До розіграшу
залишилось:
14 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Інформаційний проект для учнів 3 класу "Книжка - добрий, мудрий друг!" (Захист у формі прес-конференції)

Про матеріал

Розкрити дітям значення книги в житті людини, ознайомити із процесом її виготовлення та історією друкування книги в Україні; розкривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книжки; формувати читацький інтерес; повторити правила поводження з книгою; покласти початок створенню власної збірки улюблених творів; виховува­ти бережливе ставлення до книги, бажання більше чи­тати.

Перегляд файлу

 

 

Інформаційний проект

      учнів 3 класу

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коряченко Л.В.

Миронівська ЗШ І-ІІ ст.

Світловодської РДА

 

 

 

Книжка – добрий, мудрий друг!

Інформаційний проект

3 клас

 

Навчальна мета та очікувані результати:

розкрити дітям значення книги в житті людини, ознайомити із  процесом її виготовлення та історією друкування книги в Україні;

повторити правила поводження з книгою;

☼ формувати читацький інтерес;

☼ покласти початок створенню власної збірки улюблених творів;

☼ вчити виступати перед аудиторією;

☼ формувати в молодших школярів життєві компетентності: уміння працювати з довідковою літературою, вибирати головне, використовувати засоби Інтернету;

☼ розвивати навички роботи в групі;

виховува­ти бережливе ставлення до книги, бажання більше чи­тати.

 

Тип проекту: груповий, короткотривалий.

 

Навчальні предмети: позакласне читання, енциклопедична година.

 

Склад учасників проекту: учні, бібліотекар, класовод, батьки, учитель музики.

 

Ключові питання:

• Що тобі відомо про процес виготовлення та історію друкування книги в Україні?                                                                                                                                                                                                         

 

Тематичні питання:

• Чому книгу називають мудрим, добрим другом людини?

• Хто першим в Україні надрукував книжку?

• Звідки до нас приходить книга?

 

Змістові питання:

     • Інформація про першу книгу.

     • Що таке бібліотека?

     • Поради читачеві.

     • Як користуватись книгою?

     • Прислів’я, загадки, приказки про книжку.

     • «Книжкова лікарня».

     • Створення власної бібліотеки.

 

Етапи роботи над проектом

І. Підготовчий етап.

Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту. 

У чому полягає задум?

Для чого це потрібно?

Дізнатися якомога більше про значення книги в житті людини

- Виховувати бережливе ставлення до книги, бажання більше чи­тати

 

II. Планування діяльності для досягнення поставленої мети

1. Відібрати, систематизувати та проаналізувати інформацію з теми для проведення уроку прес-конференції.

2. Звернутись за допомогою до дорослих.

3. Зберегти зібрану інформацію.

4. Обговорення та визначення ключових питань.

5. Визначення складу учасників.

6. Об'єднання учнів у творчі групи. Розподіл обов'язків між учасниками.

7. Визначення джерела потрібної інформації (бібліотека, батьки, Інтернет, консуль­тації з фахівцями).

8. Висловлення пропозицій щодо форми представ­лення результату (урок прес-конференція).

9. Індивідуальні та групові консультації дітям.

10. Звіт учасників про проведену роботу.

 

ІІІ. Виконання проекту (поділ на групи)

 

Завдання для груп

Групи

Завдання

І група

Збір інформації про першу книжку

ІІ група

Збір інформації про бібліотеку

ІІІ група

Структура книжки

IV група

Прислів’я, приказки, загадки про книгу

V група

Поради читачеві

 

ІV. Підбиття підсумків.

Захист проекту

Книжка – добрий, мудрий друг

(урок прес-конференція)

Мета. Розкрити дітям значення книги в житті людини, ознайомити із  процесом її виготовлення та історією друкування книги в Україні; розкривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книжки; формувати читацький інтерес; повторити правила поводження з книгою; покласти початок створенню власної збірки улюблених творів; виховува­ти бережливе ставлення до книги, бажання більше чи­тати.

 

Обладнання. Виставка дитячих малюнків, напис на дошку «Книжка – добрий, мудрий друг», 

Хід уроку

Оживе Україна,

Коли допоможемо книзі,

Всіх огорне вона задушевним теплом

Будуть люди міцніші незламної криці,

Не грошима багаті – вселюдським добром.

                               Н.П.Біла

 

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед…

                               Д.Павличко

І. Організаційна частина

Діти! У нас сьогодні ніби свято –

Гостей зібралося багато.

Ану ж на них ви подивіться,

Веселенько усміхніться.

Привітайтесь до гостей

І скажіть їм «Добрий день!».

А тепер тихенько поверніться,

Один одному всміхніться,

На урок старання не забудьте взяти,

Сядьте рівненько, будемо починати.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Мозковий штурм»

- Діти, як ви гадаєте, чи здавна люди мали книги ?

 

2. Вправа «Очікування»

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

   Сьогодні, діти, ми з вами на нашому уроці поговоримо про наших друзів та помічників – про книги. Проходитиме він  у вигляді прес-конференції «Книжка – добрий, мудрий друг!». Із поставлених журналістами запитань ви дізнаєтесь про процес створення книги, історію друкування перших книг в Україні, повторите правила користування книжками та підручниками. Спілкуватись будемо під девізом «Хочу все знати про книжку!».

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності

   Дуже  добре,  коли  у   людини  багато друзів. Поділишся з другом радістю -    її стане вдвічі більше, поділишся бідою її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. А у вас є друзі?

    Але сьогодні ми поведемо розмову про незвичай­ного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити вго­лос, але навчає нас розумним наукам, розповідає цікаві пригоди, про дива, про навколишній світ - близький і далекий, веде нас до Країни Знань.

   Я загадаю вам загадку, якщо ви її правильно відгадаєте, то зрозумієте, про якого друга йдеться, хто прийде сьогодні до вас у гості.

 Бачить — не бачить

 Чути - не чує.

Мовчки говорить,

 Дуже мудрує.     

      Часом захоче –

      Правди навчає.

      Іноді бреше,

      Всіх звеселяє.

 Люба розмово, —

 Будемо, діти,

 З нею довіку

 Жити - дружити .

      Хто ж то такая

      В світі щаслива,

      Мудра, правдива

      І жартівлива ?

 

Учні.

Книга.

 

Ведучий.

Правильно, книга.  Зустрічаймо нашого вірного друга.

(Виходить Книга)

Книга

     Завжди можу стати в пригоді,

     Моїх  порад вам не злічить.

     І кажуть про мене в народі:

         «Мовчить, а сто  дурнів навчить»

 

    Учні (вітають книгу)

1. В кожнім домі, в кожній хаті, -

У містах і на селі, -

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

 

2. Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

 

3. Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят!

 

4. Книгу зрозумілу,

Чесну, добру, смілу

І дівчатка й хлопчики –

Хочуть всі читать!

 

5. Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

 

6. Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

 

7. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі —

Стільки книг на землі!

 

 8. Є великі й малі,

 Є легкі та важкі,

 На полицях, в столі

 Наші друзі — книжки.

 

V. Вивчення нового матеріалу у формі прес-конференції

   «Журналісти» ставлять запитання, на кожне з яких відповідають спеціалісти.

 

Журналіст.

   Коли ж саме і де розпочалася «книжкова доба» людства?

Розповідає «вчений-археолог»

    Давним-давно на землі не було книжок, люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер. Писали на всьому. Далі люди почали писати загостреними паличками на мокрій глині, яку потім  сушили й випалювали на вогні. Але ж такі книги були незручними в користуванні. По-перше, як ви собі уявляєте, досить важкуваті, а по-друге, ненадійні, бо під час транспортування часто розбивалися.

   З часом навчилися робити зручні та легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Люди шукали недорогий матеріал, з якого можна було б робити книги, щоб вони були дешевими й простими. І таки знайшли.

   Це був папірус — болотяна рослина, густих заростей якої було багато вздовж африканських річок. Відтоді з'явилися на землі книги, а точніше сувої з папірусу. Писати на них з папірусу було зручно, але через кілька років папірус пересихав і руйнувався.

   В Україні писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки-пластини і висушували. Вони були білими. Писали на них грамоти і називали їх берестяними грамотами.

   Справжній папір, на якому ми з вами пишемо зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. А

це був досить важкий і тривалий процес — адже одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років.

 

Журналіст.

   Коли і ким був винайдений прилад для друкування?

Розповідає «історик»

  І от прийшла пора славним, віко­помним подіям. У XIII ст. в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося і сьогодні. В середині XV ст. в Німеччині запра­цював перший в Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Літери для друку виготовлялися з ме­талу. З літер складалися слова, цілі рядки, сторінки. І такі металеві літери слугували довго. До того ж верстат Гу­тенберга був механізований, що дуже прискорювало друкування книжок.

   Винахід Гутенберга дозволяв їх тиражувати, тобто видавати не один-два примірники, а дуже велику кількість! Це означало, що до читання книги, а отже до знань могло прилучатися чимало охочих пізнати грамоту.

   Відтоді друкарні з'являються в різних містах і країнах. Відомий біло­руський просвітитель і перекладач Франциск Скорина організовує дру­кування книжок у Празі і Вільнюсі.

 

Журналіст.

   А що вам відомо про українського першодрукаря?

Розповідає «музеєзнавець»

   29 квітня 1563 року чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання першої да­тованої російської друкованої книги — «Апостол». Тепер уже не писець виводив від руки, а майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка. Потім металеві рядки складав у сторінку і вставляв до спеціальної рамки. Помічник Федорова Мстиславець ніс рамку з рядками майбутньої книги до друкарського верстата. Змастивши чорною фарбою шрифт тексту, він клав на нього аркуш чис­того паперу і міцно притискав його пресом. Сторінку віддруковано!

   Згодом І.Федоров переїздить до Львова, де продовжує свою бла­годійну справу. За своє життя І.Федо­ров видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший слов'янський «Буквар»), але його робота й досі з вдячністю згадується усіма.

   Сам Іван Федоров говорив: «Маю я замість плуга знаряддя для майстерності рук своїх, замість житніх зерен пови­нен я духовне насіння розсівати по світі і всім роздава­ти належну їм духовну поживу». Не­дарма на могилі першодрукаря у Львові написано: «Друкар книг, перед тим небачених».

   Ось така коротка історія появи книги! Але про це докладно можна дізна­тися з інших книг.

   Є в столиці України два музеї — це Київський музей книги та книгодру­кування (розташований на території Києво-Печерської лаври) і Музей літератури, що знаходиться на вулиці Богдана Хмельницького.

 

Учень.

Книжка - добрий, мудрий друг.

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини,

Хто нам написав «Кобзар».

І який де правив цар,

З чого зроблено намисто.

Чим славетне наше місто .

 

Учениця.

Все про звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу.

Вперше хто знімав кіно

Де, коли з'явилось скло,

Хто відкрив яку країну,

І про неньку - Україну,

Хто прославився в віках,

Де живе тварина, птах.

 

Журналіст.

   А хто знає звідки до нас прийшла книга?

        Розповідає «паперотворець»

   Книжки друкують на папері. А папір виготовля­ють із дерева. Наша             країна багата лісами, але це не означає, що їх можна знищувати. Є спеціальні служби, які стежать за тим, щоб дерева не вирубували більше, ніж передбачено нормами. Віками стояв могутній ліс. Прийшли люди, приїхали машини, почали за­готовляти ліс — спилювати електричними пилами дерева, обріза­ти великі та малі гілки, складати колоди на машини та вивозити їх на  лісопильню.

              На лісопильні є верстати, які розпилюють коло­ди на бруски,            корообдиральна машина здирає з них кору, а інша машина рубає бруски на тріски.

              Тріски потрапляють на целюлозно-паперовий комбінат. Там є такі машини, які очищують, відбілюють, перемелюють тріски на паперову кашку. Одна машина трясе тріску, аби волокна пере­плелись, друга — віджимає з паперу воду й передає іншій! Третя машина прасує папір між гарячими валиками, щоб той був зов­сім сухий і гладенький. Четверта - готовий папір накручує на котушку й утворює великий рулон.

              Потім папір потрапляє до друкарні. Крім па­перу, до друкарні           привозять фарби та клей із хімічного заводу, а також нитки а текстильної фабрики. Пройшовши складні опе­рації друкування та збирання, новенька цікава книжка потрапляє нарешті до читача.

 

Журналіст.

   А можливо, діти, ви знаєте структуру книжки?

Розповідають «діти-виробники» на головах у яких паперові стрічки з написами складових частин книги.

 

Палітурка

Я – обкладинка, або палітурка,

Пречудова у мене «фігурка»,

Корінець мене зшиває,

Про це кожен учень знає.

Книгу стійко захищаю.

А ще автора та назву

На собі я завжди маю.

 

Титульна сторінка

Я титульною називаюся,

До читача першою озиваюся:

Назву автора ще раз ім’я,

Розповім, де народилася я:

Де і коли мене набирали,

Звідки до читачів відправляли.

 

Книжковий блок

Книжку з окремих блоків складають,

Потім їх склеюють чи зшивають.

Кожен блок містить 16 сторінок …

Можуть й ілюстрації містити,

Щоб читачу догодити.

 

 

Довідкова частина

А я довідкова частина,

Щоб про книжку знала людина …

Хочу – стану на початку,

А захочу – і в кінці.

Анотація першою виступає,

За нею передмова поспішає.

Ну а зміст вам завжди покаже,

Що читати, цікаво підкаже.

 

Журналіст.

   А що ви знаєте про книжковий дім – бібліотеку?

Відповідає «бібліотекознавець»

   З певністю можна сказати, що книжка ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: «Розум без книг, як птиці без крил. Як і вона злетіти не зможе, так і ро­зум не удосконалюється без книг».

   Київський князь Володимир Святославович (жив він тисячу років тому) відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, роз­множували книги. А в часи князівства Ярослава Мудрого у Києві при Софіївському соборі засновується перша у Київській Русі бібліотека.    Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Потім з Києва книги пот­рапляли до інших міст. А варто нага­дати, що коштували тоді книги дуже дорого. Виготовлялися вони з перга­менту. А ще ж палітурка! Її оздоблю­вали коштовним камінням, золотом, сріблом. Тому й не дивно, що до полиці книгу частенько прикріплювали ланцюгом.

   З «Повісті минулих літ» — нашого славного літопису — ми дізнаємось: «Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скоро­писців багато, і перекладали вони з грецького на слов'янське письмо. На­писали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають ба­гату поживу...

   Велика-бо користь від навчання книжного. Книги — мов ріки, які на­повнюють собою увесь світ; це — джерело мудрості, в книгах — бездон­на глибина. Ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі, в книгах — світло мудрості... І якщо старанно пошукати в книгах муд­рості, то знайдеш велику втіху і ко­ристь для своєї душі».

   Жаль, ой як жаль, що книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році доля їх невідома. Є припущення, що кия­ни надійно заховали від ворогів цей безцінний скарб. Де саме? Поки що невідомо.

   Про бібліотеку, засновану в далеко­му XI ст., нам нагадує пам'ятний знак, встановлений на території за­повідника «Софіївський музей». На камені зображено Ярослава з книж­кою в руках і викарбувано рядки з літопису: «Року 5545 (1037) Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей. Велика ж бо користь  людині   від учення книжного».

    Археологи розкопали бібліотеку, в якій зберігалося близько 20 тисяч глиняних плиток. Це була бібліотека царя Асірії Аштур-Баніпала.

 

   Бібліотекар. Слово «бібліотека» грецького походження, а перекладається воно так: бібліо – книга, тека – зберігання, тобто місце для зберігання книг. У нашій шкільній бібліотеці багато різних книг (розповідає про фонд бібліотеки, демонструє книжкову виставку).

   "Книга - маленьке віконце, а через нього увесь світ видно" - це вислів відомого педагога, письмен­ника В.О.Сухомлинського.

   Безмежна сила книги! Без неї людина сліпа. Книга відкриває перед людьми великий світ. Про­тягом усього життя ми звертаємося до неї.

Згадайте першу казку, яку вам розповідала мама чи бабуся, свої улюблені казки, коли ви, зовсім маленькі, не вміли ще як слід розмовляти, а вже роздивлялися малюнки, щось уявляючи, фантазуючи.

   І коли ви вивчили літери, навчилися з них склада­ти слова, а зі слів - речення, ви самі стали читачами.

   З дитячих років книжка допомагає зрозуміти світ, що вас оточує. Вона відкриває вам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книжка — помічник у навчанні та вихованні, вона збагатить знаннями, зміцнить волю, пробудить мрію. Книжок у нас багато, ще й з такими барвистими малюнками! Розкриєш одну з них - опинишся у далекій казковій країні, у якій живуть велетні, веселі маленькі чоловічки або твої ровесники.

   Книга – мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує вам про незвичайні пригоди і подорожі, про різні дива, про навколишній світ.

   Дорогі читачі! Задумай­тесь, яке місце у вашому житті займає хороша книжка, як її треба берегти і шанувати. Герої наших улюблених книжок поруч з нами. Вони дуже різні: розумні, хоробрі та сміливі. Вони завжди ведуть нас за собою. І так буде весь час: і дорослими станете, а з вами назавжди залишаться ваші друзі — герої улюблених книг.

   Людство навіть пам'ятники поставило своїм улюбленим героям. В США стоять на п'єдес­талі два хлопчики — ви знаєте їх! Це Том Сойєр та Гек Фінн. А у Франції ви можете побачити пам'ятник сміливому д'Артаньяну, герою «Трьох мушкетерів». В Італії на вас чекає   довгоносий   Піноккіо-старший брат Буратіно. А в Данії, у Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка, героїня казки Г.-Х. Андерсена. Герої улюбле­них книг надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими. Бережіть же книги, не псуйте їх — вони ваші вірні друзі!

 

Нагороджує кращих читачів шкільної  біб­ліотеки грамотами та ознайомлює дітей із заповідями читача. А батькам дає рекомендації щодо читацького інтересу у дітей.

 

  1. Пам`ятай, що читання – одна з найважливіших,

найпотрібніших, найсерйозніших робіт, не «між іншим».

  1. Навчися користуватися змістом.
  2. Хоча б одну з читаних тобою останнім часом книг –

читай з закладкою, помітками олівцем, повертайся

іноді до прочитаного.

  1. Закриваючи книгу ( навіть прочитавши тільки частину

її ), подумай, що запам`яталось, схвилювало, налякало,

утішило, вразило, здивувало.

  1. Не залишай книгу недочитаною без серйозних причин.
  2. Постарайся самостійно розібратися у всьому, пояснення

незрозумілих слів шукай у тлумачних словниках.

  1. Книга добре і надовго запам`ятовується, якщо її

зміст розповісти другові, батькам.

 

Рекомендації батькам

щодо розвитку читацького інтересу у дітей

1. Прищеплюйте дитині інтерес до читання з раннього ди­тинства.

2. Купуючи книги, вибирайте яскраві по оформленню і цікаві за змістом.

3. Систематично читайте дитині. Це сформує у неї звичку щоденного спілкування із книгою.

4. Обговорюйте в родині прочитану дитячу книгу.

5. Розповідайте дитині про автора прочитаної книги.

6. Якщо ви читаєте дитині книгу, прагніть перервати чи­тання на самому захоплюючому епізоді.

7. Пригадуючи із дитиною зміст прочитаного, навмисно його спотворюйте, щоб перевірити, як вона запам'ята­ла текст.

8. Радьте своїй дитині книги свого дитинства, діліться своїми дитячими враженнями від читання тієї або ін­шої книги, співставляйте ваші та її враження.

9. Влаштовуйте вдома дискусії щодо прочитаних книг.

10. Купуйте по можливості, книги авторів, що подобають­ся дитині, оформляйте її особисту бібліотеку.

11. Виховуйте дбайливе ставлення до книги, демонструю­чи книжні реліквії своєї сім'ї.

12. Даруйте дитині книги із дарчим надписом, теплими побажаннями. Через роки це стане їй щасливим нага­дуванням про рідний дім, і близьких людей.

              Цікаво знати що:

              Із часів книгодрукування у світі вийшло понад п'ятдесяти мільйонів назв книг, брошур, журналів. Недарма кажуть: «Море книг, гори книжок». Книжки різні не тільки за змістом, а й за розміром.    Найбільша книжка, надрукована 1832 року, збері­гається в Лондоні. Вона має назву «Пантеон англійських героїв». Розмір книги складає п'ятсот сімдесят сантиметрів завдовжки і триста сімдесят завширшки, розмір літер – п'ятнадцять сантиметрів. Найменша книжка – «Мурашки», надрукована в Японії 1980 року, її розмір – чотирнадцять міліметрів завдовжки і одинадцять завширшки.

 

Журналіст.

   А можливо, діти, ви знаєте  «Правила поводження і користування книгою»

   Відповідають «діти-актори»

Інсценівка

Заєць.

   Ой, що це? Хто це? Краще заховаюсь, а то зуби торох­тять з переляку і хвостик дрижить (Хапається за кущ) .

Книга.

   Не бійся. Зайчику! Я — книга, тільки дуже хвора. Ох, як боляче моїм сторіночкам! Зовсім сили нема. Навіть хо­дити не можу (плаче). Допоможи мені, зайчику!

Заєць (вибігає з - за кущів, підтримує Книгу).

   Бідолашна! Хто ж тебе так покалічив? Може, ти з Вед­медиком зустрілась, чи в лапи до Вовка потрапила? Ти ж була така гарна, охайна, усім дітям дарувала радість.

Книга.

   Так, тепер я на себе не схожа. Це Васько - замазура мене подер. Ох, як він наді мною знущався. Обмальовував, загинав сторінки, не обгортав. Я ледве втекла від нього, а куди тепер іти  -  не знаю.

Заєць.

   Не сумуй, Книжечко! Ми щось придумаємо. А ось і Синичка летить. Вона всюди літає, все бачить, все знає. Мо­же, вона нам допоможе. Синичко, тут Книжечка у біду потрапила, від злого нечупари утекла. Ти, часом, не знаєш, як їй можна допомогти?

Синичка.

   Цінь-цінь. Знаю! Давай-но, Зайчику, відведемо її до книжкової лікарні.  Там їй нададуть першу медичну допомогу.

Заєць.

   Як же я сам не здогадався! Адже і в школі, і в бібліотеці працюють такі лікарі, і там охоче допоможуть кожній книзі. До­рога Книжечко, ходімо, спирайся на ме­не.

(Йдуть, зупиняються перед будинком з написом «Книжкова лікарня»)

Заєць.

   Добрий день! Вибачте, ви хто?

Лікар.

Я лікар книжковий, я книги лікую,

Я хворі сторіночки їм ремонтую.

Мої пацієнти - брудні і з дірками.

Кому з вас погано, ходімо із нами!

Я дам вам сорочку з паперу та клею.

Щоб книгу зцілити — в лікарні усе є.

Заєць.

   Я привів до вас хвору книгу, вилікуйте її, будь ласка.

Лікар.

   Шановна Книго, присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?

Книга.

   Скрізь болить.

Лікар.

   Як же ви дійшли до такого стану?

Книга.

Ой, лікарю, як соромно мені —

Обкладинки немає, лиш сторінки одні.

Обкладинку подер лихий господар мій,

Від холоду дрижать самотні сторінки!

Лікар.

   Яке неподобство! Так поводитися з книгою — це зло­чин. Підніміть свій аркушик. Так - так. Що це за пляма?

(Знімає брудні сторінки. Лікує книгу).

Книга

   Це Васько - замазура, у якого я жила, так мене понівечив. Діти, я хочу звернутися до кожного хлопчика, до кожної дівчинки.

Я - Книга , товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

То ж, друже, будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви, не ображай.

І пальці, прошу, ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки.

Я, друже, твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук!

 

Вчитель.

   Діти, запам ’ятайте звернення книжечки і ніколи не об­ражайте її. Давайте пригадаємо з вами правила користування книгами.

1. Книгу не можна брати брудними руками.

2. Під час читання на книгу не можна ставити лікті.

3. Не можна класти книгу розгорнутими сторінками донизу.

4. На книгах не можна писати, малювати, вирізати з неї ілюстрації.

5. Якщо хочеш відмітити сторінку, де ти зупинився під час читання, користуйся закладкою, не загинай сторінки книги.

6. Книгу треба одягти — обгорнути.

7. Розірвану книжку підклей.

8. Зберігай книжки в шафі чи на полиці.

 

Журналіст.

   А можливо ви ще й вірші знаєте про книги?

Відповідають «поети»

 

Соняшник

Дівчинка книжку читала

І соняшника прохала,

Може, так жартувала:

— Посвіти мені, посвіти. —

А соняшник мовив:

— Ну, що ти?!

Не мав би я вже роботи,

Щоб свої золотисті соти

На дрібниці перевести!... —

Соняшник дивився на Сонце,

Дуже довго дивився на Сонце,

І здалося йому, що Сонце —

Квітка така ж, як він...

Втім, вийшла дівчинка з хати

І стала Сонце прохати:

— Зайди до нашої хати,

Перепочить у путі! —

Сонце зайшло. І раптом

Все навкруги померкло,

Тільки вікно хатини

Сяяло в темноті.

Соняшник здивувався:

Засоромлено пооглядався

І до вікна підкрався.

І що ж він побачив? Дива!

Дівчинка книжку читає,

А Сонце перегортає

Сторінки й світло вливає

В літери та в слова.

                          Дмитро Павличко

Буває книгам лячно

Скільки книг в оцій книгарні!

Книги різні,

Дуже гарні.

От краса, якби ти зміг

Прочитати, друже, їх!

Покупці стоять юрбою,

Шарудять по сторінках...

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою  

І тріпочеш у руках?

Лячно книгам:

Хто їх купить?

Раптом купить,

Хто не любить?

Той у книжку, — от порода! —

 Запихає бутерброда...

Той, — чи є бруднулі гірші? —

Залива чорнилом вірші...

Бідні ви, прозаїки.

Бідні ви, поети!

Невідомо, у які

Попадем лабети...

Недарма на продажі

Книги ледь зажурені:

Хоч би не потрапити

В руки мацапурині.

                     Тетяна Волгіна

Я бібліотекар

За моїм вікном ростуть

Кедри і смереки.

Гарне місце влітку тут

Для бібліотеки.

Я полиці змайстрував

Для книжок, журналів,

Щоб читали їх усі

Діти в зелен залі.

І тепер у ранній час

Чи в обідню спеку

Йдуть до мене читачі

У бібліотеку.

Люблять загадки, вірші

Василько і Таня.

Павлик просить лиш казки

Та оповідання.

Йдуть до мене читачі

Зблизька і здалека.

Жду їх радісно завжди:

Я ж — бібліотекар!

                          Степан Жупанин

 

Тиждень книжки!

«Тиждень книжки!» — зазвучало

Серед міста, як сигнал.

 За годину місто стало

Як один читальний зал.

Всі читають урочисто —

І безвусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті,   

Стільки в місті й читачів.

У тролейбусах читають,

Щось мугикають під ніс.

Сторінки перегортають

Під ритмічний стук коліс.

Лиш з малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати,

їх ніяк не відірвати!

За той тиждень розмаїті

Полюбились так книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки.

                  Оксана Сенатович

Пісенька юних читачів

В кожнім домі, в кожній хаті —

У містах і на селі, —

Хто навчився вже читати.

Має книжку на столі.

Дружба з книгою — це свято.

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

Все ми в книзі знайдемо.

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної подруги малят!

Книгу зрозумілую,

Чесну, добру, сміливу

І дівчатка, й хлопчики —

Хочуть всі читать!

І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читать,

Ледь колисочку покине —

Просить книжку показать.

Книги дружать з дітворою, 

Полюби їх у житті -

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

                   Сергій Михалков

 

...Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

                     Тарас Шевченко

 

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

 

Бачить — не бачить,

Чути — не чує.

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче —

Правди навчає,

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова, —

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити — дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали.

Стану в пригоді:

Річ коротенька —

Книжка, та й годі.

Леонід Глібов

 

Журналіст.

   А чи існує народна мудрість про книги?

Відповідають «народознавці»

   Український народ здавна поважав книгу - це невичерпне джерело знань, і склав про неї багато прислів'їв і приказок В них звучить народна мудрість.

Книги — ключ до знань.

Золото добувають із землі, а знання — з книжок.

З ручаїв —   ріки, з книжок — знання.

Книга — міст у світ знань.

Розум без книги, що птах без крил.

З книгою подружишся, розуму на­берешся.

Книги читати — усе знати.

Книга для розуму, що теплий до­щик для посівів.

Одна книга тисячі людей навчає.

Книга для дітей, що волога для полів.

Книга не пряник, а дітей до себе манить.

Книгу читають не очима, а розу­мом.

Книга корисна, коли її читають.

Без хліба легше прожити, ніж без книги.

Книга — світ, книга — серцю привіт.

Дім без книги — день без сонця.

Хороша книга яскравіша за зірку.

Книгу читай, розуму набирай.

Знання — сонце, книга — вікно.

У домі без книги, як без вікон, темно.

З книгою жити — з добром дру­жити.

Кому книга — розвага, а кому — навчання.

Нема розумного сусіда — з книгою поговори.

Книга — твій друг, без неї, як без рук.

У Землі супутник — Місяць, у лю­дини — книга.

Книга добру навчить, від дурного відверне.

Хороша книга — свято.

Весела книжка — твоя радість.

День без книги — що обід без хліба.

Книга — дзеркало життя.

Книга мала, та серцю люба.

Книга подібна воді — дорогу проб'є усюди.

Молодому книга — крила, старому — кийок.

Книгу прочитав — на крилах політав.

Письменному книжка в руки.

 

Журналіст.

   А чи існують загадки про книги?

Відповідають «загадкарі»

Біла рілля, чорне насіння.

Хто вміє, той і розуміє,

Хто його знає, той і позбирає.

 

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а навчає.

 

Снігові поля, чорні граки.

Хочеш розумним бути – бери та вчи.

 

Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

 

Хто мовчить, а всіх людей вчить.

 

На базарі не знайти,

На вагах не зважити.

 

Язика не має, а всіх навчає.

 

Дивишся – чистенька,

Погладиш – гладенька,

А читати станеш – спіткнешся.

 

Хто говорить мовчки?

 

  По білому полі чорним маком сіє.

 

Дуже потрібна всім –

І дорослим і малим,

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

 

Кожний, скільки хоче – бере, а все лишається.

 

Без душі, без тіла, за сто миль злетіла.

 

На базарі не знайти,

На вагах не зважити.

 

 

 

Вчитель.

   «У цих книжках, що стоять на полицях у бібліотеці, живі і безсмертні корені народу», - писав В.О.Сухомлинський. Шануйте, бережіть, любіть книжки. І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть через них до вас. Читайте. Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не почитали хоча б однієї сторінки.

   Бережіть книжки, не рвіть їх і неодмінно збирайте макулатуру — з неї виготовляють папір для нових книжок!

Нагороджує батьків подяками.

 

 

Шановні батьки!

    Ваша дитина на огляді знань з читання показала відмінні знання . Цим підтвердила, що книжка у вашому домі стала справжнім другом . З маминою колискою, бабусиною казкою передавали секрети народної мудрості, знайомили з традиціями минулих поколінь .

    Все це стверджувало в вашій дитині Людину .

    Будьте завжди найближчим другом школі, мудрим порадником своїм дітям.

    Тільки спільними діями школи, сім`ї і громадськості можна виховати справжнього  громадянина нашої України .

                                   Перша вчителька

Вчитель.

  1. Саморефлексія «Як я працював (працювала) на уроці прес-конференції?
  2. Чи справдилися ваші очікування від сьогоднішньої прес-конференції?

- І мої очікування справдились, бо ви всі гарно і наполегливо працювали. У ваших оченятах горіли вогники творчості. Дякую вам за співпрацю!

 

Література:

1. О.Онопрієнко «Метод проектів у початковій школі». Київ «Шкільний світ» 2007

2. Сторінки Інтернету

3. Вірші українських письменників

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
27 січня
Переглядів
777
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку