Харківська районна державна адміністрація

    Відділ освіти

                     Харківського району Харківської області

             (творча група вчителів української мови та літератури)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Чаговець Людмила Борисівна, Коротичанський ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною радою інформаційно-методичного центру

відділу освіти Харківської районної адміністрації

Протокол № 4 від 17.12.2012 р.   

 

Рецензент  Сухенко Вікторія Григорівна, кандидат філологічних наук, доцент комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти».

 

 

 

Автор Чаговець Людмила Борисівна, учитель вищої категорії, методист, відмінник освіти України.

 

 

   Пропонований збірник текстів і завдань до них складено відповідно до чинної програми (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-12 класи / За ред. Леоніда Скуратівського. – К.: Перун, 2005). Змістове наповнення  змістових ліній здійснювалося на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей, добиралися твори відповідної тематики. Подані тексти учитель використає як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістової лінії. Завдання враховують вимоги чинної програми, вікові особливості школярів. Збірник пройшов апробацію в педагогічній практиці вчителів, структурований з урахуванням особистісно зорієнтованого підходу до навчання. Електронний збірник є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей.

 

 

1. Вступ

 

  У системі освіти одним із завдань навчання рідної мови є проникнення в культуру народу, бо йому належить ця мова. Нерозривно взаємопов’язані такі поняття, як соціальні та матеріальні умови життя, культура народу та його мова. Існування мисленнєвої діяльності людини охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя.

  У шкільному курсі вивчення української мови на реалізацію соціокультурної змістової лінії окремо години не виділяються. Тому на часі є актуальним створення електронного збірника «Калинова моя Україна».

  Соціокультурна змістова лінія, як визначено в програмі з української мови, є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості.

  Передбачені для опрацювання тексти мають високу художню цінність, спрямовані на формування та розвиток трудових, естетичних, патріотичних, моральних та екологічних якостей дитини.

  Дібраний матеріал відповідає віковим особливостям учнів і доцільно розподілений за рубриками «Поетична хвилинка», «Хвилинка роздуму», «Це цікаво». Саме такий підхід полегшує сприйняття інформації, є надійною мотивацією для осягнення світогляду українського народу, його історії, культури, системи моральних і духовних цінностей, а також таких рис української ментальності, як толерантність, чемність, доброта, віра у свій народ.

 

                                               II. Головні цілі

За допомогою текстів соціокультурної змістової лінії вчитель повинен:

• учити пізнавати життя, споконвічні духовні цінності;
• формувати світогляд учнів;
• впливати на морально-естетичне самовдосконалення;
• збуджувати соціальну активність;
• розвивати культуру зв’язного мовлення;
• прищеплювати інтерес до наслідків власної праці;
• виховувати любов до рідної землі, народу, його мови та історії, почуття власної гідності, патріотизму, взаємоповагу та взаємодопомогу, бережне ставлення до батьків, довкілля, повагу до минулого та сьогодення, позитивні риси характеру.

 

3.  Мета посібника

  Змістове наповнення збірника «Калинова моя Україна» відповідає визначеним у чинній Програмі з української мови сферам відношень та тематиці текстів.

  Через систему інтелектуально та емоційно зорієнтованих завдань, що передбачають опрацювання вдало дібраного дидактичного матеріалу, буде реалізуватися соціокультурна змістова лінія навчання мови.

 

4.  Результативність 

 

  Посібник містить тексти та завдання соціокультурної змістової лінії для використання вчителем та учнями на різних етапах уроку. Пропонуються види завдань, спрямовані на розвиток пізнавальної та творчої активності.

  Подані тексти мають величезне значення для розвитку мовлення, допитливості, спостережливості, збагатять і поширять знання школярів з української мови, історії та інших предметів шкільного курсу.

 

 

 

1. Соціокультурна змістова лінія

«Я й українська мова і література»

Тематика текстів:

УКРАЇНСЬКА МОВА – НАЙБІЛЬША ДУХОВНА ЦІННІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1. Поетична хвилинка

                                                                                                                                     Вимовляю кожне слово,                                                                                               Кожне слово – наче спів,                                                                                         Найдорожча рідна мова,                                          

 Мова діда і батьків.

                                                                                                                                          Так бабуся зустрічає,

Каже: «Рідні ви мої…»

А за хатою співають,                                                                              

Мов шалені, солов`ї.

 

Дім дитинства в кожнім слові, -                             Не забудьмо рідне слово,

Материнський, теплий, свій…                               Хоч вчимо слова нові,

Не зустрінеш в іншій мові                                         В серці нашім – рідна мова,

Слів: «Івасик, любий мій!»                                    Ми без неї – не живі!

                                                                                                       М. Сингаївський

      -  Прочитайте текст, визначте тему та ідею.

  -  Надпишіть над словами частини мови.

                                                         ***

Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає,

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури!

                                                                                   Є. Межелайтіс

        - Що дає людині література?

     - Для чого треба читати книги?

                                                 ***

                                              Співаночка-мова

      Кольорами і барвами літа-розмаю

      Мова рідна вкраїнська уста звеселяє.

      Душу й серце леліють мені колисково

      Слова тихі – дитино, мій сину, мій Колю!..

 

      І куди на зорі не рушав би в дорогу

     Від хатини-оселі святого порогу,

                                                         З рідним словом, як вдома на лаві кленовій,

                                                         Чую мамину щиру співаночку-мову…

                                                                                                  М. Косякевич

 - Чому рідна мова звеселяє уста і душу?

                    - Випишіть іменники, з`ясуйте їх рід, число, відмінок.  

                                                          ***

                            Ой ти, слово, рідне слово!

                            Як тебе назвати,

                            Щоби вірно передати,

                            Що хочу сказати.

                                              Будь ти гарне і чистеньке,

                                              Будь квітам росою,

                                              Серце щоб всіх полонило

                                               Своєю красою.

                             Будь ти гостре, як біль серця,

                             Що ліку не має,

                             Будь ти ніжний голос скрипки,

                             Що в струнах співає.

                                                Будь ти бурне, гуркотливе,

                                                Як гірські потоки,

                                                Змий ти бруд з шляху людського,

                                                Крила май широкі!

                             І лети, витай в просторах,

                             Як та вільна пташка,

                             Будь ти людям нашим рідним

                             Материнська ласка.

                                                                                            М. Дунаєць

      - Про що автор просить мову?

                   - Запишіть звертання та порівняння. Яку роль вони

                     виконують у тексті?                                                                                           

                                         ***

            Буква до букви – слово вродилось.

            Заусміхалось, заколосилось;

            Серце зраділо слову, як брату,

            Слово – це щастя, слово – це свято.

             Слово до слова – думка вродилась,

             З уст, ніби пісня, щиро полилась.

             Ніжна, красива, мудра, крилата,

             Думка – це радість, думка – це свято.

             Вчімося, друзі, слово любити.

                                Слово до слова – й думка сповита.

                                Люди без думки – птиці безкрилі,

                                З думкою люди мудрі й щасливі.

                                                                                               Л. Лужицька

   -  До чого закликає автор?

- Випишіть епітети. Яку роль вони виконують у тексті?       

                                          ***

                      Ода мові людській

Я славлю спільність мов

І славлю їх одмінність,

Основу всіх основ –

Правічну їх родинність.

                                      Це ж – зоряний вінок,

                                      Братерська непоборність,

                                      І в кожній з мов-зірок –

                                      Чарівна неповторність.

                                                           Ігор Муратов

    -  Про яку неповторність мов говориться у вірші?

   -  Чому автор називає мову правічною?

                       -  Випишіть займенники, укажіть рід, число, відмінок.

                                      ***

Мово моя…                                                          

Мово моя, невичерпна скарбнице,

Вічне, нев`януче слово,

Дай із глибин мені вволю напитись

Чар твоїх барвінкових.

Мово моя, просторінь піднебесна,

Сонячна, ясна, красива!

Вірю всім серцем назавжди воскресла,

Хай розквіта твоя сила!

Мово моя, і проста, й незбагненна,

Втілення думки людської.

Мово, ти гордість і щастя для мене.

Як я пишаюсь тобою!

                                                                   В. Кобзаренко

    - У тексті знайдіть прикметники. Що вони називають?

                         - Чи втратив би світ барви без прикметників? Чи став би

                            одноманітним?

                                                  ***

                                                        Ой яка чудова українська мова!                            

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія…

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

 

                                                                                           Олександр Підсуха

     - У чому мова допомагає людям?

   - Випишіть синоніми. Яку роль вони відіграють у тексті?

 

                                ***

                                   Таємні слова

                                Скільки в мові різних слів є –                           

                                Ніжних, лагідних, сумних.

                                Є в ній приказки, прислів`я.

Бідні ми були б без них.

Що ж то за козак без шаблі?            

Чи дідусь – без бороди?

Чи то яблуня – без яблук?

Чи криниця – без води?!                                                          

 

                    Є слова, як хмари темні,

                    Що надходять на межу.

                    Але є такі таємні,

                    Котрі вам я … не скажу!

 

                                                           Хоч шматуйте моє тіло,

                                                           Хоч паліть мене в огні.

                                                           Мила їх прошепотіла

                                                           Лиш коханому – мені.

 

                      Їм би в голос прозвучати –

                      Заздрив би увесь Донбас.

                      Хлопці, ви скажіть дівчатам.

                      Щоб кохали так і вас!

                                                                              Станіслав Коваль

     - Які бувають слова? Доведіть це на прикладах.

  - Які є речення за метою висловлювання?

 

 

2. Хвилинка роздуму

                                             ***

   Нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає їх і називає. А ще усе пізнане вона любить опредмечувати, навіть дії, ознаки, якості. Наприклад, від приємний маємо приємність, а від писати – написання. Вам відоме легкокриле слово літати? Воно, ніби ластівка ширяє в синьому небі, низько припадає до землі і знову – увись. Не наздоженеш. А проте іменник «піймав» і його.  

                                                                                             І. Вихованець                 

        -  Які іменники від слова літати ви знаєте? Запишіть їх в

      один рядок.

                     -  Визначте рід, число і відмінок іменників.

                                                           ***

 Слово має  велике значення в житті людини. Коли б не було слів, ми не могли б підказувати на уроці, не розповідали б секрет подрузі, не знали б навіть, який наступний урок за розкладом. Художнім словом можна описати, як побудовані різні прилади, машини, комп`ютери й усе, що подобається майструвати хлопчикам.

  Спочатку люди написали багато книжок, потім вивчили з них казки, прислів`я, загадки, анекдоти, переповіли їх одне одному, дітям, а згодом стали називати це усною народною творчістю або фольклором. Крім того, давні люди часто виходили влітку грітися на сонці й писати на каменях. Так виникли літописи.

                                                                                 В. Паращич

    -  Про що розповідається в тексті? Що нового ви дізналися?

        -  Випишіть прикметники, укажіть їхні розряди.

                                                        ***

                                            Рідна мова

  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Навчаючись із малих літ балакати, ми разом із тими словами, що доводиться їх запам`ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають, – чи назву якої речі, чи думки про що-небудь. Тобто – ми разом із словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, що їм за своє життя довелося навчитися, передумати, пережити… таким побитом і складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться-зростає.

                                                                                    Панас Мирний          

           -  Визначте основну думку автора.

        -  Випишіть дієслова. Укажіть час, число.

                        -  Яку роль у тексті виконують дієслова?

                                                 ***

Надзвичайна мова наша є таємницею

    Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «рушник», «хустка», «знамено»… кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»…  А скільки таких слів існує, і за кожним – глибинна суть і краса!  У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово – то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом неточним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися б цвяхом.

                                                                             Василь Сухомлинський

- Назвіть тип і стиль мовлення. Визначте основну думку тексту.

- Випишіть іменники. Яким членом речення вони виступають? 

                                    ***

  Наша українська мова – це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами, як схожими одна на одну,так і зовсім не схожими. Усі люди незалежно від кольору шкіри однакові за будовою свого тіла, але чомусь вони розмовляють різними мовами і без навчання не можуть розуміти один одного. На це питання в історії людства були різні відповіді. Навіть сучасна наука не може з`ясувати, чи була в прадавніх предків теперішніх людей одна спільна мова, чи в різних краях світу, де проживали предки, склалися різні мови.

                                                                                                  А. Білецький

      - Скільки мов існує на світі? Про що це свідчить?

    - Перше речення розберіть за членами речення.

                                             ***

     Жодна освічена людина нашого часу не може обмежитися знанням лише своєї рідної мови. Володіння двома-трьома іноземними мовами – це цілком досяжно, якщо під володінням розуміти можливість читати, писати і розмовляти на не дуже складні теми. Зрозуміло глибина знання буває відмінною. Часто поліглоти, про яких ходять чутки, немовби вони знають кілька десятків мов, насправді знають їх дуже поверхово.

      Правильно кажуть китайці: «Живи до старості і вчись до старості». При цьому вони висловлюють цю думку без усяких відмін іменників і прекрасно розуміють один одного.

                                                                                          А. Білецький

        - Поясніть лексичне значення слова поліглот.

     - Поясніть правопис виділених слів.

                                       ***

    Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – безцінний скарб народу. В ній відбито його характер, психічний склад, історію, звичаї, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу і рідної мови.

                                                                                                            Є. Чак

                      - Чому мова – це найдорожча спадщина?

 -  Поясніть розділові знаки.

           - Підкресліть члени речення у третьому реченні.

                                                 ***

   Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як ріка немислима без води. Наші діди й прадіди були поетами; слухаючи довгими осінніми і зимовими вечорами їхню казку про Солом`яного Бичка і Бабу Ягу – Костяну Ногу, Івасика-Телесика й Трьох Братів, ми ніби були присутні на уроці, якому ціни нема… Словом своїм діди й прадіди передавали нам свої заповіти, свою любов до рідної мови.

                                                               Василь Сухомлинський

- У чому цінність заповітів наших дідів та прадідів?

   - Поясніть правопис великої букви.

                                                          ***

   «Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Підкреслюючи значення слова в людському житті, інша народна мудрість ставить його поряд із хлібом.

 Наша мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Дмитро Білоус так опоетизував українську мову:

                                       Ти постаєш в ясній обнові,

                                       Як пісня, линеш, рідне слово,

                                       Ти наче диво калинове,

                                        Кохана материнська мово!

  Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

                                                                          Із книги «Світлиця»

   - Як Дмитро Білоус називає мову? Як ви думаєте чому?

- Випишіть іменники, визначте рід, число, відмінок.

                     ***

  Первісні люди ще не могли відрізняти реальне від фантастичного, тому зміст міфів був для них цілком ймовірним, реальним, утвердженим багатовіковою історією, попередніми поколіннями. Кожен народ мав свої міфи про походження світу, небесних світил, тварин, рослин, гір, рік, морів, явищ природи, про виникнення людського роду; про діяння великих людей. Сукупність міфів того чи іншого народу називається міфологією. Мали свої міфи й наші далекі пращури.

                                                                                   Із підручника

    - Чим цікава для нас міфологія?

 - Чим різняться міфи і легенди?

                         -  Випишіть слова, у яких є на письмі подвоєння.

                         - Поясніть – це подвоєння чи подовження.

 

3. Це цікаво

                                                   ***

  До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання – рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем. Передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги й славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідним словом народ збагачує також світову культуру.

    Український народ творив свою мову упродовж віків. Колективна пам'ять народу-творця береже слово, а в ньому – і своє безсмертя. У слові рідної мови захована якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови.

  Мова – дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів.

                                                                                 І. Вихованець

        - Чому мову автор називає дивосвітом, духовною планетою?

 -  Випишіть речення з однорідними членами.

          -  Визначте, яким членом речення однорідні члени речення

                     виступають.    

                                                   ***

       У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання всього механізму мови. Ця одиниця – слово. Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього. Промовляють до нас високі      снігові вершини гір, водоспади Америки і Африки, льодові пустелі Арктики, глибінь космосу. Стають зримими найдрібніші частинки всесвіту. За допомогою слова ми проникаємо у думи і почуття, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід. Це схованка мудрості і невмирущості народу.

                                                                                      І. Вихованець

    - Розкрийте зміст вислову «не замулюється людський досвід».

- У виділених реченнях визначте члени речення. 

                                                          ***  

                           Дороги слов`янського письма

             Наше слов`янське письмо – знайомі й звичні літери абетки – пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. Поклав початок цьому один дуже давній і беручкий народ – фінікійці, які жили за тридцять століть до нас. Їхнє письмо запозичили й вдосконалили стародавні греки. Слов`янська азбука була зроблена за зразком грецької. До 24 грецьких літер було додано ще 19 літер. На наші українські землі ця азбука прийшла тисячі років тому. Увесь цей час вона змінювалась і вдосконалювалася, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні й користуємося.

                                                                                          А. Коваль

      - Який характер носить це повідомлення?

   - Який шлях пройшло слов`янське письмо?

                         - Випишіть числівники. На що вони вказують?

                                                               ***  

  Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимсь розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей. Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання мови. Ми чуємо її лише тоді, коли вона звернена до нас безпосередньо.

      А тепер припустимо на хвилинку, що мови нашої – та й інших мов на землі – ще нема. Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина.

                                                                                        А. Коваль

  - Доведіть, що без мови була б сумна й похмура картина. Як це?

                 - Які є в тексті речення за метою висловлювання?

                                          ***

                    Любов до рідної мови

  Є різні люди, і вони по-різному ставляться до мови. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому плекають її і леліють, дбають про неї, невпинно збагачують свій словник, фразеологію, образність.

   Послухаєш таку людину: мова ллється, як музика, – багата, барвиста, пересипана народними висловами, прислів`ями. Є люди і малоосвічені або й зовсім без освіти, але які від природи мають тонке чуття мови. З них бувають талановиті казкарі, оповідачі… однак є навіть освічені люди, які не дбають про мову.

    Говорять неохайно, суржиком, не стежать за чистотою слова. Та ще гірше буває, коли людина нехтує мовою свого народу. Справжня любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун.

                                                                                          М. Шумило

     -   Поясніть значення слова нехтувати.

   -  З`ясуйте, паралельний чи послідовний зв`язок речень

                        властивий висловлюванню.

                                        ***

   Слово література походить від латинського літера – буква. Пряме значення цього слова – те, що написане буквами. Але згодом воно набрало трохи іншого змісту: література – це те, що створене письменниками й записане (або надруковане) на папері. До художньої літератури належать різні твори: оповідання, повісті, п`єси, вірші тощо. У художніх творах письменник зображує словом події, риси характеру людей, їхні вчинки, тобто малює словами художні образи.

                                                                                          Із підручника

   - Чи пов`язана література з мовою? Чим?

-  Знайдіть у тексті слова, у яких відбувається подвоєння.

                             ***

      Скільки ж слів створив наш народ? Точної відповіді дати неможливо. Мова наша формувалася упродовж віків, завжди відгукуючись на зміни в житті. Кожне покоління отримує цей неоціненний скарб від своїх попередників, збагачує його і передає нащадкам. Це і загальновживані слова літературної мови, і терміни різних наук, і діалектні та застарілі слова. До того ж, повсякчас народжуються нові слова.

  Спроби зібрати найжиттєдайніше і найцінніше з океану слів української мови робилися здавна. Українське словникарство має кількасотлітню історію. З-поміж усіх словників вирізняється славнозвісний словник за редакцією Бориса Грінченка. Словник було видано на початку нашого століття. Він містить близько сімдесяти тисяч слів.

  Певним досягненням українського словникарства став одинадцятитомний «Словник української мови». Його опубліковано в 1970-1980 роках. Із величезного словникового багатства для цього словника було відібрано 135 тисяч слів.

                                                                                      І. Вихованець

      - Для чого створюються словники?

  - Знайдіть і запишіть числівники. На що вони вказують

                            у тексті?    

                                                  ***

     Козацькі часи сприяли поетичному, пісенному пробудженню українського народу. Сильними і благородними почуттями жила і хвилювалась Запорізька Січ. Вважають, що тільки записано українських пісень понад 200 тисяч. Жоден народ не може назвати такої кількості.

   Тож не випадково, що пісенність, музичність та почуття гумору стали національними рисами українців.

  Загальновідомо, що пісня впливає на стан людської душі, формує її красу. Чарівний світ, що його створювала в родині українська жінка-мати, в основі мав виховання любові до праці та почуття людської гідності. У хлопчика, майбутнього козака, виховання цих рис, а також таких, як відвага, самовідданість, сміливість, здійснювалось матір`ю в родині за допомогою пісні.

                                                              Із книги «Як козаки воювали»

       - Що нового ви дізналися з тексту?

   -  Як пісня допомагала у вихованні дитини?

                            - Поясніть правопис виділених слів.

                                                          ***  

  Визначити кількість слів у мові – завдання словникарів. Зі всієї нескінченної кількості слів вони добирають тільки якусь її частину. Вони начебто скликають слова на віче, куди приходять найкращі, найдобірніші представники словесного океану. Найважливіші з-поміж словників – словники тлумачні. В них присутні насамперед загальновживані слова. Але в мові багато й інших, зокрема спеціальних і діалектних, слів. Якщо вони мають велике поширення у художніх творах, науково-популярній літературі і розмовному мовленні, то потрапляють до словника.

   Народжуються і народжуються нові слова. І постає необхідність створювати нові тлумачні словники. Незмірне мовне багатство!

                                                                                              І. Вихованець

   - Чим для людини важливі словники?

 - Виділені речення розберіть за членами речення.

                                          ***

   Кажуть, чукчі знають сорок «сортів» снігу. Є сніг рипучий, є сніг сизий, є сніг лапатий і навіть гарячий, і кожен з них існує окремо. Чомусь немає у них узагальнюючого слова. Але узагальнюючі поняття потрібні кожній мові, потрібні й точні, так звані «постійні», епітети. Щодо снігу, то, мабуть, визначальним тут буде слово «білий». Це дуже важливо – уміти знаходити точні слова. Тоді дерево буде не взагалі деревом, а матиме свою крону й коріння, свої особливості, притаманні лише певній породі дерев.

                                                                            Василь Симоненко

    -  Поясніть зміст тексту. Визначте ідею твору.

  -  Випишіть сполучники, поясніть їх значення у реченнях.

                                                  ***

  Образне слово – слово, яке допомагає створити художній образ – яскраве відображення за допомогою порівняння, означення чи перенесення ознак з іншого предмета, витвореного уявою поняття про предмет, явища життя.

  Щодалі розвивалася людина, тим більше їй хотілося висловити своє захоплення красою природи (їй все тоді видавалося живим: і ліс, і річка, і гора, й поле), оспівати подвиги героїв, уславити добрі вчинки своїх одноплемінників, подякувати заступникам-богам.

  Таким чином виникали легенди й міфи, у яких реальність тісно перепліталася з фантазією, з уявленням людей про світ і про себе. Мрія покликала до життя казку, а спостереження, дотепність і почуття гумору – прислів’я, приказки, загадки, анекдоти.  Усе це усно передавалося з покоління в покоління, тому дістало назву усна народна творчість – фольклор.

   Коли виникло письмо, освічені люди, здебільшого монахи в монастирях, почали записувати те, що відбувалося у житті. Так виникли літописи. Одним із перших письменників нашого народу був князь Володимир Мономах. Він  написав повчання своїм дітям, у яких висловив мудрі поради, як жити на світі.

                                                                                              Із журналу

    -  Прочитайте текст, зробіть висновки.

 -  Що ви ще знаєте про фольклор?

                      -  Випишіть дієслова, визначте спосіб їх творення.

 

2. Соціокультурна змістова лінія «Я і Батьківщина (її природа, історія; рідне село чи місто)»

Тематика текстів:

  КРАСА І БАГАТСТВО РІДНОГО КРАЮ. НЕПОВТОРНІСТЬ І КРАСА РІДНОЇ ПРИРОДИ КОЖНОЇ ПОРИ РОКУ. ДАВНЄ МИНУЛЕ УКРАЇНИ. ІСТОРІЯ МОГО МІСТА, СЕЛА. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У ВІДРОДЖЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА

1. Поетична хвилинка

                                       *** 

                                                                                    Наша славна Україна,                                                 

Наше щастя і наш рай!

Чи ж на світі є країна

Ще миліша за наш край?..

 

І в щасливі й у злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні і для Вкраїни

Будем жити й помремо!

                                      Іван Липа

          - Чому рідний край наймиліший для кожної людини?

   -  Чому автор порівнює свою Батьківщину з раєм?

           - Поясніть думку письменника, що треба жити і для своєї

                       країни.

                     - Знайдіть дієслова, визначте їх час.

          ***

 

Возить вересень в комори         

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать гарбузи

На машини й на вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт –

Сто турбот і сто робіт.

                                                                Микола Сингаївський

   - Про яку пору року розповідає письменник?

- Чим цінна ця пора для людей і тварин?

                         - Запишіть службові частини мови, укажіть їх назву.

                                                   ***

                              Я не бував за дальніми морями

                                                       Я не бував за дальніми морями,          

   Чужих доріг ніколи не топтав –                

   В своїм краю під буйними вітрами

   Щасливим я і вільним виростав.

 

    Мене ліси здоров`ям напували,

    Коли бродив у їхній гущині,

                                                        Мені поля задумливо шептали

Свої ніким не співані пісні.

 

Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, щоб там не було.

 

Чужих країв ніколи я не бачив,

Принад не знаю їхніх і окрас,

Та вірю серцем щирим і гарячим:

Нема землі такої, як у нас.

                                                             Василь Симоненко

   - Що показує автор у тексті? Які почуття переважають?

-  Чому на своїй землі людина щаслива?

                         - Випишіть прикметники, укажіть їх роль у вірші.

                                           ***

           Солодка земля

Босоніж стежка побіжить

Левадою, в городи…

Як любо тут, як славно жить

Серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

                                                                  Вітчизні хочу я своїй

               Зрости достойним сином.                         

 

       Є в світі зваби немалі,      

         Цікава стежка кожна…

                   Але до рідної землі

Збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї пречудову.

                                                            Володимир Коломієць

    -  Чому автор рідну землю називає солодкою?

 -  Чому треба шанувати пісню і мову своєї землі?

                     -  Поясніть правопис виділених слів. Доберіть епітети до

                        слова Україна.

                                                           ***

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов`їна,

Пісня неповторная твоя.

Хай смереки, ясени й тополі,         

Квіти, луки і сади

Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні,

Чисті, із джерельної води.

Нам би вічно милуватись нею,

А лихі дороги обминуть, -  

Дай напитись серцем і душею

І піти з тобою в мрійну путь.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

                                                                 Надія Голуб

      -  Чим багата наша земля? Чого бажає їй автор?

   -  Знайдіть у тексті звертання. Для чого Надія Голуб їх

                              використала?

                                         ***

                                                  

Тому веселиками звуться журавлі,       

Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишаються у нашому селі.

 

Лиш навесні веселики вони,

А журавлями звуться восени,

Бо журяться, у вирій летючи,

Бо не заміниш рідний край нічим.

                                                                               Галина Паламарчук

     -  Про що розповідається у вірші?

                -  Випишіть іменники та прикметники.

                                        ***

                                    Світанок

          Тихо в хаті.

          За віконцем

          Досвіток тремтить.

          Відпочивши за ніч, сонце

          Обрій золотить.

          Із садочка запливає

          Матіолів дух,

          Соловейка спів лунає –

          Вабить, тішить слух.

          Я прокинувся, на ганок

          Вийшов і дивлюсь.

          Серпанковий сей світанок

          Сполохнуть боюсь.

                                                                Олександр Степаненко

  - Яку пору року змальовує автор?

- Накопичення яких частин мови використовує поет?

                          Для чого це він робить?

                        - Знайдіть епітети в тексті і запишіть.

                                       ***

 

 

Давно, в дитячий любий вік,                                     

В далекім ріднім краю

Я чула казку. Чула раз,

А й досі пам’ятаю.

 

Вечерній вітер турбував

Стареньку нашу грушу,

І щось таємне і жаске

Нам заглядало в душу.

 

Усе лякало нас: трава,

Що тихо майоріла,

І гаю дального стіна

Що в заході горіла.

                                                            Леся Українка

   -  Над чим заставляє поетеса задуматися?

 -  Що ж таємне може заглядати у душу? Чому дитячий

                       любий вік?

                          -  Випишіть словосполучення іменника з прикметником.

                                                             ***

 

        Колисав мою колиску

       Вітер рідного Поділля,

      І зливав на сонні вії

Степового запах зілля.

 

Колисав мою колиску

Звук підгірської трембіти,

Що від неї зорі меркнуть

І росою плачуть квіти.

                                                                  Колисав мою колиску

                                                                  Голос недалеких дзвонів,

                                                                  І веселий спів весільний,

                                                                  І сумний плач похоронів.

Колисав мою колиску

Крик неволеного люду,

І так в серце вколисався,

Що до смерті не забуду.

                                                                 Богдан Лепкий

     -  Про що розповідається у тексті?

  -  Про що автор буде завжди пам’ятати?

                           -  Виділіть граматичні основи.

                                            ***

                                                    Моя Україна

Сонячні ранки, чисті джерела,                                 

Все то моя Україна.

Хто я без тебе, як сонце без неба,

Ти моя мудра, єдина.

 

Ми твої діти, тут народились,

Тут наші батько і мати,

Ми, українці, – завжди і всюди

Будем про це пам’ятати.

Отчому краю щиро бажаю

В мирі і злагоді жити.

Кращого краю в світі немає,

Як же його не любити!

 

Разом будуємо сильну державу,

Вільну, велику, єдину.

Люди, прошу: «Бережіть і цінуйте

Нашу святу Україну».

                                                          Г. Володько

   - Про що розповідається у тексті? Якою бачить автор свою державу?

- Випишіть словосполучення іменників із прикметниками.

                       Укажіть головне і залежне слова.

2. Хвилинка роздуму

 Що ж таке Україна? Це наша земля, наш рідний край, наша країна з славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми, із чарівною піснею, що дивує весь світ, багатющими народними традиціями, із мальовничою природою. Це велика держава в Європі, де живуть різні народи: гуцули, лемки, бойки (українські горяни), поліщуки, росіяни, білоруси, німці, татари, поляки, чехи, молдавани, євреї, румуни, греки та ін. Україна – це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

                                                                                 Із журналу

     - Що для вас означає Україна?

   - Доберіть заголовок. Знайдіть у тексті відоме і нове.

                                З`ясуйте тип мовлення.

                             - Слово Україна розберіть фонетично.

                  ***

    Велична і невмируща слава Хортиці. Це тут у важкі роки лихоліття, коли українську землю, немов ті хижі чорні круки і вовки-сіроманці, терзали татарські  орди кримських ханів і польська шляхта, зародилася, розрослася в могутню бойову силу козацька вольниця – Запорізька Січ. Звідти мужні козаки-запорожці давали відсіч загарбникам.

   Скільки подвигів, скільки прекрасних могутніх велетнів народила вона за свої сторіччя!

                                                                 А. Кащенко

    - Визначте тему та ідею тексту.

- Чим є Хортиця для українців?

                        - У тексті знайдіть дієслова, визначте їх час.

                                              ***

   Короткий зимовий день минав. Ясне сонце ховалося за гору. Обдавало червоним заревом чисте небо, по котрому тільки де-не-де снували легенькі хмари. Безкрає поле сходилось з безкраїм небом.

  А тим часом сонце зовсім сховалося. Зоря почала жовтіти, погасати. Над землею розстилалася ніч, вкриваючи темрявою дальні галявини. На небі схоплювалися зорі. Блискучі і ясні, вони так і вистилали небо, мов хто висипав їх з коша.

                                                                                 Панас Мирний

   - Про що розповідається у тексті? Як природа впливає на

  фізичний і моральний стан людини?

                  - До виділених слів доберіть антоніми.

                    - Поясніть правопис слів землею, розстилалася, схоплювалися.

                                                 ***

                                    Батьківщина – Україна

  Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо й живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам`яті людської. Але є слова, які можуть зникнути тільки тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належать прекрасні слова Батьківщина, Україна, вони вічні, як вічний народ. За ними стоїть цілий світ. Ніжні й сердечні слова говоримо ми про Україну. Для багатьох вона стала мукою, за Україну віддавали життя кращі її сини. У часи національного гніту Україна ставала сумлінням кращих умів, тих, хто боровся за честь своєї  Вітчизни, хто йшов за неї до тюрем та заслань.

                                                                                      Василь Симоненко

  -  Чому Батьківщина вічна, як народ?

- Випишіть іменники власної назви, визначте їх рід, число,

                      відмінок.

             -  Доберіть синонім до слова Вітчизна.

 

                        ***                  

    Столиця України – Київ… У переплетенні його вулиць і провулків, у шатах парків і дніпровських схилів відчувається подих минулих епох, велич сьогодення.

  Стародавній Київ відіграв велику роль у міжнародній політиці свого часу: укладав військові союзи, підтримував торговельні відносини з країнами Європи, Близького Сходу і Скандинавії.

  У Нижньому місті жили ремісники, серед них були умільці понад шістдесяти спеціальностей. Це позначилось і в назвах вулиць Подолу, які й досі збереглися – Гончарна, Кожум`яцька, Бондарська та інші.

  З Володимирської гірки видно спокійні води Славутича, наче і не було тут кривавих побоїщ, не оточували Київ орди кочівників.

                                                                                                   Г. Козачук

  - Що означає для українців місто Київ?

- Випишіть прикметники. Від якої частини мови залежать

                        прикметники в реченні.        

                      - Поясніть написання великої букви в іменника.

                                                   ***

  Калина, верба, тополя, мальви – одвічні вкраїнські символи. Ними опредметнювалося найсвященніше, найдорожче, найсокровенніше. Не було села, а в ньому хати, де не палахкотіли б під вікнами мальви. Мальви – це незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Хто вирушав у далеку дорогу, вони нагадували: там земля мила, де мати родила.

                                      Василь  Скуратівський

 

   -  Чому мальви українці вважають оберегами?

- Випишіть речення з однорідними членами речення. Поясніть

                  розділові знаки.

                                               ***

                                             Дуб під вікном

  Молодий лісник побудував у лісі велику кам`яну хату й посадив дуба під вікном.

  Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

  І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка.

  «Зрубайте дуба, дідусю, – просить онучка, – темно в кімнаті».

  «Завтра вранці почнемо… – відповів дідусь». 

  Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев`ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав: «Будемо хату переносити в інше місце».

  І пішов з лопатою копати рів під фундамент. За ним пішли три сини, дев`ять онуків і красуня внучка.

                                                                                   Василь Сухомлинський

 - Чому дідусь не зрубав дуба? Чого навчає цей текст?

- Випишіть числівники, поясніть їх правопис.

                                                           ***

                                                            Замки України

   Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від нападників. На горі вони ставили міцні будівлі, оточували їх високим кам’яним муром. На мурах були сторожові вежі. У мурах були бійниці, через які люди відбивали напад чужинців.

  Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Кам`янці-Подільському, Хусті, Меджибожі, Острозі, Чуфут-Кале…

  Були замки в Києві і Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти. Це наша історія.

                                                                             Дмитро Чередниченко

    - Чому замки – це наша історія?

- Які замки бачили ви? Чим вони приваблюють людей?

            - Випишіть слова власної назви, поясніть їх правопис.

                                                     ***

                                         Відлітають лебеді

  Осінній вечір. Сіло за гору сонечко. Навколо тихо-тихо. Коли це з-за лісу лунає тривожний крик: курли, курли…  Високо в небі летить табун лебедів. Чого кричать так тривожно?

    Здається, вони щось забирають із рідної землі. Пригадалась мені казка, що її розповідала бабуся: коли відлітають лебеді, вони своїми крильми сіють на землі печаль. Я вдивляюся в табун, що летить. На тонких лебединих крилах грають пурпурові відблиски вечірньої заграви. Хіба печаль пурпурова? Вона ж лазурова, бузкова, як високі могили в степу.

• А коли повертаються лебеді, що вони сіють крильми?
• Радість!     

                                                       Василь Сухомлинський

   - Чим цінні лебеді для людей?

- У виділених реченнях визначте граматичну основу.

                   Поясніть їх правопис.  

                                            ***

  Нам, людям, дароване життя на цій Землі. Тож наш одвічний обов’язок – не тільки використовувати Землю та воду, а й дбати про них.

  Із нашої вини може загинути велич і краса Дніпра. Білий цвіт каштанів Києва нагадає нам лише про свою беззахисну любов і втрату нації на взаємність, бо ми оголосили себе «царями» й забули, що є тільки часткою великої Матері-Природи.

  Як бачимо, поняття «екологія» залежить від глибини та масштабів нашої свідомості. Загрозливі явища, які породжує безпам’ятне суспільство, обертаються до нього бідою. Ми однаково задихаємось і від нестачі повітря та води, і від нестачі краси та людяності. Ми гинемо від власної зарозумілості.

  Не забуваймо чистити вікову криницю Пам`яті, з якої витікає чисте джерело, бо руїна душі не до вселюдської любові, а до виродження людства.

                                                                    Із газети «Літературна Україна»

    - Про яку криницю пам`яті говориться в тексті?

- Визначте ідею твору.

              - Які речення за метою висловлювання переважають у тексті?

                                                             

3. Це цікаво

                                              ***

    Києво-Печерська лавра – один із перших по часу заснування монастирів на Русі, заснований у 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом із Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один із перших учнів Антонія – Феодосій. Князь Святослав II Ярославич подарував монастирю плато над печерами, де пізніше виросли прекрасні кам'яні храми, прикрашені живописом, келії, оборонні вежі та інші будови. Із  монастирем пов'язані імена літописця Нестора (автора «Повісті временних літ»), художника Аліпія.

                                                                                    З Інтернету

   - Чому Києво-Печерська лавра є архітектурною пам`яткою?

-  Що ви знаєте про Ярослава Мудрого?

                 -  Знайдіть іменники власної назви, поясніть їх правопис.

                                               ***

  Згідно з Конституцією України      державними символами України є Державний    Прапор       України, Державний  Герб України і  Державний Гімн України. Державний Прапор України був затверджений постановою Верховної  Ради 28 січня 1992 року,  являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

              Наш стяг – пшениця у степах

              Під золотим склепінням неба.

                                                                           Із підручника

   -  Що є для українців Державний Прапор?

-  Чому стяг називають «пшеницею у степах»?

                        -  Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

                                                   ***

      Великий Державний Герб України згідно із статтею 20 Конституції України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорозького. Нову сторінку української геральдики відкрила ухвалена 19 лютого 1992 року Верховною Радою України постанова «Про Державний Герб України», якою було затверджено «Тризуб як малий герб України» і, відповідно, головний елемент великого герба.  Із найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, своєрідний оберіг.

                                                                                Із підручника

- Чим для українського народу є Державний Герб? Як його називають?

           - Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

                                                           ***  

  Запорізька Січ… Одне з найдивовижніших явищ історії людства. Запорізький козак не тільки піхотинець, кіннотник, артилерист, а ще й моряк. Адже Запорізьке Військо робило походи по Чорному морю проти своїх запеклих ворогів – турків.

  Уявіть собі: вируюче, розлютоване море і маленькі «чайки»… Яку треба мати мужність та майстерність, щоб вступити в двобій із такою стихією!

                                                Із книги «Як козаки воювали»

   -  Ким були козаки? Що таке «чайка»?

-  Випишіть означення. Укажіть їхню роль у тексті.

                                                              ***

  Галерою звалося велике морське судно з трьома вітрилами, двома тентами, трьома великими і чотирма малими гарматами, із середнім екіпажем у чотириста п`ятдесят чоловік, з двадцятьма п`ятьма чи тридцятьма лавами веслярів. Уявіть собі пласке, довге, дуже вузьке судно, завдовжки майже п`ятдесят метрів, завширшки десять метрів, яке одночасно йде і на веслах, і на вітрилах. Близько трьохсот веслярів сиділи прикутими до двадцяти п`яти чи тридцяти лав, поставлених упоперек з обох бортів палуби. П`ять чи шість веслярів на кожній лаві гребли одним веслом, котре впиралося в підставку. Галерний пристав прогулювався з нагаєм. Невільники не знали перепочинку навіть у свята.

                                                                            Дмитро Яворницький

  - Для чого потрібні були галери козакам?

    - Випишіть числівники, поясніть їх правопис. Визначте, яким

       членом речення вони виступають.

     - До виділеного слова доберіть синоніми. 

                                           ***

      Місто Харків стоїть при злитті річок Харкова, Лопані та Уди. У джерелах перша згадка про Харків припадає на тисяча шістсот п`ятдесят п`ятий рік. А в тисяча шістсот п`ятдесят шостому – тисяча шістсот п`ятдесят дев`ятому роках тут збудовано фортецю для захисту Слобідської України від нападів татар. У другій половині вісімнадцятого століття зростає роль Харкова у розвитку української культури і літератури. На той час осередком освіти був   Харківський колегіум, де викладав                   Г. С. Сковорода. … Версія назви міста така. За переказом, козак на ім`я Харко заснував хутір. Поселенці вели вперту боротьбу з нападниками-татарами. Одного разу впав на полі бою і Харко. Пограбований хутір запустів. Але згодом на цьому місці знову з`явилися люди. Новий хутір зберіг стару назву. Люди не забули імені першого поселенця козака Харка.

                                                                                   Іван Вихованець

   - Визначте тему та ідею твору.

 - Випишіть числівники, поясніть їх правопис.

                      - Виділене речення розберіть за членами речення.

                                            ***

   Мальовнича Полтава стоїть на річці Ворсклі. Можливо, це одне з найдавніших поселень на Україні. Проте перша літописна згадка про нього припадає на тисяча сто сімдесят четвертий рік. Поселення називалося Лтавою, а в деяких джерелах – Олтавою. Теперішня назва Полтава фіксується з першої половини пятнадцятого століття.

  Упродовж історії тут бачено і орди половців, і литовських феодалів, і шляхетське засилля, і штурми шведських військ, і багато чого іншого.

  Від Полтави невіддільна постать зачинателя нової української літератури                            Івана  Котляревського. Він народився і творив тут.

                                        Іван Вихованець

 

 

   - Що нового ви дізналися?

- Випишіть дієслова, визначте їх час.  Яку роль дієслова

                виконують у реченнях?

               -Запишіть речення з однорідними членами. Якими членами

                вони виступають у реченні?

