Конспект авторського уроку "Тут Шевченко присутній. Присутні і ми..."

Про матеріал

Вивчення життєпису Тараса Шевченка у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом, 9 клас

Перегляд файлу

                                 

КЗ «Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Воздвижівської сільської ради

                                         Гуляйпільського району

                                                  

 

 

 

Конспект уроку (9 клас)

 

Тема: «Тут Шевченко присутній. Присутні і ми…»

 (Вивчення життєпису Тараса Шевченка у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом, 9 клас)

 

 

 

 

 

 

 

                 Галушка Любов Петрівна -

     учитель української мови та літератури,

                                                  вища категорія

 

 

 

 

Конспект уроку (9 клас)

Тема: Тарас Шевченко. Життєвий шлях поета у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом

Мета: дати знання про життєвий шлях Кобзаря, використовуючи його автопортрети; акцентувати увагу дітей на раніше невідомих біографічних фактах

і рисах особистості письменника;  формувати у школярів конкретні уявлення про кріпосницьку епоху, історико – культурний процес і суспільно – політичне життя.

Виховувати любов до України, родини, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка, почуття прекрасного, усвідомлення етичної насолоди від творів мистецтва.

Обладнання: комп’ютер, комп’ютерна техніка, комп’ютерна презентація, портрет Т. Г. Шевченка, його власні автопортрети, « Кобзар».

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

 

І.Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Учитель:  Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не знали основних віх його життя.

          2949.jpg                                               

 

                                                         Ти  пройди по селах рідної Вкраїни:

                                                         В кожній хаті – книга, на стіні – портрет

                                                         В рушнику розшитім, квітчаний в калині,

                                                         Бо в святій пошані у людей поет.

                                                         То – співець – предтеча, наш Кобзар Шевченко,  

                                                         Знають його люди і широкий світ.

                                                         Внук Дніпра – Славути, син Вкраїни – неньки,

                                                         Він живе в народі, як і «Заповіт».

                                                                                             Анатолій Камінчук

 

 

Згадаємо відомі вам основні віхи життя Т. Г. Шевченка, які ви вже вивчали у попередніх класах.

(перегляд презентації «Тарас Шевченко», підготовленої Сидоровим Романом). (Презентація додається).

ІІ. Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Тарас Григорович Шевченко здобув всесвітню повагу не лише як геніальний поет, талановитий прозаїк, чудовий художник і гравер, а й досконалим поєднанням у собі образу людини – творця, людини – громадянина, людини – поборника несправедливості. Народи світу вшанували нашого Кобзаря в поетичному слові, живопису, графіці, скульптурі. Існує значна за обсягом і художньою вартістю образотворча шевченкіана.

   Маємо близько трьох десятків прижиттєвих зображень письменника художниками України, Росії, десять його фотографій ( із одинадцяти відомих), а також до шести десятків автопортретів. Але чимало автопортретів Шевченка до нас не дійшло, вони відомі лише з листування художника або спогадів його сучасників. Багато автопортретних ( профільних й анфас) начерків, серйозних, усміхнених, шаржованих, розкидано на полях рукописів художніх і малярських творів, їх знаходять навіть на малюнках інших художників.

   Шістдесят власних автопортретів Кобзаря охоплюють 21 рік життя. Перший із них виконаний у 1840 р., а останній – у 1961 р.

   Шевченкові автопортрети – то наша святиня. Навіть страшно бодай на одну хвильку уявити, що ми не маємо цієї серії. Наші уявлення про зовнішність, характер і світогляд поета відразу б померкли, стали біднішими, неповними. Дійсно, без розмаїття Шевченкових облич, котрі постають із його автопортретів, розсуваючи часовий простір, щоб ми могли перейнятися його думами й стражданнями, його образ був би дещо іншим. Це справжнє багатство, своєрідний психологічний самоаналіз, в якому художник передав свій настрій, думки, переживання за два десятиліття: від романтичного юнака, одухотвореного волею, до збагаченої досвідом, але вже хворої і виснаженої людини.

   (Учитель зачитує текст, записаний на дошці):

Л. В. Владич високо оцінив Шевченка за мистецьке виконання власного образу: «Сюїта автопортретів Тараса Шевченка – автобіографія, написана рукою могутнього художника – реаліста. В жодному з них нема  й тіні ідеалізації. Навпаки, більшість вражає суворою, проникливою життєвою правдою».

Учитель: Та перш ніж перейти до відкриття виставки автопортретів великого художника Тараса Григоровича Шевченка, послухайте поезію Романа Лубківського «До автопортретів утрачених або невідомих».

(Учень читає поезію).

Якщо все повертає на круги своя,

Якщо в славу з неслави приходить ім’я, 

А міста воскресають із праху румовищ,

А рукописи – з попелу, книги – зі сховищ.

З мерзлоти заполярної – вбиті поети, -

Повертайтесь, Шевченкові автопортрети!

Той, дитячий, написаний вуглем на клуні,

Той, несмілий, зухвало дарований Дзюні,

Той, у Вільні розтерзаний Енгельгардтом,

Той, Сошенкові вручений з болісним жартом,

Той, для брата Микити – як воля в конверті,

Той, що юних сестер причарує до смерті,

Той, веселий і в’їдливий, бо «натщесерце»,

Той, де бритва в руці блискотить, дотепер ще,

Той і той, що могли б заслужити медалі,

Той, настінний – він так в казематнім підвалі,

Той – мов зойк з того світу, з розпуки страшної,

Що навряд чи потрапив до рук Рєпніної,

Той, фельдфебелем вкрадений і пропитий,

Той, доносом до допиту навхрест прибитий, -

Поверніться!

                      Смертельний скасовано вирок,

Поверніться, подерті, затерті до дірок,

Із бундючних колекцій, комодів захланних,

З – під приватних запорів неподоланних,

Поверніться!

                     Постаньте перед людьми.

Тут Шевченко присутній. Присутні і ми.

Ми – повітря Шевченкове. Простір і тло,

Де, мов сонце засвічується чоло.

Гасне маска посмертна. І меркнуть свічі.

І народ сам собі вдивляється в вічі!

Учитель: У арсеналі презентації «Сюїта автопортретів генія», підготовленої учнями, 15 автопортретів. Її ми обов’язково переглянемо. На жаль, за браком часу ми не можемо проаналізувати усі автопортрети. Тому обираємо ті, які стосуються трьох періодів життя митця: до заслання, періоду заслання і після заслання.

 

                                       

        1006

 

Учень:   Перед нами романтичний живописний портрет молодого Шевченка. Виконаний він у 1840 році. Мистецтвознавці вважають це зображення унікальним як за рівнем майстерності, так і за незвичайними обставинами його появи. Автопортрет називають знаменитим, шедевральним.

Автопортрет є чудовим заспівом Шевченка – митця до його великої саги психологічного самоаналізу.

(Учень розповідає про викуп Шевченка з кріпацтва, навчання в Академії мистецтв у класі Карла Брюллова. Наголошує, що за хист Тараса  в рисунку й малярстві його одразу зарахували до четвертого класу. 1838 – 1840 –й рр. – це час, коли в Шевченка виростали творчі крила. Він багато і творчо працював як поет і художник, випереджаючи академічну програму.  Саме в цей період він і вирішив намалювати автопортрет).

  Учитель: Цей автопортрет – яскравий твір романтизму   з глибоким психологізмом, тонкістю самоаналізу, вишуканими засобами виразності, властивим живописові романтизму і ліричному портрету зокрема.

   У автопортреті Шевченка ліричне поєднується з драматичним, замріяність – із сумом, бадьорість – із легкою втомою. Гарний, сповнений гідності і граціозності поворот голови до глядача – і ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Світло охоплює з півтемряви лише обличчя – все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях.  Звертають на себе увагу сховані в тіні очі. Але придивіться уважніше. Погляд очей всепрониклий, сповнений якогось невисловленого запитання, гостре, насторожене, драматичне вдивляння в життя, у людей.

   У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке його життя: сирітство, поневіряння, яких він зазнав, будучи кріпаком. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим. Водночас маємо характерний портрет інтелігента, який за пізнання прекрасного заплатив велику ціну.

  Художні засоби, особливо колір і світло, допомагають втілити свій задум. М’яко прописуючи деталі, Шевченко підбирав насичені тони. Зокрема незначні вкраплення червоного ( повіки, вуста, комірець) на зеленаво – голубуватому фоні всього полотна акцентують на них увагу.

   Цей ранній автопортрет зберігається у Державному музеї Тараса Григоровича Шевченка в Києві, є окрасою експозиції.

Запитання до класу:

  1. Як ви вважаєте, чи вдався автопортрет художникові?

Якщо так, то доведіть це конкретними прикладами. Якщо ні, то вмотивуйте свою точку зору.

2.Що стверджує митець портретом?

Підсумок учителя: Так, дійсно, цей автопортрет художника Шевченка  - це образ «Молодої волі», символ життя людського духу, напруженого й трепетного. Портрет допомагає краще розуміти творчість письменника, усвідомити пережите, передумане, вистраждане й виболене ним.

   Наступний автопортрет – це портрет, датований 1847 роком, перший малярський твір Шевченка, виконаний на засланні, всупереч царській забороні писати й малювати.

  Учень: (повідомлення про перебування Т. Г. Шевченка на засланні в далеких оренбурзьких степах; про заборону писати й малювати. Учень наголошує, що ця заборона була страшним, жорстоким ударом для поета; він не переставав жалітися на те, що в нього відняли найблагороднішу частину його існування. І не переставав боротися за своє право творити. А 11 грудня 1847 року написав

 А. І. Лизогубу про свій намір не коритися царській забороні).

Учитель:   Та ще до того, як Шевченко одержав від Лизогуба етюдник, пензлі, фарби, олівці, папір він малював. Доказ того – автопортрет, що його він надіслав Лизогубові з тим самим листом 11 грудня 1847 року.

   Автопортрет невеликого розміру, менший поштової листівки – 12 х 9,8 см – виконаний олівцем. Одержавши його «під самий новий рік», Лизогуб писав Шевченкові 7 січня 1848 р.: «Превеликая Вам дяка і за лист, і за Вас, тільки важко на Вас дивитися».

   Можна зрозуміти Лизогуба: лише вісім місяців тому він бачив Тараса в себе, в Седневі, молодим, здоровим, сповненим сили. А зараз перед ним був вусатий дядько, що вже помітно лисіє, з блідим, виснаженим недугами обличчям. Тяжкі муки вже наклали відбиток на обличчя Шевченка, на якому вражають широко – широко розкриті, сповнені скорботи очі.

Група дослідників: (повідомляють про поетичну спадщину Кобзаря цього періоду). А першим серед віршів з поміткою «Орская крепость» був «Думи мої,..»

Учень читає вірш.

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині.

Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята,

Із – за Дніпра широкого

У степ погуляти

З киргизами убогими.

Вони вже убогі,

Уже голі… Та на волі

Ще моляться Богу.

Прилітайте ж, мої любі,

Тихими речами

Привітаю вас, як діток,

І заплачу з вами.

Учитель: Шевченка – художника, Шевченка – поета безпідставно суворо покарано:

«Трибунал под председательством самого сатаны не мог бы произнести такого холодного, нечеловеческого приговора. А бездушные исполнители приговора исполнили его с возмутительной точностью…

   Писать запрещено за возмутительные стихи на малороссийском языке. А рисовать – и сам верховный судия не знает, за что запрещено».

Але  Т. Г. Шевченко жив і творив. І поетом, і художником він залишався протягом цих десяти років солдатчини, страждань і боротьби.

Тому із цього автопортрета дивиться на нас Кобзар не зломлений, не зігнутий, а незборимий син українського народу, його полум’яний співець і пророк.

Учень: (розповідає про останні роки життя Т. Г. Шевченка).

Учитель: Митець у цей час особливу увагу звертав на відтворення власного графічного й живописного образу. Із 1857  по 1961 рік художник написав 11 автопортретів. Розглянемо автопортрет 1858 року, написаний художником у Нижньому Новгороді італійським і білим олівцями. Чому саме цей? По – перше, в ньому майстерно відбиті ті разючі зміни, які  відбулися у зовнішності поета протягом десятирічної каторги; по – друге, тут зображений войовничий і волелюбний апостол правди; по – третє, цей автопортрет любив сам Шевченко.

Учитель: Подивіться на портрет і зверніть увагу, що  широко відкриті очі під високим чолом мудреця звернені просто на глядача. Погляд виражає думку, яку Шевченко висловив у щоденнику незадовго до звільнення із заслання: «Все это неисповедимое горе, все годы унижения и поругания прошли, как будто не касаясь меня. Малейшего следа не оставили по себе. Опыт, говорять, есть лучший наш учитель. Мне кажется, что я  точно тот же, что был и десять лет тому назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе не изменилась. Хорошо ли это? Хорошо».

   Свого часу Марієтта Шагінян відзначила, що цей автопортрет викликає в пам’яті портрети доби Відродження. «… В цьому портреті є дивна риса – і в погляді, і в бороді, і в положенні голови щось нагадує типовий портрет людини епохи Відродження, вченого, астронома, мислителя, мученика. Навіть не схожість рис, а швидше схожість історичних  стилів. Минуть десятиріччя, величезна спадщина Кобзаря буде вивчена, віднайдуть, прочитають і пустять в обіг його глибокі думки про мистецтво, про політику, про науку і природу, і ця дивна схожість «каторжного портрета», як жартома назвав його сам Шевченко, з галереєю мужніх борців, які піднялися на рубіж свого віку і заглянули у вік прийдешній, уже не видається ні дивовижною, ні перебільшеною…».

Учень: Відома українська поетеса Ліна Костенко надзвичайно тонко передає настрій митця після заслання у вірші «Повернення Шевченка».

Заслання, самота, солдатчина. Нічого.

Нічого – Оренбург. Нічого – Кос – Арал.

Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.

Нічого, якось жив і якось не вмирав.

Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі –

після таких років такої самоти! –

овацію таку йому зробили друзі! –

коли він увійшов.

                               І він не зміг іти.

Він прихилився раптом до колони.

Сльоза чомусь набігла до повік.

Бо знаєте… із каторги в салони…

не зразу усміхнеться чоловік…

Учитель: А тепер прошу вас розглянути презентацію «Сюїта автопортретів генія», створену Донченко Аліною. ( Презентація учениці додається).

 

Проблемне питання:

  • Що спонукало українського художника  протягом двох десятиліть створити графічно – живописну шевченкіану,  котра налічує до шести десятків зображень з натури?

( Відповіді учнів після перегляду презентації та альбому «Шевченко – худож ник”). (Презентація додається).                          

                      Файл:Shevchenko szinochyi portret.jpgФайл:Enhelhard by Shevchenko.jpg  

 

Портрет П.В. Енгельгардта.                            Жіночий портрет. Начерк.

Акварель. 1833                                                  Олівець. (1839-1843)     

 

                                     Файл:Shevchenko szinochi portret.jpgФайл:Shevchenko portret Lahody.jpg

                                     Жіночий портрет. Начерк.

Портрет А. І.Лагоди .                                      (1839 - 18430

Олівець. 1939

 

 

 

 

        

 

 

Шевченко - портретист

 

ill5               ill9

Портрет Ганни Закревської                     Портрет Михайла Щепкіна

 

 

 

ill14                       ill6

Портрет Іллі Лизогуба                         Портрет Платона Закревського

 

 

 

                              Шевченко -пейзажист

ill8ill13

Почаївська Лавра з заходу                      Олександрівський костьол у Києві

                                  Shevchenko_Kateryna_Olia_1842    Катерина

  ill12   ill7

Шхуни порту Кос – Арал                         Воздвиженський монастир у Полтаві                       

( Відповіді учнів на проблемне питання).

Учитель: Наша випускниця Чепіжко Наталія побувала у місті Каневі, де похований Кобзар, пройшла вулицями цього славного міста, піднялася на Чернечу гору. За фотоматеріалами, привезеними Наталею, створена презентація. Прошу її представити для перегляду. (Перегляд презентації «Екскурсія Канівським музеєм – заповідником»). (Презентація додається).

ІV. Підсумки уроки.

- Чи сподобалася вам, діти, така форма проведення уроку?  Чому?

- Що дали вам матеріали, використані під час уроку?

- Над чим ви замислювалися в ході уроку?

- До чого спонукають вас ці роздуми?

Учитель: Так, дійсно портретно – ілюстративний матеріал, картини, створені самим Тарасом Григоровичем Шевченком , використані у процесі вивчення біографії письменника, допомагають глибше розкрити життєвий і творчий шлях Кобзаря.

V. Оцінювання підготовки та участі учнів у ході уроку.

VІ. Д.З.

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Галушка Любов
Додано
20 січня 2020
Переглядів
2391
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку