ПЛАН-КОНСПЕКТ
корекційно-розвиткового заняття (сенсорної гри)
у 1 класі школи для дітей з вадами зору
«Із семи стрічок веселих утворилася веселка. Кольори»
Дерев’янко Олена, вчитель початкових класів ССЗОШ-І № 23
Мета:
Обладнання:
Попередня робота:
Хід заняття-гри:
І. Вступна частина
1. Організаційний момент.
Діти займають свої місця. Нервово-психологічна підготовка. Знайомство з іграшкою - Зайчиком Сергійком, який буде спостерігати за дотриманням правил гри та допомагати дітям.
Давайте познайомимось, малята.
Мене Сергійком прошу називати.
А щоби Вас усіх запам’ятати,
Потрібно в гру цікаву з вами грати.
ІІ. Основна частина
1. Ознайомлення з темою заняття. Кожна нова інформація підкріплюється ілюстрацією.
У природі є безліч кольорів – яскравих, насичених, а крім того кожен колір має десятки відтінків. Зелене листя на деревах влітку, бездонне синє небо над головою, жовтогаряче вечірнє сонце, квіти, різнобарвне пір’я птахів. Незвичайне для ока людини багатство кольорів підводного світу…
Цікаво, що колір має здатність впливати на стан людини. Червоний колір активує мозок, допомагає в активній діяльності, синій навпаки заспокоює, допомагає розслабитися та обміркувати щось. Також за тим, який колір подобається людині, можна визначити певні риси його характеру. Наприклад, вважається, що людина, яка полюбляє жовтий, схильна до духовних пошуків або може страждати від психологічних розладів.
2. Динамічна пауза. Зорові вправи.
3. Значення кольору.
Колір часто символізує певне явище. Так чорний колір у багатьох культурах асоціюється з трауром, горем, білий – з невинністю, чистотою. Про це говорить у вірші «Два кольори» Д. Павличко: «червоний – то любов, а чорний – то журба». Кольори на прапорах країн також мають особливе значення. На українському прапорі блакитний колір є символом неба, а жовтий – безкраїв ланів. Символіка кольорів відображена у витворах українського народного мистецтва – крашанках, вишиванках.(Презентація)
Я вважаю, нам дуже пощастило жити в такому чудовому різнобарвному світі, тому ми маємо оберігати природу та культурні надбання людства, щоб вони й надалі радували нас своєю яскравістю.
4. Зробимо дві корисні справи: навчимося рахувати на пальчиках і вивчимо кольори веселки.
Веселкова лічилка
В лузі дощик із квіток
Кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
Простяглись барвисті стрічки
Ось червона, перша стрічка, -
Колір стиглої сунички.
Друга – наче мандаринки,
Що оранжеві в них спинки.
Третя – жовта, наче сонце
Зазирає у віконце.
А четверта – то зелена,
Як листок берізки, клена.
П’ять – блакитна, барвінкова,
Наче квіточка святкова.
Шоста – синя, як ті сливи,
Що дощі вмивали й зливи.
Сьома – вкрили ліс та балки
Фіолетові фіалки.
Із семи стрічок веселих утворилася веселка,
І щоб знати кольори, ти лічилку повтори.
5. Ігрова діяльність
- Давайте трішки пограємо. Діти, ви отримали чоловічі та жіночі фігурки. А зараз візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх. На дошці ви бачите квартиру, у якій будуть жити наші паперові чоловічки. Помістіть їх туди, куди захочете.
(Бажано проводити цю роботу на очах у батьків, коли діти поміщають фігурки - чоловічі (батько) та жіночі (мати) - у відповідні кімнати на зображеній квартирі. Дорослі не коментують їхні дії. Цей діагностичний прийом: якщо в кольорі чоловічків переважає блакитний або синій, - дитина відчуває радість у спілкуванні з близьким; якщо зелений, - дитині спокійно; якщо жовтий, жовтогарячий, - тривожно; якщо коричневий, чорний, - дитині погано. Можливо, дитині погано від спілкування з одним з батьків. Тож важливо, щоб батьки спостерігали за цією грою. Особливу увагу необхідно звернути на розміщення чоловічих і жіночих фігур. Можна припустити, що тата найчастіше знаходяться біля телевізора, з газетою в кріслі, на дивані, рідше – у дитячій кімнаті, а мами - у дитячій кімнаті або на кухні. Це прийом є й опосередкованим прийомом впливу на батьків, які повинні відчути, що саме такими їх і сприймають діти. Після роботи батьки мають зустрітися з вихователем, при цьому не коментуючи вибір дітей. Педагог розповість про призначення кольорів.)
Після того, як діти помістили паперових чоловічків у квартиру, педагог пропонує розповісти дітям про їх улюблені кольори.
6. Перегляд діафільму та віршований супровід.
Світ у метелика в очах міниться барвами,
І кожна - така солодка!
Жовта – куляста, немов кульбабка,
Червона – манлива, як перші маки,
Синя – дражлива – дзвіночком в луках –
Калейдоскоп кольорів –
Побачених, бо важливих.
Біг пес через овес сірий, небо сіре над ним хилилося,
Реп’яхи сірі і у сірій шерсті в хованки бавилися,
Чоловік сірий з очима сірими чекав на нього –
Теплими руками кликав –
І байдуже було до всього іншого,
Окрім цієї любові довічної сірої,
Бо кожен бачить лише те, що для нього важливе:
Метелики – кольори,
Пес – господаря,
Ти – мене.
Я – тебе,
А Бог – усіх нас.
7. Ігрові змагання.
Дітлахам роздаються картки із завданнями(обвести предмети даного кольору, розмалювати картинку відтінками даного кольору і т.д.):
з якими малята ознайомлюються, розглядають колір та його відтінки.
Потім на зміну попереднім даються картки із завданнями. Метою гри є чіткість, правильність та швидкість виконання завдань. Усі діти повинні опрацювати кожен колір. Підведенням підсумків є сума правильно виконаних завдань з усіх кольорів.
Переможець отримує титул «Кольорознавець», а його фотокартка займає почесне місце на дошці пошани.
ІІІ. Заключна частина