                                                   ***

  Соловей – рід птахів сімейства Дроздові виду Горобцеві. Довжина тіла 14-20 сантиметрів, вага 13-27 грамів. Оперення бурого кольору. Тримається потаємно в чагарниках, заростях лісів, садів і парків. Харчується комахами. Гнізда – на землі під кущами. Кладка з 4-7 яєць у травні, висиджує самиця упродовж 13-14 діб. У Євразії розповсюджено 10 видів солов`їв, в Україні – 3: південний або західний, звичайний або східний, варакуша. Перелітні птахи зимують у тропіках Східної Африки. Самці чудово співають (у їхніх трелях буває до 40 колінець). Викопні рештки відомі з найдавніших часів.

                                                                                З енциклопедії

    - Що знаєте про солов`я? Чим цікава ця пташка?

  - Числівники запишіть словами.

                  - Слово Євразії запишіть транскрипцією.

                                                    ***

  Суми розташовані на берегах Псла та його притоки Суми. Місто – ровесник Харкова. Його заснували тисяча шістсот п’ятдесят другого року переселенці з Білоцерківського полку. Трохи пізніше, в тисяча шістсот п’ятдесят шостому – тисяча шістсот п’ятдесят восьмому роках, було збудовано фортецю для захисту від грабіжницьких нападів кримських і ногайських татар. Про минуле міста нагадують споруди сімнадцятого-дев`ятнадцятого століття: Воскресенська церква, Спасо-Преображенський собор, Іллінська церква.

                                                                                 Іван Вихованець

  -  Чим схоже місто Суми на Харків?

- У виділених реченнях над словами надпишіть частину  мови.

             -До слова фортеця доберіть синонім, до слова напади - антонім.

                                                     ***

                 Близько двохсот видів налічує калиновий рід. І де тільки вони не розселені по білому світу! Родичку нашої, калину запашну, можна побачити в Японії і на Філіппінських островах. Іншу, канадську, – в Америці. Калина дуже гарна на тлі зелених насаджень у парках і скверах, на узліссях і по берегах тихих водойм. Цю рослину доцільно садити на вулицях та бульварах, обабіч доріг, у полезахисних лісосмугах. Хоч де б росла калина, всюди вона приносить людині користь. Та й не тільки людині. Її смачні плоди охоче поїдають птахи. Із духмяного цвіту збирають нектар і пилок бджоли.

  Крім того, калина – винятково цінна лікарська рослина. Вона заслуговує на увагу й шану.

                                                                                      Із журналу

- Визначте тему та ідею тексту. Що ще ви знаєте про цю  рослину?

              - До слова калина доберіть епітети.

              - У виділених реченнях визначте усі члени речення.

                                         ***    

   Ластівок люблять усі. У цієї пташки стільки  достойностей, що не варто їх перелічувати. Але нагадаємо. Меткі красуні винищують мух, комарів, усіляких жучків, метеликів, мошву тощо. Винищують там, де їх не дістають інші птахи, – у височині, куди комах піднімають потоки теплого повітря. А похмурої дощової погоди вони шугають над землею, полюючи на обважнілих шкідників.

   Із сімдесяти дев`яти  видів ластівок, поширених на земній кулі, у нас живе три. Сільська водиться переважно в сільській місцевості. Трохи менша, чорненька, з білим черевцем, – міська ластівка. Схожа на неї, але сірувата, – берегова ластівка. Вона гніздиться в глибоких норах по крутих берегах річок і водоймищ.

                                                                                 Із журналу

    - Чи подобаються вам ластівки? Що ви знаєте про них із

  власного спостереження?

                - Про що дізналися із тексту?

                - Випишіть слова з м`яким знаком. Поясніть їх правопис.

                                              ***

                                                     Мурахи   

  А чи знаєте ви, що мурахів з давніх-давен вважають мудрецями? А за старих часів у Киргизії люди, перш ніж розпочати важливу справу, йшли ночувати до мурашника.

   Вважали, що це – успіх.

   Після свого народження юна мураха не виходить з мурашника доти, доки не закінчить навчання у мурашиній школі. Спочатку їй доручають підносити їжу мурашиній королеві. Трохи згодом вчать доглядати яйця та личинки в мурашиному дитсадку. І тільки через сорок днів їй вперше дозволяють вийти зі свого будиночка.

  Тепер вона вже зовсім доросла і може самостійно обрати собі професію, яку не змінить протягом усього життя. А живе робоча мурашка сім років. Мурашина ж королева – двадцять.

  Ви запитаєте: які саме професії можуть бути у мурашки? Таких професій аж п’ять. Можна стати фуражиром, тобто роздобувати й носити до мурашника їжу. Або – солдатом – охороняти входи до будиночка від чужаків і ворогів. Можна стати нянечкою і все життя доглядати майбутніх мурашечок. Будівельники ж розбудовують мурашину фортецю. А найчудніша мурашина професія – «обігрівач». Такий працівник «загоряє» на сонці протягом десяти хвилин, а потім чимшвидше біжить до мурашника й сидить, поки не охолоне. Так мурашки гріють свій будиночок.

  Отже, зустрінете мурашник – не руйнуйте його, у ньому захований великий і цікавий світ.

                                                                                    Н. Вернигора

 

    - Визначте тему та ідею тексту. Укажіть його тип і стиль

    мовлення.

             - Випишіть числівники, поясніть їх правопис.                                               

3. Соціокультурна змістова лінія «Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня)»

Тематика текстів:

ВІДОМОСТІ ПРО ЗВИЧАЇ І ТРАДИЦІЇ РІДНОГО КРАЮ; НАРОДНІ СВЯТА В УКРАЇНІ; ПРО НАРОДНУ СИМВОЛІКУ; РОСЛИНИ В НАРОДНІЙ УЯВІ; НАРОДНІ ОБЕРЕГИ. ТРАДИЦІЙНА ПОВАГА ДО СТАРШИХ В УКРАЇНІ

1. Поетична хвилинка

                                          ***

                      Калинонько-Вкраїнонько

У нашому лузі

сталася новина –                                     

зацвіла біленьким цвітом

червона калина.

 

Калинонько-Вкраїнонько –

Божа наречена,

поклонилась тобі в пояс

травичка зелена.

 

Защебечи соловейку,

з гілочки тоненько –

покоти малі колечка

на весь світ біленький!

 

Ой, калино, калинонько –

листячко зелене,

цвіте твоє біле личко

для мене, для мене.

                                                               В. Чепурко

    - Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

- Чому автор Україну й калину поєднує в одне ціле?

              - Випишіть пестливі слова, поясніть їх значення у тексті.

                                          ***

                                                  Фіалки

По хустинці по синенькій                           

роздавала квітам ненька:

• На, дитинонько, вбери,

та, гляди, не подери.

 

Неньку-Весну діти люблять,

хусточок не рвуть, не гублять,

Щоб не спали на красі,

хусточки перуть в росі.

 

А коли їх сполоскають,

під лісочком розстеляють,

ще й од сонця крадькома,

щоб не блякнули дарма.

                                                               О. Лятуринська

   - Чим цінна ця квітка?

 - Випишіть слова, які підлягають правилу ненаголошених

                  голосних. Поясніть правило.

                                            ***

                                         Рушничок

    Я вишиваю рушничок                                 

     До маминого свята:

     Фіалки сині і бузок,

      І пролісків багато.

      Я вишиваю рушничок —

      Мережки шию білі:

      Розвів букет живих квіток

      Моїй матусі милій.

      Нехай святковий ніжний цвіт

      На рушничку іскриться:

      Я березневий шлю привіт

      Бабусі і сестричці.

                                                                Т. Мезенцева

- Що значить рушник для людини? Які бувають рушники?

      - Доведіть, що це текст. Визначте тему та ідею.

                                                           ***

                                                  Подяка

Колись дала мені мама,

Щоб був я хлопчик слухняний,                             

Хліба шматок з остюками

Загнічений,

Аж рум`яний.

 

Сипнула на нього солиці

Чорнішої від землиці,

Домішала вона до нього

Чебрецю польового,

Буркуну, полину домішала

І степом мене зчарувала!

 

За хліб той, за степ,

За цей світ, моя мамо,

Чи зможу тобі

Я віддячить піснями?

                                              Микола Шаповал

                                            

 - Кому і за що дякує син?

- Випишіть словосполучення іменників із прикметниками.

           Укажіть головне слово та залежне.

 

                                                              ***

   Білий-білий бузок під вікнами

   Феєрверком весну віта.

   Там полин пророста – на віники,

            Там зозулька кує літа.

            Гріх і воду даремно вилити.

            А щоб дощик не прозівать,

            Біля ринви старенькі виварки

            Чи старенькі ночви стоять.

            Там говорять про хліб побожно:

            Скибку взяв – то до крихти з`їж!

            А вламать чи вщипнуть – не можна!

            Обережно ножем відріж.                                                                               

                                             Алла Солодовникова

 

   - Чому навчає нас автор у своєму вірші?

- Випишіть пестливі слова. Поясніть, яку роль вони відіграють

   у тексті?

                                                           ***

                                          Наша хата

Я  люблю свою хату,

І подвір`я, й садок,                              

Де і сонця багато,

І в жару – холодок.

 

Тихо й хатишно. Квіти

Коло хати цвітуть,

І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

 

Все для мене тут рідне:                                      І ряденця строкаті,

Стіни – білі, як сніг,                                            Й рушники на стіні, –

І віконце привітне,                                              Навіть дим в нашій хаті

І дубовий поріг.                                                   Рідно пахне мені.

 

                                    Рідна казка про гнома,

                                    Рідна стежка і сад…

                                    …Всюди добре, а вдома

                                     Краще, кажуть, стократ.

                                                                                Іван Гнатюк

  - Чому для кожної людини вдома найкраще?

- Випишіть однорідні члени речення. Поясніть розділові знаки.

                                          ***

                               Вінок з барвінку

Одягну вінок з барвінку,                                   

Заплету червону стрічку

 В свою косу зранку.

-   Мамо, люба і хороша,

Глянь на мене, чи я схожа

На весну-веснянку?

Моя мама так сказала:

-   Цвіт весна подарувала,

Цвіт весна розкрила,

Але ти, маленька дочко,

В барвінковому віночку –

Українка мила.

                                                       Катерина Пасічна

   - Що визнаєте про український віночок?

- Чому мама свою доню назвала милою українкою?

               - Випишіть звертання. Поясніть розділові знаки.

                                          ***

Я вірив, що краще всього –                                 і все давниною сивою

пісні, які знав дідусь.                                           в очах моїх ожива.

Вмощусь на коліна до нього                               І плачу, було, й сміюся,

і в очі йому дивлюсь.                                           як слухаю ті пісні…

А він вимовляє, виспівує                                     спасибі ж тобі, дідусю,

гарячі прості слова –                                            за те, що ти дав мені.
 

                                                                                         Василь Симоненко

    - Про що розповідається у вірші? Чому він нас навчає?

- Знайдіть виділені слова і поясніть розділові знаки при них.

               -Випишіть дієслова, указавши їх роль у тексті.

                                            ***

    Пробудилися ромашки

    На світанні голубім,

    Очі в очі зазирали,

    Розмовляючи собі.                                     

    Пелюстки ласкали білі

    І гойдали їх вітри,

 І світанок на голівки

Сипав роси їм згори.

 Я на сонце дуже схожа:

 

Золотиста і пригожа,

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам не важко,

Що за квітка я? – Ромашка.

                                                      З Інтернету

   - Чи сподобався вам текст? Чим саме?

- Виділені слова запишіть транскрипцією.

                      - До слова промінці доберіть епітети.

                                                          ***

Як без вишні – не садок,

Так без маку – не вінок,                           
 

А його ось, як на те,
 

Скільки в полі ту росте! 
 

І червоний, і стрункий,
 

І свіженький все який! 
 

Цілу купу нарвемо –

Всім віночки сплетемо!

Запалали в чистім полі,   
Наче хусточки червоні. 
То палає в полі так  
Польовий червоний мак.  

                                                                              З Інтернету

    - Про що розповідається у тексті?

 - Чому в український вінок обов’язково вплітають мак?

                     - Виділене речення розбийте на словосполучення, визначте

                       члени речення.

2. Хвилинка роздуму

                                       ***

                    Звичаї – скарб українського народу

  Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу…

  Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Звичаї і мова об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю… В усіх народів світу існує повір`я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

                                                                                     Олекса Воропай

     - Які ви знаєте звичаї нашого народу?

- Чому звичаї є скарбом для людей?

        - Запишіть речення з однорідними членами. Знайдіть

                   слова з апострофом, поясніть їх написання.

                                               ***                                                                

    Мабуть, немає на Україні людини, яка б не була знайома з українськими вечорницями. На вечорницях дівчата займалися вишиванням, гаптуванням, ткацтвом, розписами тощо. Головна мета вечорниць для дівчини – показати перед хлопцями свою майстерність. У свою чергу хлопцеві батьки наказували придивлятись не на чорні брови, а на чари рук. Бо вважалось, що краса людини – в красі її праці.

  У поєднанні з працелюбством та душевною красою українська жінка перетворювалась на золоторуку господарку-чарівницю. Ця риса жінки вважалась із давніх-давен на Україні провідною.

                         Із книги «Як козаки воювали»

 

 

 

 

     - А як ви вважаєте, що найважливіше в людині?

  - Чи збереглися вечорниці в наш час?

           - Випишіть прикметники, визначте їх рід, число.

                                                ***

  Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні ще з перед християнських часів. Роблять їх у Великодню суботу. Здебільшого фарбують крашанки у червоний, жовтий та синій кольори. Для жовтого вживають суху торішню траву або яблуневу кору. Для синього – варять проліски. Вживають ще сушені ягоди бузини та лушпиння цибулі. Яєць красять 13. Мають на увазі 12 апостолів і Спасителя.

  Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка». Це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити не зафарбованими. Коли малюнок закінчено, яйце опускають у фарбу. Потім виймають і кладуть, щоб висохло. Писанки складають у череп`яну миску і ставлять у піч, де температура повинна бути 35-40 градусів. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова.

                                                                                        Олекса Воропай

 - Що таке писанки, а що таке крашанки? Що вони

 символізують?

             - Випишіть службові частини мови, визначивши їх вид.

                                                ***

    На Великдень зранку всі йдуть до церкви.  Дітей теж беруть з собою. Після закінчення Богослужіння священик виходить і виголошує привітання: «Христос воскрес!» А народ відповідає хором: «Воістину воскрес!» Тоді тільки починають поздоровляти з святом і христосуватися. Коло церкви святиться   «свячене». Воно складається з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала та ковбаси.

  Повернувшися з церкви, господар обходить тричі навколо столу з мискою, наповненою «свяченим». Він розрізує на тарілці кілька свячених яєць і ложкою підносить кожному членові родини. Одночасно промовляє: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті і здоров`ї».

                                                                              Олекса Воропай

- Чому Паску називають Великим днем? Що приносить це свято людям?

    - Запишіть речення з прямою мовою, поясніть розділові знаки.

                                           ***

    Свято Івана Купала відзначається   7-го липня. З давніх-давен в Україні дівчата й хлопці виходять в цей день із села з радісними співами. Вони розкладають вогнища на горі або десь у лісі поблизу ріки. Танцюють навколо того вогнища й стрибають через вогонь   Головним атрибутом свята є Купало. Дівчата роблять «Купала» з гілки верби. Для цього вони беруть гілку, квітчають її квітами й вінками. Потім ходять навколо такого «купала» і співають пісень.

  Пізньої ночі дівчата дістають з-за пазухи заздалегідь приготовлені свічі. Вони запалюють їх, і кожна ліпить до свого вінка. Потім вінки пускають на воду. І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть десятки вінків із золотистими вогниками.

                                                                          Олекса Воропай

- Хто святкує на Івана Купала? Про яку квітку є повір`я на це свято?

        - Випишіть словосполучення іменників із прикметниками,

              поставте питання до залежного слова.                                                                                                                                  

                                                           ***

  Улюбленим птахом українців є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання – Леля. Ну, а як відомо – від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір`ї добрих людей. Лелека є символом птаха, що за старовинними переказами в давній Україні-Русі символізувала Матір Славу – жіночий образ Святого Духа – покровительки України-Русі.

    До речі, символом Олімпійської збірної України теж є лелека.
                                                                                                     Із газети

  - Чому лелека живе на подвір`ї тільки у хороших людей?

- Що символізує образ цього птаха?

                - Виділені слова розберіть за будовою.

                                                          ***

  Які різні стрічки в українському віночку. Та, щоб могла їх вплести дівчина, треба, щоб жила вона в достатку, адже шовкові стрічки цінувалися дорого. Люди вірили у силу оберегів-квітів, із яких сплітали віночок, і оберегів-стрічок, які захищали дівоче волосся від чужих очей. Тому й стрічки відрізали таким розміром, щоб вони були нижче від коси.

 Не забуваймо і ми про силу українського вінка, про шану до народних традицій.

                                                                               Із газети

   - Що нового ви дізналися про дівочий віночок? Доведіть, що це текст.

      - Виділені слова розберіть за будовою.

                                                          ***

                                                                              Слово сина

Пісня матері! Вона приходить до нас тихого вечора, ніжно і лагідно навіює нам ще змалечку поетичні образи Землі, Сонця, Неба. Вчить нас любові до рідного краю, до людей. З материнською піснею ми вирушаємо в життєві дороги. І вона стелиться вишиваним рушником по нашому життю, стоїть на варті всього доброго, людяного.

  Материнська пісня – то найсильніший гімн людині. Мене теж у широкий світ пісні вивела ласкава мелодія материнської колискової. У моєму репертуарі чимало пісень, присвячених їй – найдорожчій, найріднішій. У них – вічна синівська любов і вдячність…

                                                                                               Д. Гнатюк

      - Як автор називає материнську пісню? Чому?

  - Доведіть, що це текст.

                            - Випишіть прикметники, поясніть правопис закінчень.

                                                   ***

                                                  Рослини-цілителі

Незвичайні цілющі властивості мають культурні представники зеленого світу – усім нам відомі овочі, фрукти та ягоди.

  Візьмемо таку буденну і прозаїчну культуру, як картопля. Мало хто знає, що вживання варених бульб сприяє лікуванню шлунку, знижує тиск. Поряд із ромашкою відвар картоплі використовують і як протизапальний засіб.

  Капуста… ця городня культура багата на вітаміни, містить у своєму складі йод, фтор, залізо, магній, калій, кальцій та інші елементи. На плантаціях білокачанної, як у сосновому лісі чи горіховому гаю, дихається вільно і легко. Застосовується від кашлю та цукрового діабету.

  У вас порушений кровообіг, ви сліпнете… Споживайте моркву! Збереженню гостроти зору сприяють також дині та гарбузи.

  Багатий букет цілющих властивостей має кавун. Його корисно споживати при захворюванні кровоносної системи й органів виділення. Кавунний сік поліпшує роботу серця.

  Не менш лікувальні властивості мають огірки. Їхнім соком проганяють кашель.

  Корисні петрушка, щавель, квасоля, буряки, бруква. А що вже говорити про цибулю і часник! Це чи не найкращі «лікарі» домашнього городу.

                                                            Книга «Відкриття, пошуки, знахідки»

     - Про що розповідається у тексті?  Чому навчає на цей текст?

 - Випишіть назви овочів, визначте їх рід, число, відмінок.                    

                                                ***

                                      Протоптали стежку

  Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу.

  Рано-вранці до школи йшло троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір’ях було видно людей. Чоловіки, жінки, юнаки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокидали стежки.

  Ось хата баби Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного подвір`я. Нікого не видно.

• Як же бабуся до колодязя йтиме? – каже Юрко. – Снігу стільки…
• Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! – радить Михайлик.

  Діти пішли на подвір`я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшлися вдруге, втретє, учетверте… протоптали стежку від воріт до хати і від хати до колодязя.

  Спітнілі, втомлені й радісні поспішали діти до школи. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвіря, побачила протоптані стежки. Радіє. І дякує нам…»

  Раділи й діти. Бо думали про це.

                                                                   Василь Сухомлинський

      - Який висновок ви зробили для себе, прослухавши твір?

    - Чим приваблюють вас образи дітей?

                 - Виділені слова розберіть за будовою.

3. Це цікаво

                                             ***

                        Дідух

  Традиційною українською символікою на Новий рік був дідух. Виготовляли його з куля або ж першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Зразу робили триральчате розгалуження для того, щоб дідух міг рівно стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з безліччю колосся. За гілки ж дідуха правили зібрані докупи пучки. Це справді був високомистецький витвір, що аж ніяк не поступався сучасним нашим ялинкам.

   У світлицях дідуха ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову функцію він виконував протягом усіх різдвяних свят. Постійним його місцем були покуть, стіл. Будь-які ритуальні дійства неодмінно поєднувалися з обрядовим вінцем. Дідухом користувалися практично на всій території України.

                                                                     Василь Скуратівський

    - Що ж таке дідух? Що він символізує?

 - Виділені слова розберіть фонетично.

                                                            ***

  Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починаються весняні свята. Вони пов’язані із стародавніми віруваннями, супроводжуються піснями, іграми та хороводами.

  Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни. Це гарна молода дівчина з вінком квітів на голові. Вона бажаний і довгожданий гість. Її закликають дівчата піснями-веснянками. Зустрічають її й діти з дарами – солодким печивом у вигляді пташок. Її уособлює найкраща з дівчат – «Леля». Вона одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок із весняних квітів і роздає дівчатам дари.

   Народний образ весни – це образ краси, сили, надії. Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів – чарівна казка нашої старовини. Все це – українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.

                                                                                    Олекса Воропай

                 - Що нового ви дізналися з тексту?

 - Доведіть, що образ весни – це краса, сила, надія.

       - Випишіть речення з однорідними членами речення.

                    Визначте, яким членом речення вони виступають.

                                                                ***

  Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Відомий в Україні 1300-річний дуб, який росте в урочищі Юзефін  Рівненської області. У с. Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за переказами, відпочивали Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Лисенко. Обхват його стовбура – 8 метрів. Під час грози електричні розряди найбільше «притягує» дуб. Зі 100 ударів блискавки у дерева – 54 припадає на дуб. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір`ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.

                                                                                              Із журналу

      - Що нового ви дізналися про це дерево?

  - Запишіть числівники словами. Поясніть їх правопис.

                            - Перше речення розберіть за членами речення.

                                                                   ***

  Благовіщення – це велике свято. Таке велике, що не можна працювати. Навіть птиця не в`є свого гнізда в цей день. Народні повір`я говорять: «На Благовіщення і птиця гнізда не в`є. Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись звила кубло в день Благовіщення. Ніяка птиця не в`є гнізда в цей день. Один тільки горобець не знає свята Благовіщення. Бо він, бач, бусурман поміж птицями».

   На цей день існує багато прикмет. Якщо перед сходом сонця на Благовіщення ясно й тихо, то буде добрий врожай. Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне. Якщо на Благовіщення мороз, то буде багато огірків. Коли ранком на Благовіщення туман, то це віщує повінь.

                                                                             Олекса Воропай

   - Як ви думаєте, чому свято називається Благовіщення?

- А чи знаєте ви інші прикмети цього дня?

                  - Знайдіть речення з прямою мовою, поясніть розділові знаки.

                                                        ***

  Віночки плетуться з жовтих сонечок-кульбаб, із кленових листочків, із житніх колосків, лугових і лісових квітів. Адже вінок здавна став яскравою окрасою української дівчини. У багатьох народів існує традиція плести вінки, прикрашати ними себе, але український віночок найяскравіший, найпишніший, адже в ньому використовується чимало квітів і трав, які мають магічне значення. До найскромнішого вінка входить не менше 12 різних квітів, а до багатого, великого – 20 і більше. Самому віночку народ приписує особливе значення, вважає його оберегом. Його називають знахарем душі, вірять, що він має чаклунську силу, знімає головний біль і береже волосся дівчини.

                                                                            Із газети 

  - Що нового ви дізналися про віночок?

- А чи наші дівчатка люблять плести вінки?

                   - Випишіть слова, у яких відбувається чергування голосних.                                           

                                                ***

  Та яким би гарним, яскравим, пишним не був вінок, але він не має своєї повної сили без кольорових стрічок, кожна з яких вплітається до вінка тільки у визначеному місці і також має символічне значення.

  Перша стрічка для вінка – світло-коричнева. Це колір землі-годувальниці. Вона в’яжеться посередині вінка. Жовтий колір – це колір сонця. Воно зігріває нашу землю. В українському вінку дві жовті стрічки вив’язуються обабіч світло-коричневої. Зелений колір – це барва самої природи, яка нас оточує. У вінку має бути дві зелені стрічки: одна – світло-зеленого кольору, ніби подарована ранньою весною, коли природа тільки прокидається, а друга – темно-зеленого кольору літа, коли все буяє. Синя, немов шматок неба, бо вона і є символом неба. Така стрічка вплітається з одного боку, а з іншого – голуба, що означає воду, без якої неможливе саме наше життя. Оранжева стрічка – це символ хліба. Адже саме таким жовтогарячим стає поле, коли починає на ньому дозрівати пшениця чи жито. Фіолетовий колір називають кольором мрій. Це символ розуму. Про щирість у ставленні до людей повинна пам’ятати кожна дівчина. Щоб не забувала вона про це, вплітають у вінок малинову стрічку, бо саме вона і є символом щирості. Рожева стрічка – символ багатства. Особлива стрічка біла. Їх вплітають у вінок дві, обидві по краях. Обов’язково на лівій вишивається сонце, а на правій – місяць. Вони – головні обереги серед стрічок.

                                                                                     З Інтернету

  - Що нового ви дізналися із тексту?

- Для чого потрібно вплітати стрічки у вінок?

                      - Випишіть слова-обереги, поясніть їх правопис.

                                                             ***

  У зеленому океані лісів друге місце за площею посідає сосна звичайна. Її можна зустріти на дикій півночі, болотах Полісся, по гірських схилах та рівнинах. Вона скріплює корінням землю, захищаючи її від руйнування, зберігає чистоту річок, очищає повітря. Сосна – унікальне дерево-аптека. У медицині використовується хвоя і живиця, також речовини, одержані внаслідок сухої перегонки деревини. Ефірну олію з хвої добувають для парфумерної промисловості і медицини. Хвоя – невичерпне джерело вітамінів, аскорбінової кислоти, білків. Неможливо назвати галузь народного господарства, що могла б обходитися без живиці або продуктів її переробки.

                                                                                 Із журналу

     - Чим цікавий цей текст? Чому він нас навчає?

   - Поділіть текст на абзаци.

                      - До слова сосна доберіть епітети.

                                                 ***

                     Любисток

  З`явився любисток у нашому краї дуже давно. Ро…кішне зелене листя, приємний запах зробили цю рослину улюбленою в народі. Із нею пов’язане повіря, що можна цим зіл…ям пр…чарувати когось. Він оспіваний у піснях про (не) щасливе кохання. У багатьох районах України любисток шанують як оберіг садиби, чаклунське зілля.

                                                                                                 Із журналу

   - Спишіть текст, вставляючи пропущені букви.

- Поясніть уживання апострофа. Визначте граматичні ознаки в

                   іменниках. У виділеному слові вкажіть спосіб творення.

                                                ***

                                                                       Звичаї та обряди

  Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків, у результаті багаторазового здійснення одних і тих же дій та усвідомлення їх суспільної значущості. Вони, як неписані закони, народжуються разом із народом і передаються з покоління в покоління, тобто стають традиційними.

  Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб. Наприклад, віншування хлопців на Різдво, посівання на Новий рік, колядування, клечання хати на Зелені свята тощо.

  Звичаї і обряди мають національний чи етнічний характер.

Між звичаями та обрядами існує певна різниця. Звичаїв дотримуються щоденно, обряди ж виконуються напередодні чи безпосередньо у дні свят.

                                              Із книжки «Українське народознавство»

   - Визначте тему та ідею твору.

 - Виділені слова розберіть за будовою.

                          - Виділене речення розберіть за членами речення.

                                                                  ***

 Був собі горобець. Одного разу літали вони з товаришем по дворі в одного господаря та й знайшли три конопляні зернятка.

 От наш горобчик і каже:

• Мої зернятка! Я знайшов!

А чужий і собі:

• Мої! Коли мої! Коли мої!

І почали битись. Бились, бились, поки потомились. Зирк, аж зернят вже й нема! По дворі ходить курка за курчатами, квокче та промовляє:

• Дурні бились, а розумні поживились!
• Що ти кажеш? – питають горобці.
• Та то я дякую вам, що ви такі дурні. От поки ви здуру бились, то я з моїми курчатками поснідала вашими зернятками.

                                                                         Леся Українка

  - Про що розповідається у тексті? Чого нас навчає автор?

-  Проаналізуйте будову виділених слів.                      

 

4. Соціокультурна змістова лінія «Я і мистецтво (традиційне і професійне)»

Тематика текстів:

ВІДОМОСТІ ПРО НАРОДНЕ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО. НАРОДНІ МИТЦІ УКРАЇНИ

1. Поетична хвилинка

                                            ***

Мамині рушники

Валентині Харловій, заслуженій учительці України.

Небокраєм бігло сонце,
Утікаючи за дах.
Неня долю край віконця
Вишивала в рушниках.

Злотом-шовком гаптувала                            
Квітів сонячний танок,
Зелен-рутою вбирала
Голос лагідних пташок.

Все зливалося у чистий,
Чарівний пейзаж один.
Та в барвінкове намисто
Заплітала і полин.

Додавала, бо тяжкою
Її доленька була,
Що могутньою рікою
Світлу юність понесла.

Гіркла пісня солов'їна,
Мліла голка у руках,
Спілі кетяги калини
Сумували в рушниках.

                                       Пилип Юрик

- Про що розповідається у вірші? Чому мама долю вишивала в рушниках?

                 - Випишіть слова, які утворені додаванням основ. Поясніть

                   їх правопис. Складіть із ними речення.

                                                           ***

                              

 

                                             Мамина сорочка                              

 

  Вишиту сорочку одягни на свято,
  Мамину сорочку, ткану з полотна.
  Вишиту ночами взорами-зірками,
  Бо на тій сорочці все моє життя.

   Мамина сорочка ніжно зігріває,
   Хоч вона легенька, хоч вона шорстка.
   У сорочку білу усю любов вклала
   В хрестики червоні мамина рука.

Хрестики червоні –то любов велика,
А між ними чорні – мамина жура.
Не журіться, мамо, я вже немаленька
І всі мої скроні вкрила сивина.

Одягну сорочку на велике свято,
Пригорнусь до мами, як мале дитя.
Дякую, рідненька, моя мила ненько,
За любов велику, що мені дала.

Приголублю ніжно маму дорогеньку,
Нашепчу на вушко ніжні їй слова.
Поклонюся низько, поцілую руки,
Бо лише на світі матінка одна.

                                                            Любов Ангел

   - Як автор характеризує кольори? Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

        - Випишіть епітети в словосполученні з іменниками. Укажіть

                    головне та залежне слово.

                                                             ***

             Вишиваю. Вишиваю душу
             В хрестики на білім полотні.         
             Я собі зізнатись чесно мушу,
             Що від цього радісно мені.
             Радість щедро закладу в узори,
             Що виходять із-під рук моїх.
             Ласку, доброту й любові море
             Заплету поміж узорів тих
             Цю роботу подарую дітям.
             Пройде час, а потім і життя.
             Може, колись серце їм зігріє
             Мамине стареньке вишиття. 

                                          Андрій Малишко

- Поясніть вислів із вірша «вишиваю душу в хрестики на білім полотні».

 - До виділених слів доберіть антоніми, визначте частини мови.

                  Складіть із ними речення.

                      ***

       Тримаю вишиті старенькі рушники. 
       Давно забуті, горнуться до мене. 
       Заполонили світ нейлони та шовки... 
       Кому потрібні вишиті ромени? 

       Гортаю білу грядку полотна, 
       Засіяну барвінком і любистком. 
       Сміється вишита прабабою весна, 
       Ховається за квітами і листом. 

        Голублю диво-дивне із пісень, 
Що хрестиками стелиться і в’ється. 
Сіріє за вікном звичайний день, 
А в рушниках волошками сміється. 

Перегортаю білі рушники, 
Що хліб вкривали і дитя в колисці, 
Що старостів чекали на святки – 
Розшиті маками, заквітчані, барвисті. 

Вже доля весни правнукам кує, 
А хміль з калиною на полотні не в’яне. 
Як добре, що в мого народу є 
Рушник весільний і рушник прощальний... 

Благословенна будь на всі віки 
Найперша жінка, що нашила квіти. 
Душа мого народу – рушники, 
Барвінками і мальвами зігріта.

                                                    Андрій Малишко

    - Чому автор славить жінку-вишивальницю?

- Як прикметники допомагають розкрити настрій ліричного

                     героя?

                                                            ***

                                      Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,

Знайдеться в неї голка, нитка, час…

Зуміє всі відтінки підібрати,

Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.

Якщо людина хоче вишивати,

Побачить в цьому радість і красу.

І по узорах буде мандрувати,

І вишиє на квіточці росу,

І створить диво, первозданну казку,

Їй усміхнеться сонечко в вікні,

Бо відіб’ється і любов, і ласка

У хрестиках на білім полотні.

                                            Надія Красоткіна

     - Чи погоджуєтеся ви, що вишивання – це радість і краса?

- Випишіть слова, у яких є префікси, виділіть і поясніть їх

                           правопис.

                                                                                        

2. Хвилинка роздуму

                                                ***

                                                     Ремесла України

  Багата Україна талантами, щедра на красу.

  У кожної області – свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Усе це споконвіку створював народ – дарував незрівнянну радість людям різних часів і поколінь.

  Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками. Косівщина – веселою керамікою та пухнастими ліжниками, а майстри села Петриківки Дніпропетровської області – яскравими несподіваними розписами.

                                                                                           О. Варкач

     - Про які ремесла йде мова у тексті?

 - Випишіть іменники власної назви, поясніть їх правопис.                                   

                                                           ***   

 

           Марфа Тимченко – майстер петриківського розпису

  Марфа Ксенофонтівна народилася на Дніпропетровщині, їй виповнилося 85 років, але має чіпку пам'ять, бадьорий настрій, цілковито відсутність хизування своїми відзнаками. Вона народний художник України, лауреат премії імені Тараса Шевченка і Катерини Білокур.

  У 1933 році, не закінчивши й 4-го класу, пішла робити в колгосп. Під час війни її п’ять разів мали забрати до Німеччини, але вона тікала, ховаючись у тітки.

  У Петриківці пробула до 1944 року. У 1954 році головний художник Київського експериментального кераміко-художнього заводу запросив Марфу Тимченко працювати, де вона проробила 30 років.

 Крім виставок, можна побачити роботи в Художньому фонді, у музеях, у приватних колекціях, у Московському культурному центрі.

  В уяві безліч сюжетів. Поки рука тримає пензлика, доти і буде малювати.

                                                                                        Ольга Мельник

    - Чим цікава для нас Марфа Тимченко?

 - Дати запишіть словами, поясніть правопис числівників.

                                                                ***

   Бандура – український традиційний струнний щипковий інструмент, можливо, походить від давньоруських гуслів. Має ковшеподібний корпус із грифом і 12 струн (іноді більше, до 30). На бандурі грають, перебираючи струни обома руками, тримаючи її на колінах вертикально. Найбільшого розповсюдження бандура досягла в епоху козацтва.

                                                                                                З Інтернету

   -   Для чого потрібна бандура? Що нового ви дізналися про неї?

- Виділені слова розберіть за будовою. Поясніть спосіб їх  творення.   

                                                               ***

  Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розумін…я символіки української вишивки (не) станеш справжнім українцем. І навіть (не) зрозумієш українську душу.

   Українська народна вишивка — унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. (У)продовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображен…я думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподіван…я на кращу долю, людські віруван…я, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.

                                                                                           З Інтернету

    - Чому вишивка порівнюється з українською піснею?

 - Запишіть правильно слова, поясніть у них орфограми.

                                                             ***

  Будь-який твір мистецтва – це розмова художника з глядачем, читачем,  слухачем. Художник може відобразити у своєму творі не тільки побачене, але й свої думки, враження, переживання. Багато про що ми не можемо повідомити за допомогою слів. Напевно, ви чули вирази: «несказанна краса», «невимовні почуття». Те, про що так важко висловитися, можна передати мовою мистецтва.

  На уроках образотворчого мистецтва ми говоримо про мистецтва, твори яких можемо бачити, тобто сприймати їх за допомогою зору. Це архітектура, живопис, графіка, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво. Їх називають візуальними або образотворчими (від слів «бачу» та «створюю образ»).

                                                                                       З Інтернету

   -Чому, на вашу думку, твір мистецтва – це розмова з іншими?

- Запишіть другий абзац, поясніть орфограми та пунктограми.

 

                                                                    ***

Архітектура – мистецтво проекту- вання та спорудження будівель, що виражає в художньо-образній формі уявлення людини про світ, простір та ін. Це слово грецького походження, означає «будівельник», «будую».

Живопис – один із видів образо- творчого мистецтва, твори якого створюють на площині (картоні, полотні, стіні) за допомогою кольорових матеріалів (зокрема фарб). Живопис «розмовляє» з нами мовою кольору, світла й почуттів.

                                                                                          З Інтернету

   - Із якими навчальними предметами пов'язаний цей текст?

- Запишіть нові для вас слова, поясніть їх правопис, складіть   речення.

                                                *** 

 

 Скульптура  вид образотворчого мистецтва твори якого мають об'ємно-просторову тривимірну форму і виконуються з твердих (каменю, металу) або м'яких пластичних (глини, пластиліну) матеріалів. Це слово перекладається з латини як «вирізую»   «висікаю».

   У творах образотворчого мистецтва митці передають свої думки й почуття зображують людину предмети що нас оточують природу.

                                                                                          З Інтернету

- Чому, на вашу думку, скульптура – це вид образотворчого

мистецтва?

      - Запишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх.

3. Це цікаво

                                            ***

   Потопають в імлі гори. І нараз – мелодія. Звідки? Хто грає? Боже, яка сумна пов’язь звуків! Мов скріпив хтось гуцульські солоні сльози в камінчики маленькі і от ними грається у цім білім тумані. І в’яжуться знов, і летять, зливаються з морем білим. І от уже колишеться воно, біле море, разом із мелодією. Це гуцульська трембіта. Це стародавній подарунок минулих гірських людей своїм нащадкам. На цій трембіті в цих горах грали тисячу літ тому. І так само тоді стояли ці ж самі гори, і так само шумів Черемош.

                                                                                              Гнат Хоткевич

    - Чому автор вважає трембіту подарунком минулих людей?

-   Знайдіть слова і поясніть вживання ь.

                  -   Виділені речення розберіть за членами речення.

                                                        ***

   Петриківський промисел – це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної творчості. У старовину місцеві майстри займалися не тільки декоративно-орнаментальним розписом. Вони писали і сюжетні картинки, а ще вишивали, вирізували узори з паперу – робили витинанки.

  Для виготовлення фарб майстри використовували натуральні барвники: соки трав, квітів, ягід, сажу, різноколірні глини. Змішувались барвники на жовтку. Ця техніка і досі є улюбленою в Петриківці, тільки барвниками тепер стали акварель і гуаш.

                                                                                            О. Варкач

   - Що таке петриківський промисел?

- Випишіть слова з буквами я, ю, ї в дві колонки: у першу ті,

                        в яких ці букви позначають сполучення звуків, а в другу –

                      ті, що позначають один звук.

                                     ***

   Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві: народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI – XVII ст., і культурне відродження в XIX ст.

                                                                                             З Інтернету 

    - Чому мистецтво є надбанням народу?

 - Доведіть, що це текст. Укажіть тип мовлення, стиль.                

                                                                    ***

                       Театр

   Становлення українського національного мистецтва (театр, музика, архітектура) дещо відставало від літературного розвитку. До 1861 року продовжував існувати кріпосний театр не тільки у садибах, але і в містах. У 1828 році офіційно було заборонено купувати до театру кріпаків, але і після цього кріпосні актори продовжували входити до складу деяких театральних труп. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки російські п'єси.

                                                                                            З Інтернету

  - Який зв'язок має театр із літературою? Як ви розумієте

 поняття «кріпосний театр»?

                - Два останні речення запишіть, цифри пишучи словами.

                  Визначте граматичні основи.

                                                          ***                                                                                                                                                                 

  Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше побутують землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні. Широкою популярністю користувалися пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт». Із народного середовища висувалися талановиті співаки-кобзарі  (Остап Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат Гончаренко, Терентій Пархо- менко, Михайло Кравченко, Андрій Шут та ін.).

                                                                                              З Інтернету

- Доведіть, що поетична та музична творчість українців мала високий рівень розвитку.

- Випишіть слова власної назви, поясніть їх правопис.

                                                                ***   

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.  Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і священних істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала як іграшку, тому в основі ляльки – хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

                                                                                   З Інтернету

   - Чим цінна для українців лялька-мотанка?

- Виділені речення розберіть синтаксично (члени речення,

                      характеристика речення).

                                                               ***   

  Кераміка – це вироби з природних глин або сумішей їх із мінеральними домішками, обпалені до кам'янеподібного стану. Термін «кераміка»  охоплює багато найрізноманітніших виробів, від будівельної цегли до легко прозорого посуду з фарфору. Основними технологічними видами кераміки є цегла та блоки, гончарні вироби, теракота і майоліка, які мають грубий пористий черепок; фаянсові вироби з тонким пористим черепком; фарфор та кам’яні вироби, що мають спечений черепок – щільний, непроникний для кислот, лугів, газів та води. Температура обпалювання керамічних виробів, при якій відбуваються фізико-хімічні процеси перетворення пластичної маси на кам'янеподібне тіло, змінюється в межах 900-20000 С.

                                                                                           З Інтернету

   -  Для чого потрібні керамічні вироби? Чим вони цінні для

   людини?

                   - Випишіть речення з однорідними членами речення. Поясніть

                    розділові знаки при них.

                                                                        ***   

  Козак Мамай (козак-мамай, козак-бродяга) – ідеалізований образ козака й українців загалом в Україні. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

                                                                                             З Інтернету

   - Чому козака Мамая українці оспівують у мистецтві?

- Випишіть однорідні члени речення. Як вони поєднані між

                     собою?

                                                              ***   

  Біля доріг, струмків, на б…регах річок, озер, недалеко від будов, у скверах, парках можна зустріти в...ликі хащі в…рболозів або ж д…рева з

розкинутими гілками, які деколи досягають тридцятиметрової висоти. Верба (лоза) найбільш поширена як природний матеріал. Здавна люди запримітили її чудові властивості. Міцна, зручна в плетінні, вона годилася для створення великих та малих виробів. Пл…тіння з лози – один із найдавніших видів народного мистецтва. За свідченням археологів  воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше від гончарства, ткацтва, обробки дерева, металу. Поява плетених виробів зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також простими техніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. У цей період виникли основні види плетінь.

                                                                               З Інтернету

   - Чим цінні для людини плетені вироби?

 - Запишіть виділені слова, поставивши орфограми.

                           Обґрунтуйте свій вибір.

                                                              ***   

Історія вишивки

    

  Усіма нами улюблена вишивка хрестиком так само, як і інші види рукоділля, має свою історію. Немає точних відомостей про те, де і коли з'явилася вишивка взагалі, і коли вишивка хрестиком виділилася в окремий вид рукоділля.

   Вишивка хрестиком – один із найпопулярніших видів рукоділля, мистецтво бере своє коріння з епохи первісної культури, коли люди використовували стьобання кам'яними голками при шитті одягу з шкур тварин. Спочатку матеріалами для вишивки були шкіра тварин, жили, волосся, волокна конопель чи вовни.

 Оригінальних вишивок, що датуються раніше ХII століття, майже не залишилося. Але зображення одягу й предметів інтер'єру свідчать про те, що вишивка з'явилася набагато раніше. У різних країнах узори відрізнялися як стилем, так і кольором.

 У вишивці відбивалися національний колорит і власне бачення краси кожного народу.

                                                                              З Інтернету  

   -   Чому, на вашу думку, вишивка хрестиком є улюбленим

   заняттям не тільки жінок, а й чоловіків?

              -    Випишіть складні речення, визначте у них граматичні

                   основи.

 

5. Соціокультурна змістова лінія «Я й освіта, наука»

Тематика текстів:

РОЛЬ НАУКИ ТА ОСВІТИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І В СУСПІЛЬСТВІ

1. Поетична хвилинка

                                      ***

                              Тиждень книги

«Тиждень книжки!» –                                          

Зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало,

Як один читальний зал.

 

                                       Всі читають урочисто –

                                       І безвусі, й вусачі.

                                       Скільки мешканців у місті,

                                       Стільки в місті й читачів.

 

У тролейбусах читають,

Щось мугикають під ніс.

Сторінки перегортають

Під ритмічний стук коліс.

 

                                         Лиш з малими читачами

                                         В хаті клопіт вечорами:

                                         Від книжок,

                                         Хоч треба спати,

                                         Їх ніяк не відірвати!

 

За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.

                                                                Оксана Сенатович

      - Яку роль у житті людини відіграє книга?

  - Виділені слова розберіть за будовою.

                                           ***

                                                    Кожну літеру ціни                                                   

Кожну літеру ціни,

Бо немає їй ціни.

Ось відома в давнину

Дудочка-сопілка:                                

Виймеш літеру одну –

І вже буде спілка.

Сварка йде така, що ну! –

Перепалка (бійка):

Зміниш літеру одну

У словечку бійка –

І вже – леле! – на сосну

Мчить звірятко білка…

Більше прикладів не дам,

Поміркуй – придумай сам.

                                                  Дмитро Білоус

      - Що таке літери? Для чого вони потрібні?

  - До виділених слів доберіть синоніми. Складіть із ними

                            речення.

                                           ***

Без труда плода немає –

Мудрість так нас научає.

Щоб чогось тобі навчитись,

Треба добре потрудитись.

Хочеш їсти калачі,                                                  

Не просиджуй на печі.

Лінь жени від себе сміло

І скоріш берись за діло.

Не бреди в світ навмання,

Здобувай скоріш знання.

Що научишся робити,

За плечима не носити.

Кажуть люди недарма:

Вчення – світ, невчення – тьма.

Мудрими ж не народились,

А всього самі навчились.

Й добре ще й того навчати,

Хто і сам все хоче знати.

А тому часу не гайте,

Вчіться, вчіться і читайте.

Книга вас завжди навчить,

Як на світі треба жить.

Вчитель виведе в дорогу

І прийде на допомогу.

                                                   К. Шевчук 

   - Що цікавого для себе ви дізналися з вірша?

- Випишіть антоніми, складіть із ними речення.

                       - Які ще групи слів за значенням вивчає лексикологія?

                                                ***

                                                    Про книжку

Книжка скаржилась Мар`яні:

• Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

плями сині та масні?                                          

Подивися, от сторінка:

намальована хатинка,

під хатинкою – маля, і написано: «Це я».

А за дві сторінки далі –

різні звірі небувалі:

сині, жовті та рябі,

що не снилися тобі.

Люди кажуть: – Ой, чия ти?!

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

а не бачили таких!

                                                                  М. Пригара

     - Визначте основну думку твору.

 - Назвіть самостійні частини мови, запишіть їх.

                        - Які речення за метою висловлювання є в поезії?

                                                             ***

Вже ніч надворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина

і виявляє любов і ласку.

• Послухай, – каже, – синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в гніздечко

І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну, баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка… –

І тут синочок схопився з ліжка:

• Все значить, значить та так сказати…

Не треба казки! Я хочу спати!

                                                                 Павло Глазовий

    - Запропонуйте назву тексту. Який настрій виявляється у

  вас при слуханні гуморески? Яка ідея твору?

                       -  Випишіть пестливі слова, для чого їх використовує автор? 

                                                                ***                                

                                                   Наук сьогодні сила

Наук сьогодні сила. До пуття

Щоб осягнути розумом людини оте їх царство –

І складне, і дивне –

Не вистача й найдовшого життя.

Та щоб скоріше спромоглися люди

Дістатися вселюдської мети,

Я в курс наук негайно ввів би всюди

Іще одну науку – Доброти!

                                                                В. Соколов

    - Чому автор вважає, що доброта – це теж наука?

  - Випишіть в одну колонку прикметники, в іншу

                          прислівники. Поясніть, як їх розрізняти.

                                                          ***

                                        Школа

Школо наша, школо,

Приголуб нас, мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.                                                 

Ти нас всіх научиш,

Як у світі жити,

Як зло обминати,

А добро чинити.

Бджілоньки на квітах,

Дітоньки – до школи,

Там збирають мудрість,

Як мед у полі бджоли.

                                                       М. Підгірянка

  - Що значить школа для дітей?

- До виділених слів доберіть антоніми. Складіть із ними речення.

2. Хвилинка роздуму

                                         ***

                         Що найголовніше в житті?

  Що найголовніше в житті? Один говорить: «Найголовніше – вугілля. Якби не було вугілля, зупинилися б машини, не було б тепла, люди замерзли б…». Інший каже: «Найголовніше – метал. Без металу б не було б ні машин, ні вугілля, ні хліба, ні одягу». А третій мовить: «Найголовніше – хліб. Без хліба не працювали б ні шахтар, ні металург, ні пілот, ні прикордонник».

  Хто ж із них правий?  Що ж найголовніше в житті? Я думаю, що найголовніше – праця. Без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба.

                                                                                      Із журналу

 - Над чим замислитися спонукає текст?

- Випишіть речення з прямою мовою. Поясніть розділові

                  знаки.

                                                      ***

                                                                           Любіть книгу 

  Не дуже любив книгу Василько. От одного вечора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. А знав, що як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книжка. Лежить Василько, читає і задрімав.

  І сниться Василькові, що він сам книжечка. От бере його, книжку-Василька, Оленка. Читає і водночас обідає. Борщ із ложечки капає на Василька-книжку. А потім ухопили Василька-книжку Міша й Вова. Почали на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Колька-дурак». Далі ще гірше! Оленка почала Василька-книжку ножицями різати, малюнки вирізати. Уже Василько-книжка не книжка, а шмаття, в яке Оленка загорнула сніданок.

  Так гірко й боляче зробилося Василькові, що він прокинувся. А прокинувшись, гасло про книжку склав: «Бережи книжку – це твій друг!»

                                                                                Остап Вишня

      - Чому такий сон приснився Василькові?

   - Як тепер буде ставитися герой до книги?

                         -  Випишіть дієслова, визначте рід, число, особу.                         

                                          ***

                                      Книга вчить, як на світі жить

   Книга в житті людини посідає важливе місце. Зараз важко уявити наше життя без книги. Із книг ми черпаємо знання, дізнаємося про історію нашої держави, її символи, життя українського народу, його культуру.

   Книга також має і виховне значення. Вона вчить нас справедливості, патріотизму, шанобливості, поваги до праці і людей праці, до матері, жінки-берегині, співчуттю до людського горя, бережливого ставлення до природи.

  Письменники – це люди, наділені Божим даром. І якби не було таких титанів, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, наша література була б набагато біднішою.

                                                                        Із газети

     - Чому вчить людину книга?

     - Визначте тип і стиль мовлення.

                - Випишіть займенники, укажіть їх розряд.

                                         ***

     Знання це духовне багатство людини. Вчені великі трудівники. Вони відкривають світ знань для щастя людства для багатьох поколінь. Не легкий шлях до вершин науки. У школі ти робиш тільки перші кроки. Навчання це серйозна праця. Можливість учитись оволодівати знаннями велике благо нашого суспільства. Дорожи цим благом будь наполегливим допитливим невтомним розвідником на шляху до знань будь трудівником і шукачем.

                                                                                Василь Сухомлинський

       - Про яку духовність говорить автор?

     - Чому треба дорожити цим благом?

                               - Запишіть тест, розставте розділові знаки.

                                                         ***

  Діти, ви користуєтеся правами, але кожен із вас мусить пам’ятати і про свої обов’язки. Держава виділяє кошти на навчання, на вас покладається обов’язок систематично та глибоко оволодівати знаннями та навичками. Отже, робота на уроці, ретельне виконання домашніх завдань – це не лише вимога вчителя, а й ваш обов’язок перед державою.

                                                                                          Л. Чаговець

  - Про який обов’язок іде мова? Чи є навчання трудом?

- Виділіть у реченнях додатки. 

                                                                            ***

   Вони стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони можуть скільки завгодно змінювати свою форму, але завжди залишатимуться джерелом знань. Загальна кількість всіх художніх, наукових та публіцистичних творів у світі становить приблизно 130 млн.    Найдавнішою ж книгою на світі визнаний папірус Прісса, який був створений в 3350 році до нашої ери. Цікаво, що автор жаліється на небажання молоді здобувати знання. Як бачимо, молодь абсолютно не змінилася з прадавніх часів.

                                                                                               З Інтернету

   - Чому книги є невід`ємною частиною нашого життя?

-  Запишіть текст, визначте граматичні основи в реченнях.

                                                         ***

  Перші школи в Україні пов’язані з ім’ям Володимира Великого. Перша жіноча  школа в Європі була заснована при Андріївському монастирі в 1086 році, її заснувала онука Ярослава Мудрого Анна. Писемними були не лише представники верхівки суспільства, але й простий люд. За часів Київської Русі, а потім у XVI–XVII ст. мешканці України були одним із найосвіченіших народів Європи.

                                                                                                  З Інтернету

   - Що ви знаєте про Київську Русь? Чому наші предки мали

   окремо школи для дівчат і хлопців?

                       - Випишіть іменники власної назви, поясніть їх правопис.

                                                            ***

  Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

  Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України імені        В. І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році.

  Найперший у світі буквар з`явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.

  На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам`яні «сторінки» її сягають сорока метрів завширшки.

                                                                                   З Інтернету

   - Для чого потрібні бібліотеки? А ви маєте свою домашню

  бібліотеку?

                        - Виділені речення розберіть за членами речення.

                                                        ***

  «Книги – ріки, що наповнюють Всесвіт мудрістю»  – ось яка похвала книгам дійшла до нас із давнини.

Справді, мудрість і знання, нажиті людьми в горі, труді, радості, дбайливо збираються і залишаються в книгах, наче мед, який бджоли носять із квіток у щільники.

  Книги – ріки... Може, й справді в старовину їх можна було порівняти з ріками. Тепер книги – це море. Скільки їх виходить у нас! Але і книжкове море, й книжкова ріка беруть початок, мов із джерельця, з однієї-єдиної, найпершої книги – з добре знайомого всім букваря.

Перший буквар побачив світ у 1574 році в Львові. Називався він «Азбука». Це також була одна з перших друкованих книг. Вона з’явилася завдяки Івану Федорову –

засновникові книгодрукування в Росії і на Україні. То був перший підручник, за  яким слов`яни вчилися читати.

  Іван Федоров добре розумів, що його книжки неписьменній людині не потрібні, її треба спершу навчити читати, і тільки тоді вона збагне, який скарб для людини книга. Для цього він написав і видав свою «Азбуку».

                                                                                            З Інтернету

 

     - Чому книги називають ріками або морем?

 - Випишіть складні речення, розберіть їх за членами

    речення.

                                                       ***

  Раніше найбільшою книгою у світі вважалася «Суперкнига», розміри якої становили 2, 74 х 3, 07 метра. Вага цієї книги – 252, 6 кг і налічувала вона 300 сторінок. «Суперкнига» була видана в Денвері (штат Колорадо, США) у 1976 році. Проте в 2004  в Росії видали книгу під назвою «Найбільша в світі книга для малят».

  І хоча в ній усього 4 сторінки і 12 віршів для дітей, ця книга має воістину значні розміри. Висота її становить 6 метрів, ширина – 3 метри, а вага цієї книги-гіганта – 492 кг.

                                                               З Інтернету

   - Чи зацікавив вас текст? Чим?

- Випишіть іменники, визначте їх рід, число, відмінок.

 

3. Це цікаво

                                             ***

                                    Як книжка прийшла до людей

                    У стародавні часи на землі не було книжок. Але    потреба передавати якісь відомості виникла у людей дуже давно. «Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому.

   Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але коли якийсь учений збирався в дорогу і брав дві-три «книги», йому потрібен був віз.

  Із часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому Пергамі. Через те папір цей назвали пергаментом. Але книжки були дуже дорогі.

  Потім, у Африці, з`явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипалися.

  І от у столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося й сьогодні.

                                                                               О. Єфремов

   -  Що нового ви дізналися? Чи цікава історія приходу книги до нас?

     - Знайдіть і поясніть основні випадки чергування у-в.

                                                ***                                 

  Любі друзі! Чи замислювалися ви над тим, чому живуть і не вмирають книги? А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ. Вони впродовж віків були і залишаються провідниками доброти і милосердя. Перегортаючи сторінки улюблених книг, ви зрозумієте, що вони – наші вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають.

  Книгу треба берегти, бо це сотні гектарів лісу, з якого виготовляють потрібний для неї папір. Бережливе ставлення до книги – це, крім усього іншого, економія великих державних коштів. Адже на руках у читачів постійно перебуває 400-500 мільйонів книг, їх вартість  майже мільярд гривень. Книжка – це праця багатьох людей.

                                                                                   Із журналу

   - Чому книги треба берегти?

  - Випишіть дієслова, визначте їх час.

                                                            ***     

  Книга – це мудрий, розважливий, найвірніший наш друг, який супроводжує нас протягом усього життя. Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу. Книга вчить нас бути чесними, працьовитими.

   Любімо ж книгу, читаймо вдумливо, із пошаною до тих, хто пише нам ці твори.

                                                                                     Із журналу

    - Чому навчає нас книга?

 - Визначте речення за метою висловлювання?

                                                           ***     

  Історія виникнення книги бере свій початок із тих часів, коли,  створивши писемність, людство починає шукати способи виразити свої думки, передати наступним поколінням накопичені століттями знання та досвід. У наші часи з`явилася «металева книга». Виготовив її коваль Костов із болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені із заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри.

  Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним із найтовщих романів, напевно, слід вважати «Кларису» - роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття. Але пальма першості у створенні подібного роману належить японському письменникові XIX століття. Автор працював над ним 40 років. Роман складається з 100 томів по тисячі сторінок у кожному, вага одного примірника 60 кілограмів. У творі налічується майже 32 мільйони слів.

                                                                                З Інтернету

   - Чим цікавий цей текст? Що нового ви дізналися з нього?

- Випишіть числівники, запишіть їх словами. Поясніть їх

                             правопис.  

                       *** 

  Освіта в Україні має складну структуру і включає дошкільну освіту, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну, аспірантуру, докторантуру.

  В Україні функціонує 15,3 тис. дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності. У них здобувають дошкільну освіту 1137,5 тис. дітей, що становить 56 відсотків від загальної кількості дітей від 1 до 6 років.

  Відповідно до освітнього рівня функціонують загальноосвітні навчальні заклади І ступеня (початкова школа),  II ступеня (основна школа), III ступеня (старша школа).

                                                                                                  З Інтернету

 

- Чи зацікавили вас дані з цього тексту? Що нового ви дізналися?

- Доведіть, що це текст. Визначте тему та ідею, складові

                частини.

                                                         ***

   А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних видань. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. Її вага лише – 19 грамів.

  Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. у цій книзі надрукований лист Галілео Галілея. 

                                                                                               З Інтернету

- Які у світі існують книги? Що нового ви дізналися з тексту? - Випишіть виділені слова, поясніть їх спосіб творення.

                                                          ***

  На чому тільки не пробували писати наші далекі предки! І на корі –березовому лубі, і на тканині – шовкові, і на залізних пластинах, і навіть на пальмовому листі – папірусі. В Єгипті, на берегах Нілу, це листя нарізали тонкими смужками, склеювали, висушували, скручували в сувої і брали з собою в далекі подорожі.

   Справді, пальмове листя виявилося зручним матеріалом для письма, але ж пальми ростуть не скрізь... І люди винайшли пергамент – дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням, золотою застібкою. Та коштували вони дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей. А потрібні вони були не лише багатіям, адже знання необхідні всім. 

                                                                                            З Інтернету

  - На чому писали наші предки? Чому книги дорогі?

- Випишіть прикметники. Обґрунтуйте думку про те, яку

    роль вони виконують у тексті.

 

                                                                     ***

  Ну, а як же люди винайшли папір? Та можна сказати, що випадково. Засипали у мукомолку паростки бамбука – того самого, що з нього вудочки роблять, – перетерли їх, додали клею й одержане тісто притиснули пласким каменем. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що одержали нову речовину, на якій дуже зручно писати.

 Тепер, звичайно, папір виготовляють не з бамбукових паростків, а з інших порід дерева і навіть із ганчір’я. Зі старого паперу, макулатури, теж виходить чудовий папір, на якому друкують і дитячі книжки з малюнками, і дорослі без малюнків, і газети, й зошити, й листівки...

Ось який довгий і важкий шлях пройшла книга, перш ніж стала такою, якою ти бачиш її тепер.

Мине час, ти виростеш і, може, теж напишеш свою книгу. Ми не знаємо, про що вона буде, – про космічні подорожі, про квіти чи про важливе наукове відкриття. Але ми віримо, що це буде дуже потрібна людям і дуже цікава книга.

                                                                                      З Інтернету

    

   - Чи всі книги цікаві? Чи всі книги потрібні?

- Випишіть речення з однорідними членами речення.

   Поясніть їх поєднання та розділові знаки.

 

 

6. Соціокультурна змістова лінія «Я і ти (члени родини, друзі, товариші)»

Тематика текстів:

РОДИНА, ЧЛЕНИ РОДИНИ, ЇХНІ ПРОФЕСІЇ, УЛЮБЛЕНІ ЗАНЯТТЯ, ІСТОРІЯ МОГО РОДУ. РОДИННІ СВЯТА (ДНІ НАРОДЖЕННЯ ЧЛЕНІВ РОДИНИ). ДОМАШНІ ОБОВ’ЯЗКИ. МОЇ ДРУЗІ І ТОВАРИШІ. ДОЗВІЛЛЯ

1. Поетична хвилинка

                                          ***

                                                      Що робити?

В країні нашій стільки справ

І всі такі цікаві,

А я ще досі не добрав,                                          

Яка найкраща справа.

Літак між хмарами водить,

У шахті працювати,

Хліба ростить, сади садить,

Будинки будувати…

Просторі стеляться путі,

Навкруг широкий округ.

 

Нам все відкрито у житті,

Аби учитись добре.

І я учитимусь як слід.

Я буду вірним сином

Найкращої на цілий світ

Моєї Батьківщини.

                                                                    Наталія Забіла

     - Чого навчає нас цей текст?

  - Виділені слова поділіть на склади. Поясніть, де

                           відкриті, а де закриті.

                                                         ***  

Немов пилину, світ мене крутив,

Ловив я мрію і мету високу,

Пробач мені, що тяжко завинив,

Лишив тебе на старість одиноку.

                    За все, що маю, дякую тобі,

                    За все, що маю і що буду мати.

                    Ночами сняться зорі голубі

                    І вишні білі на причілку хати.

Та й що я знав, коли із дому йшов,

Хіба я міг в ту пору зрозуміти,

Яка то святість – мамина любов,

Яка то мука, як лишають діти?

                      Аж от тепер, коли я батько сам,

                      І час настав стрічать і проводжати.

                      Я знаю ціну тим святим сльозам,

                      Які тобі судилося спізнати.

Тому і сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати,

Тому спішу подякувати тобі

За все, що маю і що буду мати!

                                                            О. Яковчук

     - За що син дякує мамі?

 - Випишіть слова з буквами я, ю. Укажіть, коли вони

                       мають один, а коли два звука.

                                                       ***    

                                                  Три матусі

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,                                    

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов’їна –

Рідна Україна.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа мати – наша Ненька,

Мати всьому світу.

                                            Л. Полтава

     - Чому три матусі має кожна людина?

  - Випишіть словосполучення іменникові. Поставте

                            питання до залежного слова.

                                                      ***         

Мій рідний, рідненький, ріднесенький,

З тобою радію, сміюсь.

Мій сивий, сивенький, сивесенький,

Найкращий у світі дідусь.

                   Дідусю, дідусю, тобою горджуся,

                   За тебе я Бога молю.

                   Дідусю, дідусю, тобі признаюся,

                    Як сонце, тебе я люблю.

Не в дусі чомусь мама й таточко,

До тебе на скаргу іду,

У тебе, дідусю, багатечко

Любові, як цвіту в саду.

                        З тобою ходили стежинками,

                        Які ти в дитинстві сходив.

                        Казки прикрашав ти картинками,

                        Які колись сам пережив.

Я виросту швидко, швидесенько

І небо тобі прихилю.

Бо ти, мій дідусь дорогесенький,

В тобі я себе впізнаю.

                                                                  Михайло Крищук

       - Із якими проблемами іде онук до дідуся?

   - Випишіть пестливі слова, виділіть у них суфікси.

                                                            ***         

                                                 Весна і мама

Якось я спитала у Весни:

• Ти чому приходиш, поясни?

І Весна мені сказала прямо:                       

• Поспішаю я на свято мами!

 

Поспішають квіти проростати,

поспішають журавлі вертати,

поспішає сонечко теплішать,

поспішають дітки розумнішать.

 

В Африці далекій, пам’ятаю,

говорив мені Премудрий Слон,

що якби на світі мам не стало,

то й Весни б на світі не було!

 

Ще казав: – Ви помічали, може, -

кожна мама із Весною схожа? –

І відкрив мені він таємницю,

що Весна із мамою – сестриці.

                                                                  Ірина Жиленко

    - Яке враження на вас справив цей вірш? Які викликав

   почуття?

               - Випишіть слова, у яких відбувається чергування голосних.

                                                      ***   

                                                Сіяв батько жито

Сіяв батько жито,

Де поля зірчасті,

Щоб усім нам жити

Добре та у щасті.

І садила квіти

Біля вікон мама,

Щоб краси у світі

Не було замало.

 

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б чорна кривда

В неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

                                                В. Крищенко

        - Визначте тему та ідею твору.

    - Виділене речення розберіть синтаксично.

                                                             ***

Усе в  житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів`яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті – то долі повеління,

А все, що є в мені – то батькове учіння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, – це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє, –

Це,батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде-бреде, квітує і згасає –

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

А ти для мене є теплом землі – я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі, і совість у душі –

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову свою тобі в уклін схиляю.

                                                 Микола Сингаївський

    - За що автор поважає свого батька?

 - Виділені слова розберіть за будовою. Доберіть до них

                         синоніми.

                                            ***                                                                                                                                                                                                                      

Коли на світ з`являється дитина,

Свій перший крик віддавши висоті, –

Завжди радіє щиро вся родина

І щастя їй бажає у житті.

Ведуть у світ дороги і стежини,

І день новий над світом устає.

Ну, що ми в цьому світі без родини? –

Вона одна нам сили додає!

                                            А. Матвійчук

   - У тексті знайдіть слова, у складі яких є префікси. До якої

  частини мови вони належать?

                       - З`ясуйте, якого значення надають префікси словам.

                                                           ***                                                                                                                                                                                                                      

2. Хвилинка роздуму

 Коли я читаю або чую слово Вітчизна, в душі моїй звучить голос матері, що читає мені оті чудові рядки нашого Тараса Шевченка про сонечко, веселку, сокорину. Мені пригадується навіть та тиха передвечірня година, коли я сидів на руках материнських. Пам’ятається навіть, як на квітці рожі, що полум`яніла під вікном, трепетав великий барвистий метелик, шелестіло листя на тополі, на зеленій галявинці під тополею стояв півень з червоним гребінцем, а в блакитному небі пливла біла хмаринка.

  Заходило сонце, від ставка пливла хвиля прохолоди. Мати заспівала пісню «Ой, піду я лугом, лугом-долиною…». Така прекрасна була та пісня, що, здавалось, і листочки на тополі перестали шелестіти, прислухаючись до материнського співу. Та хвилина теж запам’яталася на все життя. Пам’ятаю все: і червоне, немов жар у печі, небо на заході, і навіть пахощі квітів. Здається, все це було хвилину тому: заплющиш очі і відчуєш дихання материнське…

 Мабуть, з цієї чудової хвилини починається моє життя в казковому світі слова.

                                                                           Василь Сухомлинський

 - Чому, на вашу думку, автор порівнює Вітчизну з матір`ю?

- Випишіть речення з узагальнювальним словом при однорідних членах речення. Визначте у ньому члени речення.

                                          ***

  Із знання свого родоводу починається кожна  людина. А коріння її закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Усіх членів сім`ї завжди об’єднував живлющий родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина – земля, любов до неї, вміння відчувати її болі, чути її голос.

  Й до сьогодні зберігаються ці родинні традиції. Сім`я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду.

                                                                               Із газети

    - Чому, на вашу думку, треба берегти родинне вогнище?

   А що таке родовід?

                     - Виділені речення розберіть за членами речення.

                                                        ***

  Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.

  Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут часто співали пісень, сумних і веселих. Тут бабусі розповідали своїм онукам  цікаві казочки. Тут старенькі дідусі, зібравши кмітливих, допитливих онуків, оповідали цікаві історії, бувальщини.

  Тут, біля родинного вогнища, вчили поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, які пісні співали. Тут вчили поважати людей, бути добрими, чуйними до ближніх своїх, вчили дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, що мають робити наступного дня, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. І такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам`яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім`ю, про родинні традиції.

                                                                                      Із журналу

 -  Чому вогонь вважають священним? Чому біля вогнища

    збирається вся родина?

                 - Випишіть слова з подвійними буквами. Поясніть, де

                    подвоєння, а де подовження.

                                            ***

                                          Батьківський поріг

  Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Про власну хату співано в багатьох піснях. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем.

  Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їхні родини.

  У народі говорять, що кожна людина за життя повинна спорудити дім, посадити дерево, виростити дитину.

                                                                                Олекса Воропай

- Визначте тему та ідею тексту. Чому домівку називають рідною?

           - До виділених слів доберіть синоніми. Із 2-3 складіть речення.

                                              ***

                                        Триматися свого родоводу

   Пам…ять про своїх пращурів (не)забаганка і тим паче (не)данина моді. Це була пр…родна потреба тр…матися свого родоводу, зб…рігаючи в такий спосіб сімейні р…ліквії й традиції та п…р…даючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи (не)хтував історичною пам…яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».

                                                                    Василь Скуратівський

• Що нового ви дізналися з тексту? Кого називають

         людиною без роду-племені?

                - Запишіть речення, розставляючи орфограми.

                - Поясніть написання не з словами.

                                          ***

                                         Родовідне дерево

Чи схожа родина на д…р…во? Чи не походять і не ро…вивают…ся від діда-прадіда діти, онуки й правнуки за тією ж закономірністю, що й гілки від стовбура? Ще в глибоку давнину виник звичай вести літописи, хронології роду. Кожне наступне покоління ро…повідало про себе.

 Родовідне д…р…во на (У, у)країні з`явилося в середн…овічну епоху. Родини зображували у вигляді гілок, а членів цих родин – як гілочки, листочки, плоди.

  Родовідне д…р…во найчастіше зображували у вигляді лавра, пал…ми, дуба, а також куща винограду чи троянди. Ці рослини цінували передусім за довговічніст…, красу крони й деревини, плід і квіти.

                                                                                          Д. Степовик

- Чому родина схожа на дерево? Хто придумав звичай вести хронологію роду?

           - Запишіть слова зі вставленими орфограмами, поясніть їх.

             Складіть із ними речення.

                                                        ***

  Не треба нехтувати ввічливістю й привітністю. Ці якості звичайні, прекрасні. Забагато їх бути не може.

  Звичайно, важливо вміти захистити себе, але ніхто не довів, що самозахист полягає у вмінні відповісти грубістю на грубість.

  Дехто говорить, що грубість може стати захисною бронею ніжної душі. Проте за хамством приховується лише хамство. Крик та лайка не можуть засвідчувати силу. Не дозволити розмовляти із собою грубо, примусити себе поважати важко. Та стати на рівень хамства – значить не шанувати самого себе, відмовитись від своєї особистості. Ввічливість найчастіше є синонімом внутрішньої сили та істинної гідності.

                                                                                            С. Львов

- Про які риси характеру ви дізналися?

  - Доведіть, що ввічливим бути краще, ніж хамовитим.

               - Виділені слова розберіть за будовою, визначте спосіб

                 творення.

                                          ***

   Недаремно говорять, що люди – ніби дзеркало. Усміхайся, і світ вертатиме тобі усмішку. Якщо хмуритимешся на людей, вони хмуритимуться на тебе. Це – одна з мудростей, яка має велике значення у спілкуванні з людьми.

  Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні.

  Якщо ви досі не користувалися цим засобом,щоб завоювати симпатії людей, спробуйте провести такий дослід. Усміхайтеся до кожного, із ким ви маєте намір установити контакти, і ви переконаєтеся, що усмішка настроює розмову на зовсім інший лад. І люди навкруги здаватимуться вам приязнішими, доброзичливішими.

  Зрозуміло, що все своє життя ми не можемо ходити усміхненими. Тут, звичайно, багато залежить від ситуації та обставин, але не слід забувати, що людина – господар свого настрою: вона може створити його.

                                                                             Іржі Торман

        - Яка проблема порушується в тексті?

    - Випишіть дієслова, визначте їх вид, час, дієвідміну.

                                             ***

                                    Не забувай науку предків

Колись давно кобзарі співали про чоловіка, який вигнав із хати престару матір. Такий вчинок звичайний для сьогоднішніх духовних ліліпутів, які відвертаються від матері Природи. 

Ліси та гаї вони охоче перетворили б на смітники, озера б звели до розміру калюж. А таке не прощається.

  Особливу увагу наші предки виявляли до води. Адже з неї починається життя. Не всі нехтують народними традиціями. Досі по селах бачиш міцні колодязі з кущами калини біля них. Досі милуєшся лісовими й польовими джерельцями, які добрі люди дбайливо пообкладали камінням.

  Не забуваймо науку наших предків! Не чинімо лиха Природі, а вона за пошану до неї щедро віддячить людям.

                                                                                 А. Топачевський

 

      - Чому треба пам’ятати науку предків?

  - А чи зараз є такі ж проблеми, про які говорить автор?

  - Випишіть іменники, визначте рід, число, відмінок.

                Укажіть орфограми у них.

                                               ***

                         Легенда про Золоте Зернятко Істини

  У батька було два сина. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле».

  Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою. «Для чого ми копаємо? І взагалі, для чого ми живемо на світі?» – питають вони.

  Батько й каже синам: «Бачите цю велику гору?» І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.

  «Бачимо», – відповіли сини. «У цій горі – Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні – ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини», – розповів батько.

                                                                                 Василь Сухомлинський

    - Чого навчав батько своїх синів?

  - Випишіть речення з прямою мовою. Поясніть розділові

                      знаки.

3. Це цікаво

                                                         Наші предки

  Ми українці. А нашими предками були слов`яни. Жили вони спочатку (у, в) лісах, полювали на звірів, ловили (у, в) озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощували хліб. Навчилися (у, в) сяких ремесел. Слов`яни вірили (у, в) багатьох богів. Вірили наші предки, що існують нечисті сили: лісовики, домовики, русалки. Слов`яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляни, а далі назад – древляни. Кожне плем’я мало свої землі (і, й) свого князя. Пізніше слов`янські племена згуртувались навколо Києва (і, й) утворили свою державу – Київську Русь.

                                                                              Михайло Грушевський

    - Чим займалися наші предки?

- Як утворилася Київська Русь?

                  - Запишіть текст, розкрийте дужки. Поясніть правопис

                    апострофа та великої букви.

                                            ***

                                       Батько й діти

  В одного чоловіка було сім синів. Між собою вони жили не до ладу: все сварились. Скільки разів батько наказував дітям, щоб жили вкупі. Але діти не слухали старого. Раз батько дуже заслаб; він знав, що після його смерті діти поділять хазяйство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб краще діти зрозуміли громадську силу і гуртову працю, слабий батько звелів принести віник. Діти принесли. Батько каже: «Зламайте його!». Як не ламали діти, та не переломили віника. Тоді батько розв’язав віник і по прутику переломив його весь. «Дивіться, діти! Отак і ви: як будете жити в згоді, ніхто вас не подужає; окремо ж кожного й абихто одоліє», – промовив батько.

                                                                      Василь Сухомлинський

      - Визначте тему та ідею твору.

  - Запишіть речення з прямою мовою. Накресліть їх схеми.

                                              ***

                                              Батьківський садок

  Батьківський садок. Батьківські руки, батьківський піт – у всьому: і в отих схилястих рясних вишнях, і в невисоких міцностовбурних яблунях, і в товстих, покручених, потрісканих коренях виноградних лоз, сірих, як київська земля, нестомних у своєму щорічному проростанні, як самі весни. Ці виноградні лози були для мене мов жива пам'ять про батька.

Я беріг корені від морозів, і від засухи, і від всіляких шкідників – від усього беріг батьківські живодайні корені, а вони щовесни обдаровували мене молодим пагінням, і, здавалося, не могло бути більшої радості, ніж бачити, як із старих, мовби вмерлих коренів виростає зелене, соковите, буйно-прекрасне.

 Батьку, батьку, ніколи не забуду тебе!

                                                                             Павло Загребельний

      - Чому син вічно пам’ятатиме батька?

  - А ви любите своїх батьків? За що?

                      - Яке чергування відбувається у виділених словах?

                                                             ***

  Родовідна пам'ять – явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало вже хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Цифра ця досить солідна, якщо, скажімо, в кожного з нас є два дідусі і стільки ж бабусь, то, скориставшись арифметичною прогресією, неважко підрахувати, скільки історичних пращурів пам’ятали нащадки. А за кожною такою особою стояли цікаві історії, реальні події.

  Пам'ять про своїх пращурів – не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».

                                                                                    Василь Скуратівський

    - Що нового ви дізналися з даного тексту?

  - Для чого потрібна родовідна пам'ять?

                            - Знайдіть і запишіть вставні слова. Розкажіть правила їх

                              правопису.

                                                                ***

  Синові ніколи не можна цуратися своїх батьків, адже він є продовжувачем роду. Дочку завжди видавали заміж із дому, а синів залишали у рідній хаті. На них батьки покладали всі свої надії і сподівання. У нас, українців, є такий звичай: коли діти малі, то батьки піклуються про них, годують, одягають, вчать робити добро, уникати зла, а на схилі літ старенькі вже чекають допомоги від дітей. Хоч і далі передають свій розум та здібності вже онукам. І великим гріхом вважається відцуратися від свого коріння.

  Можна мати багато друзів, вдруге одружитися, а батьків не вибирають. Втратити їх – означає стати манкуртом.

                                                                                   Б. Щавурський

      - Поясніть лексичне значення слова «манкурт».

   - Про які закони наших предків ви дізналися?

                           -  Випишіть однорідні члени речення, поясніть їх зв'язок,

                              розділові знаки при них.

                                                               ***

  В усі часи професія лісничого була найшановнішою в Україні. І перетворюються українські ліси на смітники, горять цілі масиви від забутого вогнища. Бог відокремив природу від людини, не дав нам можливості спілкуватися з нею словом, а залишив для споглядання і наслідування свого досконалого творіння. Байдужій людині нема чого обирати цю професію.

                                                                                           Н. Бойко

       - Чому треба бути людиною небайдужою до природи?

   -  Виділене речення розберіть синтаксично, поясніть

                                розділові знаки.

                        -  До слова спілкуватися доберіть синоніми.

                                                           ***

  Велика біда, коли старість втрачає опору. До кого прихилитися? Із ким доживати вік? Діти турбувалися про своїх батьків, бо злочином вважалося покинути їх, коли вони лишалися немічними. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець. Старий батько часто поселявся у сина, бо дочка, як правило, була залежна від свого чоловіка. Лише за умови, що не було синів, батько йшов до молодшої дочки, яка (так вважали)була ближче до нього. Самітня старенька мати також намагалася поселитися у сина. Проте життя міняло ці правила.

  Старі люди приносили чималу користь у господарстві. Вони не сиділи

без роботи. «Поки діда, поки і хліба; поки баби, поки і ради», – говорили в народі.

                                                                                         В. Супруненко

 - Чому треба поважати старих людей?

-  Виділене речення розбийте на словосполучення, запишіть

                     їх, визначте головне і залежне.

                                                          ***

  Як нема абсолютно однакових людей, так і немає однакових стежин у житті. Кожна людина має власну стежину і власну долю. Про це прекрасно сказав Василь Симоненко:

           Є тисячі доріг, мільйон стежинок,

           Є тисячі ланів, лише один з них – мій.

  Кожен сам торує свій життєвий шлях. Від чого це залежить? Звичайно, від самої людини, її виховання, розуму, смаків і уподобань, характеру. Дитина виходить у широкий світ, обирає професію, друзів, створює сім`ю, кожного дня робить щось велике і мале, а десь на небі вже накреслена її доля. Мені здається, що саме в тому і полягає неповторність життєвої стежини, що людина може змінити свою долю. Яким чином? Силою волі, працьовитістю і наполегливістю, добрими вчинками, порядним життям. Слід пам’ятати, що життя одне і творити його треба відразу начисто: переписати не можна і виправити важко.

                                                                                                Із журналу

 - Як ви розумієте вислів: «Кожен торує свій життєвий шлях»?

- Випишіть числівники, укажіть їх розряд.

                 - Випишіть однорідні члени речення, укажіть, яким членом

                     речення вони виступають.

                                                             ***

   Дитинство – щаслива пора безтурботності чи не тому, що всі турботи беруть на себе близькі люди – мати, батько, бабуся й дідусь. Часто саме бабусині поради, які слухав колись неуважно, виявляються дуже важливими. Батьки працюють, а бабусі завжди поряд. Усе їхнє життя – в онуках. Кажуть, саме онукам вони віддають те, що не встигли віддати дітям. Отож бабуся – це символ дитинства. Вона читає казку на ніч, у неї можна спитати про все, що хвилює. Бабуся наче створена з любові й тепла. До неї завжди хочеться повернутися, хочеться зігрітися щирою і незрадливою любов`ю і повернути їй бодай крихітку того добра, яким дізналися ми про те, чого не можна робити в житті, про те, що за кожен вчинок людина відповідає перед совістю,від якої не сховаєшся. Значить, неможливо безкарно обманювати ні себе, ні інших. Значить, твої вчинки, добрі й погані, повернуться до тебе.

                                                                                              Н. Бойко

 - Чим запам’ятовується дитинство кожній людині?

  - Знайдіть речення з тире, поясніть його написання.

                        - Запишіть односкладні речення.

 

7. Соціокультурна змістова лінія «Я і ми (класний колектив, народ, людство)»

Тематика текстів:

МОЯ ШКОЛА, МІЙ КЛАС. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД. ЄВРОПЕЙСЬКА СПІЛЬНОТА

1. Поетична хвилинка

                                             ***

Школа, наша рідна мати,

Нам міцні знання дає.

Хочуть діти світ пізнати

І усе,  що в світі є.

Вчення, наче сонце ясне,

Світлий промінець несе.

І життя стає прекрасне,

Як людина знає все.

Дай знання нам, школо-мати,

Хоч сьогодні ми й малі,

Але хочемо ми знати

Про усе, що на Землі.

Про тварини й про рослини,

І про зорі, що вгорі.

Все цікаво для дитини.

Ми ж сьогодні – школярі.

                                                  К. Шевчук

    - Чому автор називає школу матір `ю?

       - Випишіть слова із подовженням. Поясніть правила

                            вживання ь.

                                                            ***

Сказав мудрець:

• Живи, добро (звершати)!

Та нагород за це не (вимагати).

Лише в добро і вищу правду віря

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай (оживати) істина стара:

Людина починається з добра!

(Бути) сівачем, і хай життя твоє

Насущний хліб, а не кукіль (давати).

За хліб і сіль, що маєм від народу,

(Віддати ) кров гарячу, а не воду!

                                                Любов Забашта

      - Про яку істину життя говорить автор?

    - Розкрийте дужки, поставте у потрібній формі дієслова.

                               - Поясніть роль сполучників і та а.

                                                            ***

Погасне в серці голосна тривога

І стане вічна кожна наша мить,

І буде світла і свята дорога

Лише тоді, як будемо людьми.

І буде юна і щаслива мати

Гордитися коханими дітьми,

А не свій вік і долю проклинати,

Лише тоді, як будемо людьми…

           Зійшло над світом рідне наше слово

           І вільна пісня, як Дніпро, гримить,

           І буде віща українська мова

           Лише тоді, як будемо людьми.

           Буде Вкраїна сильна і соборна,

            І запанує на землі цій мир,

            І зможемо надіятись на Бога

            Лише тоді, як будемо людьми.

                                                                         Б. Демків

      - У чому смисл слова «добро»?

   - Випишіть дієслова, укажіть їх дієвідміну.

                                                         ***      

Бувало, каже дід мені:

• Онуче, пам’ятай,

Люби свій край, люби його,

Повік не забувай.

Ти бережи його красу,

Його щедрі поля.

І за усі оці старання

Тобі подякує земля.

                                                               Сергій Корнієнко

  - Чого навчає дідусь онука?

    - Випишіть вставні слова та звертання. Поясніть

                              розділові знаки.

                                                        ***            

Це було так недавно, і давно,

Й завжди, поки жила моя Вкраїна.

Про те, що джерело замулено було,

Дізналися ми, чесно, тільки нині.

                              Тож пам’ятайте рідний оберіг,

                              Без пам`яті нема народу.

                              Примножуймо все те, що Бог для нас зберіг,

                              Народну мудрість – берегиню роду.

Нехай щасливо ми крокуємо до сонця.

Хай нас не полишить мудрість ця свята,

Хай мальви і калина заглядають у віконце

На довгий вік, на довгії літа.

        - Що розуміємо під словом «оберіг»?

   - Виділені слова запишіть транскрипцією.

                                                  ***

                                               Тарасова доля

Чому в серці білоруськім

Тарасове слово

Забриніло, заспівало

Буйно, червіньково?

Чому вітер з України  

Гордо та крилато

Долетів до Білорусі,

Зашумів у хату?

Бо та доля білоруса –

Доля й українця.

Випивали спільну чашу,

Де тих сліз – по вінця…

…Ой, збудився б ти, Тарасе,

Від лихої згуби,

Подивився б на Вкраїну,

Наш пісняре любий!

Ой побачив би новини

Там, де степ широкий,

Щирим словом привітав би

Дніпро синьоокий.

На твоїй землі квітучій

Сонце гріє віти,

Не схиляються у ярмах

Батько, мати, діти.

Дружним роєм всі в роботі,

Як сім`я щаслива,

Колоситься буйне поле,

Наче диво з дива.

Ані сліз тих, ані горя,

Що служило пану,

Ой Кобзарю, ти б збудився,

На Вкраїну глянув!

                                         Янка Купала

   - Чому цей вірш має відношення не тільки до Шевченка, а

                        й до народу, людства?

                      - Доведіть, що це текст. Випишіть епітети, укажіть, яку роль

                         вони виконують.

                                                        ***

Не відкладайте добрих справ

… Служіть Землі, служіть Вітчизні!

Коли нависнуть хмари грізні,

Робіть усе, щоб день сіяв!                       

Щоб не пройшла у світ пітьма,

В якій майбутнього нема,

Щоб не розверзлись небеса,

Не впала атомна роса,

Щоб світ не змерк, а розцвітав,

Не відкладайте добрих справ!

                                                       Юрій Стадниченко

    - До чого закликає автор?

  - У реченнях визначте граматичну основу. Укажіть, де

                            односкладне, а де двоскладне речення.

 

2. Хвилинка роздуму

                                  Українці у світі 

  Усього у світі живе понад 46 мільйонів українців. Сучасні кордони України не збігаються з межами розселення українського народу. Упродовж недавньої історії Україна пережила кілька хвиль еміграції, тобто переселення українців у інші краї. Перша значна хвиля припадає на XVIII століття, на час знищення козацького устрою та Запорозької Січі. Українці переселялися на Кубань, у турецькі володіння. Згодом у кінці XIX століття із західних земель до Америки виїхало чимало українських родин у пошуках роботи. Під час громадянської війни 1918-1921 рр. – нова хвиля еміграції, а після Другої світової війни – ще одна.

  Нині за межами України проживає понад 10 мільйонів українців. Значні українські поселення розташовані в країнах, що межують з Україною, а також у США, Канаді, Австралії та інших країнах світу…

                                                                                     В. Іванишин

      -  Чому українці живуть у різних куточках світу?

   - Знайдіть числівники, запишіть їх словами, поясніть

                          правопис. Яким членом речення виступає кожен

                          числівник?

                                             ***

  Окрема людина невіддільна від народу, а народ невіддільний від Батьківщини: у цьому сила народу і міць його, невмирущість і безсмертя. Я люблю свій рідний край, що зветься Україною. Перша держава східних слов`ян одержала назву Русь або руська земля, а історики назвали її Київською Руссю. В Україні живуть угорці, румуни, греки, німці, чехи, словаки, татари, гагаузи та інші. Українці являють собою сталу спільність людей, яка історично сформувалась і зберегла стабільні культури, етнічну самосвідомість.

                                                                                       Із підручника

   - Доведіть, що це текст. Про що у ньому розповідається?

  - Випишіть іменники власної назви, поясніть їх правопис.

                                            ***

  У рідному домі не завжди все гаразд. Є в нас своє лихо й горе. Говорячи про них, пам’ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому. Щоб мати право говорити про лихо і горе свого народу, треба десять разів зробити щось конкретне для зміцнення своєї Батьківщини. Говорити про недоліки – для цього великого розуму не треба. Думай і роби все для того, щоб перемагали добро і справедливість. Умій не тільки дивитися, а й бачити. Виробляй свої погляди на світ. Світогляд виробляється лише тоді, коли в житті ти бачиш і створюєш щось дороге для тебе.

                                                                       Василь Сухомлинський

     - Яке відношення має кожен із нас до Батьківщини?

   - Які поради дає автор?

                         - З`ясуйте вид речень за метою висловлювання.

                                                          ***

  Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ – гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення й піти на жертву в ім`я блага рідної, близької людини, особливо блага дружини і дітей, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями й емоційними поривами.

                                                                     Василь Сухомлинський

- Дайте заголовок тексту.

- Що ж таке гідність?

                    - Випишіть словосполучення з іменниками, з`ясуйте, на які

                    питання відповідають залежні слова. 

                                                           ***

На баштан до діда Тараса прийшли троє онуків – Петрик, Івась і семирічний

  Тарасик. Пригощав дід онуків кавуном, динею, медом. На прощання дав по кавуну. Провів онуків, коли це чує, Тарасик гукає:

• Діду Тарасе!
• Що таке, Тарасику?
• Дозвольте нам одного кавуна вкрасти…

  Від несподіванки дід розгубився. Уже хотів нагримати на онуків. Та коли глянув на благальні очі Тарасика, – кашлянув і сказав суворо:

• Дивіться мені, щоб не більше одного. І беріть, чи то крадіть он із того краю.

  Совість не дозволила хлопчикам відплатити діду невдячністю. Але найсмачнішим здавався кавун, узятий без дозволу. От вони звернулися з проханням: «Дозвольте вкрасти».

                                                                             Василь Сухомлинський

    - Дайте заголовок тексту.  Як повелися діти? Чи правильно

    вони вчинили?

                     - Запишіть речення з прямою мовою. Поясніть розділові

                          знаки. 

                                                        ***

  Зло породжує тільки зло… Кращим за помсту є прощення. Тому треба вчитися перемагати свій гнів, бути поблажливим, терпимим до ворогів і не брати приклади з тих, хто вас зневажає чи кривдить. Здатність людини прощати ближньому зло, не мститися йому, утримуватися від сварки – свідчить про силу та красу людської душі.

  Із давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основою життя…

                                                                                    Із газети

 - Чому навчає нас цей текст?

                   - Випишіть іменники, визначте рід, число.

                                                        ***

    Людина без переконань – це нікчема. Якщо ти (бачити), що (діяти) зло, то нехай серце твоє (кричати) про це, (боротися) проти зла, (добиватися) перемоги правди. (Знаходити) своє призначення у житті, бо це джерело щастя. (Виховувати) у собі Людину – ось що найголовніше. (Виховувати) у собі людську душу.

                                                                       Василь Сухомлинський

 - Яку людину називають нікчемою?

    - Запишіть речення. Присудки поставте у потрібній формі.

                                                           ***

  А основний спосіб самовиховання душі – краса. Це і мистецтво, і музика, і сердечні стосунки з людьми. (Знати), що в житті нашому є речі ні з чим не зрівнянні. Це Батьківщина, рідний народ. Без будь-кого з нас Батьківщина (могти) (обходитися), але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо. (Прагнути) бути справжньою людиною.

                                                                              Василь Сухомлинський

    - Чому, на вашу думку, ми без Батьківщини ніхто?

- Запишіть речення, розкривши дужки. Виділіть додатки.

                                                    

3. Це цікаво

                                                         ***

  Не намагайся говорити голосніше за співрозмовників. Це невигідно тобі ж: хто розмовляє не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, аніж до крикуна. Недаремно досвідчені оратори, виступаючи на великих нарадах, звичайно починають свою промову навмисно тихим голосом. Це змушує присутніх мимоволі дослухатися до кожного слова. Зал затихає, і промова звучить вагоміше.

  Якщо в розмові тебе переб’ють, не намагайся заглушити того, хто перебив, а замовкни і вислухай його заперечення. Адже коли ви обоє говоритимете одночасно, все одно ні він тебе не чує, ні ти його.

                                                                                    О. Дорохов

  - Що важливе у розмові? Як треба поводитися з

        співрозмовником?

                         - Знайдіть і запишіть прості речення. Визначте головні і

                            другорядні члени речення.

                                                           ***

  Немає сумніву, головна з таких закономірностей – це від народження вмонтована в людську свідомість потреба робити добро. Людина з`являється на світ чистою і невинною, тобто зовсім позбавленою гріха, і вже від її власної волі залежить, настільки вона у зіткненнях із навколишнім світом збереже оту цнотливість немовляти.

 Немалу роль у формуванні доброчинної особистості відіграє виховання, яке, на мою думку, повинно бути спрямоване, перш за все, на сприйняття людиною добра як головної життєвої цінності, що часто навіть важливіше за розум. Адже і сам Бог – це Любов. Тому мені здається, що й пізнання світу – це не тільки осягнення його безмежних просторів, а й усвідомлення того, що таке Добро.

                                                                                 Б. Щавурський

  - Яка найголовніша закономірність людського життя?

- Випишіть у дві колонки слова з подвоєнням і подовженням. 

                                                         ***

   Минають віки і тисячоліття, приходять і відходять у небуття людські покоління, але не минає людство, як не минає, залишаючись вічно новою, біблійна легенда про Ісуса Христа. Важко сказати, чому саме. Можливо, тому, що вона торкається найсокровенніших глибин і таємниць нашого єства, а може, через те, що змушує нас хоч деколи задуматись над вічними філософськими запитання – що є добро і що є зло? Що є любов і що є ненависть, де є та грань між вірністю і зрадою?

                                                                                Із журналу

  - Про що розповідається в тексті? Що є вічним на землі?

  - Випишіть вставні слова, поясніть розділові знаки при них.

                                                             ***

  Коли п’ятий клас навчання нарешті скінчив, на збори, присвячені цій знаменній події, прийшла і вчителька ботаніки Ірина Семенівна.

• Так от, любі діточки, – почала вона, – для того, щоб збудити вашу цікавість до нового предмета,щоб продовжити добру традицію наших старших класів, вам треба за літо зібрати колекцію комах.

  Цим ботанічка натякала на гербарій рідного краю, який треба було зібрати минулого літа. Тоді ми й не думали збирати його, а потім Митько таки знайшов якийсь гербарій, ми його підписали і здали, навіть не поцікавившись, що воно таке. А потім до школи прибіг старший Митьків брат, із голосним скандалом забрав той альбом і нам`яв Митькові вуха.

  Виявилося, що то гербарій зовсім не рідного краю, бо містив зразки рослин Далекого Сходу, по-друге, він належав і не Митькові братові, а котромусь із його приятелів. А по-третє, з`ясувалося – приятель теж узяв його на два дні в себе на роботі.

                                                                                    Ярослав Стельмах

- Яка подія сталася у школі? Як такий учинок характеризує хлопців?

           - Визначте граматичні ознаки виділених слів, виділіть основу та

               закінчення.

                                                             ***

                                       Свято першого й останнього снопа

Свято Першого Снопа проводиться в той урочистий для села день, коли в

  поле виїжджають комбайни косити пшеницю. Школярі в цей день прокидаються рано – о четвертій годині – за давнім народним звичаєм треба бути в полі до сходу сонця. Учні збирають колоски, допомагають возити зерно від комбайнів. Увечері приносять прикрашений квітами сніп у школу і ставлять на видному місці.

  Особливо радісне для дітей Свято Останнього Снопа, яке відзначається в останній день збирання зернових культур. Школярі приходять до комбайнових агрегатів перед сходом сонця, зв’язують сніп, прикрашають його квітами та яблуками – сніп символізує достаток, – і після того, як комбайнер закінчує збирання, підносять йому сніп і дарунок – вишите на шовковому полотні пшеничне колосся, а також книгу з дарчим написом. Комбайнер із вдячністю приймає дарунок, відокремлює від снопа кілька десятків колосків і передає дітям. Усі ланки приносять ці колоски в школу, із них зв’язується сніп, діти прикрашають його квітами та яблуками, ставлять на стіл, вкритий зеленою скатертиною. Сніп цей накривається шовковим покривалом, яке знімається в урочистий день – на свято урожаю.

                                                                               Василь Сухомлинський

   - Що ви дізналися з тексту?

 - Запишіть виділені слова. Визначте їх морфеми.

                                                             ***

  Існує ряд правил, виконуючи які, можна домогтися високої культури мовлення. Від самої людини залежить, чи буде її мова культурною – від кола її читання, від того, чи замислюється вона над вибором найточнішого, найвдалішого слова, вислову, чи дотримується правил ввічливості у звертанні, чи виявляє повагу до співбесідників жестами, мімікою, тоном. Культурне мовлення не припускає вульгаризмів, грубих і жаргонних висловів. Псують мову учнів порожні вигуки, слова-паразити. Вживання місцевих діалектизмів, провінціалізмів робить мову не літературною. Позбавитися таких недоліків можна лише самоконтролем.

                                                                                   Із газети

 - Чому навчає нас цей текст? Чому треба слідкувати за

  своїм мовленням?

                         - Випишіть дієслова, визначте їх час.                                                

 

8.                    Соціокультурна змістова лінія «Я як особистість»

Тематика текстів:

ПОКЛИКАННЯ ЛЮДИНИ. ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ

1. Поетична хвилинка

                                       ***

Гей, та то ж не грім в степу гуркоче,                     

А то ж Сірко, кошовий отаман,

До громади своєї в Січі гукає:

«Дітки ж мої, січові козаченьки,

Гей, ви сідлайте ж коні вороненькі

Та й до хана ми поїдемо в гості,

Аж до його ясноханської мосці,

 Так наробимо ми великого дива,

Та наварим кривавого пива!»

То ж не густий туман поле покриває –

То Сірко із Січі з військом виступає.

Гей, ми ж думали – орли злітаються,

А то військо Сірка виряджається…

Як набігли на татарську засаду,

Крикнув Сірко на козацьку громаду:

«Гей, молодці, добре бийте, рубайте,

Татарву геть на боки розкидайте!»

Пішли ж козаки між ордою шататься,

Почала орда, як снопи, валяться.

Ми ж думали, що дуб вгору в`ється,

Аж то козак Сірко та з ордою б’ється.

Як верба навесні розвивається,

Гей, так Сірко назад повертається,

Гей, Сірко, Сірко, ти славний із славних,

Встань ти, подивися на внуків поганих.

                                                          Народна творчість

     - Хто такий Іван Сірко? Укажіть основну думку твору.

  - Виділені слова запишіть фонетично.   

                                                            ***

                      Катерині Білокур

Ця жінка мала честь (важку, як німб!)

родитись в день народження століття.

 В одній колисці, у одному світі,

 в одній біді і не в одній війні.

 Ця жінка мала честь і мала біль

 так довго і терпляче йти до слави.

      З зорі в зорю роботоньку робить,

      а уночі – свій дивний геній бавить.

      Жила собі. Було, й недоїдала.

       Благенький ватник. Пічка ледь жива.

       Не нарікала. Малювала. Ждала.

       І – вдарив грім тих золотих фанфар!

                                                      Ірина Жиленко

 

       - Щ о ви знаєте про Катерину Білокур?

   - Як ви розумієте зміст останнього речення?

                       - Випишіть іменники, укажіть на що вони вказують.

                                                        ***

Я хочу жити просто, без прикрас,

Без тих гучних банкетів і лахміття,

Яке мені здається просто сміттям,

Що полонило нерозумних нас.

Хай будуть книги й друзі при столі,

Хай будуть пісня й мила вишиванка,

Хай людські болі, радощі й жалі

Заходять в хату з ранку і до ранку!

                                                            Любов Забашта

    - Дайте заголовок.

     - Як ви розумієте зміст цього вірша?

                      - Випишіть слова, у яких є орфограми.

                                           ***

                                          Гнату Хоткевичу

   А хтось казав, що ти помер давно

   І навіть дату чорну пам’ятає,                    

   А я іду до тебе все одно.                               

   Бо щось не так.

   Бо то помилка сталась.

   Ти просто знов кудись помандрував,

    І слід іще куриться за тобою,

    А може, десь готуєшся до бою

    На барикадах за людські права.

    А може, погукали кобзарі,

    І ти між ними там – і свій, і рідний…

    А може, від Франка із Криворівні

    Вертаєш, щоб устигнуть до зорі.

    І буде гамірно сьогодні в Дергачах

   У Матюшенковій крислатій хаті,

   І всі прохатимуть: - Співайте, Гнате! –

   Пісенно буде у людських очах.

   А хтось торочить істину сумну,

   А я не хочу вірити, не хочу…

   Ти будеш в Дергачах цієї ночі.

   Ти просто з мандрів ще не повернувсь.

                                                                  Віктор Бойко

    - Що ви знаєте про Гната Хоткевича?

 - Укажіть граматичні ознаки виділених слів. Провідміняйте їх.

                                                              *** 

                                          Портрет Тараса Шевченка

 

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко 
З картини, що там на стіні. 
Читає пісні його залюбки ненька, 
Розказував батько мені:

Як вівці він пас – ще малий був хлопчина, 
А виріс – великий дав дар: 
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, 
Цю книгу, що зветься "Кобзар".

Як книгу святу берегли ми завзято, 
З собою забрали у світ,                               
Як слово Тараса завжди зберігати, 
Великий усім заповіт.

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас.

                                               Леся Храплива

• Випишіть іменники власної назви, поясніть їх правопис.
• Перше речення розберіть за членами речення.

 

                                                               ***

Життя прожити – це геройство,

Людині раз воно дано.

Пильнуй, щоб на твоїй життєвій стежці

Колюче терня не росло.

Життя – це таємнича книга.

І скільки в ній незвіданих доріг:

Ти озирнешся і помітиш,

Як швидко пролетів за роком рік.

Ти мусиш дати звіт за дні прожиті

І все спочатку перейти,

Сторінку за сторінкою гортати,

Щоб розповісти про минулі ті часи.

Пройшло дитинство і минула юність,

Вже відступила зрілість, а літа

Не йдуть, а мчать, і твої скроні

Вже посріблила сивина.

                                                                          Михайло Крищук

- Дайте заголовок. Чому життя прожити є геройством?

- Випишіть однорідні члени речення, укажіть, яким членом

                     вони виступають.

                                                          ***    

А треба жити кожним днем.

Не відкладаючи на потім…

Що має буть – не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати,

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім»може й не настати.

                                                             Вадим Крищенко

    - Чому живі думають про живе?

- Як ви розумієте вислів «бо потім може не настати»?

                  - Виділене речення розберіть за членами речення.

                                                          ***      

Не зобидь ні старця, ні дитину.

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живем,

У могилу не бери провину.

 

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати,

Мудрість завше доброю була.

 

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

                                                         М. Луків

     - Як треба прожити життя?

   - Виділені слова розберіть за будовою. Складіть із ними свої

                     речення.

                                                          ***

                                                          Моди

Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність.

На серце, повне щедрот…

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність,

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.

                                                             Любов Забашта

  - На що існують моди?

- До виділених слів доберіть антоніми. Із двома складіть речення.

                                                      ***

Коли не мовиш ти ще слова –

Та словом ти уже живеш:

Від мами чуєш колискову

І уві сні, коли заснеш!

                                                              Від маминого поцілунку

                                                              Промовиш слово, потім два,

                                                              І, як на ниточку, на думку

                                                              Налижуться твої слова.

А потім вересень святковий

У айстрах прийде – ти школяр!

І вперше сам напишеш слово,

І прочитаєш сам буквар!

                                                              А в юності, у час ранковий,

                                                              Як сріблом міниться роса,

                                                              Знайти єдине схочеш слово,

                                                              Коханій щоб його сказать.

Затим слова своєму сину

І доні мусиш ти знайти:

Щоб вірність мали лебедину,

Щоб від марнот уберегти.

                                                              Коли ж літа впадуть в покоси,

                                                              Життя – донизу, до кінця,

                                                              Прощення в Бога ти попросиш,

                                                              У Сина, Духа і Отця…

Цінуймо Рідне Слово, сину,

З яким прийшли ми у життя:

Воно лиш творить з нас Людину,

Об’єднує сердець биття!

                                                                        М. Калинін

   - Коли служить нам мова? Як ми повинні ставитися до неї?

- Випишіть речення з порівняльним зворотом та

                      звертанням. Поясніть розділові знаки.

2. Хвилинка роздуму   

                                              Останній кошовий отаман          

  Видатний державник і політик, талановитий   полководець і господарник, останній Кошовий отаман Запорозької Січі.

  Ім`я Петра Калнишевського виринає в документах архіву коша Запорозького з початку 50-х років XVIII ст., коли він уже займав вищі старшинські посади: спочатку був військовим осавулом, потім – військовим суддею (1760 рік), у 1762 році він на короткий час був уперше призначений кошовим. І, нарешті, у 1764 – 1775 р. незмінний кошовий отаман. Відстоював права Запоріжжя, задля чого неодноразово їздив із депутаціями до Петербурга.

Намагався посилити свою владу й обмежував права старшин та козацької ради.

  Дбав про поширення хліборобства та торгівлі у запорозьких степах, про розвиток промисловості, займали величезну територію, на якій розташовувалося 45 сіл та 1600 хуторів-зимівників.Цим самим він перешкоджав планам Росії щодо колонізації причорноморських степів та посилення російської присутності в Україні.

                                                                                  Із довідника

      - Що нового ви дізналися з тексту?

     - Виділені речення розібрати за членами речення.

                                                     ***

                                Хоробрий Сашко

  Сашків тато – командир великого морського корабля. Одного разу він вирішив узяти Сашка в море. «Ти не боїшся шторму?» – спитав боцман Сашка. «Я нічого не боюсь», – відповів хлопець.

  Незабаром корабель пішов у море. Спершу на безхмарному небі ясно світило сонце, віяв легенький вітер. А потім небо вкрили чорні хмари. Сонце заховалося, і по морю прокотились високі піняві хвилі. Корабель так розгойдало, що й на ногах втриматися було важко. Здавалось, він ось-ось перекинеться й пірне в морську безодню.

  Сашкові стало страшно, навіть плакати захотілось. Але він не заплакав: боявся, щоб не сміялися матроси. Коли шторм скінчився, боцман похвалив Сашка: «Отепер видно, що ти хлопець хоробрий, тебе могло в море змити, а ти не злякався». – «Спершу я злякався», – зізнався Сашко. Боцман погладив Сашка й дружньо сказав: «У тому й полягає хоробрість, щоб переборювати страх».

                                                                                    Д. Ткач

 - Яке враження на вас справив зміст тексту?

       - Поясніть лексичне значення виділених слів

                        - До слів страшно, хоробрий доберіть синоніми.

                                                                                  ***

  Він вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, але й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв’язаний.

   Він – поет цілком народний, такий, якого ми не можемо вказати у себе. Навіть Кольцов не йде з ним в порівняння, тому що складом своїх думок і навіть своїми прагненнями іноді віддаляється від народу. У Шевченка, навпаки, все коло його дум і співчуттів перебуває в цілковитій відповідності із змістом і ладом народного життя.

                                            М. О. Добролюбов

- Перше речення розбийте на словосполучення. Визначте головні та залежні слова.

                   -  Виділені слова розберіть фонетично.

                                                                    ***
                                               Будьте добрими дітьми!

  Будьте добрими дітьми. Будьте добрими дітьми своїх батьків і матерів.        Що означає бути добрим сином, доброю дочкою? Це означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносити тривоги, горя, неприємностей, ганьби. Не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоєю ганебною поведінкою. Турбота про мир і спокій у сім`ї, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням твого життя.

  Якщо в сім`ї горе, нещастя, неприємність, твоя відповідальність за спокій сім`ї зростає в сто разів.

  Тільки наполегливою працею ти можеш полегшити працю своїх батьків.

  Не забувайте чарівних слів: бажаю всього доброго, доброго здоров`я.

                                                                             Василь Сухомлинський

  - Що приносить радість і щастя у сім`ю?

- Яке головне бажання твого життя?

                    - Запишіть іменники, визначте їх рід, число, відмінок.

                                                           ***
                                            Планетарне мислення –

                                      шлях до врятування людства

  Щоб орієнтуватися в житті, людина повинна мати свою «я-концепцію». У ній треба пройти кількома сходинками: я і Всесвіт, я і Земля, я і Україна, я і моє місто, моя сім`я, друзі, школа, захоплення, таланти, мрії, ідеали… Треба пам’ятати, що Всесвіт не вибачає неетичних вчинків. Коли ми їх допускаємо, то перестаємо отримувати енергію з Космосу, починаємо хворіти, втрачаємо настрій, смак до всього, що ще вчора несло нам радість.

   Дбаючи лише про фізичне тіло й забуваючи про душу та розум, ми вироджуємося.

                                                                                                Із газети

  - Як це планетарне мислення?

   - Поясніть лексичне значення виділених слів.

                       - Запишіть дієслова, визначте їх час, особу.

                                                             ***

  У дні, коли вирішується доля нашої Батьківщини, доля наша і наших дітей, не можна гаяти ні хвилини часу. Фронт вітчизняної війни проходить через кожне українське серце, через кожну українську хату на всьому просторі рідної землі – від Дону до Сяну. Фронт великої боротьби за перемогу. Доля нашого народу, доля його майбутніх поколінь вимагає, щоб ця перемога вже найближчого часу стала фактом. Наша доля – у наших руках.

  Будьмо ж достойними великих днів, що нас чекають!

                                                                                             Ярослав Галан

    - Як ви розумієте вислів: «Наша доля – у наших руках»?

- Виділені речення розберіть за членами речення.

                                                               ***

                                                            Честь

 Вогонь, Вода і Честь разом прийшли до роздоріжжя, де їм треба було розійтися.

   Вогонь сказав: «Якщо загубите мене і захочете знайти, ідіть у той бік, де відчувається тепло».

  «А коли загубите мій слід, – промовила Вода, – то шукайте разом із тими, хто хоче вгамувати спрагу».

  Честь стояла мовчки і слухала своїх друзів.

  «А тебе як знайти, коли загубимо?» – запитали Вогонь і Вода.

  «Той, хто загубив мене, – тихо відповіла Честь, – уже ніколи знайти не зможе, я буваю тільки з тими, хто мене не втрачає».

                                                                               Народна мудрість

     - Що значить берегти честь?

    - У виділених словах поясніть орфограми.

                        - Виділене речення розберіть за членами речення.

                                                          ***

                                               Льоша Запинайкін

       Уміння  точно і чітко висловлювати свої думки необхідне кожній культурній людині. Це Льоша Запинайкін розуміє. Але він не розуміє, що вміння швидко знаходити і правильно використовувати у своїй мові слова не дається без вправ.  Спочатку ми відшукуємо потрібні нам слова. Але якщо людина стежить за собою під час розмови, ці потрібні для висловлювання її думки слова починають виникати в пам`яті дедалі з більшою легкістю.

                                                                                           Ю. Сотник 

  - Поміркуйте, для чого треба говорити правильно?

    - Розкажіть, як ви вдосконалюєте своє мовлення.

                        - У виділених словах поясніть орфограми. 

                                                              ***

                                                     Самолюбство 

  Саме у самолюбстві найяскравіше виражається повага людини до себе як особистості, визнання нею власної гідності. Самолюбство скеровує вчинки й поведінку людини. Якщо самолюбство є стійкою рисою характеру людини, його можна вважати її моральною рисою.

  Дуже часто самолюбство є рисою позитивною, тому що воно допомагає людині заради досягнення мети долати перешкоди та власні слабкості.

  Проте самолюбство може перетворитися на рису негативну. Так буває, коли воно з вимогливого ставлення людини до самої себе перетворюється на необґрунтовану гордість та пихатість, на чванькуватість, яка заважає їй твердо оцінити власні вчинки, не дає змоги виправити помилки. Таке хворобливе самолюбство паралізує активність людини, розкладає й нищить як її особистість.

  Спроможність до справедливої самооцінки є першою ознакою людини розважливої. Дуже важливо вміти подивитися на себе ніби збоку, оцінити себе очима інших людей.

  Завдяки здатності до справедливої самооцінки людина отримує можливість контролювати власну поведінку, навіть виховувати саму себе.

                                                                           Із словника етики

    - Що ж таке самолюбство?

- Знайдіть у реченнях прикметники. Укажіть, яку роль

                          вони виконують у тексті.

                                                             ***

   …Здавна на Землі цінувалося праведне життя – життя чесне, щире і правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, ввічливі, тактовні, вдячні, чесні, терпимі, щедрі. Дуже важливо вміти втриматися від шкідливих звичок, учинків та лихих намірів. Очевидно, ви знаєте, що за свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю. Зло завжди буде покарано…

                                                                                  О. Продан

      - Як ви розумієте «праведне життя»?

   - Знайдіть у реченнях означення, виділіть їх.

 

3. Це цікаво

                                                   ***

    У 1881 році Володимир Іванович Вернадський став студентом фізико-математичного факультету Петербурзького університету.

   З юнацьких літ він мав надзвичайні  здібності щодо самовиховання. Навчаючись в університеті, Вернадський складає для себе життєву програму і записує її в щоденник, який, між іншим, вів майже сімдесят років. Перший пункт програми – вироблення характеру. Визначальними рисами характеру науковця він вважав: відвертість, сміливість, вміння висловлювати і захищати свої погляди, доводити свої переконання. Другим пунктом він визначив необхідність здобувати всебічну освіту. Нижче записав: «Завдання людини полягає в тому, щоб робити якомога більше добра людям».

  Вернадський завжди залишався вірний своїм ідеалам.

                                                    О. Апанович

    - Про кого ви дізналися з тексту?

  - Чого треба повчитися у Володимира Івановича?

                        - Випишіть речення з прямою мовою, поясніть розділові

                           знаки. Розкрийте зміст цього речення. 
                                                                      
                                                    ***

       Від картин Катерини Білокур не можна відірвати погляду. Яке ж треба мати терпіння, витримку, як треба любити рідний край, природу і так проникнути в неї, щоб отак старанно і ретельно виписувати буквально кожну детальку, вловлюючи в природі найтонші нюанси настрою – свіжість вранішньої росинки, переливи неба і подиху теплого вітру.

      Як бачимо, Катерина Білокур належить до тих митців, котрі ретельно вивчають найскладніші форми рослинного світу, до тих, хто черпає своє натхнення з майже наукового знання природи. 

                                                                                              Із газети

    - Чи подобаються вам картини цієї художниці?

   - Останнє речення розбийте на словосполучення,

                            запишіть їх, визначивши головне й залежне.

                                                                        ***

  4 жовтня 1957 року в Радянському Союзі був виведений на орбіту перший у світі штучний супутник Землі. День космонавтики у нашій державі, як і Міжнародний день космонавтики, відзначають 12 квітня, у день першого космічного рейсу Юрія Гагаріна. Юрій Олексійович народився  в селі Клушино Смоленської області. Це перший у світі космонавт льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу (1961). 12 квітня 1961 року на космічному кораблі-супутнику «Восток-1», який стартував із космодрому Байконур, облетів навколо Землі і приземлився в заданому районі. Політ тривав 108 хв. після    старту. На ознаменування видатного подвигу Гагаріна спорудили в Москві бронзовий бюст героя. На місці приземлення першого космонавта (поблизу міста Енгельса) встановлено (1965) 27-метровий обеліск.

                                                                                   З енциклопедії

      - Хто такий Юрій Гагарін? Який подвиг він здійснив?

  - Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

                                                                 ***

                                              Дівчина-легенда

Маруся Чурай напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів

Хмельниччини, що жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна. За переказами,  Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями – у 1628 або 1629) році у сім`ї козацького сотника Гордія. Дівчина була сильною, вольовою натурою, обдарована, із чарівною зовнішністю й добрим серцем. Вона мала чудовий голос і майстерно виконувала пісні, які сама складала.

     На цей час відомо  20 її пісень, але цілком важливо, що їх набагато більше.

                                                                                         Із підручника

  - Що ви дізналися про Марусю Гордіївну?

    -  Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.                                  

                                                             ***   

      Великий філософ-мислитель, просвітитель, гуманіст, поет-демократ, новатор, талановитий  педагог, музикант, видатний учений, мандрівник.  

Цікавився історією свого краю, збирав фольклор, грав на скрипці, любив учителювати. У творах центральною була ідея щастя людини і людства.  Сковорода закликає шукати його на землі. «Григорій Сковорода до самої смерті жив мандрівним життям, дав рідкісний приклад гармонії  слова і діла, науки та життя. Він навчав, як жив, а жив, як навчав».

                                                                                Василь Яременко

     - Хто такий Григорій Сковорода? Чого навчав він людей?

                    - Випишіть однорідні члени речення, укажіть, яким членом

                      вони виступають.

                                                               ***

                            Письменник, майстер слова, збирач і великий шанувальник українського фольклору, який народився на Полтавщині. Прямолінійний, простий, відвертий, трудівник, наполегливий, закоханий в українську пісню. Із дитинства любив малювати, ця пристрасть не залишала його все життя; любив старовину, архітектуру і був кращим “ЧІЧЕРОНІ” (ТОБТО ЕКСКУРСОВОДОМ) по Риму. Любов до мови, відчуття слова закладалися у нього вже з дитячих літ. Потім він захопився збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок. «Книгам Гоголя судилося вічне життя».

                                                                                            П. Ніколаєв

 - Чим знаменитий Микола Гоголь?

- Випишіть однорідні члени речення, укажіть, яким членом

                       вони виступають. 

                                                     ***

    Кішка Самійло (рр. життя і смерті невідомі) – запорізький гетьман початку XVII ст. У 70-х роках XVI ст. потрапив у турецький полон. Поблизу Гезлева (нині Євпаторія) у 1599 році очолив повстання українських невільників і повернувся на Україну, де його було обрано запорізьким гетьманом. Запорожці під керівництвом Кішки у складі польського війська брали участь у походах до Молдавії (1600) та Лівонії (1601-1602).

  Самійло Кішка – історична особистість.  Мужність, стійкість, волелюбність, готовність до боротьби, вірність своїй Батьківщині – такі основні риси цього героя. Самійло Кішка – людина незламної моральної сили, високого патріотичного обов’язку, йому не властиві вчинки заради особистої вигоди.

                                                                                       З УРЕС

   - Що ви дізналися про цю людину?

 - Чому треба знати про героїв своєї країни?

                   - Виділені речення розберіть за членами речення, надпишіть

                     над словами частини мови.

                                                               ***

 

  У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса. Із малих років у хлопця виявився гострий, допитливий розум. Дуже захоплювали малого дідові оповідання про героїчне повстання народних мас проти польської шляхти в 1768 році. Образи ватажків Коліївщини – Залізняка й Гонти – глибоко врізались у дитячу пам'ять.

   Хлопець підріс, і батько віддав його в науку до дячка. Важкою була ця наука, але малий Тарас успішно подолав її, переносячи разом із тим мужньо всі суворі кари і знущання деспота-дяка.

   Коли Тарасові було 9 років, померла його мати. Залишившись із малими дітьми, батько одружився з удовою, яка мала своїх троє дітей, і життя в сім`ї стало ще тяжчим.

   В 11 років залишився Тарас круглим сиротою.

                                                                                    Із журналу

 

• Що ви дізналися про життя видатної людини?
• Виділені слова розберіть фонетично.

                                                           ***

    1860 року Тарас Григорович захворів. Стан його здоров`я швидко гіршав, і

10 березня 1861 року він помер. Поховали Шевченка спочатку на смоленському кладовищі в Петербурзі, а в травні того ж 1861 року тіло його перевезли на Україну і, виконуючи його заповіт, поховали на горі під Каневом.

    Мертвим повернувся Шевченко на Україну, але й могила його наганяла страх на поміщиків. Похорон поета на Україні мав вплив на народні маси. Поширювалися легенди, ніби великий поет не вмер, а живий і з`явиться, коли почнеться народне повстання проти поміщиків.

  Трагічним було життя Шевченка: із 47 років – 24 він провів у кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів.

                                                                                     З Інтернету

• Прочитати текст, знайти і виписати слова, у яких є ненаголошені та наголошені голосні.
• Виділене речення записати, поділивши слова на склади.

                      Визначити відкриті та закриті склади.

                                                             ***

                                                Пізнай себе самого

  Хочеш добре знати себе – пробуй свої сили в рівних видах діяльності. Не втрачай можливості навчитися нової корисної справи, берися за будь-яке громадське доручення. І що б ти не робив, пам’ятай: чим різнобічніша діяльність, тим повніше розвиваються обдарування і здібності, тим точніше ти можеш відповісти на питання: «Де моє покликання?»

  Оцінюй себе за наслідками своєї діяльності. Добрі наслідки свідчать про твої достоїнства. Не звинувачуй інших, якщо у тебе щось не виходить. Шукай причину в самому собі!

  Завжди думай про те, як ставляться до тебе люди. Якщо ти чимось не сподобався другові, якщо через тебе страждають батьки, рідні, якщо тобою невдоволені вчителі, ти теж повинен бути невдоволений собою. Погано не те, що в твоєму характері є вади, а те, що ти їх не визначаєш, не виправляєш.

  Правильно сприймай критику. Пам’ятай, що ворог твоїх вад – твій кращий друг.  Не вір друзям, які завжди хвалять. Май мужність визнати справедливу критику, і ти придбаєш справжніх друзів.

                                                                             Із журналу

 - Як треба працювати над собою?

 - До виділених слів доберіть антоніми, із ними складіть речення.

                                                         ***

  Легендами овіяний образ княгині київської, дружини князя Ігоря - Ольги, мудрої державної діячки, керівника і воїна, її діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст. Велика княгиня Ольга (скандинавською – Хельга) відома широкому загалу як свята й церковна діячка. Стародавні літописці симпатизували княгині – дружині Ігоря.  Вони часто описують її як вродливу, енергійну, хитру й передусім мудру правительку. Та найбільший комплімент робить цій жінці  літописець-чоловік, повідомивши читача про її «чоловічий розум». Вихваляння, що  ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почасти можна пояснити тим, що 955 р. вона прийняла християнство. Але навіть без цього Ольга лишалася б видатною правителькою.

                                                                                                З  Інтернету

     - Що ви дізналися про княгиню Ольгу?

-  Випишіть прикметники, визначте їх рід і число.

                          - Укажіть роль прикметників у тексті.
 

 

 

 

 

                                           Висновок

 

  Електронний збірник «Калинова моя Україна» пройшов апробацію у школах Харківського району Харківської області,  забезпечить інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток учнів, збагатить та активізує  їх словниковий запас, сприятиме розвитку мислення, пам`яті. Поданий матеріал  можна використати як при вивченні нового матеріалу, так і при його закріпленні.

  Соціокультурна змістова лінія є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови. Це забезпечить розвиток комунікативних умінь і навичок.

  Уважаю, що електронний збірник допоможе вчителю та учням працювати творчо і цікаво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Література

1. Благослови, Мати: Уроки українського народознавства в школі (5-8 кл.)// Упоряд. Л. І. Іваннікова. – К.: Освіта, 1995.
2. Усі види диктантів/Автори-укладачі Л. Б. Чаговець, Н. Д. Павлова. – Х.: Торсінг плюс. 2007.
3. Виховні бесіди. 5-8 класи /Упоряд. Л. Шелестова, Ю. Царенко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – (Б-ка «Шк. світу»).
4. Твоя країна – Україна: Енциклопедія українського народознавства/Уклад. Н. Д. Кусайкіна. – Х.: ВД «Школа», 2009.
5. Георгій Булашев. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К.: Фірма «Довіра», 1992.
6. Цимбалюк В. І., Жайворонок В. В. Світлиця: Народознавство: 1 частина: Навчальний посібник. – К.: Центр педагогічних інновацій України – МДП «Витоки», 1992.
7. Чаговець Л. Б. Рідна мова: Плани-конспекти. 6 клас. – Х.: Торсінг, 2003.
8. Кобцев Д. А. Українська мова. Диктанти. Завдання. Вправи. 6 клас. – Х.: Торсінг, 1998.
9. Могила Н. М. З живого джерела. Позакласна робота з української мови/За загальною редакцією професора А. П. Загнітка. – Донецьк: Академія, 1997.

                                            Всесвітня мережа Інтернет

1. www.pilipyuik.com/
2. http://desahy.com
3. https//www.google.com.ua/
4. Lenaqold.ru
5. rosluna.ucoz.ua
6. www.vashsad.ua
7. teatramator.narod.ru
8. uk.wikipedia.orq
9. www.lvivpost.net
10.  myukraina.mirtesen.ru
11.  www.parta.com.ua
12.  qarbuz.orq.ua
13.  uk.wikihedia.orq
14.  vk.com
15.  www.dds.com.ua
16.  osvita.ua
17.  www.qooqle.ru
18.  nnm.ru
19.  www.rusnauka.com
20.  www.tictiondook.ru
     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Зміст

 

1. Вступ. Головні цілі___________________________________ 3 ст.
2. Мета посібника. Результативність_______________________ 4 ст.
3. Я й українська мова та література _____________________   5 ст.
4. Я і Батьківщина (її природа, історія)____________________ 23 ст.
5. Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура

взаємин, українська пісня)_______________________________ 46 ст.

6. Я і мистецтво (традиційне й професійне)_________________  68 ст.
7. Я й освіта, наука____________________________________   84 ст.
8. Я і ти (члени родини, друзі, товариші)__________________   101 ст.
9. Я і ми (класний колектив, народ, людство)_______________   120 ст.
10.  Я як особистість____________________________________   134 ст.