Ефективність технології розвитку критичного мислення у забезпеченні активної пізнавальної діяльності учнів та формуванні комунікативної компетентності на уроках зарубіжної літ
Ефективність технології розвитку критичного мислення у забезпеченні активної пізнавальної діяльності
учнів та формуванні комунікативної компетентності на уроках
зарубіжної літератури
Дар’єва Наталя Іванівна,
Дар’єва Н.І., учитель зарубіжної літератури
Бандурського НВК
Первомайської районної ради
Миколаївської області,
спеціаліст І категорії
Вступ
Ми живемо у стрімкому мінливому світі. Кожний день приносить людству нові знання, нові відкриття. Наявна інформація швидко застаріває. Крім того, завдяки Інтернету нашим учням відкритий доступ до будь-якої інформації.
Все це вимагає нових підходів до навчання. По-перше, тому що за таких умов інформативна функція вчителя відходить на другий план, а основною стає роль організатора класної роботи. По-друге, і це головне, у школі учні мають навчитися ефективно здобувати знання, критично осмислювати їх і застосувати на практиці.
Оскільки освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, першочерговим є розвиток того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких непередбачувана. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом ми можемо стверджувати розвиток відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.
Науково-теоретичне обґрунтування
Критичне мислення у викладанні літератури – педагогічна технологія, яка базується на принципах проекту «Читання та письмо для критичного мислення», розробленого викладачами Міжнародної Асоціації Читачів Джанні Стіл, Куртом Мередітом, Чарльзом Темплом за підтримки Інституту Відкритого Суспільства Джорджа Сороса і заснована на ідеї швейцарського психолога Ж.Піаже, який довів, що ми навчаємося, осмислюючи світ у поняттях, якими вже володіємо. В Україні інтерес до цієї освітньої інновації з’явився близько десяти років тому. Процес, «за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблем», розглядали у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Дж.Дьюї, М.Коул, Д.Вертч, Д.Брунер, М.Ліпман, Л.Виготський, М.Красовицький, О.Бєлкіна, Ю.Стежко та інші.
Мета: впроваджувати у шкільну практику стратегії викладання, які допомагають школярам осмислювати прочитане, виявляти самостійність у питаннях самоосвіти, розуміти логіку аргументів, учитися уважно слухати співрозмовника, впевнено вести дискусію та приймати виважені рішення. Технологія розвитку критичного мислення має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть служити навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відеофільми.
Мета цієї методичної системи – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.
Технологічне підґрунтя
Критичне мислення – вміле відповідальне мислення, що дає людині можливість формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на критеріях;
б) є таким, що самокоригується;
в) апелює до контексту.
Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:
- уміння мислити;
- відповідальність;
- формулювання самостійних суджень;
- критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;
- самокорекція;
- увага та чуйність до контексту.
Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Критичне мислення має такі характеристики:
- Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
- Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично не можливо..
- Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
- Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
- Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.
Критичне мислення – не об’єкт вивчення. Це активний процес, який дає можливість учневі аналізувати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати.
Для того, щоб навчитися критично мислити варто почати зі створення середовища для розвитку критичного мислення. Тут є низка умов, серед них такі:
- забезпечити для учнів середовище, вільне від негативної оцінки;
- підтримувати віру кожного учня в його здатність породжувати критичні судження;
- цінувати критичні міркування учнів.
- активізувати мислення;
- формулювати цілі навчання;
- залучати учнів до плідного обговорення, вільного розмірковування;
- мотивувати навчання учнів;
- активно залучати учнів до навчального процесу;
- стимулювати міркування про здійснену роботу;
- розкрити різні точки зору;
- допомагати учням ставити власні запитання.
Урок літератури із застосуванням методики критичного мислення вибудовується за трифазною моделлю (додатки №1, 2)
І.Актуалізація опорних знань. Евокація (встановлення зв’язків):
На цьому етапі учнів треба зацікавити, пробудити, схвилювати, спровокувати думати, згадувати те, що вони знають. Він має такі цілі:
- допомагає встановити рівень власного знання, до якого можна додати щось нове, доповнити;
- сприяє виявленню поверховості, неточності, неправильності у знаннях;
- активізує мислення учнів;
- створює зацікавленість, спрямовує на вивчення, дослідження проблеми.
На етапі актуалізації здійснюються певні важливі пізнавальні операції, а саме: учні активно пригадують, що вони знають за темою. Найважливіше є те, що в результаті цієї діяльності діти встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Отже, завдання першого етапу – пробудити, викликати зацікавленість, схвилювати, спонукати учнів мислити про те, що вони знають.
ІІ.Усвідомлення.
На цьому етапі учнів ознайомлюються з новою інформацією і усвідомлюють її. Усвідомлення здійснюється в формі читання, слухання розповіді, лекції. На цій фазі навчання вчитель якнайменше впливає на учнів, а вони самостійно підтримують свою зацікавленість роботою, активно перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують.
Головним завданням цього етапу є:
- підтримка зацікавленості, викликаної на певному етапі;
- стимулювання старання учнів;
- відстеження засвоєння нових знань.
Активність учнів проявляється в тому, що вони ставлять запитання, роблять помітки в текстах, які викликають сумніви, нерозуміння тощо.
ІІІ. Рефлексія. Консолідація (міркування).
На етапі рефлексії передбачається, що учні перетворюють отримані знання
у своє власне бачення, починають висловлюватися, використовуючи нові ідеї, обмінюються думками одне з одним, формуючи свою точку зору.
На цьому етапі учитель вирішує два важливих завдання:
1.Спонукання учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запам’ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті.
2.Сприяння обміну ідеями між учнями, в результаті чого збагачується словниковий запас та активізуються здібності до самовияву.
Найефективніші методи та стратегії розвитку критичного мислення викладання літератури:
- «Мозкова атака»;
- читання з позначками;
- «Павутинка» дискусії;
- «Асоціативний кущ»;
- «Кубування»;
- «Сенкан»;
- кероване читання (читання з передбаченням);
- «Діаграма Венна»;
- вільне письмо;
- порушена послідовність;
- «Знаю-хочу дізнатися-навчаюся»;
- лови помилку;
- метод ПРЕС;
- Ромашка Блума (додатки №3-5).
Ось далеко не повний перелік методів та стратегій, які допоможуть навчити критично мислити.
Завдяки розвитку критичного мислення учні справді стають юними науковцями. Водночас з розвитком мислення, спираючись на нього і сприяючи йому, відбувається розвиток зв’язного мовлення дітей. Адже лише той, хто вміє думати, може сказати щось варте уваги.
Сутність досвіду
Ідея досвіду: реалізація технології розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, активну пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.
У наш час кардинальних соціальних змін дуже важливо навчити молоду людину мислити критично, бути компетентною у ситуаціях і питаннях, що її оточують.
Урок літератури – це той предмет, який дає великий простір для формування життєвої та соціально компетентної особистості, розвитку критичного мислення.
Вчитель літератури, на мій погляд, має навчати учнів сміливо відстоювати власні думки, вміти самостійно працювати зі джерелами інформації, бачити проблему, мати особисту точку зору і вміти її аргументувати, бути здатними застосовувати свої знання для розв`язання життєвих проблем тощо.
Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя і учня. Немає чіткого алгоритму дій вчителя з формування критичного мислення. Але існують, на мою думку, певні умови, які стимулюють учнів до критичного мислення, а саме:
- час, необхідно достатньо часу для збору інформації за даною проблемою;
- очікування ідеї;
- спілкування;
- цінування думок інших;
- віра в сили учнів;
- активна позиція.
Я розпочинаю цю роботу вже в 5-6 класах, пам’ятаючи, що критичність мислення учнів цієї вікової категорії перебуває на початковому рівні. Учень ще має навчитися критичності – констатуючої, а потім коригуючої. По-друге, у п’яти-шестикласників не сформовані читацькі компетенції. По-третє, у цьому віці інтерактивне навчання й розвиток учнів взаємопов’язані. Тож намагаюся сформувати в учнів найнеобхідніші для уроку літератури навички, які стануть підґрунтям розвитку їхнього критичного мислення. Йдеться про вміння працювати з художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення, тобто саме про навички критичного мислення.
Завдання вчителя – організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність учнів. На початковому етапі це відбувається під керівництвом вчителя, а далі школярі мають навчитися самостійно сприймати явища, порівнювати їх, визначати характерні особливості.
