Конспект уроку з всесвітньої історії у 6 класі на тему "Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни."

Інтегрований курс. Всесвітня історія. Історія України. 6 клас.

Урок № _______                                                                     Дата ____________

Тема. Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

Мета: ознайомити учнів із стосунками жителів грецьких міст-колоній у Північному Причорномор’ї та їхніми сусідами; життям та господарством кочових народів Північного Причорномор’я; розвивати уміння працювати з підручником, іншими джерелами інформації,  картами; навики корпоративного навчання; уміння чітко формулювати свої думки, питання, відповіді; виховувати інтерес до предмету, формувати естетичні смаки учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атласи, контурні карти, карта “Велика Грецька колонізація”.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування за таблицею

Розповісти про розвиток античних колонів у Північному Причорномор’ї.

Таблиця “Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Населення

Етнічний субстрат античних міст на час їхнього заснування становили греки-переселенці з Малої Азії, Аттики й Гіраклеї Понтійської. З перших століть Нової ери зростає чисельність представників місцевого населення в античних містах. За соціальним станом структура населення була досить строкатою. Крім громадян і рабів, існувало також багато вільних, залежних або напівзалежних людей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Скіфи-сусіди греків колоністів.

Найближчими сусідами греків були скіфи, які кочували  у степах Північного Причорномор’я. Скіфами греки називали також землеробів, які жили на берегах Дніпра. Скіфи кочівники більшу частину свого життя проводили верхи на конях, а жінок і дітей возили в кибитках. Вони кочували, перганяючи худобу в пошуках пасовиськ.

Під час розкопок скіфських курганів уздовж Дніпра (Чортомлик, Солоха, Куль-Оба, Гайманова Могила,Товста Могила) археологи знайшли багато речей, зроблених із золота і срібла грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті. Це - золоті обкладки для сагайдаків, золоті чаші,  бляшки-пластинки, які нашивали на одяг, браслети, нашийні  гривні, сержки. Речі зроблені стародавніми майстрами настільки тонко, що сучасні ювеліри неспроможні їх повторити.  Але неповторним шедевром вважається  нагрудна прикраса  скіфського царя- золота пектораль з Товстої Могили, знайдена у 1971 році українським археологом Борисом Мозолевським.

Вчитель.  Про тісні зв’язки  греків зі скіфами, розвиток торгівлі між ними свідчать  археологічні знахідки в скіфських курганах. Ці вироби належали скіфам, але виготовляли їх  грецькі майстри.

Життя і війни скіфів

Цей  численний  іраномовний народ  об’єднав  під  своєю  владою  залишки розгромлених  кіммерійців  та  інші  племена. Тепер  причорноморські  степи  стали  називати Скіфією, а їхніх мешканців скіфами.

«Батько історії» Геродот так описав спосіб життя  скіфів. «Вони  не  засновують  ані  міст, ані укріплень, але, будучи кінними стрільцями, возять  свої  будинки  із  собою,  здобуваючи  їжу не від плуга, а від розведення свійської худоби».

Житлом для скіфа був візок із критим верхом, а вірним товаришем скотаря-кочовика - кінь.  Скіфський цар Атей казав, що «іржання коня йому миліше за звуки флейти».

Наприкінці VII ст. до н. е. завершується формування Скіфії. На  межі  V-IV  ст.  до  н.  е.  деякі  скіфські племена  перейшли  до  напівкочового  способу життя,  призвичаїлися  до  землеробства.  Вони вирощували  ячмінь  і  просо,  зручне  для  вироблення  твердих  кормів,  необхідних  під  час зимівлі  худоби.

Скіфи  освоїли  різні  ремесла: обробку  дерева,  прядіння,  ткацтво.  Виникли скіфські села й городища - укріплені поселення  із  захищеними  місцями  торговищ  і  бродів.

Скіфи  поклонялися  богам,  які  уособлювали  могутні  сили природи  й  виступали  захисниками  різних  видів  діяльності  кочовиків.  Особливо  шанованими  в  скіфів  були  боги  небес,  полів, річок і війни. Становлення Скіфської держави збіглося в часі з появою давньогрецьких колоній на північному березі Чорного моря.

