КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ
Алла Ткач, методист міського методичного центру
закладів освіти управління освіти
Чернівецької міської ради
(життєвий, творчий шлях Пантелеймона Куліша)
МЕТА УРОКУ: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П.Куліша, розкрити
громадянський подвиг письменника, його роль у розвитку української
літератури;
розвивати вміння працювати з додатковою інформацією, аналізувати й
осмислювати її;
формувати вміння та навички самостійно робити висновки про
особистість митця, його місце в літературному процесі;
виховувати почуття шани до класика української літератури,
цікавості до рідного слова.
ОБЛАДНАННЯ: 1. Мультимедійна презентація до уроку.
2. Виставка творів письменника, матеріалів про нього.
3. Плакати для експрес – діагностування.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань (форма проведення – веб-квест)
ЕПІГРАФ УРОКУ: І навіть в смертнім часі агонії
В повітрі пише ще його рука.
М. Зеров
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Давно в труні Тарас і Костомаров,
Грабовський чемний, лагідний Плетньов,
Сивіє розум і холоне кров;
Літа минулі, мов бліда примара.
Та він працює. Феніксом з пожару
Мотронівка народжується знов;
Завзяттям віє від його промов
І в очах відблиск молодого жару.
Він боре тупість і муругу лінь;
В Європі хоче ставити курінь,
Над творами культурників п’яніє.
І днів старечих тягота – легка,
І навіть в смертних муках агонії
В повітрі пише ще його рука.
Так писав Микола Зеров у своїй поезії, присвяченій видатному поету і прозаїку, драматургу і перекладачу, критику і публіцисту, історику і етнографу, мовознавцю і культурному діячу, Пантелеймону Олександровичу Кулішу, з постаттю якого ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ. Ознайомлення з епіграфом уроку.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
4.1. Слово вчителя. У М.Зерова були підстави для таких слів.
… Куліш працював. Він працював – хліборобствував на своєму хуторі, він працював як видавець та письменник у Києві та Петербурзі. І, перебуваючи за кордоном, теж невтомно, навіть тяжко працював. Це був другий (після Івана Франка) титан української науки та письменства.
Куліш працював захоплено, з насолодою, самовіддано, натхненно. Працівник з нього був високого європейського рівня. Він міг просидіти за своїм творчим верстатом чотирнадцять годин на добу – по п’ять-шість годин не встаючи з-за столу. Куліш чинив над собою насильство, бо його тіло було створено раювати на свіжому повітрі, на хуторі серед лісів та степів. Перевантажуючи себе надміру, він працював майже без перерв, без прогулянок. Упертість фанатичного письменника й науковця він поєднував з дивовижною, якоюсь нереальною працездатністю, помноженою на євангельську безкорисливість в ім’я кращого майбуття своєї нації, такої ж самобутньо обдарованої, як він, і такої ж безталанної. Це була інстинктивна ретельність бджоли, і впертість вола, і натхненний героїзм Дон Кіхота, і розрахунок старого німця-педанта.
Неймовірно, але факт: Куліш одночасно писав, видавав твори. Влаштувавши власну друкарню, він, окрім переліченого, переглядав-редагував 3-4 аркуші коректури щодня. А ще – колосальний збірник народних пісень, а ще – вагомий словник української мови, а ще – переклади, а ще – по п’ять-шість листів щоденно…
Крім цього, Куліш сам розсилав передплатникам свої видання, особисто ходив у цензурний департамент, клопочучись, аби добитися дозволу на видання українських книжок, українського часопису, українського букваря і т.п. Так що це був, образно кажучи, потужний мотор української культури.
Отже, праця, праця і ще раз праця! Що й казати: коли б у добі було не 24, а 36, 48 годин, то для кожної з них знайшлася б у Куліша відповідна праця і водночас логічна думка про те, що і цього часу ще не досить. Це була людина – Титан Праці. Показовим є останній, передсмертний штрих у цьому плані: вмираючи, в останні хвилини свого суперспрацьованого життя Куліш пальцем у повітрі виводив букви недописаного твору.
Хто ж він? Звідки, з якого краю вийшов у світ цей Титан Праці? Де вчився? Під впливом кого й чого формувався його світогляд? Кого знав, з ким товаришував, кого любив і цінував? Учому полягає його громадянський подвиг? Який результат його титанічної праці? Як пов’язане його ім’я з Буковиною?
Щоб дати відповіді на ці запитання, наш урок проведемо у формі веб-квесту. Спочатку ми об’єднаємося у 3 групи.
4.2. Словникова робота. Веб-квест (webquest) -це проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.
4.3. Вправа «Обери…».
Методичний коментар. Учитель запрошує на середину класу 3-х добровольців і ставить їм запитання «Кого б ви взяли з собою у бібліотеку?». Учні-добровольці вибирають по одній людині з класу у свою команду. Тим, кого обрали, ставиться наступне запитання: «Кому б ви довірили вибрати книгу для читання?». Так учитель придумує 5-6 запитань, щоб кожен обраний запросив іншого учня і щоб утворилася група. Обирається спікер групи.
4.4. Слово вчителя. У нас є 3 групи. Методом жеребкування спікери виберуть роль для членів групи: «Біографи», «Критики», «Літературознавці».
Кожна група отримає перелік запитань та посилання на Інтернет джерела, де можна знайти на них відповіді. Кожна група презентуватиме свої дослідження у певній формі.
І. «БІОГРАФИ». Складіть міні-лекцію з цікавих фактів життя Пантелеймона Куліша. Форма представлення роботи групи – мультимедійна презентація.
Перелік питань, які необхідно розкрити в лекції:
https://www.youtube.com/watch?v=GCMpz7jEB5M
https://www.youtube.com/watch?v=AEPVItcEJOY
Інтернет-джерела:
https://gdz4you.com/prezentaciyi/ukrayinska-literatura/kulish-pantelejmon-oleksandrovych-12949/
https://teachua.com/ukr-lit/497-prezentacija-qpantelemon-kulishq
https://svitppt.com.ua/biografiya/panteleymon-kulish8.html tps://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14444/
https://ukrlit.net/info/xix/lcybw.html
ІІ. «КРИТИКИ». Дослідження презентуються у вигляді ментальної карти.
Перелік питань.
Інтернет-джерела:
https://studfiles.net/preview/5253377/page:2/
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=51403
https://ukrlit.net/info/xix/lcybw.html
ІІІ. «ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ»
Форма узагальнення роботи групи – таблиця «Спадщина П. Куліша».
Спадщина П. Куліша |
|
Сфера діяльності |
Внесок П. Куліша |
Література |
|
Фольклор |
|
Публіцистика |
|
Мовознавство |
|
Переклади |
|
Видавнича справа |
|
Історія |
|
Перелік питань, на які треба звернути увагу під час дослідження:
Інтернет-джерела:
https://museum.lib.kherson.ua/tvori-p-kulisha-u-fondi-ridkisnih-i-tsinnih-vidan.htm
http://www.nbuv.gov.ua/node/3396
https://www.youtube.com/watch?v=Eo9jfh1-R2M
https://www.youtube.com/watch?v=hW3TqYniaTk
https://ukrlit.net/info/xix/lcybw.html
Методичний коментар (з дослідження газетних статей). Пантелеймон Олександрович на Буковині не був, але його ім’я з 1860 року стало досить відомим у нашому краю, а його творчість мала неабиякий вплив на буковинських письменників. Це, перш за все, ідеї альманаху “Хата”. Саме він надихнув друзів Ю.Федьковича у 1861 році видрукувати у німецькій друкарні брошури, в яких підтримувалась Кулішева теза про народну мову як основу літературної.
П.Куліш відстоював мовні засади новонароджуваної на Буковині літератури, але у листах до Федьковича радив створити загальноукраїнську мову та літературу, “йти однією з нами дорогою” (Куліш).
1877 р. С.Воробкевичу вдалося видати перший Буковинський альманах, названий на зразок Кулішевого “Руська хата”.
Внесок Куліша у розвиток літератури на Буковині не зводиться лише до ідеї альманаху. Він надіслав віршоване лібретто на мотиви українських весільних пісень “Хуторянка”, а також історичну розвідку “Галицька Русь” в початках козацько-шляхетської усобиці – одну з перших спроб дослідження історичної єдності Буковини з рештою галицьких земель.
Не відмовив автор “Чорної ради” і проханню чернівецьких студентів взяти участь у “Буковинському альманасі”. В ньому надруковано п’ять його віршів. Впливав Куліш і на процес зародження і розвитку літератури на основі народної мови, життя. Фонетичний правопис офіційно було введено в українське шкільництво на Буковині аж в кінці ХІХ ст. П.Куліш також сприяв активізації видавничої справи на Буковині.
До порушення теми про П.Куліша і Буковину належить і той факт, що перша грунтовна монографія письменника написана саме у Чернівцях (1899 р.). Її автор – дослідник письменництва Буковини Осип Маковей.
4.5. Презентація роботи груп.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Експрес – діагностування. Завдання: одним – двома реченнями висловити своє розуміння одного з висловлювань:
3. “Нехай за нас наше діло говорить, а не наші орації…, нехай нашим ворогам буде тяжко від нашої розумної праці” (П.Куліш).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Вивчаючи творчість П.Куліша, ми причащаємося цілющою водою з криниці духовності. Через десятиліття напучуванням вашому поколінню звучать слова письменника: “Дбаймо про свою будучину, знаймо добре, що ми в себе вдома, серед рідної сім’ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить так, як ми самі”. У цих словах заклик і спонукання до праці. Дерзаймо !
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.