Мета: продовжувати знайомити з поняттям добра і зла; формувати духовно-моральні цінності на прикладі аналізу персонажів творів Майстра; сприяти вихованню бажання творити добро, бути доброзичливою людиною; продовжувати формування вміння виразного читання,переказу, творчих видів роботи з текстом; розвивати творче мислення молодших школярів, вміння аналізувати зміст твору, давати характеристику головним героям; продовжувати знайомити з педагогічною і творчою діяльністю В.Сухомлинського.
Тип уроку: інтерактивний, урок-роздум
Обладнання: мультимедійна презентація, портрет В. О. Сухомлинського, виставка книжок автора, картки до вправи «Асоціативний кущ», музичні навіювання (класична музика).
Тема: Людина починається з добра
(урок-роздум за творами В. О. Сухомлинського)
Мета: продовжувати знайомити з поняттям добра і зла; формувати духовно-моральні цінності на прикладі аналізу персонажів творів Майстра; сприяти вихованню бажання творити добро, бути доброзичливою людиною; продовжувати формування вміння виразного читання,переказу, творчих видів роботи з текстом; розвивати творче мислення молодших школярів, вміння аналізувати зміст твору, давати характеристику головним героям; продовжувати знайомити з педагогічною і творчою діяльністю В.Сухомлинського.
Тип уроку: інтерактивний, урок-роздум
Обладнання: мультимедійна презентація, портрет В. О. Сухомлинського, виставка книжок автора, картки до вправи «Асоціативний кущ», музичні навіювання (класична музика).
Хід уроку
Як зробити день веселим?
Усміхнися всім навколо:
Поклонися добрим людям.
Привітайтесь з добрим людом.
І тоді обов’язково
День для тебе – добрим буде!
(Звучить грамзапис вальсу, на фоні музики вчитель читає поезію) (Музика)
Врятує світ краса -
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало,
Бо стільки всюди зла – людина вже не та…
Тож, люди на землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.
Про що говориться в цьому вірші? (Про доброту).
– Чому потрібно поспішати? (Бо на землі багато зла).
Продовжте речення :
Тема нашого уроку так і називається: «Людина починається з добра».
– Але спочатку давайте з’ясуємо: що таке доброта, добро? Як ви розумієте ці
поняття?
– Допоможе нам у цьому тлумачний словник.
(Доброта – чуйне, дружнє ставлення до людей. Добро – усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям. Добра, корисна справа, вчинок).
Людина і добро нерозривно пов’язанні між собою і повинні йти поруч.
Давайте разом створимо Сонце доброти. (Слайд 5 )
(На дошці – Сонечко)
З групи слів вибрати ті слова, які асоціюються із словом людина, і зі словом добро.
Уважність, ненависть, співчуття, злість, байдужість, піклування, заздрість, милосердя, жадібність, любов, чуйність, хитрість.
- Які слова залишились? Чому?
– Чи відрізняється зовнішньо добра людина від інших? (Ні)
– А як ми дізнаємось про її доброту? (За вчинками. Вона завжди допоможе у скрутну хвилину. А якщо радість – вона не буде заздрити, а буде щиро радіти за інших.)
– Де живе доброта? (Доброта живе у нашому серці).
– Все має свій початок. З чого починається доброта?
(Доброта людини починається від її народження).
Майбутнє кожної дитини закладається ще в дитинстві. І допомагають нам в цьому батьки, вчителі, гарні книги.
До гарних книг, що навчають нас жити, належать книги В.О.Сухомлинського. (Слайд 6 )
– Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них добра, тепла, розуму. Це не просто портрет звичайної людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися всі –і дорослі, і малі. З творами цього видатного письменника, педагога ми будемо продовжувати знайомитися на нашому уроці позакласного читання.
Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."
От зараз і ви, мої маленькі друзі, доторкнетесь до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у ваші душі і серця.
Хочеться, щоб він пробудив у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.
– Діти, а що ви знаєте про цю людину?
1-й учень. Народився Василь Олександрович Сухомлинський на Україні у с. Василівка Кіровоградської обл. в незаможній сім’ї гарячого серпневого дня 1918 року.
Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем у поміщицьких і селянських господарствах, майстрував колеса і музичні інструменти. Пізніше був сільським активістом, керував трудовим навчанням з деревообробної справи.
Мати, Оксана Юдіна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Батьки ніколи не карали дітей, не вживали лайливих слів, дотримувались традицій народної педагогіки. Тому, мабуть, усі їхні діти обрали професію вчителя.
2-й учень. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека. Помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував хлопчикові красиву скриньку, де він зберігав найулюбленішу літературу: твори Франка, Гоголя, Лесі Українки.
3-й учень. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби й пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять. Був хорошим товаришем. У школі допомагав товаришам, яким важко давалася математика.
(Слайд 7)
4-й учень. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Був двічі тяжко пораненим, довго лікувався в шпиталі. Після перемоги Сухомлинський знову повернувся на батьківщину і став учителювати. (Слайд 8,9)
Помер 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за триста метрів від школи, якій віддав все своє життя. (Слайд 10)
А я хочу додати ще декілька фактів з життя В.О. Сухомлинського
………………………………………………………………………………………………
Твори В.О.Сухомлинського люблять і читають усі діти. Його оповідання і казки вчать нас доброти, справедливості, любові до природи, до близьких людей. Він намагався так виховувати дітей, щоб вони зростали здоровими, веселими, працьовитими, хорошими людьми, чесними, відважними, відданими Вітчизні
Василь Олександрович учив дітей не лише бачити красу, а й самим ставати красивими душею, почуттями, вчинками. В пам’яті він назавжди залишився людиною, що віддала своє серце дітям.
Релаксаційна вправа «Квітка доброти» (Звучить класична музика, спокійна)
«Присядьте, будь ласка. Нахиліть голову, заплющіть очі, обійміть себе руками за плечі. Уявіть собі, що ви маленьке зернятко (насіннячко), з якого незабаром виросте гарна, чарівна квітка доброти. Ось тепле сонячне проміння торкнулося землі і зігріло в ній насіння. Насіння луснуло та виткнувся паросток і потягнувся до сонця (розплющте очі та підніміть руку). Ось хмаринки закрили сонечко, дмухнув вітерець та пішов дощик. Паросток вмився дощем і витягся вгору (підніміться). І ось виросла гарна квіточка! Ніжиться вона на сонечку, тягнеться до нього своїми листочками та повільно похитується, коли дмухне вітерець… Зберіть усю доброту від Квітки Доброти і помістіть у себе в сердечку».
А зараз я хочу познайомити вас з найвідомішими збірками творів В.О. Сухомлинського. (Слайди13, 14, 15 )
• В. О. Сухомлинський «Гаряча квітка»
До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного педагога і письменника В. О. Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про природу.
• В. О. Сухомлинський «Вогнегривий коник»
Ця книга — збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.
• В. О. Сухомлинський «Казки школи під голубим небом»
У цій збірці зібрані казки, притчі, оповідання В. О. Сухомлинського. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну, красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.
— Які твори ви прочитали, готуючись до уроку? (Відповіді дітей.)
1) «Іменинний обід»
- Про що йдеться у творі?
- Яка головна ідея оповідання?
(Ідея: треба вчитися бути людиною).
2) «Навіщо кажуть «Спасибі»?».
— Хто герої оповідання?
3) «Соромно перед соловейком»
- Хто головні герої оповідання? (Оля і Ліда)
- Кому було соромно перед соловейком? Чому? (Ліді)
4) «Усмішка»
- Про кого оповідання?
- Який дід зустрівся дівчинці?
- Як почувалася дівчинка?
- А як змінився настрій дівчинки, коли вона побачила бабусю?
- Яка головна думка оповідання?
Фізкультхвилинка (Слайд 16)
Я всміхаюсь сонечку: (руки в боки, подивитися вгору)
«Здрастуй, золоте!» (підняти руки вгору, стати навшпиньки)
Я всміхаюсь квіточці - (нахил вперед, руки опустили)
Хай вона цвіте! (підняли руки вгору)
Я всміхаюсь дощику — (нахили вправо – вліво, поперемінно
«Лийся, мов з відра!» то права то ліва рука над головою)
Друзям усміхаюся — (посміхнутися товаришу справа, зліва)
Зичу їм добра.
А зараз подумки перенесемося до театральної студії. Юні актори підготували інсценізацію до оповідання Сухомлинського «Найгарніша мама»
А сьогодні ми познайомимось ще з одним оповіданням В.О. Сухомлинського.
Ознайомлення з твором В. О. Сухомлинського «Суниці для Наталі»
Стратегія «Кероване читання з передбаченням».
Перед читанням дітям ставиться запитання, яке дозволяє зробити припущення, про що буде текст.
— Що порадила мама Андрійкові?
— Чи погодився Андрійко понести Наталі суниць?
— Як ви гадаєте, що буде далі?
— Отже, чи справдилося наше передбачення? Андрійко пригостив Наталю суницями ?
—Діти, подумайте, чи допоможуть суниці дівчинці стати червонощокою, бадьорою? Дізнаємося про це з останньої частини оповідання.
—Чому щічки у Наталі стали червоними? Вона ще ж не їла суниці.
—Чого вчить оповідання В. О. Сухомлинського «Суниці для Наталі»?
—Як можна допомогти товаришеві, який хворів і не відвідував занять?
Отже сьогодні ви ще ближче познайомилися з творчістю В.О. Сухомлинського. Мені б також хотілося, щоб ви зростали чуйними, добрими, справедливими.
Так як в рідній школі ви вчитеся читати, писати, рахувати, писати, учіться любити один одного. Учіться любити, поважати все, що оточує вас. Бо серце, повне любов'ю, ніколи не спричинить болю іншій людині. Тому така людина не зламає гілочки з дерева, не зірве квіточки в полі, не затопче ромашки.
Якщо ви бачите злих людей, то пам'ятайте, що їх дуже мало. Добрих людей завжди більше.
Вчіться любити один одного - це нелегка школа. Але яке це щастя , коли душа буде переповнена любов’ю і світитися ясним промінчиком сонця.
Ось і закінчився урок, але не скінчилася дорога добра. Вам ще жити і йти цією дорогою все своє життя.
Хочеться, щоб на цій дорозі ви не згубили людяності, чесності, чуйності.