Дидактичний матеріал (картки) з української мови на тему "Морфологія" 7 клас

Путивльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. Г.Я. Базими

Путивльської районної ради

Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

МОРФОЛОГІЯ, ІІ ЧАСТИНА

Посібник для вчителя

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови

та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Лапузіна О.М.

 

 

 

Путивль

2013 рік

Зміст карток із завданням для учнів 7 класу

 

Дієслово

С-11/	К-1	Визначення значення дієслова.
	К-2	Визначення дієслів у тексті, з’ясування їх ролі.
	К-3,4	Визначення морфологічних ознак дієслова.
	К-5	Вживання дієслів у мовленні; визначення морфологічних ознак дієслів.
	К-6	Уживання дієслів у фразеологізмах. Визначення часу, особи, числа, роду дієслів.
	К-7	Синтаксична роль дієслів.
С-12/	К-1	Розрізнення форм дієслова.
	К-2	Уживання різних форм дієслова.
	К-3	Утворення дієслівних форм.
	К-4	Розрізнення дієслів і його особливих форм.
	К-5	Визначення особливих форм дієслова у фразеологізмах.
С-13/	К-1	Визначення дієслів неозначеної форми, виділення інфінітивних закінчень.
	К-2	Утворення дієслів неозначеної форми
	К-3,4	З’ясування синтаксичної ролі дієслів у неозначеній формі.
	К-5	Утворення дієслів неозначеної форми від інших частин мови.
	К-6	Уживання неозначеної форми дієслів у фразеологізмах.
	К-7	Утворення антонімічних пар із інфінітивів.
	К-8	Синонімічне багатство дієслів неозначеної форми.
	К-9	Визначення неозначеної форми з-поміж дієслів.
С-14/	К-1	Розрізнення доконаного та недоконаного виду дієслів.
	К-2,3	Утворення видових пар дієслів.
	К-4	Визначення виду дієслова.
	К-5	Уживання дієслів доконаного та недоконаного виду у фразеологізмах.
	К-6	Використання видових дієслів у тексті.
С-15/	К-1	Розрізнення дієслів у різних часових формах.
	К-2	Уживання дієслів у потрібній часовій формі.
	К-3	Утворення дієслів ІІ особи в теперішньому часі.
	К-4	Заміна дієслів минулого часу на теперішній.
	К-5	Утворення дієслів ІІ, ІІІ особи однини теперішнього часу.
	К-6	Порівняльний аналіз дієслів теперішнього часу в російській і українській мовах.
С-16/	К-1	Уживання дієслів у формі минулого часу.
	К-2	Розрізнення дієслів за часом.
	К-3	Утворення форм минулого часу.
	К-4	Використання дієслів минулого часу у фразеологізмах.
С-17/	К-1	Визначення дієслів минулого часу в тексті.
	К-2	Заміна дієслів теперішнього часу майбутнім.
	К-3	Уживання дієслів у формі майбутнього часу.
	К-4	Утворення форм дієслова (складної форми майбутнього часу).
	К-5	Утворення складної форми майбутнього часу від складеної.
	К-6	Використання форм майбутнього часу у фразеологічних зворотах.
	К-7	Використання дієслів майбутнього часу в тексті.
С-18/	К-1	Визначення перехідності дієслів.
	К-2	Розрізнення похідних і непохідних дієслів.
С-19/	К-1	Розрізнення дієвідмін дієслів.
	К-2	Визначення дієвідмін дієслів.
	К-3	Утворення й правопис дієслів ІІ особи однини теперішнього або майбутнього часу.
	К-4	Використання дієслів І,ІІ дієвідмін у антонімічних парах.
	К-5	Переклад дієслів І,ІІ дієвідмін з російської мови.
	К-6	Використання дієслів І, ІІ дієвідмін для тлумачення фразеологізмів.
С-20/	К-1	Розрізнення способів дієслів.
	К-2	Утворення антонімічних пар залежно від способів дієслів.
	К-3	Визначення способу й часу дієслова.
	К-4	Уживання дієслів у формі 2-ої особи однини дійсного способу.
	К-5	Утворення наказового способу від дієслів теперішнього часу.
С-21/	К-1	Використання дієслів умовного способу.
	К-2,4	Визначення дієслів умовного способу.
	К-3	Заміна неозначеної форми дієслова умовним способом.
	К-5	Особливості вживання частки б(би).
	К-6	Утворення дієслів умовного способу.
С-24/	К-1	Визначення дієслів наказового способу.
	К-2	Уживання дієслів у наказовому способі.
	К-3	Утворення дієслів наказового способу.
	К-4	Відновлення дієслова у формі наказового способу.
	К-5	Форма ІІ особи однини наказового способу.
С-24/	К-1	Заміна особових дієслів на безособові. Синтаксична роль безособових дієслів.
	К-2	Утворення безособових дієслів і вживання їх у мовленні.
	К-3	Перебудова речень на речення з безособовими дієсловами. Визначення їх синтаксичної ролі.
	К-4	Уживання безособових дієслів у фразеологізмах.
	К-5	Визначення безособових дієслів.
С-27/	К-1	Визначення способу творення дієслів.
	К-2	Розрізнення способів творення дієслів.
	К-3,4, 5,6,8	Творення дієслів.
	К-7	Заміна словосполучень дієсловами, визначення їх способу словотворення.
С-29/	К-1,2	Написання не з дієсловами.
	К-3	Дієслова з не у фразеологізмах.
	К-4	Дієслова з не в народних висловлюваннях.

 

Дієприкметник

С-35/	К-1	Визначення дієприкметників у тексті.
	К-2,3	Розрізнення прикметників і дієприкметників.
	К-4	Морфологічні ознаки та синтаксична роль дієприкметників.
	К-5	Морфологічні ознаки дієприкметників.
	К-6	Творення дієприкметників від дієслів.
	К-7	Творення дієприкметників від прикметників.
С-35/	К-1,2	Узгодження дієприкметників з іменниками.
	К-3	Відмінкові закінчення дієприкметників.
	К-4	Заміна неозначеної форми дієслова дієприкметником у тексті.
С-39/	К-1	Визначення активних і пасивних дієприкметників.
	К-2	Розрізнення активних і пасивних дієприкметників.
	К-3	Визначення активних і пасивних дієприкметників у перебудованих реченнях.
С-40/	К-1	Утворення активних дієприкметників.
	К-2	Заміна активних дієприкметників пасивними.
	К-3	Творення активних дієприкметників минулого часу доконаного виду.
	К-4	Творення пасивних дієприкметників минулого часу доконаного та недоконаного виду.
	К-5	Заміна дієслів неозначеної форми активними дієприкметниками минулого часу.
	К-6	Заміна дієслів неозначеної форми пасивними дієприкметниками теперішнього часу.
	К-7	Порівняння творення активних дієприкметників в українській і російській мовах.
С-41/	К-1	Перебудова речень на речення з дієприкметниковими зворотами.
	К-2	Поширення речень дієприкметниковими зворотами.
	К-3	Побудова речень з дієприкметниковим зворотом із двох простих.
	К-4	Побудова речень з дієприкметниковими зворотами з різною позицією в реченні.
С-42/	К-1	Утворення безособових дієслівних форм на -но, -то.
	К-2	Визначення безособових дієслівних форм на -но, -то в реченнях,з’ясування їх синтаксичної ролі.
	К-3	Заміна дієприкметників на безособову дієслівну форму на -но, -то в тексті.
	К-4	Безособові дієслівні форми на –но, -то в російській і українській мовах.
С-44/	К-1	Розрізнення дієприкметників і прикметників та іменників, в які перейшли дієприкметники.
	К-2	Розрізнення дієприкметників і прикметників.
С-45/	К-1	Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.
	К-2	Розрізнення дієприкметників за суфіксами.
	К-3,4	Н у дієприкметниках.
С-46/	К-1	Підбір до дієприкметників синонімів з префіксом не-.
	К-2,3,4	Написання не з дієприкметниками.
	К-5	Написання не з дієприкметниками під час перекладу з російської мови.

 

Дієприслівник

С-52/	К-1	Визначення дієприслівників у тексті.
	К-2,3	Розрізнення дієслів та особливої форми дієслова – дієприслівника.
	К-4	Поєднання основної й додаткової дій.
	К-5	Синтаксична роль дієприслівників у реченні.
	К-6	Редагування речень із використанням дієприслівників.
С-53/	К-1	Побудова речень із дієприслівниковими зворотами з поданих складних.
	К-2	Побудова дієприслівникових зворотів, уведення їх у речення.
	К-3	Розрізнення дієприслівникових зворотів і словосполучень з дієприкметниками в множині.
	К-4	Утворення дієприслівникових зворотів, уведення їх у речення.
	К-5	Використання дієприслівникових зворотів у тексті.
	К-6,7	Розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
	К-8	Місце дієприслівникового звороту в реченні.
С-55/	К-1	Утворення від дієслів дієприслівників доконаного й недоконаного виду.
	К-2	Визначення виду дієприслівників.
	К-3	Визначення виду дієприслівників.
	К-4	Використання в тексті дієприслівників недоконаного виду.
С-56/	К-1,2,3, 4,5	Написання не з дієприслівниками.
	К-6	Не з дієприслівниками у фразеологічних зворотах.

 

Прислівник

С-60/	К-1	Визначення значення прислівників.
	К-2,3	Використання прислівників у мовленні.
	К-4	Визначення прислівників у тексті.
	К-5	Визначення синтаксичної ролі прислівників.
	К-6	Визначення синтаксичної ролі прислівників у самостійно складеному творі.
С-61/	К-1	Визначення розряду прислівників і їх синтаксичної ролі.
	К-2,3	Використання прислівників (різних розрядів за значенням).
	К-4	Заміна фразеологізмів одним словом – прислівником. Визначення розряду прислівників за значенням.
	К-5	Заміна словосполучення прислівником, визначення розряду за значенням.
	К-6	Використання прислівників у народних прислів’ях.
С-63/	К-1	Визначення прислівників, від яких утворюються ступені порівняння.
	К-2	Утворення ступенів порівняння прислівників.
	К-3	Визначення в тексті прислівників вищого й найвищого ступенів порівняння.
	К-4	Відмінності між ступенями порівняння прислівників і прикметників середнього роду.
	К-5	Використання в тексті прислівників вищого й найвищого ступенів порівняння.
	К-6	Утворення ступенів порівняння прислівників – антонімів.
	К-7	Використання  прислівників вищого ступеня порівняння.
С-65/	К-1	Визначення способу творення прислівників.
	К-2	Розрізнення способів творення прислівників.
	К-3	Розрізнення прислівників і співзвучних сполучень слів.
	К-4	Розбір прислівників за будовою. Наголошення.
	К-5	Наголошування прислівників.
	К-6	Особливості прислівників із подвійним наголосом.
	К-7	Дібрати до схем прислівники.
	К-8	Утворення прислівників.
С-67/	К-1	Утворення прислівників з префіксом по.
	К-2,3	Розрізнення прислівників з по і співзвучних сполук.
	К-4	Розрізнення правопису прислівників через дефіс відповідно до правил.
	К-5	Заміна слів прислівниками-синонімами. Пояснення їх написання.
	К-6	Заміна сталих виразів прислівниками-відповідниками.
	К-7	Правопис прислівників разом і через дефіс.
С-68/	К-1	Розрізнення прислівників, що пишуться разом і окремо.
	К-2,3	Розрізнення прислівників і однозвучних слів.
	К-4	Визначення словосполучень, до складу яких входить прислівник (розрізнення прислівникових сполук і однозвучних з ними слів).
	К-5	Будова словосполучень зі словами, знімаючи скісну риску.
	К-6	Правопис прислівників і прислівникових сполук.
С-69/	К-1,2,3, 4,5	Написання и та і в кінці прислівників.
С-70/	К-1,2,3, 4,5	Написання -н- та -нн- у прислівниках.
	К-6	Заміна прислівниками з -н- або -нн- фразеологізмів.
	К-7	Утворення словосполучень з прислівниками, що мають -н- або -нн-.
С-72/	К-1	Розрізнення прислівників з не – частиною речення, з не – префіксом, з не – часткою.
	К-2,3	Написання не з прислівниками.
	К-4	Розрізнення правил написання не з прислівниками.
	К-5	Використання прислівників з ні у фразеологізмах.
	К-6	Написанні ні з прислівниками.
	К-7,8	Написання не і ні з прислівниками.

 

Прийменник

С-79/	К-1,2	Визначення відношень, що виражають прийменники.
	К-3	Утворення словосполучень із прийменниками.
	К-4	Використання прийменників у російській і українській мовах.
	К-5	Визначення прийменників у тексті.
	К-6	Прийменники й однозвучні слова.
	К-7	Використання прийменників у фразеологізмах.
	К-8	Синонімічність і антонімічність прийменників.
	К-9	Використання прийменників у-в.
С-80/	К-1	Засіб зв’язку в словосполученні.
	К-2	Утворення словосполучень з іменами, використовуючи прийменники.
	К-3	Утворення словосполучень, використовуючи подані прийменники й ураховуючи зазначені відмінки.
	К-4	Використання прийменників (суфіксів у або в).
	К-5	Вибір потрібного варіанта прийменників з, із чи зі.
	К-6	Визначення відмінків, у яких уживаються іменники й займенники з прийменниками.
С-82/	К-1	Розрізнення похідних прийменників, які утворилися шляхом переходу з інших частин мови, й інших частин мови.
	К-2,3	Розрізнення прийменників за будовою.
	К-4,5	Розрізнення прийменників за походженням.
С-83/	К-1,2, 3,4	Написання похідних прийменників.
С-84/	К-1,2	Переклад словосполучень з прийменниками.
	К-3	Відповідники українські російським конструкціям з прийменником по.
	К-4,5	Правильне вживання прийменників.
	К-6	Розрізнення прийменникових сполук і прислівників.
	К-7	Правильне вживання прийменників.
С-85/	К-1	З’ясування смислових зв’язків, що виражають сполучники.
	К-2	Використання сполучників у тексті.
	К-3	Визначення сполучників у перекладеному з російської мови тексті.
С-86/	К-1,2	Визначення виду сполучників за будовою та вживанням.
	К-3	Будова речень зі сполучниками сурядності.
	К-4	Використання підрядних сполучників.
	К-5	Розрізнення сполучників підрядності та сурядності.
	К-6	Визначення груп за значенням сполучників підрядності.
	К-7	Використання сполучників підрядності для побудови речень.
	К-8	Використання сполучника і(й) у реченнях.
С-87/	К-1	Розрізнення простих, складних сполучників.
	К-2	Заміна простих і складних сполучників складеними.
	К-3,5, 6,7	Розрізнення сполучників і однозвучних слів.
	К-4	Написання сполучників.
С-89/	К-1	Розрізнення виразів, у яких наявні або відсутні  частки.
	К-2	Визначення часток у реченнях, їх ролі.
	К-3	Використання часток у мовленні.
	К-4,5	Розрізнення часток за розрядами.
С-90/	К-1,4,5, 6,7	Визначення й написання часток.
	К-2	Написання часток.
	К-3	Написання часток у російській і українській мовах.
С-92/	К-1,2	Написання не і ні з різними частинами мови.
	К-3	Не з іменниками.
	К-4	Не з прикметниками.
	К-5	Не з дієприкметниками.
	К-6	Не і ні у  складі фразеологізмів.
	К-7	Написання не і ні з різними частинами мови.
С-93/	К-1,2	Визначення груп вигуків.
	К-3	Використання вигуків у мовленні.
С-94/	К-1,3, 4,5	Правопис вигуків.
	К-2	Правопис вигуків, розділові знаки при них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С. –11/К-1

Дієслова записати у дві колонки: у І – ті, що означають дію, у ІІ – стан. Поставити до кожного питання. Увести по 2 в речення.

Писати, їжджу, спить,бадьоришся, розпитувати, сидить, бажати, захоплюється, боротися, відчуває, сіємо, дрімають, будую, стояти.

 

 

 

С. –11/К-2

Прочитати текст. Виписати дієслова. З’ясувати, яку роль виконують дієслова у мовленні.

Почаївський монастир

Серед видатних благодатних місць Святої Православної Церкви широко відома Почаївська Свято-Успенська Лавра – духовна святиня православного люду. У глибині віків заховалася дата її заснування на цій Святій горі. 1240 рік. Хан Батий у Києві. Монголо-татарське іго оскверняє охрещену князем Володимиром землю, руйнує все святе. Києво-Печерські ікони ідуть на Волинь, шукаючи порятунку, і знаходять його на скелястій, покритій густим лісом горі, де і засновують монастир. Сюди приносять вони суворий аскетичний дух преподобних Антонія і Феодосія Печерських, а місце свого усамітнення називають на пам’ять про річку Почайну,і на березі якої колись стояв їхній монастир. Тоді ж, як оповідає древній переказ, ікони-пустельники удостоїлися благословення Матері Божої. Вона з’явилася їм на скелі подібно неопалимій купині з короною на голові і скіпетром у руці, залишивши на камені слід своєї правої стопи, який з того часу наповнений цілющою водою.

 

 

С. –11/К-3

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Указати дієслова, визначити час, особу, число, рід кожного.

Довго громи гуркотіли, бл…скавка в хмарах в…лась. Дніпро р…ве й р…втиме поки віку. Я зрозумів журбу його в…лику. Сонячним усміхом з неба в…сна засміялась, глянула поглядом ясним, блак…тним, ш…роким. Пташка щ…бече, квітки зацвіли, пахнуть і ваблять своєю красою (З тв. Грінченка).

 

 

 

С. –11/К-4

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначити час, особу, число, рід дієслів.

Скресла крига пройшла. Шумить Дніпро сивіє й чорніє плескає в береги. Розвивається верба зеленіють комиші.

Зацвіли вишні прокувала сива зозуля. Прослався барвінок голубо зацвів повився горобиний горошок цвіте – процвітає мак повний розкинувсь по землі синій ряст розрослась зелена рута (За Марком Вовчком).

 

 

С. –11/К-5

Прочитати. Відновити деформований текст, увівши потрібні за змістом дієслова у відповідній формі.

Молчанський монастир

Молчанський монастир більше чотирьох століть … оплотом православної віри для багатьох людей, страждущих … і … животворну силу слова Божого. … монастир наприкінці XVI століття. Архітектурний ансамбль компактно … на вершині присеймського пагорба. У будові монастиря органічно … елементи української і російської архітектури. Це викликано тим, що Путивль як порубіжне місто здавна … українці та росіяни.

 Довідка: є; торкнутися; відчути; збудовувати; ґрунтуватися; зливатися; населяти.

 

 

С. –11/К-6

Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Указати в них дієслова; визначити їх час, особу, число, рід.

З очей іскри полетіли; не сходить з язика; як п’явка крикне, як рак свисне; плаває як вареник у маслі; як Бог на душу покладе; було за царя Гороха.

 

 

С. –11/К-7

Прочитати вислови усної народної творчості. Прокоментувати їх зміст. Визначити, яку синтаксичну роль виконують дієслова.

1) Без діла сидіти – можна одубіти. 2) Багато спати – мало жити. 3) Батько просить поорати – гості просять танцювати. 4) Лінуватися та гуляти – достатку не мати (Нар. творчість).

 

С. –12/К-1

Прочитати текст. Виписати форми дієслова до відповідної колонки таблиці. До кожної з форм поставити запитання.

Михайлівський Золотоверхий

Михайлівський Золотоверхий собор був однією з найповніше збережених пам’яток Києва. Усередині XVIII століття весь храм перебудовано в стилі українського бароко. Ставши семиверхим, Михайлівський храм знову підніс золоті бані грушовидної форми над містом-героєм. Ліпленням пишно було оздоблено фасад. Центральний фронтон увінчав мідний позолочений горельєф Архістратига Михайла. Інтер’єр розписано у стилі бароко.

З 1920 року монастир почали грабувати, а у 1937 році наказ знищити було здійснено.

На зламі тисячоліть Михайлівський Золотоверхий собор знову підніс золоті бані (За О. Фісун).

 

Інфінітив	Особові форми	Дієприкметник	Дієприслівник	Безособова форма

 

 

С. –12/К-2

Продовжити кожен рядок форм дієслова 4-5 власними прикладами. Увести 4-5 прикладів у самостійно складені речення.

Розмальовуючи – …

Відроджувати – …

Захищено – …

Працював би – …

Аналізуючий – …

 

 

С. –12/К-3

Від поданих слів утворити всі дієслівні форми. Записати їх, визначити форму дієслова.

Зразок. Писати (інфінітив) – пишучи (дієприслівник), написаний (дієприкметник), написано (безособова форма), написала б (особова форма).

Надумати, нагріти, замовити, прочитати, віддати, створити.

 

 

С. –12/К-4

Записати слова в три колонки: дієслова, дієприкметники, дієприслівники.

Написаний, написати, написавши, розказуючи, розказаний, розказати, дивлячись, принесений, переглянутий, співаючи, намалювати, бажаючий, бажати, знаючи, передавши, подумав.

 

 

С. –12/К-5

Указати особливі форми дієслова в поданих фразеологізмах. 2-3 фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

Із заплющеними очима; з розкритими обіймами; засукавши рукава; його пісня скінчена; крила обрізані; висолопивши язика; поклавши руку на серце; верства мальована; насиджене місце; на ніч глядячи; недовго думаючи; не згортаючи рук; не мудруючи лукаво; роззявивши рота; затягнувши пасок.

 

 

С. –13/К-1

Виписати дієслова в неозначеній формі, виділити закінчення.

Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. Треба прясти,, щоб руб’ям не трясти. Упіймав чи не впіймав, а погнатись можна. Добре того лякати, хто боїться. Хотів минути пень, та наїхав на колоду (Нар. творчість).

 

 

С. –13/К-2

Від поданих дієслів утворити неозначену форму, виділити закінчення.

Готується, знають, слухатиме, прибіг, занесла, напишу, тримаю, думають, працюєш, варила.

 

 

С. –13/К-3

З’ясувати синтаксичну роль дієслів у неозначеній формі.

1) Читати для нього – справжня насолода. 2) Я хотіла побачити свого друга. 3) У мене не було бажання сперечатися. 4) Олег запропонував пограти у футбол. 5) Ігор прийшов привітати друга.

 

 

С. –13/К-4

Записати речення, з’ясувати синтаксичну роль дієслів.

1) Цілує сонце рушники, що ненька вміла вишивати (М. Сингаївський). 2) Я до твоїх долонь вертаюсь, мамо, читати наймудрішу книгу з книг (В. Баранов). 3) Ти вчиш мене, кохана мати, любити працю… (Р. Завадович). 4)Та жити без пісні – туманити світ (І. Драч).

 

 

С. –13/К-5

Від поданих слів утворити неозначену форму дієслова.

Синій, спів, жаль, говір, плач, сирота, журба, червоний, нахил, голос, вигляд.

 

 

С. –13/К-6

Продовжити фразеологізми, до складу яких входять інфінітиви. Розтлумачити ці фразеологічні звороти.

1. Бебехами …
2. Голову …
3. На голові …
4. … лиха закаблукам.
5. … зуби.

Довідка: годувати, прогризти, ходити, дати, продавати.

 

 

С. –13/К-7

До поданих дієслів неозначеної форми дібрати антоніми. Визначити, що означають дієслова: дію чи стан. Скласти з ними словосполучення.

Любити, будувати, хвалити, захворіти, працювати, сваритися.

 

 

С. –13/К-8

До дієслів дібрати синоніми. Виділити стрижневе слово.

Любити, будувати,хвалити, захворіти, працювати, сваритися.

 

 

 

С. –13/К-9

Виписати з-поміж дієслів інфінітиви. Увести 3-4 в речення.

Любиш, червоніти, мастити, приїхав, нагодувала, зрубав, будуватиме, поїсти, перефарбувала, зшити, митися, скопували, поливати, бризкати, перечитала.

 

С. –14/К-1

Розподілити дієслова на дієслова доконаного та недоконаного виду.

Співати, заспівати, знати, посіяти, прийти, замислитись, тривати, нести, білити, передавати, передати.

 

 

С. –14/К-2

До поданих дієслів дібрати видові пари. Якими суфіксами та префіксами відрізняються дієслова в кожній із пар?

Кликати, летіти, подружитися, зробити, казати, сунути, вливати, дякувати.

 

 

С. –14/К-3

Від поданих дієслів утворити дієслова іншого виду. Пояснити чергування в коренях слів.

Запирати, спиратися, загородити, пригостити, насолодитися.

 

 

 

С. –14/К-4

Записати речення, визначити вид дієслів.

Високо в небі пливло сонце, досушувало хліба. Ніжне голубе марево тремтить, переливається хмарами, і здається, що десь далеко-далеко грає велика ріка. На південь мчали легенькі попелясті хмарки, інколи закриваючи сонце. На жита впали тіні, злетів вітерець і приніс прохолоду (О. Десняк).

 

 

 

 

 

 

С. –14/К-5

Із поданими фразеологізмами скласти речення. Виділити дієслова, визначити їх вид. Пояснити значення фразеологізмів, замінити їх синонімічними із довідки.

Шилом патоки вхопити. Веремію закрутити. Руки розв’язати. Розводити боби. Гострити зуби.

Довідка: зазнати невдачі, базікати, затіяти колотнечу, прагнути комусь зла, звільнитися від залежності.

 

 

 

 

С. –14/К-6

Записати текст, уставивши потрібні за змістом дієслова з довідки, визначити їх вид.

Не раз … Кодак із рук до рук, не раз Кодацькі скелі … гарячою кров’ю, аж поки нарешті … тут усе: і вибухи гармат, і гомін бойовища, й пісні волі. І … тільки один живий свідок давніх подій – поріг Кодацький, що й досі … за лицарями волі та … нам про минуле (А Кащенко).

Довідка: переходити, вмиватися, зникати, лишатися, тужити, співати.

 

 

 

С. –15/К-1

Прочитати текст, виписати дієслова, визначити час.

Десь над полем ударив об дзвінку стіну тиші жайвір. Пісня полилася над високими хлібами, що, схиливши важке, налите зерном колосся, завмерли в чеканні. Ледь-ледь ворушать вусиками колоски і наче перешіптуються проте, щоб не зронити на землю жодної зернини. Кожен колосок чекає на людські дбайливі руки. Ляже він на шкарубну долоню важкими смаглявими зернятками, і побачать хлібороби, що виріс не пустодзвоном, а виправдав сподівання людські ( С. Носань).

 

 

 

 

С. –15/К-2

Записати текст, ставляючи дієслова в потрібній часовій формі. Виділити закінчення.

Військовий флот Війська Запорізького (скласти) виключно чайки, що (звати) ще байдаками. Правда, були випадки, коли за часів Самійла Кішки та Сагайдачного, запорожці (користуватися) в боях і кораблями, та їх вони самі (не будувати), а (відбивати) в турків. Чайки ж (виробляти) в Січі. Днище (видовбувати) з липи. До нього (примальовувати) дерев’яні ребра, а на ті ребра (набивати) боки з товстих дощок. Виготовлена чайка (мати) сажнів до десяти в довжину. Після того її (конопатити), (приробляти) на обох кінцях чердаки, на яких під час походів (пересувати) харчі та зброю (За А.Кащенком).

 

 

С. –15/К-3

Утворити дієслова 2-ої особи однини та множини теперішнього часу.

Помічати, пишатися, зберегти, наслідувати, перемагати.

 

 

 

 

С. –15/К-4

Прочитати текст, знайти дієслова минулого часу, замінити їх теперішнім й записати.

Відцвіли сади і весняні першоцвіти. Затихли солов’їні трелі в садах і перелісках. Та не змарніла краса природи з відходом весни.

Буйною зеленню закучерявились ліси, гаї і парки. Наливаються соком яблука і груші, у лісах уже загорілися рум’янцем принадні плоди суниць, з’явилися перші боровики й лисички.

 

 

 

С. –15/К-5

Від поданих дієслів утворити й записати форми теперішнього часу 2-ї і 3-ї особи однини, позначити закінчення.

Зустрічатися, з’являтися, сміятися, дивитися, летіти, творити.

 

 

С. –15/К-6

Перекласти й записати слова українською мовою. Порівняти написання дієслів в обох мовах.

Помнишь, стоишь, видишь, гуляешь, стоит, дрожит, купаешься, собираешься, учишься, трудятся, чувствуется, стараются, отличаются, обращаются, пользуются, умещаются.

 

С. –16/К-1

Переписати, поставити дієслова, що в дужках, у формі минулого часу.

1) Буйно (сходити) пшениця, так, аж серце (молодіти) (М. Рильський). 2) За гори вже сонце (ховатись), рожевій хмарки (пливти) (М. Рильський). 3)(Співати) пташки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Сосюра). 4) Вечірнє сонечко гай (золотити), Дніпро і поле золотом (крити) (Т.Шевченко).

 

С. –16/К-2

Записати дієслова в три колонки: у І – теперішнього часу, у ІІ – минулого, у ІІІ – майбутнього.

Працюю, вчуся, носив, бігатиму, дихає, несла, шаную, берегтиме, садить, полив, садитиме, привезе, допоміг, стереже, змагався, мріє, їхатиму.

 

 

С. –16/К-3

До дієслів записати всі можливі форми минулого часу. Виділити суфікси, характерні для дієслів минулого часу. Дібрати до дієслів синоніми.

Вести, гасити, дивитися, здійснювати, куштувати.

 

 

С. –16/К-4

До фразеологічних зворотів дібрати відповідні сполучення слів. Визначити в них дієслова минулого часу, виділити в них суфікси.

1. Піймав облизня.  1. Робити щось без бажання.
2. Гаплик пришити.  2. Накинувся з прогнозами.
3. Розводити кислиці.  3. Знайти співчуття.
4. Накрив мокрим рядном. 4. Залишився ні з чим.
5. Як море горить.  5. Зробити дошкульне зауваження.
6. Нагріти душу.   6. Плакати.

 

 

С. –17/К-1

Виписати дієслова майбутнього часу, визначити форму (проста, складна чи складена), утворити від них форму минулого часу.

Першими, як зійде сніг, зацвітуть братки, за ними голубі проліски, потім сон-трава. А там – розпустяться грона бузку, засиніє земля, вкрившись килимом незабудок, дзвіночків, барвінку. Згодом стрімко пов’ються пагони запашного горошку та кручених паничів. І запишається казковий синьо-блакитний розмай весняного квітування. Блакитне цвітіння завершать восени косарики та айстри.

 

 

С. –17/К-2

Записати речення,замінивши дієслова у форми теперішнього часу майбутнім.

Ніжний шелест листя осики нагадує плескіт далекого моря. Замріяно лопотить листям береза. Кличуть під легку, прозору тінь крони ясеня, липи, дуба, які ніколи не закривають повністю бірюзової далечини неба. Навиває тихий спокій тонкий аромат матіоли. Заспокоює очі голубий та синій колір квітів.

 

 

 

С. –17/К-3

Відновити текст, розкриваючи дужки й ставлячи дієслова у формі майбутнього часу.

(Поїхати) знайомитися зі степовим біосферним заповідником Асканія-Нова. (Відвідати) штучний ставок та пташник. (Знайомитися) з життям промислово-мисливських і декоративних птахів. (Цікавитися) планами на майбутнє.

 

 

С. –17/К-4

Від неозначеної форми дієслова утворити складну форму майбутнього часу в І - ій і ІІ - ій особах однини та множини. Виділити закінчення.

Летіти, сидіти,казати, берегти, запрягти, стерегти.

 

 

С. –17/К-5

Утворити від складеної форми майбутнього часу складну. 2-3 форми ввести в речення, ускладнені однорідними членами.

Буде радіти, буду стояти, будемо служити, будемо будувати, будемо захищати.

 

 

С. –17/К-6

До фразеологічних зворотів дібрати синонімічні дієслова з довідки. Утворити від них складену форму майбутнього часу.

Крутити носом і пасти задніх; ані пари з уст; узятись за розум і продати душу.

Довідка: розумнішати, вередувати, мовчати, зрадити, відставати.

 

 

С. –17/К-7

Відновити вислови усної народної творчості, уставляючи потрібні за змістом дієслова у формі майбутнього часу з довідки. Визначити форму майбутнього часу.

1)Бистра вода як …, та і …, а тиша – шумить і шумить. 2) Біля жару й камінь … 3) Біля сухого дерева і мокре … 4) Блискавка … - і камінь … 5) від зрізаного дерева пагінці таки … (Нар. творчість).

Довідка: надійти, перепадати; тріснути; горіти; блищати, тріщати; прорости.

 

 

 

 С. –18/К-1

Записати речення, визначити перехідність дієслів.

Грамотний уміє читати і рядки, і між рядками. Наука і труд добрі плоди дають. Щоб правду знати, треба книжку читати. Не вчи орла літати, а соловейка співати. Бережи честь змолоду, а здоров’я під старість (Нар. творчість).

 

 

 

 

С. –18/К-2

Записати подані словосполучення у два стовпчики: І – перехідні дієслова, ІІ – неперехідні.

 Пишуть твір, малює на дошці, їхати в метро, підійшли до школи, вивчив вірш, заспівав пісню, відрізати хліба, не прочитав оповідання, бережіть природу, грає у футбол, не помітила помилки, підійти до школи, стрибнути з трампліна.

 

С. –19/К-1

Дієслова І та ІІ дієвідмін записати у дві колонки.

Колишуть, просять, їздять, знають, стережуть, ріжуть, мостять, радіють, летять, возять, товчуть, говорять, кажуть, сіють, люблять, ідуть.

 

С. –19/К-2

Записати речення, виділити закінчення дієслів, визначити їх дієвідміну.

Веселе сонечко гай золотить, Дніпро і поле золотом криє (Т.Шевченко). Ніжне, голубе марево тремтить, переливається хмарами, десь далеко грає велика ріка (О. Десняк). Кругом простилається така безмежна синя широчінь, що й оком не зглянеш (Гр. Тютюнник).

 

 

С. –19/К-3

Переписати приказки, ставлячи подані в дужках дієслова у формі 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу. Виділити закінчення, пояснити їх написання.

 Шилом моря не (нагріти). Не (вміти) шити, так і не пори. Незбочуй з дороги, бо (поламати) ноги. (Сказати) гоп, коли (перескочити). Водою воду не (загатити). щербатого горшка не (поправити). Коли (топитися), то й за соломинку (вхопитися) (Нар. творчість).

 

 

С. –19/К-4

До поданих дієслів дібрати антоніми, визначити їх дієвідміну. З двома парами дієслів скласти й записати речення.

Згадуєш, будуєш, знаходиш, блищиш, журишся, ненавидиш, пам’ятаєш, хвалиш, трудишся, смієшся.

 

С. –19/К-5

Перекласти українською мовою. Визначити дієвідміну дієслів.

Весна прийшла

Пришла весна. Быстро тает снег, и на полях всё больше появляется чёрных проталин. Прилетают грачи и устраиваются в своих гнёздах. Сады и рощи наполняются громким пением зябликов. Пробуждается берёза. Почки её разбухают, расправляются и вскрываются. Из них появляются маленькие листочки.

 

 

С. –19/К-6

Розтлумачити подані фразеологічні звороти. Визначити дієвідміну дієслів-тлумачень.

1) За холодну воду не братися. 2) Варити воду. 3) Прикусити язик. 4)Міняти шило на швайку. 5) Чесати язика. 6) Язик держати за зубами. 7)Як після маку. 8) Моркву скребти. 9) З торбою пустити.

 

 

С. –20/К-1

Із речень виписати дієслова, розподіляючи їх за способом у 3 колонки: І – дійсний спосіб, ІІ – умовний, ІІІ – наказовий.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога, за нею душу погублю! Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали зраділи б старому (Т. Шевченко). Гей, ізгадайте, браття вкраїнці, чим ви на світі бували, як волю нашу, волю народну всі ми гуртом здобували! (Б. Грінченко). Ви ж ідіть все далі й далі та глядіть пряму дорогу, сміло хрест беріть на плечі, душу й серце дайте Богу (Я. Щоголів).

 

 

 

С. –20/К-2

Визначити спосіб дієслів і дібрати до кожного антоніми, записати їх, поставивши у тому ж способі.

Запам’ятай, станьмо, розповіла б, здійснив би, рухався, сумували.

 

 

 

 

С. –20/К-3

Записати речення, визначити спосіб і час дієслів.

До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання – рідна мова. Український народ творив свою мову впродовж віків. У слові рідної мови захована якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію.

(За І. Вихованцем)

 

 

 

С. –20/К-4

Відновити народні вислови, поставивши дієслова, що в дужках, у формі 2-ої особи однини дійсного способу.

1) Як (дбати), так і (мати).

2) Як (працювати), так і (мати).

3) Як не (робити), так й не (мати).

4) Як (робити), так і (ходити).

5) Як (шити), так і (пороти).

(Нар. творчість)

 

 

 

С. –20/К-5

Утворити від поданих дієслів теперішнього часу форму наказового способу.

Кличете, наближатися, малюєте, розвиваємо, плекаємо, принесемо, в’яжете, радіємо, пишаємося.

 

 

 

С. –21/К-1

Дописати речення, уводячи в кожне з них дієслово умовного способу.

Якби ми послухали вчителя, то …

Якби я не поспішав, то …

Якби я був директором школи, то …

Без теплого одягу …

 

 

С. –21/К-2

 

Виписати дієслова умовного способу.

Чому мені, Боже, ти крилля не дав? Я б землю покинув і в небо злітав (М. Петренко). Якби мої думи німії та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця довга розмова (Леся Українка). А от без пісні, що співала мати,  я навіть дня прожити б не зміг (В. Вихрущ). Хотілось би мені не біль і не тривоги, а радість і любов у широкий світ нести. (Г. Кривда). І риба співала б, коли б голос мала (Нар. творчість).

 

 

 

 

 

С. –21/К-3

Замінити неозначену форму дієсловом умовного способу, записати, розставляючи пропущені розділові знаки.

1) Якби я не забула диск ми з подругою (подивитися) цікавий фільм. 2)(Бути) в нас автомобіль я (вчитися) його водити. 3) Тебе я (слухати) довіку куме мій (Л. Глібов).

 

 

 

 

 

 

С. –21/К-4

З-поміж дієслів виписати ті,  що вжиті у формі наказового способу. Увести 3-4 в речення.

Збагнув би, посолив, сядь, цвенькала б, хай наймитує, днювали, обідати, зрозумів би, нехай пишуть, приїдьте, присвоїв, покращила, прориваються, сідатиме, утворіть, чіплявся б, випік, палахкотів би, заміси.

 

 

 

 

 

 

 

 

С. –21/К-5

Списати уривки з віршованих творів, розкриваючи дужки. Виділити закінчення дієслів умовного способу. Визначити число й рід дієслів умовного способу. З’ясувати особливості вживання частки б (би).

 

 

Заздрю я бджолі найбільше в світі.

Коли (б, би) так навчився працювати –

Скільки міг (б, би) правди назбирати

 У життя,

На буйнім його цвіті.

П. Воронько

Якби я втратив очі, Україно,

То зміг (б, би) жить, не бачачи ланів,

Поліських плес, подільських ясенів,

Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.

У глибині моїх темнот і снів

Твоя лунала (б, би) мова солов’їно;

Той світ, що ти дала мені у вікно,

Від сяйва слова знову (б, би) заяснів.

Д. Павличко

 

 

 

 

 

 

 

 

С. –21/К-6

Утворити від поданих дієслів форму умовного способу. Змінити ці дієслова за родами й числами.

Хотіти, працювати, доторкнутися, повірити, писати.

 

 

 

С. –24/К-1

Виразно прочитати вірш. З’ясувати, до кого і чому М. Рильський звертається у своєму творі. Знайти й виписати дієслова наказового способу. Визначити їх стилістичну роль у поетичних творах.

Мова

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як5 розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

 

С. –24/К-2

Відновити прислів’я, розкриваючи дужки і ставлячи дієслова в наказовому способі. Виділити закінчення.

1. (Бути) спокійні, як порося в мішку.
2. (Драти) лихо, поки спокійно.
3. Де тин нижчий, там і  (перелазити).
4. (Ждати) у моря погоди.
5. (Знати) віл з волом, а кінь – з конем.
6. (Знати) кінь з конем, свиня зі свинею, рідня з ріднею.
7. (Знати) годині ціну, хвилинам – рахунок.

(Нар.творчість)

 

 

 

С. –24/К-3

Утворити від дієслів форму наказового способу в усіх можливих особових формах. Скласти з ними речення-заклики на тему «Підвищення культури поведінки»

Берегти, порадити, розказати, перевіряти, боротися.

 

 

С. –24/К-4

Відновити дієслова у формі наказового способу.

1. Лізти (у формі І особи множини).
2.  Сидіти (у формі І особи множини).
3. Стати (у формі І особи множини).
4. Вносити (у формі І особи множини).
5. Лагодити (у формі ІІ особи множини).
6. Вивозити (у формі ІІ особи множини).
7. Примітити (у формі ІІ особи множини).
8. Дозволити (у формі ІІ особи множини).

 

 

С. –24/К-5

Дієслова різати, вірити, стежити, ударити, висипати,  залишити, покликати, поставити у формі ІІ особи однини.

 

 

С. –26/К-1

Прочитати текст. Замінити в тексті особові дієслова на безособові. З’ясувати, які зміни відбудуться у висловлюванні. Визначити синтаксичну роль безособових дієслів.

На грядці видніється суниця. Її користь ніхто не переоцінить. Вона виводить камені, зміцнює серце. Суниця лікує анемію, зміцнює десна, кістки і зуби. Тому виводять різні сорти цієї культури і високо її цінують.

 

 

С. –26/К-2

 Від поданих дієслів утворити безособові. Увести їх у самостійно складені речення на тему « Природа – помічниця».

Чує, бачить, живе, діє, працює, хоче.

 

 

С. –26/К-3

 Перебудувати кожне з речень так, щоб у ньому було безособове дієслово. Визначити синтаксичну роль безособових дієслів.

У лісі пахне глиця. Вітер розвіяв листя. туман покрив поле. рясний весняний дощ покропив землю. Вода залила луки. Друзі не хотіли розлучатися. Василько не міг заснути.

 

 

 

С. –26/К-4

 Пояснити значення фразеологізмів, назвати вжиті в них безособові дієслова. З двома скласти речення.

Запахло смаленим. Мову зав’язало. Мов окропом обдало. Як водою змило. Носом крутити.

 

 

 

С. –26/К-5

 Виписати з речень безособові дієслова, пояснити їх значення.

Вечірнім золотом зорі залило поле (В. Сосюра). Від річки війнуло холодним духом конопель і нагрітої за день води (В. Земляк). Не спиться мені: в голові шумить, як у млині (Марко Вовчок).  Хочеться казки. Хочеться тиші (М. Семенко). Усе небо затягло важкими чорними хмарами (М.Старицький).

 

 

 

С. –27/К-1

 Записати речення, визначити спосіб творення дієслів.

Вітряки на горбах по насторожували крила (П. Куліш). У пахучу пишу вечорову соловей протьохкав і замовк, ніби з пісні викинули слово, ніби з крони обірвавсь листок (Л. Талалай). Люблю я слухать солов’їв, коли роса в траві заблисне (В. Сосюра).

 

 

 

С. –27/К-2

 Записати дієслова у три колонки: у І – утворені префіксальним способом; у ІІ – суфіксальним; у ІІІ – префіксально-суфіксальним.

Випрасувати, сідлати, стратити, вдуматися, зрешетити, влетіти, змерзнути, недосолити, голосувати, партизанити, озвучити, пояснити, обезводіти.

 

С. –27/К-3

 Утворити префіксальним способом від поданих дієслів слова й записати їх.

 Миритися, в’янути, цвісти, йти, єднати, сміятися, летіти, друкувати, їхати, брати.

 

 

С. –27/К-4

 Утворити префіксальним способом слова з протилежним значенням.

 Заносити, закривати, входити, відчепити, згорнути, взуватися, причалити, з’єднати, відгорнути, намотати.

 

 

С. –27/К-5

Утворити від поданих слів суфіксальним способом дієслова.

Переписати, розум, зима, завоювати, ви, кричати, товариш, гра, розмова, світлий, черговий, ой.

 

 

С. –27/К-6

Від поданих слів утворити префіксально-суфіксальним способом дієслова.

Співати, два, кращий, свій, більший, читати, корінь, хвороба, ліки, кашель, жаль.

 

 

С. –27/К-7

 Замінити словосполучення дієсловами. Визначити спосіб їх словотворення.

 Рибу ловити, єдина боротьба, змінювати за дієвідмінами, тихий мир, козу водити,  благо робити.

 

 

С. –27/К-8

Від дієслів утворити якомога більше дієслів префіксальним способом.

Зразок. Учити – перевчити, довчити, недовчити, підучити, відучити.

 Нести, читати, майструвати, різати, слухати.

 

 

 

С. –29/К-1

 Утворити від поданих дієслів за допомогою частки не нові слова. записати до однієї із колонок таблиці.

 

Разом	Окремо

 

 Може, спочивати, їсти, лежати, здоровиться, здужати, славити, боятися, довантажити, доопрацювати, волити, розповісти.

 

 

 

С. –29/К-2

 Записати, знімаючи скісну риску.

 Не/бачив, не/чув, не/догнав, не/вгавати, не/зчутися, не/спинив, не/зав’язав, не/хтував, не/під’їхав, не/добачати, не/славити (ганьбити), не/їздив, не/літати, не/дістати, не/дострибнути, не/допомагати, не/пішов.

 

 

 

С. –29/К-3

 Розкрити зміст поданих фразеологізмів. Пояснити написання дієслів з не. 2-3 фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

 Не/дати  порошині  впасти; не/шкодувати фарб; не/має відбою; не/добитися толку; не/доїдати шматка хліба; на дорозі не/валяється; не/побачити як власної потилиці; тільки пташиного молока не/має.

 

 

 

С. –29/К-4

 Переписати народні прислів’я, на місці крапок уписуючи пропущені дієслова з не. Пояснити значення.

У закритий рот муха …

Мокрий дощу…

Свиня не з’їсть калача, доки …

Що завгодно продаси, як …

За воду не дякую і гроші …

Кисла яблуня солодке яблучко …

В чужім оці скалку бачить, а в своїм дрючка …

На чужий коровай очей …

Силуваним волом …

З бідою не знатися – і щастя …

Довідка: не/влетить, не/боїться, не/покача, не/доїси, не/платять, не/вродить, не/добачає, не/поривай, не/доробишся, не/знайти.

 

 

С. –35/К-1

 Виписати з тексту дієприкметники. Пояснити їх значення.

Учасники визволення Харкова добре пам’ятають, як фашисти палили при відступі картинну галерею. Готували підпал ретельно, бензином із каністр були политі всі поверхи, а біля виходу з галереї була виставлена ще й спеціальна команда автоматників, стріляючих по кожному, хто спробував би картини вихоплювати з вогню…

Відомо, що незважаючи на виставлену ворогом озброєну варту, двоє метких харківських підлітків якось зуміли пробратися всередину й звідти, уже з палаючого будинку, крізь клубовиння диму їм вдалося викинути на чорний двір кільканадцять полотен… (О. Гончар).

 

 

 

С. –35/К-2

 Записати слова у дві колонки: у першу – прикметники, у другу – дієприкметники.

Зеленіючий, зелений, позеленілий, добрий, подобрілий, біліючий, білий, побілений, веселий, повеселілий, чорніючий, почорнілий, чорний.

 

 

С. –35/К-3

 Прочитати словосполучення. Розподілити їх у дві колонки: у І – прикметник з іменником, у ІІ – дієприкметник з іменником. Довести правильність виконання.

 Солона капуста, посолена капуста; зелене поле, зеленіюче поле; біла стеля, побілена стеля; міцний хлопець, міцніючий хлопець; освітлена кімната, світла кімната; стихаючий вітер, тихий вітер.

 

 

С. –35/К-4

 Записати речення, знайти в них дієприкметники, визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багатство (М. Стельмах). Коси дівчат заплетені, кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами, що не надивишся (М. Олійник). Понад синіючим долом мерехтіли хвилі розігрітого повітря (І. Франко). Усе навколо затихло під владою чаруючої ночі (Леся Українка). Шкільний сад стояв ліловий від розквітлого бузку (О.Донченко).

 

 

С. –35/К-5

 Прочитати речення. Виписати дієприкметники, проаналізувати за схемою.

Дієприкметник	Дієслівні ознаки		Прикметникові ознаки
	Вид	Час	Рід	Число	Відмінок

 

1. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні).
2. Тремтячими руками розгорнув Тарас папір (О. Іваненко).
3. Дбайливо политі й старанно підстрижені квіти красувалися серед в’янучих трав (В. Собко).
4. око знов ваблять блукаючі вогні (М. Коцюбинський).

 

С. –35/К-6

 Утворити від дієслів дієприкметники.

Різати, пиляти, розглядати, писати, доглянути, малювати, скласти, рубати, приклеїти, створювати, вибрати, розписувати.

 

С. –35/К-7

 Утворити від слів дієприкметники.

 Прямий, мокрий, темний, красивий, пустий, сивий, радісний, квітковий, сніжний, солодкий, сліпий, чорний, синій, молодий, білий.

 

 

 

С. –38/К-1

 Записати словосполучення, ставлячи слова, що в дужках у потрібній формі.

 (Збережений) хвилиною; на (зачинений) дверях; (зростаючий) свідомості; (почервонілий) листя; у (споруджений) оселі; на (заощаджений) кошти; (зростаючий) добробутом.

 

 

 

С. –38/К-2

 Записати словосполучення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

На (намальований) полотні; на (відцвілий) кущі; (звільнений) праці; на (зігрітий) землі; над (синіючий) долом; у (виконуваний) завданні; під (розвантажений) машиною; (посаджений) дерево; до (скошений) луків.

 

 

 

 

С. –38/К-3

 Переписати, вставляючи пропущені закінчення. Визначити рід, число, відмінок дієприкметників.

1) Осяян… сонцем, усміхн… люди по вулицях Києва йдуть (В.Сосюра). 2) пісня моя в невмираюч… силі в моїм серці ясніє, живе (І. Франко). 3) Віз котився вузькою наїжджено… дорогою (М. Коцюбинський). 4) Засліплююч… струмінь рідкої сталі з важким шумом ринув у ківш. 5) Дорога зникла десь у горах за перевалом, до блиску викупан… зливали, повит… на верхах серпанками вогких розсіян… хмар (О. Гончар).

 

 

 

С. –38/К-4

 Прочитати. Записати текст, замінивши неозначену форму дієслова дієприкметником. Виділити закінчення.

Осінь

Жовтогаряча осінь стоїть над осокорами, розкинувши високо над землею блакитні небеса. По садах загуляли золоті падолисти, та ще срібне павутиння, (літати) в повітрі,  снує свою дивну пряжу над перелазами.

Під стріхами хат дбайливі господині розвішали (золотити) качани кукурудзи, (жовтіти) гвоздики і кетяги (червоніти) калини. Здалеку, коли глянеш, стоїть така хата як молода в осіннім вінку. Стоїть і жде весілля. Може, і справді завітають до такої старості. Адже осінь – то найкраща пора сватання. Щонеділі прокочуються по селу весільною перезвою дружки й бояри, чути (грати) бубони, (лунати) весільну музику (За І. Цюпою).

 

 

 

 

С. –39/К-1

 Виписати дієприкметники, визначити їх стан.

 1) Запеклись півонії там, біля хати, рожі вчорніли (В. Коломієць). 2)Повітря тремтить живим акордом завмираючих звуків (М. Коцюбинський). 3) Кругом пишні й зелені поля, шумлячи діброви, блискучі сріблясті ріки (М.Коцюбинський). 4) У щире золото, у світлу мідь одягнуті дерева восени (В. Сосюра). 5) Усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка).

 

 

 

 

 

С. –39/К-2

 Розподілити словосполучення у дві колонки: у І – із активними дієприкметниками, у ІІ – із пасивними. Уставити пропущені букви.

 Зеленіючий оч…рет; прочитана кни…ка; усміхнене облич…я; обране к…рівництво; чаруюча м…лодія; покручене корін…я; граючий пром…нь; посивіле волос…я.

 

 

С. –39/К-3

 Перебудувати речення за зразком. Визначити активні й пасивні дієприкметники, указати їх вид.

Зразок. Промінь, що грає вгорі – Граючий угорі промінь.

1) Дорога, яку з’їздили машини. 2) Села, що потопають у садках. 3) Природа, що спочиває. 4) Вулиці, які заповнили люди. 5) Лани, що засіяли озиминою. 6) Овочі, що дозріли. 7) Сонце, що заходить. 8) Прилад, який виготовили учні. 9) Спів солов’я, що чарує.

 

 

 

С. –40/К-1

 Утворити активні дієприкметники від дієслів у дужках, записати, виділити суфікси.

 Відблиск (згасати) вогнища; сторінки (захопити) книги; шелест (дозріти) пшениці; серед (пожовтіти) трав; (зеленіти) очерет на березі; (висохнути) земля на полі; (почорніти) поле восени; (палати) обрій.

 

С. –40/К-2

 Замінити активні дієприкметники пасивними, записати, виділити суфікси.

 Збираючий, даруючий, сіючий, малюючий, співучий,  закінчуючий, керуючий, виконуючий, захоплюючий, зрошуючий, гріючий.

 

 

С. –40/К-3

 Утворити активні дієприкметники минулого часу доконаного виду. Позначити суфікси

Зразок:Засмагнути – засмаглий.

Почорніти, побіліти, помолодіти, змарніти, повеселіти, пожовтіти, заколоти, обгоріти, спітніти, зарости.

 

С. –40/К-4

 Утворити дієприкметники пасивного стану минулого часу доконаного та недоконаного виду. Дібрати антоніми до виділених слів.

 Писати, написати, прочитати, робити, зробити, будувати, збудувати, рити, перерити, бити, розбити, крити, вкрити, малювати, намалювати, мити, вимити.

 

 

С. –40/К-5

 Прочитати речення, замінюючи неозначену форму дієслів активними дієприкметниками минулого часу.

 1) І токар, в праці (посивіти), і слюсар, вчора лиш (дозріти) -  одна прекрасна мирна рать (М. Рильський). 2) Шелестом (опадати) листу зітхає лісова стежка (М. Стельмах). 3) Від землі йде духмяний запах (зів’яти) трав. 4) Минає літо, шелестить (пожовкнути) листя (Т. Шевченко). 5) Вулиці села пропахли (стигнути) яблуками. 6) бурштин є (затвердіти) викопна речовина хвойних дерев.

 

 

 

С. –40/К-6

 Прочитати речення, замінюючи неозначену форму дієслова пасивними дієприкметниками теперішнього часу.

 1) Події, (описувати) в книзі, автор узяв із життя. 2) На (зрошувати) землях хліб добре родить. 3) По (обговорювати) питанню збори прийняли рішення. 4) Яблука, (вирости) за методом Симиренка, поживні й смачні. 5)(Очікувати) наслідки експерименту підтвердили передбачення вченого. 6)Місто виблискувало (фарбувати) металом дахів.

 

 

 

С. –40/К-7

 Перекласти українською мовою. Порівняйте, як утворюються активні дієприкметники в українській і російській мовах.

 Наступающий праздник; действующая модель;  почерневшее небо; дрожащая струна;  увядший цветок; пылающий костёр; покрасневшие щёки; волнующее впечатление;  любящая мать; засохшее дерево; поседевшие волосы; зеленеющее поле; нависший туман.

 

 

 

 

 

 

С. –41/К-1

 Перебудувати речення так, щоб утворилися дієприкметникові звороти.

 Скелі, що розкинулись купами понад берегом під кручами, далеко розсипаються в морі. Усі побігли по широкій греблі, яку обсадили знизу вербами. Через гілки берестів синіло море, блищала широка тераса над морем, яку заставили столами та стільцями. На воді скрізь були розкидані зелені острівці, які обросли високим очеретом та лозою (З тв. І Нечуя-Левицького).

 

С. –41/К-2

 Уставити замість крапок дієприкметникові звороти, узгоджуючи дієприкметники з іменниками; записати речення, пояснити розділові знаки.

Перед ними була чудова картина Дніпра …

Уже минули село й поїхати понад течією …

Кругом не дуже широкої долини стояли гори …

Біля входу в парк … царювала тиша.

Скелі … далеко розсипаються в морі.

Довідка: облитий сонцем з високого неба;  обсаджений густими старими вербами; перетятий узенькими щілинами; порослий високою травою; розкиданий купами понад берегом під кручами.

 

 

С. –41/К-3

 Скласти з двох речень одне з  дієприкметниковим зворотом, записати.

1. Невеличкі біленькі хатки розбіглись по пагорбу. Їх окутали садки та левади.
2. Двір був просторим і чистим. він заріс низеньким зеленим споришем.
3. Десь далеко на морі світив вогниками пароплав. Море оповила темрява.
4. На тлі блакитного неба вирізьблюється кожна брунька, кожна пелюсточка. Небо облив нічний дощ.

 

С. –41/К-4

 Увести дієприкметникові звороти в речення так, щоб перший стояв на початку, другий – у середині, третій – у кінці речення. Пояснити розділові знаки.

 Виготовлені юними техніками; вирощені нашими юннатами; написані юними журналістами.

 

С. –42/К-1

 Утворити від поданих дієприкметників безособові дієслівні форми на –но, -то. З трьома словами скласти й записати речення.

 Розмитий, зображений, розбитий, протоптаний, насипаний, озброєний, замкнутий, оновлений.

 

С. –42/К-2

 Записати речення, знайти безособові дієслівні форми на –но, -то, визначити їх синтаксичну роль.

 1) Скільки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату (В. Скуратівський). 2)  За що ж тебе, світе-брате, в своїй добрій, теплій хаті оковано, омурано (премудрого одурено), багряницями закрито і розіп’ятієм добито? (Т. Шевченко). Степові простори заповнено дівочими піснями.

 

С. –42/К-3

 Замінити дієприкметники безособовою дієслівною формою на -но, -то.

 На світанку ми вийшли на широку місцевість, оточену з трьох боків гаями (О. Засенко). Місто, вкрите снігом, стало на диво чистим і тихим (В.Собко). Грядка граблями розрихлена, розпушена, боками грабель цупко ущільнена для чепурності й межі, ще і яружкою обведена по всіх чотирьох сторонах (І. Чендей).

 

С. –42/К-4

 Перекласти українською мовою, записати, утворивши безособові дієслівні форми на -но, -то.

 Робота окончена, тетрадь раскрыта, победа одержана, цветы, политы, предложение составлено, свет включён, комиссия избрана.

 

 

С. –44/К-1

 Виписати окремо словосполучення з дієприкметниками та прикметниками й іменниками, в які перейшли дієприкметники.

Пекучий погляд, атакуючі роти, випитий сік, солоні кавуни, стояча вода, солені гриби, плакуча верба, замкнуте коло, варені яйця, відстаючі взялись за роботу, смажена картопля, замкнута кімната, варена картопля, керуючий слухав, смажене м’ясо.

 

С. –44/К-2

 Зробити розбір слів за будовою, виписуючи окремо активні та пасивні дієприкметники й прикметники.

 Просіяний, загорнутий, проводжаючий, незлічений, здоланий, порослий, схилений, нездоланний, сидячий, занесений, непримиренний.

 

С. –45/К-1

 Записати, обравши один із варіантів.

 Насипа(н,нн)ий, обкраде(н,нн)ий, нерівня(н,нн)ий, свяще(н,нн)ий, запропонова(н,нн)ий, надій(н,нн)ий, посадже(н,нн)ий, тума(н,нн)ий, відчине(н,нн)ий, незчисле(н,нн)ий, розтоптав(н,нн)ий, натхне(н,нн)ий.

 

 

С. –45/К-2

 Розподілити словосполучення  на дві колонки: у І – з прикметниками,  у ІІ – з дієприкметниками.

 Нескінчена розповідь, нескінченна розповідь, несказана промова,  несказанна безмежність, неоцінені знання, неоціненні скарби,  незлічені кошти, незліченні зорі, незнищені реліквії, незнищенні слова.

 

 

 

С. –45/К-3

 Утворити від дієслів пасивні дієприкметники. Визначити мовні явища, що відбуваються при утворенні.

Посадити, сходити, змолотити, товкти, зобразити, запрягти, вивісити, сповістити, з’їздити.

 

 

 

С. –45/К-4

 Утворити від дієслів пасивні дієприкметники. Виділити суфікси. Позначити орфограми. Назвати слова, у яких відбулося чергування.

 Пошкодити, закрутити, розвинути, роз’їздити, скривдити, переказати, наситити, зберегти, замісити, виростити, приморозити, виписати, підстригти, налагодити.

 

 

С. –46/К-1

 До поданих дієприкметників дібрати синоніми з префіксом не-, пояснити написання. 2-3 пари синонімів увести в речення.

Зразок: відкритий – незакритий.

Забутий, заборонений, початий, поневолений, заклеєний, розібраний, розсерджений, відімкнений.

 

 

С. –46/К-2

 Розподілити дієприкметники з не у відповідну колонку.

Разом	Окремо

 Не/досліджена місцевість, не/досліджена ніким місцевість; не/бачена риба, не/бачена ніким риба; не/бороноване поле, не/бороноване ніким поле; не/скошена трава, не/скошена ніким трава; не/витрачена сила, не/витрачена ніким сила; не/зібраний урожай, не/зібраний ніким урожай; не/написаний твір, не/написаний ніким твір; не/складені папери, не/складені ніким папери.

 

 

 

С. –46/К-3

 Записати, знімваючи скісну риску.

 Не/засіяні поля; не/чувані слова; не/прочитана ще книга; не/розталий сніг; не/порушна тиша; не/зчисленні багатства; вірш не/вивчений; не/зроблене вчора завдання; ніким не/помічений; не/стихаючий шум.

 

 

 

С. –46/К-4

 Прочитати вголос прислів’я та приказки. Пояснити їх значення. Списати, розкриваючи дужки.

 1) Поле (не) міряне, вівці (не) лічені, пастух рогатий. 2) Дівка заплетена, а хата (не)метена. 3) Вченому світ, а (не)вченому тьма. 4) Під лежачий камінь вода (не) біжить. 5) Згаяного часу і конем (не) доженеш. 6) Якщо бажаєш стати заможним, у праці будь (не) переможним.

 

 

 

С. –46/К-5

 Перекласти українською мовою й записати. Пояснити орфограми.

 Не прикрытые листвой деревья говорили о приближающейся осени (М.Шолохов). Был не ласкающий бриз моря, а сухой горячий ветер с востока (А. Грин). Вещи ещё не собраны, не упакованы, не отправлены.

 

 

 

 

  С.-52/К-1

 Виписати дієприслівники .Визначити їх ознаки, спільні з дієсловом і прислівником.

Мати

 Мати вирішила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона, гніваючись, може бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі,болі й просячи,щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.

      Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав, повернувшись до сонця, соняшник, мати, беручи мене ,малого,за руку, вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчала мене  любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче, радіючи, дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуться думкою і серцем… (За М. стельмахом).

 

 

 

 

   С.-52/К-2

       Дієслівні  форми записати у дві колонки: У 1 - дієслова, у 2-дієприслівники.

 Писати, говорити, надихаючи, читають, розказавши, проводячи, оголосити, заквітчаний, шануючи, потерпівши, вилито, зриваючи, зберегти, несучи, прикріпивши.

 

 

 

                                                                                                                                               С.-52/К-3

 Прочитати прислів’я і приказки. Виписати дієслова в одну колонку, дієприслівники в іншу. Визначити,  які слова означають основну дію, які-додаткову. Довести думку.

 1)Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи. 2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі. 3) Зайшовши за Дунай , та й додому не думай. 4)Скінчивши діло, гуляй сміло. 5) Ледачий ївши гріється, а працюючи  мерзне. 6)Упоровшись з роботою, можна відпочити. 7) Ледачий  сидячи спить, лежачи робить (Народна творчість ).

 

 

                                                                                                                     С.-52/К-4                                  

       Дібрати до дієслів дієприслівники, які б допомагали  краще уявити дію, виражену дієсловом.

Зразок: зустрічати-радіючи, посміхаючись.

Іти, сидіти, писати, співати.

 

 

С.-52/К-5

         Записати  речення, визначити  синтаксичну  роль дієприслівників. 

1)Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море і б’ються завзято грудьми, піднявши вгору білі широкі крила. 2) Ступивши на землю, я сподівався стрінути тишу і холод. 3) І раптом, не добігши, спиняюся. 4) Зрідка проходив якийсь робітник, заклавши руки в кишені, замкнувши в обличчі з тонкими губами презирство до тої землі, що шанувати не вміла людської праці. (З тв. М. Коцюбинського).

 

                                                                                                                                             С.-52/К-6

Відредагувати речення, записати правильний варіант.

Відчинивши вікно, до нього дометнули звуки музики. Ідучи по коридору, двері відчинилися. Підійшовши до класу, його очі широко розплющилися від здивування. Вносячи добрива в ґрунт, рослина швидко росте.

 

 

 

 

С.-53/К-1

Скласти з поданих складних речень речення, ускладнені дієприслівником зворотом, розставити розділові знаки. 

1)Ми ліземо з кручі в чорну холодну прірву, підпираємо одне одного плечима, 2) Діти почали малювати, виводити  кожен своє. 3) Сонце вгрівало дужчу й дужче, висмоктувало з землі гарячу душну вологу. 4) Над лугами, залитими квітневою повінню, холонув вечір, занурив у мілкі прибережні далеке полум’я  хмар.5)Моторошно гуде ліс, віддзвонює крижаними кайданами, цокотять обмерзлими кігтями кури в сінях, висвистують крильми, злітають на сідало( З тв. Г. Тютюнника)

                                                                                                                                           С.-53/К-2

Утворити з поданими дієприслівниками дієприслівникові звороти, скласти з ними речення.

Подумавши (про кого?); дякуючи(кому?); повертаючись(куди?); виступаючи(перед ким?); перелітаючи(через що?).

                                                                                                                                          С.-53/К-3

Прочитати подані словосполучення слів. Поділити їх на дієприслівникові звороти та словосполучення із дієприкметниками в множині. З усіма дієприслівниковими зворотами побудувати речення. 

Сіючи пшеницю; сіючи люди; слухаючи вчителя; слухаючи на уроках; танцюючи на сцені; танцюючі хлопці й дівчата.

 

С.-53/К-4

Із поданих слів утворити словосполучення дієприслівника з іменником. Визначте, якого відмінка вимагає дієприслівник.

Дякують, мати; опонувати, математика; порадитись, з брат; розв’язують, задача; запобігти, помилка; попереджують, брат; поставити, за, приклад; навчаються, за, програма; пишуть , на, адреса; навчаються, український, мова.

                                                                                                                                           С.53/К-5

Скласти опис осіннього саду, парку, лісу чи поля. Записати його, використовуючи дієприслівникові  звороти. Пояснити розділові знаки.        

Купаючись у тумані і росі; злегка пригріваючи; розсипаючи золото проміння, наповнившись шелестом; стиха похитуючи верхів’ями; оповившись смутком.

 

С.-53/К-6

Прочитати. Виділити дієприслівникові звороти, обґрунтувати розділові знаки.

Шуміло море вигинаючи на сонці ваблячи зір заспокійливим синім простором…Марія все стояла на причалі мовчки проводжаючи катер очима. Потім мов би схаменувшись  оглянулась і помітила що біля неї нема вже нікого.  Мати клопоталася біля будинку перемиваючи посуд батько з хлопцями перетягував балони на склад (О.Гочар).

 

 

С.-53/К-7

Прочитати. Виділити дієприслівникові звороти, обґрунтувати розділові знаки.

1)З-за рогу будівлі гуркочучи і клацаючи виїхав новенький зелений трактор. 2) З’явившись за руки хлопчики й дівчатка перейшли подвір’я – пара за парою як гусенята. 3) Але далі в цех Зоя Дмитрівна нікого не впустила дозволивши дивитись тільки здалека. 4) З гудінням ковш поплив від печі ледь-ледь похитуючись на залізному гаку (О.Донченко).

 

 

  С.-53/К-8

Прочитайте речення. Виділіть дієприслівниковий зворот (розділові знаки опущено). Запишіть, розставляючи розділові знаки. Перебудуйте речення так, щоб той же дієприслівниковий зворот стояв у середині та кінці речення. Запишіть.

Курликаючи в безгомінні, пролинув журавлиний ключ (Л. Дмитренко).

 

 

 

С.-55/К-1

Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного й недоконаного виду.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати

.

 

 

С.-55/К-2

Виписати з тексту дієприслівники, визначити їх вид.

Дівчата рухалися між рядками, повільно наближаючись до шляху. Там, де вони проходили, з соняшниками творилося щось дивовижне. Втрачаючи свій царський дрімотний спокій, вони зненацька оживали, золоте та рілля, здавалось, само розігнавшись, летіло стрімголов назустріч одне одному, і, з’єднавшись на мить у поцілунку, знову розліталось врізнобіч, і вже знову вільно сміялось, пустотливо погойдуючись, сяючи розімлілим золотом до сонця (О. Гончар).

 

С.-55/К-3

Виписати дієприслівники в дві колонки: у І – доконаного виду, у ІІ – недоконаного.

Звикнувши до гір там, але не заставши їх тут, лелеки селилися на імітованих горах, точніше кажучи, на тутешніх подільських горбах. Тут степ переходив у Поділля, займаючи південні їх схили, які виходили бодай до маленької, та все ж до води… На горбах хати були сухі, як дзвін, а на рівнини вогкі кутки пахли цвіллю навіть улітку, надто якщо хата потопала в чагарях. І все ж кмітливі господарі не боялися низу, багатіючи на буряках та на пшеницях від року до року, поволі спихаючи бідаків із південних на північні схили… (В. Земляк).

 

С.-55/К-4

Переписати, розкриваючи дужки й утворюючи дієприслівники недоконаного виду.

1) І тут, (всміхаються), нам світить промінь часу (Т. Мельничук). 2)Намотується шлях на шини, шляху (долають) безмір’я (М. Самійленко). 3)Але литвин свій саморобний лук, і (гинуть), не випускає з рук. Знов забряжчали рицарські мечі, промчали коні, сталлю (гримлять). І, (тремтять), стріла свій дзьоб вганя в криваве око першого коня (М. Бажан). 4) Обріс мохом сірий камінь, в полі (лежать), зажурились козаченьки, дома (сидять) (Л. Боровиковський).

 

С.-56/К-1

Списати, розкриваючи дужки.

(Не) бажаючи, (не) побачивши, (не) навидячи, (не) зловивши, (не) помітивши, (не) пускаючи, (не) хтуючи, (не) змивши, (не) потроївши, (не) відкидаючи, (не) здужаючи, (не) вгаваючи.

 

С.-56/К-2

Списати речення, розкриваючи дужки. Визначити вид дієприслівників.

1) Хома, (не) гаючись, проінструктував їздових, як їм належить триматись. 2) Сагайда, запнувшись плащ-палаткою, сидів, (не) втручаючись у розмову, -  замислений, мовчазний. 3) (Не) чекаючи мостів, задраївшись наглухо, бойові машини підуть по дну вбрід. 4) Поїзд мчав, (не) зупиняючись на станціях, врізуючись у білі глибини безкраїх березових лісів (З тв. О.Гончара).

 

 

 

С.-56/К-3

Пропоновані дієприслівникові звороти ввести в речення, розкриваючи дужки. Пояснити розділові знаки.

(Не) подолавши втоми; своєчасно (не) продумуючи план дії; (не) діставшись увечері до міста; точно (не) пам’ятаючи; (не) переглянувши фільм.

 

С.-56/К-4

Утворити дієприслівники від поданих дієслів. Записати їх у дві колонки: у І – ті, що пишуться разом, у ІІ – окремо.

(Не) бажають, (не) піклуються, (не) дбають, (не)навидять, (не) вгавають, (не) відгукнутися, (не) спромогтися, (не) зчутися, (не) завезти, (не) здужати, (не) зупинятися, (не) гаятись, (не) дочувати.

 

 

С.-56/К-5

Продовжити прислів’я й пояснити написання вжитих у них дієприслівників.

1. (Не) терши, (не) м’явши…
2. Ранком (не) зробивши…
3. (Не) трудившись…
4. Життя – не терниста нива …
5. (Не) уївши, (не) пивши…

Довідка: не їсти калача, ввечері не догониш, не знайдеш щастя, не пройдеш, ноги (не) вколовши, скачи пошалівши.

 

С.-56/К-4

Пояснити фразеологічні звороти з дієприслівниками. Записати, розкриваючи дужки.

(Не) відкриваючи очей; (не) покладаючи рук; бровою (не) моргнувши; (Не) даючи слова сказати; (не) вішаючи голови; (не) даючи і вгору глянути.

 

 

 

 

С.-60/К-1

Розподілити словосполучення за значенням у три колонки: у І – ті, що виражають ознаку дії, у ІІ – предмета, у ІІІ – ознаку іншої ознаки.

Виконувати ясно, їхати додому, дуже високий, сміятися безперестанку, відчиняти навстіж, кава по-турецьки, їхати верхи, напрочуд красивий, строго дотримуючись, м’ясо по-закарпатськи, надто швидко.

 

 

 

 

С.-60/К-2

Скласти речення, увівши  дані прислівники. Указати, на які питання відповідають прислівники, що вони означають.

По-українськи, щодня, ушестеро, недостатньо, начетверо, з переляку, з-за кордону, пошепки, ясно, давним-давно, згори.

 

 

 

 

С.-60/К-3

Відновити словосполучення,  дібравши потрібні за змістом прислівники, які виконували б роль залежного слова. Поставити до них запитання.

Викладати …, сміючись …, шлях …, молодий …, близько …,  виглядати …, зроблений …,  читання …, прочитавши … .

 

 

 

 

 

С.-60/К-4

Прочитати поезію, виписати прислівники, указати, що вони виражають, поставити до них питання.

Давно вже скошені лани.

Стоять степи похило,

А в лісі, в лісі восени

Так любо ще, так мило.

Тут в росах квіти лісові,

Там струмені прозорі,

Ось кущ біліє на траві,

Як шум на синім морі.

Он ледве чутно ходить лис

То зникне між травою,

То вгору дивиться кудись

І крутить головою.

(О. Олесь)

 

 

С.-60/К-5

Записати народні прикмети. Знайти прислівники, визначити їх синтаксичну роль.

1) Багато інею на деревах – щедрим буде медозбір. 2) Береза викине лист раніше за вільху – літо буде сухе, пізніше – холодне й дощове. 3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою. 4) Весна рання – попереду багато морозів. 5) Граки прилетіли до середини березня -  літо буде мокре, а сніг зійде рано. 6) Грім напровесні на голе дерево-погано вродять зернові. 7) Гуси високо летять – багато води буде, низько – мало (Нар творчість).

С.-60/К-6

 

Скласти невеликий твір, узявши епіграфом слова Ліни Костенко:

До шибки притулився голубок,

У дощ йому незатишно надворі.

У творі використати дані прислівники, визначити їх синтаксичну роль.

Восени, угорі, востаннє, урочисто, високо, сумно, голосно, надзвичайно, далеко, холодно, тепло.

 

                                                                                                              С.-61/К-1

Записати речення, визначити розряд прислівників за значенням і синтаксичну роль.

1) По-новому живемо, по-новому поле оремо. 2) Восени і горобець багатий. 3) Не хили ж ти,  калинонько, квіти додолу. 4) Як погано зшив, то хоч гарно випрасуй. 5) Удосвіта встанеш, то більше діла зробиш. 6) Трудяща копійка годує довіку (Нар творчість).

 

 

С.-61/К-2

З поданими словами скласти словосполучення, дібравши прислівники з довідки. Визначити головне та залежне слово. Визначити розряд прислівників.

1) Просуватися … 2) Оглядаючи … 3) Спокійно … 4) Спів … 5) Читання … 6) Виконаний … 7) Зібравшись … 8) Танець …

Довідка: дуже, нашвидку, повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.

 

 

С.-61/К-3

До поданих дієслів за зразком дібрати прислівники різні за значенням. Скласти з ними 2-3 речення.

Зразок: Прийти – швидко (спосіб дії),  надвечір (час дії), здалеку (місце дії), наперекір (мета дії).

 Слухати, міркувати, жити, усміхатись, працювати.

 

 

С.-61/К-4

Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. Указати  їх розряд за значенням.

1) Одна нога тут, а друга там. 2) Ніс у ніс. 3) До останньої нитки. 4)Голкою ніде ткнути. 5) бурмотіти під носа. 6) На одній ноті. 7) Знати як облупленого. 8) На власні очі. 9) З першого слова. 10) Слово по слову. 10) Як сніг на голову.

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

 

 

С.-61/К-5

Замінити словосполучення одним словом – прислівником, визначити його розряд.

Повернутися додому в призначену годину - …;

читати, протягуючи слова - …;

бігти, переганяючи один одного - …;

іти, не знаючи дороги - …;

не на повну силу - …;

З зовнішнього боку приміщення - … .

 

 

С.-61/К-6

Уписати пропущені слова-прислівники, пояснити значення прислів’їв, виписати прислівники-антоніми, навести 5 пар власних прикладів. Визначити розряд усіх прислівників.

Тихіше води, … трави. Сядьмо рядком, та поговоримо … . Сій не пусто, то вродить … . Гірко зробиш, … з’їси. Де багато слів, там … діла.

 

 

 

С.-63/К-1

Виписати лише ті прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння, утворити їх.

Весело, зовні, спочатку, знизу, чітко, нарешті, дорого, мало, удвоє, надалі, по-своєму, ясно, пошепки, тихо, звідти.

 

 

 

С.-63/К-2

Утворити від першої групи прислівників просту й складену форми вищого ступеня порівняння, а від другої групи – форму найвищого ступеня порівняння.

1) Гарно, рано, далеко, зручно, глибоко, нестямно, несамовито, сухо, різко, дорого, спокійно, невтримно.

2) Часто, швидко, різко, голосно, просто, коротко, цілеспрямовано, вузько.

 

 

 

С.-63/К-3

Прочитати текст. Виписати прислівники, визначити ступінь порівняння їх.

Сходження на Говерлу нам видалося спочатку приємною прогулянкою. Милуючись краєвидами Карпат, ми дихаємо на повні груди запашним повітрям, жартуємо. Але чим вище піднімаємося, тим повільніше стаємо рухатись. Лямки рюкзаків дедалі сильніше в’їдаються в плечі, а ноги, здається, поволі наливаються свинцем.

Найважче долаються останні півкілометра. До вершини вже зовсім близько, але сили вичерпалися: тяжко дихати, колотиться в грудях серце, тремтять ноги. дехто не витримує і сідає, дехто повзе на чотирьох.

І ось вершина. Найтяжче позаду. Ми стаємо в коло і радісно співаємо «Червону калину». Відсталі поспішають до нас.

(З журналу)

 

С.-63/К-4

Виписати спочатку прикметники середнього роду, а потім прислівники. Визначити їх ступінь порівняння.

1. Перше дерево вище за друге. Чим вище росте дерево, тим корінь сидить глибше (Нар. творчість).
2. Озеро Байкал – найглибше на земній кулі.
3. Орел літає найвище, а хрін росте найглибше (Нар. творчість).
4. Наше село більше за Олексіївку.
5. У цьому році я прочитав більше книжок, ніж торік.

 

С.-63/К-5

Переписати, розкриваючи дужки. Від слів, що в дужках, утворити прислівники вищого ступеня.

1. Вже в небі осінь повівала, вже (рідно) сонечко блищало (О. Пушкін).
2. (Рано) почало вставати сонце, (щиро) доглядати землю (М. Коцюбинський).
3. (Широко) Розляглися лука, (чутно) плескавсь та колисавсь Дніпро, а гори за горами все (високо) й (далеко) знімалися (марко Вовчок).
4. Городище лежить (високо), а Власівка – (низько). Чого ж мені в Городище, як у Власівку (близько) (Нар. творчість).
5. У сутінках блідого вересневого світання все (виразно) окреслювались контури будівель (О. Гончар).

С.-63/К-6

До поданих прислівників дібрати антоніми й утворити від них просту й складену форму вищого ступеня порівняння. Дослідити, які фонетичні зміни відбуваються при творенні.

Пасивно, багато, високо,  близько, вузько, гарно, голосно, легко, повільно, просто.

 

С.-63/К-7

Списати речення, ставлячи прислівники в дужках у вищому ступені порівняння.

1. (Швидко) ж бо, (швидко) туди, де кипіння, де одна думка, а тисячі рук (П. Тичина.
2. Книга й школа – що є (глибоко), як з наукою дружить? (П.Тичина).
3. Місяць світив і світив усе (ясно), соловей співав і співав усе (гарно), а хвиля хлюпотіла все (голосно) (Б. Лепкий).
4. А сонце спускається все (низько) та (низько), наближається до гори все більше та більше (П. Мирний).

 

С.-65/К-1

Прочитати текст. Виписати прислівники й визначити спосіб творення.

1. Скільки світла сиплеться з- гори, що на землю сонце посилає (В.Сосюра).
2. Життя шумить і грає, немов напровесні пливе потік бурхливий (М.Рильський).
3. Далеко попереду глухо гуготів фронт (О. Гончар).
4. Уже вишневі зацвіли сади, і сніг пахучий падає додолу (М. Рильський).
5. Сивий мороз так і валить знадвору у відчинені двері (І. Цюпа).
6. От вже і берег недалечко (І.Нечуй-Левицький).
7. Сяє наді мною високо-високо неба глибина (В. Сосюра).

 

 

С.-65/К-2

Виписати прислівники в три колонки: у І – утворені від іменників, у ІІ – прикметників, у ІІІ – числівників.

Увечері, сміливо, натроє, віддавна, зверху, згарячу, з року в рік, ушестеро, по-новому, надійно, угору, двічі.

 

                                                                                                                 С.-65/К-3

Увести в речення слова і словосполучення, назвати частини мови, пояснити правопис.

Вкрай, в край; вдруге, в друге; востаннє, в останнє; напам’ять, на пам’ять.

С.-65/К-4

Розібрати прислівники за будовою, поставити наголоси.

Увечері, зранку, затемно, наполегливо, тричі, швиденько, по-батьківськи, гаряче, ліворуч.

 

С.-65/К-5

Прочитати прислівники, записати, поставити наголос. Підкреслити ті, що утворені злиттям основ слів.

Праворуч, завидна, повсякчас, навколо, навздогін, мимохіть, мимохідь, усередині, босоніж, мимоволі, восени, поночі, зрання, позаочі, воднораз, напролом, зсередини, обіруч, востаннє, внічию, напам’ять.

 

С.-65/К-6

Для поданих прислівників характерним є подвійний наголос. За допомогою словника з’ясувати, у яких словах при зміні наголосу змінюється й лексичне значення слова. Увести ці прислівники в речення.

Байдуже, боляче, зараз, гаряче, глибоко, голіруч, задарма,  у цілому, зажди, шкода, дочиста, вигідно.

 

С.-65/К-7

Дібрати по три прислівники до поданих схем-моделей, визначивши спосіб творення слів.

 

по                  ому  : …,  …,  …;

 

по                    и     : …,  …,  …;

 

         казна                       : …,  …,  …;

 

                сь    : …,  …,  …;

 

                о               : …,  …,  …  .

 

С.-65/К-8

Використовуючи різні способи творення, утворити якомога більше нових прислівників.

Тихий, новий, двоє, голос, гора, низ, ручний, мій, очі, привабливий, мовчати, весна, український, перший, далекий, бік, північ, верх, хотіти.

 

 

С.-67/К-1

Утворити словосполучення «дієслово+прислівник з префіксом по-» Пояснити написання. 2-3 словосполучення ввести в речення.

Співати (італійський), пояснити (батьківський), написано (дитячий), попросити (добрий), одягнутися (модний), визнати (чесний), прибрати (хазяйський), думати (свій), захищати (геройський).

 

С.-67/К-2

Списати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис прислівників з префіксом по- й однозвучних прикметників і числівників з прийменником по.

1. Підписати зошит (по) шкільному. – (По) шкільному подвір’ї розбіглися школярі.
2. Мисливець ішов (по) місячному сліду. – Він дивився на їжу (по) лисячому.
3. Пташки защебетали вже (по) весняному. – (По) весняному небі пролетіли перші ластівки.
4. Заняття тривають (по)перше червня. – (По) перше, потрібно зустрітись з товаришем.
5. Рушник вишитий (по) українському. – Дарувати (по) українському звичаю.
6. Рапорт віддавали (по)військовому. – Кожному герою дали (по) військовому званню.

 

 

С.-67/К-3

Скласти речення з поданими словами, пояснити їх написання:

І варіант – по-вовчому, по вовчому; по-перше, по перше; по-осінньому, по осінньому.

ІІ варіант – по-вашому, по вашому; востаннє, в останнє; по-зимовому, по зимовому.

 

 

С.-67/К-4

Розподілити прислівники, що пишуться через дефіс, за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Префікс по- і суфікси -ому, (-ему), -и, -е	Префікси будь-, каз-, на-, хтозна-	Суфікси –небудь, -таки, -от, -то	Складання однакових чи близьких за змістом слів

 По/азіатськи, по/вашому, десь/то, будь/де, повік/віки, далеко/далеко, по/восьме, казна/звідки, по/давньому, ледве/ледве, так/то, казна/куди, як/небудь, по/доброму, тихо/мирно, навіщо/таки, мало/помалу, по/інакшому, по/козацьки, хтозна/скільки, звідки/таки, хтозна/як, по/своєму.

 

 

С.-67/К-5

До поданих слів, сполучень слів дібрати з довідки прислівники-синоніми. Пояснити їх написання і спосіб творення.

На босу ногу, ненароком, по дорозі, дедалі, з власної волі, справа, похапки, зліва, навзнаки, заразом, проти волі, будь-коли.

Довідка: мимо/хіть, водно/час, босо/ніж, на/швидку/руч., по/всяк/час, чим/раз, мимо/хідь, право/руч., само/хіть, горі/лиць, сило/міць, ліво/руч.

 

 

С.-67/К-6

До сталих виразів з довідки дібрати й записати прислівники-відповідники, знімаючи риску. Пояснити правопис і спосіб творення. 3-4 прислівника ввести в речення.

На всі заставки, скільки є сили, де припало, на живу нитку, жодним способом, з бігом часу, страшне діло скільки, правду кажучи, жодною мірою.

 Довідка: аби/як, що/духу, де/далі, чи/мало, аби/де, що/сили, ані/трохи, що/правда, ані/як.

 

С.-67/К-7

Записати, знімаючи риску.

Звідки/небудь, казна/де, будь/як, у/п’яте, у/день, за/одно, хтозна/куди, довго/довго, без кінця/краю, по/декуди, на/віщо, з/гарячу, по/літньому, більш/менш, пліч/о/пліч, дель/інде, на/скрізь, куди/небудь, скільки/сь.

 

С.-68/К-1

Виписати прислівники у два стовпчики: у І – що пишуться разом, у ІІ – окремо.

1. Оба/біч шляху лежали незнайомі поля, покраяні вузькими довгими нивками (О. Гончар).
2. Сніг та сніг нав/коло ліг (М. Рильський).
3. Вітри злітають без/упину на морозом скуту луговину (А. Малишко).
4. Я знов про синь своїх полів всю ніч продумав без/останку (А.Малишко).
5. У/досвіта дві хмароньки зустрілися в/горі (О. Олесь).
6. За пораду все, що хочеш , дам тобі я в/нагороду (Леся Українка).
7. А сонце де/далі все вище підпливало (О. Гончар).
8. О вічне сонце огнелике, ти встало недругом на/зло (А. Малишко).

 

С.-68/К-2

Скласти речення з поданими словами, пояснити написання.

Згори, з гори; напам’ять, на пам’ять; убік, у бік.

 

С.-68/К-3

Переписати словосполучення, розкриваючи дужки. З’ясувати розбіжність у написанні однозвучних слів. Назвати частини мови, до яких вони належать.

1) Кімната замкнута з/середини - читай з/середини розділу. 2)Видніється в/далечині – у/далечині моря. 3) Глянути в/бік – ударити в/бік. 4) Попередити в/останнє – налити води в/останнє відро. 5) Увести прислівник у/перше речення – у/перше почути. 6) Подарувати на/пам’ять книгу – продекламувати вірш Шевченка на/пам’ять. 7) У/середині все тремтіло від щастя – знайти в/середині альбому потрібне фото.

 

С.-68/К-4

Виписати лише ті словосполучення, до складу яких входять прислівники. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

Загнати в ногу колючку, іти в ногу; міряти на око, накладати пов’язку на око; одяг до лиця, наблизити дзеркало до лиця; оповідання без кінця, говорити без кінця; робити на сміх, не звернути увагу на сміх; наблизитись до краю урвища, вимучити до краю; в цілому правильно, в цілому світі; говорити у  вічі, дивитися у вічі.

 

 С.-68/К-5

Скласти з поданими прислівниками словосполучення й записати, знімаючи риску.

На/скалу, по/закону, на/бігу,з/переляку, до/міри, по/щирості, під/силу, у/вись, на/диво, на/мить, по/троє, через/силу, в/цілості, в/нагоду, як/слід, без/ладу, по/сусідству.

 

С.-68/К-6

Списати, знімаючи скісну риску. Пояснити.

Без/відома, без/перестанку,  без/сумніву, без/кінця/краю, в/досвіта, в/заперті, в/затишку, від/тепер, від/усюди, во/віки, в/решті/решт, вряди/годи, все/одно, всього/на/всього, в/три/дорога, в/цілому, в/шосте, ген/ген, давним/давно, де/далі, день/за/днем, день/у/день, десь/то, до/відома, до/завтра, до/ладу,до/не/схочу, до/нині, з/боку, з/боку/на/бік, звіку/зроду, зо/зла, з/середини.

 

С.-69/К-1

Записати, ставлячи замість крапок букви и чи і. Пояснити.

Навік…, докуп…, анітрохи…, заран…, завдовжки…, звідс…, навік…, навпрот…, нахильц…, ополудн…, повсюд…, удвіч…, навесн…, навскок …, почаст …, по-китайськ …, в цілост … .

 

 

С.-69/К-2

Утворити від поданих слів прислівники, пояснити написання кінцевої букви.

По, молодець; по, заєць; в, ніч; три; без, вість; за, в, глибина; на, в, круг; мовчати; по, юнак; в,осінь; на, вік; в, глибина; в, гора; в, далечінь; в, ніч; в, ранок; в, середина; в, купа; в, кінець.

 

С.-69/К-3

Записати слова у дві колонки: 1) и в кінці прислівників; 2) і в кінці прислівників.

 Удвіч …, заоч …, восен …, взагал …, декол …, звідк …, дедалі …, надвор …, навпомацки …, вширшк …, всюд …, наодинці …, напровесні …, втрич …, упівсили …, досередин …, віднин …, зовн …, навколишк … .

 

С.-69/К-4

Відновити й записати прислів’я, дібравши їх продовження з другої колонки. Пояснити правопис наявних прислівників.

Що маєш робити, …	все нікол(и,і).
Без діла жить - …	той нікол (и,і) не має часу.
Хто спішить, …	завжд(и,і) пригодиться.
Лінивому …	то зроби сьогодні (и,і).
Грамоті вчиться - …	як неписьменний удень.
Письменний бачить поноч(и,і) більше, …	тільк (и,і) небо коптить.
Хто нічого не робить, …	той двіч(и,і) робить.

 

 

 

С.-69/К-5

Списати речення, уставляючи пропущені букви.

1) Прокидалось усе та цвіло навкруг… (П. Грабовський).

2) Буде твоя вража дочка на день трич… бита (Нар. творчість).

3) Лінивий двіч … ходить, скупий двіч … платить (Нар. творчість).

4) Верх … на сірому коні сидів засмаглий Прокіп (О. Десняк).

5) Троянди плодів не діють, але їх залюбк … вирощують

(Нар. творчість).

6) Восен … і буряк – м’ясо (Нар творчість).

7) Книжка мовчк … все розкаже (Нар. творчість).

8) Рідне, рідне місто, я навік … твій (В. Сосюра).

9) І летять із неба опівноч … зір огні, а з ними мрії й сни (В. Сосюра).

 

 

 

 

С.-70/К-1

Списати. Поставити в прислівниках замість крапок одну букву н або дві букви нн. Розставити пропущені розділові знаки.

1) Попідвіко…ю цвітуть червоногарячі мальви (І.Цюпа). 2) Люблю коли із неба місяць круторогий тума…о дивиться в вікно (В. Сосюра). 3)Тільки той збирає урожай хто невтом…о ниву засіває (Л. Дмитерко). 4) В душах привіт…о і світанково нашого світу світиться час (Д. Павличко).

 

 

С.-70/К-2

Дібрати до поданих прислівників, що пишуться окремо, спільнокореневі прислівники з орфограмою – «Одна буква н, дві букви нн у прислівниках».

1) Без жалю, без кінця, без ладу, без сліду, без сумніву, до речі. 2) З радості, до смаку, на совість, на сором, на диво.

 

С.-70/К-3

Записати, уставляючи букви н або нн.

 На відмі…о, на проща…я, насиль…о, неви…о, невимір…о, невимов…о, невиправда…о, непевне…о, негада…о, недореч..о, непоруш…о,

нестям..о, передчас…о, принагід…о, стара…о, тьмя…о, сумлі…о.

 

 

С.-70/К-4

Дібрати прислівники, утворені від поданих прикметників. Записати, пояснити написання.

Ясний, безмежний, синій, життєрадісний, багатозначний, нездоланний, далекоглядний, широченний, неприхований,сонний, невтішний, зоряний, стурбований, сильний, повільний.

 

С.-70/К-5

Перекласти українською мовою подані прислівники. 4-5 увести в речення, які об’єднати в текст.

Безыскусственно, восторженно, внимательно, мужественно, взволнованно, обыкновенно, испуганно, сонно, грустно, поіменно, добросовестно, разочарованно, медленно, воодушевлённо, ежедневно, несравненно.

 

С.-70/К-6

Замінити фразеологізми прислівниками з довідки, уживаючи -н- або -нн-.

Хоч оком світи; чорним по білому; ніс-у-ніс; вірою і правдою; за спасибі; за власним бажанням; з усіма подробицями; слово-в-слово; як своїх п’ять пальців; душа в душу.

Довідка: добровіль(н,нн)о, друж(н,нн)ьо, тем(н,нн)о, віда(н,нн)о, вираз(н,нн)о, достеме(н,нн)_о, грунтов(н,нн)о, щіль(н,нн)о, дарем(н,нн)о.

 

С.-70/К-7

Побудувати словосполучення, додавши до поданих слів потрібні за змістом прислівники з орфограмою «Н і НН у прислівниках». З’ясувати тип граматичного зв’язку головного і залежного слова.

Слухати …, виконувати …, виховувати …, писати …, запитувати …, дивитися …, давати відповідь …, співати …, критикувати … .

 

 

С.-72/К-1

Списати, розкриваючи дужки й розподіляючи прислівники на три групи: у І – прислівники з не – частиною кореня, у ІІ – прислівники з не- префіксом, у ІІІ – прислівники з не – часткою.

(Не) рідко; (не)ухильно; (не) порушно; (не) погано; (не) просто, а складно; (не) виразно, а заплутано; (не) достатньо; (не) самовито; (не) цікаво; (не)гарно; (не) стямно; (не) давно, а тільки що; (не) старанно, а як-небудь.

 

 

С.-72/К-2

Списати, розкриваючи дужки.

1) Було щось (не)вимовно життєдайне в цьому сонячному дощі, і всі це відчули (О. Довженко). 2) (Не) вчасно горить наш великий іскристий костер (В. Бичко). 3) Жайворонок підлетів (не)високо й повиснув, мов на ниточці (Ю. Яновський). 4) Швидко (не)вловимо пливе година за годиною, день за днем (І. Франко). 5) Робота виконана (не)вчасно, а з великим запізненням. 6)Надворі ще (не) холодно.

 

 

С.-72/К-3

Списати, розкриваючи дужки.

1) Блідий ранок (не) сміливо зазирнув у вікна (А.Хижняк). 2) Вітер (не)самовито стугонів віконницями, гудів у комині (О. Донченко). 3) Малий годинник (не)рвово забився, затріпотів, чітко затакав (М. Ірчан). 4) Цього року грибів у лісі (не) густо. 5) Тимко вставав (не) рано. 6) (Не)весело згадав, що раненько збирався на рибалку. 7) Вечоріє, але зір ще (не) видно. 8) (Не) можна дозволяти малюкам гратися з сірниками.

 

 

 

С.-72/К-4

Розподілити прислівники за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Без частки не не вживається	Можна дібрати синонім без частки не	Є протиставлення

 

(Не) бавом; (не) багатолюдно; (не)бажано; (не)безплідно, а результативно; (не)безуспішно; (не)близько, а далеко; (не) боязко, а впевнено; (не) вгаваюче; (не) вгамовано; (не)владно; (не)вдогад; (не)взабарі; (не) відь-де;(не) влад; (не) навмисно; (не)впопадл; (не)гоже; (не)голосно, а тихо; (не)гучно, проте приглушено, (не)даром; (не)задовго; (не)квапом; (не)мало, а достатньо; (не)минуче; (не)помалу; (не)рідко;(не)що давно; (не)швидко, а повільно.

С.-72/К-5

Відновити фразеологічні звороти, використовуючи з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні, знімаючи скісну риску.

1) Голкою … ткнути. 2) Як … нічого. 3) … у світі. 4) І вгору глянути … 5) … б не подумав. 6) Далі вже … 7) … не годиться. 8) Переводиться на …

Довідка:  (ні) куди, (ні) куди, (ні) нащо, (ні) де, (ні) де, (ні) защо, (ні) коли, (ні) коли.

 

С.-72/К-6

Списати, розкриваючи дужки.

1) Мій краю зоряний, на тебе (не)надивлюся я (ні) як (В. Сосюра). 2) У мрії (не) має (ні)коли й (ні)де берегів (В. Братунь). 3) На острові, де, здавалося, ще (ні)коли (не) ступала людина, водилися сайгаки (З. Тулуб). 4)(Ні) трохи дивним (не) здавалось, що з гудінням, з рокотом громів у тумані вранішнім зливались голоси жагучих солов’їв (М. Рильський). 5) (Ні) де ні душі. Ліс та поле (О. Гончар). 6) Інші дні й пообідати після школи гаразд (ні) коли хлопцеві (А. Головко).

 

С.-72/К-7

Списати, знімаючи риску.

Ні/як, не/дарма, не/помітно, ні/де, не/даремно, не/вдячно, ні/трохи, ні/защо, не/доброзичливо, ні/відкіль, ні/звідкіля, не/до/смаку, не/до/речі, не/абияк, не/подалеку.

 

 

С.-72/К-8

Записати прислівники, розподіляючи їх у колонки таблиці за правилами написання.

Не і ні виступають часткою	Не і ні є префіксом	Не і ні є частиною кореня

 

Ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/туди ні/сюди, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, не/влад,не/даремно, не/інакше, ні/чогісенько, ні/яково, не/одноразово, ні/скільки, ні/почім.

 

 

С.-79/К-1

Виписати прийменникові конструкції в різні стовпчики, відповідно до того, які відношення вони виражають: перший – просторові, другий – часові,  третій – причини, четвертий -  мети, п’ятий – допустові.

До цього часу, запросити до столу, через непередбачені обставини, на тому тижні, приготували для продажу, залучити до гуртка, подарувати на згадку, упродовж року, затриматися через негоду, залишитися в кабінеті, завітати до друзів, розпочати о шостій годині, попри всі зусилля, через місяць.

 

 

С.-79/К-2

Списати текст. Указати в ньому прийменники та визначити відношення, що вони виражають.

Твоя Батьківщина, твій народ – це тисячолітнє дерево, що пустило коріння в глибину віків і гордо розкинуло віти над землею, щедро зрошеною кров’ю твоїх предків. Будь на цьому дереві не сухим сучком, а міцною гілкою, що зеленіє, цвіте і плодоносить, залиш по собі добрий слід на рідній землі. Тобі дано прожити кілька десятиріч на родючій землі Батьківщини, залиш по собі не подряпину, яку вкриває пилом перший вітер,  а глибоку борозну з колосками пшениці, що наливаються кожного року янтарним зерном, проживи своє життя так, щоб про тебе добрим словом згадували люди. (За В. Сухомлинським).

 

 

 

С.-79/К-3

Скласти словосполучення, добираючи прийменники та іменні частини мови. Позначте відмінок іменника, з яким уживається прийменник.

Працювати …, приїхати…, відпочивати …, мати перевагу …, переконаність …,  згадка …, лист …, бігати …, твір …, дерево …, справа …,  прочитати …, брати … .

 

С.-79/К-4

Перекласти словосполучення українською мовою; порівняти вживання прийменників у обох мовах.

Во время перерыва; в шесть часов; путь к звёздам; пошли за грибами; говорить о друге; приблизиться к дому; подошёл к ним; тетрадь по физике.

 

 

 

С.-79/К-5

Списати, підкресливши прийменники й вставляючи пропущені букви (закінчення іменників). Визначити відмінок іменників.

1) Без вікон, без двер… повна хата людей. 2) Хто в темряв… дивиться, той од світл… кривиться. 3) Правда і в огн… не згорить, і в вод… не втоне. 4) З вод… та з вогн… не жартуй. 5) І в наше віконц… засвітило сонце. 6)Посадили рожу між будяк… (Нар. Творчість).

 

С.-79/К-6

Скласти по 2 речення з поданими словами, щоб вони були в одному випадку повнозначними, а в іншому – прийменниками.

Близько, навкруги, край, довкола.

 

С.-79/К-7

Прочитати фразеологічні звороти. Пояснити їх значення. Записати, утворюючи пари антонімічних фразеологізмів. Виділити в них прийменники.

Народитися під щасливою зіркою; пійматися у лабети; пливти за течією; привертати до себе; прийти на розум; під самісіньким носом; поза очима; без царя в голові.

Відвертати від себе; мати голову на плечах; народитися без сорочки; вилетіти з голови;  за тридев’ять земель; пливти проти течії; у вічі; вирватися з лап.

 

С.-79/К-8

Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім  - на антонімічні. Скласти з 3-4 прийменниками словосполучення.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

 

 

 

 

С.-79/К-9

Списати, уставляючи замість крапок прийменник у або в. Пояснити свій вибір.

… долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розпливалось … пітьми. То був Дунай. Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали … долину по схилу прибережного узгір’я.  … одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди. То були втікачі. Два дні і дві ночі сиділи вони тут … вогкості і пітьмі (За М. Коцюбинським).

 

С.-80/К-1

Списати, розкриваючи дужки, З’ясувати , на які відмінки вказують прийменники.

Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; допомогти (у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність.

 

С.-80/К-2

Утворити словосполучення з поданими іменами, використовуючи прийменники з довідки. Визначити головне та залежне слово. Указати відмінок іменників.

1. Марічка, Оксана;
2. Михайло, Андрій.

Довідка: без, до, замість, назустріч, з, за, перед, про.

 

 

 

С.-80/К-3

За зразком утворити словосполучення, використовуючи подані прийменники й ураховуючи зазначені відмінки.

Зразок. Брати приклад з батька (Р.в.). Відпочивав з місяць (Зн. в.). Зустріч з актором (Ор. в.).

на Р.в.  за Зн. в.  між Р.в.

Зн.в.   Ор. в.   Ор. в.

 

 

 

 

 

С.-80/К-4

          Записати, уставляючи у чи в.

1) … господарстві, як … млині: … се щось туркоче. 2) … дощ хату не покривають, а … погоду й так не капає. 3) Він ані … воді не … тоне, ані … огні не згорить. 4) … своїм дворі … сяк хазяїн. 5) … чужім оці бачить зразу, … своїм – ні разу. 6) Голка маленька, та … морі до самого дна добирається. 7) Гуде, немов чотири вітри … лісі. 8) Гуде, як вітер … порожній димар. 9)Два борсуки … одній норі не … живуться. 10) Краще … латанім, ніж … хапанім (Нар. творчість).

 

 

 

 

 

С.-80/К-5

 Записати прислів’я, добираючи з дужок потрібний варіант прийменника з. Обґрунтувати з допомогою правил милозвучності свій вибір.

 1) (З, із, зі) своєї печі дим солодкий. 2) (З, із, зі) чужого коня перемоги. 3) (З, із, зі)  письма слова не викидають. 4) (З, із, зі) глибокої криниці – студена водиця. 5) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею. 6) Дружи (з, із, зі) розумним – не будеш дурнем. 7) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому – вузькі (нар. творчість).

 

 

 

С.-80/К-6

 Заповнити таблицю. Дослідити, з якими відмінками іменників і займенників уживаються прийменники в тексті.

 

Відмінки	Р.в.	Д.в.	Зн.в.	Ор.в.	М.в.

 

Кожен із нас зі своїм іменем має прожити життя, і всі наші звершення, усі наші діла, хороші й погані, стають відомі людям через наше ім’я – прив’язуються до нього. Ім’я, яке дають нам при народженні, - нехай випадкове, нехай не дуже вдале, нехай навіть нелюбе – міцно приростає до нас на все життя, стає невіддільним, зливається з нами.

Наші імена – це ще й та жива нитка, яка зв’язує нас із нашим родом і нашим народом, з нашою землею, культурою, мовою. Іменем людина пов’язується з сьогоденням, у якому є всі можливості заслужити собі добре ім’я.

Тому до свого імені, до імен інших людей, до імен узагалі слід ставитися з повагою, пам’ятаючи, що повага до імені є повагою до особистості, до людей, які вибирали це ім’я, до традицій свого народу і норм суспільства (А. Коваль).

 

 

С.-82/К-1

 Виписати речення, у яких використовуються похідні прийменники. Визначити спосіб їх творення.

1. Автомашина під’їхала близько.
2. Автомашина зупинилася близько лісу.
3. Навколо стояла тиша.
4. Спортсмени  бігали навколо футбольного поля.
5. Україна – чудовий край.
6. Край села посадили липовий гай.
7. Усі події мають початок і кінець.
8. Хлопець сидів кінець столу.
9. Сашко пішов до друга за допомогою.
10. За допомогою трактора автомашину витягли.

 

 

 

 

С.-82/К-2

 Виписати прийменники, розподіливши їх за будовою: І – прості, ІІ складні, ІІІ – складені.

1. Подекуди з-поміж верб та садів виринають білі хати (І. Нечуй-Левицький).
2. Село на горі, а попід горою Дніпро шумить (Марко Вовчок).
3. Шаланда пройшла поза купою очерету (Ю. Яновський).
4. Переді мною волзька синь (О. Підсуха).
5. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (М. Коцюбинський).
6. Серед згарищ білі шатра тиснуться з усіх боків (І. Франко).
7. Тече вода з-під явора на долину (Т. Шевченко).
8. Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт (Ю.Яновський)

 

С.-82/К-3

 Дібрати до поданих фразеологізмів слова-синоніми, що пояснюють їх значення. Підкреслити прийменники разом з іменниками, визначити відмінок іменників, групу за будовою прийменників.

 Лізти межі очі - …

обвести навколо пальця - …

 бути на сьомому небі - …

 вирости з-під землі - …

 через пень-колоду - …

 залишити без сорочки - …

за кілька кроків - …

робити з мухи слона - …

 

 

С.-82/К-4

 Записати сполучення слів з прийменниками у два стовпчики: у І – з похідними прийменниками, у ІІ – з непохідними. 3 4 сполученнями скласти речення.

Протягом року, згідно з наказом, о четвертій годині, незалежно від погоди, з гори, на березі, понад лісами, біля столу, з-поміж людей, поза плечима, наді мною, до кордону, коло річки, між вербами, край дороги.

 

 

 

 

С.-82/К-5

 Списати текст, уставляючи, необхідні прийменники з довідки, визначити їх вид за походженням.

 А там… Россю, … роздоллі, … горами й … долинах розсипались біленькі хати … вишневих садах, … яблунях та кучерявих грушах. Городи скрізь пообсаджувані … Россю високими вербами.

 Так хороше, так чудово кругом і нанизу й горах. Зелені ліси то виглядають … долин кучерявими верхами, то виходять і виступають сміливо … самі  гори. Тихе леління зеленої росьової води … камінні, шум … млинових коліс, тихий благодатний літній вечір – все це наводить … душу тихі думи, втихомирює серце (За І. Нечуй-Левицький).

 Довідка: за, на, попід, по, в, в,понад, на, з, на, по, з-під, на.

 

 

 

 

С.-83/К-1

 Записати, знімаючи риску.

 Із/за лісу, переді/мною, край/села, з/поза тину, по/серед ставу, з-поза хмар, по/перед його, з/поміж очерету, з/під стріх, по/під берегом, з/над річки, по/над греблю, в/здовж дороги, оба/біч дороги, з/перед очей.

 

 

 

 

С.-83/К-2

 Списати, розкриваючи дужки.

1. Тече вода (з/під) явора яром на долину.
2. Хлюпочуться качаточка (по)між осокою
3. Дунув вітер (по)над ставом – і сліду не стало.
4. Хмари, наче навесні, плинуть долом і горою (з)понад нашої ріки.
5. (Із)за лісу, (з)за лиману місяць випливає.
6. (В)здовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає.
7. (По) переду Гамалія байдаком керує (З творів Шевченка).

 

 

 

С.-83/К-3

 Списати, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви. Підкреслити прийменники, пояснити написання.

 Десь за с…лом, на гонах далеких, гасло со...нце. Вилізли тіні (з,с) садків, (з)під стріх, (із)за повіток. Поп…взли (по)під тинню вулицями, зат…марили с…ло л…генькою млою. За річ…кою пог…сав ліс осін…ій, жовтавий, дог…ряло верховіт…я червонясто. Дог…ріло і (з,с)гасло. (По)над хатами (із) степу л…тіло гайворон…я (в) ліс на ночівлю. (З,с) шумом м…стилось (по)дубах. А (з,с) гущавини вийшли тіні на узліс…я і лягли (в)здовж берега (по)над річкою (За А. Головком).

 

 

С.-83/К-4

 Записати прийменники в три колонки: разом, окремо, через дефіс.

 По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/до, близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до, за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/перед, незалежно/від, з/поза, згідно/з.

 

С.-84/К-1

 Перекласти словосполучення українською мовою. З двома словосполученнями скласти речення.

 Поставить в пример, стоит у окна, с обеих сторон, по важным делам, среди гор и лесов, экзамен по литературе, лекарство против гриппа, по всем направлениям, ходить по аллеям.

 

 

С.-84/К-2

 Перекласти словосполучення українською мовою. З двома скласти речення.

 Привлечь к себе внимание, белый по цвету, смеяться от радости, пойти за водой, забота о детях, подняться во весь рост, сделать по собственной инициативе, в семи километрах, уехать в прошлом году, работать в должности бухгалтера, вовлечь в работу, раньше других, спектакль в трёх действиях, ниже отца.

 

 

 

 

С.-84/К-3

 Перекласти словосполучення українською мовою. З двома скласти речення.

 Дежурный по вокзалу, товарищ по школе, по свидетельству, экономист по образованию, по многим причинам, исследования по физике, похожий по вкусу, называть по имени и отчеству, по выходным дням, по невнимательности, по ошибке, по возвращению, уведомить по телефону, старший по возрасту.

 

 

 

С.-84/К-4

 Списати, добираючи прийменник, що підходить за змістом, ставлячи іменник чи займенник у потрібному відмінку.

1. Ми ходили (по, за) (ягоди).
2. Я йду (по, за) (лікар), бо хворому дуже тяжко.
3. Я пішов (по,за) (лікар) до його кабінету взяти рецепт.
4. Пливи, косо, тихо (по, за) (вода), а я піду слідом (по, за) ти.

 

 

 

 

С.-84/К-5

 Списати, розкриваючи дужки. Визначити відмінок іменників.

 Жити на (село), піти на (рибалка), іти по (хліб), різати під (корінь), сидіти під (ясен), летіти над (дерево), вищий над (усі), від’їхати від (місто), змарніти від (втома), наблизитися до (річка), взятися до (робота), рости біля (дім), залишитися без (книжка).

 

 

 

 

С.-84/К-6

 Записати, розкриваючи дужки. Обґрунтувати свій вибір.

 Зібратися (в)гори – котитися (з) гори – котитися (з) гори високої; говорити (в) третє – заглянути (в) третє вікно; приїхати (в) двох – (у) двох кімнатах; іти (на) зустріч – (на зустріч) з братом.

 

 

 

 

С.-84/К-7

 Записати сполучення слів, добираючи з дужок потрібний прийменник і ставлячи іменник у потрібному відмінку.

1. Не з’явився (із-за, через, по) хвороба.
2. Пропустити заняття (з, по, із-за) поважна причина.
3. Підйом тривав (біля, протягом, на протязі) три години.
4. Призначили чергового (відповідно до, у відповідності, із-за) правила внутрішкільного розпорядку.
5. Працювати (по, за) контракт.
6. Залучити (в, до, для) робота.

С.-85/К-1

 Списати речення, визначити сполучники, з’ясувати, які смислові зв’язки вони виражають у кожному реченні.

 1) І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. 2) Якщо зійде моя рута, остануся тута. 3) І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі то виринав, то потопав. 4) На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає; кругом хлопці та дівчата – як мак процвітає. 5) Одно зацвіло, а друге зав’яло, навіки зав’яло. 6) Із-за лісу, з-за туману місяць випливає; червоніє, круглолиций, горить, а не сяє (Т.Шевченко).

 

 

С.-85/К-2

 Записати речення, уставивши замість крапок потрібні сполучники.

 Впіймав чи не впіймав, … погнатись можна. Це той, … одним пострілом сорок сім качок б’є. Хай буде борщ ріденький, …смачненький. Хоч вовк і на волі, … виє доволі. Той, … шукає в серпні холоду, натерпиться в зимі голоду. Правда із дна моря виринає, … неправда потопає (Нар. творчість).

 

 

С.-85/К-3

 Перекласти українською мовою, записати, підкреслити сполучники.

 Последний день перед Рождеством прошёл. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить Христа. Морозило сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрип мороза под сапогом слышался за полверсты… (Н. Гоголь).

 

С.-86/К-1

 Прочитати, уставляючи замість крапок потрібні сполучники. Визначити їх вид за будовою та вживанням.

Незвичайний листоноша

 Листи перевозять поїздами, літаками, пароплавами, машинами, кіньми, … на півночі – собаками.

А чули ви коли-небудь про те, … пошту перевозить морська течія?

Послугами цього незвичайного листоноші користуються жителі індонезійських островів Надина … Палан. Ці острови омиває кільцева течія. Люди закорковують листа в пляшці … кидають її в море. За добу лист потрапляє на другий острів. безкоштовно … до того ж швидко, … пароплав возить пошту лише раз на тиждень.

 

 

С.-86/К-2

 Перекласти українською мовою. Сполучники підкреслити, визначити їх вид за будовою та вживанням.

 1)Когда пьёшь воду, думай об источнике. 2) Лес не школа, да всех учит (Нар. творчість). 3) Известно, что цветы лучше всего собирать утром или под вечер (К. Паустовский). 4) Воздух так прозрачен, словно его совсем нет (Ю.Либединский). 5) Нужное слово, если оно вовремя сказано, всегда дорогу к сердцу найдёт (М. Шолохов). 6) Научить человека быть счастливым нельзя, но воспитать его так, чтобы он был счастливым, можно (А. Макаренко).

 

 

С.-86/К-3

 Продовжити речення, утворивши спочатку складне за допомогою сурядного сполучника, а потім речення з однорідними членами, з’єднаними сурядними сполучниками.

 Птахи прилетіли …

 Сонце зійшло …

Листя кружляло в повітрі …

Усе оживає навесні …

 

 

 

 

С.-86/К-4

 Скласти із двох простих речень складне, використовуючи підрядні сполучники.

1. Краплі роси блищали на сонці. Вони схожі на розсипані діаманти.
2. Треба любити й поважати рідну мову. Вона – найбільше багатство народу.
3. Рідне слово знайомить людину з історією її країни. Так не міг би ознайомити жоден історик.
4. багато відомих письменників висловлюють любов до рідної мови й тривогу за її долю. Доля народу невідривна від долі мови.

 

С.-86/К-5

 Записати речення, розподіляючи їх у дві колонки: у І – із сполучниками сурядності, у ІІ – підрядності.

 Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього ясного весняного вечора (О. Гончар). Весна нам принесла новини не веселі, а сумні (Леся Українка). В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля, відпочивала людина (М. Стельмах). Пташки покидають діброви, щоб знову прилетіти навесні (В. Сосюра).

С.-86/К-6

 Списати речення, уставляючи замість крапок відповідні сполучники підрядності, визначити їх групу за значенням.

 Усі розуміли, … літо відступає. Воно відмовляється від своїх прав, … дати дорогу осені і зимі. Усе частіше купчились на небі темні снігові хмари, … зрідка крізь них пробивалися теплі промені сонця, … посилати на землю прощальне вітання. Відлетіли птахи, ховалися звірі, … наступав холод, … можна було, затримали б тепло, таке миле для всього живого. Та це неможливо, … пройшла його пора.

 

 

С.-86/К-7

 Записати речення, закінчуючи їх. Охарактеризуйте сполучники.

1. Похмуре небо віщувало, що …
2. Якщо вранці приморозить, …
3. Почуття радості переповнює груди, немов …
4. Хоч сонце світить яскраво, …
5. То доноситься запах рідної землі, …

 

С.-86/К-8

 Записати речення, уставляючи пропущені розділові знаки,а замість крапок варіанти сполучника і (й).

 1)До 1800 року у «Софіївці» було створено штучні скелі … гроти. 2)Міфологічні герої … сюжети мають між собою часові … територіальні зв’язки. 3) багато умільців займалися художньою обробкою каміння, виготовляли гранітні столи … вази, лави … п’єдестали, колони …  сходи. 4)Від входу в парк углиб комплексу веде головна алея, обсаджена каштанами … тополями. 5) Територія між Нижнім … Верхнім ставами наймальовничіша … має багато художньо виконаних споруд. 6) Основна композиція парку складається з водної системи озер, водоспадів … цілої мережі каналів. 7)«Софіївку» називають храмом природи, поемою з каменю, води, землі, архітектурних споруд … скульптур (За О. Седаком).

 

 

 

С.-87/К-1

 Виписати окремо прості, складні та складені сполучники. Скласти 3 речення, використовуючи сполучники кожної групи.

 Бо, через те що, нібито, проте, та, якби, тому що, хоч, зате, після того як, начебто, щоб, але, для того щоб, якщо, немовби, бо, немов, чи, нібито, так що.

 

 

 

С.-87/К-2

 Записати речення, замінюючи прості і складні сполучники синонімічними. Пояснити правопис.

 1) Давній український народ славив світлі небесні сили, щоб пригорнути до себе ласку неба (І. Нечуй-Левицький). 2) Немає необхідності ненавидіти інші народи, бо ти патріот (Д.Лихачов). 3) Люди молилися небу, аби прогнати від себе холод, хмари, негоду (І. Нечуй-Левицький). 4) Можна і в дрібниці зробити добро людині, бо багато що починається з дрібниць (Д.Лихачов). 5) Як прийде туга, пізнаєш друга (Нар. творчість). 6) Хоч не красне, але власне (Нар. творчість).

 

 

                                                                                                                                         C.-87/К-3

Записати речення, розкриваючи дужки. Визначити речення із сполучниками.

1) А за вікном щасливі люди про(те), що є, і те, що буде, поміж собою  гомонять (В. Сосюра) 2) про(те) час не ждав (Д.Міщенко). 3)Не знаю, як (би) склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, мов зажурена мати(М. Стельмах). 4) Як(би) ви знали паничі, як люди плачуть, живучи. (Т.Шевченко). 5) А серце б’ється, свіжий вітер дише, не(мов)(би) хоче освіжить чоло(М. Рильський ).

                                                                                                                                            С.-87/К-4

Записати сполучники, розкриваючи  дужки. З чотирма сполучниками скласти речення. 

(Не) мов (би), а(би), що(б), все(таки), (через) те (що), ні(би), дарма(що), за(те), як(що), (незважаючи)на(те) що, так(що), мов(би)(то), як(би), про(те), тому(що), для(того)(щоб), що(й).

 

                                                                                                                                            С.-87/К-5

Списати, розкриваючи  дужки. Вибір обґрунтуйте.

1)Що(б) ми не робили,завжди з теплим почуттям  згадуємо рідну школу. 2)Я все думаю про залізні стовпи та про(те), чи казати мені про них Катерині і Микиті, чи не казати.(Т.Шевченко). 3)Ніч була темна, про(те) тиха. 4)Як(би)не було зими, за кожних не дбали б ми…(І. Франко). 5)Усі члени гуртка міркували, як(би) організувати археологічні розкопки місцевості.                                                                          

 

 

С.-87/К-6  

Списати, розкриваючи  дужки. Вибір обґрунтуйте.

1)Як(би)кривди не було, ми не знали би, що зло є на те, що(би) з ним биться (І.Франко). 2)Бій був короткий про(те) запеклий. 3)Ще вітер хмари не розвіяв, ще сам від жалощів поник, та знов чоло підводить київ, що(б) не хилить  чола повік(М.Рильський). 4) Що(б) я не робив, постійно думаю, що служу цим, скільки дозволяють мені сили, перед усім моїй батьківщині(І.Павлов). 5)Дівчина сказала,ніби(то) бачила на лимані кілька човнів.                                                                                                                                           

 

С.-87/К-7

Із поданими словами скласти й записати  речення.

Проте – про те ;

зате-за те;

щоб-що б;

якби –як би.

 

 

 

                                                                                                                                               С.-89/К-1

Розподілити вирази у  два стовпчика: у І-ті, що мають у своєму складі часту, у ІІ - не мають.

Як чудово; тобі й мені казали; немає й хвилинки; поводитися просто;  просто  нічого сказати; куди вони пішли?;куди проща за всіх; словом і ділом; зателефонували і мені.

 

 

 

 

 

 

С.-89/К-2

Записати речення, визначити в них частки, з’ясувати їх роль у реченні.

1) Невже тобі неволя не обридла? (Леся Українка). 2) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина). 3) Що за страшний був той дядько! Що за лихий! (І. Нечуй-Левицький). 4) Он верби розпустилися від берега й розсипалися по зеленій траві (І. Нечуй-Левицький). 5) Дивлюсь, аж світає, край неба палає (Т. Шевченко). 6) ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній, проти сонця він – як синій. Гілля по землі звиса, - дим же в небеса (П.Тичина). 7) З почуттям радості і незрозумілої тривоги взяв Ґонтар листа (Я. Баш). 8)Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко).

 

 

 

 

 

 

С.-89/К-3

Відновити текст, увівши до тексту частки з довідки.

 

Сади цвітуть

 … густим молоком облиті фруктові дерева. … виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них … одведеш. … тягне до них, підійдеш, … милуєшся і … намилуєшся.

 … радість і для невтомних трудівниць – бджіл. Вони неквапно збирають … нектар. … перший весняний взяток.

 А на землі – сила-силенна … справжніх весняних квітів. Недаром … місяць зветься квітень (За О. Копиленком).

 Довідка: ніби, ось, не, хоча, ото, не, це, таки, справді вже, же цей.

 

 

 

С.-89/К-4

Записати частки, розподіливши їх у 3 стовпчики: І- модальні, ІІ - заперечні, ІІІ – формотворчі.

Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, що то, ось, от, це, оце, ото, он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же таки, уже, мов, ніби, мовби, годі, бодай, бо, давай.

 

 

 

С.-89/К-5

Прочитати. Виписати частки, визначити розряд за значенням.

1) На тебе, краю мій, не надивився ні вдень, ні вночі, ні вранці на зорі… (А. Малишко). 2) Не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння, - я про них би не згадала в краю вічного проміння (Леся Українка). 3) Рання весна тільки-но заходить у тихі села (І. Цюпа). 4) На клумбах  горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський). 5) Птиця спускалась усе нижче та нижче (І. Нечуй-Левицький). 6) У квітниках усі вулиці кричать; нехай, нехай живе свобода! (П. Тичина). 7) Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було (Т.Шевченко).

 

 

 

 

 

С.-90/К-1

Виписати із тексту частки у два стовпчики: у І- ті, у яких частка пишеться через  дефіс, у ІІ – ті, у яких частка пишеться окремо.

Ось так зроду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок:батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки варті уваги навички до праці, а й залишити добру пам’ять про самих себе. Діти ж мали за обов’язок дотримуватися й далі розвивати родовідні звичаї.

Дивна й зовсім нерозумна картина: як же могло трапитися, що  вироблені протягом сторіч звичаї, на яких виховувалося не одне покоління, могли так швидко підмінитися масовою бездуховністю.

Мусимо зізнатися, що багато завинили й ми самі. Десь таки недовчили своїх дітей, у чомусь проґавили, не стали на захист своїх духовних цінностей. При нас уже цуралися діти пісні й рідної мови.

Але ж загальновідомо, хто злегковажив найбільшою святістю – одцурався своєї мови, своїх традицій, той врешті-решт знехтує й синівським обов’язком перед батьками (За В. Скуратівським).

 

С.-90/К-2

Заповнити таблицю власними прикладами.

Окремо	Через дефіс	Разом

 

 

 

С.-90/К-3

Перекласти українською мовою; порівняти написання часток в обох мовах.

Он-то знает, дай-ка посмотрю, всё-таки подожди, они таки опоздали, пойдёшь ли домой, отчего же молчишь, она ведь не пришла.

 

 

 

С.-90/К-4

Записати,знімаючи скісну риску.

 Знав/би, прийшла/таки, якось/то, бодай/же, принеси/но, та/вже/ж, де/ж/то, вони/то, куди/б/то, дай/же, іди/бо, все/ж/таки, візьми/бо, хоч/би, годі/ж/бо, ледве/чи.

 

С.-90/К-5

Списати, розкриваючи дужки. Скласти два речення, в яких частки пишуться разом.

Почав(би), він(бо), знову(ж), якось(то), відійди(но), все(ж)таки, дай(же), прийшла(таки), як(от), все(таки), тому(ж)то, навряд(чи).

 

 

С.-90/К-6

Записати речення, визначити в них частки, з’ясувати їх роль у реченні.

Який(бо) ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка). Я (не) люблю людей двомовних, в людині (ж) бо – один язик (В. Сосюра). Двісті верст вночі засніжено, (не) малий (таки) прогін (А. Малишко). Чиясь (то) молодість ясна у двері стукає мої (А. Малишко). Я мов стаю широким і прозорим, неначе жити тільки(но) почав (В. Сосюра).

 

С.-90/К-7

Розкрити дужки, записати частки, згуртувавши їх за правилами написання: разом, окремо, через дефіс.

Аби(хто), де(які), що(сь), мов(би), ніби(то), те(ж), от(же), казна(який), хіба (що), таки (знав), ні(з)ким, де(про) кого, тільки(но), пішов(таки), співай(бо), не(спішив), не(в)же, все(ж)таки, якось(то), чим(би)то.

 

С.-92/К-1

Записати, розкриваючи дужки. Пояснити написання не і ні з різними частинами мови.

1) Уламок рейки!... Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький певно, (ні)защо його (не) підняв би. 2) Пройшовши наскрізь вуличку, він (Хома) (не) зустрів (ні)кого зі своїх. 3) – (Не) вже ми оце врятовані? І (ні)хто нас більше (не) ловитиме, (ні)хто (не)постріля? 4) Хомі (ні) колилось, бій уже відгримів десь за містечко (О. Гончар). 5) Він (не) ловив линів у озерах (ні) волоком, (ні) топчій кою, а яко(сь) (не) наче брав їх з води прямо руками. 6)  - (Ні)чого у світі я так (не) люблю, як саджати що (не)будь у землю, щоб проізростало, - любила проказувати мати. 7) – Прямо, та й прямо, та й прямо, та й (ні) куди ж (не) звертайте! – гукав дід подорожньому. 8) (Ні) дід, (ні) ми (не) розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас. 9) У хаті (ні) що (не) замикалось (О. Довженко).

 

С.-92/К-2

Списати, розкриваючи дужки. Підкреслити частки, визначити їх вид.

Такий поет, як Шевченко, (не) одним українцям рідний … . (Ні) (в) кого з українців (не) було такої сім’ї, як у тебе. Ти (бо), Тарасе, вчив нас (не) людей із всього світу зганяти, (не) городи й села опановувати, а ти вчив нас правди святої… От за сю(то) науку зібралися до тебе усіх язиків людей, як діти до рідного батька (За П. Кулішем).

 

С.-92/К-3

Дібрати синонім, увести в речення.

Погана погода - …

Ледар - …

Крайня потреба - …

Метушлива людина - …

Мала дитина - …

 

 

С.-92/К-4

Від поданих дієслів утворити прикметники, що не вживаються без не.

Примирити, збороти, вблагати, вгасити, здолати, вловити.

 

 

 

С.-92/К-5

Списати, розкриваючи дужки; пояснити правопис частки не.

 (Не)полита розсада може зів’янути. Своєчасно (не)полита розсада може зів’янути. (Не) прочитана учнем книга. Ще (не) прочитана учнем книга. (Не) вивчені правила. (Не) вивчені вчасно правила.

 

 

 

С.-92/К-6

Списати, розкриваючи дужки; пояснити значення фразеологізмів.

(Ні)коли і в(гору) глянути. (Ні) холодно, (ні) жарко. (Ні)живий, (ні) мертвий. (Ні) де й голки встромити. (Ні) кроку назад. (Не) чути (ні) рук, (ні) ніг.

 

 

 

С.-92/К-7

Списати, розкриваючи дужки.

(Не) прополена грядка; (не) безпека; (не) далеко, а близько; (не)писаний ніким твір; (не)восьмий; (не) мічний; (не)до смаку; земля (не)полита; (не)лише; (не)наче; (не)впинний; (не)абиякий; (не)зчутися; (ні)сенітниця; (ні)з(ким); (ні)трохи; (ні)чий; (не)дописати; (не)волячи; (не)слухаючи.

 

 

 

С.-93/К-1

Прочитати, виписати вигуки; визначити, до якої групи належить кожний із них.

1. Ах, як тут темно! (М. Коцюбинський).
2. Дівчина на призьбі: ціпу, ціпу, ціпу! (П.Тичина).
3. «Цс-с-с! Іде», - гукнув хтось (П. Мирний).
4. На коні, гей! Вперед, за мною! (В. Сосюра).
5. Ей ти, як тебе звуть? (П. Мирний).
6. Ах, ти ниво широка,безкрайна, буйний колос в степу золотий (Народна творчість).
7.  «Цить!» - крикнула Пріська (П. Мирний).
8. Надривно, тривожно зазвучала трембіта: ту-ру-ру-ру-у-у.

 

 

 

 

 

С.-93/К-2

Записати вигуки в чотири стовпчики відповідно до значення: І – емоційні, ІІ – спонукальні, ІІІ вигуки етикету, IV – звуконаслідувальні слова.

 Гой, о-о, фі, ого, ну, шабаш, тррр, тьох-тьох-тьох, леле, цить, спасибі, кукуріку, бубук, будь ласка, привіт, ай, от тобі й раз, ква-а-а, м’яу-у, на добраніч, четь.

 

 

 

 

 

С.-93/К-3

Відновити зміст речень, уставляючи потрібні за змістом вигуки. Визначити розряд за значенням.

1) …, …, місяць май: теплий та холодний. 2) Дай, …, веснувати, лише на голому полі житувати. 3) …, якби та якби, то виросли б на голові гриби – був би город. 4) Не каже …, поки не перескочив. 5) Один день, … а ціле життя, …  (Народна творчість).

Довідка: ай, ай, Боже мій, Е, Гоп, «гай», йой.

 

 

С.-94/К-1

Розподілити вигуки за правилами написання: І – через дефіс, ІІ – окремо.

Дзень/дзень, будь/ласка, кось/кось/кось, до/побачення, ку/ку, будьте/здорові, ой/ой/ой, гу/гу/гу/у,добрий/день, ласкаво/просимо.

 

С.-94/К-2

Списати, знімаючи риску та розставляючи розділові знаки.

Добридень, дівонько! Чи добре живеться?

Нуж парубче хутчій.

Ох чого моя зіронька плаче.

Країно рідная! Ох ти далека мріє!

Гей де мій спис?

Гов Лукашу гов. Го/го/го/го! А де ти?

Цить/цить. Не говори. Мовчи!

Авжеж тепер він вовкулака дикий.

Ой лишенько, як страшно! Ха/ха/ха.

    (З творів Лесі Українки)

 

 

 

С.-94/К-3

Утворити від поданих дієслів вигуки. Пояснити їх правопис. Увести в речення.

Зразок. Мекати – ме-е-е.

Гуркотіти, цвірінькати, чалапати, жужати, сміятися, квакати, сьорбати, дзеленчати, ой ойойкати.

 

С.-94/К-4

Списати, додаючи розділові знаки при вигуках. Правильно записати вигуки. Пояснити.

1) Ой уже ж тая стежка білим снігом припала. 2) Ну то хоч раз послухай – не завадить. 3) Гробі чоловіче чи ти вже в голову зайшов, чи що? 4) Цур пек щезай. 5) Ой лишенько Як страшно! Ха ха ха. 6) Овва А батько мій їх всіх потопить! (З тв. Лесі Українки).

 

 

С.-94/К-5

Списати, ставлячи пропущений дефіс і розділові знаки. Вигуки підкресліть. Пояснити розділові знаки.

Гай, гай  куди поділась моя радість (М. Стельмах). 2) Хе  який ти цікавий (М. Стельмах). 3) Я дуже люблю казки ой ка люблю казки (О. Іваненко). 4) Ой вербо, де ти росла? (Народна творчість). 5) Несподіване «це» - зупинило всіх. 6) Ой лишенько що трапилось? 7) Ей не пора мені тепера грати. 8) Геть. Не мороч мене. 9) Гов Лукашу гов! Го го го го! (З т. Лесі Українки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова 5-12 класи: - К.: Ірпінь, 2005. – 176 с.
2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін..; За ред.. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.
3. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч.закл. – К.:Зодіак-ЕКО, 2007. – 288с.
4. Дудка О.О., Шевелєва Л.А. Українська мова: Комплексний довідник. 5-11 класи. /За ред.. А.О. Євашенко – 5-е вид., доп – Х., ПП Стеценко І.І., 2009. – 432 с.
5. Караман С.О. Сучасна українська літературна мова: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Плющ: за ред.. С.О. Карамана. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.
6. Харахоріна Т.О., Адаменко В.С. Усне і письмове мовлення школярів, 5-11 класи. – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2004. – 304 с.
7. Харахоріна Т.О., Адаменко В.С. Збірник завдань з української мови для розвитку самостійно-творчої діяльності учнів 5-11 класів у системі самоконтролю і самооцінки. – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2004. – 288с.
8. Шевелєва Л.А. Новий збірник диктантів з української мови для учнів 5-11 класів та абітурієнтів. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2009. – 288с.