Конспект уроку з літературного читання для 3 класу на тему: "Народний гумор П.Глазового (твір на вибір)"

Автор розробки уроку з літературного читання

вчитель початкових класів

закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“

Красна Оксана Ярославівна

спеціаліст вищої категорії

 

 

Тема: Народний гумор П.Глазового (твір на вибір)

Мета: ознайомити учнів з творчістю Павла Глазового; формувати в учнів уміння розуміти гумор; вчити розуміти і пояснювати назву твору, гумор у ньому; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вправляти учнів у виразному читанні гумористичних творів; вчити уяв­ляти описані картини, розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розви­вати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Обладнання: роздатковий матеріал, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав —

Гарний урожай зібрав.

— Прочитайте скоромовку мовчки повільно; із захопленням; зі здиву­ванням, швидко.

2. Допишіть букву, правильно прочитайте слова:

…айворонок,  …аба,  …сніинка, … ало, … арко,  …или, …ито, …інка.

3. Читаючи, звернутіть увагу, як одна буква зможе змінити значення слова.

З «с» я можу покататись (санки).

З «Л» людей погрупувати (ланки).

З «Б» посуду означаю (банки).

З «Р» людей я піднімаю (ранки).

З «Г» до хати добудова (ганки).

З «Т» машина я військова (танки).

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки до уривка з твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».

IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Невеликі гумористичні художні твори називають смішинками, сміховинками, веселинками. Часто їх друкують у журналах, зокрема й у дитячих. Якщо тобі властиве почуття гумору, то читання запропонованих діалогів поліпшить твій настрій.

— Сьогодні на уроці ми познайомимось з творчістю Павла Глазового, будемо читати його смішинки та байки.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

—  Павло Глазовий – один з найпопулярніших українських гумористів. Його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими.

Навіть назви книжок Павла Глазового досить чітко характеризували їх зміст: «Смійтесь друзі, на здоров`я», «Щоб вам весело було», «Весела розмова», «Хай вам буде весело».

Поет, який любив веселий здоровий сміх, був щасливий від того що пише простим людям. Іскристий гумор поета часто носив характер народного анекдоту. Але від того він не лише не губив щирої народної любові, а навіть став ще за життя легендою. Вже багато років читачі різних поколінь із захопленням читають гуморески Павла Глазового, кожний знаходячи у його творчості щось своє.

Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво донесені до людей в гумористичній формі допомогають їм переосмислити своє буття. Різноманітні  теми гуморесок Павла Прокоповича Глазового: про школу і про село, про вчителів, про студентів, про жінок тобто про життя.

2. Опрацювання гуморески П.Глазового «Стародавній жарт»

1) Виразне читання гуморески вчителем

Стародавній жарт

Везли з Криму чумаки повні хури солі. 
Сумно рипали вози у широкім полі. 
Ой їхали чумаки та пісень співали, 
Бо добрячі голоси й підголоски мали. 
Хтось затягне-заведе на переднім возі, 
І підхоплять ті слова по усій дорозі. 
Лиш один чумак мовчав. Звісив з воза ногу 
Та й куняв собі, дрімав майже всю дорогу. 
І незчувся, як біда сонного спіткала: 
На ходу його нога в колесі застряла. 
— Ой но-о-га! — від болю він загорлав щосили. 
— Ой но-о-га! — всі чумаки хором підхопили 
та й замовкли, бо тюхтій, дякуючи богу, 
вчасно з колеса устиг висмикнути ногу.

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

2) Словникова робота.

— Прочитайте слова в парі одне одному, правильно наголошуючи.

Чумаки   хури

рипали  широкім

добрячі   підголоски

затягне-заведе переднім

лиш   куняв

незчувся  спіткала

колесі    застряла

загорлав  тюхтій

устиг   висмикнути

Довідкове бюро

Чумаки – в Україні в 15 – 19 століттях візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.

Хура – великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо

Підголосок – голос (звук) вищого топу, який підтримує або підсилює основний голос (звук). 

Куняти – дрімати.

Незчутися – не помітити, не відчути чого-небудь

Спіткати – трапитися з ким-небудь; випасти на долю

Загорлати – голосно говорити, кричати або співати на все горло.

Тюхтій – вайлувата, неповоротка людина.

Висмикнути – витягнути, вирвати.

Фізкультхвилинка

3) Повторне читання гуморески учнями «ланцюжком».

— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?

— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте з радістю? насмішкувато? з почуттям розпачу?

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Звідки їхали чумаки?

— Що вони робили в дорозі?

— Чому один чумак мовчав?

— Яка біда його спіткала?

— Як зреагували інші чумаки?

— Те, що нога чумака потрапила в колесо, не смішно. А що ж викликає сміх?

5) Робота в парі.

— Як би ви відреагували у ситуації, у якій опинились чумаки? Дайте їм поради.

2. Опрацювання байки П.Глазового «Догідливість»

1) Виразне читання байки вчителем

Догідливість

Лев попросив, коли у нього

боліла сильно голова:

— Скажіть, будь ласка, солов'єві,

нехай так гучно не співа.

Ведмідь штовхнув легенько вовка,

а той - лисицю, та - тхора.

А тхір схопився, завертівся:

— Все буде зроблено, стара!

Вночі він нищечком підкрався

і з'їв із пір'ям солов'я.

А потім всюди огризався:

— То ж лев звелів. При чім тут я?

— Який настрій викликала у вас ця байка?

2) Словникова робота.

— З’єднайте слово з його тлумаченням.

Догідливість – наказувати, давати розпорядження.

Нищечком – улесливість, бажання догоджати комусь, задовольняти всі чиїсь бажання.

Звеліти – нишком, крадькома, потай.

3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

4) Робота над змістом. Вибіркове читання.

— Що трапилось з левом? Про що він попросив?

— Що зробили звірі?

— Що зробив тхір?

— Як він пояснив свій вчинок?

— Як ви вважаєте, чи правильно вчинив тхір?

— Чи виправдовує його те, що у лева боліла голова від співу солов’я?

5) Робота в парі.

— Зробіть висновок про те, що автор схвалює, а що засуджує у своїх байках.

VI. Підведення підсумку уроку

— Що читали на сьогоднішньому уроці?

— Що вам найбільше запам’яталось?

— Який висновок для себе зробили?

VII. Домашнє завдання

Виразно читати гумореску і байку П.Глазового. Намалювати ілюстрацію до одного з цих творів.