Година спілкування «Бережіть хліб змалечку»

Година спілкування

 

Тема: Бережи хліб змалечку (Напередодні днів пам'яті про жертви        

                                                     голодомору та політичних репресій)

Мета: розширювати знання дітей про історію виникнення хліба; розкрити  

           важливість та необхідність хліборобської праці; виховувати 

           бережливе ставлення до хліба, вміння його цінувати.

Оформлення дошки: плакат «Бережи хліб», прислів'я: «Хліб – усьому голова», «Сила від хліба, хліб – від землі», «Хліб – батько, вода – мати», зашифровані слова для гри «Поле чудес».

Епіграф заняття: З хлібом у нас зустрічають гостей,

                                 Хліб на весіллях цвіте в короваї.

                                 І кращих немає на світі вістей,

                                 Ніж – хліб уродився у рідному краї.

                                                                                    П. Воронько

Оформлення столу: на вишитому рушнику – ваза з колосками, пшенична хлібина з сіллю у сільничці, хлібець з висівками, булочки, дві скибки чорного хліба  масою 125г і 200г, поминальна свічка.

Хід заняття:

1. Сприймання та усвідомлення нових знань

Діти! Сьогодні наше виховне заняття присвячене Його Величності Хлібу. Прочитайте, якими словами величає хліб народ.

(Опрацювання змісту прислів’їв)

          Хліб супроводжує людину все життя: від народження до самої смерті, щодня. Прочитайте на дошці рядки з вірша П. Воронька.

(Опрацювання змісту вірша)

- У яких обрядах використовують хліб?                                                                                                   - Про які ще обряди чи події, пов’язані з хлібом ви ще знаєте?

          Зараз неможливо уявити життя без хліба. Але людство пам’ятає не один голодний рік. Тричі Україна переживала страшний голод. Найстрашнішими були 1932-1933 рр. За приблизними підрахунками від голоду у ці роки вмерло від 7 до 12 мільйонів жителів України. Запалимо на згадку про померлих поминальну свічку і вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

          Говорячи про хліб, як не згадати Велику Вітчизняну війну. У блокадному Ленінграді (зараз це місто Санкт-Петербург, друге за величиною місто Росії) хліб був найдорожчим скарбом. Добовий пайок службовцям становив 125 грамів чорного хліба, а робітникам – 200 грамів.

(Демонстрація заготовлених скибок хліба)

            Це був хліб, наполовину змішаний з папером, висівками, кукурудзою, пшоном. Як могла доросла людина наїстись таким шматочком хліба та ще й до знемоги працювати для перемоги цілих 900 днів і ночей, майже 3 роки?!

            А зараз з борошна виготовляють понад 800 видів хлібо-булочних виробів, здатних задовольнити найвишуканіший смак. Назвіть вироби з борошна.

(Учні називають найвідоміші вироби з борошна)

2. Поетична хвилинка     

            Хліб оспівують у піснях, звеличують у віршах. І ми теж хотіли б сьогодні  продекламувати вірші про хліб. Але написані власноруч. Проте ми ще початківці  у літературній справі. Отож, не судіть наші спроби надто суворо. 

(Свої власні вірші читають учні класу)

Хоменко Іван           З лану-до столу

                                        Ростити хліб людина вміє:

                                        Спочатку зерна в землю сіє.

                                        Дощик рясний те зерно поливає,

                        А колосочки ростуть – виростають.

                                        Вийдуть комбайни в поле косити.

                                        Потім потрібно зерно змолотити.

                                        Пекар усе доведе до путя:

                        Випече хліб. Ну, а хліб – це життя!

 

Хоменко Євген      Не лінуйся, а трудись!

                                         Хочеш гарний урожай, не лінуйся, а вставай!

                                         Хліб – усьому голова! Які ж мудрі ці слова.

                         Для діла треба роботящі руки, 

                                          Терпіння і знання науки.                                                                    

                                          Щоб хліб ростити, треба вчитись,

                                          Часу не гаяти і старанно трудитись.

 

Товстенко Богдан        Як з’являється хлібина ?

                                           Хліба достигають у золоті літа.

                                           Великі врожаї дають нам поля.

                                            Тут спіє колосся пшениці і жита –

                            Так щедро частує матуся-земля.

                                            Затихне гудіння на полі машин.

                                            Зерно з колосків потрапляє у млин.

                                             А пекар не спить – роботяща рука.

                                             Р-раз! Й в печі сидить паляниця м’яка.

                                             Хлібина рум'яниться і сміється.

                             Шкуринка у неї так смачно печеться.                                                                                                      

                                             І кажуть в народі такі ось слова:

            Що «Хліб – це життя, це – всьому голова».

              Діти! А кому ми завдячуємо золотим зерном у коморах? Білим пухким хлібом на столі? Кому ми повинні цілувати мозолисті натруджені руки, що не знають відпочинку ні вдень, ні вночі? Так, хліборобам. Дехто з наших маленьких поетів  хоче віддячити хліборобам своїми віршами. Пропонуємо їх до вашої уваги.

 

Чернітевич Анастасія           Роботящі руки

                                Дозріва колося пшениці і жита.

                                                 Золоте волосся у дівчини-літа.

          Хлібороб невтомний часу спать не має –

     Дивиться, як в полі хлібчик виростає.

                                                 Ну, а ти, дитино, хліб цінуй.

                                                 Хлібороба працю пошануй.

                                 Хлібчик на смітник не викидай,

                                                 Бережи сухар і коровай!

 

Староста Юрій                   Подяка за хліб

                                                 Ой, який цей хліб смачний:

                                                 І м’який, і запашний!

                                                 Пахне працею людей.

                                 Пахне він пекучим сонцем                                                                                                                           

                                 Та ще й жаром від печей.

                                 Спасибі всім трудівникам:

                                                 Трактористам, косарям,

                                                 Водіям і пекарям,

                      Сонцю ясному й землі за цей хліб на столі!

 

Зак Валерія                        Шануй хліб!

                                                 Мама хліб дала дитині.

                                                 Він смачний, пухкий, аж страх !

                                                 «Ти шануй його,– сказала,

                                                 Бо без нього жити – жах!

                                                 Хліб, дитино, – голова всього нашого життя.

                                                 Він – тяжка робота рук, що держалися за плуг.

                                                 Тож цінуй його,  шануй!

                                                 Й будеш жити – не сумуй!»

3. Гра «Поле чудес» Тема: «З історії виникнення хліба».

            Діти! А чи знаєте ви, що такі рідні слова  як «хліб», «пшениця» – не

 українські, а запозичені? Слово  «хліб» подарували нам готи – люди, що жили на межі Німеччини та Польщі. Ці та інші таємниці відкриє нам гра

«Поле чудес».

а) Відбір першої трійки гравців. Відгадування загадок.

• Ні чоловік, ні звір, а вуса має. (Ячмінь)

• Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Злаки)

• Б’ють мене ціпами, ріжуть мене ножами,                                                                                          За те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб)

б) Завдання першого туру.

            Пшеницю сіяли ще найдавніші люди. Слово  «пшениця» означає: товчене зерно, готове до вживання. А який народ дав рослині таку назву?

 

с л о в’ я н и

 

в) Відбір другої трійки гравців. Відгадування загадок.

• Де йшла сотня косарів – вийшло п’ять богатирів:

          Косять, в’яжуть, заодно, і молотять на зерно. (Комбайни)

• Не живий, а землю поре. (Плуг)

• Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.

          Перемеле золоте зеренце на пухке і біле борошенце. (Млин)

 

г) Завдання другого туру.

            Яка частина світу вважається прабатьківщиною пшениці?

А м е р и к а

 

д) Відбір третьої трійки гравців. Відгадування загадок.

• Із золотого – біле, із білого – рум’яний . (Борошно, хліб)

• Ходить в полі з краю в край,

          Ріже чорний коровай. (Трактор)

• Один – ллє, другий – п’є, третій – росте. (Дощ, земля, колосся)

е) Завдання третього туру.

            Ця рослина – родич пшениці. Його диких предків аж – 13. Але лише цю рослину вирощують люди.

 

ж и т о

 

є) Фінальна гра.

            Тут закрите слово – назва першого дерев’яного плуга.

 

с о х а

 

Вітання переможцю гри «Поле чудес».

4. Підсумок заняття

            Отже, діти, від сьогоднішнього дня перегляньте своє ставлення до хліба, до хліборобської праці. Бережіть цей найважливіший винахід людства. А закінчити я б хотіла напутніми словами, що лягли на папір, коли  готувалася  зустріч із вами:

 

Коренюк С. А.                       Золоті слова

                                 У вересні, як сонце ніжить ниви,

                                 Як плете сліпучих іскр він

                                 В ґрунт, вологий після крапель зливи,

                                 Хлібороб розсіює зерно.

                                 У земельці та мала зернина

                                 Відігрілась, соків напилась,

                                 І на осінь, як дрібна щетина,

                                 Над землею густо піднялась.

                                 Їй морозів лютих не боятись,

                                 Бо прикриється пухким сніжком,

                                 Щоб весною зелено буяти

                                 Молодим тоненьким колоском.

                                 Сонце обійме святу пшеничку,

                                 Приголубить ніжно, а між тим,

                                 Як дощик грибний проллє водичку,

                                 Стане колос ясно-золотим.

                                 В поле виїдуть тепер комбайни,

                                 Скосять, обмолотять урожай,

                                 Із зерна електромлин звичайний

                                 Борошна утне на коровай.

                                 Пекарі замісять біле тісто,

                                 Піч спече духмяний і смачний,

                                 І побачить тисячаголосе місто

                                 В магазинах хлібчик золотий.

                                 Запашну підсмажену шкорину

                                 Вріже дітям батькова рука.

                                 Скаже мати донечці чи сину:

                                «Пам’ятай, що хліб – усьому голова!»

                                Золоті слова промовить мати,

                                 Мудрі і прості, старі, як світ,

                                 Бо щоб добре жити, вдосталь мати,

                                 Діти! Перш за все цінуймо Хліб!

 

        Діти! Цінуйте хліб змалечку. І на все добре.