Контрольніі роботи з літературного читання у 3 класі

Контрольні роботи з літературного читання у 3 класі

Тематична перевірка з предмета «Літературне читання» здійснюється не за результатами опрацювання творів певного розділу/розділів кола читання (поданих у підручнику), а за визначеними об’єктами. Відповідно протягом навчального року проводять по 8 тематичних контрольних робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із виділенням 10 – 15 хвилин на кожному уроці з певної кількості послідовних уроків. З огляду на це перелік літературних , які планується опрацювати протягом навчального року, рівномірно розподіляється на 8 блоків, в кінці вивчення кожного з яких і проводять контрольну роботу.

 

№ к/р	Вид перевірки
№1	Аудіювання (письмово)
№2	Навичка читання мовчки (письмово)
№3	Усний переказ прочитаного твору (усно)
№4	Навичка читання вголос (усно)
№5	Аудіювання (письмово)
№6	Навичка читання мовчки (письмово)
№7	Робота з літературним твором (письмово)
№8	Навичка читання вголос (усно)

 

Контрольна робота №1. Аудіювання (письмово). Варіант 1.

 Учні сприймають незнайомий текст на слух. Орієнтовний обсяг тексту у 3 класі – 210 – 230 слів. Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне.

Материнське щастя

 Гарячого літнього дня вивела гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку. Вона показувала діткам великий світ Цей світ був зелений і радісний – перед гусенятами простягнувся величезний зелений луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку. Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м’якенький, світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята були щасливі.

 Коли це налетіла чорна хмара, на землю впали краплі дощу. А потім посипались чималі, як горобині яєчка, градинки. Гусенята прибігли до мами, вона підняла крила й накрила ними дітей. Під крильми було тепло й затишно, гусенята чули, як нібито звідкись іздалеку долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок. Їм навіть стало весело: за материнськими крилами коїться щось страшне, а вони в теплі й затишку.

 Потім усе вщухло. Гусенятам схотілось мерщій на зелений луг, але мати не піднімала крил. Гусенята вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо!»

 Тихо підняла мати крила. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері крила зранені, вирвано чимало пір’я. Мати тяжко дихала. Але світ навколо був такий радісний, сонечко сяяло так яскраво й лагідно, жучки, бджоли, джмелі співали так гарно, що гусенятам чомусь і на думку не спало поцікавитись: «Мамо, що з тобою?» І коли одне найменше й найслабше гусеня підійшло до мами й запитало: «Чого в тебе зранені крила?» – вона тихо відповіла: «Все добре, мій синку».

 Жовтенькі гусенята розсипались по траві. Мати була щаслива

      (220 слів)                                          (Василь Сухомлинський)

Тестові завдання

1. Що показувала мати своїм діткам?

а) велике озеро

б) великий світ

в) велику галявину

    2. На що були схожі градинки?

          а) на горобині яєчка

          б) на курячі яєчка

          в) на маленькі кульки

    3. Гусенятам захотілось мерщій на зелений луг

          а) тому, що їм набридло сидіти під крилами у мами

          б) тому, що сонечко сяяло так яскраво й лагідно

          в) тому, що припинився стукіт градинок

   4.Чому мама ледве підняла крила?

          а) тому, що крила в неї були зранені

 б) вони сильно змокли

 в) не хотіла відпускати своїх діток

    5. Допиши речення.

 Мати була щаслива, тому що __________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

    6. Пронумеруй послідовність розгортання подій у тексті.

  Мати була щаслива.

  Гусенята вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо».

  Тихо підняла мати крила.

  А потім посипались чималі, як горобині яєчка, градинки.

  Вона показувала діткам великий світ.

    7. Дай відповідь на запитання.

 Чому гусенятам і на думку не спало поцікавитись, що з мамою?

     8. Продовж речення.

 Поведінка найслабшого гусеняти відрізняється від поведінки інших гусенят тим, що ______________________________________________________________

 

 

_______________________________________________________________________ .

Контрольна робота №1. Аудіювання (письмово). Варіант 2.

           Чому ж посміхався Дмитро?

 Вісім хлопців – вихованців однієї школи – інтернату – у неділю пішли за околицю міста.

 За містом стояла висока гора, зразу ж за горою – урвище, а внизу – Дніпро. Хлопці сіли на горі. Зняли картузи й поклали їх під високою сосною, що росла над урвищем. Сіли на траву та й читають цікаву книжку.

 Раптом знявся вітер. Хлопці підняли голову від подиву: вітер був такий дужий, що на сосні зломило гілку. Вихром підхопило один картуз і понесло, понесло над урвищем, над Дніпром.

 Зник картуз у сірому вихорі, що покотився вже десь аж на протилежному березі Дніпра. Картузи були нові, вчора їх тільки видали. Ніхто ще не встиг зробити помітку на своєму картузі, а тут таке лихо: один картуз занесло бурею, а решту змішало, згорнуло в купу під сосною.

 Як тільки вщух шум вітру, хлопці кинулись до картузів.

 Сім хлопців бігли до сосни, кожному хотілося добігти швидше, бо знали ж усі, що одного картуза не вистачає.

 Кожен узяв картуза, який потрапив до рук. Повертаючись до того місця, де вони читали, хлопці здивувались: один їхній товариш, Дмитро Соколенко, сидить, як і сидів. Він не вставав, коли всі схопилися за картузом

 Сім хлопців, одягаючи картузи, йшли до Дмитра. Кожному з них хотілося щось запитати у Дмитра. Але, побачивши, як усміхається Дмитро, кожен з них нахилив голову й опустив очі. Хлопцям стало соромно.

 І то добре. ( 220 слів)

         (В. Сухомлинський)

Тестові завдання

1. Куди пішли хлопці?

     а) за околицю міста

     б) до річки

     в) до лісу

2. Скільки було хлопців?

 а) 6

 б) 7

 в) 8

3. Що сталося від пориву вітру?

 а) один картуз зник у сірому вихорі

 б) зламалося дерево

 в) вітер збив хлопців з ніг

4. Скільки хлопців кинулося до картузів?

 а) всі хлопці

 б) всі, крім одного

 в) один хлопець

5. Допиши речення

 Сім хлопців бігли до сосни, кожному хотілося добігти швидше, бо знали ж усі, що _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________ .

 

6. Пронумеруй послідовність розгортання подій у тексті

 Він не вставав, коли всі схопилися за картузи.

 Хлопцям стало соромно.

 Раптом знявся вітер.

 Картузи були нові, їх вчора тільки видали.

 Сіли на траву й читали цікаву книжку.

 

7. Запиши відповідь на запитання, чому один хлопець не побіг за картузом?

 

_______________________________________________________________________ .

 

8. Допиши речення .

 

Хлопцям стало соромно тому, що ____________________________________

 

______________________________________________________________________ .

 

Контрольна робота №2. Навичка читання мовчки (письмово)

 

 Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Обсяг тексту у 3 класі – 250 – 310 слів.

  Читання мовчки: спосіб і темп. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/ відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за 3 хвилини: повністю ( 3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).

 Для цього вчитель пропонує учням взяти в  руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через 3 хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання: 4 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей  ( 1 бал за кожне правильно виконане завдання) і двох завдань відкритого типу, ( 2 бали за кожне),  що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей ( на встановлення відповідності;  на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо.)

    Некоронована королева

 Неподалік від будяка росла кропива. Дівчинка вмить спіткнулася на ній очима, і якось аж зіщулилася, бо вже не раз мала нагоду переконатися, як обпікає її волохате листя. Та жалючка раптом привітно звернулася до неї:

• Як тобі, дівчинко, подобається моє королівство?

 Світланка була дуже здивована.

• Яке королівство?... Ти що, себе королевою вважаєш?
• Усі так вважають.
• А троянда ж тоді хто? – кольнула її Світланка.
• Троянда – королева серед квітів. А в дикому світі королева – я.
• Так, вона правду каже, - в один голос мовили рослини.
• А за що ж їй така шана? – недовірливо глянула на них дівчинка.

І рослини навперебій почали розповідати.

• То тільки з першого знайомства кропива видається непривітною, - пояснював спориш. – Насправді ж від неї людям поміч велика. Ранньої весни, коли земля ще гола, а кропива вже зеленіє, з неї можна зварити борщ, салати приготувати.
• Із кропиви – підхопив подорожник,  -  тканину можна ткати, сітки в'язати, вірьовки вити. У деяких країнах з неї папір виготовляють. А листя її на фарбу годиться….

Ромашка запашна почала розхвалювати цілющі властивості кропиви.

 Багато всякого говорили. І тут дівчинка пригадала випадок, коли кропива стала у пригоді їй із татком. Ось як це було.

 Якось татко їхав на ставок рибалити. Далеченько, за кільканадцять кілометрів. Треба було їхати автобусом, а там ще трішки йти. Взяв тоді він із собою і Світланку. Впіймали вони чималенько карасів та коропців. Зібралися іти додому, а татко й бідкається, що риба зіпсується в дорозі, бо, поки додому дістануться, не одна година мине! Почув їх якийсь рибалка й порадив випотрошити коропців і карасиків та перекласти листям кропиви. Татко так і зробив. І що ж? Доправили їх додому свіжісінькими! Річ у тім, що кропив’яне листя виділяє такі речовини – фітонциди, - які вбивають бактерії. Вони й уберегли рибу від псування.

 І дівчинка згодилася:

• Ти, кропиво, й справді заслуговуєш, щоб тебе королевою величали….

 (291 слово)    

                                                                                   Євген Шморгун

Тестові завдання

Чому зіщулилася Світланка?

а) її вкололи гілочки троянди

б) її вкололо листя будяка

в) її обпекло листя кропиви.

2. Які рослини навперебій розповідали про кропиву?

а) конвалія, ромашка, ряст

б) спориш, подорожник, ромашка

в) подорожник, пролісок, спориш.

3. Чому бідкався тато?

 а) тому, що риба може зіпсуватися в дорозі

 б) тому, що додому їхати далеченько

 в) тому, що мало наловили карасів і коропців.

4. Що виділяє листя кропива?

 а) речовину, яка робить її дуже пахучою

 б) хлорофіл, який надає рослинам зеленого кольору

 в) фітонциди, які вбивають бактерії.

5. Встанови відповідність, з’єднай стрілочками назви рослин і їхні висловлювання про кропиву.

Спориш                                               Із кропиви тканину можна ткати, сітки

                                                             в'язати,   вірьовки вити . У деяких країнах

                                                             з неї папір виготовляють . 

 

Подорожник                                       Почала розхвалювати цілющі

                                                             властивості кропиви

 

Ромашка                                             Ранньої весни, коли земля ще гола, а кропива

                                                            вже зеленіє, з неї можна зварити борщ,

                                                            салати готувати.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

 

 

 

 

 

Контрольна робота №2. Навичка читання мовчки (письмово)

2 варіант

                                           Дві хмаринки

 Летіли у небі дві хмаринки, біла і сіра. Побачили вони між великим камінням маленьке сухе деревце і підлетіли до нього, стали його жаліти.

     - Ой, яке воно бідне, напевне, із – за цього каміння йому не вистачає води, - сказала біла хмаринка, - а ці великі хмари літають так високо, що нічого не бачать і ніколи не знають, де їх дощ потрібний.

      – Мені його шкода, - сказала сіра хмаринка і тут же запропонувала білій: - А давай з тобою разом об’єднаємося і перетворимося у більшу хмарину. Тоді у нас з тобою як раз вистачить води на те, щоб деревце напоїти. Ми будемо з тобою лити обережно, щоб вода не на каміння, а прямо на деревце попадала.

     - І ще чого, - незадоволено відповідала біла хмаринка. – Я політати хотіла, а ти мені, білій і чистій, пропонуєш в темну хмару перетворитися і дощем в брудну землю вилитися.

     - Але ж тобі шкода деревця, ось і давай допоможемо йому.

     - Ні, жаліти деревце і співчувати його нещастю й біді я можу, а ось допомагає нехай хтось інший. А я краще далі полечу, - сказала біла хмаринка й полетіла.

 Залишившись одна, сіра хмаринка вирішила скоріше знайти де – небудь воду. Потрібно було якомога скоріше зібрати у себе воду, вирости і, перетворитися у велику хмару, полити деревце. Але, на жаль, навкруги води не було, багато днів стояла спека, і всі калюжі давно висохли. Довго літала сіра хмаринка і лише випадково знайшла одну величезну калюжу. Зовсім не злякалася забруднитися і, всмоктавши із калюжі води, стала темною величезною хмарою. Повернулась хмаринка до деревця і напоїла його. Швидко деревце виросло, розсунуло в боки каміння і стало пригощати перехожих людей спілими грушами. Їдять люди грушки і не здогадуються, що солодку і соковиту їжу вони отримали, дякуючи милосердному вчинку сірої хмаринки.

(281 слово)

         М. Андріанов

Тестові завдання

 

1. Що побачили під великим камінням дві хмаринки?

 а) маленьку суху гілочку

 б) маленьке сухе деревце

 в) маленький сухий кущик

2. Що запропонувала сіра хмаринка білій?

 а) об’єднатися і перетворитися в більшу хмарину

 б) об’єднатися, але по черзі попивати сухе деревце

 в) поспівчувати деревцю і полетіти далі.

3. Що вирішила сіра хмаринка?

 а) погукати на допомогу інших хмаринок

 б) полетіти геть від сухого деревця

 в) скоріше знайти де – небудь воду

4. Що сталося із сухим деревцем?

 а) без води воно швидко засохло

 б) його полила сіра хмара, але води було для деревця замало

 в)  воно швидко виросло, розсунуло у боки каміння і стало пригощати перехожих людей спілими грушками.

 

5. Встанови відповідність. З’єднай стрілочками висловлювання білої і сірої хмаринки про сухе деревце.

 

Біла хмаринка                                     А давай з тобою об’єднаємося і перетворимося

                                                              у більшу хмарину. Тоді у на з тобою як

                                                              раз вистачить води на те, щоб деревце напоїти.

 

Сіра хмаринка                                    Я політати хотіла, а ти мені, білій і

                                                             чистій, пропонуєш в темну хмару перетворитися

                                                             і дощем в брудну землю вилитися.

6. Напиши, чим поведінка сірої хмаринки відрізняється від поведінки білої?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

 

Контрольна робота № 3. Усний переказ прочитаного твору.

 Уміння усно переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру: у 3 класі обсягом 50 – 70 слів.

 Уміння переказувати текст перевіряється індивідуально. Учень, прослухавши чи прочитавши текст, одержує завдання дослівно переказати його.

Добро і зло

Казка

 Одного разу Добро завітало на гостину до Зла. Зло почало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль. Добро скуштувало сіль, але нічого не сказало Злу. Тільки подякувало за гостину.

 А коли Добро йшло від Зла, воно сказало: «Щось цукор у вас несолодкий. Візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю». Зло знітилося, але робити нічого, довелось узяти гроші.

 Так Добро віддячило Злу добром за зло. (67 слів)

         (В. Грінченко)

 

Винахідлива лисичка

 Із самісінького ранку полювала лисичка на мишей. А в снігу мало чого впіймаєш.

 Вийшла лисичка на узлісся та й упала, ніби нежива. Закричали на осиці ворони, одна із них не втрималася, злетіла на землю й почала наближатися до рудохвостої. Уже ось вона поруч із лисичкою. А та як стрибне до ворони! Ледь – ледь ворона врятувалася.

 ( 55 слів)                                                                           (За О. Давиденком)

 

По щирості

 Один господар прийшов з міста, дав своєму синові медівник та й каже:

     - На, Васильку! Та поділися з Петриком по щирості.

     -А то як діляться по щирості? – питає Василько.

     - Отак , синку, каже отець. – Як переломиш медівник, то даси більшу половину Петрикові, а собі лишиш меншу. Це називається по щирості.

     - То дайте Петрикові медівник, хай він ділиться по щирості, - каже хитрий Василько.

(62 слова)                                                (За Ю. Федьковичем)

 

Хто найкращий майстер на землі?

 В одному селі в Україні дівчатам і жінкам захотілося показати свою майстерність. Домовились, що кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками. Вишитий рушник, полотно, скатертину.

 У неділю дівчата й жінки принесли безліч дивовижних речей. Але несподівано перемогла Марина. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів – заспівала, защебетала пташка.

 Кращий майстер на землі той, хто може виховувати розумну й добру людину.

(73 слова)

                                                                                  (За В. Сухомлинським)

 

Контрольна робота № 4 Навичка читання вголос (усно)

 Перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання в 3 класі учневі пропонують незнайомий художній, науково – художній текст обсягом 180 – 210 слів. Після читання вголос учню пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.

Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватися фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?,  які і як відбувалися події?, хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?.

 Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватися визначення теми, основної думки, відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново – наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків.

 

Дівчинка і Ромашка

Сонячним ранком маленька Дівчинка вийшла погратися на зеленій галявині. Раптом вона почула: хтось плаче… Прислухалася. Плач долинав з – під каменя, який лежав у кінці галявини. Нахилилась Дівчинка до каменя та й питає:

      - Хто там, під каменем, плаче?

      - Це я, Ромашка, - почувся тихий, слабкий голос. – Звільни мене, Дівчинко, гнітить мене камінь.

Відкинула Дівчинка камінь і побачила ніжну стеблинку Ромашки.

      - Спасибі торбі, Дівчинко,  - сказала Ромашка, зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене з – під кам’яного гніту.

      - Як же ти потрапила сюди, під камінь?

      - Підманув мене камінь, - розповіла Ромашка. – Була я маленькою насінинкою. Восени шукала теплого куточка. Камінь дав мені притулок, обіцяв оберігати від холоду та спеки. А коли я захотіла побачити сонечок, він ледве не задавив мене. Я хочу бути твоєю, Дівчинко.

      - Гаразд, будь моєю, - погодилася Дівчинка

 Подружилися дівчинка та Ромашка. Щоранку приходила Дівчинка до Ромашки, і вони разом зустрічали сонечко.

      - Як добре мені бути твоєю, Дівчинко, - часто говорила Ромашка.

      -А коли б ти виросла в лісі або при дорозі? Якби ти була нічиєю?

      - Я б померла від горя, - тихо сказала Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось той Маковий Дзвіночок товаришує з Сонечком. А ось та маленька квіточка Незабудка – подруга Весняного вітру. Ні, квітка не могла жити нічиєю. (205 слів)

                                                                              (В. Сухомлинський)

Завдання для усної перевірки:

1.До  якого жанру належить твір?

2. Хто дійові особи казки?

3. Чому плакала Ромашка?

4. Як вона потрапила під камінь?

5. Як далі склалися стосунки між Дівчинкою і Ромашкою?

6.Чи можуть  рослини або тварини дружити з людиною?

 

 

Контрольні роботи з літературного читання у 3 класі ( 2 семестр)

Контрольна робота № 5. Аудіювання (письмово)

Як народжується дощ?

 Жив на світі дощик. Ще нічого він не вмів робити – ні житечко напувати, ні вулиці та площі мити, ні повітря від пилу очищати. Малий дуже.

 Якось удосвіта накрапав – гуляв дощик на зеленому лузі, аж де не візьмись – сторукий вітрисько налетів! Позбивав калиновий цвіт із кущів, боляче смикнув за коси вербичку. А потім підхопив у небі білу хмару – дощикову маму – та й поніс!

 Не розгубився дощик, кинувся неньку рятувати. Перетворився він на струмок та й побіг глибокою балкою. Біг по грузькій глині, звивався поміж корінням, бувало, з круч стрибав. А потім лісом, через драговину, темні хащі. Усі перешкоди сміливо долав. Тільки сонця боявся. З тривогою поглядав на небо: «Хоча б не висохнути, хоча б до ріки встигнути!...»

 Нарешті на луку вибіг. Уже зовсім близько річка, порятунок…

 Але ось виглянуло сонце. Ой! Дощик – під лопухи.

 Та сил уже не стало. Закінчилася лука. Далі пісок. Сухий та гарячий. Хоч як горнувся дощик до землі, а відчув, що сонце висушує його, перетворює на пару, піднімає у височінь…. Опинившись у небі, він оглядівся і злякано вигукнув:

      - Що це зі мною:!

      - З днем народження, сину!

      - Ти тут, мамо?!

      - Так, так, я з тобою. Ти народився вдруге. Тепер ти вже дорослий дощ. Сміливий і дужий. Ти врятував мене. Вітрисько побачив, що ти вгору піднімаєшся, злякався та й відпустив мене. Будь же, сину, не зливою страшною, не градом, котрий все нищить, а дощем, теплим і щедрим, - людям на добро.

    ( 233 слова)

                                                                                      (В. Струтинський)

Тестові завдання

1 варіант

1. Чому дощик не вмів нічого робити?

          а) був неслухняним

 б) був малим

 в) був ледачим.

    2. Кого підхопив сторукий Вітрисько?

 а) білу хмару

 б) сіру хмару

 в) синю хмару.

    3. Кого найбільше боявся Дощик?

 а) вітру

 б) сонечка

 в) грози.

   4. Яке побажання висловила дощикова мама своєму синові?

 а) будь холодним і злим дощем

 б) будь страшною зливою

 в) будь теплим, щедрим дощиком.

    5. Встанови відповідність. З’єднай стрілочками дії Вітриська і Дощика.

 Вітрисько                                        не розгубився

             підхопив білу хмару

             сміливо долав перешкоди

             позбивав калиновий цвіт

          Дощик                                             злякано вигукнув

             з тривогою поглядав на небо

                      злякався й відпустив

             смикнув за коси вербичку

_______________________________________________________________________ .

 

______________________________________________________________________ .

 

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________  .

 

 

2 варіант

Як хліб родить

 Бабусина хата для Оленки -  наче музей. Чого тут тільки немає! Лежать у миснику давні саморобні ложки, стоять мальовані глечики та полив’яні макітерки. У хижці  Оленка побачила стареньку прядку з гребенем та веретенцем, а на горищі – почорнілу від часу дубову діжку, обперезану ліщинними обручами.

          - Бабуню, а нащо тобі ця діжа? – спитала Оленка.

           - О, вона і мене, і твого дідуся, і твою маму, і дядька Свирида, і тітку Параску – весь рід наш годувала.

           - А мене своїм хлібцем вона може пригостити? – поцікавилась Оленка.

           -  Звісно може, вона щедра…

 Увечері винесла бабуся діжу до хати. Старанно вимила і на опару учинила в ній тісто. Потім накрила діжу, щоб тісто підходило. А вранці ще раз вимісила тісто й заходилася розпалювати в печі вогонь. Коли дрова згоріли, бабуся вигребла коцюбою на припічок жар і наготувала дерев’яну лопату. Тим часом тісто так підійшло, що почало навіть виповзати з діжі. Бабуся брала його кавалками, спритно ліпила буханець за буханцем і на лопаті саджала в піч. Потім затулила челюсті печі заслінкою і сказала:

      - Ну, Олечко, як піде хліб по хаті, то вважай, на стіл проситься.

 Оленка примостилася на ослінчику і стала чекати, що невдовзі буханці самі з печі викотяться. А бабуся подалася город сапати.

 Минав час, а заслінка не зворухнеться, тихо – тихо за нею.

      - Бабуню! – гукнула в прочинені двері Оленка. – А чого буханці про себе знати не дають?

      - Як то не дають? – ступила на поріг бабуся. - Он який смачний дух котиться від них і по хаті, і подвір’ям, і городом. Пішов наш хлібець, пішов….

 Бабуся постелила на лаві домотканий рушник із вишитими півнями й, дістаючи золотаві паляниці, злегенька вмивала їх криничною водою. Вона клала паляниці одну біля одної на рушнику й приказувала:

      -  Хліб, Оленько, мандрує і по суші, і по морях – океанах, і в шахти спускається, і з космонавтами до зірок злітає… Він сили людям додає. Тому й найдорожчий за все на світі.

  (234 сл.)

                                                                                         (Микола Романіка)

Тестові завдання

 

1.     На що схожа бабусина хата?

а) на замок

б) на хижку

в) на музей.

     2. Що побачила Оленка в бабусі на горищі?

 а) почорнілу від часу дубову діжу

 б) стареньку прядку з гребенем та веретенцем

 в) полив’яні макітерки та мальовані горщики.

    3. Як бабуся пояснила внучці призначення діжі?

 а) вона слугувала для зберігання зерна

 б) вона весь рід наш годувала

 в) у ній зберігали воду.

    4.   Яким чином хліб дав знати про себе?

 а) заслінка печі сама зворухнулася

 б) буханці самі викотилися з печі

 в) від нього покотився смачний дух.

    5. Пронумеруй послідовність подій. Як бабуся готувала піч і тісто

        для випікання.

  коли дрова згоріли , бабуся коцюбою вигребла із печі жар;

            на лопаті саджала хліб в піч;

   наготувала дерев’яну лопату;

            накрила діжу, щоб тісто підходило;

   вранці ще раз вимісила тісто й заходилася розпалювати в печі вогонь;

            старанно вимила діжу і на опару учинила в ній тісто;

            тісто підійшло і бабуся спритно ліпила буханець за буханцем.

6. Визнач тему твору.

 

______________________________________________________________________ .

7. Що розповіла бабуся внучці про хліб. Випиши це речення з тексту.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

8.  Як ти думаєш, навіщо бабуся вмивала свіжі буханці?  _______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

 

 

Контрольна робота № 6. Читання мовчки.

Шифроване прохання

      - Максимку, я помітив, що ти не завжди шануєш моє прохання, - сказав дід Левко. - Учора я попросив, щоб ти кинув гратися і швидко йшов вечеряти, а ти ще довго розважався. Тим часом страва прохолола….

      - Я більше не буду, дідуню, - мовив онук.

      - Ні, Максимку, твоїм обіцянкам я більше не вірю. Тому тепер буду зашифровувати свої думки.

      - Як це зашифровувати? – здивувався хлопчик.

       - А так: казатиму одне, а ти роби друге. Оце й буде наш шифр. Наприклад, я тобі загадаю: «Максимку, не принось мені лопати, яка стоїть у коморі». А ти – гайда по лопату. Або: «Внучку, грайся у футбол ще довго – довго». А ти прощаєшся з хлопцями і йдеш до хати.

       - Зрозумів, дідуню! Спробуємо, -  погодився Максимко.

 Якось дід Левко попросив онука не дивитися на великий годинник, що клацає на стіні в кухні,і не казати котра година. Повертається Максимко та й каже:

 « Двадцять хвилин на четверту». Дід Левко тільки усміхнувся у вуса.

      -У тебе, Максимку, дуже погані черевики. В них навряд чи можна збігати до сусіда і принести рубанок. Щось так мені хочеться постругати дошки. Хлопчик миттю повернувся від дядька Івана з рубанком. А потім цілий день не виходив з повітки, бо дід розповідав цікаві бувальщини. Максимко теж трудився: складав у мішок стружку.

 Хтозна, чи дідів шифр подіяв, чи Максимко трохи підріс та порозумнішав, але він став слухнянішим і спритнішим. Усі прохання дідові виконував без затримки і…навпаки.

 А сьогодні дядько Іван садив дерево у своєму саду.

 Ану, подай мені, хлопче, найменшу щепу! – гукає сусід.

 Максимко стоїть і дивиться.

      - Ти що, Максимку, недочуваєш? – запитує дядько.

 Максимко схаменувся, вибрав найменшу грушу, подав дядькові і чомусь почервонів….

       - Знаєте що, дідуню? – сказав удома Максимко. – Може, вже будемо без шифру, просто?...

      -  Про мене, Семене, як без шифру, то й без шифру, - усміхнуся дід Левко.

    (288 слів)

                                                                              (Віталій Святовець)

Тестові завдання

 

1 варіант

1. Що помітив дід Левко у поведінці Максимка?

 а) він не завжди шанує його прохання

 б) не хоче допомагати йому

 в) не виконує свої обіцянки.

2.  Що вирішив дідусь?

 а) зашифровувати свої прохання

 б) наказати внука

 в) не грати з Максимком у футбол.

3.Як повинен був вести себе Максимко?

 а) слухати дідуся і точно виконувати всі його прохання

 б) слухати дідусеве прохання і робити все навпаки

 в) знову не слухатися дідуся.

4. Як подіяли шифровані прохання на поведінку Максимка?

 а) йому не подобались дідусеві шифровані прохання 

 б) всі дідусеві прохання Максимко виконував без затримки і навпаки

 в) Максимко не виконав жодного дідусевого прохання.

5. Встанови відповідність між словом і його значенням, з’єднай стрілочками.

 Рубанок                                                 байдуже

 Стружка                                                швидко

 Про мене, Семене                                інструмент для стругання дощок

 Миттю                                                   відходи від стругання дощок

6. Напиши, чому, на твою думку, Максимко погодився спілкуватися з дідусем без шифру?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

2 варіант

1.Яким був Максимко?

 а) неуважним

 б) неслухняним 

 в) невихованим

2. Що означало шифроване прохання дідуся?

 а) «Я казатиму одне, а ти роби друге»

 б) «Я казатиму, а ти те й роби»

 в) «Я казатиму, а ти нічого не роби»

3. Чи зрозумів Максимко прохання дядька Івана?

 а) зрозумів

 б) не зрозумів

 в) зрозумів, але не відразу.

4. Від чого вирішив відмовитися Максимко?

 а) від морозива

 б) від шифру

 в) від гри у футбол.

5. Встанови відповідність між словом і його значенням?

 Повітка                               закодована назва, прохання

 Щепа                                   правдива життєва  історія

 Шифр                                  господарський двір

Бувальщина                        саджанці молодих дерев

6. Як, на твою думку, могли скластися надалі стосунки між дідусем і Максимком? Напиши.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

Контрольна робота № 7. Робота з літературним твором

 Письмова перевірка досвіду читацької діяльності передбачає читання учнями тексту самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо.

 У 3 класі письмова частина роботи передбачає 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання, по 2 завдання з таких показників, як практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого завдання.

 Тестова робота складається з завдань двох типів, вимоги до формування яких, їх кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників досвіду читацької діяльності підчас письмової перевірки подано у таблиці.

 Письмова робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники досвіду читацької діяльності.

Вимоги до завдань для письмової перевірки досвіду

 читацької діяльності в 3 класі

Показники досвіду  читацької діяльності	Обізнаність з колом дитячого читання	Практичне засвоєння літературознавчих понять	Уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою
Тип, кількість завдань та кількість балів за виконання кожного	2 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне, або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами.	2 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне, або1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами.	1 завдання закритого типу, що оцінюється 1 балом; 1 завдання відкритого типу на встановлення правильної послідовності, що оцінюється 2 балами; 1 завдання відкритого типу з короткою відповіддю, що оцінюється 2 балами; 1 завдання з розгорнутою відповіддю (творче), що оцінюється 2 балами.

 

1 варіант

Подарунок

Настала весна. Багато клопотів з’явилося у звірів та птахів. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновлювали старі кожухи.

Та найбільше метушилися малята, готуючи подарунки, адже незабаром – мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.             

Засмучений, сидів у своїй хатинці лише зайчик Сіра Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір.

На горбочку побачив Сіра Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.

- Хто ти? – запитало зайченя.

- Пролісок, - відказала квіточка, – а чому ти такий засмучений?

- Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято, а я подарунка ще не маю.

 Пролісок співчутливо подивився на зайчика  й каже:

- Візьми мене й подаруй своїй мамі…

- Як же я візьму?! – розгубилося зайченя. – Ти ж тоді не будеш рости.

- Звісно, не буду, - зітхнув пролісок, - але ж ти не маєш подарунка. Усі матимуть, а ти – ні.

- Дякую тобі, проліску, - зраділо зайченя. – Тепер я знаю, що подарувати мамі!

 У день свята мам на головну лісову галявину кожне з малят принесло дбайливо загорнений у торішнє листя подарунок. Тільки у Сірої Шубки  в лапах не було нічого.

 Дійшла черга до Сірої Шубки. Зайченя взяло маму за лапку й повело на горбочок: там синіла кітка.

-Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його не міг, адже він тоді не ростиме.

- Дякую тобі, мій любий синочку, - розчулилася зайчиха. – Дякую за чудовий подарунок!

 Коли ж усі подарунки було вручено мамам, до лісових мешканців звернувся ведмідь Буркотун:

- Ми порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Сірій Шубці. Тримай міцно! – Буркотун подав зайченяті лозяного кошика з рожевобокими яблуками. – Їж на здоров’я, та не забудь маму почастувати.

- Не забуду! – сказало зайченя й подало кошик з яблуками мамі.

   (300 слів)

                                                                                        (За М. Пономаренко)

Тестові завдання

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

а) оповідання

б) народна казка

в) літературна казка.

2. У якому розділі підручника можна розмістити прочитаний твір?

 а) Народні казки

 б) Літературні казки

 в) Цікава книга природи.

3. Хто головні дійові особи твору?

 а) зайці, вовки та ведмеді

 б) зайчик Сіра Шубка і пролісок

 в) зайчик Сіра Шубка і мама.

4. Яке прислів’я найточніше виражає головну думку твору?

 а) Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.

 б) Життя дано нам всім на добрі справи.

 в) Мудрим ніхто не родився, а навчився.

5. Продовж речення словами із тексту.

 Як же мені не сумувати? Завтра________________________________________________ .

6. Віднови послідовність подій у тексті. Постав цифри у порожні клітинки.

 Зайчик Сіра Шубка ніяк не міг придумати подарунок для мами.

 Весняні клопоти звірів і птахів.

 Розмова з проліском.

 Головний приз дістався зайчику Сірій шубці.

 Радість мами – зайчихи.

7. Які риси характеру проявило зайченя Сіра Шубка, вибираючи подарунок мамі на свято? _____________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

8. Чи вітав ти маму із маминим святом? Як ти це робив? Напиши 3 – 4 речення.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

 

2 варіант

Груші – дві і одна

 Якось ми із Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю.

 Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і всі груші розсипалися.

•  От лихо! – скрушно зітхнувши, мовила бабуся і заходилася збирати груші.

 Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися. Та вона ще й недобачала: мацає рукою навколо себе, аж поки знайде якусь грушу.

 Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.

        - Ось…..ось – тикав пальцем. А коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився: - Та не там! Ось тут!

 До нас підбігла Оксана. Але вона не стала підказувати.

 Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик.

           - Усі? – спитала бабуся.

          - Усі! – дружно відповіли ми.

          -  Спасибі, дітки, що помогли, - подякувала вона і простягнула нам груші.

          - Це тобі, дівчинко, - бабуся дала Оксані дві здоровенні груші. – А це тобі, хлопчику…

 У руці в мене опинилася одна груша, велика і рум’яна. Ми були раді.

 Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли старенькій.

 Мама теж раділа, що в неї такі виховані та чемні діти.

        - Молодці, молодці! – хвалила вона. А потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна. Вона з подивом дивилася на мене.

        - Ти вже встиг з’їсти другу?

        - Ні, не їв, - відповів я. – Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки одну.

        - Чого ж це? – не зрозуміла мама.

        - Не знаю… може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що мала? – Я здвигнув плечима.

        - Та ні, тут щось не те, - не погодилася мама. – Ану розкажіть докладніше, як ви допомагали бабусі.

 І ми розповіли.

      - Отепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки одну грушу дала, - сказала мама. - А могла б зовсім не давати.

      - Чому? – зніяковів я.

     -А ти сам добре поміркуй, відповіла мама.

    ( 300 слів)

                                                                                   (За Б. Комаром)

 

Тестові завдання

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

а) оповідання

б) казка

в) легенда.

 2.  У якому розділі підручника можна розмістити прочитаний твір?

 а)Цікава книга природи

 б) Світ дитинства у поезії і прозі

в) Від слова до книги.

3. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

 а) від імені автора

 б) від імені бабусі

 в) від імені Оксани.

4.Яке прислів’я найточніше виражає головну думку твору?

 а)  Бджола мала, а й та працює.

 б)  Без труда нема плода.

 в)  Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

5. Як Оксана допомогла  бабусі зібрати груші? Знайди відповідь у тексті.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

6.Віднови послідовність подій у тексті. Постав цифри в порожні клітини.

 Ми все розповіли мамі.

 До бабусі підбігла Оксана

 Діти сиділи на лаві у сквері.

 Мама все зрозуміла.

 Я показував бабусі, де лежать груші.

 Бабуся випустила з рук кошик і груші розсипалися.

7. Які риси характеру проявили Оксана і Рома, допомагаючи бабусі?

    Оксана ______________________________________________________________________________________________________________________________________________  .

     Рома  _______________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

8. А тобі доводилося допомагати бабусі коли – небудь? Напиши, як ти це робив?

 (3 – 4 речення).

 

Контрольна робота №8. Читання вголос

Ким бути і ким не бути

 Йшли вулицею двоє товаришів – Петрусь і Миколка. Дружні – рука в руці. Зупинилися білі вітрини книжкової крамниці. Помилувалися книжками.

• Зайдемо купимо?

 Зайшли. Переглянули чимало обкладинок і малюнків.

 Миколка швидко купив одну, другу – обидві з малюнками – і, заплативши гроші, поклав до кишені здачу – три гривеники.

 А в Петруся було грошей обмаль. Дуже сподобалася йому книжка «Ким бути». Ось купиш таку і відразу взнаєш багато хорошого. Полічив Петрусь гроші – не вистачить. І небагато: всього десяти бракує.

• Миколко, - попросив він, - позич мені десять копійок. Така хороша

книжка – розповідає, ким бути і ким не бути.

 Насупився Миколка:

• Бракує в тебе грошей – не купуй, і край!

Пошкодував, виходить, грошей.

Подивилася на приятелів тьотя – продавщиця, яка щойно віддала

 Миколці здачу, і сказала Петрусеві:

• Не журися, хлопчику! Ким бути – ти сам дізнаєшся, коли виростеш. А

 ким не бути – твій товариш уже знає.

 Почувши ці слова, Миколка почервонів та й вийшов з крамниці потихеньку, щоб не бряжчали у кишені копійки.

 А Петрусь вибіг за ним і все допитувався:

• Скажи, Миколко, ким не треба бути? Скажи, не приховуй!.

Миколка похмуро мовчав.

Хоч і знав, та не сказав.

Чого б це?

    (187 слів)

          (Яків Пінясов)

Завдання для перевірки розуміння прочитаного

1. Як звали хлопчиків?
2. Куди зайшли хлопчики?
3. Яка книжка дуже сподобалася Петрусеві?
4. Чому Петрусь не купив книжки?
5. Як ти зрозумів слова продавщиці? Чи запам’ятав ти ці слова?
6. Чому Миколка не сказав, ким  не треба бути?

 

 

Використана література

1. Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 № 1009)
2. Методичні рекомендації щодо здійснення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2 – 4 класи), Харків «Гімназія», 2013)
3. «Джерела доброти» (навчально – методичний посібник для роботи з дітьми в дошкільних закладах, школі та сім’ї), Київ, «А.С.К.», 1997