Бесіда на уроках історії

Бесіда на уроках історії.

Бесіда на уроках історії є формою діалогічною, тобто діалогом між вчителем і учнями. Значення бесіди у викладанні історії, на мій погляд, велике – бесіда є формою обговорення, розумової діяльності з учнями викладеного історичного матеріалу. Бесіда допомагає активно виявляти знання учнів під час обговорення (бесіда за малюнком, бесіда за історичною картою, бесіда за змістом історичного документу).

В бесіді з учнями легше виявити об’єм та якість наявних знань, правильність чи помилковість розуміння ними викладеного матеріалу. Бесіда є чудовим методом перевірки розуміння та засвоєння школярами історичних знань. Бесіда будучи діалогічною формою дозволяє залучити учнів в розумову діяльність. Врешті решт бесіда під час бесіди вчитель організовує застосування раніше отриманих знань для аналізу нового матеріалу та для виконання різних пізнавальних завдань.

Вступна бесіда проводиться, як правило, на початку уроку і має завдання підвести школярів до вивчення нового матеріалу шляхом:

1.     Мобілізації знань отриманих на минулому уроці чи на попередніх уроках;
2.     Систематизації та узагальнення цих знань;

Контрольна бесіда – перевірка рівня розуміння навчального матеріалу, перевірка знань, перевірка результатів виконання самостійної роботи. Контрольна бесіда – це один із методів проведення опитування за минулий урок в тих випадках, коли вчитель ставить собі за мету перевірити підготовку. Як наслідок контрольної бесіди можуть бути виставлені оцінки.

Аналітична або узагальнююча бесіда – основний вид бесіди на уроках історії. Її роль – осмислення вивченого матеріалу, поглиблення і розширення знань. В цьому виді бесіди можно обговорювати викладені вчителем факти, їх порівнювати і протиставляти один одному, виявляти причинно-наслідкові зв’язки. Аналітична бесіда досить гнучка форма роботи на уроці, вона може виступати як:

1.     Методичний елемент під час викладення нового навчального матеріалу, коли вчитель одночасно з викладенням матеріалу ставить перед здобувачами освіти запитання, які потребують осмислення, оцінки фактів, тобто включає елементи бесіди в свою розповідь;
2.     Одного з методів осмислення матеріалу, в цьому випадку бесіду проводять одразу після викладення нового матеріалу;
3.     Основного методу проведення уроку (розгорнутою бесідою нерідко проводять повторювально - узагальнюючі уроки.

Заключна бесіда в кінці уроку носить узагальнюваний характер, в ході такої бесіди підбиваються підсумки уроку та закріплення матеріалу. Одним із завдань заключної бесіди може бути підведення учнів до теми наступного уроку. Заключна бесіда повинна містити лише основні положення і питання, які вивчалися на уроці.

Однією з важливих умов проведення вдалої бесіди є продумане формулювання запитань, які вчитель буде озвучувати під час бесіди. Ці запитання повинні бути підготовлені завчасно в повному і точному формулюванні. Від змісту й характеру запитань, їх чіткості та ясності в значній мірі залежить успіх бесіди.

Які ж вимоги до запитань можно визначити?

1.     Насамперед питання повинно бути доступним. Тобто таким, щоб учні змогли відповісти на нього за допомогою своїх знань а не здогадів. Так, запитання з теми «великі географічні відкриття» чому мореплавці побоювалися виходити у відкритий океан можно ставити перед учнями лише тоді, коли їм вже буде відомо про успіхи в кораблебудуванні і про появу компаса. Якщо ж тема вивчалася давно, то потрібно задати допоміжне запитання, щоб учні пригадали.
2.     Запитання повинно бути точним і визначеним, його зміст та об’єм повинні бути чітко окресленні. Наприклад, краще запитати чиї інтереси захищала «Руська Правда» ніж розкажіть що написано в «Руській Правді».
3.     Запитання повинні відноситися до наявних особливостей тих явищ та процесів, що вивчаються. Недоцільно ставити запитання, які стосуються другорядних дат, незначних цифрових даних і т.д.
4.     Запитання повинно бути дидактично простим, логічно однорідним і одночасно ставити перед учнями одне завдання. Краще уникати подвійних чи потрійних запитань. Запитання альтернативного характеру також потрібні, але як логічні для продовження бесіди. Вони носять допоміжний характер.
5.     Необхідно уникати запитань, які підказують вирішення проблеми, що обговорюється. Такі запитання не сприяють роздумам учнів і тим самим позбавляють бесіду її освітнього значення.
6.     Запитання не повинні бути підступними, які спонукають учнів на неправильні відповіді. Задача вчителя – максимально полегшити вивчення навчального матеріалу, допомогти прийти до правильних висновків.

Такі основні вимоги до запитань для проведення бесіди. Їх виконання допоможе вчителю уникнути помилок під час її організації на уроці. Важливо при підготовці до проведення бесіди спланувати зв'язок між основними запитаннями для послідовного вивчення теми. Плануючи таку роботу можно окреслити загальну суть бесіди. Доцільно створити конспект у вигляді системи запитань так, щоб розв’язок одного запитання вів до обговорення наступного, відкриваючи нові і нові особливості різних історичних явищ.