Дієприкметник як частина мови

7 клас.

Т е м а. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

М е т а: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; формувати загально пізнавальні вміння знаходити дієприкметники в текстах, визначати їхню роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати дієприкметники у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу прищеплювати любов до природи, повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Т и п    у р о к у: урок засвоєння нових знань.

П е р е б і г    у р о к у.  І. Організаційний момент.

  ІІ.

  На пожовтілих пагорбах шумлять гіркий полин, засохле будячиння. Неподалік багровіють палаючі узлісся. На поруділих стернищах лежить розсипана жовта солома. Де-не-де видніються вітром занесені поржавілі листочки. Жовтіє даль.

• Чи є дана конструкція текстом? Доведіть свою думку.
• Яку пору року зображено? Які слова вказують на це?
• Чи є в реченні спільнокореневі слова? Визначте, до яких частин мови вони належать.
• Виконайте морфологічний розбір  слів: жовта, жовтіє.

Жовта (солома) – прикметник, жовтий, якісний, однина, жіночий рід, називний відмінок, повна форма, тверда група, означення.

Жовтіє – дієслово, жовтіти, недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, ІІІ особа однини, І дієвідміна, присудок.

• Яка відмінність між цими словами в значенні та граматичних ознаках? (Прикметник показує завжди постійну ознаку предмета, має змінні ознаки роду, числа й відмінка. Дієслово виражає дію, що виражається в часі.)
• Які морфологічні ознаки ми можемо визначити в слові пожовтілих? (яких? Множина, місцевий відмінок, означення)
• Якій частині мови властиві такі ознаки? (Прикметнику)
• Як можна сказати про пожовтілі пагорби? (пагорби, що пожовтіли)
• На що ж одночасно з ознакою вказує слово пожовтілих? (на дію)
• Які ознаки дієслова можна в ньому виділити? (доконаний вид, минулий час)

Отже, пожовтілих – це особлива форма дієслова – дієприкметник.

  ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

  ІУ.

• Знайдіть у тексті інші дієприкметники. Визначте ознаки прикметника та дієслова в них.

Засохле (будячиння) – середній, однина, називний, означення//доконаний,  минулий - засохнути;

Палаючі (узлісся) – множина, називний, означення// недоконаний, теперішній  - палають;

Поруділих (стернищах) – множина, місцевий, означення // доконаний, минулий – порудіти;

Розсипана (солома) – однина, жіночий, називний, означення // доконаний, минулий – розсипати;

Занесені (листочки) – множина, називний, означення// доконаний, минулий – занести;

Поржавілі (листочки) - множина, називний, означення// доконаний, минулий – поржавіти.

• Від яких слів ці дієприкметники утворені?
• Отже,…
• Читати стор. 64.

У. Освоєння теоретичного матеріалу в процесі виконання практичної роботи з теми.

1. Дослідження-характеристика. Запишіть речення. Назвіть ужиті в них дієприкметники. Визначте морфологічні ознаки й синтаксичну роль їх.

Непереможним є все, народжене для творчості, для радості, для цвітіння (І. Багряний). Дзвінко рвав копитами збитий, утоптаний, спресований зимовими морозами сніг (А. Дімаров). Відкрите серце Тараса Шевченка щедро ввібрало в себе волелюбний дух українського народу (О. Гончар). Ми насолоджуємося соковитим горошком, цими зеленіючими ласощами (О. Грищенко). І треба було згадати отой материнський пахучий хліб! (І. Цюпа). І знову завіяні ліси, і знову тепла співуча бронза сосон, і туманне срібло беріз, і підморожена зелень полохливих, як дівчата, осик, і снігом вишиті ялинки (М. Стельмах).

Роззолочене поле безкрає врожаями дорідними грає.(морфемний) І лащиться колосяним теплом край шляху дозріваюча пшениця.(фонетичний)  Скошена трава прив’ялена, заквітчана, пахуча.(словотвірний) Полум’яне листя сипле жовтень, тужавіє нива задубіла. (морфологічний)

2. Дослідження-аналіз. З’ясуйте, від якої неозначеної форми дієслова утворено подані дієприкметники. Визначте вид.

Збережена інформація, здобуті знання, усміхнене обличчя, в’януча квітка, почута інформація, розгорнутий зошит, підписаний документ, сяючі очі.

• За допомогою яких суфіксів утворено вжиті у словосполученнях дієприкметники?

3. Лінгвістичне експериментування. Змініть місце дієприкметника відповідно до означуваного слова. Дослідіть, чи зміниться синтаксична роль дієслівної форми.

Прочитана книжка. Засніжена стежка. Приморожена трава. Зачарований погляд. 

• Зробіть висновок: коли дієприкметник у реченні може бути означенням, а коли – присудком.

4. Дослідження-спостереження за мовним матеріалом з елементами аналізу. Прочитайте афоризми. Знайдіть у них дієприкметники. Дослідіть, у ролі якого члена вжито їх у реченнях.

Виконай обіцяне. Візьми голку й нитку і заший розірване. Для стомлених після праці приємнішим буває відпочинок. Жалкувати за втраченим – безумство. Після зробленого ніяка порада не потрібна. Голос волаючого в пустелі.

• Визначте синтаксичну роль дієприкметників. Об´рунтуйте, за яких умов дієприкметник може бути в реченні підметом або додатком.
• Перше речення трансформуйте так, щоб виділений дієприкметник виконував роль підмета.

М а т е р і а л   д л я   в ч и т е л я. Обіцяне не було можливим.

УІ. Підсумок уроку.

Д/З: §18 (стор. 64-65) Вправи 173, 177.

Пригадати або скласти п’ятеро-шестеро рекламних заголовків, використавши дієприкметники. Визначити морфологічні ознаки їх. Наприклад: Зроблений з душею! Мій улюблений український бренд! Об’єднані футболом! Щоб кожен ваш крок був упевненим!