Велична  давньогрецька  цивілізація  чинила  на  скіфів  могутній вплив.  Греки  вели  жваву  торгівлю  з  цими  степовими  племенами. Вони купували в скіфів зерно, худобу, рабів.

Могутній  перський  цар Дарій I вирішив підкорити собі володіння гордих скіфів. У 514 р. до н. е. він очолив величезну армію, яку направив проти них.

Скіфи  вирішили  не  ставати  до  відкритого  бою  з  таким  військом.  Вони  відступали  все  далі  й  далі  вглиб  степів.  На  шляху проходження  перської  армії  скіфи  знищували  запаси  їжі,  випалювали  степ,  засипали  криниці.  Перси  ж  «воювали»  зі  спекою, спрагою  та  хворобами.  Лише  пил  на  обрії  та  тепле  вугілля  багать свідчили,  що  скіфи  десь  поруч.  Розгніваний  «цар  царів»  зажадав від  скіфів  «землі  й  води».  Скіфський  цар Іданфірс відповів,  що тільки втеча зможе врятувати загарбників від загибелі.

Перси були змучені виснажливим переслідуванням супротивника, який постійно вислизав. Великому Дарієві довелося втекти, кинувши  напризволяще  частину  війська,  хворих  та  поранених воїнів.

       Розквіт  Скіфської  держави припадає  на IV  ст.  до  н.  е. Сліди  скіфської  величі  вчені  знайшли на території від Криму аж до Києва й Харкова. Найбільш численні  й  сильні  скіфські  племена  продовжували  вести  кочовий  спосіб життя,  переганяючи  свою  худобу  неосяжними  степами  від  Дунаю  до  Дону.  Цю  країну називають Великою  Скіфією.  Її  царі  мали добре озброєне, дисципліноване кінне військо.

Несподівані  набіги  скіфів-кочовиків  наводили жах на сусідні народи й грецькі держави. Влада  царів  кочових  скіфів  була  необмеженою.  Вони  тримали  в  покорі  населення величезної  підвладної  території.  Усі  жителі Скіфії вважалися рабами скіфських владик.

У IV ст. до н. е. Скіфська держава досягла найбільшої могутності. Античні  письменники  називали  простих скіфів «восьминогими» - це означало, що їхнє майно містилося в одному візку, який тягла пара биків.  Звичайного  скотаря  ховали  в  невеликій могилі,  насипавши  над  нею  невисокий  курган. У  могилі  залишали  все,  що  могло  знадобитися в  «країні  мертвих»: акінаки -  короткі  мечі, лук і стріли, списи, посуд і скромні прикраси. Величезних  розмірів  досягали  кургани над могилами скіфських царів і знаті. Іноді їх називають  «пірамідами»  українських  степів. У  деяких  випадках  висота  царських  курганів сягала  20  метрів.  Вони  здіймаються  в  пониззі Дніпра  й  у  Криму.  У  могилу  царя  спускали небачені  багатства  -  коштовну  зброю,  золоті обладунки,  чарівні  прикраси.  До  «країни мертвих»  царя  супроводжували  дружина, воїни-охоронці,  конюхи,  слуги  й  раби.  Їх убивали  й  ховали  поруч  із  могилою  господаря.  Наприклад,  під  час  розкопок  кургану Чортомлик (Дніпропетровська  область)  учені знайшли  останки  тіл  царя,  цариці,  дев’яти воїнів  і  слуг,  а  також  одинадцяти  коней.

Розкопки  скіфських  курганів  прославили  вітчизняних археологів на весь світ. Скарби царських курганів скіфів - надбання загальнолюдської культури.  Наприкінці III - на початку II ст. до н. е. скіфи  створили  своє  царство  в  Криму.  Велика Скіфія  стала  місцем  проживання сарматів - племен,  що  прийшли  зі  Сходу.  Сильні  й  безжалісні завойовники встановили своє панування в причорноморських степах.

Працюємо з ілюстрацією

Учні  мають  розглянути  зображення  пекторалі  й  виконати  завдання.

