Конспект першого уроку у 5 класі на тему "Ми - жителі планети Земля. Ми рівні."

«Ми – жителі планети Земля. Ми – рівні»

(Перший урок для учнів 5-Б кл.)

Мета: ознайомити учнів із визначними пам’ятками Рівненщини, формувати ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних духовних надбань рідного краю; розвивати навички дослідницько-пошукової діяльності; виховувати шанобливе ставлення до історичного, культурного і духовного спадку рідного краю, здатності берегти його і примножувати.

Форма проведення: урок - подорож.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності. (слайд 2)

(Розповідь вчителя з демонструванням елементів презентації)

Епіграф:                                        Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,                          

                                                       красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.

                                                                               Володимир Сосюра       

Вступне слово вчителя. Продзвеніла веселкова карусель теплого літа, зібрано багатий урожай хліба, у садах доспіли яблука і груші. А День знань знову зібрав нас у рідній школі.  Святково і урочисто розпочався для вас  новий навчальний рік. Нехай він буде цікавим  та захоплюючим.   Адже Перше вересня – це плани, сподівання, мрії, задуми на весь навчальний рік, а свято Останнього дзвоника – це досягнення, звершення, успіхи.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.     (слайд 3)

Від Донецька до Крима і Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона

Там де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив.

Я ходив по зелених Карпатах,
Бачив сяйво церков золоте,
У віночках на наших дівчатах
Різнотрав"я казкове цвіте.

Україна, як рідная мати
Огортає теплом нас своїм,
А Шевченко - він буде стояти –
Збережемо прекрасний цей дім.

         Україна – це наша країна, наша земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і талановитими, працьовитими людьми. Кожна місцевість на карті нашої держави має свою історію, творену віками.

Рівненщина – наша маленька батьківщина, де пройшло наше дитинство, живуть рідні, найдорожчі люди.

         На сьогоднішньому уроці ми поринемо у чарівний світ Рівненщини, дізнаємося багато нового і цікавого про наш рідний край.

ІІІ. Основна частина уроку.

Перш ніж ми вирушимо у подорож  по визначних місцях рідного краю, проведемо бліц - опитування.

Бліц – опитування  «Що я знаю про Україну» (слайд 4)

1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (Писанка)

2. Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві  за тиждень перед Пасхою. (Верба)

3. Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)

4. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (Рушник)

5. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ)

6. Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь)

7. Як називається основний закон України? (Конституція)

8. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)

9. Які кольори державного прапора України? (Синій, жовтий)

10. Назвіть велике зібрання творів Т. Шевченка. (Кобзар)

Слово вчителя. Молодці, а зараз ми з вами вирушимо у віртуальну подорож Рівненщиною.

Перша  зупинка  «Державний історико-культурний заповідник м.Дубна»  

(відеоролик - слайд 6)

 Він є окрасою нашого краю. Головна пам'ятка – замок князів Острозьких XV ст. – це одне із семи чудес України та один з найстаріших замків, який до цього часу несе у собі риси середновіччя парадного стилю. Цікавим є і той факт, що Дубенський замок ніколи не був взятий приступом. Тут зберігалися незліченні багатства привезених трофеїв: коштовний посуд, книги, картини, ікони, зброя і захисне озброєння, хутра, шкури…

  
Друга зупинка «Кукушка» (відеоролик - слайд 8)

     Вузькоколійка Антонівка-Зарічне, або "кукушка", має колію шириною 750 мм (звичайна залізнична - 1520 мм); протяжність дороги між Антонівкою і Зарічним - 106 км. Споруджена ще в 70-ті роки позаминулого століття для транспортування експортного лісу та іншої продукції. Вважається найдовшою залізничною гілкою Європи.   

    Усі пасажири "кукушки" знають одне одного. Заходячи у вагони, вітаються. Тут хтось їде на роботу, хтось — у райцентр за довідкою, а хтось у ліс за грибами. А ще у сусідні села на навчання їде майже сотня учнів, а це аж два вагони. Навесні та влітку вузькоколійкою мандрують туристи. Українців серед них небагато. А от поляки, німці, австрійці, англійці та навіть канадці у поліській глушині побували не раз. 

        Перетинає поїздок унікальний міст через річку Стир у селі Млинок. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні. Його довжина 153 метри. А сполучає він два райони — Володимирецький і Зарічненський. І коли навесні розливається Стир, потрапити на протилежний берег можна хіба що через залізничний міст.

Третя зупинка «Базальтові стовпи»

(відеоролик - слайд 10)

Це унікальне природне диво, розташоване в урочищі Іванова Долина, поблизу сіл Базальтове, Берестовець, Новий Берестовець Костопільського району Рівненської області. Це єдине на території України яскраво виражене стовпчасте залягання найпоширенішої гірської породи – базальтів.             

         Базальтові стовпи – різновид базальтів, що має в поперечному перерізі форму від чотиригранника до семигранника. Товщина стовпів коливається в межах 0,6 - 1,2 метра, а висота – від 3-х до 30 метрів. З базальту, видобутого в тутешніх кар'єрах, викладали бруківкою майдани Парижа, Брюсселя, Відня, Москви, Берліна і Варшави.

          Заповідник "Базальтові стовпи" створили на базі Івано-Долинського родовища базальтів, яке складається з п'яти кар'єрів. Частина із них вже підтоплені. Найвідоміший серед кар'єрів є третій. Там базальтові стовпи та вода утворюють острівець у формі серця, названий місцевими жителями "Островом кохання".

Четверта зупинка «Заповідник « Поле Берестецької битви» » 

(відеоролик - слайд 12)

   Розташований у Радивилівському районі.

Зараз усі знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають "Козацькі могили". На початку літа 1908 року житель с. Пляшева, обробляючи своє поле, знайшов 32 козацьких мушкети та 16 шабель. 
  Задум побудувати пам'ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві, виник 1908 року з ініціативи монахів Почаївської лаври. Спорудження Георгіївського храму тривало чотири роки. Побудували його у стилі українського бароко, що був поширений в Україні в XVII-XVIII століттях. Церква-пам'ятник не має собі аналогів. Вхід до храму одночасно є іконостасом. Тому, коли щороку у дев'яту п'ятницю після Великодня вшановують загиблих козаків, молебень відбувається просто неба. 
             Основна церква — Георгіївська. Одна з головних святинь цього храму — ікона великомученика Георгія, написана на дереві. Другий поверх Георгіївського храму займає церква святих Бориса і Гліба — так звана балконна церква. Тут з лівого боку іконостасу розміщено кіот з іконою Святої Трійці. У нижній частині великої ікони є старовинний маленький образок, написаний на священному мамврійському дубі та освячений на Животворчому Гробі Господньому в Єрусалимі. Третя, підземна церква — церква Параскеви П'ятниці. Саме тут і знаходиться козацька усипальниця — чотириметрове кам'яне склепіння зі скляним саркофагом. Тут покояться рештки тих, хто загинув на полі Берестецької битви у 1651 році.

П’ята зупинка «Острог – «Волинські Афіни» »   (відеоролик - слайд 14)

  Із XIV по XVII століття цим містом володів найвпливовіший і найбагатший рід князів Острозьких, який зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи.
  Передусім славився Острог слов'яно-греко-латинською академією — першим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Заснував його у 1576 році авторитетний політичний діяч того часу, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь-Костянтин Острозький. В Острозькому культурному осередку разом з академією виникло найпотужніше тогочасне видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов'янський "Буквар" — перший український підручник та перша друкована повна слов'яномовна Острозька Біблія. 
    Середньовічні мури Острозьких і досі височіють у "Волинських Афінах". Це унікальні пам'ятки історії та культури, з-поміж яких Мурована, Кругла, Луцька і Татарська вежі, Богоявленська церква та Свято-Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

IV. Підсумок уроку.

Цікаві факти про Рівненщину.     (слайд 15)

Від початку Першої світової війни в Рівному працювала сестрою милосердя... рідна сестра останнього російського імператора Миколи ІІ княжна Ольга. Вона доглядала поранених у місцевому військовому госпіталі.

       Рівне тричі ставало столицею. Вперше це сталось на початку минулого століття, коли під натиском більшовиків Директорія Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою була змушена залишити Київ. Тоді столицю перенесли до Рівного, де на залізничній станції стояв вагон з урядовцями. У ті ж буремні роки Рівне оголошують столицею вдруге. Бунтівний отаман Оскілко проголошує Рівне столицею України. Але, як і першого разу, — ненадовго.

Утретє наш обласний центр стає столицею під час фашистської окупації. У 1941 році на окупованій німцями території створюється рейхскомісаріат “Україна” зі столицею у Рівному. Випускались навіть власні гроші. Після війни місто стає одним з обласних центрів УРСР.

         Ми повернули сьогодні наш шкільний глобус і крізь сітку меридіанів і паралелей побачили, чим багата наша рідна земля.

          А я  вам бажаю здоров’я,  наснаги, терпіння, наполегливості, взаємодопомоги, жаги до знань у новому навчальному році.

        На завершення нашого уроку давайте подивимось відеоролик молоді Дрогобицького району, а саме композицію «Десь по світу».        (слайд 16)

Дякую за увагу! Успіхів у новому навчальному році!