Епоха Ренесансу. Характерні особливості мистецтва Ренесансу. Етапи розвитку епохи Ренесансу. Характерні риси архітектури Ренесансу. Характерні риси скульптури Ренесансу. Творчі зд

                               Урок    12

Тема. Епоха Ренесансу. Характерні особливості мистецтва Ренесансу. Етапи розвитку епохи Ренесансу. Характерні риси архітектури Ренесансу. Характерні риси  скульптури Ренесансу. Творчі здобутки визначних  скульпторів : Лоренцо Гіберті, Донателло, Нанні ді Банко, Лука делла Роббіа, Мікеланджело Буонарроті. Приклади круглої та рельєфної скульптури. Скульптура малих форм.

Мета. Розкрити характерні особливості мистецтва доби Ренесансу, її гуманістичного пафосу; ознайомити учнів із зразками архітектурного та скульптурного мистецтва епохи, розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення, робити мистецтвознавчий коментар; формувати в учнів світоглядні орієнтації та компетенції; виховувати інтерес до культури епохи Ренесансу.

Тип: урок-презентація доби.

 

Обладнання. Репродукції картин , фотографій скульптурних та архітектурних пам'яток , тезарус до теми, підручники, презентації до теми, індивідуальні картки, робочі зошити.

Теорія мистецтва. Відродження (Ренесанс), гуманізм, характерні ознаки архітектури та скульптури даної епохи.

Епіграф до уроку.                          О дивне й піднесене призначення людини,

                                                           якій дано осягнути те, до чого вона прагне,

                                                           та бути тим, ким вона хоче. 

                                                                            Піко делла Мірандолла

                                                                          італійський мислитель і філософ

                                                                                     епохи Відродження, представник

                                                                          раннього гуманізму.          

Очікувані результати 

Після уроку учні зможуть: 

• називати імена видатних митців та їхні найбільш відомі творіння 
епохи Відродження; 
• називати характерні риси скульптурного та архітектурного мистецтва епохи Відродження; 
• описувати найвизначніші пам’ятки культури; 
• наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва; 
• висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби. 

 

 

 

                         Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.   Підготовка до сприйняття теми уроку.   

      1. Емоційне введення до уроку.

             (Перегляд зразків мистецтва епохи Відродження у музичному супроводі.)

      2. Вступне слово вчителя. Цитата із спогадів.

    «За однієї лиш  згадки слова «Ренесанс» наше серце б'ється сильніше, наша енергія збуджується, наша фантазія закипає. У нашій уяві постають картини яскраво-піднесеного життя, образи людей – могутніх, величних і прекрасних. Епоха Відродження – одна з найцікавіших в історії людства. Це синонім особистої свободи, досконалості в мистецтві, краси в житті, гармонії фізичних і духовних якостей людини». Так про Відродження писав Борис Віппер.

   В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують, мов зорі, і вже ніколи не

згасають, посилаючи нащадкам яскраве світло. П'ять віків віддаляє нас від того великого часу, коли людство у своїх вчинках, більше не сподіваючись на бога, зважилося розраховувати на себе. Це було пробудження від тисячолітнього сну середньовіччя, повернення до повноцінного життя. Це була доба сміливих мореплавців і шукачів пригод, які відкривали невідомі землі, час релігійних війн, епоха нового покоління вчених.

   Такою яскравою зіркою в історія людської цивілізації стала епоха Відродження. Доба Відродження вражає нестримним злетом фантазії, величним піднесенням духу, вірою у творчі можливості людини. Сьогодні ми з вами, як ви вже здогадалися, будемо вивчати нову епоху історії людської цивілізації, а саме - епоху Відродження. В ході уроку ми познайомимося з добою європейського Відродження, її хронологічними межами, розкриємо особливості епохи Відродження та її значення для європейської і світової культури; познайомимося з особливостями скульптури та архітектури  доби; підготуємося до сприйняття творів представників цієї епохи. Разом зі мною на уроці будуть співпрацювати учні, які отримали випереджувальні завдання.

 

 ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

 ІУ. Робота над темою.

        1. Виступ учня-культуролога .

Відро́дження, або Ренеса́нс — доба в історії культури  та мистецтва, започаткована в  ХІУ столітті. Провідні особистості цього періоду усвідомлювали, що живуть в нову епоху. Вони  сприймали свій час як час розриву зі старим , недосконалим, темним світом, який поступається злету культури та мистецтва.

                      Характерні  особливості мистецтва  доби Відродження

        Епоха Відродження, одна з найбільш цікавих і повноцінних епох в історії людства, це синонім особистої свободи, досконалості у мистецтві, краси в житті, гармонії фізичних і духовних якостей людини. Виділяють кілька етапів розвитку епохи Відродження (запис в зошиті).

І. Проторенесанс –остання третина ХІІІ – початок ХІV ст..

ІІ. Раннє Відродження – друга половина ХІV – ХV ст..

ІІІ. Високе Відродження – кінець ХV – початок ХVІ ст..

ІV. Пізнє Відродження –  40 роки ХVІ ст.- початок ХУІІ ст..

 

 2. Виступ учня- науковця.

"Відродження»  - термін, введений архітектором, живописцем і істориком Джорджо Вазарі.  Інтерес до спадщини античності проявився у нових поглядах на природу та людину, обожнення краси людського тіла – того, що в середні віки вважалося гріховним. Змінився і погляд на роль людської діяльності. Саме в цей час сформувалося поняття – гуманізм, в  основі якого покладено ідею людяності. Передових людей доби Відродження називали гуманістами. Гуманісти вважали, що кожна людина має право вільно розвиватися, як особистість, реалізуючи свої здібності.

 

                                  Гуманізм  доби  Відродження

                                      ( Учні записують у зошити )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Виступ учня – мистецтвознавця.

Характерні риси доби Відродження по-різному виявилися в різних країнах Європи. В

Італії це був час небувалого розквіту живопису, скульптури та архітектури. Центром  гуманістичного руху  стали міста-держави  Флоренція, Мілан, Сієна, Болонья, Піза, Падуя.  ( Учень показує міста-держави на карті Італії). Значну роль у Відродженні відіграло місто-держава  Флоренція.

 

  4. Виступ творчих груп. «Архітектура епохи Відродження». Розповідь про архітектуру Ренесансу з демонстрацією репродукцій та коментарів до них

    Поява Ренесансу в культурних сферах в першу чергу торкнулося архітектури. На межі 15-16 століть у Європі виникає  стиль Ренесансу. Архітектура поверталася до основ античної ордерної системи, коли особлива увага приділялася пропорціям, нових типів будівель (міський палац, заміська вілла і т.д.),  змінювалася та вдосконалювалася в результаті злиття і взаємного впливу місцевих традицій і нових віянь, що прийшли зовні. Цей період є переломним моментом в історії західноєвропейської архітектури. Характерними  рисами архітектури Ренесансу стали:

• Відмова від каркасної кам’яною основи, перевага нової конструктивної системи.
• Будови зі склепіннями і стінами з цегли (хрестові, коробові, вітрильні, зімкнуті, купольні і сферичні) з частковими дерев’яними елементами в балкових конструкціях.
• Для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камінь.
• Архітектура епохи Відродження додала значущості автору— майстру-художнику, який володіє неповторною індивідуальністю.

 

    Філіппо Брунеллески (1377-1446)  був першим, який усвідомив необхідність реформи в архітектурі . У 1419 році він отримав замовлення, в якому міг втілити свої нові ідеї. Це був світський Виховний будинок у Флоренції. Його вважають першим будинком стилю Ренесанс, який став зразком для всієї архітектури Відродження. Одним  із символів культури італійського відродження став і кафедральний собор Санта-Марія-дель – Фйоре.  За проектом він міг вмістити 90000 чоловік, утворюючи   так звану крита площу .

