Діагностувальна робота з читання
Аудіювання
Горобчик
Олег Буцень
Маринка вбігла в кімнату весела, задихана і прямо з порога закричала:
— Дивіться! Горобчик!
Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.
— Де?
— Ось,— показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні.
— Напевне, з дерева впала й забилась,— сказала мама.
— А вона видужає?
— Не знаю, треба допомогти їй.
— Видужає! Видужає! — закричали дівчатка.— Ми будемо добре доглядати її.
Того ж дня мама дістала в сусідів стару клітку і посадила в неї горобчика. Маринка і Люда поставили йому блюдечко з водою, накришили хліба, насипали круп.
Перший день горобчик сидів у куточку зажурений. Він підібгав під себе лапки і нічого не їв. Але наступного дня вже почав потроху їсти. А ще через кілька днів весело стрибав по жердинках.
Надворі була весна. Дерева стояли зелені, тепло світило сонце.
Якось підійшла Люда до клітки, що висіла на вікні, дивиться: знову зажурився горобчик, забився в куток. Пролетить повз клітку пташка — він весь стрепенеться, зиркне очком і знову замре. Напевне, схотілось і йому політати в синьому небі. Жаль стало Люді горобчика. Відчинила вона дверцята клітки і… випустила його на волю.
Саме тут прибігла до кімнати Маринка. Побачила порожню клітку, питає:
— А де горобчик?
— Випустила,— відповіла Люда.
— Ех ти,— накинулась на неї Маринка,— а ще хвалилась, що пташок любиш. Не хочеш ти їх доглядати — от і випустила!
— А от і ні! — засперечалась з нею Люда.—
Я більше за тебе їх люблю.
Діагностувальна робота з читання
Аудіювання
Варіант 1
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
Маринка і Люда;
Маринка і Олеся;
Люся і Маринка.
Люда;
мама;
Маринка.
мама;
Маринка;
Люда.
мама;
Маринка і Люда;
тільки Маринка.
хлібом і крупами;
насінням соняшника;
зерном пшениці.
Того ж дня мама дістала в сусідів стару клітку і посадила в неї горобчика.
Дівчата погодували пташку.
Маринка знайшла горобчика.
Відчинила вона дверцята клітки і… випустила його на волю.
Перший день горобчик сидів у куточку зажурений..
____________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Підбери синонім до слова.
Зажурений – ______________________.
9. Встав пропущене слово у речення, користуючись довідкою.
Жать стало ______________ горобчика.
Довідка: мама, Люда, Маринка.
Діагностувальна робота з читання
Аудіювання
Варіант 2
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
Люда і Тетянка;
Маринка і Люда;
Маринка і Леся.
синичку;
горобчика;
голуба.
в стару клітку;
в коробку;
в ящик.
зима;
весна;
літо.
Люда;
Маринка;
мама.
Маринка і Люда поставили йому блюдечко з водою, накришили хліба, насипали круп.
Жаль стало Люді горобчика..
Маринка знайшла горобчика.
Відчинила вона дверцята клітки і… випустила його на волю.
Горобчик підібгав під себе лапки і нічого не їв.
______________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Підбери синонім до слова.
Стрепенувся – _____________________.
9. Встав пропущене слово у речення, користуючись довідкою.
Жать стало ______________ горобчика.
Довідка: мама, Люда, Маринка.
Діагностувальна робота з читання
Читання вголос
Три метелики
Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в сонячному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.
Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.
Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти.
Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли до тюльпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили його захисту:
– Любий тюльпанчику, просимо тебе, відчини свій келих та сховай нас від дощу!
Тюльпан подивився на них і промовив:
– Жовтого й червоного прийму, а білий нехай зостається надворі. – Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:
– Коли ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика, то й ми краще на дощі будемо мокнути.
Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили й її, щоб сховала їх від дощу, але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді й він промовив:
– Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом з своїми братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо.
Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів, що так один за одного обстоювали. Продерлося крізь хмари й кинуло на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, і самі вони зігрілися і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.
Леся Українка
(255 слів)
Діагностувальна робота з читання
Читання вголос
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
Варіант 1
Три метелики
– кількість прочитаних слів.
у великому саду;
на лісовій галявині;
на квітковому полі.
зголодніли;
потрапили під дощ;
заблукали.
білого і жовтого метеликів;
червоного і білого метеликів;
жовтого і червоного метеликів.
вітерець;
сонечко;
лілія.
Сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.
Метелики весело літали цілий день у великому саду.
Сонечко зігріло метеликів.
Просили метелики допомоги у квітів.
Змокли метелики.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Діагностувальна робота з читання
Читання вголос
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
Варіант 2
Три метелики
– кількість прочитаних слів.
заблукали і не могли знайти свій дім;
змокли і не змогли потрапити до хатинки;
зголодніли і не змогли знайти їжі.
до сонечка;
до тюльпана і лілії;
до дзвіночків.
білого метелика;
червоного і білого метеликів;
жовтого і червоного метеликів.
