Конспект уроку "Українська Держава" Павла Скоропадського

Урок  на тему «Українська Держава» Павла Скоропадського

Мета:  визначити обставини приходу до влади Павла Скоропадського; охарактеризувати політичну діяльність П.Скоропадського; порівняти  державотворчі процеси в УНР (за часів УЦР) та Українській державі; розвивати навички роботи з джерелами історичної інформації, вміння систематизувати і узагальнювати історичні факти, працювати в групах, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих подій історії; продовжувати роботу над вихованням почуття національної свідомості та патріотизму.

Обладнання та матеріали: підручник, мультимедійна дошка, проектор, презентація,аркуші-наліпки, аркуші з зображеннями діячів та державної символіки, карти.

Тип уроку: урок  засвоєння нових  знань.

Очікувані результати:

 Після цього уроку учні зможуть:

- називати хронологічні межі існування «Української Держави» Павла Скоропадського;

- пояснювати та застосовувати поняття «гетьманат»;

- характеризувати державно-політичну діяльність П. Скоропадського;

 - порівнювати за допомогою карти території УНР та Української Держави;

- порівнювати та аналізувати відмінності державотворчих процесів в Українській Державі  та УНР(за часи УЦР);

- висловлювати власне судження щодо діяльності гетьмана Павла Скоропадського.

Хід уроку

І Вступ

1. Підготовчий етап ( 2хв.)

Після привітання учитель перевіряє виконання випереджального завдання( наявність заповненої колонки таблиці ) та ділить клас по групам.

2. Актуалізація  опорних знань умінь учнів. Вправа « Кроссенс»(4хв.) сл.1

(Кроссенс-це асоціативний ланцюжок,що складається з дев’яти картинок. Зображення розташовують так, що кожна картина має зв’язок із попередньою і наступною, а центральна являє собою загальний висновок, тобто поєднує елементи кожної. Читати кроссенс потрібно зверху вниз і зліва направо, рухатись тільки вперед і закінчувати центральним квадратом. Учні мають розгадати кожне зображення і назвати взаємозв’язки, і виходячи із центрального зображення зробити висновки та запропонувати назву ).

Учні називають асоціативний ряд, визначають логічні зв’язки зображень. Роблять висновки щодо причин  кризи  в політичному та соціальному житті УНР .

3. Мотивація навчальної діяльності (2хв)

Дійсно, українські землі опинились в важкому кризовому стані. Та чи відмовляться українці від боротьби за незалежне майбутнє?

Сл.2 Учитель  пропонує прочитати висловлювання Павла Скоропадського:

«“Щоб не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку повернутися, так само з народом: його не змусиш відмовитися від його ідеалів…» 

Слово вчителя.  Останній гетьман України. Він належить до тих дійових осіб історії навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії, створювались міфи, легенди. Одні називали його «Політичний перевертень», «Диктатор», «Маріонетка» інші «Щирий Українець», «Патріот». Так хто ж він насправді?  Сл.3 Сьогодні наше завдання розібратися в цьому і скласти власне ставлення до діяльності гетьмана Скоропадського.  Відповісти на  проблемне  питання: « Гетьман П. Скоропадський « Політичний перевертень», «Диктатор» чи «Патріот »?

4. Оголошення теми уроку(2хв)    Сл.4

 Я пропоную виконати вправу  « Чиста дошка» і зробити припущення щодо  завдань теми(на дошку заносять всі очікувані результати від уроку, які висловлюють учні , вони залишаються на дошці весь урок).

ІІ Основна частина

5. Вивчення нового матеріалу( 15хв)

5.1  Хронологічна сводка  Сл.5 Знайомство з поняттям «гетьманат».

 Розгляньте лінію часу. Коли утворилась «Українська Держава» - «гетьманат»  на чолі з Павлом Скоропадським? Скільки часу він проіснував?(учні відповідають і записують дату до зошиту).

Що підштовхнуло до зміни  влади  та чому на чолі нової держави став саме П. Скоропадський нам з’ясувати допоможуть документи.

5.2. Робота по групам.  Учні заздалегідь поділені на 4 групи. Кожна група отримує друковані матеріали і питання до них.

