Контрольна робота "Аудіювання. Українська хата"

Про матеріал

Учні сприймають на слух незнайомий текст. Після прослуховування тексту учні письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту. Для перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне.

Перегляд файлу

Аудіювання (ІІ семестр)

Українська хата

Внутрішня обстановка хати по всій Україні була однаковою, хоча в різних місцях в інтер’єрі відображалися як національні, так і регіональні особливості.

Хату вважали житлом лише відтоді, коли в печі вперше спалахував вогонь. Піч оздоблювали чудовими візерунками. Вважали, що нечиста сила, задивившись на цей розпис, забуває про лихо.

На покуті, який розташовувався по діагоналі від печі, облаштовували домашній іконостас. Перед образами завжди вішали лампадку або ставили запалені свічки в металевих свічниках.

Вікна були «очима» хати. Із сіней були зроблені входи до хати, до комори, на горище. Тут зберігали зерно, речі, кошики, жорна. У сінях містилися полиці для посуду. Тут тримали борошно, картоплю, молоко та інші продукти.

Стіни білили, а потім розписували,  найчастіше рослинним орнаментом, рідше – зображеннями птахів і тварин, геометричними фігурами, побутовими сюжетами.

Українську хату оздоблювали рушниками, килимами та настінним розписом. Причому вишивка рушників, якими прикрашали ікони, картини, вікна та двері, була різною.

Інтер’єр постійно змінювався. В будні долівка була незастеленою. Стіл не застеляли чи застеляли грубою буденною скатертиною без візерунків.  Перед неділею хату обов’язково підбілювали й підмазували, поновлювали оздоби на печі та стінах. А в неділю свіжо підмазану підлогу застеляли тканими ряднинами, стіл – святковою скатертиною, вишитою або з тканими візерунками, на стіл ставили квіти.

Найбільша небезпека ішла від дверей, отже, саме вхід до житла ретельно оздоблювали магічними символами. Вони містилися й у вишивці рушників, що ними прикрашали двері, і в хрестиках, виведених крейдою навколо входу та вікон, і в розвішаних понад дверима амулетах (підкова, часник, різноманітне зілля).

Зовні стіни хати були схожі на свіжопобілене полотно, адже їх щотижня мили, а кожні два тижні вибілювали. Втім, господині не обмежувалися побілкою, вони розписували стіни хат зовні.

Зовнішнім оберегом хати була призьба, тому її обводили червоною глиною й застеляли домотканими килимками. Призьба не тільки утеплювала хату, була місцем, де сушили мак, провітрювали часник, цибулю, а й єднала родину – саме там сім’я збиралася разом. (301 слово)

(Із книги В. В. Садовничої

«Велика книга маленького українця») 

 

Тест

  1.               Коли хату вважали житлом?

А) Коли в печі вперше спалахував вогонь;

Б) коли починали жити в хаті;

В) коли закінчувалося будівництво.

 

  1.               Де містилися полиці для посуду?

А) У сінях;

Б) у хаті;

В) у коморі.

 

  1.               Чим найчастіше розписували стіни?

А) Геометричними фігурами;

Б) рослинним орнаментом;

В) зображенням птахів і тварин.

 

  1.               Як змінювався інтер’єр хати?

А) Рідко;

Б) часто;

В) постійно.

 

  1.               Як часто білили стіни хати зовні?

А) Раз у рік;

Б) кожні два тижні;

В) щомісяця.

 

  1.               Чим обводили призьбу?

А) Червоною глиною,

Б) білою глиною;

В) сажею.

 

docx
Додано
3 серпня 2018
Переглядів
4840
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку