений інтелект, широкий усебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу, розуміння відповідальності за подальшу долю суспільства та держави.

        Досягти цього можливо лише за умови, коли в школі створене і належно функціонує єдине виховне середовище, коли педагоги і батьки поділяють всю відповідальність за майбутнє дитини, коли сім‘я та школа діє за принципом єдності слова і діла.

        Любіть своїх дітей не за те, що вони гарні, розумні, здібні, відмінники, помічники, а за те, що вони є. Вони ваша сім’я , ваша родина. І якщо ми складемо всі родини в одну, то у нас вийде весь український народ, вся Україна. Тож не забуваймо, не цураймося ніде і ніколи своєї родини, свого народу, своєї ідентичності.