1група. Уривки з мемуарів Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр.: у 2-х т. – Т.ІІ: Українська Гетьманська Держава. – Ужгород,1932,ст.32

Питання :Чому австрійське командування ініціювало зміну політичної влади в Україні?

2 група. Опрацьовує уривки з “Українська гетьманська держава 1918 року  Історичні нариси”, та “Переворот П.Скоропадського: причини і рушійні сили”.

Питання:

1.Хто такий Павло Скоропадський?

2.Які політичні погляди були у нього до 1918року?

3.Чому саме кандидатуру Скоропадського підтримало німецьке командування?

3 група  опрацьовує Уривки з мемуарів Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр.: у 2-х т. – Т.ІІ: Українська Гетьманська Держава. – Ужгород,1932,ст.23

Питання: 1. За яких обставин було обрано П.Скоропадського гетьманом?

2. Чого, на вашу думку, очікували від обранця представники «Хліборобського конгресу»?

Група 4. Опрацьовує Витяг з «Грамоти до всього українського народу»

Питання:  Як пояснював сам Скоропадський свій прихід до влади. Які аргументи необхідної зміни влади наводить?

Чи можна погодитись з наведеною аргументацією необхідності зміни влади? Чому?

        Учитель пропонує учням розпочати виконання «Кластера»- « Діяльність гетьмана Павла Скоропадського» ( учні виконують кластер на звичайній дошці або великому аркушу А1, який закріплений на дошці),  узагальнити відповіді і назвати  причини обрання Скоропадського гетьманом «Української Держави»( орієнтовані відповіді: слабкі позиції ЦР; підтримка німецького командування; підтримка з боку армії та землевласників, нащадок гетьманського роду мав повагу з боку населення).  Учні відповідають, та заповнюють перші гілки кластера.

5.3  Робота з ілюстративним матеріалом Сл.6 «Молебен на Софійському майдані з нагоди обрання П. Скоропадського Гетьманом України» (Поштівка 28 квітня 1918р.)

Робота з фотографіями, завдання для учнів ( вид діяльності фронтально-колективна)

Опис. Просто точно опишіть, що ви бачите.

Опишіть осіб, зображених на фотографії, а також їх дії та об’єкти показані на знімку. Опишіть що ви бачите на задньому плані, на передньому, у центрі, зліва і справа на фото.

Дайте відповідь на питання.

1. Що, на вашу думку, відбувається на фото?
2. Хто ці люди? Що вони роблять?
3. Коли був зроблений знімок?
4. Чи є на фотографії текстова інформація?
5. Це природна фотографія, чи ні?
6. Чому саме в цьому місці ,на вашу думку, зроблено фото?
7. На які запитання фотографія не може відповісти?

Навіщо була створена ця поштівка? Чи можна стверджувати що всі верстви населення були задоволені зміною влади?

Спрогнозуйте , які верстви населення, на вашу думку, залишились не задоволеними? Чому? (відповіді учнів).

Розгляньте карикатуру Сл.7 Що хотів передати автор? Чи підтримував він гетьмана?  Чому ,на вашу думку, вона з’явилась? На які верстви населення розраховувалась? Які політичні сили сприяли її створенню?

Зробіть висновок, в  якій політичній ситуації розпочиналась діяльність Скоропадського?

5.4    Продовжуємо опрацьовувати джерела за допомогою прийому

 «Подвійний щоденник» Сл.8 Учням за групами пропонується опрацювати джерело і вписати необхідну інформацію до таблиці.( Праву колонку таблиці учні заповнили вдома, як випереджальне завдання).

«Порівняльний аналіз державотворчих процесів «Української держави» та УНР (за часи УЦР)»

Учні представляють результати роботи групи

1група. Опрацьовує документи , визначає форму державного устрою, організацію влади. Порівнює з УНР. Користуючись картою  порівнює зміни в кордонах. Демонструє на карті  (Сл. 9) зміни класу, додає інформацію на кластер використовуючи  роздатковий матеріал.

Питання до класу:

     Чи згодні ви, що така форма правління відбивала потреби того часу?чому?

2 група опрацьовує   державну символіку, збройні сили, стан державної мови. Після усної розповіді додають на кластер основну інформацію.

Питання до класу:

      Чому деякі сучасники Скоропадського вважали встановлення ним

       української    мови державною мовою  «Підлаштуванням, а не покликом

       душі?», чи погоджуєтесь ви з цим ствердженням?Чому?

 3 група опрацьовує документи та називає права громадян, зміни в трудовом законодавстві, грошовій  системі. Порівнює їх з УНР. Учні заносять на кластер основну інформацію.

Питання до класу:

1. Про що свідчать демократичні права( свобода слова,  релігії, пересування, рівність перед законом та ін..) закріплені в “Законі про тимчасовий державний устрій України”?
2. Чи були вони реалізовані в повній мірі? Чому?
3. Яка реакція на  зміни в трудовому законодавстві і земельному питанні буде у різних станів населення? Обґрунтуйте відповідь.

Група 4 опрацьовує  документи та користується підручником ( ст.61-63) порівнює національно - культурну політику, релігійну та зовнішню політику. Під час виступу групи  на слайдах (10 – 12) висвітлюються фото, учитель за необхідності доповнює інформацію. Заповнюють  гілки кластера на дошці (учні  записують та приєднують магнітами друковані зображення).

Питання до класу:

1.  Поясніть, чому, на вашу думку, найбільше досягнень «Української держави» було в галузі культури?

 2.  Прийняття грамоти про федеративний зв’зок з не більшовицькою Росією було логічним завершенням правління гетьмана чи спонтанним актом, який коштував йому булави?

3. Чи можна стверджувати, що цією грамотою П. Скоропадський зрікся ідеї незалежної України? Які причини зумовили видання П. Скоропадським «федеративної грамоти»?До чого призведе повернення Скоропадського до ідеї федералізації з небільшовистською Росією?

Після відповідей учнів учитель наголошує на тому, що дійсно це призвело до активізації повстань проти «Гетьманату» і зречення П. Скоропадського від влади ( сл.13)

Учитель пропонує зачитати слова зречення  П. Скоропадського зі слайду.

 Я, Гетьман всієї України, протягом семи з половиною місяців усі свої сили клав на те, щоби вивести країну з того важкого становища, у котрому вона знаходилася. Бог не дав мені сили впоратися з цим завданням. Нині з огляду на умови, що склалися, керуючись винятково благом України, від влади відмовляюся.

Павло Скоропадський. 14 грудня 1918 року, місто Київ

Питання: Як пояснює свій  вчинок гетьман?

  5.5  Подискутуйте Чи можливо в подібній політичній ситуації уникнути  провалу? Що, на вашу думку, повинен був робити П. Скоропадський щоб врятувати державу?

Свої міркування повідомте класу за алгоритмом: ми вважаємо…, тому що…,отже…

6 систематизація і узагальнення вивченого на уроці (7хв.)

1. Вправа «Історичний буревій». Учням пропонується на «хмарі слів» обрати ті які відносяться до теми, скласти з них питання які вимагають розгорнутої відповіді і задати їх класу.

2. Повернення до проблемного питання. Учням пропонується методом «Займи позицію»  Сл15 відповісти на питання «Гетьман П. Скоропадський « Політичний перевертень», «Диктатор» чи «Патріот »? учні обирають висновок і підходять до надпису. За хвилину учні що обрали одну відповідь радяться і обґрунтовують свою позицію. Після викладення різних точок зору учитель запитує, чи не змінив хто думку, пропонується перейти та  аргументувати перехід.  Також учні називають по 2-3 найбільш переконливі аргументи протилежної сторони.

ІІІ Підсумковий етап

Підбиття підсумків. Рефлексія.

Повертаємось до наших очікувань (1хв)Учитель пропонує висловитись учням, що із очікувань справдилось . Коли учні називають, учитель витирає з дошки надписи. Якщо всі очікування справдились залишиться «чиста дошка». 

Ціннісна та емоційна рефлексія (1хв) Учням пропонуємо дати відповідь на запитання:

Чи справдились сподівання від уроку? Що корисного ви взяли для себе як для особистості та громадянина? Який настрій маєте? Намалюйте смайлик з настроєм і наклейте його на дошку(учні наклеюють на дошку біля кластера).

Домашнє завдання(1хв)

1. Прочитати параграф 11.
2. Підготувати Есе «Моє ставлення до гетьмана Павла Скоропадського» або підготувати 5 питань за Таксономією Блума.