Цитати відомих людей про математику

  Відомий польський математик Гую Штейнгауз жартома стверджує, що існує закон, який формулюється так: «Математик це зробить краще». Це значить, що коли доручити двом особам, одна з яких є математиком, виконати незнайому їм роботу, то результат завжди буде таким: математик виконає її краще.

     Відомого математика Д.Гілберта якось спитали про долю одного з його учнів, який колись подавав великі надії. «А, це той…- згадав Гілберт, - він став поетом. Для того щоб займатися математикою, у нього занадто мало уяви». 

    Відомому математикові Остроградському спала на думку якась незвичайно приваблива математична ідея в ту мить, коли він ішов однією із вулиць Петербурга. Тоді він почав списувати формулами те, що вважав за чорну дошку, призначену для запису обчислень. Зненацька дошка стала від нього віддалятися. З'ясувалося, що це була карета. Здивований математик гукав услід візнику: «Стривай!

Куди ж ти поспішаєш? Ще трішки!».

     Одного разу нудний аспірант довів свого керівника до того, що той сказав йому: «Ідіть і розробіть побудову правильного многокутника зі 65 537 сторонами» (65 537=2¹⁶+1). Аспірант вийшов, щоб повернутися з потрібною побудовою за 20 років, яка зберігається в архівах у Геттінгені

      Відомий математик Боссю помирав, бувши без пам'яті. Ніхто з його рідних не міг домогтися відповіді на жодне питання. Увійшов друг умираючого. Йому пояснили стан справ. «Зачекайте,  я змушу його відповісти. Скажи-но мені, друже, який квадрат дванадцяти?»- «Сто сорок чотири», - відповідав Боссю. Це були його останні слова.

       Одного разу Ейнштейна спитали, як, на його думку, з'являються винаходи, що змінюють світ. «Дуже просто, - відповів той. – Усі знають, що зробити це неможливо. Але неодмінно знайдеться один невіглас, що цього не знає. Саме він і зробить винахід».

      У Ньютона було дві кішки, які звикли рано вранці будити свого хазяїна. Щоб обидві кішки – велика й маленька – могли вибігати на подвір'я, не турбуючи його, учений пропиляв у дверях два отвори, які відповідали розмірам тварин. Коли наступного дня він розповів про це сусідові, той зауважив, що достатньо було б і одного отвору. «Справді! – вигукнув Ньютон. – А мені це й на думку не спало!»

       Д.Гілберт на лекції в Геттінгенському університеті якось сказав: «Перед кожною людиною є певний обрій. Часом він через певні обставини зменшується до безконечної величини, сгортаючись у точку. Тоді людина каже: це моя точка зору».

    Одного разу Ампер із сином зупинилися в Авіньйоні відпочити. Неуважний Ампер ніяк не міг порахувати, скільки треба заплатити господареві. Урешті-решт йому допоміг зробити це син. «Шановний пане, - зауважив доброзичливий авінйонець, - ви майже не вмієте рахувати, вам слід було б повчитися арифметиці в нашого священника… Звідтоді, як він навчав мене цифрам, минуло багато часу, а я, бачте, ще й досі пригадую».

     Славетний фізик і математик навіть не зміг йому заперечити.