   Засновником Високого Відродження в архітектурі був Донато Браманте (1444-1514). Свою творчу діяльність він починав як живописець, але згодом присвятив себе захопленням архітектурою. Глибоко ввібравши дух античної архітектури, він зумів поєднати його з кращими досягненнями сучасних зодчих. У Мілані Браманте звів кілька чудових будівель, у тому числі церква Санта-Марія делла Граціє, де згодом великий Леонардо да Вінчі напише свою «Таємну вечерю». Повністю талант архітектора розкрився в Римі, куди він був запрошений Папою Юлієм II і став незабаром головним зодчим міста. Браманте створив власний стиль, характерними рисами якого були центрична купольна  споруда, легкі колонади дворів з арками в нижньому поверсі, круглі вікна у верхньому поверсі, прикрашені орнаментом.

   Найважливішим архітектурним творінням Браманте став проект і зведення головного католицького храму – собору Святого Петра. У 1506 році він очолив роботи по перебудові базиліки IV ст. Красою і величчю собор мав затьмарити всі існуючі до цього часу храми.

   Найбільшої  пластичної цілісності він досяг у  маленькій каплиці-ротонди Темп'єтто (1502) у дворі монастиря Сан-П'єтро ін Монторіо. Храм вказує місце, на якому був страчений святий Петро.

    Відома споруда  Палаццо делла  Канчеллерія стала  першим палацом у Римі побудованим з нуля в новому стилі архітектури Ренесансу . У палаці діє Папська канцелярія.

     Палаццо Дукале (: Palazzo Ducale, тобто «герцогський палац») - колишня резиденція володарів Урбіно, яскравий приклад палацового комплексу епохи Відродження і пам'ятник Всесвітньої спадщини.

     Світські споруди епохи Відродження були прямокутними в плані будівлі, складалися з 2-3 поверхів. В архітектурі використовувався античний ордер. Декоративно оформлялися вікна, фризи і вхід в будівлю.

     Столицею Пізнього Відродження в Італії стала Венеція. Це дивовижне  місто-республіка довше інших італійських міст зуміло зберегти свою незалежність. Венеція залишалася останнім центром художньої культури Італії, який продовжував зберігати вірність гуманістичним традиціям епохи.

 

5. Виступ творчої групи. «Скульптура Ренесансу». Розповідь про скульптуру Ренесансу з демонстрацією репродукцій та коментарів до них.

     Скульптура Ренесансу — один з найважливіших жанрів мистецтва Відродження, що досяг у цей час найвищого розквіту. Основним центром розвитку жанру була Італія, головним мотивом — орієнтація на античні зразки і милування людською особистістю. Видатними скульпторами епохи стали Лоренцо Гіберті , Донателло, Нанні ді Банко, Лука делла Роббіа, Мікеланджело Буонарроті.

     Гіберті, Лоренцо (бл. 1378 - 1455) – італійський скульптор, ювелір, історик мистецтва. Представник Раннього Відродження. Один з найбільших майстрів рельєфу. Жив у Флоренції. Учень свого вітчима – золотих справ майстра. Присвятив себе скульптурі після 1401 р., коли вийшов переможцем у конкурсі на кращий рельєф для нових бронзових дверей баптістерія у Флоренції. Справою всього життя і головним твором Гіберті стали бронзові двері – північні (1403-1424) і східні (1425-1452) - для цього баптістерія.  Побачивши східні двері, Мікеланджело зауважив: "Вони такі прекрасні, що годилися б для дверей раю". Ймовірно, тому вони прозвані "Райськими".

  Донато ді Нікколо ді Бетто Барді – один із талановитих італійських скульпторів епохи Відродження, засновник індивідуалізованого скульптурного портрету. Донателло дотримувався реалістичних принципів, іноді здається, що він навмисне відшукував некрасиві  сторони природи. ті. В 1447 році він виконує кінну статую венеціанського кондотьєра Гаттамелаті. Кондотьєр зображений сидячим в сідлі, в античних обладунках і з жезлом полководця в руці. Зовнішність героя відзначена благородством і свідомістю власної гідності. Вперше з часів Середньовіччя людина удостоювалася пам'ятника за свої особисті заслуги і військову доблесть.

  Нанні ді Банко - італійський скульптор «флорентійської школи». Разом з Донателло вважається одним з головних майстрів епохи Відродження . Йому  належить авторство скульптурних зображень чотирьох Святих, увінчаних коронами. Донателло був сміливим реформатором. Мастер першим взявся за вивчення механізму рухів людського тіла, першим дав зображення дії, першим став трактувати одіяння в тісному зв'язку з рухом і пластикою тіла, першим поставив собі завдання висловити в скульптурі індивідуальний портрет, загострив увагу на психічному житті зображуваних ним персонажів.

   Все довге життя Луки делла Роббіа було присвячене служінню мистецтву. Скульптор народився у Флоренції . Ним виконано безліч творів, які по праву займають чільне місце в історії скульптури Відродження. Працьовитість та відданість мистецтву було головним у його житті. Як скульптор працював між 1432–1435 роками в головному соборі Санта Марія дель Фйоре, в якому створив мармурові рельєфи для балкону співаків зі сценами співу. Рельєфи викликали захоплення реалізмом і точно поміченими деталями. Характерним твором Луки делла  Роббіа може служити також одне з численних зображень «Мадонни з немовлям». Спокійна і ніжна богоматір. Вона підтримує і благословляє немовля Христа і здається звичайною флорентійської городянкою. Лука делла Роббіа першим використав кольорову глазур для створення поліхромної теракотової скульптури - нововведення, яке він вперше застосував в 1441 при створенні церкви поблизу Флоренції. У цьому творі він поєднав мармур, бронзу і теракоту, частково глазуровану, а частково просто розфарбовану. Починаючи з цього часу скульптор багато працював в новій техніці.

   Творчість Мікеланджело Буонарроті  видатного  архітектора, скульптора, художника, інженера, поета була кульмінацією Високого Відродження в Італії. Примітно те, що головним досягненням Мікеланджело Буонаротті є новаторство. Саме через дії врозріз канонам він прославився у віках. Людина у творах Мікеланджело зображена у вирішальні хвилини життя, у моменти, коли визначається її доля і коли особиста доблесть піднімає її діяння на рівень подвигу. Цьому великому майстрові вдалося знайти те, що змушує найсильніше відчути биття серця людини, її плоть і кров, зрозуміти її почуття й переживання. Його статуя «Давид» стала еталоном Високого Ренесансу, а «П'єта» - кращим втіленням тіла мертвої людини в скульптурному виконанні.

   Одна з найзнаменитіших робіт - «Мойсей» Мікеланджело. Скульптор зобразив вождя єврейського народу в момент повернення після бесіди з Богом. Фігура дуже динамічна і наповнена внутрішньою енергією. Ми бачимо духовного вождя народу, сповненого непохитної волі.  «Мойсей», скульптура Мікеланджело, не залишає байдужим нікого. Потужний вольовий натиск заворожує, а іноді і лякає глядачів.

Єдиним твором, на якому є автограф автора, - скульптура Мікеланджело «П'єта». Назва її походить від італійського слова, яке означає «скорбота, жалість». Головним сюжетом цієї сцени є оплакування Богородицею загиблого сина, Ісуса Христа. Мертве тіло сина Ісуса тримає на руках Діва Марія. За зовнішньою стриманістю молодої матері вгадується вся глибина горя. Навіть важкий композиційний мотив групи сидяча Богоматір тримає свого сина на колінах, здається природним.  Мікеланджело був ще й чудовим архітектором. Він завершив будівництво найбільшого у світі собору Святого Петра у Римі. Мікеланджело переробив початковий план собору. За його проектом було зведено прекрасний купол, рівного якому немає донині.

    Розпис Сікстинської каплиці став шедевром світового мистецтва. Біблійні персонажі в його змалюванні набувають надзвичайної емоційної виразності. Одним із величних архітектурних творінь  Мікеланджело є Собор Святого Петра в Римі. Він увесь насичений динамікою, що утверджує потяг людського духу до перетворення.

    Мікеланджело Буонарроті у свої неперевершені роботи вносив мужність, красу і силу людини. Своїм мистецтвом, стверджуючи свободу і людську красу, він довів свою щиру любов до людей.

6. Заключне слово учителя.

Епоха Відродження або Ренесанс – це епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі Середніх віків і передує культурі нового часу. Середні віки стали колискою для появи феномену — епохи Відродження, яка стала підґрунтям для багатьох починань людства.

IV.    Узагальнення та систематизація знань.

   1. Робота в групах. Виконання практичних завдань.

                                  Практичне завдання №1. «Архітектура Ренесансу».

Розгляньте ілюстрації (зображення) будівель у  стилі Ренесансу та  визначте основні риси , притаманні архітектурі цієї епохи.

      Основні риси архітектури Відродження

 

1. Використовується ордерна система.

2. Особливе значення надається симетрії, пропорції.

3. Будівля складається з правильних геометричних фігур.

4. Для облицювання використовують мармур, камінь.

 

 

 

             Практичне завдання №2. « Замок  стилю  Ренесанс»

        

Створіть  ескіз замку епохи Ренесансу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Практичне завдання №3. «Скульптура Мікеланджело Буонаротті»

Дослідіть характерні ознаки скульптури  Мікеланджело Буонаротті

 

.

 

 

 

 

 

 

                       Практичне завдання № 4. «Статуя скульптора Донателло»

Проаналізуйте скульптуру  Донателло « Святий Георгій»

 

Алгоритм  аналізу скульптурного твору

 

 1. Назва.

 2.   Вид.

 3. Виражальні засоби.

 4. Відтворення характерного емоційного

     стану пластичними засобами.

 

 

У вигляді святого Георгія Донателло з неперевершеною майстерністю втілив красу молодості, мужність і доблесть воїна. Святий Георгій одягнений у військові обладунки. Широко розставивши ноги, він міцно стоїть на землі, легко спираючись на свій щит. Зав'язана щільним вузлом накидка вільно спадає з лівого плеча. Підстава ніші, в якій встановлена ​​статуя, прикрашена барельєфом із зображенням битви між святим воїном і драконом, що закінчилася звільненням принцеси. Тут Донателло створює глибоко індивідуальний образ і разом з тим втілює ідеал сильної особистості.

 

 

V.      Підсумки уроку.

          1. Вибіркова перевірка виконання завдань.

          2. Бесіда.

• Хто є головним героєм Відродження?
• Що означає термін «відродження ?
• Яке завдання стає перед гуманістами епохи відродження?

 

VI.    Домашнє завдання

І-ІІ рівень. Підручник. Опрацювати тему «Епоха Ренесансу». Відповісти на питання.

ІІІ рівень. Творче завдання. Підготувати   повідомлення про музеї, де знаходяться твори, з якими ми познайомилися під час уроку.

ІУ рівень( на вибір).

• Написати твір – роздум «Що спільного між епохою Відродження і нашою епохою?»
• Скласти «декларацію» діяча культури доби Ренесансу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                           Додатки

                

 

 

                    Практичне завдання №1. «Архітектура Ренесансу»

Розгляньте ілюстрацію (зображення) будівлі у  стилі Ренесансу та визначте основні риси , притаманні архітектурі цієї епохи.

 

 

 

 

 

 

 

                    

 

                     Практичне завдання №2. « Замок  стилю  Ренесанс»

                           Створити  ескіз замку епохи Ренесансу.

 

 

 

 

 

 

 

                       

            Практичне завдання №3. «Скульптура Мікеланджело Буонаротті»

                      Дослідіть характерні ознаки скульптури  Мікеланджело Буонаротті

 

Практичне завдання № 4. «Статуя скульптора Донателло»

Проаналізуйте скульптуру  Донателло « Святий Георгій»

 

Алгоритм  аналізу скульптурного твору

 

                                        1. Назва.

                                        2.   Вид.

                                        3. Виражальні засоби.

                                        4. Відтворення характерного емоційного  стану пластичними

                                          засобами.