Конспект уроку з економіки для 11 класу на тему "Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники"

ТЕМА: Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники.

Мета: з'ясувати економічний зміст понять «гроші», «грошова маса»; ознайомити з функціями та видами грошей; сприяти розумінню державної грошової політики; забезпечити розуміння учнями сутності гро­шей, їх функцій; роз­вивати економічне мислення; стимулювати пізнаваль­ний інтерес, уміння співвідносити теоретичні знання з практикою; удосконалювати навички висловлювання власної точки зору, слухання, ставлення запитань; роз­вивати комунікативні якості в процесі колективної ро­зумової діяльності учнів; виховувати само­стійність, відповідальність, економічне мислення. .  

Очікувані результати: учні повинні засвоїти економічний зміст понять «гроші», «грошова маса», наводити приклади функцій та видів грошей; називати грошові агрегати, розв'язувати задачі на використання формули Фішера.

Обладнання: схема «Види грошей», «Функції грошей», колекція грошей, розда­тковий матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих групах; презентація, відеоматеріал.

Основні поняття: гроші, історичні форми вартості, функції грошей, чек, вексель.

Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних технологій).

Форма проведення: урок-дослідження.

 

  Хід  уроку

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Найкраща витрата часу — це пра­ця. Сподіваюсь, що ви не витрачатимете марно часу, отримаєте задоволення від праці і відкриєте для себе багато цікавого й нового.

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання.

Тестові завдання.

1. Крива попиту ілюструє залежність:

А   ціни від попиту

Б   попиту від ціни

В  величини попиту від ціни

Г   величини попиту від пропозиції

2. Яка із зазначених подій не приведе до зміщення кривої попиту на каву?

А  зміна у смаках людей щодо кави

Б  збільшення грошових доходів споживачів кави

В  падіння ціни на каву

Г   сподівання, що ціна на каву впаде в майбутньому

3. Якщо два товари є взаємозамінними, то зростання ціни на перший викличе:

  А падіння попиту на другий товар

  Б зростання попиту на другий товар

  В збільшення величини попиту на другий товар

  Г падіння величини попиту на другий товар

4. Який із наведених чинників не мас безпосереднього впливу на попит?

  А кількість покупців

  Б ціни на ресурси

  В доходи споживачів

  Г ціни товарів-субститутів

5. Крива пропозиції ілюструє залежність:

  А величини пропозиції від попиту

  Б пропозиції від ціни

  В ціни від пропозиції

  Г величини пропозиції від ціни

6. Якщо ціни зростають, а інші умови залишаються незмінними, закон пропозиції виявляється:

  А у зростанні пропозиції

  Б зменшенні пропозиції

  В зростанні величини пропозиції

  Г падінні величини пропозиції

7. Удосконалення технології спричиняє:

А зміщення кривої попиту праворуч

Б зміщення кривої пропозиції ліворуч

В зміщення кривої попиту ліворуч

Г зміщення кривої пропозиції праворуч

8. Ринкова пропозиція безпосередньо не зазнає впливу:

А цін на ресурси 

Б зміни технології

В кількості фірм

Г доходів споживачів

9. Якщо ринкова ціна вища за рівноважну, то:

А з'являються надлишки товарів 

Б виникає дефіцит товарів

В знижується ціна ресурсів

Г збільшуються доходи споживачів

10. Якщо величина пропозиції бобів у країні з ринковою економікою більша за величину попиту, то:

А   виробництво бобів збільшиться 

Б   ціни на боби зменшаться 

В   попит на боби зросте

Г   ціни на боби підвищаться

11.Якщо функція попиту на яблука Q_d =400-70P, а функція пропозиції Q_s =80Р-50, то на ринку встановиться рівноважна ціна:

А   3 грош. од. 

Б   5 грош. од.

В   10 грош. од. 

Г   15 грош. од.

12. Якщо зменшення ціни товару на 5 % призводить до збільшення величини попиту на З %, то такий попит вважають:

А   еластичним 

Б   нееластичним

В   абсолютно еластичним 

Г   абсолютно нееластичним

Відповіді: 1. В, 2. В, 3. Б, 4. Б, 5. Г, 6. В, 7.Г, 8. Г, 9. А, 10. Б, 11. А, 12. Б.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

►►   Прийом «Впізнай мене»

Учитель. Визначити тему уроку нам допо­може вислів Карла  Маркса (Виявлення асоціацій до слова «гроші».)

Учитель.

• «Був відкритий товар товарів, який у при­хованому вигляді містить у собі інші товари, чудесний засіб, здатний, якщо це завгодно, перетворюватися в будь-яку принадну і бажану річ. Хто володів ним, той панував у світі виробництва...»
• Як  ви  гадаєте,  що  мав на  увазі  Карл Маркс? 

    Так, це гроші.          

