Інтегрований урок у 5 класі
( українська мова, українознавство)
Узагальнення вивченого з теми
«Лексикологія»
Мета: закріпити й узагальнити здобуті учнями знання з даної теми; формувати вміння використовувати в мові слова з переносним значенням, розрізняти різні групи слів за значенням; усвідомити значення календарно-обрядового циклу українців як пам'яті тисячоліть ; виховувати пошану до свого народу та його творчості.
Обладнання: тлумачні словники, словники синонімів, словники антонімів, роздавальний матеріал (за змістом вірша), книжка «Скарбниця народної мудрості».
Тип уроку: урок узагальнення набутих компетентностей.
Форма уроку: урок-гра.
Хід уроку
«Пишатися славою своїх
пращурів не тільки можна,
але й треба; неповага до
неї є соромлива легкодухість.»
О. Пушкін.
Вступне слово вчителя. Робота з епіграфом (виразне читання).
Діти, видатний поет О. Пушкін закликав нас пишатися досягненнями своїх славних предків. Адже українці –одна з найдавніших націй у світі, вони мають багаті і своєрідні звичаї і традиції. А кожний з нас є спадкоємцем великої скарбниці народної культури. Тому, як завжди, будьмо уважними до порад митця.
Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Учні зачитують твори на тему: «Ой весна-красна» (зі словами в переносному значенні, прислів’ями, різними групами слів за значенням).
Бесіда з учнями
Виступ 1-гоучня-«народознавця»
У давнину слов’яни по-особливому опоетизовували весну, яка приносила після суворої зими , нестатків і голоду довгождане тепло, надію на врожай. Справжній прихід весни пов’язувався зі святом Явдохи (14 березня). До цього дня випікали обрядове печиво, веснянки. Дівчата й хлопці брали їх у долоні і з простягнутими руками йшли на край села – до левади, щоб закликати в гості весну-красну.
Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми з вами повторимо все вивчене з теми «Лексикологія», виконуючи цікаві ігрові завдання, у такий спосіб узагальнимо здобуті знання й підготуємось до успішного написання контрольної роботи.
Гра «Весняні слова»
Гра «П’ятий зайвий”
Гра «Я- лексиколог»
Слово вчителя.
Отже, все в природі взаємопов’язане: із приходом весни пробуджується природа, яскравіше світить сонечко, довшають дні, прилітають перелітні птахи.
Виступ 2-го учня-«народознавця»
У народі вважається першою ознакою весни свист байбака-великого гризуна, який живе в степу в норі. Люди на свято Явдохи виходили в степ, щоб почути голос живого провісника. «Просвистів байбак,- казали в народі,- ховай у затінок сіряк!»
байбак,- казали в народі,- ховай у затінок сіряк!» Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок- найперших перелітних птахів. Зачувши її спів, кожен згадував давню приповідку: «Як звеселилася вівсянка, то покинь сани- візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!».
Слово вчителя.
А які народні прикмети чи прислів’я , пов’язані з приходом весни, ви можете пригадати?
Гра «Хто більше?»
У класі три ряди- це три команди. Почергово кожен учасник команди підходить до дошки і записує пригадане прислів’я чи прикмету про весну. Виграє та команда, яка запише найбільше висловів.
( Орієнтовні відповіді)
I команда.
Весна ледачого не любить.
Весна гарна квітами, людина характером.
У березні кожух і без ґудзиків теплий.
Март всіх місяців варт.
Перелітні птахи летять зграями- на дружну весну.
II команда.
Весняний день рік годує.
Проспиш весною- заплачеш зимою.
Вночі марець тріщить, а вдень плющить.
Ранній грім у березні- чекай повернення морозів.
Квітневий день рік годує.
Вночі марець тріщить, а вдень плющить.
Ранній грім у березні - чекай повернення морозів.
III команда
Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
Ранній приліт жайворонків- на теплу весну.
Ранній обліт бджіл- на красну весну.
Перед потеплінням навіть у мороз шиби «плачуть».
Пізня весна- ознака того, що влітку переважатиме холодна погода.
Колективна робота з текстом.
Вибіркове письмо
Завдання: прочитати виразно текст, виписати синоніми до слова «березень», які були поширені серед українців.
«Сухий», «прощальник», «капельник»- це назви першого весняного місяця, які були поширені на території України. Довгий час березень називали «мартом» (від імені бога війни Марса, який, виявляється, був ще й символом весни), гуцули казали на свій лад- «марець». Слово «березень» і «березоль» символізує давній промисел- заготівлю березової золи та кори. У березні починали заготовляти традиційний напій – березовий сік.
Гра «Я- поет»
Весна- це й свого роду мрія- мрія про краще майбутнє… У вас у кожного на парті є аркуші з рядками вірша Д. Павличка «Мрія». Вам потрібно записати вірш, добираючи серед синонімів із дужок такі слова, які б забезпечили б перехресне римування рядків.
Як виросту, збудую (дім, будинок, хату).
На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикриплю).
А там я поселю (крилату, летючу, літаючу)
Лелечу, клекітну (родину, сім’ю, пару).
Нехай розводиться (селиться, гніздиться)
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),
Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається),
Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).
Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень.
«Рефлексивний ланцюжок». Продовжіть речення.
Я дізнався…
Я навчився…
Мені сподобалося…
Я зрозумів, що можу…
Мене надихнуло...
Домашнє завдання. Написати казку про різні групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми.