РІЗНІ ДУМКИ НА ОДНУ ТЕМУ

Що для мене українська мова?

* * *

 Україна ― це мальовнича частинка світу, де є безліч чудових краєвидів. Україна відома своїми геніальними письменниками, талановитими художниками, а насамперед ― своєю мелодійною мовою.

 Українська мова ― це велике надбання нашого народу. Ще змалечку ми чуємо її від батьків, читаємо книги, спілкуємося нею щоденно. Без мови я не уявляю життя, як без повітря чи без сонця…

 Мова є одним із найцінніших скарбів людського життя. Зрікаючись її, ми втрачаємо самі себе. Недарма ж говорять: «Людина без мови, як без зерна полова»!       

Таня Тарасюк * * *

       Я проживаю в Україні. 

Тут я народилася і зростаю. 

Я ― українка і розмовляю рідною мовою, бо держава МОЯ ― Україна, мова МОЯ ―

українська.                                Уляна Киричук

* * *

 Багато віршів і пісень написано українською мовою. Я вважаю, що мову недарма називають душею народу. Як і всяку душу, її потрібно зберегти чистою і красивою. Вона, як душа людини, ― одна, одна для кожної нації.

       Українська ― офіційна мова нашої країни, і це ― ДОБРЕ!

Багато українців стали відомими письменниками, композиторами, співаками, науковцями.

Вони прославили українську мову на увесь світ.                                                 Міша Хільчук

* * *

          Україна ― батьківщина родючих полів і дивовижної мови. 

Українська мова, образно кажучи, солов’їна. Особисто я не знаю кращої за цю дивовижну мову. Українська мова дивує своєю легкістю і милозвучністю. А як звучить українська пісня, особливо тоді, коли її співає українець.

Україна багата своєю мовою і людьми ― відомими і не дуже, ― але всі вони розмовляють українською, і це ―

головне.            Іван Климчук

* * *

 Я пишаюся українською мовою і плекаю кожне її слово. Рідну мову треба вивчати, розвивати, берегти, бо без своєї мови народ перестає бути самостійним. Наша солов’їна мова ― наче віночок, у який кожен українець, немов квіти, вплітає усі ті слова, які вимовлені щиро, радісно, з любов’ю. Тому й не дивно, що українську мову

називають барвистою і веселковою. У мові відбиваються звичаї і традиції українців, рідне слово увібрало усю духовність, душу свого народу. Звісно, я не обмежуюся однією мовою, але для мене найкращою є українська.

Настя Поліщук учні 8 класу

А  в  небі-сливі 

Гіркущими  сльозами  плаче  небо,

^{згаснув зоряни́к,}                                                 І грім  ображено  гуркоче  щось  здаля.

І  сон  стомився,  

Так  хочеться  тепла,  тепла  ще  треба,

вліз  на  днище  дуба;

А  Осінь  холодом  засіює  поля.

Легким  туманцем

 

синій  спокій  зник. 

Так  хочеться  тепла,  тепла  ще  трішки…

 

І  хризантеми   квітнуть, ох рясні.

Морга  світанок ―

Ще  не  усі  зібрала  я  усмішки,

в  росах  сонця  стадом.

Не  доспівала  літні  ще  пісні.

«Привіт,  коханий…» 

 

Луска  цвіт  бузку.

Гіркущими  сльозами  плаче  небо,

… Манірний  трек ―

І  грім  ображено  гуркоче  щось  здаля.

сміється  день  над  ставом ―    

Додолу  осінь  губить  листя  клена,

Жаб'ятко там  зелене  

Мов  карусель,  людське  життя  кружля.

читає  реп  листку.    

 

Надія Тарасюк   

                                                                                           Життя ― це  не  річ

Життя ― це  не  просто річ,

Це  не   слово   з   вуст,

Це  не  погляд  з  віч,

А щось  дивне…

Знайоме  і  незнайоме.

Життя ― мов букет  піонів.

 

Таня Тарасюк учениця 8-го класу

Малювала Світланка Куц

                                                                                                                                                      учениця 3-го класу                      

ШКІЛЬНА фотоХРОНІКА

Жовтень

ШКІЛЬНА фотоХРОНІКА Листопад

 СТОРІНОЧКА ДЛЯ МАЛЕЧІ

Загадка

Довгі вуха має, Моркву полюбляє.

Хрум-хрум-хрум ― з’їдає. Хто це? Хто вгадає? 

Загадувала загадку і малювала                          Люда Барчук

учениця 5-го класу

 

Сестриця

Моя сестриця ― білолиця. Очка ― голубенькі, Косички ― біленькі.

 

Жоржина

Розцвіла жоржина красна У моїм садку. Запашним повітря стало По всьому дворку.

 

До жоржини прилетіли Бджілоньки малі. Подзижчали, погуділи В нашому дворі.

Вітер листячко збирає

Вітер листячко збирає,

Сніжок землю посипає, Із морозом йде зима, Ластівок уже нема.

Лиш зосталися синички,

 

Горобці і снігурі.

 

Вдягли діти рукавички Та й радіють всі зимі.

 

 

 

                                      Осінь

Біля нашого поля  Вітер колише тополю. З неї листочки зриває, Тонкі гілки нагинає.

 

Руденька білка горішки

Попід горіхом збирає, Скікне по дереві трішки ―  В дупло своє їжу складає.

 

А їжачок-непосида Яблучка в купу скидає. В нашім садочку щоранку Листячко він підгортає.

Юля Хільчук учениця 5-го класу

Віка Мечик                                 учениця 4-го класу

ОСІННІЙ ВЕРНІСАЖ

 

 У НАС В ГОСТЯХ      

пародист Микола Базів

 

Диспетчер «І я один лишився на пероні, Твій корабель відплив, неначе в сні». Валерій Залізний. «Не відпливай у забуття». Збірка «Вишнева заметіль», Тернопіль: «Рада», 2010 Диспетчером по руху був Залізний, Хоч плутав: де перон, а де ― причал, А також транспорт водний і колісний, Тому печальний маємо фінал.   З перону залізничного вокзалу Таки не зрушив з місця пароплав, А потяг, що відчалив від причалу, Ще довго з моря бульбашки пускав! Котра година? «І кожну таку хвилину, Навіть точніше ― мент» Петро Сорока. «На захід від спадаючого сонця», Тернопіль: «Тайп», 2011 ― Година котра в тебе, Петре? ― Про час я дізнатись хотів. ― Та зараз уже на четверту Рівно п'ятнадцять… ментів. Не впору «Дні відцвітають вишнями в вікні…» «Рілля проснеться й парою дихне…» «Косу розбудить рано на зорі І трави хай кладе в густі покоси». Пилип Юрик. «Передранковість».  Сайт pilipyurik.com Прийшла весна, у цвіті вишень віти, А ген рілля чорніє за селом. Ну як весні я можу не радіти, Недаром я ― з дипломом агроном!			Непорядок в природі                           «… Відлетіла у вирій зима».  Петро Волощук. «Коли молодими ми були».                       Альманах «Подільська толока»,                                                  Тернопіль, 2009  Вже порядку в природі нема,   Що робити ― учені не знають:  «Відлітає у вирій зима»,  А на північ птахи відлітають.     Вже на південь пішов Дід Мороз,  Став подібним на чорного турка,  Із онучкою вийшов курйоз:  Закохалася в негра Снігурка.     Хоч відпусток настала пора,  Та не їдуть туристи до Криму.  Треба нам попросити Петра:  Хай поверне із вирію зиму!                               Імлисті очі   «… І сняться в снах твої імлисті очі..»   Михайло Тарабій. Збірка «Джерела душі»   Щось, кохана, у нас із очима:   В тебе очі імлисті-імлисті,   В мене також бувають такими,   Коли вип’ю три рази по двісті.       Але помисли в мене пречисті,   І у парі ми жити могли би,   Я ж єдиний кохаю імлисті   Твої очі несвіжої риби.       Ти ж поета любов ігноруєш,   Ждеш на білім коні окуліста   І допоки собі вередуєш,   Вже лихе принесло пародиста!
І недаремно осягав науки: Іще ніхто не сіяв, не садив, А я, косу в свої узявши руки, Уже траву в покоси повалив!	Довідка:  Микола Ба гуморист. З селищі Гус	зі я	в народився на Івано     -Франківщині. Поет- а професією  ― інженер. Живе і творить у тин на Тернопіллі. Автор гумористичних
	збірок «Ве	се	лі кропивинки» (2008), «Мій Кропивник»
	(2011), «Кол		юче дзерало» (2012), «Шерстилинки» (2013).

 КОМПОЗИЦІЯ

ЩЕДРІ ДАРИ ОСЕНІ

 ІНТЕРВ'Ю з психологом

Піскотерапія ― формування сильного і здорового «Я» людини 

― Ольго Андріївно, у своїй роботі психолога ви часто використовуєте піскотерапію. Розкажіть, будь ласка, про неї.

 Сам метод піскової терапії є дуже простим. У кабінеті психолога стоїть пісочниця з піском, а також полички з іграшками, які можуть використовувати діти для гри з піском. У роботі можна використовувати лопатки, пасочки, форми, дрібні іграшки, за допомогою яких діти викладатимуть на ящику різні «ситуації» зі свого життя.

            ― Для чого проводять терапію піском?

Пісок ― це такий інструментарій, який ми бачимо щодня. Бачимо в пісочниці, де граються діти, бачимо на подвір’ї, але, використовуючи його в нестандартній ситуації, ми переносимо пісок з природних умов у неприродні, тобто в приміщення. Внаслідок цього дитина швидше розкривається, і психологу легше виявити якісь проблеми і причини їх виникнення для того, щоб допомогти  у вирішенні цих проблем.

― Як впливає піскотерапія на дітей?

У процесі роботи з піском діти, відчуваючи його тактильно, тобто пальцями рук, розслабляються. Вони стають відвертішими, краще ідуть на контакт із психологом чи педагогом, котрий з ними працює.

                                                                                                        ― А  яким повинен бути пісок?             

Якщо дотримуватися санітарних норм, то пісок повинен бути прокварцований. У звичних умовах його можна продезінфікувати у пічці, тобто пропекти його, а потім просіяти через сито.

― Чи є у нас такий пісок? Чи він має бути особливим, наприклад, з морських берегів? 

Я використовую звичайний пісок. Прогріваю його у духовці і просіваю через сито. Після цього він стає сухим, дрібнішим ― кращої якості. 

― Скажіть, будь ласка, чи використовують терапію піском  у роботі з дорослими?

Так, на практиці це навіть ефективніше, ніж робота з дітьми,      адже   піскотерапія             дозволяє        дорослим      людям повернутися в світ дитинства. Вона надає можливість дістати

зі своєї підсвідомості ту інформацію, яка закладена ще в довербальному дитинстві. 

― Чи можна займатися піскотерапією в домашніх умовах (наприклад, батьки із дітьми), чи така форма роботи повинна проводитися лише під контролем психолога?

Можлива ситуація, але для того, аби досягти якихось успіхів, потрібно багато вчитися. Я не можу сказати, що маю вже такий досвід роботи, тому що навчання та курсів не проходила, але терапію піском використовую і стараюся вглядатися у ту «ситуацію», яку дитина викладає на піску, а тоді діагностувати проблеми, що виникли чи можуть виникнути у дитини в подальшому житті.

― Дякую  за розмову.

Розмову вів Андрій Гой, учень 8-го класу

Редактор – Надія  Тарасюк

Видавець – Великовікнинська  ЗОШ  І-ІІІ ст.

Газета виходить з вересня 2011 року один раз в квартал. Тираж 50. Висловлені  авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Редакція залишає за  собою право редагувати та скорочувати тексти. Передрук матеріалів дозволяється з посиланням на газету. Наша адреса: 47320,  с. Великі  Вікнини,  р-н  Збаразький,  обл. Тернопільська, т.  33-3-14  (0675805613)