Розвиток критичного мислення – мета довготривала. Тому не варто чекати швидких результатів і великих успіхів одразу. Важливо, щоб дитина розкрилася, не боялася висловити свою думку, відстояти її, бажала працювати в колективі, зробила свій вклад у роботу класу.
Проводячи уроки зарубіжної літератури, надаю перевагу таким стратегіям критичного мислення: „читання з передбаченням”, „кубування”, „гронування”, „сенкан”, „вільне письмо”, „порушена послідовність”, „асоціювання”, „взаємне навчання”.
На етапі актуалізації пізнавальних процесів вирішую три завдання:
● пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів
думати, згадувати те, що вони знають;
● актуалізувати мислення учнів, пам'ятаючи, що навчання —це активна
діяльність;
● визначити мету та завдання навчання
Для цього спираюсь на набуті знання та досвід учнів, пропоную згадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, спрямувати мислення у відповідне русло. Це дозволяє мені окреслити рівень та коло знань учнів, які згодом поповняться новими; відкоригувати помилки мислення.
Найдоцільнішими на етапі актуалізації вважаю такі прийоми: «Ґронування», «Мозковий штурм», передбачення, припущення на основі запропонованих слів, «Мікрофон». Наприклад, на уроці за темою «Неповторні миті життя з Омаром Хайямом» фаза евокації була такою. На запитання вчителя: «З чим, на вашу думку, можна порівняти життя людини?» – учні відповіли: «Бурхливою річкою, великим деревом з багатьма листочками, книгою з багатьма сторінками, нічним небом і безліччю зірок на небі»(«Мікрофон»). На запитання: «Про що б ви хотіли довідатися сьогодні на уроці?» - діти відповіли: «Нам цікаво знати, а з чим порівнює життя людини Омар Хайям, і чому для нього воно неповторна мить».
Головними своїми завданнями на другому етапі уроку вбачаю:
● підтримати зацікавленість, викликану на першому етапі;
● стимулювати старання учнів;
● відстежувати засвоєння нових знань.
Якщо на етапі уроку актуалізації учень ставить запитання «Що це для мене означає?», «Навіщо це мені потрібно?», то на другому (осмислення або вивчення нового матеріалу) він має знайти відповіді. Тому на цьому етапі надаю перевагу таким прийомам: діаграма Вена, читання з позначкою, кероване читання, гронування, порушена послідовність. Наприклад, на уроці за темою: «Шерлок Холмс і доктор Ватсон – класичний детективний дует» пропоную порівняти образи, вже відомі учням.
- Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний
текст або слова.
- Частину кіл, які збігаються, виділяють штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу.
- Учні усно коментують всі випадки розбіжності в думках стосовно діаграми.
Щоб перевірити знання учнями художнього твору, застосовую прийом «Порушена послідовність». Наприклад, на уроці в 6 класі за романом Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан»:
Учитель: Перед уроком мені принесли листа. Виявляється цей лист прислав Негору. Читаємо:
Привіт від работоргівця! Я впевнений, що ви не вирушите у плавання, бо я порушив послідовність подій у романі і ви ніколи не зможете відновити її. І тому нещастя будуть переслідувати вас протягом усієї подорожі.
Нам потрібно довести, що ми уважні читачі, і все ж таки розпочнемо своє плавання.
1.Шхуна-бриг «Пілігрим»
2.Дік Сенд.
3.Врятовані з «Вальдека».
4. «С.В.»
5.Кит на обрії.
6.Напівзатоплене судно
7.Капітан Сенд».
Застосування вищенаведених прийомів викликає інтерес до читання, творчості, дає поштовх до вільного мислення, можливість спокійно, упевнено почувати себе в колективі.
На етапі консолідації вирішую два важливих завдання:
● спонукаю учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запам'ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті.
● сприяю обміну ідеями між учнями, в результаті чого збагачується словниковий запас та активізуються здібності до самовияву.
Оскільки метою третього етапу є «вбудовування» нового досвіду, здобутих знань у систему особистісних компетенцій, то учні мають змогу обмінятися думками, поставити додаткові запитання, оцінити процес навчання.