заховалися у іншій квітці;
зігріло сонечко;
повернулися до своєї хатинки.
Сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.
Метелики весело літали цілий день у великому саду.
Сонечко зігріло метеликів.
Змокли метелики.
Просили метелики допомоги у квітів.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Читання мовчки
ВАСИЛЬКО-ЗАБУДЬКО
– Знову забув? – ледве не плачучи запитав Семен. – Я слово дав у бібліотеці книжку не затримувати!
– Завтра обов’язково принесу. Пробач, будь ласка...
Василько завжди так ввічливо, так щиро просив вибачення, що довго на нього ніхто не гнівався. Штовхне дівчинку так, що вона аж у сльози. Враз руку до серця притисне:
– Пробач, будь ласка! Я ненароком! Більше ніколи не буду!
Дівчинка шморгне носом і побіжить далі. А потім увесь день розповідає своїм подругам:
– Цей Василько такий ввічливий, такий ввічливий...
А Василько за хвилину вже іншій дівчинці ніжку підставить. І враз своє улюблене: «Пробач, будь ласка!» Помітили хлоп’ята, що дедалі частіше він промовляє: «Вибач, будь ласка!» То уроки не зробив, то запізнився, то товариша підвів... І щоразу, мов приказка:
– Пробач, будь ласка, я більше не буду!
Зрозуміли однокласники, що Василько – ввічливий хуліган. Треба його негайно провчити! Наступного дня на першій перерві Грицько, пробігаючи повз Василька, досить сильно штовхнув його.
– Ти чого? – здивувався Василько.
– Пробач, будь ласка! – приклав до серця руку Грицько.
– Я більше не буду.
– Гм... – розгнівався Василько – Так, не будеш? – І враз ледве не впав від поштовху Сашка.
– Я, здається, тебе зачепив? – запитав хлопець. – Пробач, будь ласка! Я більше не буду.
Так почалися страждання Василька.
То йому забули повернути зошит, то хтось потягнув щоденник, то куртки переплутав... І всі перед ним вибачалися, обіцяли, що більше не будуть, а на наступній перерві все починалося спочатку.
Якось, виходячи зі школи, Василько зачепився за чиюсь ногу і влетів у снігову кучугуру. Десь згори він почув ввічливе: «Пробач, будь ласка».
А коли він виліз та обтрусився, то побачив, що його портфель висить на дереві, а на ньому крейдою написано: «Пробач, це випадково. Більше не будемо».
Діагностувальна робота з читання
Читання мовчки
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
ВАСИЛЬКО-ЗАБУДЬКО
– кількість прочитаних слів.
легенда;
оповідання;
казка.
у школі;
на дитячому майданчику;
у парку.
чемним;
ввічливим хуліганом;
доброзичливим.
не розмовляли з ним;
не ділилися солодощами;
стали ввести себе так, як поводився Василько з ними.
Добрим жити на світі веселіше.
Лише чужими очима можна побачити свої недоліки.
Вихованість – це не тільки ввічливі слова, а й добрі справи.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Діагностувальна робота з читання
Читання вголос
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) _______________________________
Варіант 2
ВАСИЛЬКО-ЗАБУДЬКО
– кількість прочитаних слів.
Семен;
Василько;
діти.
завжди хуліганим, а потім вибачався;
був завжди привітним;
ніколи не ображав інших.
провчити;
не розмовляти з ним;
не ділитися солодощами.
Грицька;
Семена;
Василька.
Добрим жити на світі веселіше.
Вихованість – це не тільки ввічливі слова, а й добрі справи.
Лише чужими очима можна побачити свої недоліки.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Діагностувальна робота з читання
Робота з літературним твором
Усмішка
Василь Сухомлинський
Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах – злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.
Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови – насупленими, очі – злими.
Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.
Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила – знову назустріч хтось іде. Придивляється – аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
Діагностувальна робота з читання
Робота з літературним твором
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) ___________________________
Усмішка
Варіант 1
Назва твору |
Автор |
Головні герої |
Другорядні герої |
|
|
|
|
весна;
літо;
осінь.
квіти;
сонечко;
метелик.
бабуся;
дідусь;
хлопчик.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Побачила барвистого метелика й ____________________, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її _________________.
___________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
9. Якою ти уявляєш дівчинку?
Намалюй.
Діагностувальна робота з читання
Робота з літературним твором
Дата _______ Прізвище та ім’я учня (учениці) ___________________________
Усмішка
Варіант 2
Назва твору |
Автор |
Головні герої |
Другорядні герої |
|
|
|
|
сонячний травневий;
похмурий осінній;
сонячний літній.
за пташечкою;
за метеликом;
за бджілкою.
бабуся;
хлопчик;
дідусь.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові__________, блакитне небо стало ______________.
7. Чому дівчинка заплакала?
___________________________________________________________________________________
8. Якою була усмішка бабусі? Знайди у тексті і запиши.
___________________________________________________________________________________
9. Якою ти уявляєш дівчинку?
Намалюй.