Розробка уроку з літературного читання для 3 класу на тему: " Твори зарубіжних письменників-класиків (на вибір)".
Складається з конспекту уроку (опрацювання казки Б.Немцови „У царя Трояна цапині вуха“) та презентації до уроку.
Автор розробки уроку з літературного читання
вчитель початкових класів
закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“
Красна Оксана Ярославівна
спеціаліст вищої категорії
Тема: Твори зарубіжних письменників-класиків (на вибір)
Мета: ознайомити учнів із творчістю чеської письменниці Божени Немцови; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Обладнання: роздатковий матеріал, презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Слухай, доповнюй!
Дідів обід
Казку хочете смішну?
Зараз я її почну:
Жив на світі сивий дід,
На плиті варив обід,
На кривий ослін сідав,
Що зварив, усе з’їдав.
Горщик мив і миску мив.
На плиті обід... (варив).
На кривий ослін... (сідав).
Що зварив, усе... (з’їдав).
Горщик мив і миску... (мив),
На плиті обід... (варив).
Ох, і хитра казка ця,
Бо не видно їй кінця.
Доки дід на світі житиме,
То усе обід... (варитиме).
2. Робота над скоромовкою
Для синків-молодців
Мати напекла млинців.
І хвалили молодці
Ті млинці на молоці.
3. Уявіть, що ви маєте зріст заввишки 3 метри
Яке б у вас було найулюбленіше заняття?
Що б вам не сподобалось?
З ким би ви хотіли зустрітися і з ким би не хотілось зустрітися?
Через який час ви захотіли би повернутися до нормального стану?
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще»
Учні розказують про смішні випадки зі свого життя або читають гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.
IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю чеської письменниці Божени Немцови, прочитаємо її казку „У царя Трояна цапині вуха“.
V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Божена Немцова (1820—1862) – видатна чеська письменниця. Народилася вона у Відні, але жила у Празі.
Божена Немцова — псевдонім (літературне ім'я) письменниці. Справжнє ім'я її було Барбора Панклова. Її виховала бабуся, проста і мудра жінка з народу, яка знала безліч казок, була вельми розумна і чутлива. Згодом Божена Немцова присвятила їй велику повість «Бабуся», що видавалась багато разів різними мовами.
Письменниця збирала народні казки, сама написала багато казок, оповідань, повістей. Створені нею «Золота книга казок» та «Срібна книга казок» видані у багатьох країнах світу.
2. Опрацювання казки Б.Немцови „У царя Трояна цапині вуха“
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву казки.
— Спробуйте здогадатися, про що ця казка.
2) Виразне читання казки вчителем
У царя Трояна цапині вуха
Жив колись на світі один цар на ім’я Троян, і були в того царя цапині вуха. Щоразу, коли йому треба було поголитися, кликали нового цирульника, бо жоден із тих, хто приходив голити царя раніше, живий назад уже не вертався. Прийде до нього цирульник – поголити його, а цар і питає, що він у нього бачив. І коли цирульник відповість: «Цапині вуха», - цар тут – таки стинає йому голову.
Настала черга йти старшому майстрові голярської справи, але він прикинувся хворим і замість себе послав свого помічника, молодого ще парубка. З’явився той до царя, а цар і питає, чому не прийшов майстер. Парубок відповів, що мастер захворів. Тоді цар сів і звелів парубкові поголити його.
Голячи царя, парубок, ясна річ, помітив, що в нього цапині вуха, але коли цар запитав, що він у нього бачив, той відповів, що нічого.
Цареві це сподобалось, він дав парубкові дванадцять дукатів і звелів, щоб відтепер приходив голити його тільки він.
Коли парубок повернувся додому, майстер неабияк здивувався, що той лишився живий і здоровий, і запитав, чи поголив він царя.
— Авжеж, поголив, — відповів той, показав дукати й сказав, що цар звелів відтепер тільки йому приходити голити його, але про те, що у царя цапині вуха, не прохопився ні словом.
Та врешті-решт ця таємниця почала гнітити парубка, вона так мучила його й не давала спокою, що він почав в’янути й чахнути на очах.
Побачив це майстер і став допитуватися, що його так сушить. Парубок довго відмовчувався. Та потім таки признався майстрові, що він має в своєму серці таємницю, але нікому не сміє її відкрити.
— От якби я зміг її комусь довірити, мені зразу полегшало б, - додав він. Тоді майстер запропонував йому:
— Довір її мені, я нікому про це не розкажу. А якщо боїшся довірити мені, то довірся священикові. А не хочеш довіритися й священикові, то піди в поле, викопай яму, опусти в неї голову й тричі крикни землі те, що боїшся сказати іншим. Потім яму загорни!
Остання порада парубкові дуже сподобалася, і він негайно подався в поле, викопав яму, опустив у неї голову й тричі прокричав: «У царя Трояна цапині вуха!». Потім швиденько загріб яму й повернувся додому. На серці в нього відразу ж полегшало.
За який час на місці тієї ями виросли три бузинові гілочки, гарні й рівні, як свічки. Вівчарі побачили їх, зрізали дві гілочки і зробили собі з них сопілочки. Але що за диво! Обидві сопілочки, як тільки в них заграли, заговорили людським голосом : «У царя Трояна цапині вуха». Звістка про це швидко рознеслася по всьому колу, й невдовзі сам цар почув, як діти співають: «У царя Трояна цапині вуха!».І тоді він послав по парубка. Той відразу прийшов до палацу.
— Послухай, голубе, що це ти набрехав про мене людям? – сердито накинувся на нього цар.
Сердешний парубок почав заприсягатися, що він нікому й слова не сказав про те, що бачив у царя. Тоді цар витяг шаблю й хотів стяти йому голову. Парубок упав перед ним навколішки і розповів йому всю правду; бідолаха заприсягався, що він сказав про це тільки землі, але на тому місці виросла бузина, і сопілки, що їх вирізали з неї вівчарі, розказують це всім людям. Сів тоді цар із парубком на коней і поїхали обидва на те місце, щоб переконатися, чи це справді так.
Знайшли вони вже тільки одну-єдину бузинову гілку і цар звелів парубкові вирізати з неї сопілку. Коли той зробив сопілку і заграв на ній, мила сопілка пропищала людським голосом:
— У царя Трояна цапині вуха!
Тільки тепер переконався цар Троян, що на світі нічого не можна приховувати. Він подарував парубкові життя. Відтоді вже всім цирульникам дозволяв голити свою бороду.
— Чи сподобалась вам казка?
3) Словникова робота
— Прочитайте слова буксиром за вчителем, правильно наголошуючи.
Цапині цирульника
стинає голярської
дукатів неабияк
прохопився гнітити
чахнути подався
загріб бузинові
вівчарі сердешний
заприсягатися
Довідкове бюро
Цирульник – перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря
Стинати голову – відрубати голову.
Дукат – срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн.
Прохопитись – проговоритись.
Гнітити – пригнічувати, викликати важке і болісне почуття.
Вівчар – той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан
Заприсягтися – твердо обіцяти кому-небудь, клястися.
4) Читання казки учнями „ланцюжком“.
5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Чому жоден цирульник не повертався від царя?
— Чому старший майстер голярської справи не пішов голити царя?
— Як вдалось помічнику майстра уникнути смерті?
— Прочитайте, як парубкові було важко носити в собі таємницю. Як ви вважаєте, чому?
— Як хлопець виконав пораду старого майстра?
— Як усі люди дізнались, що в царя Трояна цапині вуха?
— Прочитай, як цар перевіряв правдивість слів парубка.
— Як ви вважає, чи винен помічник майстра у тому, що всі дізнались про вуха царя?
— Які слова казки можна вважати її головною думкою? (на світі нічого не можна приховувати)
6) Гра «Засічка-кидок»
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз, але не більше трьох разів. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
7) Хвилинка творчості
— Який малюнок ви б створили до казки?
VI. Підведення підсумку уроку
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що нового і цікавого дізналися?
VII. Домашнє завдання
Читати і переказувати казку.