• Чи згодні ви з думкою, що гроші — один з найчудові­ших винаходів людини?
• Чи може статися так, що гроші стануть непотрібним мотлохом?

(«...Непотрібний мотлох. Навіщо ти мені тепер? Ти не вартий, щоб я нахилився та підняв тебе з долу». Епізод з роману Д. Дефо «Життя та надзвичайні пригоди Робінзона Крузо». Поза суспільством та сферою виробни­чих відносин гроші втратили свій сенс, стали звичайними й навіть непотрібними речами.)

 

Постановка разом з учнями мети уроку, визначення за­вдань.   

 

Учитель. А чого ви очікуєте від сьогоднішньо­го уроку? Запишіть це на папері (на стікері), при­клейте на пісковий годинник (малюнок на дошці). Хто готовий поділитися своїми очікуваннями?

Отже,  тема  нашого  уроку: Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники.

 

Під час вивчення теми про особливості функціонування ринкової економіки не можна не приділити увагу одному з видат­них винаходів економічного життя — грошам. Гроші — єдиний товар, із якого не можна отримати користі, лише як позбавившись їх. Вони не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку та не розважать доти, доки ви не витратите їх або не інвестуєте. Бага­то чого в житті люди роблять заради грошей, а гроші майже все можуть зробити для людей. Матеріальний та освітній рівень лю­дини, її соціальний статус, життєвий успіх і багато чого іншого в ринковій системі залежить від грошей. Гроші — це приваблива та нескінченна загадка, «чарівний засіб».

 

«Гроші зачаровують людей. Гроші мучать людей, які в поті чола заробляють їх. Люди вигадують найоригінальніші способи, щоб роздобути їх, і найрізноманітніші способи, щоб їх розтратити…Люди зроблять майже все заради грошей…Гроші зроблять майже все для людей. Гроші – це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує…»

 

Дізнаємося, у чому по­лягає сутність грошей, які функції вони виконують, яке значення мають для економіки.

 

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виникнення та сутність грошей

Що таке гроші? У старій приказці йдеться: «Гроші — це те, що гроші робить». І дійсно, при найзагальнішому підході все, що виконує функції грошей, і є грошима. Колись один мудрець сказав, що гроші — це дорога, якою котиться колесо торгівлі. Ін­ший мудрець порівняв гроші з універсальною мовою, якою спіл­куються у світі торгівлі. І обидва мали рацію.

 

Інтерактивна вправа «Обмін». Учні отримують картки з назвами товарів (наприклад: хутро білки, шкура вівці, сокира, мішок зерна, корова, кожух, чоботи, золоті моне­ти) і мають обміняти свій товар на інший.

Обговорення. З якими труднощами ви зіткнулися та чим, на вашу думку, вони викликані?

 

Учитель. Таким чином, виникнення грошей зумов­лено труднощами обміну продуктами праці — бажання двох суб'єктів здійснити обмін споживчими вартостя­ми товарів часто не збігалися. Поступово учасники об­міну пересвідчувалися, що серед усіх товарів, що обмі­нюються, є такий, який шукають частіше за інші, тобто він має найбільшу споживчу вартість.

Такий товар виділився стихійно в Процесі розвитку товарного виробництва — його завжди можна обмі­няти на необхідне благо, наприклад: риба (Ісландія, XV ст), хутро (слов'янські племена), перлини (Індія), чай (Монголія), слонова кістка (Центральна Африка), сіль (Китай), какао (Нікарагуа) та майже повсюди...

 

Спробуйте здогадатися, про що йдеться (гра з класом).

1 етап. Відокремлення скотарських племен унаслідок першого крупного суспільного поділу праці перетвори­ло деякі знаряддя праці, хатнього начиння та свійських тварин у знаряддя обміну. Порівняння грошових функ­цій з «цим» залишило глибокий слід в історії часів та народів.

2  етап. Про «це», як про міру вартості, згадується в поемі Гомера про героїв стародавньої Трої, а також в «Енеїді» Котляревського.

3 етап. «Це» лежить в основі сучасної назви грошової індійської одиниці «рупія».

4 етап. «Це» є назвою свійської тварини.

Відповідь: мова йде про худобу.

 

Практична вправа

Франкські племена в обміні використовували такі про­порції:

2 мішки зерна = 1 сокира;

4 сокири = 1 кожух;

 1 кожух = 4 мішки зерна.

Який з товарів був «найдорожчим» і найвигіднішим під час обміну, за який можна було купити найбільше ін­ших товарів?

(Найвигіднішим в обміні є кожух.)

 

Історичні форми вартості: проста (бартерний, тобто безпосередній обмін товарами без посередництва гро­шей); розгорнута (вартість даного товару оцінюється через вартість усіх інших товарів); загальна (виділення одного товару — еквіваленту виміру вартості інших то­варів); грошова (товаром-еквівалентом повсюдно ста­ють метали).

 

У сучасній економічній літературі також зустрічається кілька визначень поняття «гроші».

 

Гроші:

1. Економічна  категорія,  що  позначає  специфічний  товар, який  у  певному  суспільстві  виступає  в  ролі  загального  еквівалента
2. Певний  запас  коштів (активів), що  забезпечують  здійснення  різноманітних  економічних  угод
3. Товар, що  виступає  в  ролі  загального  еквівалента,  який  відображає  вартість  усіх  інших  товарів

 

2. Якості грошей  Пропонується емоційно наситити цей блок теми жар­тівливими запитаннями.

• Чому в якості грошей у нашому місті не можна вико­ристовувати... соснові шишки?
• Чому ж тоді слов'янські племена використовували ху­тро білки, адже білки зустрічалися в лісах дуже часто? (Білку потрібно було перш за все зловити, убити, обереж­но зняти хутро, не пошкодивши його, що й робило хутро достатньо рідкісною річчю.)

Розмірковуючи, учні виводять першу якість грошей — рідкіс­ність.

• Відомо, що універсальним товаром у багатьох народів були свійські тварини. Корови — останім  часом стає достатньо рідкісний у товар, чому б його не зробити гроши­ма?

Учні приходять до висновку, що наступними якостями гро­шей є портативність та ділимість.

• Ну, добре, червона або чорна ікра — товар рідкісний, портативний, поділяється, чим не гроші?

Учні визначають ще одну якість грошей — довговічність.

От чому золото стає найбільш відповідним матеріалом.

Отже, повноцінні золоті гроші тривалий час застосову­валися в обміні.  З часом монети почали карбувати з невеликим умістом благородних металів, а це вже простий знак вартості, а ще пізніше з'явилися паперові гроші — закінчена форма знаку вартості. Паперові гроші максимально зручні в обігу, практично не мають власної вартості як грошовий товар, легко відновлюються відносно зрос­таючих масштабів суспільного виробництва та обігу.

Можна пригадати, коли та де, на думку істориків, з'явилися перші паперові гроші.

Дивиться, зараз я на цьому аркуші напишу 5 тугриків, щось намалюю, поставлю свій підпис. От вам і гроші!

Учні вирішують, що гроші наділені примусовою силою даної держави, тобто загальноприйняті та впізнавані.

 

Гроші, якими ми користуємося сьогодні, пройшли тривалий період еволюційного розвитку. На ранніх етапах розвитку людства відбувався безпосередній обмін товару на товар — нині це назива­ється бартером. Із часом навіть найпримітивніші цивілізації в найвіддаленіших куточках Землі створили власні види грошей. Роль грошей завжди випадала товару, на який був найбільший попит або який був найзручнішим для цієї мети. У різних народів як гроші застосовувалися особливо популярні обмінні предмети, цін­ність яких вважалася постійною. Такими були хутра, ножі, списи, стріли, мушлі, знаряддя лову. У жителів помірного поясу основним засобом обміну була свійська худоба. Пошук товару, який міг би обмінюватися на будь-який інший, тобто товару-еквівалента, три­вав дуже довго, оскільки до нього висувалися особливі вимоги:

• подільність;
• однорідність;
• збережуваність;
• портативність.

Невипадково грошима стали виступати різні метали, та не­забаром ця функція цілком закріпилася за металами благородни­ми — золотом та сріблом. Саме вони мали всі властивості, необхідні для того, щоб виконувати роль грошей.

Спочатку люди розплачувалися золотими та срібними зливка­ми. Потім із них стали карбувати монети. Близько 500 р. до н. є. перський цар Дарій здійснив економічну революцію, увівши в обіг монети та замінивши ними натуральний обмін. Паперові гроші з'явилися відносно недавно: уперше вони були випущені в обіг у Китаї у XII ст. У XX ст. паперові гроші остаточно витіснили з обігу золоті. Проте еволюція грошей не завершилася, і в наші часи цей процес триває.

Емісія — випуск в обіг додаткової необхідної кількості грошових знаків.

 

Резерв: поділити групу на групи, дати завдання — за де­кілька хвилин проілюструвати схему «гроші полегшу­ють обмін там, де потреби не збігаються».

 

3. Функції грошей

В економіці гроші виконують певні функції, а саме:

• засобу обігу — гроші є посередником при обміні товарів та послуг;
• міри вартості — засобу кількісного виміру та порівняння від­носних вартостей товарів на ринку;
• засобу платежу — засобу відкладених платежів, які повинні здійснитися в майбутньому, при сплаті боргових зобов'язань, величина яких установлюється в грошовій формі;
• засобу нагромадження — тобто засобу накопичення купівель­ної спроможності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньому.

 Функції грошей ( На слайдах)

 

Розглянемо ситуації.

• Ви заходите до магазину та бачите, що модні джинси коштують 400 гривень. Чи можете ви, не маючи грошей, оцінити їх вартість та свою споживчу спроможність?
• Коли підприємець підраховує свої витрати на вироб­ництво, доходи від реалізації та прибуток, чи потрібні йому для цього наявні гроші?

Отже, у цих прикладах функція, яку ідеально викону­ють гроші,— міра вартості.

Грошове вираження вартості ще не означає реалізацію товару. Ви ж ще не купили джинси, що сподобалися вам у магазині?

Товаровиробники прагнуть виручити від продажу свого товару гроші, які стануть засобом придбання інших товарів, тобто виконають функцію засобу обігу.

Таким чином, гроші стають посередником в обміні товарів та забезпечують (обслуговують) їх обіг, долаючи часові, просторові та індивідуальні кордони безпосереднього обмін одного товару на інші.

• Чи згодні ви із твердженням: гроші є суттєвим товаром, який не годиться ні на що інше, крім як позбавитися від нього?

Жарт (для релаксації)

• Тато, ти пам'ятаєш, що обіцяв мені 50 доларів, якщо я добре закінчу перший курс? Так-так, звісно. Ну, як твої справи? — Поздоровляю тебе, тато. Ти зекономив цю суму.
• Інша ситуація: ваш батько 15 листопада отримує заробітну плату та сплачує комунальні платежі за минулий місяць листопад.

Ці приклади демонструють функцію грошей — засіб платежу.

• Ваша родина може відмовиться від покупки пральної машини в кредит та обрати спосіб накопичення необ­хідної суми грошей. Тут гроші обслуговують накопи­чення вартості в її загальній абстрактній формі, вико­нуючи функцію засобу накопичення.

Нарешті, ще одна функція грошей — світові гроші.

Доведіть чи заперечте: світові гроші — комплексна функція, яка повторює по суті всі функції, характерні грошам на внутрішньому ринку.

(Доведення. Виділення функції світових грошей зумовле­не особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються розподілом усього ринку державними кор­донами, завдяки чому з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин — держава, що представляє і захи­щає інтереси крайки в цілому. Гроші на світовому ринку виконують функцію платіжного засобу та засобу перене­сення багатства з однієї країни в іншу. Якщо світові гроші використовуються для сплачування боргу, пов'язаного із зовнішньою торгівлею, кредитами, тоді вони виконують функцію засобу платежу)

 

Практична вправа

Які функції виконують гроші в таких ситуаціях?

1.  Родина Федорових отримала відсотки зі свого депо­зитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 2400. грн.(Засіб платежу)

2.  На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 1900 грн., новий телевізор за 1950 грн. чи набір садових меблів за 1800 грн. (Міра вартості)

3.  У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів. (Засіб обігу)

4.  Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку гро­шей зберігати та відкладати з власної пенсії на по­купку кухонного комбайну. (Засіб накопичення)

5.  Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро. (Світові гроші)

6.  Мати, яка працює вчителькою, отримала заробітну плату 840 три. (Засіб платежу)

7.  Вона перш за все сплатила комунальні платежі за минулий місяць у розмірі 280 грн. (Засіб платежу)

8.  Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати. (Міра вартості)

9. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень. (Засіб обігу)

 10. А діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишень­кові гроші. (Засіб платежу)

11.  Діти завжди ретельно обмірковують свої видатки.     (Міра вартості)

12.  Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько  родини, поклавши свою премію у розмірі 1500 доларів на банківський рахунок «Новорічний». (Світові гроші, засіб накопичення)

 

Види грошей 

Практичне творче завдання

Учні об'єднуються в групи та отримують картки з текстом-описом засобів, що замінюють гроші після ознайомлення зі змістом карток (можна також вико­ристовувати тексти підручника) інформують інших про призначення чеків, векселів та платіжних карток, потім усі разом визнача­ють можливості їх застосування, переваги та недоліки.

 

ВИДИ ГРОШЕЙ

Готівкові

Реальні (повноцінні) мають власну внутрішню вартість

• Монети з коштовних металів;
• Золоті зливки.

Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості)

• Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами;
• Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю;
• Розмінна (білонна) монета.

Безготівкові

Депозитні

• Банківські рахунки – вклади, що передані власником грошей банку й використовуються останнім для кредитування інших суб’єктів економіки;
• «Електронні гроші» - гроші на банківських рахунках, використання яких є можливим із допомогою електронної техніки.

Кредитні (без фізичної передачі грошових знаків)

• Чек – письмове розпорядження власника банківського рахунку перерахувати зазначену суму грошей на користь пред’явника чека;
• Вексель – письмове грошове зобов’язання боржника щодо сплати зазначеної суми грошей власникові векселя в зазначений час.

 

Матеріал для повідомлень учнів.

Сучасні електронні гроші. Упровадження ЕОМ у кредитних установах створило умови для появи електронних грошей, які стали електронним еквівален­том готівкових грошей та є їх замінником. Електронні гроші мають низку особливостей порівняно з готівкою:

• по-перше, готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не можна витратити, якщо ці гроші викрадені або загублені;
• по-друге, після втрати, викрадення або знищення, одразу по­передивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу.

 Користування електронними грошима здійснюється за допо­могою електронного гаманця — будь-якої пластикової картки, або функції картки, що містить реальну цінність у формі електронних грошей, які власник вніс на рахунок у банку. Банківська пластикова картка — це пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати оплату за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Таким чином, картка — це інструмент безготівкових розрахунків, тому її існування пов'язане з функціонуванням певної платіжної системи. За фінансово-економічним призначенням розрізняють кредит­ні та дебетові картки. Залежно від суб'єктів використання — плас­тикові картки особистого використання та корпоративні фінансові картки. Залежно від захищеності — звичайні пластикові магнітні картки, електронні (мікропроцесорні та лазерні) картки.

Широкомасштабне впровадження електронних грошей у су­часну систему розрахунків пояснюється тим, що цей вид кредитних грошей є ідеальним засобом розрахунку з таких причин:

• фінансову пластикову картку зручно носити в кишені або гаманці;
• пластикова картка є відносно дешевим засобом;
• надійність електронних грошей;
• можливість забезпечення високого рівня захисту, необхідно­го для запобігання підробкам та махінаціям у фінансовому середовищі;
• деякі види фінансових пластикових карток, наприклад типу смарт-карта, можуть виконувати функції кредитних і дебе­тових карток одночасно.

 

 Запитання.

Які причини, на вашу думку, гальмують широке викорис­тання електронних грошей в Україні?

 

До таких причин можна віднести:

• відсутність довіри населення до комерційних банків, а звідси й небажання тримати гроші в банках;
• брак досвіду, традицій щодо впровадження карткових систем і вміння користуватися ними;
• незацікавленість торговельних підприємств приймати оплату за картками;
• значні капіталовкладення та тривалий термін окупності ін­вестицій у картковий бізнес;
• відсутність належної законодавчої бази щодо обігу пластикових карток;
• проблеми фінансової безпеки банків та клієнтів.

 

 

Практична робота. Дослідження зовнішнього вигляду української гривні.

Вчитель: роздивимося гривню - звернемо увагу на колір, номінал, портрет. На зворотному боці видатний український пам'ятник... Учні досліджують гривню, визначають зображені елементи банкнот, які знаходяться на столах.

 

Вчитель: Ви зрозуміли, що гривня - не тільки інструмент у світі фінансів, а й символ влади, адже на гривні зображено державний герб України.

 

Повідомлення  учня. Перш за все банкноти зроблені зі спеціального паперу, в якому знаходяться захисні волокна. На банкноті є кодована стрічка, яка разом із захисними волокнами світиться в ультрафіолетових променях жовтим, зеленим і синім кольорами. На світлі дуже добре видно водяні знаки. Для слабозорих і сліпих на всіх банкнотах, крім банкноти номіналом в одну гривню, є рельєфні зображення різних геометричних фігур. Це дає можливість на дотик визначати номінал банкноти.  Під час розповіді учні знаходять на банкнотах української гривні вищевказані елементи.

 

Вчитель. Дякуємо за інформацію,  ми зрозуміли, що українська гривня - це повноцінні гроші, захищені, як долар, євро та гроші інших держав. І саме це дає можливість справно виконувати функції засобу обігу та міри вартості.

 

Гра "Як витратити гроші?"

 

Вчитель.  У конвертах, що лежать у вас на столі, на листку вказана грошова сума у гривнях на вашому банківському рахунку. Це вид безготівкових грошей, ними можна скористатися на власний розсуд. У вашому розпорядженні одна хвилина.

 

Назва спеціального засобу захисту грошового знаку.	Ілюстрація спеціального засобу захисту грошового знаку.
Водяний знак Зображення в різних тонах портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, утворене внутрішньою структурою паперу, видиме пiд час розглядання банкноти проти світла i розташоване у встановленому мiсцi (відмітка 1).
Захисна стрічка Повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій розміщено прозорi зображення у прямому та перевернутому виглядi: ”1 ГРН”, тризуб та пiдкреслене цифрове позначення номiналу ”1” (відмітка 2).
Наскрiзний елемент (суміщене зображення) Зображення, що виконанi в одному мiсцi на лицьовому (а) та зворотному (б) боках банкноти, пiд час розглядання яких проти світла (в) з лицьового боку проглядає лiтера ”У” (відмітка 3).
”Орловський” друк Вид спецiального друку, який утворює зображення, що виконанi фарбами різного кольору з різкою змiною одного кольору на інший без розривiв i зміщень графічних елементiв цих зображень (лiнiй, площин) (відмітка 4).
Мiкротекст Написи, що повторюються, можна прочитати за допомогою лупи або мікроскопа (відмітка 5).

 

4. Грошова маса та її показники

У кожній країні є певний обсяг грошей, представлених їх різними видами — грошова маса.

Грошова маса — уся сукупність запасів грошей у всіх їх фор­мах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент.

Виділяють кілька складових грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом та обсягом показники гро­шової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Ліквідність визначають як можливість використання певного активу в ролі засобу платежу та водночас як здатність цього ак­тиву зберігати свою номінальну вартість незмінною. Відповідно до цього гроші кваліфікують як актив, що в цілому характеризується повною ліквідністю. Але разом із тим, якщо розглядати ліквідність грошових агрегатів, то вона є неоднаковою.

У статистичній практиці України визначаються та викорис­товуються з метою аналізу й регулювання чотири грошові агрега­ти — М₀, М_х, М₂, М₃:

• агрегат М₀ відображає масу готівки, яка перебуває поза бан­ками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить;
• агрегат М₁ включає гроші в агрегаті М₀ + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попе­редження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання;
• агрегат М₂ — це гроші в агрегаті М, + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках;
• агрегат М₃ охоплює гроші в агрегаті М₂ + кошти великих строкових рахунків.

Ефективне функціонування ринку можливе лише в умовах, коли сума цін на ринку товарів і послуг відповідає обсягу гро­шової маси:

де М — грошова маса в обігу, V — швидкість обігу грошей, Р — за­гальний рівень цін, Q — обсяг товарів і послуг, що реалізуються.

  Запитання.

Як держава визначає оптимальний обсяг грошової маси? Чому не можна надрукувати будь-яку кількість грошей, для того щоб усі громадяни задовольнили власні потреби?

Майже кожна країна має власну національну валюту.

Валюта (англ. сиггепсу — грошовий обіг, валюта) — грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартос­ті товарів. Гривня є національною валютою України. Монопольне право емісії грошей (випуск в обіг додаткових грошей) належить Національному банку України.

Регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошової політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визна­чення маси грошей в обігу має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Стійкість національних грошей визначається їх обмеженістю. Розмір грошової маси регулюється державою таким чином, щоб кількість грошей відповідала обсягу вироблених товарів та послуг. Надлишок грошової маси, як і її брак, має негативні наслідки для економіки. Збільшення кількості грошей без відповідного зростан­ня обсягів виробництва приведе до підвищення цін та зниження купівельної спроможності грошей, що спричинить інфляцію. Через невиправдане зменшення грошової маси також виникає дисбаланс у системі товарно-грошових відносин.

Завдання. До  сьогоднішнього  уроку  ви  мали  поцікавитися  грошовими  одиницями  інших  країн. Дайте  відповіді  на  запитання.

Із  хлопцями  яких  країн  дружать  дівчата?

• у Руслана – дірхами (Марокко, ОАЕ)
• у Сімона – вони (Корея))
• у Салавати – лати (Латвія)
• у Педро – євро ( країни ЄС)

Із дівчатами яких  країн листуються  хлопці, якщо:

• у Тані – юані (Китай)
• у Свєти – песети (Іспанія)
• у Лари – долари (США, Канада)
• у Нари – динари (Ірак, Йорданія)
• у Іллони – крони (Швеція)
• в Олени – ієни (Японія)
• у Б'янки – франки (Франція)
• у Тамарки – марки (Німеччина)
• в Анюти – фунти (Велика Британія)
• в Ауріки – тугрики (Монголія)

 

V.    ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Ділова  гра «Економічний  ланцюжок» (вчитель  читає  визначення поняття  або  терміна, але  не  називає  його. Учні  на окремих аркушах  записують  це  поняття  або  терміні  передають  аркуш  сусідові  по  парті  або  по  своєму  ряду. Учитель  читає  наступне  визначення. Учні записують поняття  або  термін і тд. Після  гри  аркуші  здаються  вчителю  для  остаточної  перевірки).

1. Загальний  еквівалент, який  вимірює  вартість  усіх  товарів  і  прослуг. (Гроші)
2. Наказ  власника  банківського  рахунка  відрахувати  певну  суму  на  користь  пред’явника (Чек)
3. Функція,  яку  виконують  гроші  для  зіставлення  цінностей (Міра  вартості)
4. Письмова  зобов’язання  боржника  сплатити  певну  суму  у  визначений  термін (вексель)
5. Розрахунковий  засіб,  який  найчастіше  банки  видають  своїм  клієнтам (кредитна  картка)
6. Функція  грошей  як  особливого  засобу  зберігання  і  примноження  багатства (Засіб  нагромадження)
7. Злиток  металу,  масу  і  пробу  якого  засвідчено  печаткою (Монета)
8. Випуск  державою  в  обіг  певної  кількості  грошових  знаків (Емісія)
9. Обслуговують  міжнародні  економічні  відносини  і  забезпечують  торговельні  зв’язки  між  країнами (Світові  гроші)
10. Функція  грошей  як засобу  для  купівлі (продажу) речі  чи  послуги. (засіб  обігу)
11. Гроші, що  проходять через  електронний  зв'язок  між  банками  і  клієнтами (електронні  гроші
12. Кількість  грошей,  яку  сплачують  за  товар (ціна  товару)

 

Запитання для обговорення.

• Чи згодні ви з твердженням, що через кілька десятків років електронні гроші стануть основними засобами платежу? Відповідь обґрунтуйте.

 

Задачі.

1. Розрахуйте, скільки грошей було вилучено з обігу протягом року, якщо су­марна вартість товарів і послуг, проданих за рік, становила 420 млрд. грн., швидкість обігу грошової одиниці в середньому за рік дорівнювала 7, а грошова маса на початок року складала 64 млрд. грн.

 

РОЗВ'ЯЗАННЯ.

1) Визначаємо сумарну вартість товарів і послуг відповідно до розміру грошової маси та швидкості грошей:

МV= РQ →64×7 = 448 млрд. грн.

2) Порівнюємо отриманий результат із фактичною сумарною вартістю товарів і послуг, проданих за рік:

448-420=28 млрд. грн.

3) Визначаємо кількість «зайвих» грошей: 28:7 = 4 млрд. грн.

 

Відповідь: було вилучено з обігу 4 млрд. грн.

 

2. В умовній країні обсяг виробництва за рік зріс на 10 %. Швидкість обігу гро­шей за той самий час збільшилася на 5 %, а загальний рівень цін на товари й послуги зріс на 8 %. Визначте динаміку зміни грошової маси за цей період.

РОЗВ'ЯЗАННЯ.

Для розв'язання задачі використовуємо індексний метод.

РОЗВ'ЯЗАННЯ.

 

I_M= I_P*I_Q/I_V

 

I_P=(100+8)/100=1,08

 

I_Q=(100+10)/100=1,1

 

I_V= (100+5)/100=1,05

 

I_M=1,08*1,1/1,05=1,13

 

1,13-1=0,13→13%

 

Відповідь: грошова  маса  зросте  на  13%

 

VІ.    ПІДСУМКИ УРОКУ

Гроші — загальний еквівалент, що вимірює вартість товару.

Сутність грошей обумовлює їх постійну еволюцію та історич­ний розвиток відповідно до потреб суспільства.

Економічний зміст грошей розкривається через їхні функції: засіб обігу, платежу, міри вартості, нагромадження.

Грошова маса обертається в різних видах: готівкових і безготів­кових, традиційних (монети, паперові гроші) та електронних тощо.

Сучасні грошові системи потребують застосування заходів державного регулювання для забезпечення їх стабільності.

Учні уявляють себе бізнесменами, ученими, учителями, звичайними учнями та розповідають, на що вони б хотіли витратити гроші зі свого банківського рахунку. Частина з вас перетворила безготівкові гроші на готівку - придбала одяг, взуття, деякі грішми допомогли батькам, родичам, зробили ремонт. Таким чином гроші виконали всі три функції:

- засіб обігу - коли ви купували;

- міра вартості - коли ви співставляли ціну товару чи послуги зі своїми можливостями;

- засіб нагромадження - коли залишали всі чи частину грошей на рахунку.

Це зробили майже всі та правильно. Тому що при негайній потребі у грошах продати квартиру, будинок, мобільний телефон тощо швидко неможливо, а заощадження у грошах можна використати негайно.

Ось такі вони, гроші... Але де нема людей - нема й грошей, тому людське суспільство наділило гроші деякими моральними рисами характеру людини. Народ сказав, як зав'язав:

- гроші - добрий слуга, та лихий пан;

- грошей багато, а щастя мало;

- аби ми були - гроші будуть.

І все ж таки без грошей - як без очей. І світ економіки ми бачимо й розуміємо, користуючись мовою та механізмом грошей - банкнот і монет, кредитних карток, чеків і банківських рахунків. Виконуючи свої функції, гроші дають нам той досвід, який разом з багатьма життєвими факторами зробить нас упевненими, активними та багатими.

 

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 12 підручника.
2. Складіть кросворд «Гроші» (15—20 запитань).
3. Розв'яжіть задачу. Що можна сказати про зміни грошової маси в економіці, якщо швидкість обігу грошей зросла на 5 %, обсяг виробництва — на 4 %, а індекс цін становив 1,15?

 

РОЗВ'ЯЗАННЯ.

I_M= I_P*I_Q/I_V

 

I_P=1,15

 

I_Q=(100+4)/100=1,04

 

I_V= (100+5)/100=1,05

 

I_M=1,15*1,05/1,05=1,14

 

1,14-1=0,14→14%

 

Відповідь: грошова  маса  зросте  на  14%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестові завдання.

1. Крива попиту ілюструє залежність:

А   ціни від попиту    Б   попиту від ціни

В  величини попиту від ціни   Г   величини попиту від пропозиції

2.      Яка із зазначених подій не приведе до зміщення кривої попиту на каву?

А  зміна у смаках людей щодо кави

Б  збільшення грошових доходів споживачів кави

В  падіння ціни на каву

Г   сподівання, що ціна на каву впаде в майбутньому

3. Якщо два товари є взаємозамінними, то зростання ціни на перший викличе:

  А падіння попиту на другий товар

  Б зростання попиту на другий товар

  В збільшення величини попиту на другий товар

  Г падіння величини попиту на другий товар

4. Який із наведених чинників не мас безпосереднього впливу на попит?

  А кількість покупців   Б ціни на ресурси

  В доходи споживачів   Г ціни товарів-субститутів

5. Крива пропозиції ілюструє залежність:

  А величини пропозиції від попиту  Б пропозиції від ціни

  В ціни від пропозиції    Г величини пропозиції від ціни

6. Якщо ціни зростають, а інші умови залишаються незмінними, закон пропозиції виявляється:

  А у зростанні пропозиції   Б зменшенні пропозиції

  В зростанні величини пропозиції  Г падінні величини пропозиції

7. Удосконалення технології спричиняє:

А зміщення кривої попиту праворуч

Б зміщення кривої пропозиції ліворуч

В зміщення кривої попиту ліворуч

Г зміщення кривої пропозиції праворуч

8. Ринкова пропозиція безпосередньо не зазнає впливу:

А цін на ресурси   Б зміни технології

В кількості фірм   Г доходів споживачів

9. Якщо ринкова ціна вища за рівноважну, то:

А з'являються надлишки товарів   Б виникає дефіцит товарів

В знижується ціна ресурсів    Г збільшуються доходи споживачів

10. Якщо величина пропозиції бобів у країні з ринковою економікою більша за величину попиту, то:

А   виробництво бобів збільшиться 

Б   ціни на боби зменшаться 

В   попит на боби зросте

Г   ціни на боби підвищаться

11.Якщо функція попиту на яблука Q_d =400-70P, а функція пропозиції Q_s =80Р-50, то на ринку встановиться рівноважна ціна:

А   3 грош. од.   Б   5 грош. од.

В   10 грош. од.   Г   15 грош. од.

12. Якщо зменшення ціни товару на 5 % призводить до збільшення величини попиту на З %, то такий попит вважають:

А   еластичним    Б   нееластичним

В   абсолютно еластичним   Г   абсолютно нееластичним

 

 

 

 

 

 

1. Родина Федорових отримала відсотки зі свого депо­зитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 2400 грн.

2.  На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 1900 грн., новий телевізор за 1950 грн. чи набір садових меблів за 1800 грн.

3.  У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів.

4.  Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку грошей зберігати та відкладати з власної пенсії на покупку кухонного комбайну.

5.  Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро.

6.  Мати, яка працює вчителькою, отримала заробітну плату 840 грн.

7.  Вона перш за все сплатила комунальні платежі за минулий місяць у розмірі 280 грн.

8.  Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати.

9. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень.

 10. А діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишенькові гроші.

11.  Діти завжди ретельно обмірковують свої видатки.      

12.  Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько  родини, поклавши свою премію у розмірі 1500 доларів на банківський рахунок «Новорічний».

 

 

ВИДИ ГРОШЕЙ

Готівкові

Реальні (повноцінні) мають власну внутрішню вартість

• Монети з коштовних металів;
• Золоті зливки.

Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості)

• Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами;
• Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю;
• Розмінна (білонна) монета.

Безготівкові

Депозитні

• Банківські рахунки – вклади, що передані власником грошей банку й використовуються останнім для кредитування інших суб’єктів економіки;
• «Електронні гроші» - гроші на банківських рахунках, використання яких є можливим із допомогою електронної техніки.

Кредитні (без фізичної передачі грошових знаків)

• Чек – письмове розпорядження власника банківського рахунку перерахувати зазначену суму грошей на користь пред’явника чека;
• Вексель – письмове грошове зобов’язання боржника щодо сплати зазначеної суми грошей власникові векселя в зазначений час.

 

 

 

 

 

Задачі:

 

1. Розрахуйте, скільки грошей було вилучено з обігу протягом року, якщо су­марна вартість товарів і послуг, проданих за рік, становила 420 млрд. грн., швидкість обігу грошової одиниці в середньому за рік дорівнювала 7, а грошова маса на початок року складала 64 млрд. грн.

 

 

 

2. В умовній країні обсяг виробництва за рік зріс на 10 %. Швидкість обігу гро­шей за той самий час збільшилася на   5 %, а загальний рівень цін на товари й послуги зріс на 8 %. Визначте динаміку зміни грошової маси за цей період.