1.  Опишіть, що ви бачите на пекторалі.

2.  Опишіть за малюнком заняття скіфів.

3.  Які ще висновки можна зробити про життя скіфів з даного малюнка?

Вплив північно-причорноморської античної цивілізації на довколишні племена

Залучення місцевого варварського населення до сфери торгівельної діяльності греків, до політичних взаємин - чи то в межах союзницьких відносин і навіть об'єднань (Боспорська держава), чи то у вигляді стягування кочовиками даними з античних міст (Ольвія) або навіть військової конфронтації, – все це не могло не позначитись на соціально-економічному, політичному, культурному розвитку цього населення. Під безпосереднім впливом північно-причорноморських античних держав у скіфів формувалася своя державність, виникали міста і поселення з рисами, притаманними грецькій містобудівній традиції.

Особливо глибокий вплив антична цивілізація справляла на культуру варварського світу. Це виявилось в спорудженні фортець (Неаполь Скіфський), запозиченні місто- й житло-будівничих прийомів, використанні кружальної античної кераміки, а також виготовлених греками високохудожніх прикрас і прикладних мистецьких виробів, (пектораль із Товстої могили, Чортомлицька амфора, гребінець із кургану Солоха та інші).

Поряд із скіфами під цивілізуючу дію давньогрецьких держав Півдня України підпадали й інші тогочасні племена – синди, меоти, сармати, черняхівці та інші.

Античні культурні традиції лягли і в основу життя ранньосередньовічних міст Криму.

V. Закріплення нових знань.

Вставте пропущені слова

Від Х ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї жили племена ... (кіммерійців). Вони вели ... (кочовий) спосіб життя, вирощували ... (коней, рогату худобу). У VII ст. до н. е. їх витіснили племена ... (скіфів), які панували тут майже 400 років. Наприкінці VI ст. до н. е. утворилася величезна держава ... (Скіфія), яка простяглася від Дону до Дунаю, від Чорного моря до Києва. Скіфи поділялися на ... (кочовиків та землеробів). У 513 році до н. е. до Скіфії вторглися війська перського царя ... (Дарія І), похід якого закінчився  ...  (поразкою).  У  ІІІ ст.  до н. е.  скіфів  починають  витісняти племена ... (сарматів).

Історичний диктант

1) Коли розпочалась залізна доба? (І тис. до н.е.)

2)  Які  найперші  племена  Північного  Причорномор’я  відомі?  (Кіммерійці)

3)  Чим займалися кіммерійці? (Скотарством)

4)  Який спосіб життя вели кіммерійці? (Кочовий)

5)  Хто витіснив кіммерійців зі степів Північного Причорномор’я? (Скіфи)

6)  Який  стиль  у  прикрасах  був  притаманний  скіфському  мистецтву? (Звіриний)

7)  За часів правління якого царя Скіфія набула найбільшої могутності? (Атея)

8)  Хто витіснив скіфів із Північного Причорномор’я? (Сармати)

9) Нагрудна прикраса, ознака влади у скіфів? (Пектораль)

10) Що в перекладі означає слово «савромати»? («Оперезані мечем»)

Учитель пропонує низку положень, з яких учні мають вибрати ті, що стосуються кіммерійців (К), і ті, що стосуються скіфів (С) або й тих, й інших.

1. Ховали померлих царів у курганах. (С)

2. Їм належить першість у використанні коней для верхової їзди. (К)

3. Воювали з Урарту. (К)

4. Вважали, що походять від Геракла та Діви-Змії. (С)

5. Пектораль. (С)

6. Першими почали використовувати кінську збрую. (К)

7. На нашій території перебували у ІХ–IV ст. до н. е. (К)

8. Скотарі-кочовики. (К, С)

9. Воювали з Дарієм І у VI ст. до н. е. (С)

10. Прийшли зі Сходу. (К, С)

11. Про них написав книгу Геродот. (С)

12. «Кобилодоїльці». (К)

VІ. Підсумки уроку, оцінювання знань.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати §§18-19.
2. Підготувати повідомленя про один з кочових народів Північного Причорномор’я.