Для роботи на завершальному етапі пропоную такі прийоми: незавершені речення, сенкан, опитування в парі, вільне письмо, кубування, літературний диктант, взаємні запитання. Ось декілька сенканів, складених учнями.
Омар Хайям Том Сойєр
Мудрий, справедливий Веселий, кмітливий
Оспівує, пропоповідує, виховує Бешкетує, жартує, вигадує
Стверджує прво людини на щастя Хлопчик-розбишака
Поет Справжній друг
Лі Бо
Легендарний, непокірний
Усамітнився, споглядав, віршував
Поезія вод та гір
Поет
На етапі консолідації (рефлексії)уроку «Неповторні миті життя з Омаром Хайямом» застосовую стратегію «Мозкова атака», пропоную відповісти на запитання: «Чого навчають нас рубаї?». Учні висловлюють різні думки:
- бути щирими;
- любити життя;
- сприймати його таким, яке воно є;
- вірити в силу людини, її здібності та можливості.
Висновок
Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури сприяє формуванню навичок мислення і мовлення учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища, підвищує мотивацію навчання, посилює активність учнів на уроці, дає можливість їм самореалізуватися та самостверджуватися. У результаті школярі вміють визначати мету конкретної навчальної діяльності, реалізувати план роботи, оцінювати результати власної діяльності. Вони долають сумніви, ставлять запитання, будують судження на доказах, самостійно навчаються.
Отже, учні не отримують «удару об майбутнє», бо педагог передає їм «ту життєву мудрість, яку називають умінням жити» (В.Сухомлинський).
Використані джерела
1. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. Харків: ВГ «Основа», 2007.
2. Кроуфорд Алан, Е. Венди Саул, Самуел Метьюз, Джеймс Макінстер. Технологія розвитку критичного мислення учнів.
3.Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. Харків: ВГ «Основа», 2008.
4. Сущенко Ігор, Пометун Олена. Навчаємо мислити критично: посібник для учителів. В. ЛІРА, 2016.
5. Сущенко Ігор, Олена Пометун. Основи критичного мислення: методичний посібник для учителів. В. ЛІРА, 2016.
6. Тягло О.В. Критичне мислення. Харків: ВГ «Основа», 2008.
5. Харченко Наталія. Розвиток критичного мислення. Інноваційні форми роботи для дітей і дорослих. Київ: ВГ «Шкільний світ», 2018.
Додаток №1
СТРУКТУРА УРОКУ, СПРЯМОВАНОГО НА РОЗВИТОК
КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
|
Етапи уроку |
Способи реалізації |
|
АКТУАЛІЗАЦІЯ |
Залучення пам’яті, інтелекту Постановка питання Висування пропозицій Обговорення мети уроку
|
|
УСВІДОМЛЕННЯ |
Читання тексту Лекція Перегляд відео Досвід учнів Дослідження |
|
РЕФЛЕКСІЯ |
Обговорення Систематизація
Переоцінка Нове тлумачення отриманих знань
|
Додаток №2
Методична модель використання технології розвитку критичного мислення
|
Фаза актуалізації (евокації) |
Фаза усвідомлення Змісту (побудови знань) |
Фаза рефлексії (консолідації) |
|
1.Читання в парах, групах. 2. «Мозкова атака». 3.Гронування. 4.Питання – відповідь. 5.Літературний диктант. 6.Мислення ( в парах) – обговорення. 7.Порушена послідовність. 8.Передбачення.
|
1.Система позначок «Поміч». 2.Взаємонавчання. 3. «Ажурна пилка». 4.Передбачення за ключовими виразами. 5.Кероване письмо. 6.Гронування. 7.Порушена послідовність. 9.Запитання за методикою Блума. 10.Діаграма Вена. 11.Читання з маркуванням. 12.Спрямоване читання з обдумуванням.
|
1.Дискусія в парах, групах («кутки»). 2.Сенкан. 3.Кубування. 4.Гронування. 5.Запис кількох речень про найцікавішу (найважливішу ) ідею. 6.Взаємні запитання 7. Незавершені речення. 8.Вільне письмо. 9.Літературний диктант. 10.Твір-п’ятихвилинка. |
Додаток №3
Прийоми, які можна використати на етапі актуалізації
«Мозкова атака»
Згадати все , що відомо з цієї теми (важливо згадати все , що знаєте чи думаєте, що спаде на думку з теми; немає значення , чи правильне те, що згадали, чи ні). Виникають несхожі точки зору, які не обговорюються на цьому етапі. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Метою є залучення до роботи всіх учасників.
Літературні диктанти – одна із частин уроку критичного мислення.
Літературними диктантами ми називаємо такі види роботи, які дають змогу
швидко й різносторонньо перевірити знання учнів з теми, що вивчається.
Пропонований вид роботи вимагає розуміння, пояснення та коментування
обраної позиції.
Гронування («асоціативний кущ») – завдання на асоціативне мислення учнів використовується з метою навчити учнів вільно мислити на задану тему. Дається будь-яке вивчене поняття, й учні повинні записати слова, які вони асоціюють з цим словом. Прийом використовується на етапі актуалізації або рефлексії. Можна скласти « гроно» на початку вивчення теми, а потім доповнити його при закріпленні. Отже, учні на початку вивчення теми встановлюють рівень
власних знань (попереднє гронування). Доповнюючи «асоціативний кущ» новими поняттями, встановлюючи нові зв’язки, учні усвідомлюють знання, отримані на уроках літератури.
Порушена послідовність
Форма роботи спрямована на перевірку знання учнями художнього тексту.
Алгоритм роботи
- Учитель виписує важливі, на його думку, фрагменти тексту на окремих картках.
- Кількість карток залежить від обсягу тексту, знання якого превіряє словесник.
- Учням пропонується відтворити з пропонованих частин текст якомога ближче до авторського варіанту.
Стратегія є доволі ефективною для перевірки домашнього завдання. Може застосовуватися на уроках перевірки рівня компетентності школярів.
Додаток №4
Прийоми, які можна використовувати на етапі усвідомлення змісту (побудови знань)
Взаємні запитання
Сутність роботи полягає в тому, що два учні працюють у парі. Вони одночасно читають перший абзац (частину) тексту (мовчки, пошепки), потім зупиняються, і один з учнів ставить запитання другому за прочитаним уривком. Той відповідає. Далі читається наступний абзац, і потім запитання ставить другий учень, а перший відповідає на них.
Ще один варіант взаємних запитань – учитель працює «в парі» з групою
з 3-4 учнів (наприклад, тих, хто сидять за партами в одному ряду). У цьому разі спочатку запитання ставить, скажімо, вчитель, а відповідає хтось із учнів; далі запитання до вчителя пропонують усі бажаючі з цієї групи і т.д.
Наприклад, за баладою Шиллера «Рукавичка»
- Чи був учинок Делоржа героїчним?
- Ваше ставлення до вчинку Делоржа? Чи міг він не дістати рукавичку? Дайте оцінку поведінці героя в кінці балади.
- Уявіть, що подібний випадок стався не в ХVІ, а в ХІІ ст. Чи так само зреагував би лицар на жорстокий спосіб випробувати його сміливість?
- Як ви розумієте лицарський кодекс честі? Чи порушив його Делорж?
Діаграма Вена
Діаграма Вена – техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей чи текстів, між якими існують загальні та відмінні риси. Інформацію подано у вигляді двох кіл, які накладаються одне на одне пропорційно до збігу відмінностей, виявлених у процесі обговорення.
Застосування.
- Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням.
- Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний
текст або слова.
- Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу.
- Учні усно коментують всі випадки розбіжності в думках стосовно діаграми.
«Ажурна пилка»
Перед тим, як розпочати вправу, необхідно об’єднатися в групи, наприклад: А1,А2.., Б1,Б2…
На першому етапі розташовуються за столами згідно з літерами й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми.
На другому етапі формуються відповідно до чисел і виконують спільну роботу. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати першого етапу, а потім учні разом виконують нове завдання.
На третьому етапі школярі повертаються в первинну групу й діляться отриманою під час другого етапу інформацією. Завдання не в тому, щоб відповісти на запитання, а підвести інших до відповіді. Поки учні працюють, педагог у разі необхідності допомагає.
Читання з маркуванням допомагає усвідомити зміст тексту, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати матеріал». У процесі читання учні роблять на полях позначки: «+» - відома інформація; «-» - нова інформація; «?» - незрозуміла інформація; «!» - здивувало, збентежило. Ця робота привчає до ефективного самостійного опрацювання тексту.
Спрямоване читання з обдумуванням – метод конструювання знань, спрямоване з допомогою певних питань або графічного організатора, у якому учням подано ключові терміни чи напрямки роботи.
Додаток №5
Прийоми, які можна використовувати на етапі рефлексії (консолідації)
Твір-п’ятихвилинка – це неформальний твір (можна писати, не переймаючись стилістикою), мета якого полягає в тому, щоб зібрати та систематизувати думки учнів. Головне писати не зупиняючись.
«Сенкан» (п’ятиряддя). Це вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Можна використовувати на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повторення матеріалу; на уроках контролю знань.
Дітям пропонується скласти мініатюру з 5 рядків за певною схемою.
Особистість Добро
Цікава, непересічна. Чарівне, лагідне.
Творить, працює, відкриває. Допомагає, підтримує, навчає.
Людина з великої букви. Воно збагачує людську душу.
Талант Щастя
Вільне письмо
Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування без зупинки.
Для роботи виділяється 5-10 хв. Протягом цього часу учень записує свої думки щодо визначеної теми, не відриваючи ручки від аркуша . До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням
зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їхнього існування.
Краса
Краса багатолика. Вона і в ніжних квітах, і в прекрасних будівлях, і в вишуканих сукнях, і в чудових мелодіях, прекрасних поезіях. Краса оточує тебе всюди: в стосунках, в розмовах, у зовнішності людей. В оточенні красивого і ми щасливі.
Незакінчене речення
Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну теми, спроектувати дії на свою особистість, перевтілитись, «увійти» в образ.
Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній стороні грані вказівки щодо напрямку мислення або письма.
1.Опишіть це (колір, розмір,форму…)
2.Порівняйте це (на що схоже? Від чого відрізняється)
3.Встановити асоціації (про що змушує думати? Що спадає на думку у зв’язку з цим?)
4.Проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?)
5.Знайти застосування цьому (яким чином це може бути застосовано)
6.Запропонуйте аргументи «за» або «проти» цього.
Методичний коментар. Учням пропонується відповісти на 6 запитань і розглянути тему крізь призму алгоритму.
Розробки уроків зарубіжної літератури
в 6 класі з теми
«Узагальнення та систематизація вивченого за рік»
Дар’єва Н.І., учитель зарубіжної
літератури Бандурського НВК,
спеціаліст І категорії
Урок №1
Тема. «Світ, безмежний і чарівний!» Гортаючи сторінки улюблених творів світової літератури…
Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями програмового матеріалу, який вивчався в 6 класі; розвивати здатність до узагальнень, зв’язне мовлення, образно-логічне і критичне мислення; сприяти становленню літературно-художніх смаків учнів, заохочувати спостережливість, бажання висловлювати власні думки та робити висновки.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота в групах, робота з епіграфом, презентація ілюстрацій, мозковий штурм, незакінчене речення
Обладнання: підручник, зошити, карта світу, опорні схеми, ілюстрації, портрети письменників.
Цілі уроку:
Учні повинні знати:
- авторів та назви творів;
- літературні жанри, вивчених творів;
- зміст творів;
- літературних героїв та риси характеру;
- суть літературознавчих понять;
- засоби творення образів;
Учні повинні вміти:
- переказувати;
- висловлювати особисте ставлення до проблем , що порушуються у творі;
- аргументувати свої думки про пізнавальне значення світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду, духовних і моральних цінностей народів світу;
- визначати тему та головну думку творів;
- характеризувати літературних героїв.
Що таке книжка, доки її не розгорнуто?
Це просто груба цеглина з паперу, шкури,
та досить нам заглибитися в читання, як
стає щось незбагненне…Щоразу, коли ми
починаємо читати книжку, вона
змінюється, слова набувають іншого
присмаку.
Хорхе Луїс Боргес
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань(фаза евокації)
1. Мобілізація уваги учнів. Слово вчителя.
Читаючи протягом навчального року твори зарубіжної літератури, обговорюючи їх, ви відкрили для себе багато нового, вчилися по новому мислити, дискутувати, поважати переконання інших. Ви вчитувалися в тексти, розплутували лабіринти алегорій, символів, щоб дібратися до суті, збагнути головну ідею твору, вчилися спілкувати з книжкою, в кожній з яких зібрано мудрість віків, досвід багатьох поколінь.
- Робота з епіграфом.
- Так що ж таке книжка, на вашу думку, доки ви її не розгорнули?
- Чим вона для вас стала після знайомства з її змістом?
ІІ. Усвідомлення (фаза побудови знань)
1.Слово вчителя
Спробуємо ще раз пройти стежинками, що проклали для нас чудові письменники й поети, літературні герої, з якими ми познайомилися цього року. Пригадаємо кожного з тих, хто був поряд з нами, хто відкрив нам таємниці життя, світ духовних і моральних цінностей народів світу.
2. Робота в групах.
І група. Прийом «Літературне дерево».
Група отримує зображення дерева, на гілках якого назви жанрів літературних творів, що вивчалися протягом року в 6 класі та конверт з листочками, де написані прізвища авторів, чия творчість вивчалася протягом року.
Завдання: на листочках поряд із прізвищем автора записати назву твору, який вивчався, та прикріпити на дереві.
Жанри: міф, повість, байка, оповідання, пригодницький роман, вірш,
новела, хайку
Автор: Езоп, А.П.Чехов, Ч.Діккенс, Д.Дефо, Ж.Верн, В.Короленко, Дж. Лондон, Р.Д.Бредбері, Мацуо Басьо
ІІ група. Прийом «Літературна карта».Учні отримують конверт із зображенням книг, на яких зазначені прізвища авторів, чия творчість вивчалась протягом 5-6 класів.
Завдання:
На карті світу прикріпити зображення книги до країни, звідки родом автор, чия творчість вивчалася протягом року.
Автор: Езоп, А.П.Чехов, Ч.Діккенс, Д.Дефо, Ж.Верн, Дж. Лондон,
Р.Д.Бредбері, А. де Сент-Екзюпері, Ш.Перро, М.Твен, Мацуо Басьо, Р.Кіплінг, О.С.Пушкін, Г.К.Андерсен.
ІІІ група. Прийом «Літературне лото».
Група отримує картки з назвами понять з теорії літератури та картки з їхніми визначеннями.
Завдання:
Поєднати відповідники.
Поняття: міф, повість, байка, оповідання, пригодницький роман, новела.
Визначення:
- стародавня оповідь про явища природи, про богів, герої, у якій часто пояснювалося походження світу і життя на Землі;
- невелике, переважно віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають люди, рослини, тварини чи предмети.
ІVгрупа. Прийом«Літературний експрес»
Учні отримують картку з зазначенням теми(ідеї) твору та картки з прізвищем автора та назвою твору.
Наприклад:
- Гімн цивілізованій людині та її праці. – Д.Дефо «Робінзон Крузо»
- Прославлення сили людського характеру. - Ж.Верн «П’ятнадцятирічний капітан».
- Велич подвигу Прометея та його самопожертва заради людей. – Міф про Прометея.
3.Презентація роботи в групах.
4.Слово вчителя.
Нам ніколи не доведеться повторити життєвий шлях літературних героїв, але вони допомагають осягнути духовні й моральні цінності людей. Ми вчимося краще розуміти не тільки близьких, друзів, але й самих себе
5.Бесіда:
- Що нового дізналися із творів, які вивчали у 6 класі?
- Хто з героїв найбільше сподобався і чому?
- Для чого потрібно читати та вивчати ці твори?
6.«Мозковий штурм»
- Що нам дає література? У чому полягає її цінність?
(Вона показує нам розмаїтість людських стосунків і характерів; вчить розпізнавати людей; вчить не бути байдужими).
6.Презентація ілюстрацій (обкладинка до улюбленої книги).
ІІІ.Рефлексія (фаза консолідації)
1.Письмова рефлексія.
1. Прийом „Незакінчене речення”: «Я люблю читати твори зарубіжної літератури, тому що…»
2.Взаємооцінювання.
ІV.Домашнє завдання (на вибір)
- Підготувати букет улюбленому письменнику, мотивуючи свій вибір (за бажанням).
- Дати відповідь на запитання: «Коли б ви мали можливість змінити щось у програмі з зарубіжної літератури, то що б це було?»
Урок №2
Тема. Чи можливий відпочинок із книгою? (Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу)
Мета: повторити й узагальнити, систематизувати вивчене учнями протягом року; зробити огляд літератури для 7 класу; розвивати зв’язне мовлення, образно-логічне і критичне мислення, творчу уяву, пам'ять і фантазію; викликати інтерес до подальшого ознайомлення зі світовою літературою; сприяти вихованню допитливого читача, стійкого інтересу до літератури.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота з епіграфом, складання сенкану, усна подорож, робота в зошитах, творча робота
Обладнання: виставка-презентація книг, ознайомлення з якими чекає на учнів під час літніх канікул та в 7 класі, зошити, карта світу, картки, портрети письменників.
Цілі уроку:
Учні повинні знати:
- авторів та назви творів;
- літературні жанри вивчених творів;
- зміст творів;
- літературних героїв та риси характеру;
- суть літературознавчих понять;
Учні повинні вміти:
- висловлювати особисте ставлення до проблем , що порушуються у творі;
- аргументувати свої думки про пізнавальне значення книги;
- працювати з текстом;
- складати сенкан.
Людина, яка любить і вміє читати, -
щаслива людина. Навколо неї завжди
багато-багато розумних, добрих і
вірних друзів. Друзі ці – книги.
К..Паустовський
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань (фаза евокації)
1.Слово вчителя.
Як швидко плине час! Здається, зовсім недавно і я, і ви з захопленням чекали першої нашої зустрічі у 6 класі. А тепер ми вже ведемо лік годинам до початку таких улюблених всіма літніх канікул. Що ж дав нам цей навчальний рік і чого чекати від уроків в наступному році?
Мені – однодумців у захоплюючій подорожі шляхами зарубіжної літератури, новий підручник, а також зворушливі хвилини спілкування з вами, відкриття ваших здібностей та захоплень. А вам?
2.Бесіда.
- Які враження залишилися у вас від уроків зарубіжної літератури?
- Коли б ви мали можливість змінити щось у програмі з зарубіжної літератури, то що б це було?
ІІ.Усвідомлення(фаза побудови знань)
1. Робота над епіграфом.
- Чи згодні ви з думкою російського письменника, що людина, яка вміє читати – щаслива?
2.Слово вчителя.
Книга - мудрий наставник, джерело знань. В ній зібрано досвід багатьох поколінь. Давайте спробуємо зібрати мудрі поради поколінь.
3.Творча робота «Мудрі поради книги».
- «Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати»
( «Мурашка і Цикада» Езоп )
- «Коли згода між людьми – їх важко перемогти, коли незгода – легко» («Хліборобові діти» Езоп)
- «Ваша сила тільки в згоді,
А безсилля — в ворожнечі!
Помиріться ж, мої діти,
Будьте друзями, братами!» (Пісня про Гайавату»)
4. Усна подорож виставкою-презентацією книг, які необхідно прочитати влітку.
5.Робота в зошитах: записати назви книг, які необхідно прочитати влітку.
6.Слово вчителя. У кожного із нас різні уподобання. Комусь до серця припала творчість Езопа, хтось знаходився у полоні роману Ж.Верна, Ш.Петефі. Якби вам випала нагода зустрітися з письменниками, про що б ви їх запитали та які квіти подарували? Вмотивуйте свій вибір.
7. Творча пауза. Квіти улюбленому письменнику.
8. Заключне слово вчителя. Ось і перегорнута остання сторінка захоплюючої подорожі. Попереду на вас чекають приємні хвилини відпочинку, нові зустрічі, знайомства, неперевершені враження. Але не забувайте про те, що відпочинок буває приємним і з книгою.
ІІІ.Рефлексія (фаза консолідації)
- Складання сенкану.
Висловіть своє ставлення до книги, використавши прийом сенкан:
Книга
Цікава, захоплююча
Вчить, дарує, розважає
Збирає мудрість віків
Друг
ІV. Домашнє завдання.
1.Читання книг.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку