Календарне планування з фізичної культури для учнів 8 класу на І та ІІ семестр
Календарне планування складено з 3-х модулів : футбол, баскетбол та волейбол. Вказано зміст навчального матеріалу,очікувані результати навчально - пізнавальної діяльності учнів. Розроблений матеріал теоретико - методичний знань та орієнтовні навчальні нормативи для оцінювання розвитку фізичних якостей.
Розглянуто на засіданні « Затверджую»
педагогічної ради Директор закладу
Протокол № _________
від
Календарне планування
складено за навчальною Програмою «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи», яка розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти.
( оновлено за автором Т. Ю.Круцевич.)
8 клас
Вчитель
фізичної культури
Кривошея Тетяна Григорівна
2018 -2019 н.р.
8 клас
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць |
Зміст навчального матеріалу |
|
Теоретико-методичні знання |
|
|
Знаннєвий компонент Учень, учениця: наводить приклади визначних спортивних досягнень олімпійців; характеризує цінності олімпізму, називає: ознаки обмороження, опіків та профілактику їх попередження; правила загартування холодовими та тепловими процедурами; Ціннісний компонент пояснює значення занять фізичною культурою та спортом для підтримання розумової працездатності; характеризує засоби та методи розвитку швидкісно-силових якостей; Діяльнісний компонент дотримується правил безпеки на уроках і під час позаурочних фізкультурних занять |
Визначні спортивні досягнення олімпійців.
Основні цінності олімпізму. Правила загартування холодовими та тепловими процедурами. Допомога при обмороженнях та опіках. Значення занять фізичною культурою та спортом для підтримання розумової працездатності. Засоби розвитку швидкісно-силових якостей та методи контролю. Правила безпеки на уроках і під час позаурочних фізкультурних занять |
|
Загальна фізична підготовка |
|
|
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень, учениця: виконує: повороти в русі наліво, направо, команду «Прямо!», організовувальні вправи; різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи в русі, в парах, у трійках, без предмета, з предметами (набивними м’ячами, гантелями, гімнастичними лавами, джгутами); вправи для формування постави та запобігання плоскостопості; повторний біг на відрізках 15–30 м, прискорення до 20 м з різних вихідних положень; біг зі зміною швидкості і напрямку за сигналом; виконує: різновиди стрибків із завданнями; стрибки з поворотами, через різноманітні предмети; метання м’яча в ціль; акробатичні вправи; вправи на підвищеній опорі; подолання смуги перешкод, «човниковий» біг 4×9 м; естафети, що складаються із комбінованих вправ; рівномірний біг до 1500 м; чергування бігу та ходьби на дистанції до 1700 м; стрибки через скакалку; згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування у висі та у висі лежачи на перекладині; присідання на одній та двох ногах; пересування в упорі на руках; вправи з гантелями, гумовими джгутами; вправи з широкою амплітудою рухів руками і ногами; махові рухи; активні та пасивні нахили; відведення ніг та рук за допомогою партнер(а/-ки); вправи на розтягування; вправи з гімнастичною палицею або скакалкою, складеною вчетверо; стрибки на одній та двох ногах у довжину та висоту; перестрибування через перешкоди, відштовхуючись однією та двома ногами; вистрибування з присіду; кидки і ловіння набивного м’яча (1 кг) в парах; кидки набивного м’яча (1 кг) різними способами; |
Стройові вправи
ходьба; біг; стрибки; загальнорозвивальні вправи;
вправи для формування постави;
вправи для розвитку швидкості;
вправи для розвитку спритності;
вправи для розвитку витривалості;
вправи для розвитку сили;
вправи для розвитку гнучкості;
вправи для розвитку швидкісно-силових якостей
|
|
Діяльнісний компонент бере участь у спортивних іграх; дотримується правил безпеки на уроках і під час позаурочних фізкультурних занять |
Спортивні ігри
|
Орієнтовні навчальні нормативи для оцінювання розвитку фізичних якостей
8 клас
|
Показники фізичних якостей |
Рівень компетентності |
||||
|
низький |
середній |
достатній |
високий |
||
|
Швидкість: біг 30 м (с) |
Хл. |
Більше 6,2 |
6,2 |
5,8 |
5,2 |
|
Дівч. |
Більше 6,7 |
6,7 |
6,2 |
5,6 |
|
|
Витривалість: рівномірний біг (хв.с) |
Хл. 1500 м |
Більше 8.00 |
8.00 |
7.20 |
6.50 |
|
Дівч. 1000 м |
Більше 6.00 |
6.00 |
5.30 |
5.10 |
|
|
Гнучкість: нахил тулуба вперед із положення сидячи (см) |
Хл. |
До 2 |
2 |
5 |
8 |
|
Дівч. |
До 8 |
8 |
10 |
13 |
|
|
Сила: підтягування (кількість разів) |
Хл. у висі |
До 3 |
3 |
6 |
8 |
|
Дівч. у висі лежачи |
До 5 |
5 |
12 |
16 |
|
|
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів) |
Хл. від підлоги |
До 10 |
10 |
15 |
20 |
|
Дівч. від лави |
До 7 |
7 |
10 |
13 |
|
|
Спритність: човниковий біг 4×9 м (с) |
Хл. |
12,1 |
11,6 |
11,0 |
10,4 |
|
Дівч. |
13,1 |
12,6 |
12,0 |
11,5 |
|
|
Швидкісно-силові: стрибок у довжину з місця (см) |
Хл. |
До 150 |
150 |
170 |
185 |
|
Дівч. |
До 130 |
130 |
145 |
165 |
|
|
Метання малого м’яча на дальність (м) |
Хл. |
До 23 |
23 |
30 |
36 |
|
Дівч. |
До 15 |
15 |
18 |
22 |
|
|
Піднімання тулуба в сід за 30 с (кількість разів) |
Хл. |
До 13 |
13 |
19 |
24 |
|
Дівч. |
До 12 |
12 |
18 |
23 |
|
Баскетбол
|
4 рік вивчення |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць |
Зміст навчального матеріалу |
|
Теоретичні відомості |
|
|
Знаннєвий компонент Учень, учениця: характеризує спеціальну фізичну підготовку баскетболіста; швидкісно-силові якості, спритність; застосовує правила під час навчальної гри; Ціннісний компонент дотримується правил безпеки під час занять баскетболом |
Спеціальна фізична підготовка баскетболіста. Методика розвитку швидкісно-силових якостей, спритності. Правила гри Поведінка під час змагань Правила безпеки під час занять баскетболом |
|
Спеціальна фізична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця:
виконує: прискорення з різних вихідних положень на 5, 10, 15, 20 м; «човниковий» біг 4 серійні стрибки поштовхом однієї та двох ніг з діставанням високих предметів; вправи з обтяженнями, набивними м’ячами; естафети; вправи для розвитку сили м’язів тулуба, плечового пояса та кистей рук, гнучкості |
Спеціальні вправи для розвитку фізичних якостей, рухливі ігри та естафети
|
|
Техніко-тактична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця: виконує: поєднання різних способів пересувань зупинок, стійок із технічними прийомами нападу й захисту; асинхронне ведення м’яча без зорового контролю; «перекладання» м’яча при опорі захисника; кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з місця та у русі, з опором захисника, штрафний кидок; кидки м’яча в корзину після подвійного кроку; застосовує: передачі м’яча у стрибку; асинхронне ведення м’яча без зорового контролю; «перекладання» м’яча при опорі захисника; технічні прийоми нападу й захисту у взаємодіях з партнерами під час гри; здійснює: накривання м’яча; боротьбу за м’яч, що відскочив від щита |
Різні способи пересувань, зупинок, ведень, передач, кидків м’яча; подвійний крок, протидії атакувальним діям суперників
|
Волейбол
4 рік вивчення
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць |
Зміст навчального матеріалу |
|
Теоретичні відомості |
|
|
Знаннєвий компонент Учень, учениця: характеризує: особливості фізичної підготовки волейболістів; засоби профілактиці травматизму юних волейболістів; фізичні якості, які розвиваються засобами волейболу; називає правила контролю та самоконтролю; Ціннісний компонент дотримується правил безпеки на ігровому майданчику |
Особливості фізичної підготовки волейболістів з урахуванням віку і статі. Розвиток фізичних якостей волейболістів. Правила контролю та самоконтролю під час занять волейболом. Профілактика спортивного травматизму
|
|
Спеціальна фізична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця: виконує: стрибкові вправи; спеціальні вправи для розвитку гнучкості верхнього плечового пояса, сили верхніх та нижніх кінцівок, черевного преса, спини; вправи на розтягування; вправи для розвитку швидкості, спритності |
Вправи для розвитку швидкості, швидкісно-силових якостей, спритності, сили, гнучкості
|
|
Техніко-тактична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця: виконує: технічні прийоми: передачу м’яча двома руками зверху та прийом і передачу м’яча двома руками знизу в парах через сітку; передачу м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках; прийом м’яча, що відскочив від сітки; нижню та верхню прямі подачі; підвідні вправи для нападаючого удару, нападаючий удар з власного підкидання; одиночне блокування нападаючого удару; другу передачу через гравця зони 3; застосовує: взаємодію гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі; правила центральної, задньої лінії;
бере участь у навчальній грі волейбол |
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня та верхня прямі подачі. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Підвідні вправи для нападаючого удару. Нападаючий удар з власного підкидання. Одиночне блокування нападаючого удару. Друга передача через гравця зони 3. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Правила центральної, задньої ліній. Навчальна гра волейбол |
Футбол
|
4 рік вивчення |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць |
Зміст навчального матеріалу |
|
Теоретичні відомості |
|
|
Знаннєвий компонент Учень, учениця: володіє знаннями спортивного режиму і харчуванням юного футболіста; знаннями про українські та зарубіжні футбольні клуби; характеризує основні поняття арбітражу; Ціннісний компонент дотримується правил: гри у футбол; безпеки під час уроків футболу |
Українські та зарубіжні футбольні клуби. Спортивний режим і харчування юного футболіста. Основні поняття арбітражу
|
|
Спеціальна фізична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця: володіє технікою виконання вправ; виконує: стрибки з місця і з розбігу з імітуванням удару головою чи ногою по м’ячах, підвішених на різній висоті; рухливі ігри та естафети з м’ячем («День і ніч», «Виклик», «Виклик номерів», «Ривок за м’ячем», «Виштовхни з кола», «Мисливці й качки» та інші); зустрічні і колові естафети з подоланням смуги перешкод, з перенесенням, розстановкою та збиранням предметів, метанням у ціль, кидками та ловінням м’яча, стрибками й бігом у різних поєднаннях; прискорення та ривки з м’ячем; ривки до м’яча з наступним ударом по воротах; стрибки з імітуванням удару головою та ногою; діставання підвішеного м’яча головою та ногою, у стрибку з місця і з розбігу; стрибки з місця і з розбігу з ударами головою чи ногою по м’ячах, підвішених на різній висоті; спортивні ігри гандбол, баскетбол за спрощеними правилами з елементами футболу |
Рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами з елементами футболу; зустрічні і колові естафети з подоланням смуги перешкод, з перенесенням, розстановкою та збиранням предметів, метанням у ціль, кидками та ловінням м’яча, стрибками й бігом у різних поєднаннях; прискорення та ривки з м’ячем; ривки до м’яча з наступним ударом по воротах; стрибки з імітуванням удару головою та ногою; діставання підвішеного м’яча головою та ногою, у стрибку з місця і з розбігу; стрибки з місця і з розбігу з ударами головою чи ногою по м’ячах, підвішених на різній висоті
|
|
Техніко-тактична підготовка |
|
|
Діяльнісний компонент Учень, учениця: виконує: пересування: різні поєднання способів пересування з технікою володіння м’ячем; удари по м’ячу ногою: удари різними способами по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках; удари на точність і дальність з оцінюванням тактичної обстановки перед виконанням удару; удари головою по м’ячу зменшеної ваги: удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка та у стрибку; удари на точність і дальність з оцінюванням тактичної обстановки перед виконанням удару; зупинки м’яча: зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі; зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому; ведення м’яча: ведення м’яча вивченими способами, збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення й контролюючи м’яч; відволікальні дії (фінти): фінти «відходом», «ударом», «зупинкою» в умовах ігрових вправ з активним двобоєм; відбирання м’яча: відбирання м’яча вивченими прийомами, атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду, в умовах ігрових вправ та навчальних ігор; вкидання м’яча: вкидання м’яча з різних вихідних положень з місця і після розбігу на дальність і точність; жонглювання м’ячем: жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою; елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність; застосовує: маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча, відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля; взаємодію з партнерами під час організації атаки; правильну взаємодію на останній стадії розвитку атаки поблизу воріт суперника; гру в один дотик; протидію передачі, веденню та удару по воротах; «закривання»; «перехоплення»; керування грою партнерів по обороні (для воротарів); Знаннєвий та діяльнісний компонент визначає раціональні шляхи використання вивчених технічних прийомів у даній ігровій ситуації; правильну позицію та страхування під час організації протидії атакувальним діям; момент для виходу з воріт (для воротарів) |
Пересування: поєднання прийомів пересування з технікою володіння м’ячем; удари по м’ячу ногою: удари різними способами по м’ячу, що котиться й летить; удари головою по м’ячу зменшеної ваги: удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка та у стрибку; зупинки м’яча: зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі; зупинки внутрішньою та зовнішньою частинами підйому; ведення м’яча: ведення м’яча вивченими способами; відволікальні дії (фінти): фінти в умовах ігрових вправ з активним двобоєм; відбирання м’яча: вдосконалення вивчених прийомів в умовах ігрових вправ та навчальних ігор; вкидання м’яча: вкидання м’яча з різних вихідних положень з місця і після розбігу; жонглювання м’ячем: жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою; елементи гри воротаря: вибивання м’яча; визначення моменту для виходу з воріт; керування грою партнерів по обороні; індивідуальні дії в нападі: маневрування на полі; раціональне використання вивчених технічних прийомів; групові дії в нападі: взаємодія з партнерами під час організації атаки; суперника; гра в один дотик; індивідуальні дії в захисті: уміння протидіяти передачі, веденню та удару по воротах; групові дії в захисті: вибір позиції та страхування під час організації протидії атакувальним діям
|
Робочий план реалізації навчальної програми
з фізичної культури для 8 класу
Графік
розподілу і проходження навчального матеріалу протягом навчального року
|
№ п/п |
Модулі |
Го-ди- ни |
І СЕМЕСТР |
ІІ СЕМЕСТР |
|
1. |
Теоретико-методичні знання |
+ |
В процесі занять |
В процесі занять |
|
2. |
Загальна фізична підготовка |
+ |
В процесі занять |
В процесі занять |
|
Варіативні модулі |
|
|
|
|
|
1. |
Футбол |
40 |
24 |
16 |
|
2. |
Баскетбол |
40 |
24 |
16 |
|
3. |
Волейбол |
25 |
|
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього: |
105 |
48 |
57 |
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗНАННЯ
Правила загартовування холодовими та тепловими процедурами
Добираючи процедури для загартовування, слід спиратися на два основні принципи:
- усі гартувальні процедури засновані на поперемінному впливі тепла й холоду; сутність фізіологічної адаптації, що відбувається під час загартовування, полягає у пристосуванні організму до частих змін температури навколишнього середовища;
- загартовування, як і будь-яка інша фізіологічна адаптація,— процес досить повільний, що складається з декількох послідовних стадій; скоротити час на проходження кожної стадії або «пропустити» будь-яку з них неможливо, організм буде неспроможним упоратися з новими навантаженнями, і людина занедужає навіть не через те, що мала справу з незнайомими збудниками, а тільки тому, що через нетерпіння вичерпала свої резервні можливості.
Ніколи не слід змушувати дитину робити те, що викликає в неї сильні негативні емоції. Загартовування — це фізіологічна адаптація, що здебільшого залежить не від бажання, а від можливостей дитячого організму; вона не відбувається миттєво, кожна її стадія має пройти від початку до кінця, лише за цих умов можна очікувати на стабільні результати.
Не потрібно порушувати послідовності в процесі загартовування або ігнорувати жодний з етапів. адже це може призвести до психоемоційного напруження і навіть може викликати стійку відразу до процедур. Будь-яка адаптація, у тому числі й загартовування, потребує додаткових ресурсів. У цей період організму необхідні вітаміни. Улітку й восени проблем із цим немає — багато свіжої городини, ягід і фруктів, а взимку необхідно потурбуватися про те, щоб дитина отримувала в достатній кількості апельсини, банани, яблука тощо.
Якщо дитина, незважаючи на загартовування, занедужала, це лише означає, що її імунітет ще не готовий до цього. Доведеться починати все спочатку після її повного одужання і, можливо, робити це неодноразово. До речі, кожного наступного разу буде легше: адже цей шлях відомий, принаймні його частина.
Не слід уважати, що після тривалого проведення гартувальних процедур справу завершено і робити вже нічого не потрібно. Фізіологічна адаптація є досить рухливою, тому, досягши певної форми, її потрібно безупинно підтримувати.
Займаючись загартовуванням, не слід улаштовувати змагання із рідними, сусідами й знайомими. Не варто перейматися тим, що іншим дітям щось краще вдається,— кожна дитина має індивідуальні можливості та рівень здоров’я.
Значення занять фізичною культурою та спортом для підтримання розумової працездатності
Будь-яку діяльність супроводжують процеси стомлення та відновлення. Стомлення є специфічним подразником відновлювальних процесів. Із фізіологічної точки зору особливістю відновлення є те, що зовнішня діяльність людини вже припинена, а внутрішня діяльність організму щодо компенсації робочих витрат ще триває.
Відновлювальні процеси відбуваються безпосередньо під час виконання роботи. Після завершення роботи інтенсивність відновлення значно збільшується, завдяки чому працездатність досягає не тільки вихідного робочого рівня, але й упродовж певного проміжку часу навіть перебільшує його (феномен понадвідновлення). Чим інтенсивніше розвивається стомлення (але не переходить у перевтому), тим інтенсивнішими стають процеси відновлення.
Мозок, що працює, споживає значно більше кисню, ніж інші органи тіла. Становлячи 2–3 % загальної маси тіла, мозкова тканина в стані спокою поглинає до 20 % кисню, що споживається всім організмом.
Відпочинок відновлює працездатність нервових клітин. Чергування роботи та відпочинку є важливою умовою плідної інтелектуальної діяльності. Завдання відпочинку — відновити оптимальне співвідношення основних нервових процесів: збудження та гальмування. Пасивний відпочинок є незамінним для нічного сну, під час якого не тільки ліквідується стомлення, що накопичилася за день, але й відбувається відновлення органів і тканин, що працювали.
Найефективнішою формою відпочинку вважається активний відпочинок. Особлива роль тут належить м’язовій діяльності, у процесі якої в роботі беруть участь нервові центри, відмінні від тих, що задіяно у різних формах інтелектуальної діяльності.
Перехід від розумової роботи до фізичної дозволяє, по-перше, зберігати та поліпшувати діяльність організму в цілому, по-друге, удосконалювати координаційні механізми функціонування організму.
Фізичні вправи, що використовуються в паузах для відпочинку, добираються таким чином, щоб їх складність та інтенсивність максимально відповідали напруженості розумової діяльності: чим напруженішою є робота, тим меншою повинна бути інтенсивність м’язового навантаження.
Тонус нервової системи та працездатність головного мозку можна підтримувати тривалий час, якщо ритмічно чергувати скорочення та напруження різних м’язових груп з їх подальшим розтягуванням і розслабленням. Такий режим рухів характерний для ходьби, бігу, пересування на лижах, ковзанах тощо.
Для успішної розумової роботи потрібний не тільки тренований мозок, але й треноване тіло, м’язи, що допомагають нервовій системі впоратися з інтелектуальними навантаженнями. Стійкість та активність пам’яті, уваги, сприйняття, переробки інформації пропорційні до рівня фізичної підготовленості людини.
Отже, належним чином організована рухова активність та оптимальні фізичні навантаження до, під час і після завершення розумової праці здатні безпосередньо впливати на збереження та підвищення розумової працездатності людини.
Основні цінності олімпізму
Філософія олімпізму, що з’явилася в Давній Греції, заснована на визнанні соціальної цінності спорту, необхідності цілеспрямованої підготовки до спортивної діяльності, їх величезного значення для людини та людства.
Соціальна значущість спорту оцінюється в олімпізмі з позицій гуманізму, тобто такої системи поглядів, що найвищою цінністю вважає саму людину, її щастя, волю та гідність, усебічний і гармонічний розвиток, проявлення нею своїх здібностей, а до найважливіших, фундаментальних цінностей належать мир, дружба, взаєморозуміння, взаємоповага, спілкування людей та ін.
Культурна цінність спорту полягає у його зв’язку зі світом естетичних цінностей. Спорт реалізує величезні можливості естетичного впливу на людину, виховання здатності сприймати, відчувати та правильно розуміти прекрасне. Це пов’язано з тим, що люди, які займаються спортом та спостерігають за ним, стикаються з різноманітними проявами прекрасного як у фізичній досконалості тіла людини, її духовних якостей, морального вигляду, так і під час виконання рухів, естетичного оформлення спортивних свят та ін.
Із позицій гуманізму олімпізм висуває певні вимоги до особистості олімпійського атлета. Орієнтуючись на гуманістичний ідеал усебічно гармонійно розвинутої особистості, олімпізм передбачає, що активні заняття спортом і високі досягнення в спорті не повинні призводити до однобічного розвитку людської особистості. Олімпійський атлет повинен гармонійно поєднувати фізичну досконалість із високою духовною культурою. Ця культура припускає, що атлет не прагне до перемоги за будь-яку ціну, він віддає перевагу чесній, шляхетній, лицарській поведінці в спортивних двобоях, переконаний у тому, що найголовніше в спортивних змаганнях — не перемога над суперником, а дух боротьби, що спонукує людину до досконалості, до подолання самої себе, своїх слабкостей і недоліків.
Олімпізм є сукупністю ідеалів і цінностей, що є засадами для проведення Олімпійських ігор. Це життєва філософія, що звеличує та об’єднує в гармонійне ціле якості тіла, волі й розуму. Поєднуючи спорт із культурою та освітою, олімпізм прагне створити такий спосіб життя, що засновувався б на радощах, здобутих через зусилля, освітніх цінностях доброго прикладу та повазі універсальних етичних принципів.
Заняття спортом є одним із прав людини. Кожний повинен мати можливість займатися спортом, не зазнаючи дискримінації, у дусі олімпізму, взаєморозуміння та чесної гри. Із цією метою організація, керівництво та керування спортом повинні контролюватися незалежними спортивними організаціями. Будь-яка форма дискримінації (расова, релігійна, гендерна та ін.) щодо країни або спортсмена є несумісною з олімпійським рухом.
В Олімпійській хартії стверджується, що Олімпійські ігри об’єднують спортсменів усіх країн у чесних і рівноправних змаганнях на дружніх полях любительського спорту.
Визначні спортивні досягнення олімпійців
Рей Юрі (1873–1937) — американський легкоатлет. Вісім разів перемагав на Олімпіадах у 1900–1908 рр. у стрибках у висоту, довжину та потрійному стрибку з місця, отримавши прізвисько «людина-гума». Він перемагав в усіх змаганнях, у яких брав участь, установивши два світових і один олімпійський рекорди. Один із них — у стрибках у довжину з місця на 3,48 м — протримався до 1938 р., коли їх узагалі припинили реєструвати.
Рамон Фонст (1883–1959) — кубинський фехтувальник. Чотириразовий чемпіон Олімпіад 1900 і 1904 рр. у змаганнях на рапірі та шпазі. Його спортивна кар’єра може вважатися чи не найдовшою у світі: в одинадцять років він став першою рапірою Франції, а коли йому виповнилося 56 років — переміг на четвертих Іграх Центральної Америки та Карібського моря. Крім того, у колекції Фонста нараховується 44 медалі за перемоги в змаганнях зі стрільби, 8 призів, що отримані на великих міжнародних змаганнях із боксу, Кубок Парижу з велогонок.
Джим Торп (1888–1953) — американський легкоатлет. Дворазовий чемпіон Олімпіади 1912 р. у найскладніших видах легкої атлетики — п’ятиборстві та десятиборстві, єдиний спортсмен, якому це вдалося за всю історію легкої атлетики. Якщо аналізувати результати Торпа за чинною таблицею, то виявиться, що вони на 1075 очок більше, ніж у переможця Олімпіади 1920 р. і на 102 очка більше, ніж у переможця Олімпіади 1924 р. Він також брав участь у змаганнях із баскетболу, бейсболу, американьского футболу, хокею, плавання, тенісу, боксу, стрільби з лука.
Недо Наді (1894–1940) — італійський фехтувальник. Шестиразовий чемпіон Олімпіад 1912 і 1920 рр. Єдиний фехтувальник, який виборов 5 золотих медалей на одній Олімпіаді (індивідуальні рапіра та шабля, команді рапіра, шабля та шпага).
Пааво Нурмі (1897–1970) — фінський легкоатлет. Дев’ятиразовий чемпіон Олімпіад 1920– 1928 рр. у бігу на середні та довгі дистанції, причому п’ять разів він перемагав на одній Олімпіаді (у 1924 р.). Тоді змагання з бігу на 1500 м і 5000 м були призначені на один день. Спочатку Нурмі переміг у забігу на 1500 м із олімпійським рекордом, а потім через 45 хв переміг у забігу на 5000 м зі світовим рекордом. Упродовж 1921–1924 рр. він установив 24 світових рекорди на дистанціях від 1500 м до 20 км.
Оскар Сван (1947–1927) — шведський стрілець. Триразовий чемпіон Олімпіад 1908 і 1912 рр. Найстаріший чемпіон (у віці 64 років) і призер (у віці 72 років) Олімпіад. Крім того, започаткував найуспішнішу династію в історії Олімпіад — його син, триразовий олімпійський чемпіон Альфред Сван, разом із батьком завоював 6 золотих, 4 срібних та 5 бронзових олімпійських медалей.
Джессі Оуенс (1913–1980) — американський легкоатлет. Чотириразовий чемпіон Олімпіади 1936 р. (біг 100 м і 200 м, естафета 4 × 100 м, стрибки у довжину). 25 травня 1935 р. на змаганнях в Анн-Арборі (США) впродовж 45 хв установив 5 і повторив 1 світовий рекорди: у бігу на 100 ярдів, 220 ярдів, 200 м; 220 ярдів і 200 м із бар’єрами, стрибки у довжину (8 м 13 см), що протримався 25 років.
Фанні Бланкерс-Кун (1918–2004) — нідерландська легкоатлетка, яка Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій визнана найкращою легкоатлеткою світу ХХ століття. Чотириразова чемпіонка Олімпіади 1948 р. (біг 100 і 200 м, 80 м із бар’єрами, естафета 4 × 100 м). Вона перемогла у віці 30 років, маючи двох дітей і будучи вагітною третьою дитиною. Установила 16 світових рекордів у 8 видах легкоатлетичної програми (біг, біг із бар’єрами, стрибки у висоту та довжину, п’ятиборство).
Еміль Затопек (1922–2000) — чехословацький легкоатлет. Чотириразовий чемпіон Олімпіад 1948 і 1952 рр. У 1952 р. переміг у бігу на дистанціях 5000 і 10 000 м і в марафоні, установивши на всіх олімпійські рекорди. У 1949–1955 рр. установив 18 рекордів світу в бігу на дистанціях від 5000 до 30 000 м.
Валерій Брумель (1942–2003) — радянський легкоатлет. Олімпійський чемпіон 1964 р. Йому належить найбільша кількість світових рекордів у стрибках у висоту серед чоловіків — 6. Після потрапляння в автокатастрофу йому повинні були ампутувати ногу, він переніс 30 операцій. Завдяки лікуванню у Г. А. Ілізарова він зміг повернутися у сектор для стрибків і стрибнути на 2 м 09 см.
Боб Бімон (нар. 1946) — американський легкоатлет. Олімпійський чемпіон 1968 р. у стрибках у довжину. Він перевищив попереднє досягнення на 55 см, хоча перед цим результат поліпшився на 8 см протягом 8 років. Рекорд протримався 23 роки й до цього часу є олімпійським.
Марко Спітц (нар. 1950) — американський плавець. Дев’ятиразовий чемпіон Олімпіад 1968 і 1972 рр. Перший спортсмен, який виборов на одній Олімпіаді 7 золотих медалей (100 м і 200 м вільним стилем, 100 і 200 м батерфляєм, естафети 4 × 100 м і 4 × 200 м вільним стилем і комбінована естафета 4 × 100 м), установивши в кожній із них світовий рекорд.
Надя Команечі (нар. 1961) — румунська гімнастка. П’ятиразова чемпіонка Олімпіад 1976 і 1980 рр. Перша гімнастка, яка отримала за своє виконання оцінку 10.0 балів, а потім ще 6 разів повторила це досягнення.
Карл Льюїс (нар. 1961) — американський легкоатлет. Дев’ятиразовий чемпіон Олімпіад 1984–1996 рр. На чотирьох Іграх він брав участь у 10 видах змагань і виборов 9 золотих і 1 срібну медаль.
Крістін Отто (нар. 1966) — німецька плавчиха. Шестиразова чемпіонка Олімпіади 1988 р. (50 і 100 м вільним стилем, 100 м батерфляєм, 100 м на спині, естафета 4 × 100 м і комбінована естафета 4 × 100 м).
Майкл Фелпс (нар. 1985) — американський плавець. Єдиний 14-разовий чемпіон Олімпіад 2004 і 2008 рр., єдиний 8-разовий переможець на одній Олімпіаді (2008). Установив 37 світових рекордів.
Усейн Болт (нар. 1986) — ямайський легкоатлет. Триразовий чемпіон Олімпіади 2008 р. (біг 100 і 200 м, естафета 4 × 100 м), причому в усіх — зі світовими рекордами. Дійсний володар світових рекордів у бігу на 100 м (9,58 с), 200 м (19,19 с) і естафеті 4 × 100 м у складі збірної Ямайки (37,10 с).
Засоби розвитку швидкісно-силових якостей та методи контролю
Швидкісно-силові якості проявляються в рухових діях, у яких поряд зі значною силою м’язів необхідна ще й значна швидкість рухів (стрибки у довжину та висоту з місця та розбігу, метання снарядів та ін.). Чим значнішим є зовнішнє обтяження, яке долає учень, тим більшу роль відіграє силовий компонент, за меншого обтяження збільшується значущість швидкісного компонента.
До швидкісно-силових здатностей належать:
- швидка сила, що характеризується неграничним напруженням м’язів і проявляється у вправах, які виконують зі значною швидкістю, що не досягає граничної величини;
- вибухова сила — здатність під час виконання рухової дії досягати максимальних показників сили в якнайкоротший час (наприклад, старт у спринтерському бігу, стрибки, метання та ін.);
- прискорювальна сила — здатність м’яза до швидкості зростання робочого зусилля в умовах їх скорочення; • амортизаційна сила — здатність якнайшвидше закінчити рух під час його здійснення з максимальною швидкістю (наприклад, зупинка після прискорення).
Засоби розвитку швидкісно-силових якостей:
- прискорення з різних вихідних положень;
- біг у змінному темпі в різних напрямках, зі швидкістю, що раптово змінюється;
- присідання на обох ногах у максимальному темпі;
- ловіння предмета, що падає (м’яч, гімнастична палиця та ін.), кидки набивного м’яча (вагою 1–3 кг) у різні способи в максимальному темпі;
- естафети та спортивні ігри;
- різні види легкоатлетичних стрибків (у довжину та висоту, із місця та з розбігу, багатоскоки);
- стрибки зі скакалкою.
У процесі розвитку швидкісно-силових якостей перевагу віддають вправам, що виконуються з найбільшою швидкістю, за якої зберігається правильна техніка рухів. Величина зовнішнього обтяження не повинна перевищувати 30–40 % від індивідуально максимального обтяження учня. Кількість повторень вправ в одній серії складає 6–10, кількість серій у занятті — 2–5.
Допомога за обморожень та опіків
Обмороженнями називаються ушкодження тканин унаслідок тривалого впливу на них низької температури. Іноді обмороження може настати через несприятливий збіг обставин (вітер, тісне мокре взуття, виснаження) навіть за температури +4...5 °С. Найчастіше обморожуються частини тіла, що слабше забезпечуються кров’ю чи не вкриті одягом (кінчик носа, вуха, кисті, стопи, особливо пальці).
Ознаками обмороження є відчуття холоду, біль і поколювання, потім утрата чутливості, набряклість і різка блідість. Біль на початку не відчувається, але під час відігрівання обмороженої ділянки виникає різкий біль.
Перша допомога потерпілому полягає в місцевому та загальному зігріванні. Зігрівати вражену ділянку найкраще у воді кімнатної температури (20–22 °С), поступово протягом години підвищуючи її температуру до температури тіла (36 °С). За важких обморожень, коли на шкірі з’являються пухирці, після відігрівання накладають пов’язку, а потерпілого доправляють до лікарні.
Опіки можуть бути наслідком дії на шкіру високої температури (вогонь, пара, окріп), тривалої дії сонячних променів і хімічних речовин (кислоти, лугу). За ступенем поширення та глибиною враження розрізняють опіки чотирьох ступенів. За опіків першого ступеня шкіра на місці ураження червоніє, дещо набрякає, виникає сильний біль. Якщо на шкірі з’являються ще й пухирі, що заповнені прозорою жовтуватою рідиною, то це — опіки другого ступеня. Опіки третього ступеня характеризуються змертвінням ділянок шкіри, що вкриваються струпом. За опіків четвертого ступеня ділянки тканин на місці опіку обвуглюються.
Перша допомога при опіках — це, насамперед, припинити дію джерела опіку, потім обережно зняти з потерпілого одяг, щоб не порушити цілісності шкіри, і накласти на обпечену поверхню стерильну пов’язку. За зазначених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло. За опіків другого, третього та четвертного ступенів потерпілих після надання першої допомоги слід негайно доправити до лікарні.
І семестр (48 годин)
|
№ з/п |
Тема та її зміст |
Дата |
Примітка |
|
1. |
Модуль футбол. Правила безпеки на уроках і під час позаурочних фізкультурних занять Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Удари по м’ячу ногою різними способами. Зупинки м’яча підошвою та внутрішньою стороною стопи. Жонглювання м’ячем. Гра в один дотик. |
|
|
|
2. |
Визначні спортивні досягнення олімпійців. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи в русі та на місці. Удари по м’ячу ногою що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча стегном та грудьми (для хлопців). Вкидання м’яча з різних вихідних положень. Елементи гри воротаря : вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Навчальна гра. |
|
|
|
3. |
Значення занять фізичною культурою та спортом для підтримання розумової працездатності. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ з м’ячами. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Фінти «відходом» та «ударом». Відбирання м’яча атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду. Естафети з елементами футболу |
|
|
|
4. |
Українські та зарубіжні футбольні клуби. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи на місці. Удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка та у стрибку. Жонглювання м’ячем. Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. Ігрові вправи та навчальна гра. |
|
|
|
5. |
Спортивний режим і харчування юного футболіста. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи . Удари на точність і дальність. Зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому. ; Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою» Індивідуальні дії в нападі: маневрування на полі. Рухливі ігри з елементами футболу. |
|
|
|
6. |
Основні поняття арбітражу. удари по м’ячу ногою: Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ з м’ячами . Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Елементи гри воротаря: керування грою партнерів по обороні . Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
7. |
Засоби розвитку швидкісно-силових якостей та методи контролю. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ в парах. Удари по м’ячу середньою частиною лоба. Відбирання м’яча. Ігрові вправи та навчальна гра. |
|
|
|
8. |
Основні цінності олімпізму. Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи з м’ячами . Удари по м’ячу ногою, що котиться й летить. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Фінти «зупинкою» Індивідуальні дії в нападі: маневрування на полі. Ігрові вправи та навчальна гра. |
|
|
|
9. |
Основні цінності олімпізму . Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою. Ведення м’яча. Відбирання м’яча. Групові дії в нападі. Естафети |
|
|
|
10. |
Правила загартування холодовими та тепловими процедурами . Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи з м’ячами. Удари ногою по м’ячу , що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Індивідуальні дії в захисті: протидія передачам. Ігрові вправи. |
|
|
|
11. |
Допомога при обмороженнях та опіках Пересування з технікою володіння м’ячем. Жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою . Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою». Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Навчальна гра. |
|
|
|
12. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи з м’ячами. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Відбирання м’яча атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду. Ігрові вправи та навчальна гра. |
|
|
|
13. |
Пересування з м’ячем. Удари по м’ячу головою середньою частиною лоба. Індивідуальні дії «відкривання» для прийому м’яча. Елементи гри воротаря : керування грою партнерів по обороні Навчальна гра. |
|
|
|
14. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи на місці. Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою» Групові дії під час захисту «закривання»; «перехоплення». Ігрові вправи та навчальна гра. |
|
|
|
15. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи . Жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Індивідуальні дії : маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча, відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля. Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
16. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Удари ногою по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Ведення м’яча. Елементи гри воротаря: керування грою партнерів по обороні. Взаємодія гравців під час організації атаки. Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
17. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи з м’ячами. Жонглювання м’ячем. Відволікальні дії (фінти): «відходом», «ударом», «зупинкою» . Реалізація атаки поблизу воріт суперника передачі, ведення та удари по воротах. Навчальна гра. |
|
|
|
18. |
Пересування з м’ячем. Удари головою по м’ячу на точність і дальність. Ведення м’яча. Відбирання м’яча атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду. Групові дії в захисті: вибір позиції та страхування під час атаки. Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
19. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Удари по м’ячу ногою на точність і дальність. Зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Індивідуальні дії в захисті: протидія передачам, веденню та удару по воротах. Естафети з елементами футболу. |
|
|
|
20. |
Різновиди ходьби та бігу. Пересування з м’ячем. Н.Н. -5 ударів по нерухомому м’ячу на точність одним із вивчених способів у ворота Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою». Групові дії в нападі: взаємодія з партнерами під час організації атаки. Навчальна гра. |
|
|
|
21. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи. Н.Н. -5 ударів по нерухомому м’ячу в задану половину футбольних воріт з відстані 11 м Жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою. Ведення м’яча Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Ігрові вправи. Навчальна гра |
|
|
|
22. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Н.Н.- 5 спроб обведення стояків (фішок). Вкидання м’яча з різних вихідних положень. Елементи гри воротаря. керування грою партнерів по обороні. Взаємодія з гравцями під час атаки. Естафети з елементами футболу, навчальна гра. |
|
|
|
23. |
Пересування з м’ячем. Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою». Жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою. ; Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча, відволікання суперника. Групові дії в захисті: вибір позиції та страхування під час організації протидії атакувальним діям. Навчальна гра. |
|
|
|
24. |
Різновиди ходьби та бігу. ЗРВ вправи Удари та зупинки м’яча. Відбирання м’яча вивченими прийомами. Елементи гри воротаря: керування грою партнерів по обороні . Групові дії в нападі: взаємодія з партнерами під час організації атаки . Навчальна гра . |
|
|
|
25. |
Модуль баскетбол. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Поєднання різних способів пересування, зупинок, стійок із технічними прийомами нападу та захисту. Штрафний кидок Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Естафети з елементами баскетболу. |
|
|
|
26. |
Спеціальна фізична підготовка баскетболіста. Різновиди ходьби та бігу. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Навчальна гра. |
|
|
|
27. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із м’ячами. Передачі м’яча у стрибку. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Навчальна гра. |
|
|
|
28. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із м’ячами. Вправи для розвитку сили м’язів тулуба, плечового пояса та кистей. Поєднання різних способів пересування, зупинок, стійок із технічними прийомами нападу та захисту. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Накривання м’яча. Ігрові вправи ,навчальна гра. |
|
|
|
29. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ «Човниковий» біг 4 × 9 м. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Передачі м’яча у стрибку. Технічні прийоми нападу. Ігрові вправи. |
|
|
|
30. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Технічні прийоми захисту. Навчальна гра |
|
|
|
31. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ.. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) у русі. Передачі м’яча у стрибку. Взаємодія гравців під час гри. |
|
|
|
32. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) у русі. кидки м’яча в корзину після подвійного кроку Навчальна гра. |
|
|
|
33. |
Методика виховання швидкісно-силових якостей і спритності. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю Накривання м’яча. Кидки м’яча із опором захисника. Взаємодія гравців під час гри. |
|
|
|
34. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Кидки м’яча із опором захисника. Накривання м’яча. Ігрові вправи, навчальна гра |
|
|
|
35. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Кидки м’яча із опором захисника. Накривання м’яча. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
36. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Вправи з м’ячами. Штрафний кидок Кидки м’яча із опором захисника. Накривання м’яча.. Взаємодії в трійках «малою вiсімкою». Взаємодія гравців у грі. |
|
|
|
37. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Кидки м’яча із опором захисника. Взаємодії в трійках «малою вiсімкою». Навчальна гра
|
|
|
|
38. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки м’яча із опором захисника. Штрафний кидок. Організація позиційного нападу з одним центровим гравцем. Ігрові вправи, навчальна гра. |
|
|
|
39. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. « Перекладання» м’яча при опорі захисника. Організація позиційного нападу з одним центровим гравцем. Навчальна гра. |
|
|
|
40. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Кидки на відстані 3 м від щита однією рукою зверху (хлопці) та двома руками зверху (дівчата). Організація дій проти швидкого прориву. Ігрові вправи, естафети |
|
|
|
41. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафні кидки . Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Штрафний кидок. Організація дій проти швидкого прориву. Естафети. |
|
|
|
42. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) з місця. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Технічні прийоми захисту. Навчальна гра |
|
|
|
43. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ.. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) у русі. Передачі м’яча у стрибку. Взаємодія гравців під час гри. |
|
|
|
44. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Кидки м’яча однією рукою зверху в стрибку (хлопці); обома руками зверху (дівчата) у русі. кидки м’яча в корзину після подвійного кроку Навчальна гра. |
|
|
|
45. |
Методика виховання швидкісно-силових якостей і спритності. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю Накривання м’яча. Кидки м’яча із опором захисника. Взаємодія гравців під час гри. |
|
|
|
46. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Н.Н. - 7 кидків на відстані 3 м від щита однією рукою зверху (хлопці) та двома руками зверху (дівчата): навчальний норматив із кидків однією рукою зверху (хлопці), обома руками зверху (дівчата). Організація дій проти швидкого прориву. Ігрові вправи, естафети |
|
|
|
47. |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Н.Н. - 7 штрафних кидків. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Штрафний кидок. Організація дій проти швидкого прориву. Естафети. |
|
|
|
48. |
Поєднання різних способів пересування зупинок, стійок із технічними прийомами нападу й захисту. Кидки однією рукою зверху в стрибку та двома руками зверху (дівчата) з місця .. Взаємодія гравців під час гри.
|
|
|
ІІ семестр (57 годин)
|
№ з/п |
Тема та її зміст |
Дата |
Примітка |
|
49 |
Модуль баскетбол Правила БЖД під час занять фізичною культурою. Поєднання різних способів пересувань зупинок. Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з місця та у русі. Накривання м’яча. Навчальна гра. |
|
|
|
50 |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Технічні прийоми у нападі. Навчальна гра. |
|
|
|
51 |
Комплекс ЗРВ. Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з опором захисника. Передачі м’яча у стрибку. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Технічні прийоми у захисті. Навчальна гра. |
|
|
|
52 |
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ з м’ячами. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Накривання м’яча. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
53.
|
Комплекс ЗРВ. Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з місця та у русі. Передачі м’яча у стрибку. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. |
|
|
|
54.
|
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ з м’ячем. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Технічні прийоми у нападі. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
55.
|
Різновиди ходьби та бігу. Штрафний кидок. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Передачі м’яча у стрибку. Технічні прийоми у захисті. Навчальна гра |
|
|
|
56.
|
Поєднання різних способів пересувань зупинок. Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з опором захисника. Накривання м’яча. Технічні прийоми у захисті. Навчальна гра. |
|
|
|
57.
|
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
58.
|
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ з м’ячем. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Передачі м’яча у стрибку. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Технічні прийоми у нападі. Навчальна гра. |
|
|
|
59.
|
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Н.Н. -7 штраф.кидків(х/д) Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з місця та у русі. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
60.
|
Поєднання різних способів пересувань зупинок Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з опором захисника. Накривання м’яча. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
61.
|
Комплекс ЗРВ. Штрафний кидок. Кидки м’яча в корзину після подвійного кроку. Передачі м’яча у стрибку. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Технічні прийоми у захисті . Навчальна гра. |
|
|
|
62.
|
Різновиди ходьби та бігу .Н.Н. -7 кидків (3 м від щита однією рукою зверху (х),двома руками зверху (д). Асинхронне ведення м’яча без зорового контролю. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Навчальна гра. |
|
|
|
63.
|
Поєднання різних способів пересувань зупинок. «Перекладання» м’яча при опорі захисника. Боротьба за м’яч, що відскочив від щита. Взаємодія з партнерами під час гри.
|
|
|
|
64.
|
Комплекс ЗРВ. Кидки однією рукою зверху в стрибку, двома руками зверху (дівчата) з місця та у русі. Передачі м’яча у стрибку. Взаємодія з партнерами під час гри. |
|
|
|
65.
|
Модуль волейбол. Правила БЖД під час уроків фізичної культури. Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Підвідні вправи для нападаючого удару. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Навчальна гра волейбол. |
|
|
|
66.
|
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Підвідні вправи для нападаючого удару. Дії гравців під сіткою в зоні 3.
|
|
|
|
67.
|
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Підвідні вправи для нападаючого удару. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Навчальна гра волейбол. |
|
|
|
68.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня пряма подача. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. |
|
|
|
69.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Верхня пряма подача. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
70.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня та верхня прямі подачі. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра волейбол
|
|
|
|
71.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня та верхня прямі подачі Нападаючий удар з власного підкидання. Навчальна гра. |
|
|
|
72.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Верхня пряма подача. Правила центральної, задньої ліній. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
73.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Верхня пряма подача Нападаючий удар з власного підкидання. Одиночне блокування нападаючого удару. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
74.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Верхня пряма подача Нападаючий удар та його блокування.. Правила центральної, задньої ліній. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
75. |
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Нижня та верхня прямі подачі Одиночне блокування нападаючого удару. Навчальна гра волейбол. |
|
|
|
76.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня та верхня прямі подачі. Нападаючий удар та одиночне блокування нападаючого удару. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
77.
|
Нападаючий удар та одиночне блокування нападаючого удару. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
78.
|
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Друга передача через гравця зони 3. Нижня і верхня прямі подачі. Навчальна гра в волейбол. |
|
|
|
79.
|
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Друга передача через гравця зони 3. Нижня і верхня прямі подачі. Навчальна гра в волейбол. |
|
|
|
80.
|
Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом м’яча що відскочив від сітки. Друга передача через гравця зони 3. Навчальна гра в волейбол. |
|
|
|
81.
|
Нижня і верхня прямі подачі. Правила центральної, задньої ліній. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра. |
|
|
|
82.
|
Нападаючий удар з власного підкидання. Одиночне блокування нападаючого удару. Правила центральної, задньої ліній. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
83.
|
Нижня і верхня прямі подачі. Правила центральної, задньої ліній. Друга передача через гравця зони 3. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
84.
|
Передача м’яча двома руками зверху через сітку в парах. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра. |
|
|
|
85.
|
Н.Н. - Передача м’яча двома руками зверху через сітку в парах. Прийом та передача м’яча двома руками знизу в парах. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
86.
|
Н.Н. - Прийом та передача м’яча двома руками знизу в парах. Верхня пряма подача. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра. |
|
|
|
87.
|
Н.Н. - Верхня пряма подача (7 спроб) Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
88.
|
Нападаючий удар з власного підкидання. Одиночне блокування нападаючого удару. Верхня і нижня прямі подачі. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
89.
|
Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Прийом м’яча, що відскочив від сітки. Нижня та верхня прямі подачі. Навчальна гра волейбол |
|
|
|
90.
|
Модуль футбол. Правила техніки безпеки на уроках футболу. Різновиди ходьби та бігу. Удар по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. Взаємодія з партнерами під час атаки. |
|
|
|
91.
|
Різні поєднання способів пересування з технікою володіння м’ячем. Удари по м’ячу на точність і дальність. Зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому. Відбирання м’яча атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду. Навчальна гра. |
|
|
|
92.
|
Жонглювання м’ячем. Удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка та у стрибку. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Фінти «відходом». Взаємодія з партнерами під час захисту. Навчальна гра. |
|
|
|
93.
|
Удар по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Фінти «ударом» та «зупинкою». Відбирання м’яча атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду. Навчальна гра та естафети з елементами футболу |
|
|
|
94.
|
Удари по м’ячу на точність і дальність. Зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, та обведення контролюючи м’яч. Взаємодія з партнерами під час атаки .Навчальна гра. |
|
|
|
95.
|
Жонглювання м’ячем. Удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка та у стрибку. Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. Взаємодія з партнерами під час захисту. |
|
|
|
96.
|
Жонглювання м’ячем Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху, контролюючи м’яч. Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою». Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля. Навчальна гра в футбол. |
|
|
|
97.
|
Удар по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках. Зупинки м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи, стегном та грудьми (для хлопців) у русі. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля. Гра в один дотик. |
|
|
|
98.
|
Жонглювання м’ячем. Удари по м’ячу середньою частиною лоба без стрибка. Фінти «відходом», «ударом», «зупинкою». Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. Гра в один дотик. |
|
|
|
99.
|
Н.Н. - 5 ударів по нерухомому м’ячу на точність у задану половину футбольних воріт (з 11 м). Вкидання м’яча з різних вихідних положень після розбігу на дальність і точність. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі на дальність і точність. Взаємодія з партнерами під час атаки. Навчальна гра. |
|
|
|
100.
|
Н.Н. - 5 спроб обведення (фішок). Вкидання м’яча з різних вихідних положень після розбігу на дальність і точність. Ведення м’яча виконуючи ривки та обведення контролюючи м’яч. Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. Взаємодія з партнерами під час захисту. Гра в один дотик. |
|
|
|
101.
|
Удар по м’ячу, що котиться й летить у різних напрямках. Вкидання м’яча з різних вихідних положень з місця на дальність і точність. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля. Навчальна гра. |
|
|
|
102.
|
Удари по м’ячу на точність і дальність. Зупинки м’яча, що опускається, з поворотом до 180° внутрішньою та зовнішньою частинами підйому. Маневрування на полі: «відкривання» для прийому м’яча. |
|
|
|
103.
|
Удари по м’ячу середньою частиною лоба у стрибку. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з рук на дальність і точність. Відволікання суперника, створення чисельної переваги на окремій ділянці поля. Взаємодія з партнерами під час атаки. Гра в один дотик. |
|
|
|
104.
|
Ведення м’яча збільшуючи швидкість руху. Елементи гри воротаря: вибивання м’яча ногою з землі та з рук на дальність і точність. Взаємодія з партнерами під час захисту. Навчальна гра. |
|
|
|
105.
|
Жонглювання м’ячем. Вкидання м’яча після розбігу на дальність і точність. Взаємодія з партнерами під час атаки. Навчальна гра. |
|
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку