НАРОДОЗНАВЧИЙ ВІНОЧОК    

Коли зійде перша зоря

 З давніх-давен свято Різдва Христового для українського народу було часом духовного очищення, часом злагоди і любові. Невипадково ж увечері перед Різдвом люди запалюють в домівках свічки та лампадки. Таким чином вони утверджують в сім’ях дух умиротворення, що має запанувати тут на увесь рік.

 Перед Святвечором наводиться лад у хаті та господарстві, що символізує прагнення до морального вдосконалення і духовного оновлення, потребу людини відмежуватися від скверни та хаосу. Слід навести також лад і в душі: помиритися з ворогом, відпустити провини, очистися сповіддю і покаянням.

 Лише після цього господиня приступала до приготування святкових страв. Згідно з християнською символікою, готується дванадцять страв (на честь 12 апостолів): кутя, узвар, борщ (розсіл або юшка), пироги чи вареники, капуста, картопля, голубці, риба, гриби, каша, квасоля, боби тощо ― найголовніші плоди поля, городу і саду. Усі страви повинні бути пісними.

 Головна обрядова роль  належить куті, що символізує ідею вічного життя у Христі. Мед, що ним заправляється кутя, уособлює не лише віру та надію на потойбічне життя душі померлого, а й нагадує, що після всезагального воскресіння солодке життя чекатиме на всіх благочестивих християн.

 Кутя в народному уявленні має забезпечити родючість землі та плодючість худоби. Широко розповсюдженим є звичай підкидання ложки куті догори: якщо кутя прилипне до стелі ― не поляже врожай у полі, підвищиться плодючість худоби, буде багато роїв бджіл.

 Велике значення у святвечірній трапезі відводиться оформленню обрядового стола. Так, із заходом сонця стіл застеляють свіжим сіном або соломою. Поверх цього накладають  усякого насіння і накривають стіл святковою скатертиною, під яку, на чотири кути столу, кладуть по кілька зубців часнику,  що  боронить від злих сил та хвороб.

 Зі сходом першої зорі господар вносить у хату святковий сніп пшениці, жита чи вівса («дідуха», «коляду», «діда») і ставить його на почесне місце на покутті або на стіл. 

 «Дідух» з дохристиянських часів представляв дух предків, які цього вечора приходили до родини в гості. 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Вечеря                                                                                                                                                                             розпочи-

нається    із       запалення воскової свічки та  молитви до Бога. У цей вечір усі члени сім'ї повинні бути вдома ―  вважалося, що кого не буде за вечерею, той цілий рік блукатиме по світу. 

 Важливим складником святвечірнього ритуалу було подання страв. На святково прибраний стіл кладуть хліб та калачі, ставлять сіль. Кутю подають у неуживаній керамічній або глиняній мисці (макітрі) з новою дерев’яною ложкою. Урочисто ставила її на стіл господиня дому ― бабуся або мама.

 Під час вечері не годиться багато говорити: вважалося, що хто балакатиме, той цілий рік буде сваритися.  Взявши ложку до рук, не можна знову класти її на стіл, бо в жнива спина болітиме. Аби не мучила влітку спрага, не можна запивати їжу водою, а лише узваром. До закінчення вечері не можна вставати з-за столу, а особливо ― виходити з хати, аби не впустити нечисту силу.

          Кожної страви належить з’їсти бодай трішки, аби не було голоду. Проте не варто страви з’їдати цілком, «щоби комора не залишалася порожньою».

Підготувала Таня Тарасюк

учениця 7-го класу

Водохреща

 19 січня закінчувався дванадцятиденний період свят, пов'язаний з Різдвом Христовим. Останній день цього періоду ― церковне свято Богоявлення, відоме нам як Йордан (Іордан, Ордан, Водохреща). 

 Надвечір’я напередодні Йордану називають Щедрим вечором. Це ніби «мала різдвяна вечеря». У народі її ще називають «голодна кутя», «бабли-вечір», «водохресний вечір». Вечеря має, насамперед, сімейних характер, тому не передбачає відвідування родичів та виділення вечері для померлих. Так, як і на Святвечір, готують кутю, рибні страви, пісні голубці, киселі, узвари. Вечеря є скромною (бо ж «голодна кутя»), для неї готують не більше дев’яти страв. Переддень Водохрещ  ― строгий піст.

 У цей вечір також відбувалися різні приготування до вечері та свята в цілому. Господар скроплював святою водою оселю, худобу, птицю, вулики із бджолами та малював крейдою на дверях хрести. Після вечері під вікнами кожної господи лунали дитячі щедрівки.

 Наступного дня, після відправи у церкві та освячення води, колядувати і щедрувати ходили церковні групи ― збирали кошти на церкву.

 Головною подією Водохрещ є обряд освячення води. Уночі відбувалася відправа у церкві, а зранку священик освячував воду біля ополонки або криниці за допомогою хреста і відповідних молитов. Люди набирали воду і зберігали її увесь рік, адже вона мала цілющі властивості. Нею лікували хвороби, скроплювали молодят, випроводжаючи до щлюбу, та померлих, проводячи в останню дорогу.

 На Західній Україні на Йордан священик з дяком ходили від хати до хати і кропили господи йорданською водою. Люди платили за цей обряд особисто служителям церкви. Після освячення води цілий тиждень не дозволялося прати білизну, бо вода вважалася святою скрізь.

 Наступний день після Водохрещ ― Івана Хрестителя ― також відзначали. Хоча свята вважалися закінченими, цього дня не працювали. Лише надавали хаті буденного вигляду та вносили до неї засоби праці. Господар роздавав худобі рештки 

різдвяного хліба, сіна та соломи.           Підготувала Христина Плескун учениця 7-го класу

-

 ПОЕЗІЄ, ВКЛОНЯЮСЯ ТОБІ  *  *  *

* * *

       місяць-серпик

                 їде  верхи                         на трубі                          як  на  коні золотіють                       сніготілі                  поцілунки на стерні

Новорічна  феєрія

Зачепився  місяць  за  ялину

В  гілочку  застромленим  ріжком,

Заяснів…  

Обсипавсь  у  долину Паморозним  срібним  кожушком.

…Виринув,

Пробігся  через  річку –   Там  то  сям  до  пізньої пори;

Вечір  заховався  під  порічки

І  приліг  до  любої  гори…

Реготнув  

Лукавець  з-за  ялинки, І  блискучі  вистромились  ріжки.

Натрусив  дзвіночків  у  торбинку

На  зимові  місяце-потішки…

Надія Тарасюк          

                                                                                                                                Крапля тепла

                                                                                                                                Бувають іноді хвилини,

                                                                                                                                Коли так хочеться зустріть

          Усмішку незнайомої людини,       Хай випадково, хай на мить.           Аби лише вона краплину     Людської щирості несла.

                                                                                      Малюнок          І вже тоді на цілу днину

                                                                              Орисі Гулко           Для інших вистачить тепла.

                                                            учениці 7-го класу            

                                                                                                                                * * *

          Мороз, зима-зима.       Село і снігопад.

Ні, не теорій ― це я вмію.                            

Життя уроків на землі.

Усе забудеться, минеться,

І біль найбільша відлетить,

Засвітить щастя, усміхнеться  В моїм житті найкраща мить.  

Я хочу вірити у силу                                      

Ясного щастя у житті,           Любити, звідати щасливу,  Солодку долю в майбутті.           Усе вертає бумерангом,      Як робиш ти ― так і тобі.         Твори хороше, вір у диво ―  

Щасливим будеш ти тоді.                          

                                                    Ліля Кислякова               

 учениця 11-го класу       Малюнок Олега Шушкевича

                                                                                                                                                                    учня 7-го класу

 СТОРІНКАМИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ      

Heinrich Heine

Wandere!

Wenn dich ein Weib verraten hat,

So liebe flink eine Andre; Noch besser wär es, du ließest die Stadt - Schnüre den Ranzen und wandre! 

Du findest bald einen blauen See,

Umringt von Trauerweiden;

Hier weinst du aus dein kleines Weh Und deine engen Leiden. 

Wenn du den steilen Berg ersteigst,

Wirst du beträchtlich ächzen;

Doch wenn du den felsigen Gipfel erreichst,  

Hörst du die Adler krächzen. 

Dort wirst du selbst ein Adler fast,

Du bist wie neugeboren, Du fühlst dich frei, du fühlst: du hast Dort unten nicht viel verloren.

Генрих Гейне 

Странствуй!

Когда тебя женщина бросит, - забудь,  Что верил ее постоянству. 

В другую влюбись или трогайся в путь.  Котомку на плечи - и странствуй. 

Увидишь ты озеро в мирной тени  Плакучей ивовой рощи.  Над маленьким горем немного всплакни,  И дело покажется проще. 

Вздыхая, дойдешь до синеющих гор. 

Когда же достигнешь вершины, 

Ты вздрогнешь, окинув глазами простор  И клекот услышав орлиный. 

Ты станешь свободен, как эти орлы. 

И, жить, начиная сначала,  Увидишь с крутой и высокой скалы,  Что в прошлом потеряно мало. 

Переклад з німецької С. Маршака

Генріх Гейне

Подорожуй!

Якщо тебе зрадила жінка, звісно, Не турбуйся, а іншу кохай. Ранець на плечі ― залиш це місто, У подорож ти вирушай!

Синє озеро удалині побачиш ―

Ти підступись до верби з сподіванням, Тут зупинися ― трішки поплачеш, Бо стане тісно стражданням.

Та піднімайся на гору з долини,

Хоча і сильно страждаєш,

Там ти побачиш гніздо орлине, Якщо вершин досягаєш.

Ти вільний, немов би і сам орлом став, І знов народивсь… Все пробачено.  До себе байдужість її відчував, Оглянься: там мало утрачено.

Переклад з німецької 

Яни Горголь учениці 9-го класу

     ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНЯ

Художні роботи  учнів 7-го класу

                ШКІЛЬНА ХРОНІКА

Грудень

       Виховний захід «Майбутнє ― без СНІДу». 

 Проведено з метою ознайомлення учнів з небезпечним захворюванням, його поширеністю та можливим захистом, а також усвідомлення цінності здорового способу життя і виховання в учнів негативного ставлення до шкідливих звичок, що здатні спричинити цю страшну хворобу, та співчутливого ставлення до людей, хворих нею.

 Тиждень права (10 ― 14 грудня). Усний журнал «Чи знаєш ти права, дитино».

          Тиждень права проведено з метою інформування школярів про закони і нормативні акти України.

       Новорічні заходи (25 ― 28 грудня). 

 Метою проведення новорічних заходів є формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за нормами краси, вміння відчувати й відтворювати прекрасне у житті; виховання в учнів естетичних поглядів та смаків. 

 Ранки «Подорож у новорічну казку», «Мішок Діда Мороза», «Новорічний зорепад» (1 ― 2, 3, 4 класи).

       Новорічні пригоди (5 клас) та новорічний калейдоскоп (6 клас).

       Свято «Новий рік у казці» (7 клас).

       Різдвяний вертеп (8 клас).

       Новорічний бал-маскарад (9 ― 11 класи).

Січень

       Літературна композиція «22 січня ― День соборності України» . 

 Проведено з метою виховання національної свідомості учнів, гордості за свою Батьківщину. Заклик до єдності, згуртованості українського народу. 

 «Волі народної дзвін» (29 січня). Усний журнал «29 січня ― День пам’яті героїв Крут». 

 Метою проведення усного журналу є усвідомлення учнями та вчителями ролі визначних історичних подій в історії та культурі нашої держави, вшанування героїв України.

Лютий

       Місячник правових знань (1 ― 28 лютого). 

 Проводиться з метою формування правової свідомості учнів, набуття навичок правомірної поведінки, знання та дотримання законів і правил людського співіснування.

       Класна година «Особливості відповідальності неповнолітніх» (5клас).

       Виховний захід «Стежками наших прав» (6 ―7 класи).

       Година спілкування «Правопорушення» (7 клас).

       Тренінг «Молодь на роздоріжжі» (8 клас).

       Брейн-ринг «Калейдоскоп права» (9 клас).

       Дебати «Смертна кара має бути скасована» (10 клас).

       Правовий бренг-ринг «Чи знаєш ти Конституцію України» (11 клас).

       Ляльковий театр.  

 Створений з метою виховання в молодших школярів моральних якостей та розвитку творчих здібностей.

 Прем’єри вистав «Снігова Королева» (5 клас), «Морозко» (6 клас), «Червона Шапочка» (7 клас), «Ріпка» (8клас).

 Вечір для старшокласників «Все починається з кохання» (14 лютого).  Метою даного заходу є формування моральної свідомості та адекватної гендерної поведінки, виховання в учнів толерантності, ввічливості, поваги до оточуючих їх людей, ознайомлення з пріоритетами подружнього життя та забезпечення єдності поколінь.  

 День пам’яті «Афганістан ― кривава рана нашого села» (15 лютого). 

 Проведення тематичної лінійки з метою вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців та нашого односельчанина Олексія Маньковського. Виховання почуття патріотизму й відповідальності за долю Батьківщини, толерантного ставлення до представників інших народностей, їх культури, релігії, традицій.   

                                                                                                                            Свято «О мово моя, душа голосна

України!» (21 лютого).

 Свято рідної мови проводиться з метою усвідомлення важливості української мови як основи духовної культури нації.

                                                                                                                           Завуч школи по виховній роботі

Марія  Поліщук

Зима

Замела зима дороги, Заховала всі стежки. В сон поринули дерева, Снігом вкрилися гілки. Лиш калина біля хати, Як намисто на снігу:

Їсть снігурчик ― гість 

                             пернатий ―

Ту калину дорогу.

Таня Тарасюк учениця 7-го класу

 ДИТЯЧА СТОРІНКА 

Сидить святий Миколай

Поміж кудлатими хмарами

Сидить святий Миколай

На троні золотому,

На дітей споглядає,

Ще й пальцем показує

На заячі вуха,

І на ведмежі барлоги, І на сорочі хатинки На березах білих. Там ще й досі

Дуже стара сорока

Варить своїм сороченятам Кашу та борщик В червоному горщику.

                            Іван Семененко

Під Новий Рік

Ходять миші й горобці  Від хати до хати. Через плечі гаманці ― Ходять віншувати.

Повіншують у хатах,

Будуть мати гроші

Та сторгують для кота Чоботи хороші.

Щоб кіт босий не ходив,

Не збивав об камінь

Лапи влітку, ще й будив Тишу підківками.

Щоби чуть було здаля

Горобцям і мишам,

Як голодний кіт гуля По глухих горищах.

                    Йосип Струцюк

 Коляда

 На Святвечір раз юрбою  Ми ходили з колядою.

 А була така пороша,

 Що аж плакав міхоноша,

 Бо у торбу з пиріжками  Набивався сніг грудками.  Довелося торбу зняти  Й під полою прив’язати.  Та як бігли по льоду,  Розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,

Хоч і з снігом, розбирали,

А горішки погубились ―

 Вранці білки поживились…

 Ну, та це вже не біда,  Не пропала ж коляда!

                                                                                                                Катерина Перелісна      

   ВІДЗНАЧАЄМО У ЛЮТОМУ

17 лютого ― Свято дружби

* * *

Я загубилась в перехожих…  Я одягнула плаття сіре

 І туфлі, що без каблука…

 Зібрала скромно коси в хвостик,

Зібрала речі, спакувавши сумку…  А із собою та й нічого не взяла!

 Душа і серце ― вир шалений:

 Без почуттів, надій і мрій… А вітер ніжно гладить скроні.

                                                                                                                                                                                                                                               Мій… мій…                                               

Інна Константинова  учениця 11-го класу

21 лютого ― День рідної мови

25 лютого ― День народження Лесі Українки

Волинянка

 Ну, як  таки,  щоб  воля –

                   Та  пропала?

                   Се  так  колись  і  вітер  пропаде!

                               Леся  Українка

Отак  жила.  Голубила  свободу!

На  долю  не  зітхаючи  іржаву…

І  несла  хрест,  немов  важку  колоду,

Та  вишивала  гладдю  пишну  славу,

Природі-нені  та  устам  коханим  зранку,

Пізнавши  в  собі  заповітну  бранку

                    Старого  лісу і  очей  зеленогравих…            

Надія Тарасюк

 ЛЕКСИЧНА СКРИНЬКА   

Пригорща місцевих діалектів

T Амба́р ― дерев’яна споруда для зберігання зерна, будувалася на підвалах.

T Бари́лко ― мала бочка місткістю 10, 15 літрів для зберігання спиртних напоїв (вишняк, медовуха).  

T Гладу́щик ― гончарний виріб, глиняний посуд для молока (глечик).

T Грабки ́ ― сільськогосподарське знаряддя праці для збирання злакових культур.  

T Зелни́ця ― дерев’яна діжка, у якій замочували білизну для відбілювання.

T Кле́пка ― деталь бочки, діжки.

T Кана́па ― елемент хатнього інтер’єру: виготовлена з дерева, за формою така, як сучасний диван без спинки; у ній зберігали одяг.  

T Ку́шка ― дерев’яна посудина для води і бруска, яку косарі носили на поясі, щоб у разі потреби погострити косу.

T Мисни́к ― дерев’яна шафка для зберігання посуду.

́

́

Редактор – Надія  Тарасюк

Видавець – Великовікнинська  ЗОШ  І-ІІІ ст.

Газета виходить з вересня 2011 року один раз в квартал. Тираж 50. Висловлені  авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Редакція залишає за  собою право редагувати та скорочувати тексти. Передрук матеріалів дозволяється з посиланням на газету. Наша  адреса: 47320,  с. Великі  Вікнини,  р-н  Збаразький,  обл. Тернопільська, т.  33-3-14 (0675805613)